
Справа № 2-645/11; 6/401/30/20
У Х В А Л А
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
23 вересня 2020 р. Світловодський міськрайонний суд Кіровоградської області в складі: головуючого судді Гармаш Т.І., при секретарі Липко О.А., розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Світловодську цивільну справу за заявою ОСОБА_1 про визнання виконавчого листа № 2 від 21.06.2011 року, виданого 02.08.2011 року у цивільній справі 2-645/11 за позовом Відкритого акціонерного товариства Державного ощадного банку України до ОСОБА_2 та ОСОБА_3 про стягнення заборгованості за кредитним договором таким, що не підлягає виконанню,-
ВСТАНОВИВ:
Заявник ОСОБА_1 звернулася до суду із даною заявою, в якій просить визнати виконавчий лист № 2, виданий 02.08.2011р. у цивільній справі за позовом Відкритого акціонерного товариства Державного ощадного банку України до ОСОБА_2 та ОСОБА_3 про стягнення заборгованості за кредитним договором. Заявник посилається на те, що стягувач пред`явив виконавчий документ після спливу встановленого законом строку, крім того даний виконавчий лист не може виконуватися через те, що рішення суду частково виконане шляхом продажу заставного майна - автомобіля, та в ньому не вірно зазначено прізвище боржника.
Заявник та її представник у судовому засіданні доводи заяви підтримали та просили її задовольнити. Зазначили, що постанова про відкриття виконавчого провадження та інші виконавчі дії державного виконавця не оскаржували.
Представник стягувача в судовому засіданні просила відмовити у задоволенні заяви, зазначила, що виконавчий лист було подано у строк визначений законом. У наданих письмових поясненнях зазначила, що прізвище боржниця змінила під час розгляду справи у суді з "Хівренко" на " ОСОБА_4 ". Залишок коштів, які підлягають стягненню становить 52352,91 грн. з урахуванням стягнутої суми за рахунок реалізації автомобіля.
Державний виконавець Охріменко О. в судове засідання не з`явилась. У наданому відзиві на заяву зазначила, що посилання заявниці на той факт, що їй не було відомо про наявність виконавчого провадження, є безпідставними, оскільки 05.02.2019 року, підприємством де вона працює, вперше було проведено утримання з її заробітної плати. Боржник знайомилась у 2019 році з виконавчим провадженням. Рішення та дії державного виконавця не оскаржувались, тому просить відмовити у задоволенні заяви.
З`ясувавши обставини справи, перевіривши докази, суд дійшов такого висновку.
Встановлено, що ОСОБА_1 є боржником у зведеному виконавчому провадженні № 57989510 з примусового виконання виконавчого листа №2-645/11, який видано 02 серпня 2011 року на виконання рішення Світловодського міськрайонного суду від 21 червня 2011 року про стягнення з ОСОБА_2 та ОСОБА_3 на користь ПАТ «Державний ощадний банк України» заборгованості за кредитом (АСВП № 57792023) та виконавчого листа № 2, який видано 19 квітня 2013 року на підставі рішення Світловодського міськрайонного суду від 12 березня 2013 року про стягнення з ОСОБА_2 та ОСОБА_1 на користь ПАТ «Державний ощадний банк України» 22 513,80 грн. заборгованості за кредитним договором № 1480 від 13.03.2008 року та судового збору в сумі 114,70 грн. (АСВП №51846235).
Державним виконавцем винесено постанови від 05.04.2017 р. та від 27.11.2018 р. про звернення стягнення на заробітну плату боржника, та направлено для виконання за місцем роботи ОСОБА_1 .
При цьому, 13 лютого 2019 року ОСОБА_1 звернулася до Світловодського міськрайонного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Кіровоградській області з письмовою заявою, у якій просила: надати для ознайомлення матеріали зведеного виконавчого провадження за виконавчими листами від 21.06.2011 року та 12.03.2013 року, та просила видати довідку про дати надходження вказаних виконавчих листів на виконання.
