Ухвала суду № 91858374, 28.09.2020, Бахмутський міськрайонний суд Донецької області (до 25.04.2025 - Артемівський міськрайонний суд Донецької області)

Справа № 219/13009/17

Провадження № 2/219/53/2020

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

28 вересня 2020 року Артемівський міськрайонний суд Донецької області в складі: головуючого - судді Погрібної Н.М., за участю секретаря судового засідання Захарчук М.В., представників позивачів ОСОБА_1 , Маслова О.В., ОСОБА_2 , представника відповідача ОСОБА_3 - адвоката Деменкової Є.С., розглянувши у підготовчому судовому засіданні в м. Бахмуті цивільну справу за позовом заступника військового прокурора сил антитерористичної операції в інтересах держави в особі: Адміністрації Державної прикордонної служби України, Краматорського прикордонний загону (військова частина 2382), до ОСОБА_3 за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача - страхове товариство «Домінанта», про відшкодування майнової шкоди,

встановив:

У провадженні Артемівського міськрайонного суду Донецької області перебуває позовна заява заступника військового прокурора сил антитерористичної операції в інтересах держави в особі: Адміністрації Державної прикордонної служби України (далі – Позивач 1), Краматорського прикордонний загону (військова частина 2382) (далі - Позивач 2), до ОСОБА_3 (далі - ОСОБА_3 , відповідач), за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача - страхове товариство «Домінанта», про відшкодування майнової шкоди в розмірі 222 137,08 грн.

Згідно розпорядження в.о. керівника апарату Артемівського міськрайонного суду Донецької області від 08.01.2019року, був проведений повторний автоматизований розподіл вищезазначеної судової справи: у зв`язку із закінченням терміну повноважень судді Давидовської Т.В.

У подальшому, внаслідок повторного перерозподілу справи, який відбувся у зв`язку з припиненням повноваження щодо здійснення правосуддя судді Давидовської Т.В. дану справу передано у провадження судді Артемівського міськрайонного суду Донецької області Погрібної Н.М.

Відповідно до ч. 12 ст.33 ЦПК України у разі зміни складу суду на стадії підготовчого провадження розгляд справи починається спочатку, за винятком випадків, передбачених цим Кодексом. У разі зміни складу суду на стадії розгляду справи по суті суд повторно розпочинає розгляд справи по суті, крім випадку, коли суд ухвалить рішення про повторне проведення підготовчого провадження.

Ухвалою Артемівського міськрайонного суду Донецької області від 09.01.2019 року, прийнято справу за позовною заявою заступника військового прокурора сил антитерористичної операції в інтересах держави в особі: Адміністрації Державної прикордонної служби України, Краматорського прикордонний загону (військова частина 2382) до ОСОБА_3 за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача - страхове товариство «Домінанта» про відшкодування майнової шкоди до свого провадження та призначено справу до розгляду у підготовчому судовому засіданні.

