Рішення № 91863317, 24.06.2020, Соснівський районний суд м. Черкас

Справа № 712/13650/16ц

Провадження № 2/712/785/20

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

16 червня 2020 року Соснівський районний суд м. Черкаси в складі:

головуючого судді - ТОКОВОЇ С.Є.

при секретарі - МОГИЛА І.С.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Черкаси в порядку спрощеного позовного провадження з участю сторін цивільну справу за позовом Публічного акціонерного товариства комерційного банку «Приватбанк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості,

В С Т А Н О В И В:

Позивач Публічне акціонерне товариство комерційний банк «Приватбанк» в грудні 2016 року звернувся з позовом до відповідача про стягнення заборгованості за кредитним договором, посилаючись на те, що з метою отримання банківських послуг, 04.02.2011 відповідачем було підписано Анкету - заяву б/н про приєднання до Умов та Правил надання банківських послуг у ПАТ КБ "ПРИВАТБАНК", згідно якої отримала кредитну картку „Універсальна". Відповідно до цього 04.02.2011 відповідачу було переоформлено кредитну картку на престижну кредитну картку „Універсальна Gold" відповідно якої отримала кредит в розмірі 2000 грн. у вигляді встановленого кредитного ліміту на платіжну картку зі сплатою відсотків за користування кредитом у розмірі 30.00% на рік на суму залишку заборгованості за ккредитом з кінцевим терміном повернення, що відповідає строку дії картки. Відповідач належним чином не виконувала умови договору, внаслідок чого у неї утворилась заборгованість, яка станом на 31.10.2016 складає 32450,01 грн.

Заочним рішенням Соснівського районного суду міста Черкаси 16 березня 2017 року позов задоволено, стягнуто з ОСОБА_1 на користь Публічного акціонерного товариства комерційний банк «ПриватБанк» 32450,01 грн. заборгованості за кредитним договором та 1378,00 грн. витрат по сплаті судового збору, а всього 33828 грн. 01коп.

Ухвалою Соснівського районного суду міста Черкаси від 11 грудня 2019 року за заявою представника відповідача адвоката Ковтун Ю.О. вказане заочне рішення суду скасоване та призначено розгляд справи в порядку спрощеного позовного провадження з викликом сторін.

У відзиві на позов представник відповідача позов не визнав, вказуючи на те, що у заяві позичальника від 04 лютого 2011 року процентна ставка не зазначена. Крім того, у цій заяві, підписаній сторонами, відсутні умови договору про встановлення відповідальності у вигляді неустойки (пені, штрафів) за порушення зобов`язання у вигляді грошової суми та її визначеного розміру. Позивачем не надано доказів того, що вказані документи на момент отримання відповідачем кредитних коштів взагалі містили умови, зокрема й щодо сплати процентів за користування кредитними коштами та щодо сплати неустойки (пені, штрафів), та, зокрема саме в зазначеному в цих документах, що додані банком до позовної заяви розмірах і порядках нарахування. Вважає, що без наданих підтверджень про конкретні запропоновані відповідачу умови та правила банківських послуг, відсутність у анкеті-заяві домовленості сторін про сплату відсотків за користування кредитними коштами, пені та штрафів за несвоєчасне погашення кредиту, надані банком Витяг з Тарифів та Витяг з Умов не можуть розцінюватися як стандартна (типова) форма, що встановлена до укладеного із відповідачем кредитного договору, оскільки достовірно не підтверджують вказаних обставин.

В судове засідання представник позивача скерував заяву в якій просив справу розглядати в його відсутність, позовні вимоги підтримав та просив їх задоволити.

Представник відповідача ОСОБА_2 направив до суду заяву про розгляд справи у його відсутність.

Дослідивши матеріали справи, судом встановлені наступні факти та відповідні їм правовідносини, які регулюються нормами цивільного законодавства.

Судом встановлено, що 04.02.2011 року між ПАТ КБ «ПриватБанк», правонаступником якого є АТ КБ «ПриватБанк» та відповідачем ОСОБА_2 укладено кредитний договір , згідно з умовами якого остання отримала кредит у розмірі 2 000 грн. шляхом підписання анкети - заяви про приєднання до Умов та Правил надання банківських послуг у Приватбанку, отримавши платіжну картку та персональний ідентифікаційний номер для авторизації.

У заяві зазначено, що відповідач згоден з тим, що ця заява разом із пам`яткою клієнта, Умовами та Правилами надання банківських послуг і Тарифами становить між нею та банком договір про надання банківських послуг, а також, що вона ознайомилась та погодилась з Умовами та Правилами надання банківських послуг і Тарифами банку, які були надані їй для ознайомлення в письмовому вигляді.

До кредитного договору банк додав Витяг з тарифів обслуговування кредитних карт престижних карт «Visa» та витяг з умов та правил надання банківських послуг в ПриватБанку із змінами і доповненнями, розміщеному на сайті банку.

Згідно з наданим банком розрахунку, заборгованість відповідача на час звернення до суду 32450,01 грн., яка складається з наступного: 1980,01 грн. - заборгованість за кредитом; 24761,83 грн. - заборгованість по відсоткам за користування кредитом; 3686,74 грн. - заборгованість за пенею та комісією, а також штрафи відповідно до п. 2.1.1.7.6 Умов та правил надання банківських послуг: 500,00 грн. штраф (фіксована частина) та 1521,43 грн. - штраф (процентна складова).

Згідно зі ст.1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові в розмірах та на умовах, установлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

Частиною другою статті 1054 ЦК України встановлено, що до відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.

Кредитний договір укладається у письмовій формі. Кредитний договір, укладений з недодержанням письмової форми , є нікчемним (частина перша статті 1048 ЦК (частина перша ст.1055 ЦК України).

За змістом ст.207 ЦПК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).

За частиною першою ст.626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Відповідно до частини першої ст. 628 ЦК України зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Згідно з частиною першою статті 633 ЦК України публічним є договір , в якому одна сторона - підприємець взяла на себе обов`язок здійснювати продаж товарів, виконання робіт або надання послуг кожному, хто до неї звернеться (роздрібна торгівля, перевезення транспортом загального користування, послуги зв`язку, медичне, готельне, банківське обслуговування тощо). Умови публічного договору встановлюються однаковими для всіх споживачів, крім тих, кому за законом надані відповідні пільги.

За змістом статті 634 цього Кодексу договором приєднання є договір, умови якого встановленні однією із сторін у формулярах або у інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору.

В даному випадку умови приєднання розроблені АТ КБ «ПриватБанк» .

Оскільки умови договорів приєднання розробляються банком, тому повинні бути зрозумілі усім споживачам і доведені до їх відома, у зв`язку з чим банк має підтвердити, що на час укладення відповідного договору діяли саме ці умови , а не інші. Тому, з огляду на зміст статей 633,634 ЦК України можна вважати, що другий контрагент (споживач послуг банку) лише приєднується до тих умов, з якими він ознайомлений.

За змістом ст. 1056-1 ЦК України розмір процентів та порядок їх сплати за договором визначаються в договорі залежно від кредитного ризику, наданого забезпечення, попиту і пропозиції, яка склалась на кредитному ринку, строку користування кредитом, розміру облікової ставки та інших факторів.

Відповідно до ст. 1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики , якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором

Звертаючись до суду із позовом, АТ КБ «Приватбанк» надав копію Анкети - Заяви від 24.11.2015 року про приєднання до Умов та Правил надання банківських послуг у АТ КБ «Приватбанк», яка є складовою частиною кредитного договору та яку підписано позичальником, а також розрахунок заборгованості.

Судом встановлено, що відповідач підписувала вищевказану Анкету-Заяву про отримання кредиту, отримувала в АТ КБ «Приватбанк» кредитну картку, а також користувався нею, отримуючи від банку кредитні кошти, тобто те, що вона отримала від АТ КБ «Приватбанк» кредит у вигляді встановленого кредитного ліміту на платіжну картку.

Крім того, з наданого позивачем розрахунку заборгованості вбачається, що відповідач отримувала кредитні кошти від позивача та здійснювала їх використання, а також частково проводила повернення зазначених коштів, що вказує на наявність кредитних правовідносин між АТ КБ «Приватбанк» та відповідачем.

Згідно вказаного розрахунку заборгованість по тілу кредиту, який отримав відповідач від АТ КБ «Приватбанк», складає 1980грн. 01 коп.

Оскільки з матеріалів справи вбачається, що позичальник користувалася кредитними коштами, частково здійснювала погашення заборгованості за кредитним договором, та не надала доказів відсутності заборгованості по отриманим кредитним коштам, суд не вбачає підстав для відмови у задоволенні позовних вимог АТ КБ «Приватбанк» в частині стягнення заборгованості по тілу кредиту.

Згідно зі ст.1049 ЦК України позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості , такого самого роду та такої самої якості , що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором. Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей , визначених родовими ознаками.

За змістом ст. 549 ЦК неустойкою ( штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредитору у разі порушення боржником зобов`язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного або неналежно виконаного зобов`язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання.

Частинами першою, другою статті 551 ЦК України визначено, що предметом неустойки може бути грошова сума, рухоме і нерухоме майно. Якщо предметом неустойки є грошова сума, її розмір встановлюється договором або актом цивільного законодавства.

Згідно з частиною першою статті 1050 ЦК України якщо позичальник своєчасно не повернув суму позики, він зобов`язаний сплатити грошову суму відповідно до статті 625 цього Кодексу.

Таким чином, у разі укладення кредитного договору проценти за користування позиченими коштами та неустойка поділяються на встановлені законом (розмір та підстави стягнення яких визначаються актами законодавства) та договірні (розмір та підстави стягнення яких визначаються сторонами у самому договорі.

Судом встановлено, що у Анкеті-Заяві про приєднання до умов та правил надання банківських послуг у Приватбанку ОСОБА_2 процентна ставка не зазначена.

Крім того, у цій заяві, підписаній сторонами, відсутні умови договору про встановлення відповідальності у вигляді неустойки (пені, штрафів) за порушення зобов`язання у вигляді грошової суми та визначення її розміру.

Банк, пред`являючи вимоги про погашення кредиту просив у тому числі крім тіла кредиту (сума, яку фактично отримав у борг позичальник), стягнути складові його повної вартості, зокрема заборгованість за відсотками на поточну і прострочену заборгованість за користування кредитними коштами, а також пеню і штрафи за несвоєчасну сплату кредиту і процентів за користування кредитними коштами.

Позивач, обґрунтовуючи право вимоги в цій частині , в тому числі їх розмір і порядок нарахування, крім самого розрахунку кредитної заборгованості за договором від 04.02.2011 року, посилався на «Умови та правила надання банківських послуг», «Правила користування платіжною карткою» затверджених наказом № СП-2010-256 від 06.03.2010 та «Тарифами Банку», які викладені на банківському сайті htt://privatbank.ua/terms/paqes/70/ як невід`ємні частини спірного договору.

Так, відповідно до п. 2.1.1.5.5 Умов та правил надання банківських послуг, - позичальник зобов`язується погашати заборгованість за кредитом, відсотками за його використання, за перевитрати платіжного ліміту, а також оплачувати комісії на умовах, передбачених цим договором . А відповідно до п. 2.1.1.5.6 зазначених умов - у разі невиконання зобов`язань за договором, на вимогу банку виконати зобов`язання з повернення кредиту (у тому числі простроченого кредиту та овердрафту), оплати винагороди банку.

При порушенні позичальником строків платежів по якомусь з грошових зобов`язань, передбачених цим договором більш ніж на 30 днів, позичальник зобов`язаний сплатити банку штраф в розмірі 500 грн. + 5% від суми позову (п. 2.1.1.7.6 Умов та правил надання банківських послуг). Боржник доручає списувати з будь якого рахунку відкритого в банку в частості з картрахунку грошові кошти для здійснення платежу з ціллю повного або часткового погашення боргових зобов`язань (п. 2.1.1.12.9 Умов та правил надання банківських послуг).

Відповідно до п. 1.1.2.4 Умов та правил надання банківських послуг за незгодою зі зміною Правил та/або „Тарифів банку", які викладені на банківському сайті htt://privatbank.ua/terms/paqes/70/ позичальник зобов`язується надати банку письмову заяву про розірвання цього договору та погасити виниклу перед банком заборгованість.

Банк на підставі п. 1.1.3.2.3 Умов та надання банківських послуг, має право на зміну тарифів, які викладені на банківському сайті htt://privatbank.ua/terms/paqes/70/, а також інших умов обслуговування рахунків.

Відповідно до п. 2.1.1.12.11 «„Правил користування платіжною карткою", Банк має право вимагати дострокового виконання боргових зобов`язань в цілому або у встановленої банком долі в разі невиконання боржником своїх боргових та інших обов`язків за цим договором.

При цьому, матеріали справи не містять підтверджень, що саме ці Витяг з тарифів та Витяг з Умов розуміла відповідач ОСОБА_3 та ознайомилася і погодилася з ними, підписуючи заяву-анкету про приєднання до умов та Правил надання банківських послуг Приватбанку, а також те, що вказані документи на момент отримання відповідачем кредитних коштів взагалі містили умови, зокрема й щодо сплати процентів за користування кредитними коштами та щодо сплати неустойки ( пені, штрафів), та зокрема саме у визначеному в цих документах, що додані банком до позовної заяви, розмірах і порядках нарахування.

Надана роздруківка із сайту позивача належним доказом бути не може , оскільки цей доказ повністю залежить від волевиявлення і дій однієї сторони ( банку), яка може вносити і вносить відповідні зміни в умови та правила споживчого кредитування та не спростовано позивачем при розгляді вказаної справи.

Крім того, АТ КБ «Приватбанк» не надано суду належних і допустимих доказів, які б підтверджували, що саме ці Умови є складовою частиною укладеного між сторонами кредитного договору і що саме ці Умови мав на увазі відповідач, підписуючи Анкету-Заяву позичальника, та відповідно, чи брав він на себе зобов`язання зі сплати саме того, який зазначено в Умовах, розміру відсотків, комісії, пені, штрафів у разі порушення зобов`язання з повернення кредиту.

А тому, відповідно, вказані Умови не можна вважати складовою частиною укладеного між сторонами договору від 04.02.2011 року.

Відповідно до ч. 3 ст.12 ЦПК України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

При цьому, згідно до ч. 6 ст. 81 ЦПК України доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Надані позивачем Витяг із Умов і Правил надання банківських послуг Приватбанку, з огляду на їх мінливий характер, не можна вважати складовою кредитного договору й щодо будь-яких інших встановлених ними нових умов та правил, чи можливості використання банком додаткових заходів, які збільшують вартість кредиту, чи щодо прямої вказівки про збільшення прав та обов`язків кожної із сторін, якщо вони не підписані та не визнаються позичальником, а також, якщо ці умови прямо не передбачені, як у даному випадку - в анкеті-заяві позичальника, яка безпосередньо підписана останньою і лише цей факт може свідчити про прийняття позичальником запропонованих їй умов та приєднання як другої сторони до запропонованого договору.

Відповідно до ч. 4 ст. 263 ЦПК України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Свою позицію у вказаних спорах висловила Велика Палата Верховного Суду в постанові від 03.07.2019 року у справі № 342/180/17, яка зазначає, що наявність в указаних справах неоднакових редакцій та положень умов і правил банківських послуг не мають правового значення, оскільки в обох випадках вид банківського кредиту, з огляду на їхній характер, цільове спрямування та об`єкт кредитування є тотожним - споживче кредитування, а визначальним є не безпосередньо вид чи характеристика умов щодо яких сторони досягли згоди та уклали договір, а саме встановлення обставин про додержання письмової форми для цих умов, після чого їх можна буде розцінювати як невід`ємну складову змісту договору.

