Рішення № 91867815, 29.09.2020, Миколаївський районний суд Миколаївської області

Миколаївський районний суд Миколаївської області

Справа № 945/1877/19

Провадження № 2/945/275/20

Р І Ш Е Н Н Я

Іменем України

Миколаївський районний суд Миколаївської області

в складі: головуючого - судді Терентьєва Г.В.

за участю секретаря Петриченко В.С.,

представника позивача ОСОБА_1 ,

та представника відповідача в/ч А 1890 - Тимошенко О.А.,

розглянувши 29 вересня 2020 року в місті Миколаєві у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_2 до військової частини А 1890 про скасування рішення та поновлення на квартирному обліку,

в с т а н о в и в :

У жовтні 2019 року ОСОБА_2 звернувся до суду з позовом до військової частини А 1890 про визнання незаконним рішення Житлової комісії військової частини А 1890 від 27.08.2019 року про зняття його з квартирного обліку та зобов`язати житлову комісію військової частини А 1890 поновити його на квартирному обліку військової частини А 1890. Позивачем було подано уточнену позовну заяву в якій позивач просив про визнання незаконним рішення Житлової комісії військової частини А 1890 від 27.08.2019 року про зняття його з квартирного обліку та зобов`язати житлову комісію військової частини А 1890 поновити його на квартирному обліку військової частини А 1890 з 01.07.1996 року.

Свої вимоги позивач обґрунтував тим, що з 1991 року він проходив службу у збройних силах України. Починаючи з 01.07.1996р. перебував у загальній черзі на отримання житла в складі сім`ї - 1 особа. Наказом командувача ОК «Південь» № 214 від 02.08.2019р. звільнений в запас за пп «К» п.2 ч.5 ст. 26 ЗУ «Про військовий обов`язок і військову службу».

27.08.2019р. Житловою комісією в/ч 1890 {далі - Відповідач) прийнято рішення, яким вирішено зняти його з квартирного обліку у в/ч 1890 у зв`язку зі звільненням з військової служби в запас.

Позивач вважає дане рішення незаконним, з огляду на наступне.

Зазначаючи причини його виключення з квартирного обліку. Відповідач посилається на його звільнення в запас за пп «К» п.2 ч.5 ст.26 ЗУ «Про військовий обов`язок і військову службу» - в зв`язку з закінченням строку дії контракту.

Як вказує позивач на думку відповідача, він не може залишатися на квартирному обліку, так як в силу ч. 9 ст. 12 ЗУ «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» (на яку Відповідач посилається у своєму рішенні), військовослужбовці, що перебувають на обліку громадян, які потребують поліпшення житлових умов, при звільненні з військової служби в запас або у відставку за віком, станом здоров`я, а також у зв`язку із скороченням штатів або проведенням інших організаційних заходів, у разі неможливості використання на військовій службі залишаються на цьому обліку у військовій частині до одержання житла з державного житлового фонду або за їх бажанням грошової компенсації за належне їм для отримання жиле приміщення.

Тобто відповідач вважає, що позивача звільнено в зв`язку з закінченням терміну дії контракту не дає йому права залишитися на житловому обліку.

Позивач вважає такий висновок помилковим.

На момент звільнення, його вислуга років у Збройних Силах України становила 28 років.

Рішенням житлової комісії в/ч А1890 від 27 серпня 2019 року, яке оформлено протоколом №13, позивача було знято з квартирного обліку з посиланням на те, що підстава його звільнення з військової служби у запас не дає йому права перебувати на квартирній черзі при в/ч А1890.

Позивач вважає зняття його з квартирного обліку незаконним, таким, що порушує його конституційні права, та стверджує, що був правомірно зарахований на квартирний облік, а тому зняття його з цього обліку суперечить Конституції України та Житловому кодексу України.

При цьому зазначає, що оскільки на момент зарахування його на квартирний облік, діяв наказ Міністра оборони України №20 від 03.02.1995р. «Про внесення змін та доповнень до Положення про порядок забезпечення жилими приміщеннями осіб офіцерського складу, прапорщиків та мічманів, військовослужбовців надстрокової служби та військової служби за контрактом, військовослужбовців-жінок та працівників (не військовослужбовців) Збройних Сил України, відповідно до п.37 якого, військовослужбовці, які перебувають на квартирному обліку, при звільненні з військової служби в запас чи у відставку, за станом здоровя, тощо, залишаються на квартирному обліку до одержання житла у військовій частині і квартирно-експлуатаційних частинах районів та користуються правом на позачергове одержання житла.

