Ухвала суду № 91842467, 29.09.2020, Дніпропетровський окружний адміністративний суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

29 вересня 2020 року Справа №160/2341/20

Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Маковської О.В. розглянувши в порядку письмового провадження в місті Дніпро заяву ОСОБА_1 про роз`яснення рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 02.04.2020 у справі №160/2341/20 за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області про зобов`язання вчинити певні дії,-

ВСТАНОВИВ:

Рішенням Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 02.04.2020, залишеним без змін постановою Третього апеляційного адміністративного суду від 05.08.2020 у справі №160/2341/20, позовну заяву ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області про зобов`язання вчинити певні дії задоволено. Зобов`язано Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області здійснити перерахунок та виплату пенсії ОСОБА_1 у розмірі 90 відсотків відповідних сум грошового забезпечення за період з 01 липня 2012 року по 31 грудня 2017 року, з урахуванням раніше виплачених сум та з нарахуванням компенсації втрати частини доходів. Стягнуто за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області на користь ОСОБА_1 судовий збір в розмірі 840,80 грн.

Від ОСОБА_1 28.09.2020 до суду надійшла заява про роз`яснення судового рішення, в якій він просить вказати в ухвалі суду про роз`яснення судового рішення, що при перерахунку пенсії позивача з 01.07.2012 по 31.12.2017 на підставі Постанови №355 були відсутні підстави для застосування механізму нового обчислення пенсії із застосуванням норм ч.2 ст.13 Закону №2262, яка застосовується саме при призначення пенсії, тому при перерахунку пенсії змінною величиною є лише розмір грошового забезпечення, натомість відсоткове значення розміру основної пенсії, яке обчислювалось при її призначенні відповідно до наявної у позивача вислуги років, є незмінним (висновок суду в рішенні від 19.11.2019 у справі №160/8442/19).

Заява позивача обґрунтована тим, що орган пенсійного фонду відмовив йому у виконанні рішення суду та зазначив, що рішення суду до змін в розмірі пенсії позивача за період з 01.07.2012 по 31.12.2017 не призвело. Інших зобов`язань рішенням суду від 02.04.2020 у справі на ГУ ПФУ у Дніпропетровській області не покладено.

Дослідивши матеріали справи та доводи, викладені позивачем у заяві, суд дійшов висновку про відмову у задоволенні заяви, з огляду на наступне.

Відповідно до частини 1 - 3 статті 254 Кодексу адміністративного судочинства України за заявою учасника справи, державного виконавця суд роз`яснює ухвалене ним судове рішення, яке набрало законної сили, не змінюючи змісту судового рішення, шляхом постановлення ухвали. Подання заяви про роз`яснення судового рішення допускається, якщо воно ще не виконано або не закінчився строк, протягом якого судове рішення може бути подане для примусового виконання. Суд розглядає заяву про роз`яснення судового рішення у порядку, в якому було ухвалено відповідне судове рішення, протягом десяти днів з дня її надходження.

Виходячи з тлумачення положень даної статті, вбачається, що роз`яснення рішення суду - це засіб виправлення недоліків судового рішення, який полягає в усуненні неясності судового рішення та у викладенні рішення суду в більш ясній та зрозумілій формі.

Суд роз`яснює судове рішення, якщо без такого роз`яснення його важко виконати, оскільки існує значна ймовірність його невиконання внаслідок неясності резолютивної частини рішення. Роз`яснення судового рішення є за своєю суттю одним із способів усунення його недоліків, але без виправлення та постановлення додаткового рішення цим же судом. Отже, в ухвалі про роз`яснення судового рішення суд викладає більш повно та зрозуміло ті частини рішення, розуміння яких викликає труднощі, не змінюючи при цьому суть рішення.

Метою роз`яснення судом ухваленого ним рішення є усунення такого недоліку, як незрозумілість судового рішення щодо неоднакового тлумачення висновків суду, що перешкоджає його належному виконанню.