Таким чином, Витяг з Тарифів обслуговування кредитних карт Visa та Витяг з Умов та правил надання банківських послуг в Приватбанку, які містяться в матеріалах даної справи не визнаються відповідачем, тому їх не можна розцінювати як частину кредитного договору, укладеного між сторонами 04.02.2011 року шляхом підписання заяви-анкети. Отже відсутні підстави вважати, що сторони обумовили у письмовому вигляді ціну договору, яка встановлена у формі сплати процентів за користування кредитними коштами, а також відповідальність у вигляді неустойки (пені, штрафів) за порушення термінів виконання договірних зобов`язань.

За таких обставин спростовуються твердження представника позивача у відповіді на відзив щодо фіксування змісту кредитного договору в декількох документах: в заяві позичальника, Умовах та Правилах надання банківських послуг та Тарифах та відсутність вказівки закону на відібрання підпису позичальника під наданою інформацією.

Відповідно до частини четвертої статті 42 Конституції України держава захищає права споживачів.

Згідно з частиною першою статті 1 ЦК України цивільні відносини засновані на засадах юридичної рівності, вольного волевиявлення та майнової самостійності їх учасників.

Свобода договору є однією із загальних засад цивільного законодавства, що передбачено у пункті 3 частини першої статті 3 ЦК України.

Одним із основоположних принципів цивільного судочинства є справедливість, добросовісність та розумність, що передбачено у пункті 6 частини першої статті 3 ЦК України.

Тобто дії учасників цивільних правовідносин мають відповідати певному стандарту поведінки та характеризуватися чесністю, відкритістю та повагою до інтересів іншої сторони чи сторін договору.

У частинах першій, третій статті 509 ЦК України вказано, що зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (у тому числі сплатити гроші), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку. Зобов`язання має ґрунтуватися на засадах добросовісності, розумності та справедливості.

Оскільки позивачем не доведено наявність договірних відносин з відповідачем щодо розміру відсотків, комісії, пені і штрафів, порядку користування кредитними коштами, тому в частині стягнення з ОСОБА_3 заборгованості по нарахованих відсотках, пені та штрафах суд відмовляє.

З вищенаведених підстав позовні вимоги АТ КБ «Приватбанк» підлягають частковому задоволенню, а саме стягненню заборгованість за тілом кредиту в розмірі 1980,01 грн.

Керуючись ст.ст. 12,13, 81, 263-265, 267, ЦПК України, ст.ст.509, 626, 628,633,634, 1048,1049, 1050, 1054, 1056-1 ЦК України, суд,-

В И Р І Ш И В:

Позов задоволити частково.

Стягнути з ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ІПН НОМЕР_1 на користь Акціонерного товариства комерційний банк «Приватбанк», м. Київ, вул. Грушевського, 1Д, код ЄДРПОУ 14360570, рах. № НОМЕР_2 , МФО 305299 заборгованість за кредитним договором в сумі 1980,01 грн.

Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку до Черкаського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом 30 днів.

До дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди, а матеріали справ витребовуються та надсилаються судами за правилами, що діяли до набрання чинності цією редакцією Кодексу (п.15 Розділу ХII «Перехідні положення» ЦПК України).

Повне рішення суду складено 24 червня 2020 року.

ГОЛОВУЮЧИЙ :

Позивач: АТ КБ «Приватбанк», 01001, м. Київ, вул. Грушевського, буд. 1Д, код ЄДРПОУ 14360570, рах. № НОМЕР_2 , МФО 305299.

Відповідач: ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ІПН НОМЕР_1 , прож. АДРЕСА_1