Вирок № 91857744, 29.09.2020, Лозівський міськрайонний суд Харківської області

Кримінальне провадження № 629/2440/20

Номер провадження 1-кп/629/383/20

ВИРОК

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

29 вересня 2020 року м. Лозова

Лозівський міськрайонний суд Харківської області у складі: головуючого судді -Мицик С.А., при секретарі судового засідання -Заводяній О.Ю., за участю прокурора-Гребенюка В.Є., потерпілих- ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , обвинуваченого- ОСОБА_4 , захисника- Малунова В.Р., розглянувши у відкритому судовому засіданні кримінальне провадження № 12020220380000026 від 06.01.2020 р. за обвинуваченням ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Лозова Харківської області, громадянина України, з неповною середньою освітою, не одруженого, не працюючого, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , мешкаючого за адресою: АДРЕСА_2 , раніше судимого: вироком Лозівського міськрайонного суду Харківської області від 07.06.2011 року за ч.1 ст.309 КК України до 3 років позбавлення волі, на підставі ст.75 КК України звільнений від відбуття покарання з іспитовим строком 3 роки; вироком Лозівського міськрайонного суду Харківської області від 12.12.2012 року за ч.3 ст. 185 КК України до 3 років 6 місяців позбавлення волі; вироком Лозівського міськрайонного суду Харківської області від 11.04.2014 року за ч.3 ст. 185, 71 КК України до 3 років 2 місяців позбавлення волі; вироком Лозівського міськрайонного суду Харківської області від 21.03.2017 року за ч.3 ст. 185 КК України до 3 років позбавлення волі, звільненого 04.10.2019 року по відбуття строку покарання, -у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.3 ст.185, ч.2 ст. 15 ч.3 ст. 186 КК України,-

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_4 , маючи умисел на таємне викрадення чужого майна, 05.01.2020 року близько 00.30 години прийшов до будинку АДРЕСА_1 , який належить ОСОБА_5 . Маючи умисел, направлений та таємне викрадення чужого майна, усвідомлюючи суспільно небезпечний характер свого діяння, передбачаючи його суспільно небезпечні наслідки і бажаючи їх настання, з корисливого мотиву, повторно, з метою наживи, впевнившись, що за його діями ніхто не спостерігає, ОСОБА_4 через хвіртку проник на територію вказаного домоволодіння, де за допомогою металевого предмету відкрив вхідні двері літньої кухні та знайшов ключі від майстерні. Відкривши ключем вхідні двері майстерні, таємно викрав: велосипеди марки «Україна» в кількості 2 штук, вартістю 600 гривень за один, на суму 1200 гривень, болгарку марки УШМ -125/1100, вартістю 486 гривень 26 коп., електричну цепну пилку ПЦ-2000 Темп, вартістю 1388 гривень 26 коп., чим спричинив майнову шкоду потерпілому ОСОБА_5 на загальну суму 3074 гривні 52 коп. Після скоєння злочину ОСОБА_4 з місця його вчинення зник, викраденим розпорядився на власний розсуд.

Крім того, ОСОБА_4 , маючи умисел на таємне викрадення чужого майна, 03.04.2020 року близько 02.00 годин, прийшов до домоволодіння ОСОБА_2 , розташованого за адресою: АДРЕСА_3 . Маючи умисел, направлений на таємне викрадення чужого майна, усвідомлюючи суспільно небезпечний характер свого діяння, передбачаючи його суспільно небезпечні наслідки і бажаючи їх настання, з корисливого мотиву, повторно, з метою наживи, впевнившись, що за його діями ніхто не спостерігає, ОСОБА_4 через паркан проник на територію вказаного домоволодіння та відкрив вхідні бокові двері гаражу, звідки таємно викрав: зварювальний інвертор марки «НПО Енергія» моделі «РСІ-200» вартістю 584 гривні, бензопилу марки «VORSKLA» моделі «ПМЗ-45-2,2» вартістю 329 гривень, болгарку марки «Фиолент» моделі «МШУ 3-11-150» вартістю 310 гривень, болгарку марки «Елпром» моделі «ЕМШУ 1000-125) вартістю 130 гривень, чим спричинив майнову шкоду потерпілому ОСОБА_2 на загальну суму 1353 гривні. Після скоєння злочину ОСОБА_4 з місця його вчинення зник, викраденим розпорядився на власний розсуд.