Також посилається на приписи Інструкції про організацію забезпечення військовослужбовців ЗСУ та членів їх сімей жилими приміщеннями, затвердженого Наказом Міноборони України від 30.11.11р.№737, відповідно до якої військовослужбовці, що мають вислугу на військовій службі 20 років і більше, та членам їх сімей надається житло для постійного проживання.

Позивач вважає, що оскільки його вислуга на військовій службі становить 28 років, тобто більше 20 років, а тому він має право на одержання житла для постійного проживання згідно норм встановлених законодавством з розрахунку на кожного члена сімї, та повинен перебувати на квартирному обліку.

В судовом засіданні представник позивача позов підтримали повністю.

Представник відповідача, військової частини А 1890 в судовому засіданні позов не визнав та у визначений законом строк подав відзив на позовну заяву та просить у задоволенні позову відмовити. Посилається на те, що майор ОСОБА_2 звільнений наказом командира в/ч 1890 (по особовому складу) №214 від 02.08.2019р. в запас на підставі ст.26 ЗУ «Про військовий обов у зв'язку із закінченням строку контракту.

При цьому, вказує, що ОСОБА_2 було звільнено з військової служби в звязку із закінченням строку контракту, тобто з підстав, не зазначених в абзаці першому п.2.16 Інструкції про організацію забезпечення військовослужбовців Збройних Сил України та членів їх сімей жилими приміщеннями, затвердженої наказом Міністерства оброни України №737 від 30.11.2011 року, яка була чинною на момент його звільнення з військової служби, що передбачено п.2.18 цієї Інструкції.

Дослідивши в судовому засіданні письмові докази по справі, суд находить позов таким, що підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом встановлено, що наказом командира в/ч А 2393 від 02.08.2019р. №214, майора ОСОБА_2 звільнено з військової служби у запас на підставі п. «к» п.2 ч.5 ст.26 ЗУ «Про військовий обов у звязку із закінченням строку контракту. На момент звільнення ОСОБА_2 його вислуга років у Збройних Силах України становила 28 років.

Як зазначено у Витягу із протоколу ОСОБА_2 в загальній черзі перебував з 01.07.1996 року, складом сім`ї 1 особа.

Рішенням житлової комісії в/ч А1890 від 27 серпня 2019 року, яке оформлено протоколом №13, позивача ОСОБА_2 було знято з квартирного обліку з посиланням на те, що підстава його звільнення з військової служби у запас не дає йому права перебувати на квартирній черзі при в/ч А1890.

Зазначені обставини сторонами не оспорюються та підтверджуються матеріалами справи.

Відповідно до ч.1 ст.12 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» держава забезпечує військовослужбовців жилими приміщеннями або за їх бажанням грошовою компенсацією за належне їм для отримання жиле приміщення на підставах, у межах норм і відповідно до вимог, встановлених Житловим кодексом Української РСР, іншими законами, в порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.

Військовослужбовцям, які мають вислугу на військовій службі 20 років і більше, та членам їх сімей надаються жилі приміщення для постійного проживання або за їх бажанням грошова компенсація за належне їм для отримання жиле приміщення. Такі жилі приміщення або грошова компенсація надаються їм один раз протягом усього часу проходження військової служби за умови, що ними не було використано право на безоплатну приватизацію житла.

Отже, зазначеним законом держава взяла на себе обов`язок забезпечення військовослужбовців жилими приміщеннями, і зокрема, військовослужбовців, які мають вислугу на військовій службі 20 років і більше, на підставах, у межах норм і відповідно до вимог, встановлених Житловим кодексом Української РСР, іншими законами, в порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.

Відповідно до ст.37 ЖК України, громадяни, які потребують поліпшення житлових умов та залишили роботу на підприємствах, в установах та організаціях у зв`язку з виходом на пенсію беруться на облік потребуючих поліпшення житлових умов нарівні з працюючими на цих підприємствах, в установах, організаціях громадянами.

