Рішення № 9185628, 20.11.2008, Конотопський міськрайонний суд Сумської області

Справа № 2-1785/08

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

20 листопада 2008 року Конотопський міськрайонний суд Сумської

області

в складі: головуючого: судді Аршук Т. М.

при секретарі Головенській Л.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі засідань суду в м. Конотопі справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2, 3-ті особи: відділ державної виконавчої служби Конотопського міськрайонного управління юстиції, Конотопське міське управління праці та соціального захисту населення про зміну розміру аліментів, визначення їх розміру у твердій грошовій сумі та звільнення від сплати заборгованості по аліментам -

ВСТАНОВИВ:

Позивач ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом про зміну розміру аліментів, визначення їх розміру у твердій грошовій сумі та звільнення від сплати заборгованості по аліментам, мотивуючи тим, що згідно рішення Конотопського міського суду від 14 травня 1996 року з нього стягувалися аліменти на утримання сина ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1 в розмірі 1/6 частини з усіх видів заробітку, а згідно рішення Конотопського міськрайонного суду від 23 лютого 2007 року з нього стягуються аліменти на утримання сина ОСОБА_3 в розмірі 1/4 частини з усіх видів заробітку, але не менше 30% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку. Згідно довідки - розрахунку відділу державної виконавчої служби Конотопського міськрайонного управління юстиції від 17.07. 2008 року його заборгованість по сплаті аліментів становить 8853 грн. 07 коп. Вказаним листом-розрахунком йому було відмовлено в клопотанні про виключення із загальної суми заборгованості часу його перебування на стаціонарному лікуванні, а також 504 грн., які відповідачка отримала в Конотопському міському управлінні праці та соціального захисту населення за період з 01.01. 2002 року по 31.12.2002 року, а також суму 4551 грн., яку відповідачка отримала як малозабезпечена сім»я за рахунок держбюджету.

Він захворів на хронічний алкоголізм, оскільки відповідачка сприяла тому, щоб він став залежним від алкоголю, з 2000 року майже постійно лікувався в різних закладах охорони здоров»я. Тяжко захворів на ряд хронічних хвороб, на

які страждає до цього часу. Це інтоксикаційна енцефалополіневропатія з вираженою поліневропатією, нижній парапарез з порушенням функцій нижніх кінцівок з атактичним синдромом, когнітивними порушеннями, розлади особистості із зниженням інтелекту, алкогольна міокардіопатія, холецистопакреотит, хронічний гастродуоденіт, що підтверджується довідками.

В 2003 році він вилікувався від алкоголізму і був знятий з обліку в наркодиспансері, але всі вказані хвороби стали хронічними і невиліковними. Він намагався працювати, щоб забезпечити сплату аліментів. З 28 вересня 2003 року по 01 вересня 2005 року намагався працювати водієм у ПП «Верес», але за станом здоров»я не міг витримати більше 1 години робочого часу. З 01.06.2007 року по 29.06.2007 року намагався працювати монтером лінійних споруд ТОВ « Юпітер», але не витримав фізичних навантажень. Згідно консультативного висновку ТОВ «Медітон» йому протипоказане значне та помірне фізичне і нервово-психічне напруження, роботи з суворим дотриманням заданого темпу виробництва, струс тіла, вимушене положення тулуба, робота в нічну зміну, гарячих цехах, дія токсичних речовин, неможливість дотримання режиму харчування. Він повинен постійно знаходитися на диспансерному обліку у лікаря невролога, проходити обстеження та лікування 1 раз на квартал. Страждаючи розладами особистості із зниженням інтелекту та памяті, не може освоїти, набути іншу професію, йому 47 років і на ринку праці він неконкурентноспроможний. Він знаходиться на утримання своєї матері, яка надає йому значні кошти на його лікування, забезпечує харчуванням, надає матеріальну та продуктову допомогу відповідачки.

Суму заборгованості, яка утворилася в розмірі 8853.07 грн. він не зможе погасити ніколи. 24 вересня 2008 року згідно висновку МСЕК йому встановлена 3 група інвалідності.

За таких обставин, уточнивши в судовому засіданні свої позовні вимоги, прохає звільнити його від сплати заборгованості, яка утворилася за період з січня 2001 року по 21 серпня 2008 року, а з 21 серпня 2008 року визначити розмір аліментів на утримання сина ОСОБА_3 в розмірі 50 грн. При цьому інтереси дитини будуть захищені, оскільки відповідачка матиме право на отримання державної допомоги.

Представники позивача ОСОБА_4 та ОСОБА_5 уточнені позовні вимоги підтримали в повному обсязі.

Відповідачка ОСОБА_2 позовні вимоги не визнає, пояснила, що позивач за період часу, в який утворилася заборгованість по аліментам був працездатний і був взмозі сплачувати аліменти, у визначеному судом розмірі, але він їх не сплачував. З 28 вересня 2003 року по 01 вересня 2005 року працював водієм у ПП «Верес», але відділ державної виконавчої служби про місце роботи не повідомив, аліменти не сплачував. Вона працює, отримує невелику заробітну плату і як малозабезпечена сім»я отримувала допомогу від держави, але це не значить, що матеріальна допомога, яка їй виплачувалася повинна відраховуватися із суми заборгованості по аліментам. Позивач постійно намагається ухилитися від сплати аліментів, перекласти цей обов»язок на державу. Те, що позивач знаходиться на утриманні своєї матері не звільняє його від сплати аліментів. В даний час позивач отримує пенсію, тобто постійний доход і немає необхідності призначати аліменти в твердій грошовій сумі, оскільки у твердій грошовій сумі призначаються аліменти, якщо платник має нестабільний, мінливий дохід. Крім того позивач має право власності на 1/3 частину квартири, але не бажає вирішувати питання щодо погашення заборгованості по аліментам, а тому вона прохає в задоволенні позовних вимог відмовити. Представник відповідачки ОСОБА_6 проти позову заперечує. Треті особи: відділ державної виконавчої служби Конотопського міськрайонного управління юстиції, Конотопське міське управління праці та соціального захисту населення в судове засідання не з»явлися, надати заяви про розгляд справи без їх участі, при ухваленні рішення покладаються на розсуд суду. Вислухавши пояснення сторін, їх представників, свідків, вивчивши матеріали справи, суд вважає, що позовні вимоги не підлягають задоволенню. Згідно ст. 192 СК України розмір аліментів, визначений за рішенням суду або домовленістю між батьками, може бути згодом зменшено або збільшено за рішенням суду за позовом платника або одержувача аліментів у разі зміни матеріального або сімейного стану, погіршення або поліпшення здоров»я когось із них. У відповідності зі ст. 197 СК України за позовом платника аліментів суд може повністю, або частково звільнити його від сплати заборгованості за аліментами, якщо вона виникла у зв»язку з його тяжкою хворобою, або іншою обставиною, що має істотне значення.

Якщо платник аліментів має нерегулярний, мінливий дохід, а також за наявності інших обставин, що мають істотне значення, суд за заявою платника може визначити розмір аліментів у твердій грошовій сумі згідно ст. 184 СК України.

В судовому засіданні встановлено, що згідно рішення Конотопського міського суду від 14 травня 1996 року з ОСОБА_1 стягувалися аліменти на користь ОСОБА_2, на утримання сина ОСОБА_3, 1993 року народження, в розмірі 1/6 частини з усіх видів заробітку, а згідно рішення Конотопського міськрайонного суду від 23 лютого 2007 року розмір аліментів збільшений з 1/6 частини на 1/4 частину ( а.с. 8-11). Згідно довідки - розрахунку відділу державної виконавчої служби Конотопського міськрайонного управління юстиції заборгованість позивача по аліментам становить 8853, 07 грн. за період з січня 2001 року по 01 червня 2008 року, оскільки ОСОБА_1 ніде не працював, на обліку в Конотопському міськрайонному центрі зайнятості населення не перебував ( а.с-7). Із ксерокопії трудової книжки позивача вбачається, що з 28 вересня 2003 року по 01 вересня 2005 року позивач працював водієм в ПП «Верес» ( а.с. 18 ), але в ВДВС про своє місце роботи не повідомляв, аліменти не сплачував.

