Вирок № 9187305, 19.04.2010, Полтавський районний суд Полтавської області

Справа №1-71/2010р.

В И Р О К

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

19 квітня 2010 року Полтавський районний суд в складі:

головуючого судді Герасименко В.М.

з участю секретаря Омелюженко Я.С.

прокурора Сорокіна І.В.

адвоката ОСОБА_1

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м.Полтаві справу за звинуваченням

П И В О В А Р В І К Т О Р А В О Л О Д И М И Р О В И Ч А, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця та мешканця ІНФОРМАЦІЯ_2, провул.Будівельників 6, українця, гр-нина України, ІНФОРМАЦІЯ_3, розлученого, має на утриманні неповнолітню дитину ІНФОРМАЦІЯ_4, не працюючого, зареєстрованого в ІНФОРМАЦІЯ_5, в силу ст.89 КК України раніше не судимого,

в скоєнні злочину, передбаченого ст. 286 ч.2 КК України,-

в с т а н о в и в :

19 квітня 2009 року приблизно о 14.00 год. ОСОБА_2, керуючи власним автомобілем НОМЕР_1, рухався по автодорозі Мачухи-Калашники на території Полтавського району, з сторони с.Мачухи в напрямку с.Калашники, в порушення вимог п.12.6 Правил дорожнього руху України, зі швидкістю приблизно 150 км/год., що перевищує максимально дозволену на даному відрізку швидкість. В салоні його автомобіля знаходились пасажири ОСОБА_3, ОСОБА_4 та ОСОБА_5.

Рухаючись по вказаній автодорозі, в районі електроопори №87, водій автомобіля НОМЕР_2 ОСОБА_2, під час вибору в установлених межах безпечної швидкості руху, не врахував дорожню обстановку, особливості керованого ним транспортного засобу, на заокругленні дороги, яке розташовувалось в праву сторону по ходу руху автомобіля, не впорався з управлінням керованого ним транспортного засобу, допустив його виїзд на ліве по ходу руху узбіччя, де втратив контроль за безпечним керуванням автомобіля, допустив занос керованого автомобіля, в результаті чого виїхав на праве узбіччя та допустив перекидання керованого ним автомобіля.

В результаті вказаної дорожньо-транспортної пригоди пасажири автомобіля під керуванням ОСОБА_2, ОСОБА_3 та ОСОБА_4 отримали тяжкі тілесні ушкодження за ознакою небезпеки для життя в момент спричинення та по ознаці втрати працездатності більше однієї третини відповідно, сам водій ОСОБА_2 отримав середнього ступеня тяжкості тілесні ушкодження, а пасажир ОСОБА_5 отримав легкого ступеня тяжкості тілесні ушкодження.

Причиною дорожньо-транспортної пригоди та наступивши наслідків згідно висновку судово-автотехнічної експертизи №108 від 10.08.2009 року стали порушення вимог п.12.1 Правил дорожнього руху України з боку водія автомобіля НОМЕР_1 ОСОБА_2

Допитаний в судовому засіданні підсудний ОСОБА_2 вину в скоєному визнав повністю, пояснивши суду, що дійсно 19.04.2009 року під час керування автомобілем НОМЕР_1, він, рухаючись на великій швидкості, не врахував дорожню обстановку та на заокругленні дороги автомобіль під його керуванням почало заносити та перекидати. Внаслідок дорожньо-транспортної пригоди пасажири його автомобіля ОСОБА_3 та ОСОБА_4 отримали тілесні ушкодження.

