Ухвала суду № 91846749, 22.09.2020, Бабушкінський районний суд м. Дніпропетровська

Справа № 932/10680/20

Провадження №2/932/4001/20

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

22 вересня 2020 року м. Дніпро

Суддя Бабушкінського районного суду м. Дніпропетровська Цитульський В.І., ознайомившись із позовною заявою ОСОБА_1 до акціонерного товариства «ДТЕК Дніпровські електромережі» про визнання незаконним та скасування рішення комісії,-

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернувся до Бабушкінського районного суду м. Дніпропетровська з вищезазначеною позовною заявою, яка була розподілена для розгляду судді Цитульському В.І. та в якій ОСОБА_1 просив суд: визнати незаконним та скасувати рішення комісії по розгляду актів про порушення Дніпровського району електричних мереж (ДРЕМ) Акціонерного товариства «ДТЕК Дніпровські електромережі», оформлене «Протоколом №53/20 від 25.08.2020 засідання комісії з розгляду акта про порушення №020119 від 12.08.2020».

Відповідно до п.1 ч.1 ст.186 ЦПК України, суддя відмовляє у відкритті провадження у справі, якщо заява не підлягає розгляду в порядку цивільного судочинства.

Згідно зі змістом ст.ст.11, 15 ЦК України, цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства. Кожна особа має право на судовий захист.

Захист цивільних прав – це передбачені законом способи охорони цивільних прав у разі їх порушення чи реальної небезпеки такого порушення.

Способи захисту суб`єктивних цивільних прав розуміють як закріплені законом матеріально-правові заходи примусового характеру, за допомогою яких проводиться поновлення (визнання) порушених (оспорюваних) прав, як вплив на правопорушника. Загальний перелік таких способів захисту цивільних прав та інтересів дається в статті 16 ЦК України.

Як правило, власник порушеного права може скористатися не будь-яким, а цілком конкретним способом захисту свого права. Частіше за все спосіб захисту порушеного права прямо визначається спеціальним законом і регламентує конкретні цивільні правовідносини.

Відповідно до Правил користування електричною енергією та ЗУ «Про ринок електричної енергії», на підставі акта, енергопостачальник має право визначити обсяг та вартість не облікованої, внаслідок порушення споживачами Правил, електричної енергії, а рішення (протокол) є лише фіксацією засідання комісії з розгляду акту про порушення, яке не встановлює для споживача будь-яких обов`язків, крім задекларованого права організації електропостачання, в подальшому, звернутися до суду з вимогою про відшкодування збитків спричинених споживачем в результаті дій зафіксованих в акті.

Тобто, з аналізу зазначеного вбачається, що акт про порушення є лише фіксацією самого порушення, яке було виявлено під час проведення постачальником енергії перевірки дотримання Правил, а тому акт та протокол (рішення) засідання комісії, є доказами, які оцінюються судом при розгляді справи відкритої за зверненням енергопостачальника до суду з вимогою про стягнення заборгованості, оскільки вони самі по собі не встановлюють, для споживача, будь-яких обов`язків і є різновидами претензії, що в свою чергу свідчить про відсутність механізму встановленого законодавством для їх окремого оскарження.

Аналогічні висновки містяться в постанові ВП/ВС від 06.02.2019 прийнятій за результатами розгляду цивільної справи №522/12901/17, між іншим в ній також зазначено, що поняття «спір, який підлягає розгляду в порядку цивільного судочинства» слід тлумачити в більш широкому значенні, тобто як поняття, що стосується тих спорів, які не підлягають розгляду в порядку цивільного судочинства, та тих, які взагалі не підлягають судовому розгляду.

З огляду на вищевикладене, у відкритті провадження слід відмовити з підстав визначених п.1 ч.1 ст.186 ЦПК України.

На підставі викладеного, керуючись п.1 ч.1 ст.186 ЦПК України, суд, -

УХВАЛИВ:

У відкритті провадження за позовом ОСОБА_1 до акціонерного товариства «ДТЕК Дніпровські електромережі» про визнання незаконним та скасування рішення комісії – відмовити.

Апеляційна скарга на ухвалу суду подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції протягом п`ятнадцяти днів з дня її проголошення . Учасник справи, якому ухвала суду не була вручена у день її проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження , якщо апеляційна скарга подана протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.

Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у частині другій статті 358 цього Кодексу.

Пунктом 15.5 ч.1 Перехідних положень ЦПК України передбачено, що апеляційні та касаційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди, а матеріали справ витребовуються та надсилаються судами за правилами, що діяли до набрання чинності цією редакцією Кодексу. У разі порушення порядку подання апеляційної чи касаційної скарги відповідний суд повертає таку скаргу без розгляду.

Суддя В.І.Цитульський