Ухвала суду № 91864587, 21.09.2020, Печерський районний суд міста Києва

печерський районний суд міста києва

Справа № 757/35916/20-к

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

21 вересня 2020 року слідчий суддя Печерського районного суду м. Києва Бусик О.Л., при секретарі Зарембі Р.М., за участю адвоката: Редьковича В.В., прокурора: Піяка К.А., розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду у залі суду в м. Києві судове провадження за клопотанням адвоката Редьковича Василя Васильовича в інтересах Товариства з обмеженою відповідальністю «ФОРЕСТ БУД» про скасування арешту, накладеного ухвалою слідчого судді Печерського районного суду м. Києва № 757/53005/19-к від 08.10.2019 року, на майно, у кримінальному провадженні № 12018000000000420 від 11.07.2018 року, -

ВСТАНОВИВ:

19.08.2020 в провадження слідчого судді Печерського районного суду м. Києва Бусик О.Л., надійшло клопотання адвоката Редьковича Василя Васильовича в інтересах ТОВ «ФОРЕСТ БУД» про скасування арешту, накладеного ухвалою слідчого судді Печерського районного суду м. Києва № 757/53005/19-к від 08.10.2019 року, на майно, у кримінальному провадженні № 12018000000000420 від 11.07.2018 року.

Мотивуючи подане клопотання про скасування арешту майна, заявник вказує, що 08 жовтня 2019 року ухвалою слідчого судді Печерського районного суду міста Києва, клопотання прокурора у кримінальному провадженні - прокурора відділу процесуального керівництва досудовим розслідуванням і підтриманням державного обвинувачення Генеральної прокуратури України Колесник М.О. про арешт майна задоволено та накладено арешт на об`єкт нерухомого майна, що розташоване за адресою: АДРЕСА_1 (реєстраційний номер об`єкту нерухомого майна 459680000), яка належить на праві приватної власності Товариству з обмеженою відповідальністю «ФОРЕСТ БУД» (код згідно з ЄДРПОУ 40739827).

ТОВ «ФОРЕСТ БУД» є власником квартирного житлового будинку загальною площею 717,8 кв.м., який розташована за адресою АДРЕСА_1 .

Вказана обставина підтверджується актуальною інформаційною довідкою станом на 19.08.2020 року № 220868213.

Об`єкт нерухомого майна (реєстраційний номер об`єкту нерухомого майна 459680000) був набутий заявником шляхом внесення його до статутного капіталу заявника відповідно до акту приймання-передачі нерухомого майна до статутного капіталу ТОВ «ФОРЕСТ БУД» від 15 вересня 2016 року, підписаного засновником ТОВ «ФОРЕСТ БУД» - ОСОБА_1 та директором ТОВ «ФОРЕСТ БУД» ОСОБА_2 , про що приватним нотаріусом Єгоровою М.Є. 19.09.2016 року було здійснено запис про право власності №16547966.

В свою чергу, засновник ТОВ «ФОРЕСТ БУД», ОСОБА_1 набув вказане нерухоме майно на підставі нотаріально посвідченого договору купівлі- продажу нежитлової будівлі від 11.03.2016 року між ОСОБА_1 (покупець) та фізичною особою ОСОБА_3 (продавець); право власності було зареєстроване приватним нотаріусом Тарас О.В., індексний номер рішення 27845743.

Продавець, ОСОБА_3 набула право власності на вказане нерухоме майно на підставі нотаріально посвідченого договору купівлі-продажу нерухомого майна від 14.01.2016 року між ТОВ «Інвестиційна компанія «Київ- ОСТ» (продавець) та ОСОБА_3 (покупець); право власності було зареєстроване приватним нотаріусом Чорнорог JI.B., індексний номер рішення 27845743, номер запису про право власності 12944251.

ТОВ «Інвестиційна компанія «Київ-ОСТ», в свою чергу, набула вказане нерухоме майно на підставі нотаріально посвідченого договору купівлі-продажу від 11.01.2013 року між ТОВ «Інвестиційні компанії «Київ-ОСТ» (покупець) та Публічним акціонерним товариством «АК «Київводоканал»; право власності було зареєстровано приватним нотаріусом Немм О.В., індексний номер рішення 25887.

