Рішення № 91844908, 18.09.2020, Харківський окружний адміністративний суд

Харківський окружний адміністративний суд 61022, м. Харків, майдан Свободи, 6, inbox@adm.hr.court.gov.ua, ЄДРПОУ: 34390710

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

18 вересня 2020 р. № 520/6347/2020

Харківський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді - Панова М.М.,

за участю секретаря судового засідання - Кравчені Т.І.,

представника позивача - Лисяк О.В.,

представника відповідача - Гундар Г.М.,

розглянувши в порядку загального позовного провадження у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду в м. Харкові адміністративну справу за позовом Фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 до Головного управління ДПС у Харківській області про скасування наказу та податкового повідомлення-рішення, -

В С Т А Н О В И В:

Фізична особа - підприємець ОСОБА_1 звернувся до Харківського окружного адміністративного суду з позовом, в якому, з урахуванням уточнень просить суд скасувати наказ на проведення перевірки від 13.12.2019 №2978; скасувати податкові повідомлення-рішення від 04.02.2020 №0000663201, №0000673201.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що оскаржувані наказ та податкове повідомлення-рішення винесені всупереч вимогам законодавства, яке регулює спірні правовідносини.

Представник позивача в судовому засіданні підтримав позовні вимоги у повному обсязі та просив суд позов задовольнити.

Представник відповідача проти позову заперечував та просив відмовити у його задоволенні. В обґрунтування своїх заперечень зазначив, що оскаржуваний наказ відповідає вимогам чинного законодавства, а податкове повідомлення-рішення є правомірним та прийнятим з дотриманням вимог законодавства.

Дослідивши матеріали справи, вислухавши думку осіб, які беруть участь у справі, суд встановив наступне.

Судом встановлено, що ОСОБА_1 є фізичною особою - підприємцем та зареєстрований в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань з ідентифікаційним кодом 2830202858.

Підприємцем для здійснення господарської діяльності зареєстровані такі види діяльності: 1.09 Виробництво інших меблів; 47.59 Роздрібна торгівля меблями, освітлювальним приладдям та іншими товарами для дому в спеціалізованих магазинах; 16.23 Виробництво інших дерев`яних будівельних конструкцій і столярних виробів; 47.03 роздрібна торгівля пальним - основний вид діяльності. Основний вид діяльності здійснюється з 2011 року.

На підставі наказу на проведення перевірки від 13.12.2019 №2978 та направлень від 13.12.2019 №100, №701 виданих Головним управлінням ДПС у Харківській області посадовими особами ГУ ДПС у Харківській області, на підставі пп. 80.2.5 п. 80.2 ст. 80 Податкового Кодексу України була проведена фактична перевірка Фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 з питань додержання суб`єктами господарювання вимог, встановлених законодавством України, які є обов`язковими до виконання при здійсненні виробництва і обігу підакцизних товарів.

Відповідачем було винесено акт від 02.01.2020 №3/20-40-32-01-08/ НОМЕР_1 про результати фактичної перевірки з питань додержання суб`єктами господарювання вимог, встановлених законодавством України, які є обов`язковими до виконання при здійсненні виробництва і обігу підакцизних товарів, яким встановлено вчинення позивачем порушень наступних положень законодавства: п. 1, п. 2, п. 12, ст. 3 Закону України від 06.07.1995 №265/95-ВР «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» (далі по тексту - ЗУ №265/95-ВР); ч. 20 ст. 15 Закону України від 19.12.1995 №481/95-ВР «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного, і плодового, алкогольних напоїв, тютюнових виробів та пального» (далі по тексту - ЗУ №481/95-ВР).

На підставі висновків акту перевірки відповідачем було винесено оскаржувані податкові повідомлення-рішення від 04.02.2020 за номерами: №000673201, яким до позивача застосовано штрафні санкції за порушення законодавства у сфері виробництва та обігу алкогольних напоїв та тютюнових виробів у сумі 250000,00 грн, №0000663201, яким до позивача застосовані штрафні санкції за порушення законодавства за натентув., норм регул. обігу готівки та застос. реєстраторів у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг на суму 200,50 грн.

Позивач, вважаючи дії відповідача щодо проведення перевірки та винесення оскаржуваних податкових повідомлень-рішень протиправними, звернувся до суду з даним пзовом.

Щодо дій посадових осіб при проведенні перевірки, суд зазначає наступне.

