Рішення № 91859595, 21.09.2020, Київський районний суд м. Одеси

Справа № 947/22561/20

Провадження № 2/947/3583/20

ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

21.09.2020 року

Київський районний суд м. Одеси в складі:

судді Маломуж А.І.,

за участю секретаря судового засідання Абухіної Н.Р.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження в м. Одесі цивільну справу за позовною заявою Приватного акціонерного товариства «УНІКА» (м. Київ, вул. Саксаганського, 70А) до ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ) про відшкодування матеріальної шкоди в порядку регресу,-

ВСТАНОВИВ:

11.08.2020 року позивач звернувся до Київського районного суду м. Одеси з позовом до ОСОБА_1 про стягнення в порядку регресу сплаченого страхового відшкодування, посилаючись на те, що 16.10.2017 року о 17 годині 50 хвилин, ОСОБА_1 , керуючи транспортним засобом «DAF 95XF430» д/н НОМЕР_1 з напівпричепом «DENNISON EF- 25 SK А» д/н НОМЕР_2 , в м. Одесі по вул. Грушевського, при спуску з моста на вул. Балківську, не дотримався безпечної дистанції та допустив зіткнення з транспортним засобом «SUZUKI VITARA» д/н НОМЕР_3 , який рухався попереду. При ДТП транспортні засоби отримали механічні пошкодження. Своїми діями, ОСОБА_1 порушив вимоги п. 13.1 «Правил дорожнього руху».

Відповідно до Постанови Київського районного суду м. Одеси від 16 листопада 2017 року по справі № 520/13543/17, ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП.

Цивільно-правова відповідальність водія, який на законних підставах керував автомобілем марки «DAF 95XF430», державний реєстраційний номер НОМЕР_1 , була застрахована відповідно до Закону у ТДВ СК "Альфа-Гарант".

18 жовтня 2017 року ОСОБА_2 потерпіла від дорожньо-транспортної пригоди звернулася до Страховика ПрАТ «СК «Уніка» з заявою про подію, що має ознаки страхового випадку з метою виплати страхового відшкодування (автомобіль SUZUKI VITARA, державний номерний знак НОМЕР_3 , застрахований по договору «КАСКО»),

ПрАТ «СК «Уніка» визнала вказану подію страховим випадком відповідно до чого здійснила виплату страхового відшкодування в розмірі 53804,61 грн. (за мінусом франшизи), що підтверджує страховий акт № 00239812 від 14.11.2017 року та платіжне доручення №048302 від 15 листопада 2017 року.

ПрАТ «СК «Уніка» 22 листопада 2017 року направила до ТДВ СК "Альфа-Гарант" Заяву №20968 на виплату страхового відшкодування в сумі 53804,61 грн.(вих.№8606 від 22.11.2017р).

ТДВ СК "Альфа-Гарант" 09 січня 2018 року відшкодувала 43953,83 грн. (платіжне доручення № ID-102023 від 09.01.2018р.)

Різниця між страховими відшкодуваннями становить 9850,78 грн.

Відповідач в досудовому порядку не здійснив компенсацію витрат, понесених позивачем в зв`язку із страховою виплатою, що і стало підставою для звернення до суду з позовною заявою.

Відповідно до автоматизованої системи документообігу цивільну справу було розподілено судді Маломуж А.І.

Ухвалою судді Київського районного суду м. Одеси Маломуж А.І. від 20.08.2020 року було прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження по вказаній цивільній справі. Призначено справу до розгляду в порядку спрощеного позовного провадження у відкритому судовому засіданні.

Відповідач - ОСОБА_1 про час та місце судових засідань повідомлявся належним чином шляхом надсилання судової ухвали на адресу, зазначену у позовній заяві, та оголошенням на офіційному веб-сайті судової влади України, у судове засідання не з`явився, про поважність причин відсутності не повідомив, відзив на позовну заяву не надав.