Публічне акціонерне товариство «АК «Київводоканал» набуло право приватної власності на вказаний об`єкт нерухомого майна (на той час - будівля їдальні) згідно Наказу №1536-В Головного управління комунальної власності м. Києва від 19.11.2008 р.

У листі ПрАТ «АК «Київводоканал» № 6543/18/36/02-189 від 14.12.2018 p., що був наданий на відповідний Адвокатський запит від 10.12.2018 р. № 1 -12/2018, ПрАТ «АК «Київводоканал» підтвердило, що об`єкт нерухомості на балансі товариства не обліковується та, відповідно, ПрАТ «АК «Київводоканал» не може мати претензій на нього. ПрАТ «АК «Київводоканал» мало право розпоряджатися вказаним майном на власний розсуд (п. 12.3.17 Статуту ПАТ «Київводоканал», а Протоколом № 20/12/12 Засідання Правління ПАТ «Акціонерна компанія «Київводоканал» від 20.12.2012 р. було надано згоду на укладення та підписання договору про відчуження Об`єкту нерухомості за суму, що складає 1 522 915 гривень, в т.ч. ПДВ.

Копії зазначених документів (в тому числі, відповіді на адвокатські запити, копії документів ПАТ «Київводоканал», відомості про перехід права власності) були передані слідчому слідчої групи ГСУ НП України Загамулі В.В. 25 лютого 2019 року із додатками на 65 аркушах (копія з відміткою додається).

Факт того, що об`єкт нерухомого майна, який розташований за адресою: м. Київ, вул. Дніпроводська, 8А на балансі ПАТ «Київводоканал» не обліковується підтверджується листом від 14.12.18 № 6543/18/36/02-18. Також, за інформацією Фонду державного майна України інформація щодо нерухомого майна, розташованого за адресою: АДРЕСА_1 у Фонду відсутня (листи від 10.10.18 № 30-09/9901, від 11.09.18 № 30-12/9069).

Більш того, органами досудового слідства частина вказаних документів вже була зібрана самостійно, а саме: Протокол №20/12/12 засідання Наглядової ради ПАТ «АК «Київводоканал» від 20.12.2012 року, Статут ПАТ «АК «Київводоканал», акт виконаних зобов`язань - додаток №2 до договору купівлі- продажу нерухомого майна, договір купівлі-продажу нерухомого майна між ПАТ «АК «Київводоканал» та ТОВ «Київ-ОСТ», акт прийому-передачі нерухомого майна до договору купівлі-продажу нерухомого майна.

Таким чином, заявник є четвертим власником вказаного об`єкту нерухомості (після ПрАТ «АК «Київводоканал»), а твердження про те, що «...Відсутні документи, що посвідчують перехід права власності від AT «Київводоканал» до нинішнього власника» є намаганням свідомо ввести суд в оману та не ґрунтуються ані на матеріалах кримінальної справи, ані на відомостях реєстру прав власності на нерухоме майно, ані на здоровому глузді, оскільки теперішній власник (заявник) взагалі не придбавав вказане майно у ПАТ «АК «Київводоканал».

На даний час відсутні будь-які судові спори з приводу законності набуття у приватну власність даного майна (в тому числі і зі сторони ПрАТ «АК «Київводканал», про що було отримано відповідну відповідь на адвокатський запит). Таким чином будь-яких протиправних, дій при набутті заявником у власність арештованого майна зі сторони заявника не вчинено, а матеріали досудового розслідування взагалі не містять відомостей про можливість вчинення таких дій.

Адвокат Редькович В.В. в судовому засідання вимоги клопотання підтримав в повному обсязі, просив задовольнити, зазначив, що ТОВ «ФОРЕСТ БУД» є добросовісним набувачем вказаної будівлі.

