Рішення № 91854182, 25.09.2020, Тетіївський районний суд Київської області

25.09.2020 Провадження по справі № 2/940/292/20

Справа № 940/776/20

Рішення

Іменем України

25 вересня 2020 року Тетіївський районний суд Київської області в складі :

головуючого судді : Косович Т.П.

при секретарі : Козуб І.С.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Тетієві в порядку спрощеного провадження цивільну справу за позовом акціонерного товариства «Державний ощадний банк України» в особі філії - Головне управління по м. Києву та Київській області АТ «Ощадбанк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості,

встановив:

АТ «Державний ощадний банк України» в особі філії - Головного управління по м. Києву та Київської області АТ «Ощадбанк» звернулося до суду з позовом до ОСОБА_1 про стягнення кредитної заборгованості за договором про споживчий кредит № 1516_0805 від 22.10.2018 року в сумі 12985,83 гривень та судових витрат по справі.

Свої вимоги обґрунтовує тим, що 22.10.2018 року між ПАТ «Державний ощадний банк України» в особі філії - Головного управління по м. Києву та Київській області АТ «Ощадбанк» та ОСОБА_1 було укладено договір про споживчий кредит № 1516_0805 на суму 15000 гривень зі сплатою відсотків за користування кредитом в розмірі 56 процентів річних, строк дії кредиту 60 місяців з терміном остаточного повернення кредиту не пізніше 21.10.2023 року. На виконання умов договору банк свої зобов`язання виконав належним чином, надавши відповідачу обумовлений договором кредит. Проте ОСОБА_1 свої зобов`язання належним чином не виконував, систематично порушуючи умови кредитного договору, в результаті чого з 06.11.2018 року виникла заборгованість за договором, яка станом на 13.04.2020 року складає 12985,83 гривень.

Відповідно до ч. 5 ст. 279 ЦПК України суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, при цьому відповідач ОСОБА_1 копію ухвали про відкриття провадження, копію позовної заяви з доданими документи отримав, заперечень щодо розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження, клопотань про розгляд справи в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін, а також відзиву на позов до суду не надавав.

Згідно ч. 2 ст. 247 ЦПК України у разі неявки в судове засідання всіх осіб, які беруть участь у справі, чи в разі якщо відповідно до положень ЦПК розгляд справи здійснюється судом за відсутності осіб, які беруть участь у справі, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Суд, розглянувши матеріали справи та дослідивши письмові докази, вважає, що позовні вимоги обґрунтовані та підлягають задоволенню, виходячи з наступного.

В судовому засіданні встановлено, що 22.10.2018року між АТ «Державний ощадний банк України» в особі філії - Головного управління по м. Києву та Київській області АТ «Ощадбанк» та ОСОБА_1 укладено договір про споживчий кредит № 1516_0805 на суму 15000 гривень зі сплатою відсотків за користування кредитом в розмірі 56 процентів річних, строк дії кредиту 60 місяців з терміном остаточного повернення кредиту не пізніше 21.10.2023 року (копія договору з додатками - а.с.80-94).

На виконання умов договору банк свої зобов`язання виконав належним чином, надавши ОСОБА_1 кредит. Проте останній свої зобов`язання належним чином не виконував, порушуючи повернення кредитних коштів та сплату нарахованих процентів згідно графіку платежів, в результаті чого виникла заборгованість за договором, яка станом на 13.04.2020 року складає 12985,83 гривень, в тому числі 11250 грн. основної заборгованості, 1645,25 грн. відсотків за користування кредитом, 31,28 грн. пені, 11,86 грн. 3% річних від прострочених сум по кредиту, 17,86 грн. 3% річних за несвоєчасне погашення процентів, 29,58 грн. інфляційних втрат за несвоєчасне погашення основного боргу та процентів (розрахунок боргу, розрахунок інфляційних втрат та 3% річних - а.с. 6-8).

Відповідно до п. 3.9.1 договору про споживчий кредит № 1516_0805 від 22.10.2018 року, сторони погоджуються з тим, що банк має право у випадку, якщо будуть мати місце випадки невиконання позичальником взятих на себе зобов`язань та недотримання умов, передбачених цим договором, вимагати повернення суми кредиту та сплати всієї суми нарахованих процентів за користування кредитом, строк сплати яких ще не настав, у повному обсязі.

Згідно п. 4.3.3 договору, у випадку порушення умов цього договору , позичальник зобов`язується достроково повернути кредит з одночасною сплатою процентів, нарахованих на фактичний залишок заборгованості за кредитом, комісійні винагороди, а також сплатити неустойку (штрафні санкції) як це передбачено в договорі, а так само відшкодувати банку в повному обсязі збитки.

Відповідно до ч.1 ст. 1054 ЦК України, за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти позичальнику в розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

Відповідно до ст. 509 ЦК України, зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

Відповідно до ст. ст. 525, 526 ЦК України, одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом; зобов`язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до ст. 527 ЦК України, боржник зобов`язаний виконати свій обов`язок, а кредитор прийняти виконання особисто, якщо інше не встановлено договором або законом, не випливає із суті зобов`язання чи звичаїв ділового обороту, а згідно до ст. 530 ЦК України, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Відповідно до ст. 610 ЦК України, порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Згідно ст. 611 ЦК України у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.