01.04.2020 року від представника відповідача ОСОБА_3 - адвоката Деменкової Є.С., надійшло клопотання про залишення позову без розгляду. В обґрунтування вказаного клопотання вказувала, що звертаючись із позовом, заступник військового прокурора сил антитерористичної операції в інтересах держави в особі двох позивачів: Адміністрації Державної прикордонної служби України, Краматорського прикордонного загону (військової частини 2382) зазначив те, що Адміністрація Держприкордонслужби як орган, уповноважений здійснювати відповідні функції держави у спірних правовідносинах, заходів щодо судового захисту порушених інтересів держави до цього часу не вживала, незважаючи на спричинену відповідачем майнову шкоду заходів щодо її відшкодування у встановленому законодавством порядку не здійснювала,відповідний позов до суду не подано. Про наявність підстав для захисту порушених інтересів держави та здійснення їх захисту у суді прокурором, позивачів повідомлено листами від 07.09.2017 р - так зазначає заступник прокурора у своєму позові. В той же час, такі листи взагалі відсутні в матеріалах справи № 219/13009/17. Заступником військового прокурора сил антитерористичної операції не наведено обставин неналежного здійснення уповноваженими органами позивачів своїх повноважень, не обґрунтовано наявності підстав для здійснення представництва органами прокуратури, не вказано чому зазначено два позивача, а вимоги лише щодо прав позивача - 2, в чому порушення прав позивача - 1. Також заступником військового прокурора сил антитерористичної операції не зазначено причин неможливості позивачами, які є самостійними юридичними особами з відповідною процесуальною дієздатністю, самостійним балансом, самостійно здійснювати захист своїх прав та охоронюваних законом інтересів у судовому порядку. Вважала, що участь прокурора у судовому процесі має бути обґрунтована, не допускається здійснення прокурором представництва інтересів у суді особи або органу без наявності чіткого та законного обґрунтування необхідності такої участі, оскільки інакше буде порушено принцип рівності сторін при розгляді цивільного спору. У поданому до суду позові прокурором не обґрунтовано наявність підстав для здійснення представництва, а також не подано належних та допустимих доказів відповідно до вимог ст.ст. 76, 77, 78, 81 ЦПК України, які підтверджують наявність підстав для здійснення такого представництва, а тому просила її заявлене клопотання задовольнити.

Представники позивачів ОСОБА_1 , ОСОБА_4 , ОСОБА_2 , у судовому засіданні заперечували проти задоволення клопотання, вважали, що лист від 07.09.2017 року за № 07-452 вих.-17, є повідомлення, що відповідно ст. 23 ЗУ «Про прокуратур» та ст. 45 ЦПК України військовою прокуратурою сил антитерористичної операції підготовлено позовну заяву до Артемівського міськрайонного суду Донецької області позовної заяви в інтересах держави в особі Адміністрації Державної прикордонної служби України та Краматорського прикордонного загону (військова частина 2382) про стягнення з ОСОБА_3 майнової шкоди у розмірі 222 137,08 грн., що є підставою про наявність підстав для захисту порушених інтересів держави та здійснення їх захисту у суді прокурором.

Дослідивши матеріали заявлених клопотання, заслухавши пояснення представників сторін суд приходить до наступного висновку.

Відповідно до ст. 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів. У випадках, встановлених законом, до суду можуть звертатися органи та особи, яким законом надано право звертатися до суду в інтересах інших осіб або державних чи суспільних інтересах.

Відповідно до ч. 4,5 ст. 56 ЦПК України прокурор, який звертається до суду в інтересах держави, в позовній чи іншій заяві, скарзі обґрунтовує, в чому полягає порушення інтересів держави, необхідність їх захисту, визначені законом підстави для звернення до суду прокурора, а також зазначає орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах. Невиконання цих вимог має наслідком застосування положень, передбачених статтею 185 цьогоКодексу. У разі відкриття провадження за позовною заявою, поданою прокурором в інтересах держави в особі органу, уповноваженого здійснювати функції держави у спірних правовідносинах, зазначений орган набуває статусу позивача. У разі відсутності такого органу або відсутності у нього повноважень щодо звернення до суду прокурор зазначає про це в позовній заяві і в такому разі прокурор набуває статусу позивача.

Відповідно до усталеної практики Європейського суду з прав людини сторонами цивільного розгляду є позивач і відповідач, які мають рівні права, включаючи право на юридичну допомогу. Підтримка прокуратурою однієї зі сторін може бути виправдана за певних умов, наприклад, з метою захисту вразливих осіб, які вважаються не здатними захистити свої інтереси самостійно, або в разі, якщо правопорушення зачіпає велику кількість людей, або якщо вимагають захисту реальні державні інтереси або майно (KOROLEV v. RUSSIA (no. 2), № 5447/03, § 33, ЄСПЛ, від 01 квітня 2010 року; MENCHINSKAYA v. RUSSIA, № 42454/02, § 35, ЄСПЛ, від 15 січня 2009 року).

Згідно п.3 ч.1 статті 131-1 Конституції України в Україні діє прокуратура, яка здійснює представництво інтересів держави в суді у виключних випадках і в порядку, що визначені законом.

Європейський суд з прав людини зауважує, що національні суди мають вибирати способи такого тлумачення, які зазвичай можуть включати акти законодавства, відповідну практику, наукові дослідження тощо (VOLOVIK v. UKRAINE, № 15123/03, § 45, ЄСПЛ, 06 грудня 2007 року).

Тлумачення пункту 3 частини першої статті 131-1 Конституції України, з урахуванням практики Європейського суду з прав людини, свідчить, що прокурор може представляти інтереси держави в суді тільки у виключних випадках, які прямо передбачені законом. Розширене тлумачення випадків (підстав) для представництва прокурором інтересів держави в суді не відповідає принципу змагальності, який є однією з засад правосуддя (п.3 ч. 2 статті 129 Конституції України).

У ч.3 статті 23 Закону України «Про прокуратуру» передбачено, що прокурор здійснює представництво в суді законних інтересів держави у разі порушення або загрози порушення інтересів держави, якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб`єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження, а також у разі відсутності такого органу. Наявність таких обставин обґрунтовується прокурором у порядку, передбаченому частиною четвертою цієї статті.

Тлумачення частини третьої статті 23 Закону України «Про прокуратуру» дозволяє зробити висновок, що прокурор може представляти інтереси держави в суді лише у двох випадках: (а) якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб`єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження; (б) у разі відсутності такого органу.

Захищати інтереси держави повинні насамперед відповідні суб`єкти владних повноважень, а не прокурор. Щоб інтереси держави не залишилися незахищеними, прокурор виконує субсидіарну роль, замінює в судовому провадженні відповідного суб`єкта владних повноважень, який всупереч вимог закону не здійснює захисту або робить це неналежно. У кожному такому випадку прокурор повинен навести (а суд перевірити) причини, які перешкоджають захисту інтересів держави належним суб`єктом, і які є підставами для звернення прокурора до суду.

Прокурор, звертаючись до суду з позовом, повинен обґрунтувати та довести бездіяльність компетентного органу.

Звертаючись до компетентного органу до подання позову в порядку, передбаченому статтею 23 Закону України «Про прокуратуру», прокурор фактично надає йому можливість відреагувати на стверджуване порушення інтересів держави, зокрема, шляхом призначення перевірки фактів порушення законодавства, виявлених прокурором, вчинення дій для виправлення ситуації, а саме подання позову або аргументованого повідомлення прокурора про відсутність такого порушення.

Невжиття компетентним органом жодних заходів протягом розумного строку після того, як цьому органу стало відомо або повинно було стати відомо про можливе порушення інтересів держави, має кваліфікуватися як бездіяльність відповідного органу. Розумність строку визначається судом з урахуванням того, чи потребували інтереси держави невідкладного захисту (зокрема, через закінчення перебігу позовної давності чи можливість подальшого відчуження майна, яке незаконно вибуло із власності держави), а також таких чинників, як: значимість порушення інтересів держави, можливість настання невідворотних негативних наслідків через бездіяльність компетентного органу, наявність об`єктивних причин, що перешкоджали такому зверненню тощо.

Таким чином, прокурору достатньо дотриматися порядку, передбаченого статтею 23 Закону України «Про прокуратуру», і якщо компетентний орган протягом розумного строку після отримання повідомлення самостійно не звернувся до суду з позовом в інтересах держави, то це є достатнім аргументом для підтвердження судом підстав для представництва. Якщо прокурору відомі причини такого незвернення, він обов`язково повинен зазначити їх в обґрунтуванні підстав для представництва, яке міститься в позові. Але якщо з відповіді зазначеного органу на звернення прокурора такі причини з`ясувати неможливо чи такої відповіді взагалі не отримано, то це не є підставою вважати звернення прокурора необґрунтованим.