Порядок обліку громадян, які потребують поліпшення житлових умов, згідно ст.38 ЖК України встановлюється законодавством Союзу РСР, цим Кодексом та іншими актами законодавства Української РСР.

Згідно п.10 Правил обліку громадян, які потребують поліпшення житлових умов, і надання їм жилих приміщень в Українській РСРгромадяни, які залишили роботу на підприємствах, в установах, організаціях, що здійснюють квартирний облік, у зв`язку з виходом на пенсію, беруться на облік нарівні з робітниками і службовцями даного підприємства, установи, організації.

Крім того, постановою Кабінету Міністрів України №1081 від 03 серпня 2006 року було затверджено Порядок забезпечення військовослужбовців та членів їх сімей житловими приміщеннями.

Цей Порядок визначає механізм забезпечення житловими приміщеннями військовослужбовців - осіб офіцерського, старшинського і сержантського, рядового складу (крім військовослужбовців строкової служби) Збройних Сил, інших утворених відповідно до законів України військових формувань, правоохоронних органів спеціального призначення та Держспецтрансслужби, Держспецзв`язку, посади в яких комплектуються військовослужбовцями, у тому числі звільнених в запас або у відставку, що залишилися перебувати на обліку громадян, які потребують поліпшення житлових умов, у військових частинах, закладах, установах та організаціях (далі - військові частини) після звільнення (далі - військовослужбовці) та членів їх сімей ( п.1 Порядку, в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин).

Згідно п.3 даного Порядку в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин, військовослужбовцям, які мають вислугу на військовій службі 20 років і більше, та членам їх сімей надається житло для постійного проживання.

Крім того, даний Порядок передбачає і випадки, коли військовослужбовці знімаються з обліку, а саме у разі: 1) поліпшення житлових умов, внаслідок чого відпала потреба в наданні житла; 2) засудження військовослужбовця до позбавлення волі на строк понад шість місяців, крім умовного засудження; 3) звільнення з військової служби за службовою невідповідністю у зв`язку з систематичним невиконанням умов контракту військовослужбовцем; 4) подання відомостей, що не відповідають дійсності, але стали підставою для зарахування на облік; 5) в інших випадках, передбачених законодавством (п. 30 Порядку в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин).

Системний аналіз зазначених норм права свідчить про те, що військовослужбовці, які мають вислугу на військовій службі 20 років і більше, та члени їх сімей мають право на отримання житла, а отже і на залишення на обліку до отримання ними житла, в тому числі і у разі звільнення в запас чи відставку, крім випадків, передбачених п.30 Порядку забезпечення військовослужбовців та членів їх сімей житловими приміщеннями, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України №1081 від 03 серпня 2006 року.

ОСОБА_2 має вислугу на військовій службі 28 років та перебував на квартирному обліку для поліпшення житлових умов у військовій частині А1809 з 01.07.1996 року по 27 серпня 2019 року зі складом сім`ї 1 особа. Звільнений майор ОСОБА_3 в запас у звязку із закінченням строку контракту, тобто не за службовою невідповідністю у зв`язку з систематичним невиконанням умов контракту військовослужбовцем, має необхідну вислугу років, що дає право на пенсійне забезпечення.

Системний аналіз зазначених обставин по справі з урахуванням положень викладеного вище законодавства, свідчить про те, що підстави для зняття ОСОБА_2 з квартирного обліку були відсутні.

Посилання представника відповідача на п.2.16 та п.2.18 Інструкції про організацію забезпечення військовослужбовців Збройних Сил України та членів їх сімей жилими приміщеннями, затвердженої наказом Міністерства оборони України №737 від 30 листопада 2011 року, яка була чинною на момент звільнення позивача з військової служби, як на підставу зняття позивача з квартирної черги, не заслуговують на увагу з наступних підстав.

