Рішення № 91844653, 29.09.2020, Сумський окружний адміністративний суд

СУМСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

29 вересня 2020 р. справа № 480/5117/20

Суддя Сумського окружного адміністративного суду Бондар С.О., розглянувши в спрощеному позовному провадженні в приміщенні суду в м. Суми адміністративну справу за позовом Головного управління ДПС у Сумській області до ОСОБА_1 про стягнення податкового боргу,-

В С Т А Н О В И В:

Головне управління ДПС у Сумській області звернулося до Сумського окружного адміністративного суду з позовною заявою до ОСОБА_1 про стягнення податкового боргу з орендної плати з фізичних осіб в сумі 24393,29 грн.

Позовні вимоги мотивовані тим, що відповідач знаходиться на обліку в Управлінні у м. Сумах Головного управління ДПС у Сумській області та відповідно до вимог статті 15 Податкового кодексу України є платником податків. За відповідачем обліковується податковий борг з орендної плати в сумі 24393,29 грн, який виник на підставі самостійно поданих декларацій. Оскільки заборгованість добровільно відповідачем не погашена, позивач просить стягнути її в судовому порядку.

Ухвалою суду від 13.08.2020 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін.

Сторони повідомлялися належним чином про розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження без виклику сторін.

Відповідачу направлено за місцем реєстрації копію ухвали про прийняття позовної заяви до розгляду та відкриття провадження у справі, яка була повернена з відміткою пошти "за закінченням терміну зберігання".

Згідно з ч. 11 ст. 126 КАС України, у разі повернення поштового відправлення із повісткою, яка не вручена адресату з незалежних від суду причин, вважається, що така повістка вручена належним чином.

Відповідно до ч. 6 ст. 162 Кодексу адміністративного судочинства України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд вирішує справу за наявними матеріалами.

Суд, вивчивши письмові матеріали справи та оцінивши докази в їх сукупності, вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню, виходячи з наступного.

Судом встановлено, що відповідач перебуває на обліку в управлінні м.Суми Головного управління ДПС у Сумській області та є платником податку.

Станом на день розгляду справи за відповідачем рахується заборгованість у розмірі 24393,29 грн. (основний платіж) з орендної плати з фізичних осіб.

Зазначене зобов`язання нараховано на підставі податкових декларацій з плати за землю від 12.02.2019 № 30109 та від 22.02.2020 № 23854.

Надаючи правову оцінку обставинам справи, суд зазначає наступне.

Відповідно до статті 67 Конституції України, кожен зобов`язаний сплачувати податки і збори в розмірах і порядку, встановлених законом.

Пунктом 15.1 статті 15 Податкового кодексу України встановлено, що платниками податків визнаються фізичні особи (резиденти і нерезиденти України), юридичні особи (резиденти і нерезиденти України) та їх відокремлені підрозділи, які мають, одержують (передають) об`єкти оподаткування або провадять діяльність (операції), що є об`єктом оподаткування згідно з цим Кодексом або податковими законами, і на яких покладено обов`язок із сплати податків та зборів згідно з цим Кодексом.

Відповідно до статті 16.1.4 Податкового кодексу України до обов`язків платника податків входить сплата належних сум податків і зборів у встановлені законами терміни.

Статтею 31 Податкового кодексу України встановлено, що строком сплати податку та збору визнається період, що розпочинається з моменту виникнення податкового обов`язку платника податку із сплати конкретного виду податку і завершується останнім днем строку, протягом якого такий податок чи збір повинен бути сплачений у порядку, визначеному податковим законодавством. Податок чи збір, що не був сплачений у визначений строк. вважається не сплаченим своєчасно. Момент виникнення податкового обов`язку платника податків, у тому числі податкового агента, визначається календарною датою.

За приписами ч. 1-3 ст. 21 Закону України "Про оренду землі" орендна плата за землю - це платіж, який орендар вносить орендодавцеві за користування земельною ділянкою згідно з договором оренди землі. Розмір, умови і строки внесення орендної плати за землю встановлюються за згодою сторін у договорі оренди (крім строків внесення орендної плати за земельні ділянки державної та комунальної власності, які встановлюються відповідно до Податкового кодексу України. Обчислення розміру орендної плати за землю здійснюється з урахуванням індексів інфляції, якщо інше не передбачено договором оренди.

В силу положень пункту 269.1 ст. 269 Податкового кодексу України платниками податку за землю є власники земельних ділянок, земельних часток (паїв) та землекористувачі. Об`єктами оподаткування (ст. 270 Податкового кодексу України) є: земельні ділянки, які перебувають у власності або користуванні; земельні частки (паї), які перебувають у власності.