Крім того, ОСОБА_4 , маючи умисел на таємне викрадення чужого майна, 18.04.2020 року близько 00.30 години прийшов до домоволодіння ОСОБА_6 , розташованого за адресою: АДРЕСА_4 . Маючи умисел, направлений на таємне викрадення чужого майна, усвідомлюючи суспільно небезпечний характер свого діяння, передбачаючи його суспільно небезпечні наслідки і бажаючи їх настання, з корисливого мотиву, повторно, з метою наживи, впевнившись, що за його діями ніхто не спостерігає, ОСОБА_4 через паркан проник на територію вказаного домоволодіння, де за допомогою металевого предмету відкрив вхідні двері літньої кухні, з якої таємно викрав: алюмінієву каструлю об`ємом 15 л., вартістю 209 гривень 23 коп., алюмінієву каструлю об`ємом 10 л., вартістю 149 гривень 60 коп., алюмінієву каструлю об`ємом 9 л., вартістю 177 гривень 50 коп., алюмінієву каструлю, об`ємом 7 л., вартістю 126 гривень 20 коп., алюмінієву каструлю об`ємом 5 л., вартістю 100 гривень 72 коп., алюмінієву каструлю об`ємом 2,5 л., вартістю 92 гривні, алюмінієву каструлю об`ємом 2 л., вартістю 54 гривні 40 коп., алюмінієву гусятницю №6, вартістю 213 гривень 30 коп., алюмінієву гусятницю №5, вартістю 158 гривень 37 коп., алюмінієву миску об`ємом 15 л., вартістю 177 гривень 94 коп., алюмінієвий бідон об`ємом 40 л., вартістю 714 гривень. Продовжуючи свій злочинний намір ОСОБА_4 через вікно проник до коридору будинку та ключем відкрив вхідні двері будинку, звідки таємно викрав: надувний гумовий човен марки «Уфімка», з гумовим насосом, вартістю 2025 гривень, надувний гумовий човен марки «Солар» вартістю 5000 гривень, цифровий ефірний приймач марки « STRONG, SRT 8500» з пультом управління, вартістю 426 гривень, чим спричинив майнову шкоду потерпілому ОСОБА_6 на загальну суму 9651 гривня 26 коп. Після скоєння злочину ОСОБА_4 з місця його вчинення зник, викраденим розпорядився на власний розсуд.

Крім того, ОСОБА_4 , 24.04.2020 року близько 07 години 30 хвилин, перебуваючи в стані алкогольного сп`яніння, знаходився поблизу домоволодіння раніше не знайомої йому ОСОБА_3 за адресою: АДРЕСА_5 , де в той час знаходився сусід ОСОБА_3 - ОСОБА_7 . Побачивши, що ОСОБА_7 поїхав від вищевказаного домоволодіння у ОСОБА_4 виник раптовий умисел, направлений на відкрите викрадення грошових коштів. Реалізуючи свій злочинний намір, ОСОБА_4 викликав ОСОБА_3 до хвіртки та, дочекавшись поки остання її відкрила, прикладаючи зусилля смикну хвіртку, відчинивши її всупереч запереченням ОСОБА_3 , що дозволило йому безперешкодно проникнути на територію вказаного домоволодіння та приміщення будинку. Знаходячись в коридорі будинку, ОСОБА_4 , усвідомлюючи суспільно небезпечний характер свого діяння, передбачаючи його суспільно небезпечні наслідки і бажаючи їх настання, з корисливого мотиву, з метою наживи, повторно, з погрозою застосування фізичного насилля, став вимагати у ОСОБА_3 грошові кошти, після чого вийшов за територію домоволодіння та став чекати потерпілу. Відкрито викрасти грошові кошти та довести свій злочинний намір до кінця ОСОБА_4 не вдалося, оскільки його дії були припинені ОСОБА_7 , якого ОСОБА_3 покликала на допомогу.