Не зважаючи на визнання своєї вини самим підсудним, його вина в скоєному повністю підтверджується:

- показаннями потерпілих ОСОБА_3 та ОСОБА_4, які в судовому засіданні пояснили, що 19.04.2009 року рухалися на автомобілі підсудного з м.Дніпропетровська до с.Калашники Полтавського району. По дорозі заїхали до лісу поблизу с.Мачухи відпочити, та після відпочинку, виїхавши на дорогу, сталася дорожньо-транспортна пригода. Вказали суду, що при виїзді на заокруглення дороги водій ОСОБА_2 керував автомобілем на досить великій швидкості, приблизно 150 км/год.;

- аналогічними показаннями свідка ОСОБА_5, який суду пояснив, що також був в автомобілі ОСОБА_2 в якості пасажира 19.04.2009 року, коли сталася дорожньо-транспортна пригода, при цьому він знаходився в автомобілі на передньому пасажирському сидінні та в його полі зору знаходився бортовий комп’ютер, згідно покажчика якого автомобіль під керуванням ОСОБА_2 рухався зі швидкістю 145-150 км/год., коли сталася ДТП;

- даними протоколу огляду місця дорожньо-транспортної пригоди з доданою схемою від 19.04.2009 року, згідно яких встановлено та зафіксовано наявну слідову інформацію на місці пригоди, а саме на автодорозі Мачухи-Калашники в районі електроопори №87 (а.с.5-9);

- даними висновку судово-медичної експертизи №1762 від 17.08.2009 року, згідно якого у гр.ОСОБА_3 вивалені тілесні ушкодження, які могли утворитися за обставин дорожньо-транспортної пригоди та відносяться до тяжких тілесних ушкоджень за ознакою небезпеки для життя у момент спричинення (а.с.51-52);

- даними висновку судово-медичної експертизи №1603 від 04.08.2009 року, згідно якого у гр.ОСОБА_4 вивалені тілесні ушкодження, які могли утворитися за обставин дорожньо-транспортної пригоди та відносяться до тяжких тілесних ушкоджень по ознаці втрати працездатності більше однієї третини (а.с.57-58);

- даними висновку судово-медичної експертизи №1883 від 25.08.2009 року, згідно якого у гр.ОСОБА_2 вивалені тілесні ушкодження, які могли утворитися за обставин дорожньо-транспортної пригоди та відносяться до тілесних ушкоджень середнього ступеня тяжкості за ознакою тривалого розладу здоров’я. Згідно медичної документації на ім’я ОСОБА_2, у якого 19.04.2009 року о 18.30 год. в момент госпіталізації в ПОКЛ щелепно-лицеве відділення, вилучалась кров на алкоголь, при дослідженні – алкоголь не виявлений (а.с.64-66);

- даними висновку судово-медичної експертизи №1604 від 14.08.2009 року, згідно якого у гр.ОСОБА_5 вивалені тілесні ушкодження, які могли утворитися за обставин дорожньо-транспортної пригоди та відносяться до тілесних ушкоджень легкого ступеня тяжкості, що спричинили короткочасний розлад здоров’я (а.с.71-72);

- даними висновку авто технічної експертизи №108 від 10.08.2009 року, згідно якого в діях водія автомобіля НОМЕР_3, ОСОБА_2 вбачаються невідповідності з вимогами п.12.1 Правил дорожнього руху України, які знаходяться в причинному зв»язку з виникненням даної дорожньо-транспортної пригоди та її наслідками (а.с.78-79).

З огляду на зібрані по справі докази, суд приходить до висновку, що дії ОСОБА_2 слід кваліфікувати за ст.286 ч.2 КК України як порушення правил безпеки дорожнього руху особою, яка керує транспортним засобом, що заподіяло потерпілим ОСОБА_3 та ОСОБА_4 тяжке тілесне ушкодження.

Обираючи міру покарання суд враховує характер та ступінь суспільної небезпеки скоєного злочину, особу підсудного, який вину в скоєному визнав, за місцем проживання характеризується посередньо.

Обставинами, що пом’якшують покарання підсудному суд визнає його щире каяття та наявність в нього на утриманні малолітньої дитини.

Обставин, що обтяжують покарання підсудному судом не встановлено.

