Рішення № 91870742, 29.09.2020, Деснянський районний суд м. Чернігова

Справа № 750/5415/20

Провадження № 2-а/750/107/20

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

29 вересня 2020 року м. Чернігів

Деснянський районний суд м. Чернігова у складі:

судді Карапута Л.В.,

секретаря Пишенко М.М.,

за участі позивача, представника позивача Святної О.В., представників відповідачів Бугрима М.П., Донченко М.М., Рябого О.С.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до старшого сержанта поліції 1 батальйону 1 роти управління патрульної поліції в Чернігівській області Рябого Олександра Сергійовича, Департаменту патрульної поліції Національної поліції України про скасування постанови у справі про адміністративне правопорушення,

в с т а н о в и в:

30.06.2020 позивач звернувся до суду з позовом та просив суд скасувати постанову серії ЕАМ № 2706221 старшого сержанта поліції 1 батальйону 1 роти управління патрульної поліції в Чернігівській області Рябого Олександра Сергійовича від 19.06.2020 року про притягнення до адміністративної відповідальності по ч.5 ст.121 КУпАП та накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення в розмірі 51 грн. 00 коп.

В обґрунтування позову зазначив, що 19.06.2020 близько 4 години 00 хвилин біля будинку №8 по вул. Кільцевій в м. Чернігів був зупинений працівником поліції та відносно нього було складено постанову про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення серії ЕАМ № 27006221, відповідно до якої зазначено, що позивач керував транспортним засобом обладнаним засобом пасивної безпеки та був не пристебнутий ременем безпеки, чим порушив п. 2.3 в ПДР та накладено стягнення у вигляді штрафу у розмірі 51 грн. Вважає дану постанову незаконною, оскільки правил дорожнього руху не порушував, ременем безпеки він та його пасажир були пристебнуті, а відповідач не надав доказів вчинення правопорушення позивачем.

Судом до участі в справі в якості співвідповідача залучено Департамент патрульної поліції Національної поліції України.

У судовому засіданні позивач, представник позивача позов підтримали та просили задовольнити.

Представники відповідачів проти задоволення позову заперечували.

Відповідач старший сержант поліції Рябий Олександр Сергійович просив відмовити в задоволенні позову та пояснив суду, що він побачив, бо в нього гарний зір, що водій керував транспортним засобом з не пристебнутим ременем безпеки, а тому здійснив зупинку вказаного транспортного засобу.

Судом встановлено, що постановою сержанта поліції 1 батальйону 1 роти управління патрульної поліції в Чернігівській області Рябого Олександра Сергійовича про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі серії ЕАМ № 2706221 від 19.06.2020 встановлено 19.06.2020 о 04.08 по вулиці Кільцевій, 8 ОСОБА_1 керував транспортним засобом, обладнаним засобом пасивної безпеки та був не пристебнутий ременем безпеки, чим порушив п. 2.3 в ПДР та скоїв адміністративне правопорушення, передбачене ч. 5 ст. 121 КУпАП.

Відповідно до ч.5 ст. 121 КУпАП порушення правил користування ременями безпеки або мотошоломами - тягне за собою накладення штрафу в розмірі трьох неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Відповідно до п. 2.3 в ПДР України для забезпечення безпеки дорожнього руху водій зобов`язаний: на автомобілях, обладнаних засобами пасивної безпеки (підголовники, ремені безпеки), користуватися ними і не перевозити пасажирів, не пристебнутих ременями безпеки. Дозволяється не пристібатися особі, яка навчає водінню, якщо за кермом учень, а в населених пунктах, крім того, водіям-інвалідам, водіям і пасажирам оперативних та спеціальних транспортних засобів і таксі;

Під час розгляду справи в суді відповідачем не було надано доказів, які підтверджували б вчинення позивачем адміністративного правопорушення за яке на нього постановою від 19.06.2020 року накладено адміністративне стягнення, оскільки з відео фіксації не вбачається відсутність у водія ременя безпеки.