Обвинувачений ОСОБА_4 , допитаний в судовому засіданні, за епізодами від 05.01.2020р., 03.04.2020 р., 18.04.2020 р. свою вину у вчиненні інкримінованих йому кримінальних правопорушень за ч.3 ст.185 КК України при обставинах, викладених в обвинувальному акті, визнав повністю, підтвердивши факт вчинених ним кримінальних правопорушень, пояснивши час, спосіб та обставини, за яких він вчинив кримінальні правопорушення, підтвердивши характер та механізм своїх дій, щиро розкаявся, просив суворо не карати, цивільний позов потерпілого ОСОБА_1 визнав повністю.

Потерпілий ОСОБА_1 в судовому засіданні 06.08.2020 заявлений ним цивільний позов про стягнення з обвинуваченого матеріальної та моральної шкоди на суму 4474,52 гривень підтримав в повному обсязі, з підстав, що у ньому зазначені.

Потерпілий ОСОБА_2 в судовому засіданні 06.08.2020 пояснив, що претензій до обвинуваченого не має, просив призначити йому покарання на розсуд суду.

Потерпілий ОСОБА_6 в судове засідання не з`явився, надав заяву про розгляд кримінального провадження за його відсутності, в заяві зазначив, що претензій до обвинуваченого не має.

Відповідно до ч.3 ст.349 КПК України, за згодою учасників судового провадження, суд визнав недоцільним дослідження доказів щодо тих обставин кримінального провадження, які ніким не оспорюються по епізодам від 05.01.2020р., 03.04.2020 р., 18.04.2020 р. за ч.3 ст.185 КК України. При цьому судом встановлено, що учасники судового провадження правильно розуміють зміст цих обставин, відсутні будь-які сумніви у добровільності та істинності їх позиції, а також з`ясовано, що вони усвідомлюють неможливість далі оспорити фактичні обставини справи в апеляційному порядку, роз`яснивши учасникам процесу положення ч. 3 ст. 349 КПК України.

По епізоду від 24.04.2020 року обвинувачений ОСОБА_4 в судовому засіданні вину у вчиненні інкримінованого йому злочину не визнав, та показав, що у квітні 2020 року у зв`язку з тим, що погано почувався, оскільки напередодні вживав алкогольні напої, він близько 07.00 год. вийшов зі свого помешкання та пішов до будинку на АДРЕСА_5 , де продають самогон, щоб придбати його та «похмелитися». Коли підійшов до того будинку, то побачив біля нього ОСОБА_7 , якому запропонував випити, на що той відповів, що у нього є 12 гривень та він все влаштує. Після чого ОСОБА_7 зайшов до подвір`я ОСОБА_3 , яка винесла пляшку самогону об`ємом 0,3 л. Вказану пляшку самогону він випив сам, сидячи на колесі біля двору ОСОБА_3 , та одразу заснув на тому місці. В подальшому ОСОБА_3 вийшла з двору та, погрожуючи поліцією, почала кричати на нього, проганяючи його від свого двору, а він відповідав, що йому необхідний час, аби прийти до тями, що після того як він поспить, одразу піде геть. З цього приводу вони деякий час сперечалися із ОСОБА_3 . Потім ОСОБА_3 та ОСОБА_7 , який в той час проїжджав чи проходив повз них, вдвох накинулися на нього. Оскільки він був в нетверезому стані, то не пам`ятає причину бійки з ОСОБА_7 . Під час бійки ОСОБА_3 вдарила його цеглиною, йому стало зле та він пішов звідти, дійшов до кущів, де йому стало ще гірше. Біля кущів його затримали співробітники поліції, які відвезли його до лікарні. Також зазначив, що він у двір до ОСОБА_3 не заходив та не намагався це зробити, оскільки у дворі була велика собака, та нічого у ОСОБА_3 не вимагав. Пояснив, що він тоді був в захисній масці, оскільки був карантин. Також у нього був несправжній пістолет, в який заливаються спиртні напої.

