Ухвала суду № 91854632, 23.09.2020, Олександрівський районний суд Кіровоградської області

Копія

Справа № 397/820/20

н/п : 1-кп/397/102/20

У Х В А Л А

про продовження запобіжного заходу

23.09.2020 смт. Олександрівка

Олександрівський районний суд Кіровоградської області у складі:

головуючого судді – Івченко П.О.,

секретаря судового засідання – Волошаненко М.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду кримінальне провадження внесене до ЄРДР 30.04.2020 за № 12020120310000190, стосовно ОСОБА_1 , який обвинувачується у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 185 Кримінального кодексу (далі КК) України,

за участю: прокурора – Павлова О.О.,

захисника - адвоката Москаленка В.Г.,

обвинуваченого – ОСОБА_1 ,

ВСТАНОВИВ:

У засіданні прокурором подано клопотання про продовження строку дії запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою (1).

Захисником обвинуваченого Москаленком В.Г. заявлено клопотання про зміну запобіжного заходу на інший більш м`який, який не пов`язаний із триманням під вартою, а саме цілодобовий домашній арешт (2).

1.Клопотання прокурор обґрунтовує тим, що під час досудового розслідування слідчим суддею стосовно ОСОБА_1 застосовано запобіжний захід у вигляді домашнього арешту із забороною цілодобово залишати місце свого проживання. Ухвалою Олександрівського районного суду Кіровоградської області від 06.08.2020 раніше застосований стосовно ОСОБА_1 запобіжний захід змінено на тримання його під вартою, оскільки останній неодноразово порушив обов`язки, які на нього були покладені слідчим суддею під час застосування запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту.

На думку прокурора, необхідність застосування до обвинуваченого ОСОБА_2 найбільш суворого запобіжного заходу не відпала. Ризики вчинення обвинуваченим дій, передбачених статтею 177 КПК України, залишаються реальними. До таких ризиків прокурор, зокрема, відносить можливість обвинуваченого переховуватися від суду, незаконно впливати на потерпілого, свідків та інших осіб у цьому кримінальному провадженні, вчинити інше кримінальне правопорушення.

У зв`язку з чим він просить продовжити строк дії запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою ОСОБА_1 на 60 днів.

У судовому засіданні прокурор підтримав заявлене клопотання.

2. Обвинувачений ОСОБА_1 та його захисник заперечували проти задоволення клопотання.

У свою чергу, захисник Москаленко В.Г. звернувся до суду з клопотанням про зміну запобіжного заходу на більш м`який, не пов`язаний з триманням під вартою, а саме цілодобовий домашній арешт. Пояснив, що на цей час ризики щодо реалізації його підзахисним дій, направлених на перешкоджання здійсненню правосуддя у справі, відсутні.

Задля об`єктивного вирішення питання про продовження строку дії тримання під вартою та зміну запобіжного заходу суду необхідно дати відповіді на наступні питання, стверджувальна відповідь на які не дозволить суду задовольнити клопотання прокурора та задовольнити клопотання сторони захисту:

1) чи на цей час відсутні обґрунтовані ризики, передбачені частиною першою статті 177 КПК України?

2) чи може будь-який із більш м`яких запобіжних заходів запобігти встановленим ризикам?

З огляду на наведене нижче обґрунтування суд приходить до висновку, що відповідь на вказані два питання є негативною.

Незалежно від наявності клопотань суд зобов`язаний розглянути питання доцільності продовження тримання обвинуваченого під вартою до спливу двомісячного строку з дня застосування судом до обвинуваченого запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою. За наслідками розгляду питання суд своєю вмотивованою ухвалою скасовує, змінює запобіжний захід у вигляді тримання під вартою або продовжує його дію на строк, що не може перевищувати двох місяців(частина третя статті 331 КПК України).

Вирішення питання судом щодо запобіжного заходу відбувається в порядку, передбаченому главою 18 цього Кодексу (частина друга статті 331 КПК України).

Підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави суду вважати, що обвинувачений може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті (частина друга статті 177 КПК України).

До таких ризиків частина перша статті 177 КПК України відносить можливість обвинуваченого:

1) переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду;

2) знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення;

3) незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні;

4) перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином;

5) вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.

Відповідно до пункту третього частини першої статті 176 КПК України до запобіжних заходів відноситься тримання під вартою.

Тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м`яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 цього Кодексу (частина перша статті 183 КПК України).

1. Ризики вчинення обвинуваченим дій, передбачених частиною першою статті 177 КПК України, вважаються наявними за умови встановлення судом обґрунтованої ймовірності реалізації ним таких дій. Чинне законодавство не вимагає підтвердження того, що обвинувачений обов`язково здійснюватиме такі дії. Однак суду необхідно встановити, чи обвинувачений наразі має об`єктивну можливість їх реалізації в майбутньому.

Як убачається з ухвали слідчого судді Олександрівського районного суду Кіровоградської області від 30.06.2020 стосовно ОСОБА_1 застосовано запобіжний захід у вигляді домашнього арешту строком на 2 місяці, тобто до 30.08.2020. Ухвалою на ОСОБА_1 покладено певні обов`язки. Слідчий суддя встановив наявність таких ризиків, як можливість переховування від органів досудового розслідування та суду, незаконно впливати на потерпілого, свідків та інших осіб у цьому ж кримінальному провадженні, а також перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином.