Так, суд не приймає до уваги показання потерпілих та свідка ОСОБА_5 щодо вживання підсудним при відпочинку в лісі спиртного, а саме горілки, тобто перебування його в стані сп’яніння під час вчинення злочину, оскільки дана обставина нічим не підтверджена та спростована висновком судово-медичної експертизи гр. ОСОБА_2 №1883 від 25.08.2009 року.

Приймаючи до уваги особу підсудного, ставлення до скоєного, думку потерпілих, які наполягають на суворому покаранні, суд приходить до висновку, що підсудному слід призначити покарання у вигляді позбавлення волі та призначити додаткове покарання, передбачене санкцією статті.

Цивільний позов потерпілої ОСОБА_3 про стягнення з підсудного ОСОБА_2 на її користь матеріальної шкоди в розмірі 11517,55 грн. підлягає задоволенню в повному обсязі, оскільки вказана сума понесених витрат на її лікування повністю підтверджується наданими суду фіскальними чеками, квитанціями, як і витрати, понесені представником потерпілої, за надання юридичної допомоги адвокатом в судовому засіданні, разом з тим суд вважає за необхідне дану суму стягнути саме на користь представника потерпілої ОСОБА_6

Позовна заява в частині стягнення завданої моральної шкоди також підлягає задоволенню в сумі 50000 грн. з огляду на характер та обсяг перенесених потерпілою фізичних, психічних переживань, викликаних тяжкими травмами п’ятнадцятирічного підлітка, їх тривалість, стан здоров’я потерпілої в подальшому, тяжкість вимушених змін в її життєвих стосунках, в зв’язку з цим.

Позовна заява про стягнення з підсудного на користь ОСОБА_7 в інтересах неповнолітньої потерпілої ОСОБА_4 завданої моральної шкоди в сумі 200 000 грн., підлягає частковому задоволенню, а саме в сумі 70 000 грн. з огляду на характер та обсяг перенесених потерпілою фізичних, душевних та психічних переживань, викликаних тяжкими травмами, що потягли за собою ампутацію кисті правої руки та, відповідно, ОСОБА_4 визнано інвалідом з дитинства, тривалість даних страждань, стан потерпілої в подальшому, тяжкість вимушених змін в її життєвих стосунках в зв’язку з отриманою тяжкою невідворотною травмою.

Цивільні позов прокурора підлягають задоволенню в повному обсязі, оскільки сума витрат, понесених державою на лікування потерпілих, повністю підтверджена наданими довідками.

Згідно медичного висновку ОСОБА_2 примусового лікування від залежності до психоактивних речовин не потребує.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст.323,324 КПК України, суд,-

З А С У Д И В :

ОСОБА_2 визнати винним в скоєнні злочину, передбаченого ст. 286 ч.2 КК України та призначити йому покарання у вигляді чотирьох років позбавлення волі з позбавлення права керувати транспортними засобами строком на два роки.

Міру запобіжного заходу до набрання вироком законної сили ОСОБА_2 залишити попередню – тримання під вартою.

Строк покарання ОСОБА_2 обраховувати з моменту взяття його під варту по даній справі, а саме з 17 лютого 2010 року.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_6 в інтересах ОСОБА_3 13517 грн.55 коп. завданої матеріальної шкоди та 50 000 грн. завданої моральної шкоди, а всього стягнути 63 517 грн.55 коп.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_7 в інтересах ОСОБА_4 70 000 грн. завданої моральної шкоди.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь держави в особі міськфінуправліня (р/р 35423001002032 МФО 831019 КОД 01999655 Банк-одержувач УДК в Полтавській області, одержувач – місцевий бюджет Полтавської міської Ради) – 591 грн.; на користь міськфінуправління (р/р 35424004001147 МФО 831019 КОД 01999106 Банк-одержувач ГУДК в Полтавській області, одержувач – місцевий бюджет Полтавської міської Ради) – 2613 грн.92 коп.

Вирок може бути оскаржений до Апеляційного суду Полтавської області через Полтавський районний суд протягом 15 діб з моменту його проголошення, а засудженим – в той же термін, з моменту отримання ним копії вироку.

Суддя: