Рішення № 91857651, 29.09.2020, Куп'янський міськрайонний суд Харківської області

Справа № 628/1577/20

Провадження № 2/628/698/20

З А О Ч Н Е Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

29 вересня 2020 року Куп`янський міськрайонний суд Харківської області

у складі: головуючого - судді Демченко І.М.,

за участю секретаря Романової Н.П.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі суду в місті Куп`янську цивільну справу за позовом АКЦІОНЕРНОГО ТОВАРИСТВА КОМЕРЦІЙНИЙ БАНК "ПРИВАТБАНК"до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості

В С Т А Н О В И В:

АТ КБ «ПриватБанк» звернувся до суду з вищезазначеним позовом, посилаючись на те, що відповідно до укладеного договору б/н від 12.03.2009 ОСОБА_1 отримала кредит у розмірі 18 000 грн у вигляді встановленого кредитного ліміту на картковий рахунок. В обґрунтування позовних вимог банк зазначає, що при укладенні договору відповідач підтвердила свою згоду, що підписана заява разом з Умовами та правилами надання банківських послуг, Тарифами банку та Правилами користування платіжною карткою, які викладені на офіційному сайті банку http://privatbank.ua складають укладений кредитний договір. За умовами цього договору власник картрахунку, тобто відповідач, надав згоду щодо прийняття будь-якого розміру кредитного ліміту, його зміну за рішенням та ініціативою банку та зобов`язався слідкувати за витратами коштів в межах платіжного ліміту з метою запобігання виникнення овердрафту, яким визнається короткостроковий кредит, який надається банком клієнту у разі перевищення суми операції за платіжною карткою над сумою залишку коштів на його рахунку в розмірі ліміту кредитування. АТ КБ «Приватбанк» свої зобов`язання за договором про надання банківських послуг виконав в повному обсязі, надавши можливість розпоряджатися кредитними коштами на умовах, передбачених договором та в межах встановленого кредитного ліміту, однак відповідач не надав своєчасно банку грошові кошти для погашення заборгованості, що відображено у складеному АТ КБ «ПРИВАТБАНК» розрахунку заборгованості.

За умовами договору погашення заборгованості за кредитними зобов`язаннями повинно було здійснюватися в наступному порядку: з "1" по "25" число кожного місяця відповідач повинен надавати банку грошові кошти (щомісячний платіж) на погашення заборгованості за кредитом, однак відповідач у порушення умов кредитного договору, а також ст. ст. 509, 526, 1054 ЦК України зобов`язання за вказаним договором не виконав, оскільки не надавав своєчасно банку грошові кошти для погашення заборгованості за кредитом, відсотками, а також іншими витратами відповідно до умов договору, у зв`язку з чим АТ КБ «ПРИВАТБАНК» просить стягнути з відповідача заборгованість, яка утворилася станом на 02.04.2020 у розмірі 32874,59 грн., з яких: 25181,76 грн. - заборгованість за тілом кредита; 5651,18 грн. - заборгованість за відсотками, 500 грн. - штраф (фіксована частина); 1541,65 грн. - штраф (процентова складова). Крім того, АТ КБ «ПРИВАТБАНК» просить суд стягнути з відповідача понесені судові витрати по сплаті судового збору у розмірі 2102 грн.

Ухвалою суду від 07.07.2020 провадження у справі відкрито та справу призначено до розгляду по суті в порядку спрощеного позовного провадження.

Ухвалою суду від 29.09.2020 у порядку ст.ст. 280-281 ЦПК України вирішено провести заочний розгляд справи.

Представник позивача АТ «ПриватБанк» у судове засідання не з`явився, надав клопотання про розгляд справи у його відсутність, позовні вимоги підтримує у повному обсязі, посилаючись на обставини, викладені у позові. Просив справу розглядати в порядку спрощеного позовного провадження та не заперечував проти заочного розгляду справи.

Відповідач ОСОБА_1 у судове засідання не з`явилася, про час та місце розгляду справи повідомлена належним чином. Відповідач про причини неявки суду не повідомила, відзиву не надала.

Відповідно до вимог ч.3 ст. 223 ЦПК України у разі неявки учасника справи, який належним чином повідомлений про судове засідання, без поважних причин або без повідомлення причин неявки, суд розглядає справу за відсутності такого учасника справи.

Також суд зазначає, що оскільки ухвалою суду від 07.07.2020 відповідачеві роз`яснювалося право подати відзив, у якому він повинен викласти заперечення проти позову у визначений судом строк, а також наслідки неподання такого відзиву, однак відзив до суду ОСОБА_1 за весь час перебування в провадження суду цієї справи подано не було, на підставі ч.8 ст. 178 ЦПК України суд вирішує справу за наявними матеріалами.

Суд, дослідивши докази, встановив фактичні обставини та відповідні правовідносини, які виникли між сторонами.

Встановлено, що ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 , підписала 12.03.2009 анкету-заяву про приєднання до умов та правил надання банківських послуг у ПАТ «Приватбанк» та отримала карту № НОМЕР_2 (а.с.38).

До цієї анкети-заяви банк додав довідку про умови кредитування з використанням картки, «Універсальна, 55 днів пільгового періоду», яка містить підпис відповідача про ознайомлення з платою за використання кредитних коштів (а.с.38 зв).

Крім цього, до позовної заяви додано Умови та правила надання банківських послуг в ЗАТ КБ «ПриватБанк» (а.с.28-44).

Згідно з довідкою АТ КБ «ПРИВАТБАНК» ОСОБА_1 відкрито та видано картки № НОМЕР_2 з терміном дії до 02/13, № НОМЕР_3 термін дії 09/16, № НОМЕР_4 термін дії 01/18 та № НОМЕР_5 термін дії 10/21 (а.с.37).

При цьому, 23.06.2017 відповідачем ОСОБА_1 актуалізовано свої дані у АТ КБ «ПРИВАТБАНК» шляхом надання копії паспорту, виданого 07.07.2011 та засвідчення його особистим підписом (а.с.49-50).

Відповідно до довідки про зміну умов кредитування та обслуговування кредитної картки, оформленої на ОСОБА_1 , старт карткового рахунку 12.03.2009, кредитний ліміт - станом на 09.08.2018 - 18 000 грн (а.с.36).

Згідно з наданим банком розрахунком заборгованість ОСОБА_1 за договором б/н від 12.03.2009 станом на 02.04.2020складає 32874,59 грн., з яких: 25181,76 грн. - заборгованість за тілом кредита; 5651,18 грн. - заборгованість за відсотками, 500 грн. - штраф (фіксована частина); 1541,65грн. - штраф (процентова складова)(а.с.5-19).

Відповідно до частин першої, другої статті 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).

За змістом статей 626, 628 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Частиною першою статті 638 ЦК України встановлено, що істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

Згідно із частиною першою статті 633 ЦК України публічним є договір, в якому одна сторона - підприємець взяла на себе обов`язок здійснювати продаж товарів, виконання робіт або надання послуг кожному, хто до неї звернеться (роздрібна торгівля, перевезення транспортом загального користування, послуги зв`язку, медичне, готельне, банківське обслуговування тощо). Умови публічного договору встановлюються однаковими для всіх споживачів, крім тих, кому за законом надані відповідні пільги.

Відповідно до статті 634 цього Кодексу договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору.

У статті 526 ЦК України передбачено, що зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до частини першої статті 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти .

Частиною другою статті 1054 ЦК України встановлено, що до відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.

Кредитний договір укладається у письмовій формі. Кредитний договір, укладений з недодержанням письмової форми, є нікчемним (стаття 1055 ЦК України).

При цьому, суд відхиляє посилання позивача на Умови та Правила надання банківських послуг, оскільки вони не підписані боржником.

Умови та Правила надання банківських послуг АТ КБ «ПриватБанк», з огляду на їх мінливий характер, не можна вважати складовою кредитного договору, якщо вони не підписані та не визнаються позичальником, а також, якщо ці умови прямо не передбачені в анкеті-заяві позичальника, яка безпосередньо підписана позичальником.

Оскільки умови договорів приєднання розробляються банком, тому повинні бути зрозумілі усім споживачам і доведені до їх відома, у зв`язку із чим банк має підтвердити, що на час укладення відповідного договору діяли саме ці умови, а не інші. Тому, з огляду на зміст статей 633, 634 ЦК України можна вважати, що другий контрагент (споживач послуг банку) лише приєднується до тих умов, з якими він ознайомлений.

У анкеті-заяві позичальника від 12.03.2009 процентна ставка зазначена 2,5 % на місяць, бажаний кредитний ліміт зазначений у сумі 500грн., тип кредитної картки «Універсальна, 55 днів пільгового періоду» (а.с.38).

Відповідно до ч.ч.3,4 ст. 12, ч.1 ст. 13 ЦПК України суд розглядає справи в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом, та несе ризик настання наслідків, пов`язаних із вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

Таким чином, тягар доведення обґрунтованості вимог позову за загальними правилами процесуального закону покладається саме на позивача, а не реалізовується у спосіб спростування доводів пред`явлених вимог стороною відповідача, як беззаперечних.

Банк, пред`являючи вимоги про погашення кредиту, просив у тому числі, крім тіла кредиту (сума, яку фактично отримав в борг позичальник), стягнути складові його повної вартості, зокрема заборгованість за процентами, а також штрафи за несвоєчасну сплату кредиту.

У частинах першій, третій статті 509 ЦК України вказано, що зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (у тому числі сплатити гроші), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку. Зобов`язання має ґрунтуватися на засадах добросовісності, розумності та справедливості.

