Рішення № 91863090, 24.09.2020, Канівський міськрайонний суд Черкаської області

Справа № 697/1485/20

Провадження № 2/697/605/2020

ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

24 вересня 2020 року м. Канів

Канівський міськрайонний суд Черкаської області

в складі: головуючого судді Євтушенко Б.В.,

за участю секретаря с/з Васянович Ю.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Канів, Черкаської області у порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «Провідна» до ОСОБА_1 про відшкодування матеріальної шкоди в порядку регресу (суброгації),

ВСТАНОВИВ:

Приватне акціонерне товариство «Страхова компанія «Провідна» (ПрАТ «СК «Провідна») звернулося з позовом до відповідача ОСОБА_1 про відшкодування матеріальної шкоди в порядку регресу (суброгації). Свої позовні вимоги позивач обґрунтував тим, що 28.05.2014 між ПрАТ «СК Провідна» та ОСОБА_2 було укладено Договір добровільного страхування наземного транспорту № 06/0667132/1902/14. Предметом Договору страхування є страхування транспортного засобу «Volkswagen Tiguan» д.н. НОМЕР_1 . Постановою від 13.05.2015 Березанського міського суду відповідача визнано винним у вчиненні ДТП (справа № 356/408/15-п). В результаті зазначеної ДТП було пошкоджено застрахований автомобіль Volkswagen Tiguan» д.н. НОМЕР_1 . Враховуючи наявність договору страхування, власник пошкодженого застрахованого ТЗ звернувся до ПрАТ «СК «Провідна» з заявою про настання страхового випадку та виплату страхового відшкодування. На виконання умов договору страхування, позивачем розраховано страхове відшкодування за шкоду, заподіяну в ДТП. 05.06.2015 ПрАТ «СК «Провідна» виплачено 265040,93 грн., страхового відшкодування на ремонт застрахованого ТЗ. Враховуючи, що винуватцем ДТП визнано відповідача, а його цивільно-право відповідальність на момент ДТП була застрахована в ПрАТ «Українська пожежно-страхова компанія», згідно полісу АІ5022964 з лімітом відповідальності страховика 50000,00 грн., позивач звернувся до страхової компанії відповідача із заявою на виплату страхового відшкодування в порядку регресу (суброгації) на загальну суму 50000,00 грн. Проте, оскільки компанія винуватця не виплатила суму страхового відшкодування добровільно, позивач звернувся 10.08.2017 до Господарського суду міста Києва за стягненням частини суми своїх витрат, відшкодування якої мала здійснити компанія винуватця. Рішенням Господарського суду міста Києва позов задоволено, стягнуто з ПрАТ «Українська пожежно-страхова компанія» згідно Полісу АІ 5022964 50000,00 грн. Відміткою Господарського суду міста Києва на копії позовної заяви встановлено, що вона прийнята судом 10.08.2017. Відтак після переривання строк позовної давності почався новий 3-річний строк з 11.08.2017. А отже, оскільки розмір витрат позивача на виплату страхового відшкодування складає 265040,93 гривень, при цьому полісом відповідача покрито лише частину шкоди на суму 50000,00 грн., то залишок шкоди, що підлягає стягнення з відповідача, складає 215040,93 грн.

Просить суд стягнути з відповідача на користь ПрАТ «СК «Провідна» матеріальну шкоду в порядку регресу в сумі 215040,93 грн. та сплачений судовий збір у розмірі 3225,61 грн.

Ухвалою Канівського міськрайонного суду Черкаської області від 17.08.2020 відкрито спрощене позовне провадження у вказаній справі та призначено судове засідання на 07.09.2020.

У зв`язку з неявкою відповідача у судове засідання 07.09.2020 ухвалою суду відкладено судове засідання на 24.09.2020.

Позивач ПрАТ «СК «Провідна» в судове засідання представника не направив, до суду надійшло клопотання про розгляд справи за відсутності представника позивача, позовні вимоги підтримує в повному обсязі, проти винесення заочного рішення не заперечує.

Відповідач ОСОБА_1 у судове засідання повторно не з`явився, про дату, час та місце розгляду справи повідомлений належним чином, відповідно до вимог ст.128 ЦПК України, шляхом направлення судових повісток на адресу його реєстрації.

Згідно ч.4 ст.223 ЦПК України, у разі повторної неявки в судове засідання відповідача, повідомленого належним чином, суд вирішує справу на підставі наявних у ній даних чи доказів (ухвалює заочне рішення).