Ухвалою Кропивницького апеляційного суду від 28.07.2020 вказане рішення слідчого судді залишено без зміни.

Ухвалою Олександрівського районного суду Кіровоградської області від 06.08.2020, в ході підготовчого судового засідання ОСОБА_1 змінено раніше застосований до нього запобіжний захід у вигляді домашнього арешту на тримання його під вартою. Підставою ля прийняття такого рішення слугувало те, що до ОСОБА_1 необхідно застосувати запобіжний захід у вигляді тримання його під вартою, оскільки для запобігання ризиків, передбачених п. 1, 3, 4, 5 ч. 1 статті 177 КПК України, застосування інших більш м`яких запобіжних заходів буде недостатнім і така недостатність була доведена прокурором у суді, з огляду на те, що перебуваючи під цілодобовим домашнім арештом, обвинувачений порушував цей запобіжний захід.

На думку суду, ризики переховування обвинуваченого від суду та незаконного впливу на потерпілого, свідків, а також можливість вчинити інше кримінальне правопорушення, продовжують існувати і на даний час. Суд уважає, що такі ризики є реальними. Обвинувачений на даному етапі має можливість їх реалізації за умови незастосування відповідного запобіжного заходу.

Зокрема, ризик переховування від суду залишається реальним з огляду на тяжкість злочину, у вчиненні якого обвинувачується ОСОБА_1 , суворістю можливого покарання, пов`язаними із цим негативними для особи наслідками.

Таким чином, суд уважає доведеним існування ризику переховування обвинуваченого ОСОБА_1 від суду.

Окрім цього, суд вважає доведеним існування ризику незаконного впливу ОСОБА_1 на потерпілого, свідків та інших учасників провадження.

Показання потерпілого, свідка отримуються судом усно шляхом допиту особи безпосередньо в судовому засіданні. А отже, за відсутності дієвого запобіжного заходу такий ризик є реальним.

Обвинувачений також може чинити вплив або узгоджувати спільні дії з іншими учасниками цього провадження, в тому числі з метою переконати їх змінити їхні викриваючі показання.

Цей ризик обґрунтовується й тим, що обвинувачений знайомий з потерпілим та свідками по справі, які на даний час судом не допитані.

На існування такого ризику, як можливість вчинити інше кримінальне правопорушення, свідчить особа обвинуваченого, який ніде не працює, раніше неодноразово вчиняв корисливі злочини, за що засуджувався судом.

Також, суд приймає до уваги і той факт, що стосовно ОСОБА_1 вже застосовувався такий запобіжний захід, як домашній арешт, при цьому останній неодноразово порушив покладені на нього обов`язки, через що йому було змінено запобіжний захід на тримання під вартою.

Отже, і надалі існують ризики, що зумовлювали застосування щодо обвинуваченого запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою. При цьому, жодних доказів протилежного, стороною захисту до суду не надано.

2. Одночасно із встановленням обставин, що зумовлюють існування зазначених ризиків, чинне законодавство зобов`язує суд перевірити також можливість застосування більш м`якого запобіжного заходу до особи.

Частина перша статті 176 КПК України встановлює такі альтернативні триманню під вартою запобіжні заходи: особисте зобов`язання, особиста порука, застава, домашній арешт. Найбільш м`яким запобіжним заходом є особисте зобов`язання, а найбільш суворим - тримання під вартою.

Висока імовірність переховування обвинуваченого від суду, його впливу на учасників провадження, а також можливість вчинити інше кримінальне правопорушення, не дозволяє суду зробити висновок про можливість запобігти зазначеним ризикам шляхом застосування більш м`якого запобіжного заходу.

За таких обставин, колегія вважає за необхідне продовжити ОСОБА_1 строк дії запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою на 60 днів, при цьому відмовити в задоволенні клопотання сторони захисту про зміну запобіжного заходу з тримання під вартою на домашній арешт.

Керуючись ст. 177, 183, 194, 331, 350, 372, 376 КПК України, суд,

ПОСТАНОВИВ:

Клопотання прокурора про продовження строку дії запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, задовольнити.

У задоволенні клопотання захисника обвинуваченого – адвоката Москаленка В.Г. про зміну обвинуваченому запобіжного заходу з тримання під вартою на домашній арешт, відмовити.

Продовжити обвинуваченому ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком на 60 днів.

Строк дії ухвали рахувати з 23.09.2020 по 21.11.2020.

Ухвала підлягає негайному виконанню після її оголошення.

У відповідності до рішення Конституційного Суду України від 13 червня 2019 року № 4-р/2019, ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку.

Суддя: /підпис/ П.О.Івченко

Згідно з оригіналом.

Виготовлено з автоматизованої системи документообігу суду.

Рішення станом на «___»_____2020 року набрало законної сили.

Суддя Олександрівського районного суду

Кіровоградської області П.О.Івченко

Копію засвідчено «___»______2020 року.