13 лютого 2019 року ОСОБА_1 ознайомилась з матеріалами вказаного виконавчого провадження.
Після ознайомлення з матеріалами зведеного виконавчого провадження, 22 березня 2019 року ОСОБА_1 повторно звернулася до відділу ДВС із заявами про видачу довідки щодо стягнутих з неї коштів за виконавчими листами та щодо надходження на примусове виконання виконавчих листів від 21.06.2011 р. та 12.03.2013 р.
На зазначені заяві ОСОБА_1 отримала письмові відповіді 02 квітня 2019 року.
Ухвалою Світловодського міськрайонного суду від 12.11.2019 року в задоволенні заяви боржника ОСОБА_1 про поновлення строку для подання скарги на дії державного виконавця Світловодського міськрайонного ВДВС ГТУЮ в Кіровоградській області щодо прийняття до виконання виконавчого листа №2-645/11, виданого 02 серпня 2011 року на виконання рішення Світловодського міськрайонного суду від 21 червня 2011 року про стягнення з ОСОБА_2 та ОСОБА_3 на користь ПАТ «Державний ощадний банк України» заборгованості за кредитним договором, на бездіяльність державного виконавця Світловодського міськрайонного ВДВС ГТУЮ в Кіровоградській області щодо неповідомлення про вчинення виконавчих дій та прийняті рішення, та про визнання виконавчого листа таким, що не підлягає виконанню, відмовлено. Вказана постанова набрала законної сили.
Відповідно до ст. 432 ЦПК України суд, який видав виконавчий лист, може за заявою стягувача або боржника виправити помилку, допущену при його оформленні або видачі, чи визнати виконавчий лист таким, що не підлягає виконанню, та стягнути на користь боржника безпідставно одержане стягувачем за виконавчим листом.
Суд визнає виконавчий документ таким, що не підлягає виконанню повністю або частково, якщо його було видано помилково або якщо обов`язок боржника відсутній повністю чи частково у зв`язку з його припиненням, добровільним виконанням боржником чи іншою особою або з інших причин.
В інформаційному листі ВССУ з розгляду цивільних та кримінальних справ «Про практику розгляду судами процесуальних питань, пов`язаних із виконанням судових рішень у цивільних справах» від 25 вересня 2015 року ВССУ звернув увагу судів на те, що процесуальними підставами для визнання виконавчого листа таким, що не підлягає виконанню, є обставини, що свідчать про помилкову видачу судом виконавчого листа, зокрема: видача виконавчого листа за рішенням, яке не набрало законної сили (крім тих, що підлягають негайному виконанню); коли виконавчий лист виданий помилково за рішенням, яке взагалі не підлягає примусовому виконанню; видача виконавчого листа на підставі ухвали суду про затвердження мирової угоди, яка не передбачала вжиття будь-яких примусових заходів або можливості її примусового виконання і, як наслідок, видачі виконавчого листа; помилкової видачі виконавчого листа, якщо вже після видачі виконавчого листа у справі рішення суду було скасоване; видачі виконавчого листа двічі з одного й того ж питання у разі віднайдення оригіналу виконавчого листа вже після видачі його дубліката; пред`явлення виконавчого листа до виконання вже після закінчення строку на пред`явлення цього листа до виконання.
Вирішуючи питання щодо визнання виконавчого листа таким, що не підлягає виконанню, під іншими причинами, про які йдеться в ч. 2 ст. 432 ЦПК України, слід розуміти не припинення обов`язку боржника, який підлягає виконанню, а інші причини, наприклад - в апеляційному чи касаційному порядку або у зв`язку з нововиявленими обставинами скасовано чи змінено рішення суду, а виконавчий лист ще не виконаний.
Так, наведені підстави для визнання виконавчого листа таким, що не підлягає виконанню, можна поділити на дві групи: матеріально-правові та процесуально-правові.
Обов`язок боржника може припинятися з передбачених законом підстав. Підстави припинення цивільно-правових зобов`язань, зокрема, містить глава 50 розділу І книги п`ятої ЦК України.