Згідно з п. 5 ст. 80 Податкового кодексу України допуск посадових осіб контролюючих органів до проведення фактичної перевірки здійснюється згідно із статтею 81 цього Кодексу.

Згідно з п. 1 ст. 81 Податкового кодексу України посадові особи контролюючого органу мають право приступити до проведення документальної виїзної перевірки, фактичної перевірки за наявності підстав для їх проведення, визначених цим Кодексом, та за умови пред`явлення або надіслання у випадках, визначених цим Кодексом, таких документів: направлення на проведення такої перевірки, в якому зазначаються дата видачі, найменування контролюючого органу, реквізити наказу про проведення відповідної перевірки, найменування та реквізити суб`єкта (прізвище, ім`я, по батькові фізичної особи - платника податку, який перевіряється) або об`єкта, перевірка якого проводиться, мета, вид (документальна планова/позапланова або фактична), підстави, дата початку та тривалість перевірки, посада та прізвище посадової (службової) особи, яка проводитиме перевірку. Направлення на перевірку у такому випадку є дійсним за наявності підпису керівника (його заступника або уповноваженої особи) контролюючого органу, що скріплений печаткою контролюючого органу; копії наказу про проведення перевірки, в якому зазначаються дата видачі, найменування контролюючого органу, найменування та реквізити суб`єкта (прізвище, ім`я, по батькові фізичної особи - платника податку, який перевіряється) та у разі проведення перевірки в іншому місці - адреса об`єкта, перевірка якого проводиться, мета, вид (документальна планова/позапланова або фактична перевірка), підстави для проведення перевірки, визначені цим Кодексом, дата початку і тривалість перевірки, період діяльності, який буде перевірятися. Наказ про проведення перевірки є дійсним за наявності підпису керівника (його заступника або уповноваженої особи) контролюючого органу та скріплення печаткою контролюючого органу; службового посвідчення осіб, які зазначені в направленні на проведення перевірки.

Згідно з п. 1 ст. 81 Податкового кодексу України непред`явлення або не надіслання у випадках, визначених цим Кодексом, платнику податків (його посадовим (службовим) особам або його уповноваженому представнику, або особам, які фактично проводять розрахункові операції) цих документів або пред`явлення зазначених документів, що оформлені з порушенням вимог, встановлених цим пунктом, є підставою для недопущення посадових (службових) осіб контролюючого органу до проведення документальної виїзної або фактичної перевірки.

Згідно з п. 1 ст. 81 Податкового кодексу України при пред`явленні направлення платнику податків та/або посадовим (службовим) особам платника податків (його представникам або особам, які фактично проводять розрахункові операції) такі особи розписуються у направленні із зазначенням свого прізвища, імені, по батькові, посади, дати і часу ознайомлення.

Згідно з п.1 ст. 81 Податкового кодексу України у разі відмови платника податків та/або посадових (службових) осіб платника податків (його представників або осіб, які фактично проводять розрахункові операції) розписатися у направленні на перевірку посадовими (службовими) особами контролюючого органу складається акт, який засвідчує факт відмови. У такому випадку акт про відмову від підпису у направленні на перевірку є підставою для початку проведення такої перевірки.

Згідно з п. 2 ст. 81 Податкового кодексу України у разі відмови платника податків та/або посадових (службових) осіб платника податків (його представників або осіб, які фактично проводять розрахункові операції) у допуску посадових (службових) осіб контролюючого органу до проведення перевірки посадовими (службовими) особами контролюючого органу за місцем проведення перевірки, невідкладно складається у двох примірниках акт, що засвідчує факт відмови, із зазначенням заявлених причин відмови, один примірник якого вручається під підпис, відразу після його складання, платнику податків та/або уповноваженій особі платника податків.

Згідно з п. 2 ст. 81 Податкового кодексу України у разі відмови платника податків та/або його посадових (службових) осіб (представників або осіб, які фактично проводять розрахункові операції) підписати акт, що засвідчує факт відмови у допуску до проведення перевірки, посадовими (службовими) особами контролюючого органу складається акт, що засвідчує факт відмови в отриманні акта та/або наданні письмових пояснень до нього.

Згідно з п. 3 ст. 81 Податкового кодексу України під час проведення перевірок посадові (службові) особи органів державної служби повинні діяти у межах повноважень, визначених цим Кодексом.