Відповідно до ч.1 ст.280 ЦПК України, суд може ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів за одночасного існування таких умов: 1) відповідач належним чином повідомлений про дату, час і місце судового засідання; 2) відповідач не з`явився в судове засідання без поважних причин або без повідомлення причин; 3) відповідач не подав відзив; 4) позивач не заперечує проти такого вирішення справи.

Відповідач належним чином повідомлений про дату, час та місце проведення судового засідання, однак, в судове засідання без поважних причин двічі не з`явився, відзиву чи заперечень щодо позовної заяви суду не надав. Приймаючи до уваги, що позивач не заперечує проти заочного вирішення справи, суд вважає за можливе розглянути справу на підставі наявних у ній даних та доказів та ухвалити за результатами її розгляду заочне рішення.

Згідно з ч. 2 ст. 247 ЦПК України, у разі неявки у судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Суд, вивчивши матеріали справи, надані сторонами докази, дослідивши їх всебічно, повно, безпосередньо та об`єктивно, оцінивши їх належність, допустимість, достовірність, достатність і взаємний зв`язок у сукупності, з`ясувавши всі обставини справи, приходить до наступного.

Згідно ст.13 ЦПК України, суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Відповідно до ст.12 ЦПК України, кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Згідно статті 76 ЦПК України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Відповідно до ч.1 ст. 95 ЦПК України, письмовими доказами є документи (крім електронних документів), які містять дані про обставини, що мають значення для правильного вирішення спору.

Згідно ст. 81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Так, відповідно до довідки про дорожньо-транспортну пригоду № 60109788 та постанови Березанського міського суду Київської області від 13.05.2015 у справі № 356/408/15-п встановлено, що 23.03.2015 ОСОБА_1 , керуючи автомобілем ГАЗ 330202, державний номер НОМЕР_2 , порушив п.п. 10.1, 11.1 Правил дорожнього руху, внаслідок чого здійснив зіткнення з автомобілем Volkswagen Tiguan, державний номер НОМЕР_1 , що призвело до механічних пошкоджень транспортних засобів ( а.с. 11-12).

Вищевказаною постановою ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого статтею 124 Кодексу України про адміністративні правопорушення ( а.с. 13).

28.05.2014 між Приватним акціонерним товариством "Страхова компанія "Провідна" (страховик) та ОСОБА_2 (страхувальник) було укладено договір добровільного комплексного автострахування: добровільного страхування наземного транспортного засобу, водіїв і пасажирів від нещасних випадків на транспорті та відповідальності власників наземних транспортних засобів № 06/0667132/1902/14 відповідно до умов якого застраховано майнові інтереси страхувальника, що не суперечать чинному законодавству України, пов`язані з володінням, користуванням або розпорядженням транспортним засобом марки Volkswagen Tiguan, державний номер НОМЕР_1 ( а.с. 5-10).

Відповідно до Звіту про оцінку вартості майнової шкоди, завданої власнику транспортного засобу VW TIGUAN, державний номер НОМЕР_1 , № 291/15 від 22.04.2015, складеного Фізичною особою-підприємцем ОСОБА_3 (сертифікат суб`єкта оцінювача діяльності № 16321/14 від 18.04.2014), вартість відновлювального ремонту автомобіля Volkswagen Tiguan, державний номер НОМЕР_1 , з урахуванням фізичного зносу складових, складає 318 764 грн 69 коп. (а.с. 23-34).

У відповідності до розрахунку суми матеріального збитку по справі № 2300073272 від 22.05.2015, транспортний засіб страхувальника - Volkswagen Tiguan 2012, державний номер НОМЕР_1 , сума збитку складає 265 040 грн 93 коп. (а.с. 55).

Згідно з страховим актам № 230007372 від 04.06.2015 та розрахунком страхового відшкодування до нього, складеними позивачем, розмір страхового відшкодування складає 265 040 грн 93 коп. ( а.с. 56).

На підставі заяви на виплату страхового відшкодування, позивачем виплачено страхове відшкодування в розмірі 265 040 грн 93 коп., що підтверджується платіжним дорученням № 0023016 від 05.06.2015, належним чином засвідчена копія якого наявна в матеріалах справи (а.с. 57).

Оскільки, станом на дату ДТП, цивільна відповідальність власника транспортного засобу ГАЗ 330202, державний номер НОМЕР_2 , була застрахована Приватним акціонерним товариством "Українська пожежно-страхова компанія" відповідно до Полісу обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів № АІ/5022964 з встановленим розміром страхової суми за шкоду заподіяну майну - 50000 грн 00 коп., франшизи - 0 грн 00 коп., то позивач звернувся 10.08.2017 до Господарського суду міста Києва за стягненням частини суми своїх витрат, відшкодування якої мала здійснити страхова компанія винуватця.