Зобов`язання можуть припинятися внаслідок добровільного виконання обов`язку боржником поза межами виконавчого провадження, припинення зобов`язань переданням відступного, зарахуванням, за домовленістю сторін, прощенням боргу, неможливістю виконання.
Процесуальними підставами для визнання виконавчого листа таким, що не підлягає виконанню, є обставини, що свідчать про помилкову видачу судом виконавчого листа, зокрема: видача виконавчого листа за рішенням, яке не набрало законної сили (крім тих, що підлягають негайному виконанню); коли виконавчий лист виданий помилково за рішенням, яке взагалі не підлягає примусовому виконанню; видача виконавчого листа на підставі ухвали суду про затвердження мирової угоди, яка не передбачала вжиття будь-яких примусових заходів або можливості її примусового виконання і, як наслідок, видачі виконавчого листа; помилкової видачі виконавчого листа, якщо вже після видачі виконавчого листа у справі рішення суду було скасоване; видачі виконавчого листа двічі з одного й того ж питання у разі віднайдення оригіналу виконавчого листа вже після видачі його дубліката; пред`явлення виконавчого листа до виконання вже після закінчення строку на пред`явлення цього листа до виконання.
Станом на час надходження до суду заяви про визнання виконавчого листа таким, що не підлягає виконанню та на час вирішення судом цієї заяви, до суду не надходили ні виконавчий лист з відміткою про його виконання, ні постанова державного виконавця про закінчення виконавчого провадження.
Обставини, на які посилається заявник, а саме - той факт, що у виконавчому листі зазначено інші прізвище боржника, ніж у кредитному договорі, фактично не припиняють обов`язок боржника відповідно до чинного законодавства.
З приводу того, що виконавчий лист пред`явлено до виконання після закінчення строку на пред`явлення його до виконання необхідно зазначити таке.
Згідно з приписами ст. 23 Закону України «Про виконавче провадження» пред`явленням виконавчого документа до виконання переривається процесуальний строк для його пред`явлення до виконання. Час, що минув до переривання строку пред`явленням до виконання, до нового строку не зараховується. Першим пред`явленням виконавчого листа виконавчого листа № 2 (2-645/11 виданого 02.08.2011р. до виконання процесуальний строк був перерваний, і час, що минув до переривання строку, не зараховується до нового строку, який починається з дня його повернення (в цьому випадку з 22 грудня 2016 року - дати отримання стягувачем постанови про повернення виконавчого документу). Повторне звернення стягувача із виконавчого листа № 2 (2-645/11 виданого 02.08.2011р. мало місце в межах строку, встановленого Законом України «Про виконавче провадження». Тобто, зазначений строк поновлюється, а не починається спочатку.
Слід зазначити, що на момент отримання стягувачем постанови про повернення виконавчого документа діяв ЗУ «Про виконавче провадження» в редакції від 02.06.2016 р.
Згідно з п. 2 ч. 1 ст. 22 Закону України «Про виконавче провадження», який був чинним у відповідній редакції на час видачі виконавчого листа, виконавчі документи можуть бути пред`явлені до виконання протягом трьох років, якщо інше не передбачено законом.
Строки, зазначені у ч. 1 цієї статті, встановлюються для виконання судових рішень - з наступного дня після набрання рішенням законної сили чи закінчення строку, встановленого у разі відстрочки чи розстрочки виконання рішення, а в разі якщо судове рішення підлягає негайному виконанню, - з наступного дня після його постановления.
Державний виконавець зобов`язаний прийняти до виконання виконавчий документ і відкрити виконавче провадження, якщо не закінчився строк пред`явлення такого документа до виконання, він відповідає вимогам, передбаченим цим Законом, і пред`явлений до виконання до відповідного органу державної виконавчої служби (ч. 1 ст. 25 Закону України «Про виконавче провадження»).
За змістом положень ст. 26 Закону України «Про виконавче провадження» державний виконавець відмовляє у відкритті виконавчого провадження у разі, зокрема, пропуску встановленого строку пред`явлення документів до виконання; невідповідності виконавчого документа вимогам, передбаченим ст. 18 цього Закону.
