Ухвала суду № 91847819, 23.09.2020, Саксаганський районний суд м. Кривого Рогу

Справа № 214/4696/19

1-кп/214/215/20

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

23 вересня 2020 року м. Кривий Ріг

Саксаганський районний суд м. Кривого Рогу Дніпропетровської області в складі:

головуючого судді - Євтушенка О.І.,

секретар судового засідання - Єременко К.С.,

за участю:

прокурора - Пруднікова Р.А.,

захисника - Ковша Д.В.,

обвинуваченого - ОСОБА_1 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду, в режимі відеоконференції, об`єднане кримінальне провадження, внесене в Єдиний реєстр досудових розслідувань №12018040230001142 (1201904075000723), відносно ОСОБА_1 , обвинуваченого у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.3 ст.15 ч.3 ст.185, ч.3 ст.185 КК України, -

ВСТАНОВИВ:

Прокурор в судовому засіданні заявив клопотання про продовження строку дії запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, обраного відносно обвинуваченого ОСОБА_1 , ще на два місяці, оскільки продовжують існувати ризики, що дають достатньо підстав вважати про можливість обвинуваченого переховуватися від суду, а також вчинити інше кримінальне правопорушення, яке просив задовольнити.

Обвинувачений ОСОБА_1 , приймаючи участь в судовому засіданні в режимі відеоконференції, заперечував проти продовження дії запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою. Разом з тим, підтримав позицію свого захисника та просив суд змінити йому міру запобіжного заходу у вигляді триманні під вартою на домашній арешт із забороною залишати житло в нічний час доби за місцем свого мешкання.

Захисник Ковш Д.В. в судовому засіданні заявив клопотання про зміну запобіжного заходу його підзахисному, посилаючись на раніше заявлені підстави в попередніх аналогічних клопотаннях. В обґрунтування своїх вимог захисник вказав, що його підзахисний має захворювання, яке підтверджується непоодинокими медичними висновками про незадовільний стан здоров`я останнього, що виключає наявність будь-яких ризиків, заявлених стороною обвинувачення. Крім того, обвинувачений ОСОБА_1 має постійне зареєстроване місце проживання за адресою: АДРЕСА_1 . За вказаною адресою проживає його рідна сестра ОСОБА_2 , 1979 року народження, яка має можливість здійснювати догляд за обвинуваченим та забезпечити його належною медичною допомогою.

Свідок ОСОБА_2 , повторно допитана в судовому засіданні в межах розгляду клопотання захисника Ковша Д.В. про зміну запобіжного заходу, пояснила, що вона не заперечує проти проживання обвинуваченого ОСОБА_1 за адресою: АДРЕСА_1 , у разі обрання останньому запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту, враховуючи важкий стан здоров`я її брата ОСОБА_1 . Вона зможе забезпечити обвинуваченого ОСОБА_1 необхідними медикаментами, а також забезпечити його доставку в судові засідання.

Вислухавши думки сторін кримінального провадження, покази свідка, дослідивши матеріали кримінального провадження, суд приходить до висновку про задоволення клопотання захисника Ковша Д.В. про зміну запобіжного заходу, а також відмову в задоволенні клопотання прокурора щодо доцільності продовження терміну тримання обвинуваченого ОСОБА_1 під вартою строком на два місяці, виходячи з наступних підстав.

Відповідно до положень ч.ч.2, 3 ст.331 КПК України, незалежно від наявності клопотань суд зобов`язаний розглянути питання доцільності продовження тримання обвинуваченого під вартою до спливу двомісячного строку з дня застосування судом до обвинуваченого запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою. До спливу продовженого строку суд зобов`язаний повторно розглянути питання доцільності продовження тримання обвинуваченого під вартою, якщо судове провадження не було завершене до його спливу. Вирішення питання судом щодо запобіжного заходу відбувається в порядку, передбаченому главою 18 цього Кодексу.

Ухвалою суду від 27 липня 2020 року продовжено дію запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, обраного ОСОБА_1 , обвинуваченому у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.3 ст.15 ч.3 ст.185, ч.3 ст.185 КК України, строком на два місяці, тобто до 24 вересня 2020 року.

Однак, враховуючи стадію судового розгляду даного кримінального провадження, складність справи та об`єм обвинувачення, суд приходить до висновку, що воно не буде завершено до спливу строку тримання обвинуваченого ОСОБА_1 під вартою, визначеного ухвалою суду від 24 вересня 2020 року.

Тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо жоден із більш м`яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 КПК України.

Встановлено, що ОСОБА_1 обвинувачується у вчиненні умисних тяжких корисливих злочинів, передбачених ч.3 ст.185 КК України, за які за законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк від 3 до 6 років.

Судом неодноразово було встановлено, що обвинувачений ніде не працює, не має міцних соціальних зв`язків, які б могли стримувати його залишити межі міста та продовжити злочинну діяльність. Крім того, ОСОБА_1 обвинувачується у вчиненні злочинів в період іспитового строку, раніше неодноразово притягувався до кримінальної відповідальності за вчинення корисливих злочинів, йому пред`явлені обвинувачення у вчиненні інших кримінальних правопорушень

Зазначені вище обставини у своїй сукупності дають підстав вважати, що встановлені раніше ризики, визначені ст.177 КПК України, а саме, наявність достатніх підстав вважати про можливість обвинуваченого переховуватися від органів досудового розслідування та суду, а також можливість вчинення іншого кримінального правопорушення, не зменшилися.

Однак, судом неодноразово констатувався важкий стан здоров`я обвинуваченого ОСОБА_1 , що підтверджується рядом медичних довідок (т.9, а.с. 57, 79, 110), зі змісту яких слідує, що останній на даний час має захворювання середнього ступеня тяжкості, з врахуванням супутньої патології, може пересуватися лише із сторонньою допомогою або на ношах, обслуговує себе частково.

Вказані обставини є очевидними, враховуючи стан здоров`я обвинуваченого ОСОБА_1 під час його неодноразової участі в лежачому стані на ношах в режимі відеоконференції в судових засіданнях при розгляді цього кримінального провадження.

Отже, встановлені раніше ризики, визначені ст.177 КПК України, а саме, наявність достатніх підстав вважати про можливість обвинуваченого ОСОБА_1 переховуватися від органів досудового розслідування та суду, а також можливість вчинення ним іншого кримінального правопорушення, хоча і наявні, однак, можливість їх настання на теперішній час викликає сумніви, зважаючи на стан здоров`я ОСОБА_1 , який обмежений у фізичних можливостях, пов`язаних з пересуванням.

В свою чергу, судом також встановлено, що обвинувачений ОСОБА_1 , окрім основного захворювання, має інші супутні захворювання, при цьому суду не вдалось з`ясувати, чи отримує останній належне лікування за супутніми захворюваннями. Разом з тим, обвинувачений постійно скаржиться на не отримання такого лікування в умовах тримання під вартою.

Відповідно до вимог ч.1 ст.194 КПК України, під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя, суд зобов`язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про: 1) наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення; 2) наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор; 3) недостатність застосування більш м`яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.

Згідно ч.4 цієї статті, якщо при розгляді клопотання про обрання запобіжного заходу прокурор доведе обставини, передбачені пунктами 1 та 2 частини першої цієї статті, але не доведе обставини, передбачені пунктом 3 частини першої цієї статті, слідчий суддя, суд має право застосувати більш м`який запобіжний захід, ніж той, який зазначений у клопотанні, а також покласти на підозрюваного, обвинуваченого обов`язки, передбачені частинами п`ятою та шостою цієї статті, необхідність покладення яких встановлена з наведеного прокурором обґрунтування клопотання.

Враховуючи встановлені судом обставини та положення норм кримінального процесуального закону, суд приходить до висновку, що хоча прокурором і доведено наявність обставин, що свідчать про існування ризиків, визначених п.п.1, 4 ч.1 ст.177 КПК України, однак, зважаючи на стан здоров`я обвинуваченого ОСОБА_1 , вважає, що не може бути продовжено застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно останнього, оскільки прокурором не доведено недостатність застосування більш м`яких запобіжних заходів для запобігання ризикам, зазначеним у клопотанні останнього.

За таких обставин, суд вважає, що в задоволенні клопотання прокурора про доцільність продовження терміну тримання обвинуваченого ОСОБА_1 під вартою необхідно відмовити, при цьому клопотання захисника Ковша Д.В. про зміну запобіжного заходу з тримання під вартою на запобіжний захід у вигляді домашнього арешту відносно ОСОБА_1 підлягає задоволенню, з покладанням обов`язків, визначених ч.5 ст.194 КПК України, оскільки такий запобіжний захід зможе запобігти раніше встановленим ризикам.