Не зважаючи на невизнання винуватості, вина ОСОБА_4 у вчиненні злочину, передбаченого ч.2 ст.15 ч. 3 ст. 186 КК України, повністю підтверджується дослідженими в судовому засіданні належними та допустимими доказами, зокрема:

Показами потерпілої ОСОБА_3 , яка в судовому засіданні 06.08.2020 пояснила, що 24.04.2020 року близько 07.00 год. вона перебувала вдома за адресою: АДРЕСА_5 . Їй зателефонував її сусід ОСОБА_7 та повідомив, що принесе їй ліки для суглобів. Через деякий час вона відкрила хвіртку та побачила ОСОБА_7 та ще одного чоловіка, на голові якого була срібляста маска з сіткою на очах, яка повністю закривала обличчя, було видно лише губи. Зазначила, що та маска була не захисною пов`язкою на нижній частині обличчя, яка б закривала рот і ніс від інфекцій, котрі передаються повітряно-крапельним шляхом, а була з пластику та повністю закривала верхню частину його обличчя. В подальшому вона дізналася, що то був ОСОБА_4 , з яким раніше вона не була знайома. Вона впустила у двір ОСОБА_7 , який повідомив, що цей незнайомий чоловік попросив у нього гроші. ОСОБА_7 попросив у неї випити, вона налила йому півстакана горілки і попросила купити та привезти їй молока. Після чого ОСОБА_7 пішов за велосипедом, щоб привезти молоко. На прохання ОСОБА_7 вона налила півстакана горілки тому хлопцю в масці та винесла йому за двір. Коли вона вийшла за хвіртку, то побачила, що хлопець в масці лежить на колесі, що лежало біля її двору, біля хлопця знаходився іграшковий пістолет. Як тільки вона зайшла у двір, почула дзвінок, та знову пішла до хвіртки. Коли вона відчинила хвіртку, ОСОБА_4 заблокував хвіртку, тримаючи її за ручку, зайшов у двір та одразу у коридор будинку. На руці у нього була перчатка. Він наполягав, щоб вона дала йому гроші, при цьому не називав конкретно суму, але говорив, що вона отримує пенсію, а тому має гроші, які повинна віддати йому, при цьому погрожував вбити її. Коли він попрямував у будинок, вона злякалася, тому що думала, що у будинку знаходилася дитина-її онука, схопила гроші в сумі близько 45 гривень та сказала нападнику, що віддасть гроші на вулиці. Тоді ОСОБА_4 вийшов з двору. Вона вийшла за ним з двору, та почала голосно кликати на допомогу. Потім вона побачила, що ОСОБА_4 і ОСОБА_7 б`ються біля хвіртки. ОСОБА_4 повалив ОСОБА_7 на землю. Тоді вона схопила цеглину та вдарила нею ОСОБА_4 . Після удару ОСОБА_4 залишив ОСОБА_7 , одразу повернувся до неї та почав бити її. В цей час ОСОБА_7 підвівся та почав захищати її, тож між чоловіками знов почалася бійка. Під час бійки з голови ОСОБА_4 злетіла маска. Вона зателефонувала в службу 102, та після того як сказала про це ОСОБА_4 , останній припинив бійку, розвернувся та пішов геть до кущів. Після чого приїхали поліцейські, які знайшли ОСОБА_4 сплячим у кущах, та забрали його. Пояснила, що гроші ОСОБА_4 вона так і не віддала. Зазначила, що наразі матеріальних претензій до обвинуваченого не має, однак діями обвинуваченого їй спричинено моральну шкоду, з цивільним позовом у кримінальному провадженні не зверталася. Просила призначити обвинуваченому покарання відповідно до діючого законодавства.

Показами свідка ОСОБА_7 , який в судовому засіданні пояснив, що у квітні 2020 року вранці він завозив ліки своїй сусідці ОСОБА_3 , яка мешкає за адресою: АДРЕСА_5 . Коли підходив до її двору, побачив біля хвіртки раніше незнайомого йому чоловіка( ОСОБА_4 ), який був у сріблястій масці з намальованими хрестами, з прорізями на очах. Цей чоловік попросив у нього грошей на горілку та він дав йому приблизно 12 гривень. Потім він один зайшов до ОСОБА_3 у двір, віддав їй ліки, а вона пригостила його горілкою, оскільки напередодні в нього був День народження. Потім ОСОБА_3 попросила привезти їй молока. Після чого він пішов до себе у двір, взяв велосипед, та коли йшов за молоком, тримаючи велосипед, почув як ОСОБА_3 кличе на допомогу. Після чого він повернувся на велосипеді до подвір`я ОСОБА_3 , побачив як остання виштовхувала із свого двору того хлопця в масці, при цьому між ними відбувалася голосна сварка. Тоді він, захищаючи ОСОБА_3 , почав відтягувати того чоловіка від її двору, а той чинив опір, внаслідок чого між ними почалася бійка. Тоді з чоловіка злетіла маска. Після того як ОСОБА_3 вдарила цеглиною того чоловіка, він вскочив та почав бити її, а свідок її захищав. Через деякий час не тривала бійка скінчилася, та ОСОБА_4 пішов геть у кущі. Також пояснив, що ОСОБА_3 одразу розповіла йому про те, що ОСОБА_4 був у неї у дворі, намагався зайти в будинок та вимагав у неї гроші.

-протоколом огляду місця події від 24.04.2020 року з відповідними фототаблицями, на яких зображені вхід до двору за адресою: АДРЕСА_5 , двір, вхід до будинку, коридор будинку, де було здійснено напад на ОСОБА_3 ,детальне зображення маски, керамічного пістолету та рукавички зі слідом РБК, виявлених під час ОМП.

- протоколом проведення слідчого експерименту за участю потерпілої ОСОБА_3 від 25.04.2020 р., з додатком- відеозаписом, продемонстрованим в судовому засіданні, на якому зафіксовано, як потерпіла розповідає про обставини вчинення злочину ОСОБА_4 ;

-протоколом пред`явлення особи для впізнання за участю потерпілої ОСОБА_3 від 25.04.2020 року з додатком до протоколу;

-протоколом пред`явлення особи для впізнання за участю свідка ОСОБА_8 від 20.05.2020 року з додатком до протоколу;

- протоколом проведення слідчого експерименту за участю підозрюваного ОСОБА_4 від 28.05.2020 р. з додатком- відеозаписом, продемонстрованим в судовому засіданні, на якому зафіксовано, як ОСОБА_4 розповідає про обставини, що відбулися 24.04.2020 року близько 07.30 год. поблизу домоволодіння ОСОБА_3 за адресою: АДРЕСА_5 .

Оцінюючи всі наведені вище докази з точки зору належності, допустимості, достовірності та взаємозв`язку, а їх сукупність з точки зору достатності, суд вважає доведеною вину обвинуваченого ОСОБА_4 у вчиненні злочину, передбаченого ч.2 ст. 15 ч.3 ст. 186 КК України.

Дії ОСОБА_4 за епізодами від 05.01.2020 року та 03.04.2020 року суд кваліфікує за ч. 3 ст. 185 КК України- крадіжка, тобто таємне викрадення чужого майна, поєднане з проникненням у сховище, вчинене повторно; за епізодом від 18.04.2020 року суд кваліфікує за ч. 3 ст. 185 КК України- крадіжка, тобто таємне викрадення чужого майна, поєднане з проникненням у житло, вчинене повторно; за епізодом від 24.04.2020 року за ч.2 ст.15 ч. 3 ст. 186 КК України - закінчений замах на відкрите викрадення чужого майна (грабіж), поєднаний з проникненням у житло, вчинений повторно.

Доводи обвинуваченого та захисника про те, що обвинувачений не вчиняв інкримінованого йому злочину, передбаченого ч. 2 ст.15 ч.3 ст. 186 КК України, суд оцінює критично, як обраний ними спосіб захисту від обвинувачення з метою уникнення покарання за скоєне, оскільки в ході судового розгляду було встановлено, що вони спростовуються показами потерпілої і свідка, пояснення яких на досудовому розслідуванні та під час судового слідства є чіткими, послідовними та узгодженими між собою та іншими доказами, наданими стороною обвинувачення.