Відповідно до ст.ст. 280, 281 ЦПК України за згодою представника позивача Київським районним судом м. Одеси постановлена ухвала про заочний розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження.

Суд, дослідивши матеріали справи, дійшов висновку, що позов підлягає задоволенню, виходячи з такого.

В судовому засіданні встановлено, що 21 листопада 2016 року між Приватним акціонерним товариством «Страхова компанія «УНІКА» та ОСОБА_2 було укладено Договір добровільного страхування наземного транспорту «КАСКО» №016205/4610/0000004 (далі - Договір).

Предметом даного Договору були майнові інтереси Страхувальника, пов`язані з володінням, користуванням та розпорядженням зокрема транспортним засобом SuzukiVitara, державний номерний знак НОМЕР_3 .

У відповідності до умов вказаного Договору страхування позивач взяв на себе зобов`язання у разі настання страхового випадку сплатити на користь страхувальника страхове відшкодування.?

Відповідно до ст. 979 Цивільного Кодексу України, за договором страхування одна сторона (страховик) зобов`язується у разі настання певної події (страхового випадку) виплатити другій стороні (страхувальникові) або іншій особі, визначеній у договорі, грошову суму (страхову виплату), а страхувальник зобов`язується сплачувати страхові платежі та виконувати інші умови договору.

16 жовтня 2017 року о 17 годині 50 хвилина в м. Одеса, по вул. Балківська, 115, відбулась дорожньо-транспортна пригода за участю застрахованого автомобіля SuzukiVitara, державний номерний знак НОМЕР_3 під керуванням ОСОБА_3 та транспортного засобу DAF 95XF430 державний реєстраційний номер НОМЕР_1 з напівпричепом «DENNISON EF-25SKA» д/н НОМЕР_2 , державний реєстраційний номер НОМЕР_1 під керуванням водія ОСОБА_1 .

Київським районним судом м. Одеси під час розгляду справи № 520/13543/17 було встановлено, що 16.10.2017 року о 17 годині 50 хвилин, ОСОБА_1 , керуючи транспортним засобом «DAF 95XF430» д/н НОМЕР_1 з напівпричепом «DENNISON EF- 25 SK А» д/н НОМЕР_2 , в м. Одесі по вул. Грушевського, при спуску з моста на вул. Балківську, не дотримався безпечної дистанції та допустив зіткнення з транспортним засобом «SUZUKI VITARA» д/н НОМЕР_3 , який рухався попереду. При ДТП транспортні засоби отримали механічні пошкодження. Своїми діями, ОСОБА_1 порушив вимоги п. 13.1 «Правил дорожнього руху».

Відповідно до Постанови Київського районного суду м. Одеси від 16 листопада 2017 року по справі № 520/13543/17, ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП.

Відповідно до ч. 4 ст. 82 ЦПК України обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.

Внаслідок вказаної дорожньо-транспортної пригоди застрахованому транспортному засобу SUZUKI VITARA, державний номерний знак НОМЕР_3 , було завдано механічних ушкоджень, відповідно до чого страхувальник зазнав матеріального збитку.

Цивільно-правова відповідальність водія, який на законних підставах керував автомобілем марки «DAF 95XF430», державний реєстраційний номер НОМЕР_1 , була застрахована відповідно до Закону у ТДВ СК "Альфа-Гарант".

18 жовтня 2017 року ОСОБА_2 потерпіла від дорожньо-транспортної пригоди звернулася до Страховика ПрАТ «СК «Уніка» з заявою про подію, що має ознаки страхового випадку з метою виплати страхового відшкодування (автомобіль SUZUKI VITARA, державний номерний знак НОМЕР_3 , застрахований по договору «КАСКО»),

З метою визначення розміру збитку, заподіяного власнику пошкодженого ТЗ, ПрАТ «СК «Уніка» вернулася до ФОП ОСОБА_4 з метою проведення досліджень та визначення вартості матеріального збитку, заподіяного в наслідок пошкоджень автомобіля SUZUKI VITARA, державний номерний знак НОМЕР_3 .

