Ухвала суду № 91852762, 29.09.2020, Івано-Франківський міський суд Івано-Франківської області

Справа № 344/12697/20

Провадження № 1-кс/344/4595/20

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

29 вересня 2020 року м. Івано-Франківськ

Слідчий суддя Івано-Франківського міського суду Івано-Франківської області Бабій О.М., з участю секретаря Орнат Л.І.,прокурора Балкового В.В., підозрюваного ОСОБА_1 , розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду клопотання про продовження строку тримання під вартою щодо ОСОБА_1 в рамках кримінального провадження № 12020090000000588 від 13.07.2020 за ознаками злочинів, передбачених ч. 2 ст. 310, ч. 3 ст. 342, ч. 1 ст. 263 КК України, -

В С Т А Н О В И В :

Слідча звернулась з вказаним клопотанням, яке погоджено з прокурором, в обґрунтування якого посилається на те, що ОСОБА_1 з метою перешкоджання виконання працівниками поліції своїх функціональних обов`язків, взяв до рук обріз мисливської рушниці з маркуваннями ТОЗ БМ-20, та тримаючи його в руках вийшов на подвір`я господарства, де став погрожувати працівникам поліції застосуванням вогнепальної зброї, при цьому став вимагати покинути його домогосподарство та не проводити обшук. Надалі працівники поліції намагалися ввійти у контакт із ОСОБА_1 та виконати їхні законні вимоги, надавши можливість провести обшук, однак останній на прохання працівників поліції не реагував.

В подальшому ОСОБА_1 , усвідомлюючи суспільно-небезпечний і протиправний характер своїх дій, передбачаючи їх шкідливі наслідки, намагаючись примусити працівників поліції покинути територію його господарства здійснив два постріли із обрізу мисливської рушниці вгору, при цьому погрожуючи фізичною розправою та застосуванням зброї щодо працівників поліції, в разі невиконання його вимог.

Надалі ОСОБА_1 , усвідомлюючи свої протиправні дії направлені на вчинення опору працівникам правоохоронного органу - Головного управління Національної поліції в Івано-Франківській області діючи умисно, із застосуванням вогнепальної зброї, продовжуючи свій злочинний намір направлений на примушення працівників поліції покинути територію його господарства і в такий спосіб уникнути виконання ухвали суду про проведення законного обшуку, направився до підсобного приміщення з якого виніс гранату Ф-1 з маркуванням на запалі УЗГРМ 386-П-58-65 та тримаючи гранату в руці продовжив висловлювати погрози застосуванням гранати, при цьому став вимагати в працівників поліції не виконувати ухвалу та покинути його господарство. Тим самим своїми діями ОСОБА_1 перешкоджав проведенню санкціоніонованого обшуку, змушуючи працівників правоохоронних органів здійснити явно незаконні дії, а саме не виконання рішення Івано-Франківського міського суду, щодо проведення слідчої дії у його домоволодінні.

Крім цього, в невстановлений слідством час та місці, ОСОБА_1 , незаконно придбав гранату Ф-1 з маркуванням на запалі УЗГРМ 386-П-58-65, який в порушення п. 1 переліку видів майна, що не може перебувати у власності громадян, громадських об`єднань, міжнародних організацій та юридичних осіб інших держав на території України, затвердженого Постановою Верховної Ради України «Про право власності на окремі види майна» №2471 ХІІ від 17.06.1992, Інструкції про порядок виготовлення, придбання, зберігання, обліку, перевезення та використання вогнепальної, пневматичної, холодної і охолощеної зброї, пристроїв вітчизняного виробництва для відстрілу патронів, споряджених гумовими чи аналогічними за своїми властивостями метальними снарядами несмертельної дії, та патронів до них, а також боєприпасів до зброї, основних частин зброї та вибухових матеріалів, затвердженої наказом Міністерства внутрішніх справ України № 622 від 21.08.1998 без передбаченого законом дозволу.

В подальшому ОСОБА_1 , почав незаконно зберігати гранату Ф-1 з маркуванням на запалі УЗГРМ 386-П-58-65, в підсобному приміщенні, що розташоване за адресою: АДРЕСА_1 .