Вирішуючи питання про призначення покарання суд керується вимогами ст.65 КК України та роз`ясненнями Постанови Пленуму Верховного Суду України від 24.10.2003 року «Про практику призначення судами кримінального покарання» та виходить із принципів законності, справедливості, обґрунтованості та індивідуалізації покарання.

Призначаючи покарання обвинуваченому ОСОБА_4 у відповідності зі ст. 65 КК України, суд враховує ступінь тяжкості вчинених кримінальних правопорушень, особу винного та обставини, що пом`якшують та обтяжують покарання.

Зокрема, суд враховує, що відповідно до ст. 12 КК України скоєні обвинуваченим ОСОБА_4 кримінальні правопорушення відносяться до категорії тяжких злочинів.

Обставинами, що пом`якшують покарання обвинуваченого ОСОБА_4 за епізодами від 05.01.2020 року, 03.04.2020 року та 18.04.2020 року, згідно ст. 66 КК України, суд визнає щире каяття.

Обставин, що пом`якшують покарання обвинуваченого ОСОБА_4 за епізодом від 24.04.2020, згідно ст. 66 КК України, не встановлено.

Обставинами, що обтяжують покарання обвинуваченого ОСОБА_4 , згідно ст. 67 КК України, є рецидив злочинів та за епізодом від 24.04.2020 - вчинення злочину особою, що перебуває у стані алкогольного сп`яніння.

При обранні міри покарання обвинуваченому ОСОБА_4 , суд враховує ступінь тяжкості вчинених кримінальних правопорушень, особу обвинуваченого, який на обліку лікаря психіатра та нарколога не перебуває, перебував на обліку в наркологічному відділенні з приводу вживання препаратів коноплі, алкоголю з шкідливими наслідками з 2011 року, знятий з засудженням в 2013 році, раніше в неодноразово судимий за вчинення умисних злочинів, маючи не зняту та не погашену у встановленому законом порядку судимість, знову вчинив декілька епізодів умисних корисливих злочинів, що свідчить про його небажання ставати на шлях виправлення, приходить до висновку, що покарання останньому слід призначити у виді позбавлення волі з реальним його відбуванням. Остаточне покарання слід призначити за правилами ч.1 ст.70 КК України.

Згідно протоколу затримання особи, підозрюваної у вчиненні кримінального правопорушення № 28/86 від 24.04.2020 року, ОСОБА_4 було фактично затримано 24.04.2020 року о 08 год. 00 хв.

Згідно з положеннями ч. 2 ст. 127 КПК України шкода, завдана кримінальним правопорушенням або іншим суспільно небезпечним діянням, може бути стягнута судовим рішенням за результатами розгляду цивільного позову в кримінальному провадженні.

Згідно ч. 5 ст. 128 КПК України цивільний позов у кримінальному провадженні розглядається судом за правилами, встановленими цим Кодексом. Якщо процесуальні відносини, що виникли у зв`язку з цивільним позовом, цим Кодексом не врегульовані, до них застосовуються норми Цивільного процесуального кодексу України за умови, що вони не суперечать засадам кримінального судочинства.

Частиною 4 ст. 206 ЦПК України передбачено, що у разі визнання відповідачем позову суд за наявності для того законних підстав ухвалює рішення про задоволення позову.

Відповідно до ч. 1 ст. 1166 ЦК України майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.

В судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_4 не оспорював ту обставину, що вчиненням кримінального правопорушення він спричинив потерпілому ОСОБА_1 майнову шкоду на загальну суму 3074, 52 грн. та визнав позовну вимогу ОСОБА_1 про стягнення матеріальної шкоди на суму 2474,52 гривень. За таких обставин суд вважає за необхідне задовольнити цю позовну вимогу у вищевказаному розмірі.

Згідно ст. 1167 ЦК України моральна шкода, завдана фізичній або юридичній особі неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю, відшкодовується особою, яка її завдала, за наявності її вини.