Згідно вимог ст. 549 ЦПК України, неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов`язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання.

Відповідно до ст. 551 ЦПК України, предметом неустойки може бути грошова сума, рухоме і нерухоме майно. Якщо предметом неустойки є грошова сума, її розмір встановлюється договором або актом цивільного законодавства. Розмір неустойки, встановлений законом, може бути збільшений у договорі. Сторони можуть домовитися про зменшення розміру неустойки, встановленого актом цивільного законодавства, крім випадків, передбачених законом. Розмір неустойки може бути зменшений за рішенням суду, якщо він значно перевищує розмір збитків, та за наявності інших обставин, які мають істотне значення.

Частиною 1 статті 1050 ЦК України передбачено, що якщо позичальник своєчасно не повернув суму позики, він зобов`язаний сплатити грошову суму відповідно до статті 625 цього Кодексу - боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу та три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Разом з тим, статтею 536 ЦК України встановлено, що за користування чужими грошовими коштами боржник зобов`язаний сплачувати проценти, якщо інше не встановлено договором між фізичними особами. Розмір процентів за користування чужими грошовими коштами встановлюється договором, законом або іншим актом цивільного законодавства.

Частиною першою статті 1048 ЦК України передбачено, що позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України.

Відповідно до частини другої статті 625 ЦК України, нарахування інфляційних втрат на суму боргу та трьох процентів річних входять до складу грошового зобов`язання і вважаються особливою мірою відповідальності боржника за прострочення грошового зобов`язання, оскільки виступають способом захисту майнового права та інтересу, який полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення грошових коштів унаслідок інфляційних процесів та отриманні компенсації (плати) від боржника за користування останнім утримуваними грошовими коштами, належними до сплати кредиторові.

Згідно правової позиції, висловленої в постанові Верховного Суду України від 30.10.2013 року у справі № 6-59цс13, інфляційне нарахування на суму боргу за порушення боржником грошового зобов`язання, вираженого в національній валюті, і трьох процентів річних від простроченої суми полягає у відшкодуванні матеріальних витрат кредитора від знецінення грошових коштів унаслідок інфляційних процесів та отримання компенсації (плати) від боржника за неправомірне користування утримуваними ним грошовими коштами, належними до сплати кредиторові, тому ці кошти нараховуються незалежно від сплати ним неустойки (пені) за невиконання або неналежне виконання зобов`язання.

Згідно до ч. 1 ст. 76 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, які мають значення для вирішення справи.

Частиною 2 статті 77 ЦПК України встановлено, що предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухвалені судового рішення.

Відповідно ч. 1 ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Частиною 5 статті 81 ЦПК України докази подаються сторонами та іншими учасниками справи.

З боку відповідача не надано до суду жодних пояснень, заперечень та відзиву щодо позовних вимог позивача, а також у відповідності до вимог ст. 81 ЦПК України жодного належного та допустимого доказу в спростування доводів позивача щодо нарахованих сум.

Таким чином, виходячи зі змісту заявлених позовних вимог, аналізу положень чинного законодавства України та матеріалів справи, суд вважає, що позовні вимоги позивача необхідно задовольнити повністю, оскільки відповідачем порушено умови кредитного договору та не виконано взятих на себе зобов`язань за договором про споживчий кредит № 1516_0805 від 22.10.2018 року.

Крім того, відповідно до ст. 264 ЦПК України, суд під час ухвалення судового рішення вирішує питання як розподілити між сторонами судові витрати. При цьому відповідно до ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог , інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, у разі задоволення позову покладаються на відповідача. Розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).

Як встановлено в судовому засіданні, позивач поніс судові витрати у вигляді сплаченого судового збору в сумі 2102 гривні, що підтверджується меморіальним ордером № 0400098311 від 22.05.2020 року (а.с.5), а тому суд у відповідності ст. 141 ЦПК України стягує його з відповідача.

Керуючись ст.ст.525-527,530,610,625,629,1050,1054 ЦКУкраїни, ст. ст. 141,258,259,263-265,268,273,279,354 ЦПК України, суд

вирішив:

Позовні вимоги акціонерного товариства «Державний ощадний банк України» в особі філії - Головне управління по м. Києву та Київській області АТ «Ощадбанк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості - задовольнити повністю.

Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ідентифікаційний номер НОМЕР_1 , зареєстрованого в АДРЕСА_1 , на користь акціонерного товариства «Державний ощадний банк України», код ЄДРПОУ 00032129, в особі філії - Головного управління по м. Києву та Київській області АТ «Ощадбанк», код ЄДРПОУ 09322277, адреса: 01001, м. Київ, вул. Володимирська, 27, заборгованість за договором про споживчий кредит від 22.10.2018 року № 1516_0805 в сумі 12 985 (дванадцять тисяч дев?ятсот вісімдесят п?ять) гривень 83 копійки та судові витрати у вигляді сплаченого судового збору в сумі 2102 (дві тисячі сто дві) гривні.

Рішення може бути оскаржене до Київського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту судового рішення.

Дата складення повного рішення: 29 вересня 2020 року.

Суддя: Т.П.Косович