Відповідно до ч.ч. 1,2 ст. 23 Закону України «Про виконавче провадження» строки пред`явлення виконавчого документа до виконання перериваються пред`явленням виконавчого документа до виконання. Після переривання строку пред`явлення виконавчого документа до виконання перебіг строку поновлюється. Час, що минув до переривання строку, до нового строку не зараховується.
Тобто після переривання строку пред`явлення виконавчого документа до виконання у зв`язку з його пред`явленням до виконання перебіг строку починається заново з наступного дня після його повернення (отримання стягувачем постанови про повернення виконавчого провадження). Час, що минув до переривання строку, до нового строку не зараховується.
Таку правову позицію висвітлено у Постанові Верховного Суду від 05.10.2016року (справа № 910/181651/ 13-ц)
Крім того, Пунктом 4 Прикінцевих та перехідних положень Закону України від 4 листопада 2010 року N 2677-VI "Про внесення змін до Закону України "Про виконавче провадження" та деяких інших законодавчих актів України щодо вдосконалення процедури примусового виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб)" встановлено, що виконавчі документи, видані до набрання чинності цим Законом, пред`являються до виконання у строки, встановлені на момент їх видачі.
Таким чином, відповідно до зазначеної норми виконавчі документи, видані судами в момент дії ЗУ «Про виконавче провадження» в редакції від 02.06.2016р., підлягають пред`явленню до виконання упродовж трьох років починаючи з наступного дня після їх видачі.
Таким чином, заявник не навів доводів, які б стосувалися питань виконання судового рішення та виконавчого документа, урегульованих ст. 432 ЦПК України, у справі відсутні докази помилковості видачі виконавчого листа, невідповідності його змісту, формі, реквізитам такого документа, відсутності обов`язку боржника у зв`язку з його припиненням, добровільним виконанням боржником чи іншою особою, та порушення строку на пред`явлення виконавчого листа до виконання.
Враховуючи наведене, суд приходить до висновку, що заява ОСОБА_1 задоволенню не підлягає.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 258-261, 432 ЦПК України,-
УХВАЛИВ:
У задоволенні заяви ОСОБА_1 про визнання виконавчого листа № 2 від 21.06.2011 року, виданого 02.08.2011 року у цивільній справі 2-645/11 за позовом Відкритого акціонерного товариства Державного ощадного банку України до ОСОБА_2 та ОСОБА_3 про стягнення заборгованості за кредитним договором таким, що не підлягає виконанню - відмовити.
Ухвала може бути оскаржена до Кропивницького апеляційного суду через Світловодський міськрайонний суд Кіровоградської області протягом п`ятнадцяти днів з дня її проголошення.
Учасник справи, якому повна ухвала суду не була вручена у день її проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.
Заявник: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , місце реєстрації: АДРЕСА_1 , ІПН НОМЕР_1 .
Заінтересована особа: Світловодський міськрайонний відділ державної виконавчої служби Південно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Дніпро), місце знаходження: вул. Павлівська, 13-а, м. Світловодськ код ЄДРПОУ 35037956.
Стягувач: ПАТ "Державний ощадний банк України", місце знаходження: вул. Госпітальна, 12-г. м. Київ, код ЄДРПОУ 00032129.
Боржник: ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , місце проживання: АДРЕСА_2 .
Суддя Світловодського міськрайонного суду Кіровоградської області Т.І.Гармаш
Судове рішення № 91854769, Світловодський міськрайонний суд Кіровоградської області було прийнято 23.09.2020. Форма судочинства - Цивільне, форма рішення - Ухвала суду. На цій сторінці ви зможете знайти необхідні відомості про це судове рішення. Ми забезпечуємо зручний та швидкий доступ до актуальних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі недавніх судових прецедентів. Наша база даних містить повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам зручно знаходити необхідні відомості.
Це рішення відноситься до справи № 2-645/11. Організації, які зазначені в тексті цього судового документа: