Ухвала суду № 91857956, 10.09.2020, Салтівський районний суд міста Харкова (до 25.04.2025 - Московський районний суд м. Харкова)

Справа № 643/1597/20

Провадження № 2/643/2057/20

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

10.09.2020 м. Харків

Московський районний суд м. Харкова у складі головуючого судді Крівцова Д.А., за участю секретаря Коцюбинської М.С., позивача ОСОБА_1 , представника позивача ОСОБА_1 – адвоката Пархоменко А.О., відповідачки ОСОБА_2 , третьої особи ОСОБА_3 , розглянувши у підготовчому судовому засіданні в залі суду в м. Харкові цивильну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , Харківської міської ради, треті особи: П`ята Харківська міська державна нотаріальна контора, приватний нотаріус Харківського міського нотаріального округу Мельник Юлія Олександрівна, про встановлення додаткового строку для прийняття спадщини, -

ВСТАНОВИВ:

03.02.2020 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом, в якому просить визначити йому додатковий строк у три місяці для прийняття спадщини, що відкрилась після смерті ОСОБА_4 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 за адресою: АДРЕСА_1 .

В обґрунтування позову зазначено, що ІНФОРМАЦІЯ_1 помер батько позивача ОСОБА_4 . Після його смерті відкрилася спадщина, яка складається із квартири за адресою: АДРЕСА_1 . Позивач є спадкоємцем першої черги, а саме сином спадкодавця. Інших спадкоємців першої черги немає. За життя батько залишив на ім`я позивача заповіт, яким заповів йому на випадок своєї смерті все своє майно, де б таке не було та з чого б воно не складалося і взагалі все те, що буде йому належати на день смерті. Після смерті батька у квітні 2019 року позивач звернувся із заявою про прийняття спадщини до відповідача та йому було повідомлено про необхідність виготовлення технічної документації на спадкову квартиру. Після спливу шестимісячного строку для прийняття спадщини, позивач звернувся за місцем відкриття спадщини до 5 ХДНК із заявою про отримання свідоцтва про право на спадщину після смерті батька, проте отримав постанову від 28.11.2019 року про відмову у вчиненні нотаріальної дії із роз`ясненням, що він пропустив строк на подання заяви про прийняття спадщини та не був зареєстрований разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини, в зв`язку з чим немає підтверджень, що він прийняв спадщину. Як з`ясувалось, відповідач, коли він звернувся до останньої із заявою про прийняття спадщини, не зареєстрував заяву позивача та не повідомив позивача про це, що призвело до фактичного пропуску строку для прийняття спадщини. На теперішній час позивач не має можливості оформити спадщину в нотаріальній конторі, оскільки пропустив строк на подання заяви про прийняття спадщини, який сплив 28.09.2019 року, та позивачу необхідно в судовому порядку встановити додатковий строк для прийняття спадщини.

Ухвалою Московського районного суду м. Харкова від 11.02.2020 року позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі, розгляд справи ухвалено проводити за правилами загального позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін.

10.09.2020 року в судовому засіданні від відповідачки ОСОБА_2 надійшла зустрічна позовна заява до ОСОБА_1 , приватного нотаріуса Харківського міського нотаріального округу Мельник Юлії Олександрівни, третя особа: п`ята Харківська міська державна нотаріальна контора, про визнання заповіту недійсним.

В обґрунтування зустрічного позову зазначено, що після смерті ІНФОРМАЦІЯ_1 її рідного брата ОСОБА_4 , що постійно проживав за адресою: АДРЕСА_1 , відкрилась спадщина, що складається з вказаної вище квартири. ОСОБА_2 21.09.2019 року звернулась до П`ятої ХДНК з заявою про прийняття спадщини. Заповіт на ім`я ОСОБА_1 виявився несподіванкою для ОСОБА_2 . У вказаному заповіті не зроблений заповідальний відказ на ім`я ОСОБА_2 . Крім того, в заповіті не зазначено, ким є ОСОБА_1 для ОСОБА_4 .

В судовому засіданні відповідачка ОСОБА_2 наполягала на прийнятті зустрічного позову до спільного розгляду з первісним.

Позивач ОСОБА_1 та його представник – адвокат Пархоменко А.О. в судовому засіданні заперечували проти об`єднання первісного та зустрічного позовів в одне провадження.

Третя особа ОСОБА_3 в судовому засіданні просила вирішити вказане питання на розсуд суду.

Відповідно до ст. 193 ЦПК України, відповідач має право пред`явити зустрічний позов у строк для подання відзиву. Зустрічний позов приймається до спільного розгляду з первісним позовом, якщо обидва позови взаємопов`язані і спільний їх розгляд є доцільним, зокрема, коли вони виникають з одних правовідносин або коли задоволення зустрічного позову може виключити повністю або частково задоволення первісного позову. Вимоги за зустрічним позовом ухвалою суду об`єднуються в одне провадження з первісним позовом.

Вирішуючи питання щодо доцільності прийняття зустрічного позову до спільного розгляду з первісним, суд керується таким.

