Ухвала суду № 91861542, 23.09.2020, Дніпровський районний суд міста Запоріжжя (до 25.04.2025 - Ленінський районний суд м. Запоріжжя)

Дата документу 23.09.2020

Справа № 334/2944/18

Провадження № 4-с/334/38/20

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

23 вересня 2020 року Ленінський районний суд м. Запоріжжя у складі:

головуючого - судді Добрєва М.В.,

за участю секретаря судового засідання – Череп М.О.,

розглянувши у судовому засіданні скаргу ОСОБА_1 на дії державного виконавця Дніпровського відділу державної виконавчої служби у м. Запоріжжі Південно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Дніпро) Бахшиєва В.О., -

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 звернувся до суду зі скаргою, у якій просить визнати дії державного виконавця Дніпровського відділу державної виконавчої служби у м. Запоріжжі Південно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Дніпро) Бахшиєва В.О., у виконавчому провадженні № 62630459 від 17.07.2020р. неправомірними, та скасувати постанову про передачу виконавчого провадження до Запорізького відділу державної виконавчої служби у м. Запоріжжі Південно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Дніпро).

У скарзі зазначав, що на виконанні Дніпровського відділу державної виконавчої служби у м. Запоріжжі Південно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Дніпро) перебувало виконавче провадження ВП № 62630459 від 17.07.2020р. з примусового виконання виконавчого листа № 334/2944/18, виданого 20.07.2020 року Ленінським районним судом м. Запоріжжя.

30.07.2020 року скаржником одержана постанову від 27.07.2020 року, в якій зазначено про передачу виконавчого провадження згідно заяви стягувача від 27.07.2020р. вх..№ 15950/16/4-48 до Запорізького районного відділу державної виконавчої служби Південно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Дніпро).

Вважає, що це призвело до штучної затримки у примусовому виконанні рішення суду, державний виконавець не вчинив жодної дії направленої на забезпечення виконання рішення суду.

У виконавчому листі вказано адресу стягувача: АДРЕСА_1 , а адреса боржника: АДРЕСА_2 і фактично виконавець повинен був винести постанову щодо проведення виконавчих дій на території Дніпровського району м.Запоріжжя.

Скаржник просить суд визнати неправомірними та скасувати постанову державного виконавця Дніпровського відділу державної виконавчої служби у м. Запоріжжі Південно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Дніпро) Бахшиєва В.О. від 27.07.2020р. про передачу виконавчого провадження до Запорізького районного відділу державної виконавчої служби Південно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Дніпро).

В судове засідання заявник не з`явився.

Представник ВДВС надав суду відзив на скаргу, в якій у задоволенні скарги просив відмовити.

Боржник ОСОБА_2 у судове засідання не з`явилася, направила до суду заяву про розгляд скарги в її відсутність, проти задоволення скарги заперечувала, долучила до матеріалів справи акт обстеження умов проживання від 09.09.2020р. та акт про встановлення факту проживання без реєстрації від 09.09.2020.

Перевіривши матеріали справи та обставини справи, суд вважає, що скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом встановлено, що виконанні Дніпровського відділу державної виконавчої служби у м. Запоріжжі Південно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Дніпро) перебувало виконавче провадження ВП № 62630459 від 17.07.2020р. з примусового виконання виконавчого листа № 334/2944/18, виданого 20.07.2020 року Ленінським районним судом м. Запоріжжя про зобов`язання ОСОБА_2 не чинити перешкоди ОСОБА_1 у спілкуванні та вихованні сина, ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .

21.09.2020 року державним виконавцем Дніпровського ВДВС у м.Запоріжжі було винесено постанову про відкриття виконавчого провадження від 21.07.2020р. та направлена сторонам виконавчого провадження.

Згідно заяви боржника ОСОБА_2 від 27.07.2020р. вх..№ 15950/16/4-48 встановлено, що боржник мешкає за адресою АДРЕСА_3 , що є територією Запорізького районного відділу державної виконавчої служби Південно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Дніпро).

Згідно до ч.4 ст.19 Закону України «Про виконавче провадження» сторони зобов`язані невідкладно, не пізніше наступного робочого дня після настання відповідних обставин, письмово повідомити виконавцю про повне чи часткове самостійне виконання рішення боржником, а також про виникнення обставин, що обумовлюють обов`язкове зупинення вчинення виконавчих дій, про встановлення відстрочки або розстрочки виконання, зміну способу і порядку виконання рішення, зміну місця проживання чи перебування (у тому числі зміну їх реєстрації) або місцезнаходження, а боржник - фізична особа - також про зміну місця роботи.

Відповідно до ч.6 Розділу V Інструкції з організації примусового виконання рішень виконавче провадження передається з одного органу державної виконавчої служби до іншого у разі, якщо місце проживання, перебування, роботи боржника або місцезнаходження його майна знаходиться на території, на яку поширюється компетенція іншого органу державної виконавчої служби.

27.07.2020 року на підставі ч.4 ст.29 Закону України «Про виконавче провадження» винесено постанову про передачу ВП № 62630459 до Запорізького районного відділу державної виконавчої служби Південно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Дніпро).

30.07.2020р. за вх..№ 8031 матеріали виконавчого провадження прийняті до виконання старшим державним виконавцем Запорізького районного відділу державної виконавчої служби Південно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Дніпро) Шваковою А.А.

Боржником ОСОБА_2 наданий суду акт про встановлення факту проживання без реєстрації ОСОБА_2 та ОСОБА_3 , 2014 р.н. на АДРЕСА_3 , складений комісією в складі депутата Долинської сільської радм ОСОБА_4 та сусідів ОСОБА_5 та ОСОБА_6 та акт обстеження умов проживання.

Відповідно до преамбули Закону України „Про виконавче провадження, цей Закон визначає умови і порядок виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), що відповідно до закону підлягають примусовому виконанню у разі невиконання їх у самостійному порядку.

При цьому, ст.1 названого Закону визначено, що виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження та примусове виконання рішень інших органів (посадових осіб) - це сукупність дій органів і посадових осіб, визначених у цьому Законі, що спрямовані на примусове виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), які провадяться на підставах, в межах повноважень та у спосіб, визначених цим Законом, іншими нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону та інших законів, а також рішеннями, що відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню (далі - рішення).

Відповідно до статті 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до ст. 451 ЦПК України за результатами розгляду скарги суд постановляє ухвалу. У разі встановлення обґрунтованості скарги суд визнає оскаржувані рішення, дії чи бездіяльність неправомірними і зобов`язує державного виконавця або іншу посадову особу органу державної виконавчої служби, приватного виконавця усунути порушення (поновити порушене право заявника).

Якщо оскаржувані рішення, дії чи бездіяльність були прийняті або вчинені відповідно до закону, в межах повноважень державного виконавця або іншої посадової особи органу державної виконавчої служби, приватного виконавця і право заявника не було порушено, суд постановляє ухвалу про відмову в задоволенні скарги.

Відповідно до п. 18 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 07.02.2014 р. №6 «Про практику розгляду судами скарг на рішення, дії або бездіяльність державного виконавця чи іншої посадової особи державної виконавчої служби під час виконання судових рішень у цивільних справах» якщо оскаржувані рішення, дії чи бездіяльність було прийнято або вчинено відповідно до закону, у межах повноважень суб`єкта оскарження і права чи свободи заявника не було порушено, суд постановляє ухвалу про відмову в задоволенні скарги. При цьому, визнаючи доводи скарги необґрунтованими і відмовляючи в її задоволенні, суд має зазначити в ухвалі, у зв`язку з чим і на підставі яких саме норм закону він дійшов такого висновку.

Дослідивши та оцінивши надані суду докази в їх сукупності, проаналізувавши спірні правовідносини, суд приходить до висновку про відмову у задоволенні скарги.

Керуючись ст.ст. 447-451 ЦПК України, Законом України «Про виконавче провадження», суд -

УХВАЛИВ:

У задоволенні скарги ОСОБА_1 на дії державного виконавця Дніпровського відділу державної виконавчої служби у м. Запоріжжі Південно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Дніпро) Бахшиєва В.О. - відмовити.

Апеляційна скарга на ухвалу суду може бути подана протягом п`ятнадцяти днів, з дня проголошення ухвали.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини ухвали або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Суддя: Добрєв М. В.