Прокурор Піяк К.Л. в судовому засіданні заперечував проти задоволення клопотання, зазаначивши, що кримінальне провадження триває, що зумовлено його складністю та великим обсягом слідчих (розшукових) дій які необхідно провести, сторона кримінального обвинувачення вважає, що клопотання адвоката Редьковича В.В. не може бути задоволено.

Слідчий суддя, заслухавши пояснення адвоката, заперечення прокурора, вивчивши клопотання, матеріали, якими воно обґрунтовується, приходить до наступного.

Судовим розглядом встановлено, що Генеральною прокуратурою України здійснюється процесуальне керівництво досудовим розслідуванням у кримінальному провадженні, відомості про яке 11.07.2018 внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань під № 12018000000000420 за ознаками кримінальних правопорушень передбачених ч. 3 ст. 197-1, ч. 3 ст. 358, ч. 2 ст. 364 КК України.

Підставою внесення до ЄРДР відомостей про вказане кримінальне правопорушення послугували матеріали Департаменту захисту економіки Національної поліції України (далі - ДЗЕ НП України) про виявлені злочинні дії службових осіб Головного управління Держгеокадастру у місті Києві (далі - ГУ Держгеокадастру у м. Києві), вчинені за попередньою змовою групою осіб.

08 жовтня 2019 року ухвалою слідчого судді Печерського районного суду міста Києва, клопотання прокурора у кримінальному провадженні - прокурора відділу процесуального керівництва досудовим розслідуванням і підтриманням державного обвинувачення Генеральної прокуратури України Колесник М.О. про арешт майна задоволено та накладено арешт на об`єкт нерухомого майна, що розташоване за адресою: АДРЕСА_1 (реєстраційний номер об`єкту нерухомого майна 459680000), яка належить на праві приватної власності Товариству з обмеженою відповідальністю «ФОРЕСТ БУД» (код згідно з ЄДРПОУ 40739827).

Об`єкт нерухомого майна (реєстраційний номер об`єкту нерухомого майна 459680000) був набутий заявником шляхом внесення його до статутного капіталу заявника відповідно до акту приймання-передачі нерухомого майна до статутного капіталу ТОВ «ФОРЕСТ БУД» від 15 вересня 2016 року, підписаного засновником ТОВ «ФОРЕСТ БУД» - ОСОБА_1 та директором ТОВ «ФОРЕСТ БУД» ОСОБА_2 , про що приватним нотаріусом Єгоровою М.Є. 19.09.2016 року було здійснено запис про право власності №16547966.

В свою чергу, засновник ТОВ «ФОРЕСТ БУД», ОСОБА_1 набув вказане нерухоме майно на підставі нотаріально посвідченого договору купівлі- продажу нежитлової будівлі від 11.03.2016 року між ОСОБА_1 (покупець) та фізичною особою ОСОБА_3 (продавець); право власності було зареєстроване приватним нотаріусом Тарас О.В., індексний номер рішення 27845743.

Продавець, ОСОБА_3 набула право власності на вказане нерухоме майно на підставі нотаріально посвідченого договору купівлі-продажу нерухомого майна від 14.01.2016 року між ТОВ «Інвестиційна компанія «Київ- ОСТ» (продавець) та ОСОБА_3 (покупець); право власності було зареєстроване приватним нотаріусом Чорнорог JI.B., індексний номер рішення 27845743, номер запису про право власності 12944251.

ТОВ «Інвестиційна компанія «Київ-ОСТ», в свою чергу, набула вказане нерухоме майно на підставі нотаріально посвідченого договору купівлі-продажу від 11.01.2013 року між ТОВ «Інвестиційні компанії «Київ-ОСТ» (покупець) та Публічним акціонерним товариством «АК «Київводоканал»; право власності було зареєстровано приватним нотаріусом Немм О.В., індексний номер рішення 25887.

Публічне акціонерне товариство «АК «Київводоканал» набуло право приватної власності на вказаний об`єкт нерухомого майна (на той час - будівля їдальні) згідно Наказу №1536-В Головного управління комунальної власності м. Києва від 19.11.2008 р.