Вказану обставину підтвердив в судовому засіданні свідок ОСОБА_7, директор ПП « Верес», який пояснив, що позивач з 28.09.2003 року по 01.09.2005 року працював водієм, мав медичну довідку про можливість працювати водієм, ліцензійну картку.

Позивач хворіє з 2001 року на алкогольну енцефалополінейропатію, з цього ж року хворіє на ХОЗЛ стадія ремісії. Протягом 2001 року регулярно лікувався в ІТАР та неврологічному відділенні Конотопської ЦРЛ. 31 вересня 2001 року оглянутий на МСЕК, інвалідом не визнаний. З 2002 року по 2007 рік ніде не лікувався (а.с. 21 -29, 61).

17 вересня 2008 року оглянутий на МСЕК, встановлена третя групи інвалідності, призначена пенсія в розмірі 544 грн. ( а.с. 60, 68 ).

Відповідачка працює прибиральницею гуртожитку і її середня заробітна плата становить 612, 45 грн. ( а.с), проживає разом з сином ОСОБА_3 в гуртожитку ( а.с), тобто має незначні доходи, на які утримує неповнолітню дитину.

Допитані в судовому засіданні свідки ОСОБА_5, ОСОБА_9 та ОСОБА_10, сестра позивача, підтвердили, що мати позивача надавала допомогу відповідачки продуктами харчування, декілька разів надавала грошову допомогу.

Аналізуючи докази і даючи їм оцінку, суд вважає, що в судовому засіданні не здобуто і позивач не надав доказів, які б доводили, що в період з 01 січня 2001 року по 01 червня 2008 року він хворів на тяжку хворобу, яка б перешкоджала йому працювати та сплачувати аліменти на утримання дитини, натомість з»ясовано, що позивач працював з 28 вересня 2003 року по 01 вересня 2005 року, але про місце своєї роботи ВДВС не повідомляв, аліменти не сплачував.

З 2002 року по 2007 рік ніде не лікувався. Тобто не здобуто доказів, які б давали можливість звільнити позивача від заборгованості по сплаті аліментів. Крім того в даний час позивач отримує пенсію, тобто має постійний дохід і немає необхідності змінювати розмір аліментів і визначати їх в твердій грошовій сумі. Також в судовому засіданні встановлено, що позивач має право власності на 1/3 частину квартири.

За таких обставин позовні вимоги не підлягають задоволенню. У відповідності зі ст. 84 ЦПК України з позивача на користь відповідачки підлягають стягненню понесені нею витрати по оплаті правової допомоги в розмірі 300 грн.

Керуючись ст. ст. 184, 192, 197 СК України, ст. ст. 10, 57, 60, 81, 84, 88, 212 ЦПК України, суд-

ВИРІШИВ:

В задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 відмовити.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь держави судовий збір в розмірі 88 грн.53 коп. та 30 грн. витрат - на інформаційно-

технічне забезпечення розгляду справи для зарахування платежів до спеціального фонду Державного бюджету ( КЕКД 22050000, ОКПО 23635072, р/р 31219259700008, банк ГУДКУ в Сумській області, МФО 837013), призначення платежу - ІТЗ розгляду цивільної справи № 2-1785 /08 в Конотопському міськрайонному суді.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 300 грн. витрат по оплаті правової допомоги.

Рішення може бути оскаржене до апеляційного суду Сумської області шляхом подання заяви про апеляційне оскарження до Конотопського міськрайонного суду протягом 10 днів з дня проголошення рішення, а апеляційної скарги - протягом 20 днів після подання заяви про апеляційне оскарження або шляхом подання апеляційної скарги протягом 10 днів без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження.