Рішення № 91867422, 29.09.2020, Березнегуватський районний суд Миколаївської області

Провадження № 2/470/203/20

Справа № 470/587/20

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

29 вересня 2020 року смт. Березнегувате

Березнегуватський районний суд Миколаївської області у складі головуючого судді: Лященко В.Л., за участю секретаря Кравчук А.І., розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного провадження цивільну справу за позовною заявою акціонерного товариства комерційний банк "ПриватБанк" до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором

В С Т А Н О В И В :

03 вересня 2020 року до Березнегуватського районного суду Миколаївської області надійшла позовна заява АТ КБ "ПриватБанк" до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором у розмірі 131397, 44 грн. У позовній заяві позивач заявляє клопотання про розгляд справи в порядку спрощеного позовного провадження.

Як на підставу позовних вимог вказано, що відповідач звернувся до ПриватБанку з метою отримання кредитних послуг, у зв`язку з чим підписав анкету-заяву № б/н від 28.03.2012 року, згідно якої отримав кредит в розмірі 300 грн, який в подальшому був збільшений до 8400 грн. та зменшений до 7170 грн., у вигляді встановленого кредитного ліміту на картковий рахунок. Через неналежне виконання позичальником грошових зобов`язань станом на 30.06.2020 року утворилася заборгованість в сумі 131397, 44 грн. , яка складається з: 7015, 06 грн. заборгованості за тілом кредиту; 124382, 38 грн. заборгованості за відсотками за період з 28.03.2012 року по 30.10.2018 року.

Відповідач надав відзив на позовну заяву, в якій просив відмовити в задоволені позову АТ КБ "ПриватБанк" та застосувати позовну давність. Вказує, що розрахунок заборгованості не є належним документом, який підтверджує існування заборгованості, оскільки не відноситься до первинних бухгалтерських документів. Ніяких документів про зміну ліміту він не підписував, а копія анкети є лише пропозицією укласти договір в розумінні ЦПК України. Зазначає, що оскільки Умови та правила надання банківських послуг, а також правила користування платіжною карткою, не підписані відповідачем, тому на нього не розповсюджуються. Також просить застосувати строк позовної давності стосовно нібито наявної заборгованості, оскільки остання проплата за кредит, згідно виписки та розрахунку, ним була зроблена 17.12.2014 року, а Позивач звернувся до суду в 2020 році, тобто з пропуском загального строку позовної давності в 3 роки, що є підставою у відмові в позові.

Ухвалою Березнегуватського районного суду Миколаївської області від 09.09.2020 року відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження з викликом учасників справи.

У судове засідання сторони не з`явилися, про час та місце розгляду справи повідомлені належним чином.

Так, у поданій до суду письмовій заяві представник ПриватБанку просив розглянути справу за його відсутності та задовольнити позовні вимоги.

Від відповідача ОСОБА_1 до суду надійшла заява, в якій він просив розглянути справу за його відсутності, заперечував проти задоволення позовних вимог.

Згідно вимог статті 247 ЦПК України, у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Виходячи з вимог частини п`ятої статті 268 ЦПК України, датою ухвалення рішення є дата його складання.

Суд, перевіривши матеріали справи, безпосередньо дослідивши докази, дійшов до наступних висновків.

28.03.2012 року між публічним акціонерним товариством комерційний банк «ПриватБанк», на теперішній час акціонерне товариство комерційний банк «ПриватБанк», та відповідачем укладено договір б/н у вигляді Анкети-заяви про приєднання до Умов та Правил надання банківських послуг у Приватбанку, згідно з умовами якого позичальник отримав кредит у виді встановленого кредитного ліміту на картковий рахунок.

Підписавши анкету - заяву відповідач надав свою згоду, що ця заява разом із Пам`яткою клієнта, Умовами та Правилами надання банківських послуг і Тарифами становить між ним та банком договір про надання банківських послуг, а також те, що він ознайомився та погодився з договором надання банківських послуг до його укладення і згодний з його умовами, екземпляр якого отримав самостійно шляхом роздруківки з офіційного сайту www.privatbank.ua.

Позивач додав до позовної заяви витяг з Тарифів обслуговування кредитних карт "Універсальна" та витяг з Умов та правил надання банківських послуг в ПриватБанку, розміщені на сайті https://privatbank.ua/, підпис на яких позичальника відсутні.

Відповідно до розрахунку позивача, через неналежне виконання відповідачем грошових зобов`язань станом на 30.06.2020 року утворилася заборгованість в сумі 131397, 44 грн. , яка складається з: - 7015, 06 грн. заборгованості за тілом кредиту; 124382, 38 грн. заборгованості за відсотками за період з 28.03.2012 року по 30.10.2018 року

Факт руху грошових коштів на картковому рахунку відповідача до 17.12.2014 року, позивач підтверджував випискою за період з 28.03.2012 року по 15.07.2020 року, а також довідкою про картки видані відповідачу відповідно до укладеного між сторонами кредитного договору, яка випущена 28.03.2012 року року під номером НОМЕР_1, терміном дії до жовтня 2015 року.

Виписка по рахунку згідно Переліку типових документів, затверджених наказом Міністерством юстиції України від 12.04.2012 №578/5, має статус первинного документу, а отже є належним та допустимим доказом по справі.

За правилами статей 526, 530, 610 ЦК України, зобов`язання має виконуватися належним чином у встановлений строк відповідно до умов договору та вимог чинного законодавства. Порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

У разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема: зміна умов зобов`язання; сплата неустойки; відшкодування збитків та моральної шкоди (статі 611 ЦК України).

Частиною першою статті 1054 ЦК України визначено, що за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

За змістом частини першої статті 1049 ЦК України, позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.