У відповідності до ст. 174 КПК України, підозрюваний, обвинувачений, їх захисник, законний представник, інший власник або володілець майна, представник юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, які не були присутні при розгляді питання про арешт майна, мають право заявити клопотання про скасування арешту майна повністю або частково. Таке клопотання під час досудового розслідування розглядається слідчим суддею, а під час судового провадження - судом. Арешт майна також може бути скасовано повністю чи частково ухвалою слідчого судді під час досудового розслідування чи суду під час судового провадження за клопотанням підозрюваного, обвинуваченого, їх захисника чи законного представника, іншого власника або володільця майна, представника юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, якщо вони доведуть, що в подальшому застосуванні цього заходу відпала потреба або арешт накладено необґрунтовано.

Таким чином, слідчий суддя приходить до висновку про наявність у ТОВ «ФОРЕСТ БУД» права на звернення до суду з клопотанням про скасування арешту майна.

Так, статтями 7, 16 КПК України встановлено, що загальною засадою кримінального провадження є недоторканість права власності. Позбавлення або обмеження права власності під час кримінального провадження здійснюється лише на підставі вмотивованого судового рішення, ухваленого в порядку, передбаченому цим Кодексом.

Завданнями кримінального провадження є захист особи, суспільства та держави від кримінальних правопорушень, охорона прав, свобод та законних інтересів учасників кримінального провадження, а також забезпечення швидкого, повного та неупередженого розслідування і судового розгляду з тим, щоб кожний, хто вчинив кримінальне правопорушення, був притягнутий до відповідальності в міру своєї вини, жоден невинуватий не був обвинувачений або засуджений, жодна особа не була піддана необґрунтованому процесуальному примусу і щоб до кожного учасника кримінального провадження була застосована належна правова процедура.

Відповідно до рішення Європейського суду з прав людини у справі «Ісмаїлов проти Росії» від 06.11.2008 року, де вказувалися порушення ст. 1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, в якому зазначено, що кожна фізична та юридична особа має право мирно володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений своєї власності інакше, як в інтересах суспільства на умовах, передбачених законом і загальними принципами міжнародного права».

Відповідно до Постанови Європейського Суду від 09.06.2005 по справі «Бакланов проти Російської Федерації», Постанови Європейського Суду від 24 березня 2005 року по справі «Фрізен проти Російської Федерації», Судом наголошується на тому, що перша та найбільш важлива вимога статті 1 Протоколу № 1 до Конвенції полягає у тому, що будь-яке втручання публічної влади у право на повагу до власності має бути законним, держави уповноважені здійснювати контроль за використанням власності шляхом виконання законів. Більше того, верховенство права, одна з засад демократичної держави, втілюється у статтях Конвенції. Питання у тому, чи було досягнуто справедливої рівноваги між вимогами загального інтересу та захисту фундаментальних прав особи, має значення для справи лише за умови, що спірне втручання відповідало вимогам законності і не було свавільним.

Як вбачається з мотивувальної частини ухвали Печерського районного суду м. Києва від 08.10.2019 при накладенні арешту слідчий суддя виходив з того, що на час розгляду клопотання у органу досудового розслідування були достатні підстави вважати, що вилучене майно є речовим доказом, а відтак з метою збереження речових доказів, слідчий суддя прийшов до переконання про необхідність накладення арешту.

Між тим, статтею 28 КПК України передбачено, що під час кримінального провадження кожна процесуальна дія або процесуальне рішення повинні бути виконані або прийняті в розумні строки. Критерії для визначення розумності строків кримінального провадження визначені ч. 3 ст. 28 КПК України, однак він має бути об`єктивно необхідним для прийняття процесуальних дій та прийняття процесуальних рішень.

Відповідно до усталеної практики Європейського суду з прав людини, продовження заходів забезпечення кримінального провадження, як упродовж досудового розслідування так і судового розгляду, ґрунтується на презумпції, що з перебігом ефективного розслідування справи та її судового розгляду зменшуються ризики, які стали підставою для застосування заходу забезпечення кримінального провадження, відповідно зі спливом певного часу орган досудового розслідування має навести додаткові доводи в обґрунтування наявних ризиків, що залишаються та їх аналіз, як підстави для подальшого втручання у права особи в тому числі щодо позбавлення або обмеження права власності.