Визначаючи обвинуваченому ОСОБА_1 запобіжний захід у вигляді домашнього арешту, суд вважає можливим визначити його виконання за зареєстрованим місцем проживання останнього за адресою: АДРЕСА_1 з 22-00 год. до 06-00 год.

При цьому, суд враховує строк перебування ОСОБА_1 під вартою з 11 травня 2019 року по 23 вересня 2020 року та неможливістю продовжити судовий розгляд кримінального провадження з 14 квітня 2020 року, у зв`язку з очевидним незадовільним станом здоров`я останнього.

Отже, суд в свою чергу враховує, що сама лише тяжкість вчиненого злочину, хоча і є визначаючим елементом при оцінці ризику ухилення від суду, однак не може бути достатньою підставою для законності тримання особи під вартою.

Зазначений вище висновок суду повністю узгоджується з позицію Європейського суду з прав людини, викладеною в рішеннях у справах: «Єлоев проти України», «Фельдман проти України», а саме, доцільність продовження строків тримання під вартою, як упродовж досудового розслідування так і судового розгляду, ґрунтується на презумпції, що з перебігом ефективного розслідування справи та її судового розгляду зменшуються ризики, які стали підставою для взяття особи під варту на початковій стадії розслідування. Відповідно кожне наступне продовження строку тримання під вартою має містити детальне обґрунтування ризиків, що залишаються та їх аналіз, як підстави для подальшого втручання у право особи на свободу.

Згідно з вимогами ч.4 ст.196 КПК України, слідчий суддя зобов`язаний визначити в ухвалі про обрання запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту, дату закінчення її дії у межах строку, передбаченого цим Кодексом.

Суд вважає необхідним застосувати до обвинуваченого ОСОБА_1 запобіжний захід у вигляді домашнього арешту, строком на 2 (два) місяці, обраховуючи його з моменту зміни запобіжного заходу з тримання під вартою на домашній арешт.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст.176-178, 183, 184, 331, 372 КПК України, суд -

УХВАЛИВ:

В задоволенні клопотання прокурора про продовження дії запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою щодо ОСОБА_1 - відмовити.

Клопотання захисника Ковша Д.В. про зміну запобіжного заходу - задовольнити.

Змінити запобіжний захід у вигляді тримання під вартою щодо ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , продовженого ухвалою Саксаганського районного суду м. Кривого Рогу Дніпропетровської області від 27 липня 2020 року, на запобіжний захід у вигляді домашнього арешту, строком на 2 (два) місяці, тобто до 21 листопада 2020 року.

Заборонити обвинуваченому ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , залишати місце свого проживання та реєстрації з 22-00 год. до 06-00 год., строком на 2 (два) місяці, тобто до 21 листопада 2020 року, за адресою: вул. Барикадна, буд.74, м. Кривий Ріг Дніпропетровської області.

Покласти на обвинуваченого ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , строком на 2 (два) місяці, тобто до 21 листопада 2020 року, наступні обов`язки:

- не залишати приміщення буд. АДРЕСА_1 з 22-00 год. до 06-00 год.;

- прибувати за кожною вимогою до Саксаганського районного суду м. Кривого Рогу Дніпропетровської області;

- не відлучатися без дозволу суду за межі міста Кривого Рогу;

- повідомляти суд про зміну свого місця проживання або реєстрації;

- носити електронний засіб контролю.

Роз`яснити обвинуваченому ОСОБА_1 , що відповідно до ч.5 ст.181 КПК України, працівники органу Національної поліції з метою контролю за його поведінкою, мають право з`являтися в житло, під арештом в якому він перебуває, вимагати надання усних чи письмових пояснень з питань, пов`язаних із виконанням покладених на нього зобов`язань, використовувати електронні засоби контролю.

Відповідно до п.1 ч.3 ст.202 КПК України, обвинуваченого ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , звільнити з-під варти та негайно доставити до місця проживання.

Ухвалу про застосування запобіжного заходу у вигляді цілодобового домашнього арешту передати для виконання до Центрально-Міського ВП КВП ГУНП в Дніпропетровській області, який повинен негайно поставити на облік особу, щодо якої застосовано запобіжний захід у вигляді домашнього арешту і повідомити про це суд.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Повний текст ухвали складений та оголошений 24.09.2020 року о 10 год. 10 хв.

Головуючий суддя О.І. Євтушенко