Ухвала суду № 91864370, 29.09.2020, Дніпровський районний суд міста Києва

Справа № 755/18936/15-ц

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"29" вересня 2020 р. Дніпровський районний суд м. Києва у складі:

головуючого судді Арапіної Н.Є.

з секретарем Миненко В.В.,

розглянувши в порядку загального позовного провадження у відкритому судовому засіданні в залі суду міста Києва цивільну справу за позовом Акціонерного товариства Комерційний банк «Приватбанк» (Публічного акціонерного товариства Комерційний банк «Приватбанк») до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором та зустрічним позов ОСОБА_1 до Публічного акціонерного товариства Комерційний банк "Приватбанк" про визнання кредитного договору недійсним,

в с т а н о в и в:

позивач Публічне акціонерне товариство Комерційний банк «Приватбанк» звернувся до суду з позовною заявою до відповідача ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором. Свої вимоги мотивував тим, що відповідно до укладеного договору № KIL0GA00000101 від 26 липня 2007 року відповідач отримав кредит у розмірі 50 000,00 Доларів США, на строк до 25 липня 2017 року. Позивач свої зобов`язання за договором виконав в повному обсязі, а саме надав відповідачу кредит у розмірі, встановленому договором. Відповідач не надавав своєчасно банку грошові кошти для погашення заборгованості за кредитом, відсотками, а також іншими витратами відповідно до умов договору. Згідно розрахунку заборгованості за кредитним договором загальна заборгованість відповідача за невиконання умов договору станом на 31 липня 2015 року становить у розмірі 78 970,28 доларів США, що складається з: заборгованості за кредитом у розмірі 32 005,52 доларів США, заборгованості по процентам за користування кредитом у розмірі 21599,00 доларів США, заборгованості по комісії у розмірі 3095,82 доларів США, пені у розмірі 18 498,21 доларів США, фіксованої частини штрафу у розмірі 11,57 доларів США, процентної складової штрафу у розмірі 3759,94 доларів США. Просить стягнути з відповідача заборгованість за кредитним договором у розмірі 78970,28 доларів США, що за курсом НБУ станом на 31 липня 2015 року становить у розмірі 1706547,69 грн.

25 лютого 2016 року ухвалою суду прийнято зустрічний позов ОСОБА_1 до Публічного акціонерного товариства Комерційний банк "Приватбанк" про визнання кредитного договору недійсним прийнято до спільного розгляду з первісним позовом. Свої вимоги мотивував тим, що відповідно до укладеного договору № KIL0GA00000101 від 26 липня 2007 року відповідач отримав кредит у розмірі 50 000,00 Доларів США, на строк до 25 липня 2017 року. Вважає, що кредитний договір є недійсним оскільки банком не дотримано процедуру валютного обігу та регулювання. Також позивачем не надано інформації щодо кредиту, його суми та строків, умови та порядок його видачі та погашення, розмір та порядок нарахування та виплата процентів, детального розпису сукупної вартості кредиту, всіх умов кредитування та іншої інформації, як це передбачено Законом України «Про захист прав споживачів» чергу свідчить про нечесну підприємницьку практику. У зв`язку з чим просить визнати кредитний договір № KIL0GA00000101 від 26 липня 2007 року, укладений між Публічним акціонерним товариством Комерційний банк «Приватбанк» та ОСОБА_1 недійсним.

16 липня 2020 року відповідач та представник відповідача не з`явилися, хоча про час та місце розгляду справи були повідомлені належним чином. До суду надійшла заява відповідача про відкладення розгляду справи у зв`язку з оголошенням карантину.

В судове засідання, призначене на 10 серпня 2020 року відповідач та представник відповідача не з`явилися, хоча про час та місце розгляду справи були повідомлені належним чином. До суду надійшла заява відповідача про відкладення розгляду справи у зв`язку з оголошенням карантину.

10 серпня 2020 року судом надіслано лист з роз`ясненням відповідачу про необхідність дотримання розумних строків розгляду справи та право надати заяву про розгляд справи за його відсутності.

29 вересня 2020 року представник позивача не з`явився в судове засідання, хоча про час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином. До суду надійшла заява про розгляд справи за його відсутності.

29 вересня 2020 року відповідач та представник відповідача повторно не з`явилися в судове засідання, хоча про час та місце розгляду справи були повідомлені належним чином. 28 вересня 2020 року до суду надійшла заява відповідача про відкладення розгляду справи у зв`язку з оголошенням карантину.

Постановою Кабінету Міністрів України від 11.03.2020 № 211 "Про запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2" (зі змінами внесеними постановою КМУ від 04.05.2020), прийнято рішення про ослаблення карантину з 11 травня, зокрема, дозволено роботу адвокатів.

Постановою Кабінету Міністрів України від 20.05.2020 № 392 "Про встановлення карантину з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2 (далі - COVID-19), та етапів послаблення протиепідемічних заходів" прийнято рішення про ослаблення карантину, а саме: з 22 травня, зокрема, дозволяються регулярні та нерегулярні пасажирські перевезення автомобільним транспортом у міському, приміському, міжміському внутрішньообласному та міжнародному сполученні; з 25 травня перевезення пасажирів метрополітенами.