Відповідно до статті 23 ЦК України особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав. Моральна шкода полягає, зокрема, у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку з протиправною поведінкою щодо неї самої, членів її сім`ї чи близьких родичів; у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку із знищенням чи пошкодженням її майна. Моральна шкода відшкодовується грішми, іншим майном або в інший спосіб.

Розмір грошового відшкодування моральної шкоди визначається судом залежно від характеру правопорушення, глибини фізичних та душевних страждань, погіршення здібностей потерпілого або позбавлення його можливості їх реалізації, ступеня вини особи, яка завдала моральної шкоди, якщо вина є підставою для відшкодування, а також з урахуванням інших обставин, які мають істотне значення. При визначенні розміру відшкодування враховуються вимоги розумності і справедливості.

Моральна шкода відшкодовується незалежно від майнової шкоди, яка підлягає відшкодуванню, та не пов`язана з розміром цього відшкодування.

Згідно з практикою Європейського суду з прав людини, порушення прав людини вже само по собі тягне за собою моральні страждання та виникнення моральної шкоди, а тому факт страждань доказування не потребує, для суду достатньою підставою для присудження компенсації моральної шкоди є сам по собі факт порушення права (справи Войтенко проти України, Науменко проти України). Вказана позиція є аналогічною і у вирішенні інших справ Європейського суду: рішення від 15 жовтня 2009 року у справі Антипенко проти Російської Федерації, постанова у справі від 14 лютого 2008 року Пшеничний проти Російської Федерації.

Вирішуючи позовні вимоги про відшкодування моральної шкоди, суд виходить з того, що внаслідок вчинення обвинуваченим ОСОБА_4 кримінального правопорушення потерпілому ОСОБА_1 було заподіяно моральну шкоду, яка виразилася у душевних стражданнях, моральних переживаннях та порушенні нормальних життєвих зв`язків, погіршення стану здоров`я та зміни способу життя у зв`язку з необхідністю додатково придбати аналогічні речі замість викрадених, в тому числі велосипед, який йому необхідний для перевезення продуктів харчування, електроінструменти для проведення ремонтних робіт у будинку, з урахуванням засад розумності та справедливості, приходить до висновку про наявність правових підстав для стягнення моральної шкоди у розмірі 2000,00 гривень, які визначені з урахуванням всіх обставин справи.

Оскільки обвинувачений визнав позов потерпілого ОСОБА_1 про стягнення матеріальної та моральної шкоди в розмірі 4474 грн. 52 коп. та враховуючи принципи змагальності і диспозитивності, визначені в ст.ст.22,26 КПК України, цивільний позов підлягає задоволенню в повному обсязі.

Відповідно до ч.2 ст. 124 КПК України, документально підтверджені витрати на залучення експерта покласти на ОСОБА_4 .

Долю речових доказів вирішити відповідно до статті 100 КПК України.

Керуючись ст.ст. 368 - 370, 373, 374 КПК України, суд, -

У Х В А Л И В:

ОСОБА_4 визнати винним у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.3 ст. 185 КК України та ч.2 ст. 15 ч.3 ст. 186 КК України, і призначити йому покарання:

- за ч.3 ст. 185 КК України у виді 3 (трьох) років 10(десяти) місяців позбавлення волі;

- за ч.2 ст. 15 ч.3 ст. 186 КК України у виді 4 (чотирьох) років 2(двох) місяців позбавлення волі.

На підставі ч.1 ст.70 КК України, шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим, остаточно призначити ОСОБА_4 покарання у виді 4 (чотирьох) років 2(двох) місяців позбавлення волі.

Запобіжний захід ОСОБА_4 до вступу вироку в законну силу залишити тримання під вартою.

Початок строку відбуття покарання ОСОБА_4 обчислювати з моменту його фактичного затримання згідно протоколу затримання особи, підозрюваної у вчиненні кримінального правопорушення № 28/86 від 24.04.2020 року, а саме- з 24.04.2020 року.

Цивільний позов потерпілого ОСОБА_1 до ОСОБА_4 - задовольнити.