Рішенням Господарського суду міста Києва від 09.10.2017 позов задоволено, стягнуто з ПрАТ Українська пожежно-страхова компанія» згідно Полісу АІ 5022964 на користь позивача грошові кошти у розмірі 50000,00 грн. (а.с. 61-66).

Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Частиною 1 статті 1166 ЦК України, передбачено, що майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.

Цивільним кодексом України передбачено, що зворотня вимога може бути заявлена у вигляді регресу ( ст. 1191 ЦК України) або у вигляді суброгації ( ст. 993 ЦК України).

Відповідно до ст. 27 Закону України «Про страхування» та ст. 993 ЦК України, до страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування, у межах фактичних витрат переходить право вимоги, яке страхувальник або інша особа, що одержала страхове відшкодування, має до особи, відповідальної за завдані збитки.

Згідно ч.2 ст. 1187 ЦК України, шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об`єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку.

Відповідно до ч.4 ст.263 ЦПК України, при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

В постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду від 06 листопада 2019 року у справі 753/12993/16-ц, провадження № 61-32193св18 зазначено наступне: «Відповідно до частин першої, другої статті 1166 ЦК України майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної особи або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала. Особа, яка завдала шкоди, звільняється від її відшкодування, якщо вона доведе, що шкода завдана не з її вини.

Шкода, завдана внаслідок взаємодії кількох джерел підвищеної небезпеки, відшкодовується на загальних підставах, а саме: шкода, завдана одній особі з вини іншої особи, відшкодовується винною особою (пункт 1 частини першої статті 1188 ЦК України).

Відповідно до частин шістнадцятої, сімнадцятої статті 9 Закону України «Про страхування» страхове відшкодування - страхова виплата, яка здійснюється страховиком у межах страхової суми за договорами майнового страхування і страхування відповідальності при настанні страхового випадку.

Здійснення страхових виплат і виплата страхового відшкодування проводиться страховиком згідно з договором страхування на підставі заяви страхувальника (його правонаступника або третіх осіб, визначених умовами страхування) і страхового акту (аварійного сертифікату), який складається страховиком або уповноваженою ним особою (аварійним комісаром) у формі, що визначається страховиком (частина перша статті 25 Закону України «Про страхування»).

Згідно з частиною другою статті 512 ЦК України, кредитор у зобов`язанні може бути замінений у випадках, встановлених законом.

Відповідно до статті 993 ЦК України, до страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування, у межах фактичних витрат переходить право вимоги, яке страхувальник або інша особа, що одержала страхове відшкодування, має до особи, відповідальної за завдані збитки.

Аналогічне положення міститься у статті 27 Закону України «Про страхування».

У таких правовідносинах відбувається передача (перехід) права вимоги від страхувальника (вигодонабувача) до страховика (суброгація). При суброгації нового зобов`язання з відшкодування збитків не виникає, оскільки відбувається заміна кредитора: потерпілий (страхувальник) передає страховику своє право вимоги до особи, відповідальної за спричинення шкоди. Отже, страховик виступає замість потерпілого в деліктному зобов`язанні.

До нового кредитора переходять права первісного кредитора в зобов`язанні в обсязі та на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом. Новий кредитор набуває прав та обов`язків свого попередника.

Таким чином, заміною кредитора деліктне зобов`язання не припиняється, оскільки відповідальна за спричинену шкоду особа свій обов`язок з відшкодування шкоди не виконала.

У зв`язку з виплатою позивачем страхового відшкодування до нього перейшло право вимоги до заподіювача шкоди у деліктному зобов`язанні у межах виплаченого потерпілому страхового відшкодування, тобто відбулася заміна кредитора у деліктних відносинах, що виникли у зв`язку із завданням шкоди особою, в порядку суброгації.»

Аналогічний правовий висновок викладений у постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду від 24 лютого 2020 року у справі 707/2727/18, провадження № 61-12109св19.

Відповідно до статті 5 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» об`єктом обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності є майнові інтереси, що не суперечать законодавству України, пов`язані з відшкодуванням особою, цивільно-правова відповідальність якої застрахована, шкоди, заподіяної життю, здоров`ю, майну потерпілих внаслідок експлуатації забезпеченого транспортного засобу.

Згідно з статтею 9 вказаного Закону обов`язковий ліміт відповідальності страховика - це грошова сума, в межах якої страховик зобов`язаний провести виплату страхового відшкодування відповідно до умов договору страхування, страхове відшкодування не може перевищувати: 50 000 грн. за шкоду, нанесену майну одного потерпілого; 100 000 грн. за шкоду, нанесену життю і здоров`ю одного потерпілого. Якщо фактично заподіяний збиток буде більше цієї суми, то різниця компенсується безпосередньо винуватцем ДТП.

