Ухвала суду № 91866614, 29.09.2020, Дрогобицький міськрайонний суд Львівської області

Справа № 442/6116/20

Провадження № 1-кп/442/403/2020

УХВАЛА

Іменем України

29 вересня 2020 року Дрогобицький міськрайонний суд Львівської області в складі:

головуючого-судді: Павлів З.С.

з участю секретаря судового засідання: Леськів О.М.,

прокурора: Федишин В.Б.,

обвинуваченого: ОСОБА_1 ,

захисника Галишина А.В.,

розглянувши у підготовчому судовому засіданні в залі суду в місті Дрогобичі, клопотання прокурора Дрогобицької місцевої прокуратури Федишина В.Б. про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою ОСОБА_1 обвинувачуваному у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.121 КК України,

ВСТАНОВИВ:

В провадженні Дрогобицького міськрайонного суду Львівської області перебуває кримінальне провадження, внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12020140110001052 від 30.06.2020 року про обвинувачення ОСОБА_1 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.121 КК України.

У підготовчому судовому засіданні прокурор, на підставі ст.315 КПК України, заявив клопотання про обрання обвинуваченому міри запобіжного заходу у виді тримання під вартою, обґрунтовуючи тим, що на досудовому розслідуванні обвинуваченому обирався запобіжний захід у виді тримання під вартою, термін тримання під вартою закінчується 30.09.2020, ризики, передбачені ст.177 КПК України не зменшились, а тому просить обрати обвинуваченому запобіжний захід у виді тримання під вартою.

Прокурор в судовому засіданні клопотання підтримав, просить таке задоволити.

Обвинувачений заперечив проти обрання запобіжного заходу у виді тримання під вартою, оскільки співпрацює із слідством, не має наміру чинити тиск на свідків. Просить обрати більш м`який запобіжний захід – цілодобовий домашній арешт.

Адвокат Галишин А.В. в судовому засіданні заперечив проти обрання його підзахисному запобіжного заходу у виді тримання під вартою, оскільки ризики, передбачені ст.177 КПК України не доведені прокурором. Вважає, що ОСОБА_1 має тісні соціальні зв`язки, оскільки в нього була постійна робота, місце проживання, є батько та дві сестри. Крім цього, його підзахисний є учасником АТО, має нагороди.

Вислухавши думку учасників розгляду кримінального провадження, суд приходить до наступних міркувань:

Згідно ч.4 ст.315 КПК України під час підготовчого судового засідання суд за клопотанням учасників судового провадження має право обрати, змінити чи скасувати заходи забезпечення кримінального провадження, в тому числі запобіжний захід, обраний щодо обвинуваченого. При розгляді таких клопотань суд додержується правил, передбачених розділом ІІ цього Кодексу. За відсутності зазначених клопотань сторін кримінального провадження застосування заходів забезпечення кримінального провадження, обраних під час досудового розслідування, вважається продовженим.

Відповідно до ч.2 ст.177 КПК України, підставою застосування запобіжних заходів є наявність обгрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті, зокрема: переховуватись від органів досудового розслідування та суду, знищити, сховати або спотворити будь-яку з речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення, незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні, перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином, вчинити інше правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється.

Згідно ч.1 ст.183 КПК України тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден з більш м`яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 КПК України.

Метою і підставою тримання під вартою є запобігання спробам переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду, вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється особа, незаконно впливати на потерпілих та свідків або іншим чином перешкоджати кримінальному провадженню.

При судовому розгляді клопотання про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, суд враховує вимоги п.п.3,4 ст.5 Конвенції про захист прав людини та практику Європейського суду з прав людини, згідно з якими обмеження прав особи на свободу і особисту недоторканість можливе лише в передбачених законом випадках за встановленою процедурою.

Зокрема при розгляді клопотання суд оцінює підстави для застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою з урахуванням конкретних обставин справи.

Крім цього, враховуючи практику Європейського суду та положення ч.1 ст.178 КПК України, при розгляді питання про доцільність тримання особи під вартою, суд бере до уваги характер (обставини) і тяжкість передбачуваного злочину; обґрунтованість доказів того, що саме ця особа вчинила злочин; покарання, яке можливо, буде призначено в результаті засудження; характер, минуле, особисті та соціальні обставини життя особи, його зв`язки з суспільством.

Вважаю, що прокурором в судовому засіданні доведено, що жоден з більш м`яких запобіжних заходів передбачених ч.1 ст.176 КПК України не може запобігти встановленим в судовому засіданні ризикам передбаченим ст.177 КПК України.

Зокрема судом береться до уваги те, що міра покарання, передбачена санкцією статті інкримінованої йому органом досудового розслідування, передбачає позбавлення волі на строк від 7 до 10 років, а тому існує ризик, передбачений п.1 ч.1 ст.177 КПК України (обвинувачений може переховуватися від суду). Сама наявність в обвинуваченого батька та сестер (доказів суду не представлено) не свідчить про наявність у нього міцних соціальних зв`язків. Доказів на підтвердження покликань про наявність роботи, участь обвинуваченого в АТО суду також не представлено.

Обвинувачений може впливати на потерпілого та свідків, що зумовлює наявність ризику, передбаченого п.3 ч.1 ст.177 КПК України.

Враховуючи тяжкість скоєного кримінального правопорушення, те, що тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, слідчий суддя приходить до переконання, що в судовому засіданні доведено відсутність можливості застосування більш м`якого запобіжного заходу, а тому до ОСОБА_1 слід обрати запобіжний захід у вигляді тримання під вартою з урахуванням вимог ст.183 КПК України без визначення застави.

Строк дії ухвали визначити - шістдесят днів.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст.176-178, 183, 314-316 КПК України суд, -

УХВАЛИВ:

Клопотання прокурора Дрогобицької місцевої прокуратури Федишина В.Б. про обрання запобіжного заходу у виді тримання під вартою ОСОБА_1 – задоволити.

Застосувати до обвинуваченого ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 - запобіжний захід у вигляді тримання під вартою без визначення застави.

Строк тримання під вартою рахувати з 14 год. 40 хв. 29 вересня 2020 року.

Строк дії ухвали до 14 год. 40 хв. 28 листопада 2020 року включно.

Ухвала щодо застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою підлягає негайному виконанню після її оголошення.

Апеляційна скарга на ухвалу подається безпосередньо до Львівського апеляційного суду протягом семи днів з дня її оголошення, а особою, що перебуває під вартою, у той самий строк з моменту вручення їй ухвали.

Суддя Павлів З.С.