Статтею 628 ЦК України встановлено, що зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Згідно зі статтею 638 цього ж Кодексу, що договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору.

Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

За змістом статті 634 ЦК України договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору.

Відповідно до частин першої, другої статті 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 03.07.2019 у справі № 342/180/17 (провадження № 14-131цс19) викладено правову позицію про те, що Умови та Правила надання банківських послуг ПАТ КБ «ПриватБанк», з огляду на їх мінливий характер, не можна вважати складовою кредитного договору, якщо вони не підписані та не визнаються позичальником, а також, якщо ці умови прямо не передбачені в анкеті-заяві позичальника, яка безпосередньо підписана позичальником. Оскільки умови договорів приєднання розробляються банком, тому повинні бути зрозумілі усім споживачам і доведені до їх відома, у зв`язку із чим банк має підтвердити, що на час укладення відповідного договору діяли саме ці умови, а не інші. Тому з огляду на зміст статей 633, 634 ЦК України, можна вважати, що другий контрагент (споживач послуг банку) приєднується до тих умов, з якими він безпосередньо ознайомлений. Роздруківка із сайту позивача не може виступати належним доказом, оскільки цей доказ повністю залежить від волевиявлення і дій однієї сторони, яка може вносити відповідні зміни в умови та правила споживчого кредитування.

Вирішуючи даний спір суд виходить з наступного правового регулювання.

Згідно статті 2 ЦПК України, завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.

Відповідно до статті 12 ЦПК України, кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Завданням розгляду справи по суті є розгляд та вирішення спору на підставі зібраних у підготовчому провадженні матеріалів, про що визначено в статті 209 ЦПК України.

З статті 213 ЦПК України слідує, що суд під час розгляду справи повинен безпосередньо дослідити докази у справі надані сторонами.

Матеріали справи не містять підтверджень того, що саме ці Витяг з Тарифів та Витяг з Умов розумів відповідач та ознайомився і погодився з ними, підписуючи анкету-заяву про приєднання до Умов та Правил надання банківських послуг ПриватБанку, а також те, що вказані документи на момент отримання відповідачем кредитних коштів взагалі містили умови, зокрема й щодо сплати процентів за користування кредитними коштами та щодо сплати неустойки (пені, штрафів), та саме у зазначеному в цих документах розмірах і порядках нарахування, що додані банком до позовної заяви,

Роздруківка із сайту позивача Умов та Правил надання банківських послуг, як і Витяг з Тарифів банку, не можуть бути належними доказами, оскільки ці докази повністю залежать від волевиявлення і дій однієї сторони (Банку), яка може вносити відповідні зміни до умов та правил споживчого кредитування, що підтверджено й у постанові Верховного Суду України від 11.03.2015 по справі № 6-16цс15 і не спростовано позивачем при розгляді цієї справи.

За такого, додані до позовної заяви витяг з тарифів банку та умови та правила надання банківських послуг, суд розцінює як неналежний доказ.

Таким чином, вимога про стягнення заборгованості за відсотками за період з 28.03.2012 року по 30.10.2018 року не підлягає задоволенню, оскільки як вже зазначалось вище, відповідач Умови та правила надання банківських послуг не підписував та вони не можуть вважатися складовою частиною спірного кредитного договору. В заявці підписаній відповідачем, сторонами стягнення відсотків не передбачено, тому вимога в цій частині є безпідставною.

Між тим, підписана відповідачем анкета-заява про приєднання до умов кредитування, виписка по особовому рахунку, розрахунок заборгованості за договором та довідка про видані відповідачу кредитні картки, є належними і допустимими доказами та підтверджують про наявність між сторонами кредитних відносин.

Однак, із змісту довідки про надання кредитних карток та розрахунку заборгованості наданого Банком, вбачається, що відповідно до кредитного договору від 28.03.2012 року б/н, відповідач ОСОБА_1 отримав кредитну карту № НОМЕР_1 , користувався позиченими грошима, знімаючи готівку, які потім повертав (а.с.6-18).

За період користування кредитною карткою, ОСОБА_1 зняв кредитних коштів на загальну суму 7015,06 грн., що підтверджено позивачем у наданому розрахунку заборгованості за договором (а.с.6-10), проте поповнення здійснив на суму 17600,05 грн., тим самим погасивши Банку кредитні кошти за тілом кредиту.

Проте позивач, станом на дату пред`явлення позову, розрахував суму боргу за простроченим тілом кредиту, без урахування повернутих грошей, що є неприпустимим.

Враховуючи вище наведене, позовні вимоги про стягнення заборгованості за кредитним договором задоволенню не підлягають через їх недоведеність.

Оскільки суд дослідив докази, розглянув справу та прийшов до висновку про необхідність відмови АТ КБ "ПриватБанк" у задоволені позовних вимог у зв`язку з відсутністю боргу ОСОБА_1 , тому заява Відповідача про застосування строку позивної давності не розглядається, тому що є самостійною підставою для відмови у задоволені позовних вимог.

На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 4, 19, 141, 259, 263-265, 354 ЦПК України, суд, -

УХВАЛИВ:

В задоволенні позовних вимог акціонерного товариства комерційний банк "ПриватБанк" до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором- відмовити повністю.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Миколаївського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення або з дня складання повного тексту рішення. Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду, відповідно до статті 354 ЦПК України.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або про прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Відомості про учасників справи:

Позивач - акціонерне товариство комерційний банк "ПриватБанк" (АТ КБ "ПриватБанк"), 01001, м. Київ, вул. Грушевського, буд.1Д, код ЄДРПОУ 14360570, рахунок № НОМЕР_2 , МФО 305299.

Відповідач - ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , адреса проживання: АДРЕСА_1 , код НОМЕР_3 .

Рішення складено 29.09.2020 року.

Суддя В. Л. Лященко