Ухвала суду № 91853021, 25.09.2020, Рожнятівський районний суд Івано-Франківської області

Справа № 350/1188/20

Провадження № 1-кп/350/155/2020

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

25 вересня 2020 року селище Рожнятів

Рожнятівський районний суд Івано-Франківської області у складі:

головуючого судді Максиміва І.В.,

при секретарі Видойник І.П.,

розглянувши у підготовчому судовому засіданні в залі суду в селищі Рожнятів обвинувальний акт у кримінальному провадженні № 12019090220000347 від 25 жовтня 2019 року про обвинувачення ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця та жителя АДРЕСА_1 , українця, громадянина України, приватного підприємця, одруженого, без утриманців, невійськовозобов`язаного, не судимого, у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 125 КК України,

з участю сторін кримінального провадження:

прокурора Бованка Р.В.,

потерпілої ОСОБА_2 ,

захисника Арнаутова С.В.,

обвинуваченого ОСОБА_1 ,

ВСТАНОВИВ:

До Рожнятівського районного суду Івано-Франківської області надійшло кримінальне провадження про обвинувачення ОСОБА_1 , у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 125 КК України.

Захисником обвинуваченого ОСОБА_1 - Арнаутовим С.В., в підготовчому судовому засіданні було заявлено клопотання, яке також підтримав і обвинувачений ОСОБА_1 , про повернення обвинувального акту від 26серпня 2020 року прокурору, з тих мотивів, що даний обвинувальний акт не відповідає вимогам ст. 291 КПК України, а саме: не доведено причинно-наслідковий зв`язок між діяннями обвинуваченого ОСОБА_1 та потерпілою ОСОБА_2 , яке нібито відбулось 24.10.2019 о 18 год. 06 хв. та його фактичним наслідком у вигляді синця у ОСОБА_2 в ділянці правої руки. Слідство ґрунтує своє обвинувачення виключно на висновку судово-медичної експертизи від 10.02.2020 № 22/308/19, як на доказ вини ОСОБА_1 . Крім цього в акті, всупереч вимогам ст.ст. 91, 92 КПК України, не вказана форма вини, мотив, мета вчинення вказаного кримінального проступку. Всупереч п. 5 ч. 2 ст. 291 КПК України, не повністю викладено фактичні обставини кримінального правопорушення, які прокурор вважає встановленими.

Крім цього, в порушення вимог п. 1 ч. 2 ст. 109 КПК України, доданий до акту від 26.08.2020 Реєстр матеріалів досудового розслідування, в розділі І "Проведені під час досудового розслідування процесуальні дії", не містить відомостей про час проведення процесуальних дій, а лише про їх дату. Також, у вищезазначеному реєстрі відсутні будь-які дані щодо внесення до ЄРДР відомостей про скоєння кримінального правопорушення ОСОБА_1 , а також процесуальне рішення про залучення до справи у якості потерпілої ОСОБА_2 . У п. 14 ч. ІІ Реєстру матеріалів досудового розслідування вказано, що обвинувальний акт складено 10.08.2020, що є суттєвим порушенням КПК України, оскільки складанням обвинувального акту та передачею його до суду закінчується досудове розслідування. Проте, як вбачається з Реєстру матеріалів досудового розслідування, доданим до акту від 26.08.2020, після складання обвинувального акту прокурор та дізнавач 25.08.2020 здійснювали низку слідчих дій.

Прокурор у судовому засіданні проти заявленого клопотання заперечив та пояснив, що оцінку всім наданим досудовим розслідуванням доказам у справі дає суд під час судового розгляду справи і встановлює наявність чи відсутність вини обвинуваченого. Зазначив, що дата складання обвинувального акту 10.08.2020, вказана у п. 14 реєстру матеріалів досудового розслідування, є технічною помилкою, оскільки обвинувачений ОСОБА_1 та його захисник неодноразово не з`являлися до органу досудового розслідування для ознайомлення і відповідно декілька разів перероблявся реєстр. Провадження за вчинення кримінального правопорушення, передбаченого за ч. 1 ст. 125 КК України, є приватним обвинуваченням, тому ОСОБА_2 є потерпілою в даному кримінальному провадженні, і кримінальне провадження було порушено за її заявою, а тому у реєстрі матеріалів кримінального провадження відсутнє процесуальне рішення про залучення її до справи у якості потерпілої. З огляду на наведене, просив відмовити у задоволенні клопотання захисника та призначити судовий розгляд кримінального провадження.