Стягнути із ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , на користь ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , і.п.н. НОМЕР_1 , в рахунок відшкодування матеріальної шкоди 2474 (дві тисячі чотириста сімдесят чотири) гривні 52 коп., моральної шкоди 2000 (дві тисячі ) гривень, а всього 4474(чотири тисячі чотириста сімдесят чотири) гривні 52 коп.

Стягнути з ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , судові витрати на користь держави (Код доходів 24060300, отримувач платежу: УК Слобідсь/мХар Слобідськи/24060300, п/рахунок UA298999980313050115000020005, код отримувача (ЄДРПОУ) 37999680, банк: Казначейство України (ЕАП)) за проведення судової товарознавчої експертизи №6/1081СЕ-20 від 14.05.2020 у розмірі 1307 гривень 60 коп.

Скасувати арешт, накладений ухвалою слідчого судді Лозівського міськрайонного суду Харківської області від 28.04.2020 року на рукавицю, маску пластикову, керамічну ємність для рідини у формі пістолета чорного кольору.

Скасувати арешт, накладений ухвалою слідчого судді Лозівського міськрайонного суду Харківської області від 12.05.2020 року на цифровий ефірний приймач «STRONG SRT 8500» з пультом; гумовий надувний човен «Уфімка», двох місткий з гумовим насосом чорного кольору «жабка»; алюмінієву каструлю, об`ємом 15 літрів, без кришки; алюмінієву каструлю, об`ємом 10 літрів, без кришки; алюмінієву каструлю, об`ємом 7 літрів, без кришки; алюмінієву каструлю, об`ємом 5 літрів, без кришки; алюмінієву каструлю, об`ємом 2,5 літрів, без кришки; алюмінієву каструлю, об`ємом 2 літри, без кришки; алюмінієву гусятницю № 6, з кришкою; алюмінієву гусятницю № 5, з кришкою; алюмінієву миску 15 літрів; алюмінієвий молочний бідон, об`ємом 40 літрів, з кришкою.

Після набрання вироком законної сили речові докази: велосипед марки «Україна», переданий під зберігальну розписку потерпілому ОСОБА_1 -залишити ОСОБА_1 ; болгарку марки «Фиолент, professional», передану під зберігальну розписку потерпілому ОСОБА_2 - залишити ОСОБА_2 ; 6 (шість) каструль, дві утятниці, один таз, один алюмінієвий бідон ємністю 40 л., передані під зберігальну розписку ОСОБА_9 - повернути потерпілому ОСОБА_6 ; цифровий ефірний приймач «STRONG SRT 8500» з пультом; гумовий надувний човен «Уфімка», двох місткий з гумовим насосом чорного кольору «жабка»; алюмінієву каструлю, об`ємом 15 літрів, без кришки; алюмінієву каструлю, об`ємом 10 літрів, без кришки; алюмінієву каструлю, об`ємом 7 літрів, без кришки; алюмінієву каструлю, об`ємом 5 літрів, без кришки; алюмінієву каструлю, об`ємом 2,5 літрів, без кришки; алюмінієву каструлю, об`ємом 2 літри, без кришки; алюмінієву гусятницю № 6, з кришкою; алюмінієву гусятницю № 5, з кришкою; алюмінієву миску 15 літрів; алюмінієвий молочний бідон, об`ємом 40 літрів, з кришкою, передані під зберігальну розписку потерпілому ОСОБА_6 - залишити ОСОБА_6 ; паперовий конверт, в якому знаходиться слід матеріалу тканини-зберігати в матеріалах кримінального провадження; пластикову маску, рукавицю та керамічну ємність для рідини чорного кольору у формі пістолету, що згідно квитанції порядковий № 20/300(номер книги обліку речових доказів 733) знаходяться в камері зберігання речових доказів при Лозівському ВП ГУ НП в Харківській області- знищити.

Вирок може бути оскаржений до Харківського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги через Лозівський міськрайонний суд Харківської області протягом 30 днів з дня його проголошення.

Копію вироку після його проголошення негайно вручити обвинуваченому та прокурору. Інші учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку.

Суддя С.А. Мицик