За положеннями статті 536 ЦК України за користування чужими грошовими коштами боржник зобов`язаний сплачувати проценти. Розмір процентів може встановлюватися договором. Порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням (ст. 610 ЦК України).

Статтею 629 ЦК України визначено, що договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Оскільки сторонами при підписанні анкети-заяви узгоджено розмір відсоткової ставки за користування кредитними коштами, нараховані АТ КБ «Приватбанк», проценти підлягаються стягненню з відповідача.

З наданої виписки по рахунку встановлено, що станом на 03.04.2020 ОСОБА_1 активно користується кредитною картою, здійснючи трати як у торгівельних мережі, так і шляхом зняття готівки у банкоматі (а.с.20-35), що свідчить про те, що відповідач, діючи розумно і з належною обачливістю, мала достатньо часу та можливостей ознайомитися з умовами кредитування, у тому числі при сплаті заборгованості за договором.

Враховуючи викладене, керуючись засадами розумності та справедливості, суд приходить до висновку, що відповідачем фактично отримані та використані кошти, однак в добровільному порядку АТ КБ «ПриватБанк» не повернуті, а також вимоги частини другої статті 530 ЦК України за змістом якої, якщо строк (термін) виконання боржником обов`язку визначений моментом пред`явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання в будь-який час, що свідчить про порушення його прав.

За таких обставин суд вважає, що вимога позивача до відповідача частково обґрунтована, оскільки остання не виконала умов укладеного з нею договору і тому з відповідача слід стягнути на користь позивача заборгованості за тілом кредиту в сумі 25181,76 грн., якими вона фактично користувалася та 5651,18грн. нарахованих відсотків за користування кредитними коштами.

Вимоги позивача про стягнення з відповідача штрафів, що зазначені у розрахунку як складова заборгованості, не ґрунтуються на законі, оскільки обґрунтовані посиланням на п.8.6 Умов та правил надання банківських послуг, які не були підписані відповідачем, а надана позивачем роздруківка з сайту належним доказом бути не може, оскільки цей доказ повністю залежить від волевиявлення і дій однієї сторони (банку), яка може вносити і вносить відповідні зміни в умови та правила споживчого кредитування, що узгоджується із правовою позицією, виладеною у постанові Великої Палати Верховного Суду від 3 липня 2019 року у справі № 342/180/17 (провадження № 14-131цс19).

Відповідно до ч. 1 ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Оскільки позовні вимоги АТ КБ «Приватбанк» задовольняються частково, сплачений позивачем при зверненні до суду судовий збір за платіжним дорученням від 12.06.2020 у розмірі 2102 грн. (а.с.1) підлягає стягненню з відповідача пропорційно до задоволених позовних вимог.

Керуючись ст. ст.141, 263, 264, 265, 268, 280-284 ЦПК України, ст. ст. 526, 527, 530, 598, 599, 610, 1050, 1054 ЦК України, суд

У Х В А Л И В:

Позов АТ КБ «ПРИВАТБАНК» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості - задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , р.н.о.к.п.п. - НОМЕР_1 , яка зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 , на користь АКЦІОНЕРНОГО ТОВАРИСТВА КОМЕРЦІЙНИЙ БАНК "ПРИВАТБАНК", юридична адреса : місто Київ, вулиця Грушевського, 1Д, код ЄДРПОУ 14360570, заборгованість у розмірі 30832,94 грн. (тридцять тисяч вісімсот тридцять дві гривні дев`яносто чотири копійки), а також понесені судові витрати по сплаті судового збору у розмірі 1971,46 грн. (одна тисяча дев`ятсот сімдесят одну гривню сорок шість копійок).

В іншій частині позовних вимог - відмовити.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, поданою протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду. Строк на подання заяви про перегляд заочного рішення може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.

У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення заочне рішення може бути оскаржене в загальному порядку, встановленому цим Кодексом. У цьому разі строк на апеляційне оскарження рішення починає відраховуватися з дати постановлення ухвали про залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення.

Рішення може бути оскаржено повністю або частково учасниками справи, а також особами, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їх права, свободи, інтереси та (або) обов`язки до Харківського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги через Куп`янський міськрайонний суд Харківської області протягом 30 днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду. Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у частині другій статті 358 ЦПК України.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених цим Кодексом, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

Роз`яснити сторонам, що на підставі пункту 3 розділу ХІІ «Прикінцевих положень» Цивільного процесуального кодексу України в редакції Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів, спрямованих на забезпечення додаткових соціальних та економічних гарантій у зв`язку з поширенням коронавірусної хвороби (COVID-2019)» в редакції Закону України № 731-IX від 18.06.2020 під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), суд за заявою особи може продовжити процесуальний строк, встановлений судом, якщо неможливість вчинення відповідної процесуальної дії у визначений строк зумовлена обмеженнями, впровадженими у зв`язку з карантином.

Головуючий : І.М.Демченко