Так, дійсно згідно абз.5 п.2.18 зазначеної Інструкції військовослужбовці та особи, звільнені з військової служби, знімаються з обліку за місцем служби (за місцем звільнення з військової служби) у разі звільнення з військової служби за підставами, не зазначеними в абзаці першому пункту 2.16 цього розділу, а саме: військовослужбовці, які перебувають на обліку, під час звільнення з військової служби в запас або відставку за віком, станом здоровя, а також у звязку з реформуванням ЗС України, зі скороченням штатів або проведенням інших організаційних заходів, у разі неможливості використання на військовій службі, залишаються (за їх бажанням) на обліку у військовій частині до одержання жилого приміщення з державного житлового фонду за останнім місцем проходження служби, а в разі розформування військової частини у військовому комісаріаті і КЕВ (КЕЧ) району, на території обслуговування яких знаходилася розформована військова частина, та користуються правом позачергового одержання жилого приміщення.

В такій редакції п.2.16 та п.2.18 Інструкції діють з 19 червня 2014 року на підставі наказу Міністерства Оборони України №401 від 19 червня 2014 року «Про затвердження Змін до Інструкції про організацію забезпечення військовослужбовців Збройних Сил України та членів їх сімей жилими приміщеннями».

Фактично без внесення змін до Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» та Порядку забезпечення військовослужбовців та членів їх сімей житловими приміщеннями, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України №1081 від 03 серпня 2006 року, - нормативних актів вищої юридичної сили, внаслідок іншого їх тлумачення Інструкцією звужено зміст та обсяг існуючих прав і свобод військовослужбовців.

Забезпечення військовослужбовців належним житлом за безперервну військову службу є певною соціальною допомогою, підтримкою, додатком до основних джерел існування і спрямовані на реалізацію конституційного права кожного громадянина на достатній життєвий рівень для себе і своєї сім`ї, що включає достатнє харчування, одяг, житло (стаття 48 Конституції України). Таким чином, при вступі на службу позивачу було державою гарантоване певне забезпечення і компенсації, які фінансуються із бюджету. Зупинення або звуження змісту і обсягу гарантованих Конституційних соціальних прав є недопустимим і не повинні погіршувати становище особи, а тому позивач має право на поліпшення житлових умов за рахунок фондів Міністерства оборони України.

Крім того, зазначені положення Інструкції суперечать нормами ЖК України, зокрема ст.37 цього Кодексу, яка передбачає право працівників, які залишили роботу (службу) на підприємствах, в установах та організаціях у зв`язку з виходом на пенсію залишатися на квартирному обліку нарівні з працюючими на цих підприємствах, в установах, організаціях громадянами.

Отже, військовослужбовець у разі звільнення з військової служби має право залишатись на квартирному обліку при наявності вислуги років, що дає право на пенсійне забезпечення.

Що затверджується правовою Позицією Верховного Суду від 08.04.2020 року справа № 683/2197/18.

Таким чином, ОСОБА_2 має право після звільнення зі служби перебувати на квартирному обліку у в/ч 1890 за місцем проживання (реєстрації), тому зняття його рішенням житлової комісії від 27.08.2019 р. з обліку, порушено його право на одержання житла, передбачене Конституцією України.

За таких обставин, позов про скасування протокольного рішення житлової комісії в/ч 1890 №38 від 27.08.2019 р. в частині зняття з квартирного обліку військовослужбовців, осіб, звільнених з військової служби та членів їх сімей, майора ОСОБА_2 та поновлення його на квартирному обліку, підлягає задоволенню.

В звязку із задоволенням позову, судовий збір в сумі 768,40 грн. підлягає стягненню з відповідача на користь позивача.

Відповідно ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються: у разі задоволення позову - на відповідача.

Керуючись ст.ст. 3, 12, 13, 19, 81, 89, 141, 258,259, 263-265, ЦПК України, суд, -

В и р і ш и в :

Позов ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ідентифікаційний номер НОМЕР_1 - задовольнити.

Визнати незаконним рішення Житлової комісії військової частини А 1890 від 27.08.2019 року про зняття ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ідентифікаційний номер НОМЕР_1 , з квартирного обліку.

Зобов`язати житлову комісію військової частини А 1890 поновити ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ідентифікаційний номер НОМЕР_1 , на квартирному обліку військової частини А 1890 з 01.07.1996 року.

Стягнути з Військової частини А 1890, код ЄДРПОУ 08335007, на користь ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ідентифікаційний номер НОМЕР_1 , сплачений судовий збір в розмірі 768,40 грн.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана безпосередньо до Миколаївського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня проголошення судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його (її) проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження: на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Суддя Г. В. Терентьєв