Судом встановлено, що цивільно-правова відповідальність відповідача була застрахована Приватним акціонерним товариством "Українська пожежно-страхова компанія" відповідно до Поліс № АІ 5022964 з встановленим розміром страхової суми за шкоду заподіяну майну - 50000 грн 00 коп.

Рішенням Господарського суду міста Києва стягнуто з ПрАТ Українська пожежно-страхова компанія» згідно Полісу АІ 5022964 на користь позивача грошові кошти у розмірі 50000,00 грн.

Згідно ч. 6 ст. 82 ЦПК України, постанова суду у справі про адміністративне правопорушення, яка набрала законної сили, є обов`язковою для суду, який розглядає справу про правові наслідки дій чи бездіяльності особи, стосовно якої ухвалена постанова суду, лише в питанні, чи мали місце ці дії (бездіяльність) та чи вчинені вони цією особою.

Постанови Березанського міського суду Київської області від 13.05.2015 у справі № 356/408/15-п відповідача ОСОБА_1 визнано виним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП.

Судом встановлено, що ПрАТ «СК «Провідна», було здійснено виплату страхового відшкодування в розмірі 265040,93 грн. (а.с. 57)

У зв`язку з виплатою позивачем страхового відшкодування ОСОБА_2 , до нього перейшло право вимоги до заподіювача шкоди ОСОБА_1 у деліктному зобов`язанні у межах виплаченого потерпілому страхового відшкодування, тобто відбулася заміна кредитора у деліктних відносинах, що виникли у зв`язку із завданням шкоди, в порядку суброгації.

Відповідно до ч. 2 ст. 1194 ЦК України особа, яка застрахувала свою цивільну відповідальність, у разі недостатності страхової виплати (страхового відшкодування) для повного відшкодування завданої нею шкоди зобов`язана сплатити потерпілому різницю між розміром шкоди і страховою виплатою (страховим відшкодуванням).

Враховуючи, що розмір витрат позивача на виплату страхового відшкодування складає 265040,93 гривень, при цьому Полісом відповідач покрито лише частину шкоди на суму 50 000,00 грн. , то залишок шкоди, що підлягає стягнення з відповідача, складає 215040,93 грн.

Доказів відшкодування відповідачем страхового відшкодування в сумі 215040,93 грн. матеріали цивільної справи не містять і відповідачем не надано.

Таким чином, суд вважає вимоги позивача про відшкодування матеріальної шкоди в порядку регресу, пов`язаних з виплатою страхового відшкодування, обгрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Відповідно до ч.1 ст.141 ЦПК України, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Відповідно до квитанції № 022071 від 24.06.2020, позивачем - ПрАТ «СК «Страхова компанія «Провідна» при поданні позовної заяви до Канівського міськрайонного суду Черкаської області про відшкодування матеріальної шкоди в порядку регресу, сплачено судовий збір в сумі 3225,61 гривень.

Враховуючи, що позовні вимоги підлягають задоволенню у повному обсязі, з відповідача на користь позивача необхідно стягнути сплачений ним при подачі позовної заяви судовий збір в сумі 3225,61 грн.

На підставі вищевикладеного, відповідно до ст.ст. 1187, 1191,1194 ЦК України та керуючись ст.ст. 4, 12, 13, 28, 76-82, 89, 223, 247, 258-259, 263-265, 268, 272-273, 352, 354-355 ЦПК України, суд

ВИРІШИВ:

Позов Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «Провідна» до ОСОБА_1 про відшкодування матеріальної шкоди в порядку регресу (суброгації) - задовольнити повністю.

Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_3 , зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , на користь Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «Провідна» (03049, місто Київ, проспект Повітрофлотський, будинок 25, код ЄДРПОУ 23510137) матеріальну шкоду в порядку регресу (суброгації) в розмірі 215040,93 (двісті п`ятнадцять тисяч сорок) гривень 93 коп.

Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_3 , зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , на користь Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «Провідна» (03049, місто Київ, проспект Повітрофлотський, будинок 25, код ЄДРПОУ 23510137) судовий збір в розмірі 3225,61 (три тисячі двісті двадцять п`ять) гривень 61 коп.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, який його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, поданою протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Рішення може бути оскаржене до Черкаського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги на рішення суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення, а якщо рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, учасник справи має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому відповідного рішення суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги, рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повний текст рішення суду складено 28.09.2020.

Суддя Б . В . Євтушенко