Ухвала суду № 91860744, 25.09.2020, Ужгородський міськрайонний суд Закарпатської області

Справа № 308/9340/20

1-кп/308/899/20

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

25 вересня 2020 року м. Ужгород

Ужгородський міськрайонний суд Закарпатської області у складі:

головуючої судді - Зарева Н.І., за участю:

секретаря судового засідання - Віраг Е.М.,

прокурора - Дробиняк Ю.М.,

обвинуваченого - ОСОБА_1 ,

захисників обвинуваченого - Зеленяк С.П., Свида О.Г.,

розглянувши у підготовчому судовому засіданні, в залі суду, в м. Ужгород, клопотання прокурора про обрання відносно обвинуваченого запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою та клопотання захисника Свиди О.Г. про зміну запобіжного заходу у кримінальному провадженні, відомості про яке внесено до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 62020140000000350 від 31.03.2020 року, за обвинуваченням:

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Ужгорода, Закарпатської області, який проживає за адресою: АДРЕСА_1 , не працюючого, не одруженого, раніше не судимого, громадянина України.

у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 307 КК України,-

В С Т А Н О В И В :

Чотирнадцятого вересня 2020 року до Ужгородського міськрайонного суду надійшов обвинувальний акт у кримінальному провадженні № 62020140000000350, відомості про яке внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань 31.03.2020 року, відносно ОСОБА_1 , за обвинуваченням у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 307 КК України.

Прокурором Дробиняк Ю.М. подано до суду клопотання про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно ОСОБА_1 , яке мотивоване тим, що в ході досудового розслідування ОСОБА_1 , 01.04.2020 року обрано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою. Продовжений ухвалою слідчого судді Ужгородського міськрайонного суду строк тримання під вартою ОСОБА_1 по даному кримінальному провадженні спливає 30 вересня 2020 року. Водночас, наявні підстави для обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою під час підготовчого засідання, оскільки ризики, якими керувався слідчий суддя на досудовому розслідуванні при обранні вказаного заходу, не відпали та не припинили існувати.

Захисником обвинуваченого Свидою О.Г. подано клопотання про зміну запобіжного заходу обвинуваченому з тримання під вартою на домашній арешт із застосуванням електронних засобів контролю. В обґрунтування зазначеного клопотання, захисник зазначає про наявні хвороби серця у обвинуваченого, позитивні характеристики по місцю проживання та роботи, а також те, що аргументи сторони обвинувачення під час обрання запобіжного заходу на досудовому слідстві ґрунтувались на припущеннях та не доведені допустимими та належними доказами.

У судовому засіданні прокурор підтримав клопотання про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою та заперечив проти зміни запобіжного заходу з тримання під вартою на домашній арешт. Зауважив, що обвинувачений може впливати на свідків кримінального правопорушення з метою зміни показань, даних ними на досудовому розслідуванні. Окрім цього, прокурор посилається на ризик продовження злочинної діяльності обвинуваченим.

Захисник обвинуваченого - адвокат Зеленяк С.П. заперечив проти клопотання прокурора, оскільки на його думку, ризики, на які посилається прокурор є надуманими та такими, які ґрунтуються виключно на припущеннях. Просив змінити запобіжний захід обвинуваченому з тримання під вартою на домашній арешт.

Захисник обвинуваченого - адвокат Свида О.Г. підтримав подане ним клопотання про зміну запобіжного заходу, стверджуючи при цьому, що обвинувачення ОСОБА_1 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 307 КК України, ґрунтується на припущеннях, ризики, заявлені прокурором, нічим не підтверджені. Додав, що свідки вже допитані під час досудового розслідування, експертизи вже проведені, а отже у обвинуваченого не має необхідності впливати на зазначених учасників кримінального провадження. У зв`язку з вищенаведеним, просив змінити запобіжний захід щодо його підзахисного на домашній арешті з застосуванням електронних засобів контролю.

Обвинувачений ОСОБА_1 у судовому засіданні підтримав позицію своїх захисників.