Підставою для роз`яснення судового рішення, як засобу усунення недоліків ухваленого судового акта є його неясність, невизначеність. Фактично роз`ясненням рішення є зміна форми його викладення таким чином, щоб ті частини судового акта, які викликають труднощі для розуміння, були висвітлені ясніше та зрозуміліше. При цьому, суд, роз`яснюючи рішення, не вправі вносити будь-які зміни в існуюче рішення. Тобто, процесуальна процедура роз`яснення судового акта виключає можливість будь-яким чином змінювати зміст цього судового рішення, навіть у разі подальшого виявлення судом правових помилок, допущених під час його ухвалення.

Ясність судового рішення полягає у логічному, чіткому, переконливому і зрозумілому викладенні змісту рішення, оскільки недотримання цих вимог може ускладнити або взагалі унеможливити виконання рішення суду. Чіткість викладу передбачає, зокрема, що терміни, вжиті у судовому рішенні, відповідають тому змістові, що вони мають за законодавством України; такі терміни чітко співвідносяться із поняттями, які вони позначають; текст правової норми, застосованої судом, відтворюється без перефразовування і при цьому ясно, де наводиться правова норма, а де суд дає своє тлумачення її змісту. А переконливість і зрозумілість викладення змісту судових рішень забезпечується шляхом дотримання правил юридичної техніки.

При цьому роз`яснено може бути виключно рішення, яке підлягає виконанню. Суд роз`яснюючи рішення, не вправі вносити будь-які зміни в існуюче рішення, а тому процесуальна процедура роз`яснення судового рішення виключає можливість будь-яким чином змінювати зміст цього судового рішення.

Конкретного і вичерпного переліку критеріїв для визначення рішення незрозумілим правова норма не містить, а із змісту закону вбачається, що їх має навести особа, яка звертається із заявою про роз`яснення судового рішення.

Розглядаючи подану заяву суд встановив, що остання не містить чітких посилань на те, що певні частини рішення суду від 02.04.2020 викликають у позивача труднощі в їх розумінні.

Із заяви про роз`яснення судового рішення вбачається, що позивач фактично просить не роз`яснити судове рішення, оскільки не зазначає, що саме є для нього незрозумілим в судовому рішенні, а встановити спосіб його виконання, оскільки не погоджується із розрахунком пенсії, який проведено відповідачем, а тому, в даному випадку, не може бути застосовано механізм, визначений статтею 254 Кодексу адміністративного судочинства України.

Крім того, дослідивши докази, додані позивачем до заяви, судом встановлено, що листом ГУ ПФУ у Дніпропетровській області від 02.09.2020 №;17093-17159/Б-03/8-0400/20 останній повідомив позивача про те, що ним отримано рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 02.04.2020 у справі №160/2341/20 та його виконання до змін в розмірі пенсії не призвело.

Таким чином, суд критично ставиться до тверджень позивача про те, що даним листом йому відмовлено у виконанні рішення суду, оскільки лист від 02.09.2020 такої відмови не містить.

Суд звертає увагу позивача на те, що проведення перерахунку пенсії, за результатами якого її розмір залишився незмінним (як зазначено в листі від 02.09.2020) не свідчить про те, що відповідач відмовив позивачу у проведенні такого перерахунку.

Крім того, матеріали справи не містять доказів того, що рішення суду у справі №160/2341/20 не можливо виконати у зв`язку з незрозумілістю змісту тексту судового рішення.

При цьому, дослідивши зміст зазначеного судового рішення, суд вважає, що воно є чітким, зрозумілим і додаткового роз`яснення не потребує, а обставини, на які посилається заявник, фактично вказують на його незгоду з діями відповідача щодо проведеного перерахунку пенсії.

Враховуючи викладене, суд доходить висновку, що заява ОСОБА_1 про роз`яснення рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 02.04.2020 у справі №160/2341/20 задоволенню не підлягає.

Керуючись статтями 248, 254, 294 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

УХВАЛИВ:

У задоволенні заяви ОСОБА_1 про роз`яснення рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 02.04.2020 у справі №160/2341/20 за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області про зобов`язання вчинити певні дії - відмовити.

Ухвала суду набирає законної сили відповідно до статті 256 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржена у строки, встановлені статті 295 Кодексу адміністративного судочинства України.

До дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи ухвала суду оскаржується в апеляційному порядку до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду через Дніпропетровський окружний адміністративний суд відповідно до підпункту 15.5 пункту 15 частини 1 розділу VII Перехідні положення Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя О.В. Маковська