У судовому засіданні представником позивача було зазначено, що посадовими особами контролюючого органу в порушення положень ПКУ не був складений акт, що засвідчує факт відмови у допуску до перевірки, або якщо, навіть відповідний акт і був складений, для ознайомлення та підпису позивачу не надавався; посадовими особами контролюючого органу в порушення положень ПКУ позивачу не були надані на підпис та ознайомлення направлення на перевірку; можливе твердження контролюючого органу про відмову позивача від ознайомлення та підписання направлення є безпідставним, оскільки відповідний акт про відмову підписання у направленні на перевірку посадовими особами контролюючого органу не складався, а навіть якщо і складався то на ознайомлення та підпис не давався, а отже у контролюючого органу відсутні підстави для початку проведення такої перевірки.

Таким чином, враховуючи вищевикладене, суд доходить до висновку, що перевірка є незаконною та такою що не породжує правових наслідків.

Щодо законності оскаржуваних податкових повідомлень-рішень від 04.02.2020 №000673201 та №0000663201, суд зазначає наступне.

Згідно з ст. 3 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» суб`єкти господарювання, які здійснюють розрахункові операції в готівковій та/або в безготівковій формі (із застосуванням платіжних карток, платіжних чеків, жетонів тощо) при продажу товарів (наданні послуг) у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг, а також операції з приймання готівки для подальшого її переказу зокрема зобов`язані: проводити розрахункові операції на повну суму покупки (надання послуги) через зареєстровані, опломбовані у встановленому порядку та переведені у фіскальний режим роботи реєстратори розрахункових операцій з роздрукуванням відповідних розрахункових документів, що підтверджують виконання розрахункових операцій, або у випадках, передбачених цим Законом, із застосуванням зареєстрованих у встановленому порядку розрахункових книжок (п. 1 ст. 3 ЗУ); видавати особі, яка отримує або повертає товар, отримує послугу або відмовляється від неї, включаючи ті, замовлення або оплата яких здійснюється з використанням мережі Інтернет, при отриманні товарів (послуг) в обов`язковому порядку розрахунковий документ встановленої форми на повну суму проведеної операції (п. 2 ст. 3 ЗУ); вести в порядку, встановленому законодавством, облік товарних запасів на складах та/або за місцем їх реалізації, здійснювати продаж лише тих товарів (послуг), що відображені в такому обліку.

Згідно з ст. 15 Закону України «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного, і плодового, алкогольних напоїв, тютюнових виробів та пального» суб`єкт господарювання (у тому числі іноземний суб`єкт господарювання, який діє через своє зареєстроване постійне представництво) має право зберігати пальне без отримання ліцензії на право зберігання пального в місцях виробництва пального або місцях оптової торгівлі пальним чи місцях роздрібної торгівлі пальним, на які отримані відповідні ліцензії.

Ліцензії на право роздрібної торгівлі пальним видаються уповноваженими Кабінетом Міністрів України органами виконавчої влади за місцем торгівлі суб`єкта господарювання (у тому числі іноземного суб`єкта господарювання, який діє через своє зареєстроване постійне представництво) терміном на п`ять років.

Суб`єкти господарювання (у тому числі іноземні суб`єкти господарювання, які діють через свої зареєстровані постійні представництва) отримують ліцензію на право роздрібної торгівлі пальним на кожне місце роздрібної торгівлі пальним.

Діяльність з реалізації пального регулюється Наказом Міністерства палива та енергетики України від 20.05.2008 №281/171/578/155 «Про затвердження Інструкції про порядок приймання, транспортування, зберігання, відпуску та обліку нафти і нафтопродуктів на підприємствах і організаціях України».

Зазначеною інструкцією встановлено єдиний порядок організації та виконання робіт, пов`язаних з прийманням, транспортуванням, зберіганням, відпуском та обліком товарної нафти (далі - нафта) і нафтопродуктів.

Товарний балансовий звіт складається підприємством на підставі балансів структурних підрозділів на перше число кожного місяця на підставі актів приймання-здавання нафтопродуктів за цей період, результатів інвентаризації та інших документів.

Під час приймання, зберігання та відпуску нафти і нафтопродуктів керівник підприємства та головний бухгалтер здійснюють контроль за дотриманням матеріально відповідальними особами вимог цієї Інструкції та забезпечують: своєчасне оформлення документів руху нафти та нафтопродуктів; збереження їх кількості і якості; відображення їх руху за бухгалтерським обліком; своєчасне вжиття заходів щодо попередження псування, втрат, нестач та розкрадання нафти та нафтопродуктів, а також створення необхідних умов для їх зберігання.

Так, в судовому засіданні судом встановлено, дійсно в позивача відсутня ліцензія на здійснення роздрібної торгівлі пальним. Однак, з 01.07.2019 по теперішній час позивач не здійснював жодної роздрібної торгівлі.

Це підтверджується тим, що на виконання вимог інструкції про порядок приймання, транспортування, зберігання, відпуску та обліку нафти і нафтопродуктів на підприємствах і організаціях України ФОП ОСОБА_1 ведеться уся необхідна бухгалтерська та облікова документація.

Згідно товарних балансових звітів, книг обліку розрахункових операцій та РРО та книг обліку товару, які наявні в матеріалах адміністративної справи, кількість наявного на збереженні пального є незмінною за виключенням наступного.

Позивачем на поставку палива укладено декілька угод з ТОВ «Покров-Оіл» договір №252 від 22.04.2016, чинний на даний час і з TOB «АСК Моноліт» договір №18/12 від 18.12.2017, згідно з яких позивач отримував у власні цистерни нафтопродукти.

Дійсність операцій щодо прийняття, зберігання та відвантаження пального за вказаними договорами також підтверджується товарними балансовими звітами, та книгами обліку товару.

Нафтопродукти, які отримувались від вказаних підприємств-постачальників позивач реалізовував до 01.07.2019.

Крім того, позивачем укладено договір відповідального зберігання нафтопродуктів з ПП ВТК «Ніка» від 01.01.2019, згідно якого приймається і зберігається пальне, яке належить вказаному підприємству.

У зв`язку з тим, що зберігання отриманого пального здійснювалось в цистернах, в яких зберігається й власне пальне позивача, на виконання вимог законодавства, ним здійснювався облік операцій, що підтверджується також й книгами обліку розрахункових операцій та РРО оскільки позивачем проводились касові операції з «нульовими» чеками (з вартістю в 0 (нуль) гривень 00 копійок).

Таким чином, застосування штрафних санкцій у загальному розмірі 250200,50 грн. до позивача є безпідставним та без доказовими.

Актом перевірки зафіксовано 2 випадки реалізації палива, перший з 01.07.2019 по 03.07.2019, другий - 27.12.2019.

Щодо факту реалізації палива у періоди з 01.07.2019-03.07.2019 та 27.12.2019-31.12.2019 у судовому засіданні представником позивача зазначено наступне.

Як вже зазначалось раніше, 01.01.2019 між ПП ВТК «Ніка» та ФОП ОСОБА_1 було укладено договір відповідального зберігання нафтопродуктів.

ФОП ОСОБА_1 не відпускав та не реалізовував після 01.07.2019 пальне, так як не мав відповідної ліцензії.

Вказане підтверджено аркушами книги обліку розрахункових операцій на РРО за періоди з 01.07.2019-03.07.2019 та 27.12.2019-31.12.2019 та аркушами змінних звітів за періоди 01.07.2019-03.07.2019 та 27.12.2019-31.12.2019, а також інвентаризаційним описом товарно-матеріальних цінностей від 28.12.2019 (копії відповідних документів наявні в матеріалах справи).

Ці документи свідчать про відсутність реалізації та наявності незмінного залишку палива на АЗС з 01.07.2019 по 03.07.2019 та з 27.12.2019 по 31.12.2019.

Щодо факту реалізації палива під час проведення перевірки та проведення контрольної розрахункової операції, представником позивача зазначено наступне.

Згідно з п. 80.4. Кодексу перед початком фактичної перевірки з питань дотримання порядку здійснення контрольних розрахункових операцій (далі - КРО) та ведення касових операцій, посадовими особами органів ДПС може бути проведено контрольну розрахункову операцію (контрольну закупку). При цьому товари, які було отримано під час такої закупки, підлягають поверненню платнику податків у непошкодженому вигляді. У разі неможливості повернення такого товару відшкодування витрат здійснюється відповідно до законодавства з питань захисту прав споживачів (пп. 20.1.11. Кодексу).

Згідно з п. 4 ст. 80 ПК України перед початком фактичної перевірки, з питань дотримання порядку здійснення розрахункових операцій та ведення касових операцій, посадовими особами контролюючих органів на підставі підпункту 20.1.10 пункту 20.1 статті 20 цього Кодексу може бути проведена контрольна розрахункова операція.

Розрахункова операція під час фактичної перевірки та КРО передбачає сплату споживачем на користь продавця вартості товару (послуги) та отримання споживачем такого товару (послуги). Саме тому посадові особи контролюючого органу повинні здійснювати розрахунок за придбані товари (послуги).

Також податковим законодавством встановлено, що у випадку проведення КРО фактично за бюджетні кошти, податківці повинні повернути реалізований товар та отримати назад сплачені за товар кошти, що також проводиться через РРО.

Згідно положень законодавства в акті перевірки повинно бути зафіксовано порядок проведення КРО, зокрема: посилання на Акт видачі грошей для проведення «закупівлі» палива; посилання на саму операцію купівлі з обов`язковою фіксацією обставин проведення або не проведення розрахункової операції (вказання номерів чеків, тощо); посилання на операції повернення товару та грошових коштів з обов`язковою фіксацією обставин проведення або не проведення розрахункової операції (вказання номерів чеків, тощо).

Зазначені обставини в порушення законодавства в тексті акту не зазначені.

Представник позивача в судовому засіданні наголосив, що контрольна закупка не здійснювалась. Проведення контрольної розрахункової операції, а також операції щодо повернення товару та грошових коштів не знаходить своє підтвердження в вищевказаних книгах обліку розрахункових операцій на РРО та змінних звітах.

Крім того, акт про результати перевірки не містить жодного посилання як на Акт видачі грошей для проведення «закупівлі» палива, так і на проведення самої контрольної розрахункової операції.

Таким чином, факт проведення контрольної розрахункової операції не є підтвердженим.

Щодо вимоги про скасування наказ на проведення перевірки від 13.12.2019 №2978, суд зазначає, що відповідно до п. 80.1 ст. 80 Податкового кодексу України фактична перевірка здійснюється без попередження платника податків (особи).

Згідно з п. п. 80.2.5 п. 80.2 ст. 80 Податкового кодексу України фактична перевірка може проводитися на підставі рішення керівника (його заступника або уповноваженої особи) контролюючого органу, оформленого наказом, копія якого вручається платнику податків або його уповноваженому представнику, або особам, які фактично проводять розрахункові операції, під розписку до початку проведення такої перевірки, у разі наявності та/або отримання в установленому законодавством порядку інформації про порушення вимог законодавства в частині виробництва, обліку, зберігання та транспортування спирту, алкогольних напоїв та тютюнових виробів та цільового використання спирту платниками податків, обладнання акцизних складів витратомірами-лічильниками та/або рівномірами-лічильниками, а також здійснення функцій, визначених законодавством у сфері виробництва і обігу спирту, алкогольних напоїв та тютюнових виробів, пального.

Отже, як свідчить правова конструкція п. п. 80.2.5 п. 80.2 ст. 80 Податкового кодексу України, в ньому поєднано дві окремі підстави для призначення проведення фактичної перевірки, а саме: першою підставою є наявність та/або отримання в установленому законодавством порядку інформації про порушення платником податків вимог законодавства в частині виробництва, обліку, зберігання та транспортування спирту, алкогольних напоїв та тютюнових виробів та цільового використання спирту платниками податків, обладнання акцизних складів витратомірами- лічильниками та/або рівномірами-лічильниками; другою (самостійно, незалежною від першої) підставою є здійснення функцій, визначених законом у сфері виробництва і обігу спирту, алкогольних напоїв та тютюнових виробів, пального.

Враховуючи викладене, а також зміст функцій, закріплених в п. п. 19-1.1.14, 19-1.1.16, 19-1.1.17 п. 19-1.1 ст. 19-1 Податкового кодексу України, обов`язок по виконанню яких покладено на органи державної фіскальної служби, у даних правових відносинах ГУ ДПС області мало беззаперечне право на призначення проведення фактичної перевірки позивача.

Оскаржувані накази ГУ ДПС області оформлені з чітким дотриманням вимог, встановлених ст. 81 Податкового кодексу України.

В статті 81 Податкового кодексу України встановлено, що в наказі про проведення перевірки зазначаються дата видачі, найменування контролюючого органу, найменування та реквізити суб`єкта (прізвище, ім`я, по батькові фізичної особи - платника податку, який перевіряється) та у разі проведення перевірки в іншому місці - адреса об`єкта, перевірка якого проводиться, мета, вид (документальна планова/позапланова або фактична перевірка), підстави для проведення перевірки, визначені цим Кодексом, дата початку і тривалість перевірки, період діяльності, який буде перевірятися. Наказ про проведення перевірки є дійсним за наявності підпису керівника (його заступника або уповноваженої особи) контролюючого органу та скріплення печаткою контролюючого органу.

Так, в оскарженому наказі міститься: дата видачі - 13.12.2019; найменування контролюючого органу, який прийняв наказ, - ГУ ДПС області; найменування та реквізити суб`єкта - ФО-П ОСОБА_1, (р.н.о.к.п.п. НОМЕР_1 ); адреса об`єкту, перевірка якого проводиться: АДРЕСА_2; мета перевірки - здійснення контролю за дотриманням вимог Закону України від 19.12.1995 № 481/95-ВР «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів» (далі - Закон № 481 у сфері обігу пального, зняття його залишків, відбору проб та зразків; вид перевірки - фактична перевірка; підстави для проведення перевірки - п. п. 80.2.5 п. 80.2 ст. 80 ПК України (здійснення функцій, визначених законодавством у сфері обігу пального), п. п. 19-1.1.14, 19-1.1.16, 19.17 п. 19-1.1 ст. 19-1 Податкового кодексу України; дата початку перевірки - 24.12.2019; тривалість перевірки - не більше 10 діб; період діяльності, який буде перевірятися, - з 01.07.2019 по день закінчення перевірки.

Даний наказ підписаний керівником ГУ ДПС у Харківській області та скріплений печаткою контролюючого органу.

Отже, в наказі про проведення перевірки чітко наведено підставу для її призначення, яка визначена п. п. 80.2.5 п. 80.2 ст. 80 Податкового кодексу України - здійснення функцій, визначених законодавством у сфері обігу пального. Зазначення в наказі будь-яких додаткових відомостей (фактичних обставин, що стали передумовою для призначення перевірки за цією підставою) законодавством не вимагається.

В той же час, з правової позиції позивача оскаржувані накази не містять підстави для проведення фактичної перевірки, і ця обставина, на його думку, вказує на їх незаконність. Жодних інших доводів на підтвердження невідповідності наказів ГУ ДПС у Харківській області вимогам діючого законодавство в адміністративному позові не викладено.

В свою чергу, ГУ ДПС у Харківській області з посиланням на правові норми обґрунтувало наявність підстави для проведення фактичної перевірки і оформлення наказу у відповідності до приписів ст.81 Податкового кодексу України.

Така сама правова позиція викладена в постановах Верховного Суду від 07.11.2019 по справі № 140/391/19 та від 10.04.2020 по справі № 815/1978/18.

Відповідно ч. 5 ст. 242 Кодексу адміністративного судочинства України, при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

У зв`язку з вищевикладеним, вимога позивача про скасування наказу на проведення перевірки від 13.12.2019 №2978 задоволенню не підлягає.

Суд зазначає, що згідно ч. 2 ст. 77 Кодексу адміністративного судочинства України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. У таких справах суб`єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин.

У судовому засіданні відповідачем не доказано правомірності оскаржуваних податкових повідомлень-рішень, проте, позивачем належними та допустимими доказами доведена їх протиправність.

Таким чином, з урахуванням вищевикладеного, позовні вимоги Фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 підлягають частковому задоволенню.

Керуючись ст. 241-246, 250, 255, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-

В И Р І Ш И В :

Адміністративний позов Фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) до Головного управління ДПС у Харківській області (вул. Пушкінська, буд. 46, м. Харків, 61057, ЄДРПОУ 43143704) про скасування наказу та податкового повідомлення-рішення - задовольнити частково.

Скасувати податкові повідомлення-рішення Головного управління ДПС у Харківській області від 04.02.2020 №0000663201, №0000673201.

В задоволенні іншої частини позовних вимог - відмовити.

Стягнути на користь Фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) сплачену суму судового збору в розмірі 2502 (дві тисячі п`ятсот дві) грн 01 коп. за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС у Харківській області (ЄДРПОУ 43143704).

Рішення може бути оскаржене до Другого апеляційного адміністративного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня проголошення рішення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повний текст судового рішення складено 28 вересня 2020 року.

Суддя М.М.Панов