Заслухавши думку прокурора, обвинуваченого та його захисників, суд прийшов до наступних висновків.

Як вбачається з обвинувального акту у кримінальному провадженні за обвинуваченням ОСОБА_1 , останній обвинувачується у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 307 КК України, зокрема в тому, що він вчинив незаконне придбання, зберігання з метою збуту психотропних речовин у великих розмірах та особливо небезпечних психотропних речовин у великих та особливо великих розмірах.

За вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 307 КК України, встановлено покарання у виді позбавлення волі на строк від дев`яти до дванадцяти років з конфіскацією майна, і , відповідно до положень ст. 12 КК України, даний злочин є особливо тяжким. Обвинувачений є раніше не судимою особою.

Відповідно до положень п. 4 ч. 2 ст. 183 КПК України, запобіжний захід у вигляді тримання під вартою не може бути застосований, окрім як до раніше не судимої особи, яка підозрюється або обвинувачується у вчиненні злочину, за який законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк понад п`ять років;

Прокурор обґрунтовує своє клопотання про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою наявністю ризиків, передбачених п. 1 ч. 1 ст. 177 КПК України (переховування від суду), п. 3 ч. 1 ст. 177 КПК України (ризик впливу на свідків), п. 5 ч. 1 ст. 177 КПК України (ризик вчинити інше кримінальне правопорушення).

Надаючи оцінку ризику переховування обвинуваченого ОСОБА_1 від суду, суд вважає за необхідне зазначити, що останній обвинувачується у вчиненні тяжкого злочину, за який передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк від дев`яти до дванадцяти років з конфіскацією майна. Тяжкість зазначеного покарання може спонукати обвинуваченого до дій, спрямованих на уникнення відповідальності за інкриміноване йому кримінальне правопорушення. Окрім цього, з поданого прокурором клопотання вбачається, що під час проведення обшуку на досудовому розслідуванні, обвинувачений, побачивши працівників правоохоронного органу, вчиняв спроби приховування доказів, що свідчить про його намагання уникнути відповідальності, в тому числі, що може проявлятися, в тому числі, шляхом неявки в судові засідання, а відтак суд констатує про обґрунтованість наявності ризику переховування обвинуваченого від суду.

Як вбачається з матеріалів клопотання прокурора, свідок ОСОБА_3 є сусідкою обвинуваченого за місцем проживання. Так, саме в неї на ділянці була виявлена сумка з психотропними речовинами, які являються предметом кримінального правопорушення. Оскільки, обвинувачений проживає поряд з нею, то у останнього є можливість незаконно вплинути на зазначену особу, з метою зміни показань, які є важливим джерелом доказів у даному кримінальному провадженні. ОСОБА_3 на даний момент не допитана у судовому засіданні, а отже суд констатує, що є достатні підстави вважати, що обвинувачений може спробувати здійснити вплив на вказаного свідка. Водночас, як вбачається з поданого прокурором клопотання, ще не допитані особи, яким обвинувачений, згідно матеріалів досудового розслідування, збував психотропні речовини. Крім того, при встановленні наявності ризику впливу на свідків слід враховувати, що суд може обґрунтовувати свої висновки лише на показаннях, які він безпосередньо сприймав від свідків під час судового засідання або отриманих у порядку, передбаченому статтею 225 КПК України, тобто допитаних на стадії досудового розслідування слідчим суддею. Суд не вправі обґрунтовувати судові рішення показаннями, наданими слідчому, прокурору, або посилатися на них (ч. 4 ст. 95 КПК України). За таких обставин ризик впливу на свідків існує не лише на початковому етапі кримінального провадження при зібранні доказів, а й на стадії судового розгляду до моменту безпосереднього отримання судом показань від свідків та дослідження їх судом.

За таких обставин, суд вважає доведеною наявність ризику, предбаченого п. 3 ч. 1 ст. 177 КПК України, а саме, незаконного впливу на свідків.