На підставі ст. 247 ч.2 ЦПК України справа розглянута за відсутності сторін без фіксування судового засідання технічними засобами.

Відповідно ч. 1 ст. 131 ЦПК України учасники судового процесу зобов`язані повідомляти суд про зміну свого місця проживання (перебування, знаходження) або місцезнаходження під час провадження справи. У разі відсутності заяви про зміну місця проживання або місцезнаходження судова повістка надсилається учасникам справи, які не мають офіційної електронної адреси та за відсутності можливості сповістити їх за допомогою інших засобів зв`язку, що забезпечують фіксацію повідомлення або виклику, на останню відому судові адресу і вважається доставленою, навіть якщо учасник судового процесу за цією адресою більше не проживає або не знаходиться.

Згідно із частиною першою статті 44 ЦПК України учасники судового процесу та їхні представники повинні добросовісно користуватися процесуальними правами; зловживання процесуальними правами не допускається.

Статтею 6 Конвенції про захист прав і основоположних свобод людини, ратифікованої Законом України від 17 липня 1997 р. № 475/97-ВР, гарантовано кожній фізичній або юридичній особі право на розгляд судом протягом розумного строку цивільної, кримінальної, адміністративної або господарської справи, а також справи про адміністративне правопорушення, у якій вона є стороною. Згідно положень, визначених у постанові Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ «Про деякі питання дотримання розумних строків розгляду судами цивільних, кримінальних і справ про адміністративні правопорушення» № 11 від 17.10.2014 року, при здійсненні правосуддя судам слід брати до уваги те, що відповідно до пункту 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (РИМ, 4.XI.1950) кожен має право на судовий розгляд своєї справи упродовж розумного строку.

Основними засадами (принципами) цивільного судочинства є, серед іншого, розумність строків розгляду справи судом (п. 10 ч. 3 ст. 2 ЦПК України).

Розумним, зокрема, вважається строк, що є об`єктивно необхідним для виконання процесуальних дій, прийняття процесуальних рішень та розгляду і вирішення справи з метою забезпечення своєчасного (без невиправданих зволікань) судового захисту.

З урахуванням практики Європейського суду з прав людини критеріями розумних строків у цивільних справах є: правова та фактична складність справи; поведінка заявника, а також інших осіб, які беруть участь у справі, інших учасників процесу; поведінка органів державної влади (насамперед суду); характер процесу та його значення для заявника (справи "Федіна проти України" від 02 вересня 2010 року, "Смірнова проти України" від 08 листопада 2005 року, "Матіка проти Румунії" від 02 листопада 2006 року, "Літоселітіс проти Греції" від 05 лютого 2004 року та інші).

Згідно висновку Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ у справі № 6-24063ск15, причини повторної неявки позивача до суду процесуального правового значення не мають, оскільки положення закону (ч. 3 ст. 169 ЦПК України (в редакції до 15.12.2017 року) направлене на дотримання розумних строків розгляду справи і на недопущення зловживання своїми процесуальними правами та правами інших осіб, які з`являються до суду, ураховуючи, що позивач, який не з`являється в судове засідання, має право на використання передбаченого законом права на процесуальне представництво в суді.

Наведене свідчить про недобросовісність здійснення відповідачем своїх процесуальних прав.

Слід звернути увагу, що такі дії порушують права інших учасників розгляду справи, які добросовісно виконують покладений процесуальним законом обов`язок щодо явки до зали суду.

У відповідності до п. 3 ч. 1 ст. 257 ЦПК України суд постановляє ухвалу про залишення заяви без розгляду, якщо належним чином повідомлений позивач повторно не з`явився в судове засідання або не повідомив про причини неявки, крім випадку, якщо від нього надійшла заява про розгляд справи з його відсутності і його нез`явлення не перешкоджає розгляду справи.

Зважаючи на вищевикладене, суд приходить до висновку про те, що відповідач, який належним чином повідомлений про час та місце проведення судового засідання, повторно не з`явився до суду, не підтримавши зустрічні вимоги в судовому засіданні, із заявою про розгляд справи за його відсутності не звертався, його нез`явлення перешкоджає розгляду справи, що є підставою для залишення позову без розгляду.

Керуючись п. 3 ч. 1, ст. 257, 260, 353 ЦПК України,

п о с т а н о в и в:

Зустрічну позовну заяву ОСОБА_1 до Публічного акціонерного товариства Комерційний банк "Приватбанк" про визнання кредитного договору недійсним залишити без розгляду.

Роз`яснити ОСОБА_1 право повторно звернутися до суду після усунення умов, що були підставою для залишення заяви без розгляду.

Ухвала суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Апеляційна скарга на ухвалу суду може бути подана безпосередньо до Київського апеляційного суду протягом п`ятнадцяти днів з дня проголошення судового рішення.

Суддя Н.Є. Арапіна