Відповідно до ст. 280 КУпАП, орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Статтею ст. 251КпАП України передбачено, доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Згідно ст. 252 КУпАП орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.

Отже, матеріали справи не містять беззаперечних доказів вчинення позивачем адміністративного правопорушення, передбаченого ч.5 ст.121 КУпАП.

Допитаний в судовому засіданні свідок ОСОБА_2 дав свідчення суду, що 19 червня 2020 року о 4 год. ранку їхав разом зі своїм сином на автомобілі, де він та його син ОСОБА_1 , який керував транспортним засобом були пристебнуті ременями безпеки, а тому зупинка автомобіля була здійснена інспектором неправомірно.

Допитана в судовому засіданні свідок ОСОБА_3 показала суду, що перебувала в екіпажі разом з інспектором Рябим О.С., під час самої зупинки транспортного засобу під керуванням ОСОБА_1 не була присутньою, а бачила ситуацію зі сторони.

За правилами ч. 2 ст. 77 КАС України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

З цього слідує, що окрім доказування правових підстав для рішення (тобто правомірності), суб`єкт владних повноважень повинен доказувати фактичну підставу, тобто наявність фактів, з якими закон пов`язує можливість прийняття рішення, вчинення дії чи утримання від неї.

Одночасно в своїх рішеннях Європейський Суд з прав людини, юрисдикція якого поширюється на всі питання тлумачення і застосування Конвенції (п. 1 ст. 32 Конвенції) неодноразово наголошував, що суд при оцінці доказів керується критерієм доведення «поза розумним сумнівом». Таке доведення може випливати зі співіснування достатньо вагомих, чітких і узгоджених між собою висновків або подібних неспростовних презумпцій щодо фактів: п. 45 Рішення ЄСПЛ у справі «Бочаров проти України» від 17.06.2011 р.; п. 75 Рішення ЄСПЛ у справі «Огороднік проти України» від 05.05.2015 р.; п. 52 Рішення ЄСПЛ у справі «Єрохін проти України» від 15.02.2013 р.

ВС у постанові від 26.04.2018 у справі №338/1/17 визнав вірними висновки суду першої інстанції, що візуальне спостереження за дотриманням правил дорожнього руху працівниками органу Національної поліції може бути доказом у справі лише у тому випадку, коли воно зафіксовано у встановленому законом порядку. ВС вказав, що у даному випадку для підтвердження порушення позивачем пункту Правил дорожнього руху України відповідач, відповідно до статті 251 КУпАП, мав би надати, зокрема, відеозапис події, фотокартки тощо. Постанова по своїй правовій природі є рішенням суб`єкта владних повноважень щодо наслідків розгляду зафіксованого правопорушення, якому передує фіксування цього правопорушення.

Таким чином, враховуючи ненадання відповідачем беззаперечних доказів вчинення правопорушення, викладені позивачем у позовній заяви обставини відповідають дійсності, що є безумовною підставою для задоволення позову.

Керуючись статтями 2, 77, 242, 286 КАС України, суд,

в и р і ш и в :

адміністративний позов задовольнити.

Скасувати постанову про накладання адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення серії ЕАМ № 2706221, винесену старшим сержантом поліції 1 батальйону 1 роти управління патрульної поліції в Чернігівській області Рябим Олександром Сергійовичем від 19.06.2020 року про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 за ч.5 ст.121 КУпАП та накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення в розмірі 51 грн. 00 коп.

Стягнути з Департаменту патрульної поліції Національної поліції України (місце знаходження: вул. Федора Ернста, 3, м. Київ, ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України 40108646) на користь ОСОБА_1 (місце проживання: АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 ) судовий збір в розмірі 420 грн. 40 коп.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення суду може бути оскаржене до Шостого апеляційного адміністративного суду.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана протягом десяти днів з дня його проголошення.

Суддя Л.В.Карапута