Згідно з приписами ст. 288 Податкового кодексу України підставою для нарахування орендної плати за земельну ділянку є договір оренди такої земельної ділянки. Платником орендної плати є орендар земельної ділянки. Об`єктом оподаткування є земельна ділянка, надана в оренду. Розмір та умови внесення орендної плати встановлюються у договорі оренди між орендодавцем (власником) і орендарем. Податковий період, порядок обчислення орендної плати, строк сплати та порядок її зарахування до бюджетів застосовується відповідно до вимог статей 285 - 287 цього розділу.

Згідно пункту 287.3 статті 287 Податкового кодексу України податкове зобов`язання щодо плати за землю, визначене у податковій декларації на поточний рік, сплачується рівними частками власниками та землекористувачами земельних ділянок за місцезнаходженням земельної ділянки за податковий період, який дорівнює календарному місяцю, щомісяця протягом 30 календарних днів, що настають за останнім календарним днем податкового (звітного) місяця.

Відповідно до пункту 56.11 статті 56 Податкового кодексу України не підлягає оскарженню грошове зобов`язання самостійно визначене платником податків.

З матеріалів справи вбачається, що відповідачем було подано податкову декларацію з плати за землю № 30109 від 12.02.2019, в якій самостійно визначено грошове зобов`язання за лютий 2019 в сумі 1876,67 грн. (у зв`язку частковою сплатою сума зобов`язання складає 1873,29 грн); за березень - листопад 2019 року щомісячно по 1876,67 грн, за грудень 2019 року - 1876,63 грн.

Також відповідачем було подано податкову декларацію з плати за землю № 23854 від 11.02.2020, в якій самостійно визначено грошове зобов`язання за січень 2020 року - 1876,67грн; за лютий 2020 року - 1876,67 грн.

З метою погашення податкового боргу позивачем було сформовано податкову вимогу форми "Ф" від 08.05.2019 № 59115-54, яка була надіслана за місцем реєстрації платника податків рекомендованим листом та, з урахуванням п. 58.3 ст. 58 Податкового кодексу України, вважається врученою платнику податків (а.с.7).

З урахуванням приписів пп. 14.1.175 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України грошове зобов`язання набуло статусу податкового боргу, є узгодженим, вимога про сплату боргу відповідачем не оскаржувалась.

Податковий борг відповідача з часу направлення податкової вимоги не переривався, податкова заборгованість не погашалася.

Таким чином, станом на момент розгляду справи, за відповідачем рахується заборгованість зі сплати узгодженого грошового зобов`язання з орендної плати з фізичних осіб в загальному розмірі 24393,29 грн.

Згідно з пп. 20.1.34 п. 20.1 статті 20 Податкового кодексу України контролюючий орган має право звертатися до суду щодо стягнення коштів платника податків, який має податковий борг, з рахунків у банках, що обслуговують такого платника податків, на суму податкового боргу або його частини.

За приписами п. 87.1 ст. 87 Податкового кодексу України джерелами самостійної сплати грошових зобов`язань або погашення податкового боргу платника податків є будь-які власні кошти, у тому числі ті, що отримані від продажу товарів (робіт, послуг), майна, випуску цінних паперів, зокрема корпоративних прав, отримані як позика (кредит), та з інших джерел, з урахуванням особливостей, визначених цією статтею, а також суми надміру сплачених платежів до відповідних бюджетів.

Відповідно до п. 87.11 ст. 87 Податкового кодексу України, орган стягнення звертається до суду з позовом про стягнення суми податкового боргу платника податку - фізичної особи. Стягнення податкового боргу за рішенням суду здійснюється державною виконавчою службою відповідно до закону про виконавче провадження.

Враховуючи, що узгоджена сума податкового зобов`язання, всупереч вимог податкового законодавства своєчасно та в повному обсязі не була сплачена, заборгованість перед позивачем на час розгляду справи відповідачем не погашена та складає 24393,29 грн., доказів погашення боргу чи заперечення проти позову відповідач не надсилав, а тому суд, приходить до висновку, що вимоги Головного управління ДПС у Сумській області про стягнення податкового боргу по орендній платі з фізичних осіб в сумі 24393,29 грн., є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Керуючись ст.ст. 90, 139, 143, 241- 246, 250, 255, 295 КАС України, суд, -

В И Р І Ш И В:

Адміністративний позов Головного управління ДПС у Сумській області до ОСОБА_1 про стягнення податкового боргу - задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) податковий борг з орендної плати з фізичних осіб в сумі 24393,29 грн. (двадцять чотири тисячі триста дев`яносто три грн. 29 коп.) на р/р UA458999980334149815000018540, отримувач - Сумська міська отг18010900, код отримувача 37970593, банк отримувача Казначейство України, МФО банка 899998.

Рішення може бути оскаржено до Другого апеляційного адміністративного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня складення рішення. Апеляційні скарги до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи подаються через Сумський окружний адміністративний суд.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя С.О. Бондар