Згідно роз`яснень, викладених в п. 24 постанови Пленуму Верховного Суду України № 7 від 30.05.2008 року «Про судову практику у справах про спадкування», визначаючи спадкоємцеві додатковий строк для подання заяви про прийняття спадщини, суд не повинен вирішувати питання про визнання за ним права на спадщину. Спадкоємець після визначення йому додаткового строку для прийняття спадщини має право прийняти спадщину в порядку, установленому статтею 1269 ЦК, звернувшись в нотаріальну контору, після чого вважається таким, що прийняв спадщину.

Як вбачається з положень ЦПК України, подання особою заяви про прийняття спадщини не обумовлює обов`язкове виникнення у такої особи права на спадкування, а лише засвідчує її волевиявлення на прийняття спадщини.

Наявність або відсутність у особи, яка подала заяву про прийняття спадщини, права на спадкування визначається нотаріусом на підставі відповідних документів, які містяться в матеріалах спадкової справи, а разі наявності спору – судом в межах розгляду відповідної цивільної справи, зокрема про визнання права власності на спадкове майно в порядку спадкування.

Таким чином, навіть в разі можливого визнання недійсним заповіту, виданого на ім`я ОСОБА_1 , останній не буде позбавлений права звернутись до нотаріуса із заявою про прийняття спадщини в разі задоволення його позовних вимог про визначення додаткового строку для подання вказаної заяви.

За таких обставин суд приходить до висновку, що задоволення зустрічного позову про визнання заповіту недійсним не може само по собі виключити повністю або частково задоволення первісного позову та вказані позови не є взаємопов`язаними настільки, що їх спільний розгляд є доцільним.

Крім того, згідно ч. 2 ст. 77 ЦПК України предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Предметом доказування в цивільній справі за первісним позовом є наявність або відсутність поважних причин пропуску строку на подання заяви про прийняття спадщини.

Предмет доказування в цивільній справі за зустрічним позовом є іншим, а саме доказуванню підлягають обставини, які обумовлюють недійсність правочину (заповіту).

Враховуючи неспівпадіння предмету доказування за первісним та зустрічним позовом, об`єднання їх в одне провадження призведе до збільшення обсягу обставин, що підлягають доказуванню в цивільній справі, та, відповідно, до збільшення обсягу доказів, що будуть досліджуватись судом.

Між тим, як вбачається з положень п. 7 ч. 2 ст. 129 Конституції України, однією з основних конституційних засад судочинства є розумність строків розгляду справи судом.

Розгляд справи протягом розумного строку гарантовано і ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.

Згідно ч. 1 ст. 10 ЦПК України, суд при розгляді справи керується принципом верховенства права.

Положеннями ст. 2 ЦПК України передбачено, що одним із основних завдань цивільного судочинства, яке превалює над будь-якими іншими міркуваннями в судовому процесі, є своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ.

Таким чином, прийняття зустрічного позову до спільного розгляду з первісним призведе до істотного затягування розгляду справи через збільшення предмету доказування, та як наслідок – до порушення права позивача на доступ до правосуддя та своєчасний розгляд справи протягом розумного строку, яке гарантоване ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, а також Конституцією і законами України.

Враховуючи наведене, суд приходить до висновку щодо недоцільності прийняття зустрічного позову до спільного розгляду з первісним позовом, оскільки вказані позови не є взаємопов`язаними та їх спільний розгляд не є доцільним.

Згідно ч. 3 ст. 194 ЦПК України, зустрічна позовна заява, подана з порушенням вимог частин першої та другої статті 193 цього Кодексу, ухвалою суду повертається заявнику. Копія зустрічної позовної заяви долучається до матеріалів справи.

Одночасно суд роз`яснює ОСОБА_2 , що вона не позбавлена права звернутись з позовом про визнання заповіту недійсним в загальному порядку, передбаченому ЦПК України.

Керуючись ст. 2, 10, 193, 258-261, 353 ЦПК України, -

УХВАЛИВ:

У прийнятті зустрічного позову ОСОБА_2 до ОСОБА_1 , приватного нотаріуса Харківського міського нотаріального округу Мельник Юлії Олександрівни, третя особа: п`ята Харківська міська державна нотаріальна контора, про визнання заповіту недійсним, до спільного розгляду з первісним позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , Харківської міської ради, треті особи: П`ята Харківська міська державна нотаріальна контора, приватний нотаріус Харківського міського нотаріального округу Мельник Юлія Олександрівна, про встановлення додаткового строку для прийняття спадщини – відмовити.

Зустрічну позовну заяву ОСОБА_2 до ОСОБА_1 , приватного нотаріуса Харківського міського нотаріального округу Мельник Юлії Олександрівни, третя особа: п`ята Харківська міська державна нотаріальна контори про визнання заповіту недійсним – повернути заявнику.

Ухвала в частині повернення заяви може бути оскаржена в апеляційному порядку до Харківського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги через Московський районний суд м. Харкова протягом п`ятнадцяти днів з дня складення повної ухвали. Учасник справи, якому повну ухвалу суду не було вручено у день її складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення йому ухвали. Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у частині другій статті 358 Цивільного процесуального кодексу України.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею.

Суддя Д.А. Крівцов