Відповідно до Звіту №10-025 спеціаліста-товарознавця ФОП ОСОБА_4 про оцінку вартості матеріального збитку, спричиненого внаслідок пошкодження автомобіля SUZUKI VITARA від 07.11.2017р., вартість відновлювального ремонту пошкодженого в ДТП 16 жовтня 2017 року автомобіля SUZUKI VITARA, державний номерний знак НОМЕР_3 становить 56 644,10 грн.

Вартість ремонту КТЗ SUZUKI VITARA, державний номерний знак НОМЕР_3 , згідно рахунку №АС-0015235 від 01.11.2017р. ДП «Автотрейдінг-Одеса» склала 56644,61грн.

Відповідно до ст. 22 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» у разі настання страхового випадку, страховик у межах страхових сум, зазначених у страховому полісі, відшкодовує у встановленому цим Законом порядку оцінену шкоду, заподіяну внаслідок дорожньо-транспортної пригоди життю, здоров`ю, майну третьої особи.

Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 988 ЦК України страховик зобов`язаний у разі настання страхового випадку здійснити страхову виплату у строк, встановлений в договорі.

Як зазначено в ст. 25 Закону України «Про страхування» здійснення страхових виплат і виплата страхового відшкодування проводиться страховиком згідно з договором страхування на підставі заяви страхувальника (його правонаступника або третіх осіб, визначених умовами страхування) і страхового акта (аварійного сертифіката), який складається страховиком або уповноваженою ним особою (аварійним комісаром) у формі, що визначається страховиком.

Відповідно до ст. 29 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» у зв`язку із пошкодженням транспортного засобу відшкодовуються витрати, пов`язані із відновлювальним ремонтом транспортного засобу з урахуванням зносу, розрахованому в порядку, встановленому законодавством.

ПрАТ «СК «Уніка» визнала вказану подію страховим випадком відповідно до чого здійснила виплату страхового відшкодування в розмірі 53804,61 грн. (за мінусом франшизи), що підтверджує страховий акт № 00239812 від 14.11.2017 року та платіжне доручення №048302 від 15 листопада 2017 року.

ПрАТ «СК «Уніка» 22 листопада 2017 року направила до ТДВ СК "Альфа-Гарант" Заяву №20968 на виплату страхового відшкодування в сумі 53804,61 грн.(вих.№8606 від 22.11.2017р).

ТДВ СК "Альфа-Гарант" 09 січня 2018 року відшкодувала 43953,83 грн. (платіжне доручення № ID-102023 від 09.01.2018р.)

Різниця між страховими відшкодуваннями становить 9850,78 грн.

Відповідач в досудовому порядку не здійснив компенсацію витрат, понесених позивачем в зв`язку із страховою виплатою.

Нормами ст. 11 ЦК України передбачено, що цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства. Спеціальні норми щодо регулювання даних правовідносин містить Закон України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів».

Відповідно до п. 22.1 ст. 22 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», при настанні страхового випадку страховик, відповідно до лімітів відповідальності страховика, відшкодовує у встановленому цим Законом порядку оцінену шкоду, яка була заподіяна у результаті дорожньо-транспортної пригоди життю, здоров`ю, майну третьої особи.

За ст. 29 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», у зв`язку з пошкодженням транспортного засобу відшкодовуються витрати, пов`язані з відновлювальним ремонтом транспортного засобу з урахуванням зносу, розрахованого у порядку, встановленому законодавством, включаючи витрати на усунення пошкоджень, зроблених навмисно з метою порятунку потерпілих внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, з евакуацією транспортного засобу з місця дорожньо-транспортної пригоди до місця проживання того власника чи законного користувача транспортного засобу, який керував транспортним засобом у момент дорожньо-транспортної пригоди, чи до місця здійснення ремонту на території України. Якщо транспортний засіб необхідно, з поважних причин, помістити на стоянку, до розміру шкоди додаються також витрати на евакуацію транспортного засобу до стоянки та плата за послуги стоянки.

Так, відповідно до п. 38.2.1 ст. 38 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», страховик після виплати страхового відшкодування має право подати регресний позов до власника транспортного засобу, який спричинив дорожньо-транспортну пригоду, який не застрахував свою цивільно-правову відповідальність, крім осіб, зазначених у пункті 13.1 статті 13 цього Закону.

Зазначене узгоджується із статтею 1191 ЦК України, за якою особа, яка відшкодувала шкоду, завдану іншою особою, має право зворотної вимоги (регресу) до винної особи у розмірі виплаченого відшкодування, якщо інший розмір не встановлений законом.

Деліктне зобов`язання виникає з факту завдання шкоди (зокрема, майнової) і триває до моменту її відшкодування потерпілому в повному обсязі особою, яка завдала шкоду (статті 11, 599, 1166 ЦК України). Сторонами деліктного зобов`язання зазвичай виступають потерпілий (кредитор) і заподіювач шкоди (боржник). Разом з тим, правила регулювання таких зобов`язань допускають можливість відшкодування завданої потерпілому шкоди не безпосередньо заподіювачем, а іншою особою за умови, що законом передбачено такий обов`язок іншої особи, хоч вона шкоди й не заподіювала. При цьому за статтею 1191 ЦК України особа, яка відшкодувала шкоду, завдану іншою особою, має право зворотної вимоги (регресу) до винної особи у розмірі виплаченого відшкодування, якщо інший розмір не встановлений законом.

Таким чином, після виконання особою, що не завдавала шкоди, свого обов`язку з відшкодування потерпілому шкоди, завданої іншою особою, потерпілий одержує повне задоволення своїх вимог, і тому первісне деліктне зобов`язання припиняється його належним виконанням (стаття 599 ЦК України).

Відповідно до ст. 1194 ЦК України особа, яка застрахувала свою цивільну відповідальність, у разі недостатності страхової виплати (страхового відшкодування) для повного відшкодування завданої нею шкоди зобов`язана сплатити потерпілому різницю між фактичним розміром шкоди і страховою виплатою (страховим відшкодуванням).

При таких обставинах, враховуючи вчинені страховими компаніями в порядку ст. 41 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» дії по виплаті страхового відшкодування потерпілій особі за відповідача, який є винним у вчиненні ДТП, суд вважає позовні вимоги обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Судові витрати на оплату судового збору - 2102,00 грн., документально підтверджені позивачем підлягають присудженню на його користь в порядку ст. 141 ЦПК України.

Керуючись статтями 993, 1166, 1188, 1191 ЦК України, статтями 27, 41 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», на підставі статей 4, 12, 13, 77, 81, 141, 263-265 ЦПК України, суд, -

ВИРІШИВ:

Позовну заяву Приватного акціонерного товариства «УНІКА» (м. Київ, вул. Саксаганського, 70А) до ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ) про відшкодування матеріальної шкоди в порядку регресу - задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , останнє відоме місце проживання: АДРЕСА_1 , на користь ПрАТ «Страхова компанія «Уніка» витрати, пов`язані з виплатою страхового відшкодування в розмірі 9850 (дев`ять тисяч вісімсот п`ятдесят) грн. 78 коп.

Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , останнє відоме місце проживання: АДРЕСА_1 , на користь ПрАТ «Страхова компанія «Уніка» судові витрати по оплаті судового збору у розмірі 2102 (дві тисячі сто дві) грн. 00 коп.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача.

Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

Строк на подання заяви про перегляд заочного рішення може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов`язки, мають право оскаржити в апеляційному порядку рішення суду повністю або частково.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його складення.

Повний текст рішення складено 21.09.2020 року.

Суддя Маломуж А. І.