Окрім того, Європейський суд з прав людини через призму своїх рішень неодноразово акцентував увагу на тому, що володіння майном повинно бути законним (див. рішення у справі "Іатрідіс проти Греції" [ВП], заява N 31107/96, п. 58, ECHR 1999-II). Вимога щодо законності у розумінні Конвенції вимагає дотримання відповідних положень національного законодавства та відповідності принципові верховенства права, що включає свободу від свавілля (див. рішення у справі "Антріш проти Франції", від 22 вересня 1994 року, Series А N 296-А, п. 42, та "Кушоглу проти Болгарії", заява N 48191/99, пп. 49 - 62, від 10 травня 2007 року). Будь-яке втручання державного органу у право на мирне володіння майном повинно забезпечити "справедливий баланс" між загальним інтересом суспільства та вимогами захисту основоположних прав конкретної особи. Необхідність досягнення такого балансу відображена в цілому в структурі статті 1 Першого протоколу. Необхідного балансу не вдасться досягти, якщо на відповідну особу буде покладено індивідуальний та надмірний тягар (див., серед інших джерел, рішення від 23 вересня 1982 року у справі "Спорронг та Льонрот проти Швеції", пп. 69 і 73, Series A N 52). Іншими словами, має існувати обґрунтоване пропорційне співвідношення між засобами, які застосовуються, та метою, яку прагнуть досягти (див., наприклад, рішення від 21 лютого 1986 року у справі "Джеймс та інші проти Сполученого Королівства", n. 50, Series A N 98).

За встановлених обставин слід дійти висновку, що вказане майно не має відношення до предмету досудового розслідування у кримінальному провадженні провадженні № 12018000000000420 від 11.07.2018, тобто відсутні підстави вважати, що вказане майно містить ознаки речових доказів та як наслідок співвідносяться з предметом досудового розслідування у кримінальному провадженні, з чого вбачається, що дана версія органу досудового розслідування належним чином не досліджена та не підтверджена допустимими в розумінні ст. 86 КПК України доказами, а спростована наданими доказами в обґрунтування скасування арешту майна.

Підозру власникам ТОВ «ФОРЕСТ БУД» не оголошено.

Наряду з вказаним, аналізуючи доводи клопотання про скасування арешту, накладеного на нежитлову будівлю, слідчий суддя приходить до висновку, що зазначені доводи не вказують на обґрунтованість накладення арешту на майно, так як вказане майно не співвідноситься з предметом досудового розслідування.

Слідчий суддя, приймаючи до уваги ту обставину, що однією із засад кримінального провадження є принцип змагальності, що передбачає самостійне обстоювання стороною обвинувачення і стороною захисту їхніх правових позицій, прав, свобод і законних інтересів засобами, передбаченими цим Кодексом, приходить до висновку, що клопотання підлягає задоволенню, з підстав наведених вище.

Керуючись ст. ст. 98, 167, 170,171, 172, 173, 174 КПК України, слідчий суддя,-

УХВАЛИВ:

Клопотання адвоката Редьковича Василя Васильовича в інтересах Товариства з обмеженою відповідальністю «ФОРЕСТ БУД» про скасування арешту, накладеного ухвалою слідчого судді Печерського районного суду м. Києва № 757/53005/19-к від 08.10.2019 року, на майно, у кримінальному провадженні № 12018000000000420 від 11.07.2018 року - задовольнити.

Скасувати арешт нерухомого майна (реєстраційний номер об`єкту

нерухомого майна 459680000, місцезнаходження - м. Київ, вул. Дніпроводська,

8А), яке належить на праві приватної власності Товариству з обмеженою

відповідальністю «ФОРЕСТ БУД» (код СДРПОУ 40739827) накладений ухвалою

Печерського районного суду міста Києва від 08 жовтня 2019 року по справі

№ 757/53005/19-к.

Ухвала слідчого судді не підлягає оскарженню.

Слідчий суддя О.Л. Бусик