Крім цього, ОСОБА_1 упродовж липня 2020 року, діючи всупереч ст.ст. 2, 15 Закону України "Про наркотичні засоби, психотропні речовини і прекурсори" від 15 лютого 1995 року та ст.ст. 2, 10 Закону України "Про заходи протидії незаконному обігу наркотичних засобів, психотропних речовин і прекурсорів та зловживанню ними" від 15 лютого 1995 року, на своїй присадибній земельній ділянці, що знаходиться за місцем його проживання за адресою: АДРЕСА_1 , незаконно посіяв нарковмісні рослини конопель.

В подальшому, упродовж липня 2020 року, доглядаючи за даним посівом, а саме: виготовив спеціальні парники, які облаштував обладнанням для догляду за рослинами, спушуючи, прополюючи, проріджуючи з метою доведення його рослин до стадії достигання, незаконно виростив нарковмісні рослини роду коноплі (Cannabis).

05 серпня 2020 року Івано-Франківським міським судом застосовано до ОСОБА_1 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою з визначенням розміру застави. Термін дії ухвали Івано-Франківського міського суду до 01 жовтня 2020 року.

Під час досудового розслідування встановлено наявність ризиків, передбачених ст. 177 ч. 1 КПК України, а саме: 1) переховуватися від органів досудового розслідування та суду. Даний ризик, передбачений п.1 ч.1 ст.177 КПК України, є реальним, оскільки, ОСОБА_1 , враховуючи вагомість наявних доказів про вчинення ним злочинів, тяжкість покарання, що загрожує у разі визнання його винуватим у вчиненні злочинів, може переховуватись від органів досудового розслідування та суду; 2) незаконно впливати на потерпілих, свідків у цьому ж кримінальному провадженні. Даний ризик, передбачений п. 3 ч. 1 ст. 177 КПК України є реальним, оскільки, ОСОБА_1 під час проведення досудового розслідування, стануть відомі повні анкетні дані осіб, згідно показів яких було встановлено причетність останнього до злочинів, передбачених ч. 2 ст. 310, ч. 3 ст. 342, ч. 1 ст. 263 КК України, після чого останній, шляхом вмовлянь, погроз зможе впливати на їх покази, що в свою чергу може зашкодити проведенню досудового розслідування; 3) вчинити інше кримінальне правопорушення. Даний ризик, передбачений п. 5 ч. 1 ст.177 КПК України є реальним, оскільки ОСОБА_1 безробітний, постійного джерела прибутку не має, враховуючи кількість вилучених рослин роду коноплі, а тому, є підстави вважати, що він продовжить вчиняти злочини у сфері обігу наркотичних засобів з метою одержання доходів.

Вказані ризики існують та не зменшились, оскільки на даний час у зазначеному провадженні не встановлено всіх фактичних обставин.

А тому вважає необхідним продовжити строк тримання під вартою підозрюваного на строк проведення досудового розслідування.

Із урахуванням доповнення до клопотання, слідча просила продовжити строк тримання під вартою підозрюваного ОСОБА_1 до 04 листопада 2020 року.

Прокурор в судовому засіданні клопотання підтримав з мотивів наведених в ньому, просив клопотання задовольнити.

Підозрюваний у судовому засіданні заперечував проти задоволення клопотання. Суду пояснив, що визначений слідчим суддею розмір застави для нього є завищеним. Через незадовільний стан здоров`я утримання його під вартою є недоцільним. Просив застосувати запобіжний захід у вигляді домашнього арешту. Розгляд клопотання просив проводити за відсутності захисника.

Заслухавши прокурора та підозрюваного, дослідивши матеріали клопотання, вважаю наступне.

Згідно з вимогами п.п. 3 і 4 ст. 5 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод та практикою Європейського суду з прав людини обмеження права на свободу і особисту недоторканість можливе лише в передбачених законом випадках за встановленою процедурою.

Відповідно до ч. 1 ст. 183 КПК України тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м`яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим ст. 177 цього Кодексу, крім випадків, передбачених ч. 5 ст. 176 цього Кодексу.

Відповідно до ст. 197 КПК України строк тримання під вартою обчислюється з моменту взяття під варту, а якщо взяттю під варту передувало затримання підозрюваного, - з моменту затримання, а також те, що строк тримання під вартою може бути продовжений слідчим суддею в межах строку досудового розслідування в порядку, передбаченому цим Кодексом.