Потерпіла ОСОБА_2 проти заявленого клопотання заперечила, підтримала думку прокурора та просила призначити судовий розгляд кримінального провадження.

Суд, заслухавши думку учасників процесу, дослідивши обвинувальний акт та додані до нього матеріали, приходить до наступних висновків.

Відповідно до п. 3 ч. 3 ст. 314 КПК України, у підготовчому судовому засіданні суд має право повернути обвинувальний акт прокурору, якщо цей акт не відповідає вимогам КПК України.

Згідно ч. 4 ст. 110 КПК України обвинувальний акт є процесуальним рішенням, яким прокурор висуває обвинувачення у вчиненні кримінального правопорушення і яким завершується досудове розслідування. Обвинувальний акт повинен відповідати вимогам, передбаченим у ст. 291 цього Кодексу.

Отже, повернення обвинувального акту прокурору передбачає не формальну невідповідність такого акту вимогам закону, а наявність в ньому недоліків, які перешкоджають суду призначити судовий розгляд.

Щодо посилання захисника на те, що в обвинувальному акті невірно зазначено та дано кваліфікацію діям підозрюваного, не вказано форму вини, мотиву та мету вчинення кримінального проступку, суд вважає, що правова оцінка кваліфікації дій обвинуваченого, яка була дана органом досудового слідства, повинна надаватися виключно під час судового розгляду та, перевіряючи обвинувальний акт на відповідність вимогам КПК України, суд не може вдаватись до оцінки фактичних обставин кримінального провадження на стадії підготовчого судового засідання. У той же час, межі судового розгляду кримінального провадження, які визначаються обвинувальним актом, можуть бути кориговані під час судового розгляду, адже пізнавальний процес, який здійснюється судом за участю сторін, може призвести до результатів, що свідчать про необхідність зміни обвинувачення у порядку передбаченому ст. 338 КПК України або навіть відмови від нього. Таким правом наділений відповідно до ст. 337 КПК України як прокурор, так і суд в частині зміни правової кваліфікації кримінального правопорушення, якщо це покращує становище обвинуваченого.

Крім цього, посилання захисника обвинуваченого ОСОБА_3 на недоліки реєстру матеріалів досудового розслідування, доданого до обвинувального акту не є підставою для його повернення, так як зі змісту ст. 291 КПК України вбачається, що реєстр матеріалів досудового розслідування не є складовою частиною обвинувального акта, а є окремим документом що додається до нього, а підставою для повернення обвинувального акта є невідповідність вимогам КПК України, саме обвинувального акта, а не інших документів, що додаються до нього.

Зважаючи на вищенаведене, суд вважає, що обвинувальний акт відповідає вимогам КПК України, не підлягає поверненню прокурору, а дане кримінальне провадження підсудне Рожнятівському районному суду.

Таким чином, суд заслухавши думку учасників підготовчого судового засідання вважає, що підстав для закриття провадження, прийняття рішень, передбачених п.п. 1-4 ч.3 ст. 314 КПК України, а також обрання, зміни чи скасування заходів забезпечення кримінального провадження, в тому числі запобіжного заходу, немає, а тому слід призначити судовий розгляд даного кримінального провадження.

Керуючись ст. ст. 314, 315, 316 КПК України, суд

ПОСТАНОВИВ:

У задоволенні клопотання захисника обвинуваченого ОСОБА_4 - Арнаутова Сергія Володимировича про повернення прокурору обвинувального акту у кримінальному провадженні № 12019090220000347 від 25 жовтня 2019 року про обвинувачення ОСОБА_1 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 125 КК України - відмовити.

Призначити судовий розгляд у кримінальному провадженні про обвинувачення ОСОБА_1 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 125 КК України,у відкритому судовому засіданні у приміщенні Рожнятівського районного суду на 10:00 годин 01 жовтня 2020 року, з викликом всіх учасників судового провадження.

Ухвала може бути оскаржена до Івано-Франківського апеляційного суду протягом семи днів з дня її оголошення через Рожнятівський районний суд Івано-Франківської області.

Суддя Максимів І.В.