Заступник військового прокурора цих вимог не виконав, а в позовній заяві зазначив та долучив до неї повідомлення про намір звернутися в суд від 07.09.2017 року.

Якщо суд після відкриття провадження у справі з урахуванням наведених учасниками справи аргументів та наданих доказів установить відсутність підстав для представництва прокурором інтересів держави в суді, суд залишає позовну заяву, подану прокурором в інтересах держави в особі компетентного органу, без розгляду відповідно до положень пункту 2 частини першої статті 257 ЦПК України.

Вищевказаний висновок узгоджується з позицією Великої Палати Верховного Суду у справі №912/2385/18, викладеною у постанові від 26.05.2020 року.

В матеріалах справи міститься повідомлення військового прокурора, адресоване Адміністрації Державної прикордонної служби України та Краматорський прикордонний загін (військова частина 2382), датоване 07.09.2019 року за №07-452 вих-17.

20.11.2017 року, не дочекавшись відповіді від Адміністрації Державної прикордонної служби України та Краматорського прикордонного загону (військова частина 2382) у розумний строк, заступник військового прокурора сил антитерористичної операції звернувся до суду із вказаним позовом.

А отже, на час звернення заступника військового прокурора сил антитерористичної операції до суду в інтересах держави в особі позивача Адміністрації Державної прикордонної служби України, Краматорського прикордонний загону (військова частина 2382) із позовом до ОСОБА_3 про відшкодування майнової шкоди, ним не було доведено факт неналежного здійснення суб`єктом владних повноважень захисту інтересів держави.

Крім того, заявою № 14/5195 від 15.08.17 р, матеріалами службової перевірки виниклої ДТП Краматорського прикордонного загону, лише підтверджується факт вжиття компетентним органом необхідних заходів про відновлення порушених прав позивачів. Проте доказів необхідності звернення до суду з цим позовом саме прокуратурою, остання не надала.

В зв`язку з чим суд дійшов висновку про те, що на час звернення до суду заступника військового прокурора сил антитерористичної операції з вказаним позовом були відсутні підстави для представництва прокурором інтересів держави в суді.

Відповідно до п. 4 ч. 4 ст. 185 ЦПК України заява повертається, зокрема, у випадку, коли відсутні підстави для звернення прокурора до суду в інтересах держави або для звернення до суду особи, якій законом надано право звертатися до суду в інтересах іншої особи.

Відповідно до п. 2 ч.1 ст.257 ЦПК України суд постановляє ухвалу про залишення позову без розгляду, якщо, зокрема позовну заяву від імені заінтересованої особи подано особою, яка не має повноважень на ведення справи.

З урахуванням викладеного, суд дійшов переконання, що клопотання представника відповідача підлягає задоволенню, а позовна заява підлягає залишенню без розгляду.

При цьому, суд вважає за необхідне роз`яснити особі, яка звернулася з позовом, положення ч.2 ст. 257 ЦПК України, згідно з якою особа, позов якої залишено без розгляду, після усунення умов, що були підставою для залишення заяви без розгляду, має право звернутися до суду повторно.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 175, 200, 257, 258, 260, 261, 352, 353 ЦПК України, суд, -

п о с т а н о в и в :

Позов заступника військового прокурора сил антитерористичної операції в інтересах держави в особі: Адміністрації Державної прикордонної служби України, Краматорського прикордонний загону (військова частина 2382), до ОСОБА_3 за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача - страхове товариство «Домінанта», про відшкодування майнової шкоди, залишити без розгляду.

Роз`яснити особі, яка звернулася з позовом та позов якої залишено без розгляду, що після усунення умов, що були підставою для залишення заяви без розгляду, вона має право звернутися до суду повторно.

Ухвалу суду про залишення позову без розгляду може бути оскаржено в апеляційному порядку протягом п`ятнадцяти днів з дня її проголошення, шляхом подання апеляційної скарги до Донецького апеляційного суду.

Суддя Н.М. Погрібна