Статтею 199 КПК України передбачено порядок продовження строку тримання під вартою.

03 серпня 2020 року о 14 годині 20 хвилин на підставі ст. 208 КПК України затримано ОСОБА_1 за підозрою у вчиненні злочину, передбаченого ч. 3 ст. 342 КК України.

04 серпня 2020 року ОСОБА_1 повідомлено про підозру у вчиненні злочинів, передбачених ч. 2 ст. 310, ч. 3 ст. 342, ч. 1 ст. 263 КК України.

05 серпня 2020 року Івано-Франківським міським судом застосовано відносно ОСОБА_1 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою з визначенням розміру застави в межах 60 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб на строк до 01 жовтня 2020 року включно.

Постановою прокурора від 29 вересня 2020 року продовжено строк досудового розслідування до 04 листопада 2020 року включно.

Відповідно до практики Європейського суду «розумна підозра» у вчиненні кримінального злочину», про яку йдеться у підпункті «с» п. 1 ст. 5 Конвенції, передбачає наявність обставин або відомостей, які переконали б неупередженого спостерігача, що ця особа, можливо, вчинила злочин. Конвенція про захист прав людини і основоположних свобод вимагає, щоб будь-який захід, яким людина позбавляється волі, відповідав меті ст. 5, а саме захисту особи від свавілля.

У п. 175 рішення Європейського суду з прав людини від 21 квітня 2011 року у справі «Нечипорук і Йонкало проти України» визначено, що термін «обґрунтована підозра» означає, що існують факти або інформація, які можуть переконати об`єктивного спостерігача в тому, що особа, про яку йдеться, могла вчинити правопорушення (рішення у справі «Фокс, Кемпбелл і Гартлі проти Сполученого Королівства» від 30 серпня 1990 року, п. 32, Series А, № 182).

При цьому, обґрунтована підозра вимагає тільки наявності певних об`єктивних відомостей, які дають підстави для переконання в тому, що особа вірогідно вчинила злочин. За визначенням Європейського суду, «у п-п. «с» п. 1 ст. 5 йдеться про розумну підозру, а не про щиру або сумлінну (bonafide) підозру».

В справі «Мюррей проти Сполученого Королівства» (1994) Суд визначив, що «факти, які є причиною виникнення підозри, не повинні бути такими ж переконливими, як ті, що є необхідними для обґрунтованого обвинувального вироку чи просто висунення обвинувачення, черга якого надходить на наступній стадії процесу кримінального розслідування».

Отже враховуючи, що зазначені у клопотанні обставини підозри мають місце і підтверджуються на цьому етапі розслідування достатньою сукупністю матеріалів кримінального провадження, детальний перелік яких міститься у клопотанні та досліджений в судовому засіданні, а слідчий суддя на цьому етапі провадження не вправі вирішувати ті питання, які повинен вирішувати суд під час розгляду кримінального провадження по суті, зокрема, не вправі оцінювати докази з точки зору їх достатності і допустимості для визнання особи винною чи невинною у вчиненні кримінального правопорушення, а лише зобов`язаний на підставі розумної оцінки сукупності отриманих доказів визначити, що причетність особи до вчинення кримінального правопорушення є вірогідною та достатньою для застосування щодо неї обмежувального заходу, то з огляду на ті дані, які були надані стороною обвинувачення, наявні всі підстави для висновку про наявність обґрунтованої підозри у вчиненні ОСОБА_1 кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 310, ч. 3 ст. 342, ч. 1 ст. 263 КК України, які згідно ст. 12 КК України, відноситься до категорії тяжких, за вчинення яких передбачено покарання у вигляді позбавлення волі на строк до семи років.

Стороною кримінального провадження з боку обвинувачення доведено наявність об`єктивних обставин, які в свою чергу перешкоджають завершенню досудового розслідування у даному кримінальному провадженні до закінчення дії попередньої ухвали про продовження строку тримання під вартою.

Прокурором також доведено наявність ризиків, які не зменшилися та які дають достатні підстави вважати, що підозрюваний може вчинити дії, передбачені ч. 1 ст. 177 КПК України, а саме: переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; незаконно впливати на свідків, потерпілих; вчинити інше кримінальне правопорушення.

Вирішуючи дане клопотання враховую також вагомість наявних доказів про вчинення ОСОБА_1 вказаних вище злочинів, його вік, відсутність офіційного місця роботи, міцність соціальних зв`язків, а також відсутність судимостей.

Згідно з ч. 3 ст. 183 КПК України при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою слідчий суддя зобов`язаний визначити розмір застави, достатній для забезпечення виконання підозрюваним обов`язків, передбачених цим Кодексом, який в свою чергу відповідно до ч. 4 ст. 182 КПК України визначається з урахуванням обставин кримінального правопорушення, майнового та сімейного стану підозрюваного, інших даних про його особу та ризиків, передбачених ст. 177 цього Кодексу. Розмір застави повинен достатньою мірою гарантувати виконання підозрюваним покладених на нього обов`язків та не може бути завідомо непомірним для нього.

Частиною 5 ст. 182 КПК України визначено, щодо особи, підозрюваної чи обвинуваченої у вчиненні тяжкого злочину визначається у межах від 20 до 80 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

При визначенні розміру застави, як альтернативного запобіжного заходу, крім наведеного вище, враховую практику Європейського суду з прав людини, відповідно до якої розмір застави повинен визначатися тим ступенем довіри, при якому перспектива втрати застави буде достатнім стимулюючим засобом, щоб відбити у особи, щодо якої застосовано заставу, бажання будь-яким чином перешкодити встановленню істини у кримінальному провадженні, характер та обставини вчинення злочинів, тому розмір застави слід визначити в розмірі 60 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Отже, враховуючи вищенаведене, вважаю, що клопотання слід задовольнити, продовжити строк тримання ОСОБА_1 під вартою до - 04 листопада 2020 року включно, із визначенням застави в розмірі 126 060 (сто двадцять шість тисяч шістдесят) гривень.

Керуючись ст.ст. 176-178, 182, 183, 193, 194, 196, 197, 199, 202, 205, 309, 376, 395 КПК України, -

У Х В А Л И В :

Клопотання задовольнити.

Продовжити строк тримання під вартою ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , до 04 листопада 2020 року включно, в межах строку досудового розслідування.

Тримання під вартою підозрюваного ОСОБА_1 здійснювати в Івано-Франківській установі виконання покарань № 12.

Визначити заставу - 126 060 (сто двадцять шість тисяч шістдесят) гривень, яка може бути внесена, як самим підозрюваним, так і іншою фізичною або юридичною особою (заставодавцем) на депозитний рахунок Івано-Франківського міського суду (МФО: 820172, код отримувача: 26289647, банк отримувача: ДКС України, м. Київ, рахунок: UA158201720355259002000002265).

Підозрюваний або заставодавець мають право у будь-який момент внести заставу в розмірі, визначеному в ухвалі про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, протягом дії ухвали.

У разі внесення застави покласти на підозрюваного ОСОБА_1 ,на строк до 04 листопада 2020 року включно обов`язки:

1) прибувати до визначеної службової особи - слідчого, прокурора або суду, із визначеною періодичністю;

2) не відлучатися із населеного пункту, в якому він зареєстрований, проживає чи перебуває, без дозволу слідчого, прокурора або суду;

3) повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання або місця роботи;

4) утримуватись від спілкування з свідками, в даному кримінальному провадженні;

5) здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд та в`їзд в Україну;

та роз`яснити, що в разі невиконання таких обов`язків щодо нього може бути застосований більш жорсткий запобіжний захід і може бути накладено грошове стягнення від 0,25 до 2 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Роз`яснити ОСОБА_1 , що у разі внесення застави у визначеному у даній ухвалі розмірі оригінал документу із відміткою банку має бути наданий уповноваженій службовій особі місця ув`язнення, яка після його отримання та перевірки має негайно здійснити розпорядження про звільнення з-під варти та повідомити усно і письмово слідчого, прокурора та слідчого суддю.

У разі внесення застави та з моменту звільнення з-під варти підозрюваний вважається таким, до якого застосовано запобіжний захід у виді застави.

Ухвала підлягає до негайного виконання після її оголошення, про прийняте рішення повідомити заінтересованих осіб.

Контроль за виконанням ухвали покласти на прокурора Івано-Франківської обласної прокуратури Балкового В.В.

Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Івано-Франківського апеляційного суду області протягом 5 днів з дня її оголошення.

Слідчий суддя Бабій О.М.