Ухвала суду № 91855521, 24.09.2020, Айдарський районний суд Луганської області (до 25.04.2025 - Новопсковський районний суд Луганської області)

Дата документу 24.09.2020

ЄУ № 942/1209/20

Провадження №2-о/942/263/20

У Х В А Л А

про залишення заяви без руху

24 вересня 2020 року смт. Новопсков

Луганська область

Новопсковський районний суд Луганської області у складі Чалого А.В., розглянувши заяву ОСОБА_1 про встановлення факту належності правовстановлюючого документу, заінтересована особа – Марківське об`єднане управління Пенсійного фонду України Луганської області,

ВСТАНОВИВ:

Заявник звернувся до суду з заявою про встановлення факту належності йому атестату №3230, виданого 04.08.1980 року про закінчення технічного училища №18 м. Брянка Ворошиловградської області.

Зазначена заява підлягає залишенню без руху, оскільки подана в порушення вимог ч. 4 ст. 177 ЦПК України.

Згідно з ч. 1 ст. 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Відповідно до ч. 3 ст. 294 ЦПК України справи окремого провадження розглядаються судом з додержанням загальних правил, встановлених цим Кодексом, за винятком положень щодо змагальності та меж судового розгляду.

При зверненні до суду з даною заявою заявник зазначив, що звільнений від сплати судового збору на підставі п. 13 ч.1 ст. 5 Закону України «Про судовий збір».

Перевіривши доводи заявника щодо вказаних підстав звільнення його від сплати судового збору за подання заяви про встановлення факту належності правовстановлюючого документу, суд дійшов до наступного.

Відповідно до п. 13 ч.1 ст. 5 Закону України «Про судовий збір» від сплати судового збору під час розгляду справи в усіх судових інстанціях звільняються учасники бойових дій, постраждалі учасники Революції Гідності, Герої України - у справах, пов`язаних з порушенням їхніх прав.

Проте предметом спору у зазначеній справі є встановлення факту належності правовстановлюючого документу, а тому вказана справа не пов`язана з порушенням прав заявника, як учасника бойових дій.

Отже заявник не має пільг зі сплати судового збору відповідно до п. 13 ч. 1 ст. 5 Закону України «Про судовий збір».

З огляду на зазначене, заявнику необхідно сплатити судовий збір на рахунок UA868999980313131206000012223, Одержувач: УК у Новоп.р-ні/НОВОПСКОВ.Р-Н/22030101, Банк одержувача: Казначейство України (ЕАП), Код 37942461, судовий збір у розмірі 420 грн 40 коп. та надати суду документ, що підтверджує його сплату.

Згідно з частинами 1, 2 ст. 185 ЦПК України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 175 і 177 цього Кодексу, протягом п`яти днів з дня надходження до суду позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху, у якій зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.

Враховуючи викладене, суд дійшов висновків, що дану заяву слід залишити без руху, надавши заявнику строк для усунення вищезазначених недоліків, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали.

При цьому, суд зазначає, що прецедентна практика Європейського суду з прав людини щодо застосування статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод визнає, що доступ до суду не є абсолютним і національним законодавством може обмежуватись, зокрема для дотримання правил судової процедури і це не є порушенням права на справедливий суд.

Європейський суд з прав людини вказав, що інтереси справедливого здійснення правосуддя можуть виправдовувати накладення фінансових обмежень на доступ особи до суду. Положення п. 1 ст. 6 Конвенції про виконання зобов`язання забезпечити ефективне право доступу до суду не означає просто відсутність втручання, але й може вимагати вчинення позитивних дій у різноманітних формах з боку держави; не означає воно й беззастережного права на отримання безкоштовної правової допомоги з боку держави у цивільних спорах, так само це положення не означає надання права на безкоштовні провадження у цивільних справах (п. 59 рішення ЄСПЛ від 19 червня 2001 року у справі «Креуз проти Польщі» («Kreuz v. Poland»). Вимога про сплату державного мита є стримуючою мірою для потенційних позивачів від пред`явлення безрозсудних і необґрунтованих позовів. Для того, щоб гарантувати справедливий баланс між підтримкою нормального функціонування судової системи і захистом інтересів заявника при поданні позову до суду, внутрішньодержавні суди звільняють від сплати державного мита заявників, які можуть підтвердити свій поганий фінансовий стан (п. 111 рішення ЄСПЛ від 20 лютого 2014 року у справі «Шишков проти Росії» («Shishkov v. Russia»).

Враховуючи зазначене, залишення позовної заяви без руху жодним чином не перешкоджає заявнику у доступі до правосуддя після усунення недоліків наявних у заяві.

Керуючись ст. ст. 175, 185, 294 ЦПК України, суд

ПОСТАНОВИВ:

Заяву ОСОБА_1 про встановлення факту належності правовстановлюючого документу, заінтересована особа – Марківське об`єднане управління Пенсійного фонду України Луганської областізалишити без руху, про що сповістити заявника, надавши йому строк для усунення зазначених недоліків, який не може перевищувати десяти днів з дня отримання копії ухвали.

Роз`яснити заявнику, що якщо недоліки заяви не будуть усунені у строк, встановлений судом, заява вважається неподаною і повертається заявнику.

Учасники справи можуть отримати інформацію щодо справи за веб-адресою: http://court.gov.ua.

Ухвала оскарженню не підлягає та набирає законної сили з моменту її підписання суддею.

Суддя: А.В. Чалий