Враховуючи, що під час досудового розслідування зібрані дані про збут обвинуваченим психотропних речовин щонайменше двом особам, суд прийшов до переконання про існування ризику продовження обвинуваченим протиправної діяльності, шляхом вчинення іншого кримінального правопорушення, зокрема пов`язаного з незаконним обігом наркотичних, психотропних речовин. Оскільки, ОСОБА_1 обвинувачується у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 307 КК, то будучи обізнаним про канали походження психотропних речовин, про осіб, які здійснюють їх зберігання чи збут, способи конспірації та приховування злочииних дій, обвинувачений може вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, в якому обвинувачується, що свідчить про наявність ризику, передбаченого п. 5 ч. 1 ст. 177 КПК України.

Водночас, враховуючи особу обвинуваченого, спосіб вчиненого ним кримінального правопорушення та інформацію про схильність уникнення ОСОБА_1 від відповідальності на досудовому розслідуванні (зокрема, його поведінку при проведенні обшуку) суд вважає, що більш м`який запобіжний захід, відмінний від тримання під вартою, не забезпечить в повній мірі виконання останнім його процесуальних обов`язків та запобігання спробам перешкоджати кримінальному провадженню.

Водночас, суд, при вирішенні питання про обрання запобіжного заходу, враховує обставини, визначені пп. 1-12 ч. 1 ст. 178 КПК України, в тому числі вік і стан здоров`я обвинуваченого, який хворіє на захворювання серця, характеристики за місцем проживання та роботи. Однак, оцінюючи в сукупності зазначені обставини, суд вважає що виключно запобіжний захід у вигляді тримання під вартою в повній мірі забезпечить виконання обвинуваченим його процесуальних обов`язків та зможе запобігти ризикам, визначеним ст. 177 КПК України, а доводи сторони захисту в частині можливого погіршення стану здоров`я обвинуваченого у разі обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, необхідності постійного нагляду та уваги, регулярних оглядів у кардіолога через певний проміжок часу, є необґрунтованими, оскільки стороною захисту не доведено належними доказами, що адміністрація установи виконання покарань не зможе забезпечити належні для здоров`я обвинуваченого умови (згідно листа ЗОКЦ Кардіології та кардіохірургії від 18.05.2020 року - обвинуваченому рекомендується проводити кардіоскопію та огляд кардіолога один раз в 6 місяців, уникати простудних захворювань).

За таких обставин, суд вважає, що у задоволенні клопотання захисника обвинуваченого про зміну запобіжного заходу слід відмовити.

Відповідно до вимог ч. 3 ст. 183 КПК України суддя при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою зобов`язаний визначити розмір застави, достатньої для забезпечення виконання обвинуваченим обов`язків, передбачених названим Кодексом.

При постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання від вартою, суддя, відповідно до ч. 3 ст. 183 КПК України, визначає розмір застави, достатньої для забезпечення виконання обвинуваченим обов`язків, передбачених цим Кодексом. У п. 2 ч. 5 статті 182 КПК України визначено, що розмір застави щодо особи, підозрюваної чи обвинуваченої у вчиненні особливо тяжкого злочину, становить від двадцяти до вісімдесяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Відповідно до положень абз. 2 ч. 5 ст. 182 КПК України, у виключних випадках, якщо слідчий суддя, суд встановить, що застава у зазначених межах не здатна забезпечити виконання особою, що підозрюється, обвинувачується у вчиненні тяжкого або особливо тяжкого злочину, покладених на неї обов`язків, застава може бути призначена у розмірі, який перевищує вісімдесят чи триста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб відповідно.

Суд звертає увагу на мотив та спосіб вчинення кримінального правопорушення, який має високий ступінь суспільної небезпеки, зумовленої тяжкими наслідками не лише для конкретних осіб, а і для суспільства в цілому, наявність реальних ознак справжнього суспільного інтересу, який, незважаючи на презумпцію невинуватості, переважає принцип поваги до особистості, а також враховує практику Європейського суду з прав людини, відповідно до якої суд своїм рішенням повинен забезпечити не лише права підозрюваного, обвинуваченого, але й високі стандарти охорони загальносуспільних прав та інтересів, що вимагає від суду більшої суворості в оцінці порушень цінностей суспільства.

Суд звертає увагу на те, що ОСОБА_1 обґрунтовано обвинувачується у вчиненні злочину, який являє собою надзвичайну небезпеку для суспільства.

Визначаючи розмір застави, достатньої для забезпечення обвинуваченим ОСОБА_1 обов`язків, передбачених КПК України, суд враховує як характер кримінального правопорушення, у якому обвинувачується ОСОБА_1 , злочин, передбачений ч. 3 ст. 307 КК України відноситься до категорії особливо тяжких злочинів, кількість та ступінь ризиків, передбачених ст. 177 КПК України, так і дані про особу обвинуваченого, а також звертає увагу на мотив та спосіб вчинення кримінального правопорушення, який має високий ступінь суспільної небезпеки, зумовленої тяжкими наслідками не лише для конкретних осіб, а і для суспільства в цілому, а тому вважає, що в даному випадку має місце виключний випадок і застава в максимальному розмірі, передбаченому п.2 ч.5 ст. 182 КПК України, не в повній мірі гарантуватиме виконання обвинуваченим покладених на нього обов`язків, оскільки розмір застави повинен визначатися тим ступенем довіри, при якому перспектива втрати застави, буде достатнім стримуючим засобом, щоб відбити у особи, щодо якої застосовано заставу, бажання будь-яким чином перешкоджати встановленню істини у кримінальному провадженні, і вважає за необхідним визначити йому заставу у розмірі 800 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, тобто 1681600 грн., оскільки саме такий розмір буде достатньою мірою гарантувати виконання обвинуваченим покладених на нього обов`язків та не буде завідомо непомірним для нього.

Відповідно до ч. 7 ст. 182 КПК України обвинувачений або заставодавець мають право в будь-який момент внести заставу у розмірі, визначеному в ухвалі про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою. У разі внесення застави на ОСОБА_1 відповідно до ч. 5 ст. 194 КПК України, слід покласти обов`язки прибувати до слідчого, прокурора або суду на їх першу вимогу; не відлучатися із населеного пункту, в якому фактично проживає, без дозволу слідчого, прокурора або суду; повідомляти слідчого, прокурора або суд про зміну свого місця проживання; здати на зберігання до Головного управління Державної міграційної служби України в Закарпатській області свій паспорт (паспорти, якщо їх декілька) для виїзду за кордон, інші документи, що надають право на виїзд із України та в`їзд в Україну.

На підставі наведеного, керуючись ст. ст. 177, 178, 186, 193, 196, 197, 309, 314, 315 395 КПК України, суд,

П О С Т А Н О В И В :

Клопотання прокурора задовольнити.

Обрати відносно ОСОБА_1 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою на період судового розгляду справи, але не більше ніж на 60 днів, а саме, до 20 листопада 2020 року включно.

Визначити розмір застави, достатньої для забезпечення виконання обвинуваченим ОСОБА_1 покладених на нього обов`язків, передбачених КПК України, в розмірі 1681600,00 грн (один мільйон шістсот вісімдесят одна тисяча шістсот гривень 00 копійок).

У разі внесення застави у вказаному розмірі покласти на обвинуваченого ОСОБА_1 наступні обов`язки:

- прибувати до слідчого, прокурора або суду на їх першу вимогу;

- не відлучатися із населеного пункту, в якому фактично проживає, без дозволу слідчого, прокурора або суду;

- повідомляти слідчого, прокурора або суд про зміну свого місця проживання;

- здати на зберігання до Головного управління Державної міграційної служби України в Закарпатській області свій паспорт (паспорти, якщо їх декілька) для виїзду за кордон, інші документи, що надають право на виїзд із України та в`їзд в Україну.

У задоволенні клопотання захисника Свиди О.Г. про зміну запобіжного заходу відмовити.

Ухвала може бути оскаржена до Закарпатського апеляційного суду через Ужгородський міськрайонний суд Закарпатської області протягом семи днів з дня її проголошення.

Суддя Н.І. Зарева