Рішення № 91842364, 29.07.2020, Дніпропетровський окружний адміністративний суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ДОДАТКОВЕ РІШЕННЯ

29 липня 2020 року Справа №160/1816/20

Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді: Букіної Л.Є., розглянувши у порядку письмового провадження заяву представника позивача про ухвалення додаткового рішення в адміністративній справі за позовною заявою Товариства з обмеженою відповідальністю «Рудомайн» до Головного управління ДПС у Дніпропетровській області про скасування податкового повідомлення-рішення, -

В С Т А Н О В И В:

У провадженні Дніпропетровського окружного адміністративного суду перебувала адміністративна справа за позовною заявою Товариства з обмеженою відповідальністю «Рудомайн» до Головного управління ДПС у Дніпропетровській області про скасування податкового повідомлення-рішення.

Рішенням Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 10.07.2020 року вищевказаний позов задоволений повністю.

Також, вказаним рішенням вирішено питання про стягнення на користь позивача судових витрат зі сплати судового збору.

21.07.2020 року від представника позивача надійшла заява про ухвалення додаткового рішення, в якій останній просить прийняти додаткове рішення шляхом вирішення питання про стягнення судових витрат, понесених на професійну правничу допомогу у розмірі 16216 грн., а також на прибуття представника до суду у розмірі 600 грн.

Вказана заява обґрунтована тим, що представником позивача - адвокатом Міхайловим О.В. виконано великий обсяг робіт, зокрема: проведення зустрічі, консультація клієнта, узгодження правової позиції (1621.60 грн.), отримання доказів для позовної заяви, виготовлення копій документів (2432,40 грн.), опрацювання законодавчої бази та аналіз судової практики (3243.20 грн.), підготовка та подання позову (3243,20 грн.); участь у 4 судових засіданнях (3243,20 грн.), написання відзиву на заперечення (2432,40 грн.), вартість проїзду – 600 грн.

Відповідно до частини першої статті 252 Кодексу адміністративного судочинства України суд, що ухвалив судове рішення, може за заявою учасника справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо:

1) щодо однієї із позовних вимог, з приводу якої досліджувалися докази, чи одного з клопотань не ухвалено рішення;

2) суд, вирішивши питання про право, не визначив способу виконання судового рішення;

3) судом не вирішено питання про судові витрати.

Згідно із частини другої вказаної статті, заяву про ухвалення додаткового судового рішення може бути подано до закінчення строку на виконання судового рішення.

Суд, що ухвалив рішення, ухвалює додаткове судове рішення в тому самому складі протягом десяти днів з дня надходження відповідної заяви. Додаткове судове рішення ухвалюється в тому самому порядку, що й судове рішення. У разі необхідності суд може розглянути питання ухвалення додаткового судового рішення в судовому засіданні з повідомленням учасників справи. Неприбуття у судове засідання осіб, які були належним чином повідомлені про дату, час та місце судового засідання, не перешкоджає розгляду заяви (частина третя статті 252 Кодексу адміністративного судочинства України).

Розглядаючи заяву представника позивача суд виходить із такого, що відповідно до ст. 132 Кодексу адміністративного судочинства України, судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать, зокрема: витрати на професійну правничу допомогу; витрати, що пов`язані із прибуттям до суду.

Питання, що стосуються витрат на професійну правничу допомогу, регулюються статтею 134 Кодексу адміністративного судочинства України. Відповідно до частини 2 цієї статті за результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом з іншими судовими витратами, за винятком витрат суб`єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката.

Відповідно до частини 4 статті 134 Кодексу адміністративного судочинства України, для визначення розміру витрат на правничу допомогу та з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

При цьому, частиною 5 цієї ж статті визначено, що розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

У разі недотримання вимог частини 5 цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами (частина 6 статті 134 Кодексу адміністративного судочинства України).

Обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами (частина 7 статті 134 Кодексу адміністративного судочинства України).

Зі змісту вказаних норм слідує, що від учасника справи вимагається надання доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою, тоді як обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката.

Поряд з цим, відповідно до ч. 7 ст. 139 Кодексу адміністративного судочинства України, розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. За відсутності відповідної заяви або неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду.

Згідно зі ч. ч. 3, 4 ст. 143 Кодексу адміністративного судочинства України, якщо сторона з поважних причин не може до закінчення судових дебатів у справі подати докази, що підтверджують розмір понесених нею судових витрат, суд за заявою такої сторони, поданою до закінчення судових дебатів у справі, може вирішити питання про судові витрати після ухвалення рішення по суті позовних вимог. Для вирішення питання про судові витрати суд призначає судове засідання, яке проводиться не пізніше п`ятнадцяти днів з дня ухвалення рішення по суті позовних вимог.

Тобто, законодавцем чітко визначено умови та проміжок часу для подання заяви та відповідних доказів, що підтверджують розмір понесених стороною судових витрат, які вона сплатила, а саме: така заява повинна подаватися:

- до закінчення судових дебатів;

- або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду за умови надання стороною відповідної заяви про це до закінчення судових дебатів.

Заява представника позивача разом з відповідними доказами подана до суду у п`ятиденний строк після ухвалення рішення суду, що відповідає вимогам вищевказаних статей. При цьому, відповідну заяву про надання доказів після ухвалення рішення суду заявлено представником позивача до закінчення судових дебатів.

Так, надання представником позивача - адвокатом Міхайловим О.В. адвокатських послуг у суді першої інстанції при розгляді справи № 160/1816/20 підтверджується відповідним свідоцтвом про право на зайняття адвокатською діяльністю, ордером на надання правової допомоги, договором про надання правової допомоги, актами здачі-прийняття послуг, копіями прибуткових ордерів.

Досліджуючи надані документи, суд встановив, що договором передбачено надання правової допомоги саме позивачу. Прибуткові ордери містить усі необхідні реквізити з посиланням на відповідний рахунок. Усі копії документів завірено підписом та печаткою представника позивача.

Як вбачається із матеріалів справи, адвокатом Міхайловим О.В. підготовлений і поданий позов обсягом 3 сторінки. Також адвокат брав участь у судовому засіданні 04.06.2020 року, 25.06.2020 року, 02.07.2020 року та 10.07.2020 року.

Враховуючи вказане, позивачем доведено надання йому адвокатом Міхайловим О.В. вказаних послуг у суді першої інстанції у розмірі 6486,40 грн. (підготовка позову та участь у 4 засіданнях), що є цілком співмірним зі складністю цієї справи та наданим адвокатом обсягом послуг у суді першої інстанції.

Посилання ж представника позивача на стягнення судових витрат на професійну правничу допомогу за проведення зустрічі, консультація клієнта, узгодження правової позиції, отримання доказів для позовної заяви, виготовлення копій документів на переконання суду, не відповідає критеріям реальності таких витрат саме щодо надання правової допомоги у суді, а також створює надмірний тягар для відповідача, що суперечить принципу розподілу таких витрат. При цьому, опрацювання законодавчої бази та аналіз судової практики судом зараховано до підготовки позову, ураховуючи, що його обсяг складає 3 сторінки, а складання відзиву на заперечення не підтверджено матеріалами справи.

Щодо вирішення питання про стягнення судових витрат, понесених на прибуття представника до суду слід зазначити таке

Відповідно до ч. ч. 1, 3 ст. 135 цього Кодексу витрати, пов`язані з переїздом до іншого населеного пункту сторін та їхніх представників, а також найманням житла, несуть сторони. Граничний розмір компенсації за судовим рішенням витрат сторін та їхніх законних представників, що пов`язані із прибуттям до суду, встановлюється Кабінетом Міністрів України.

При цьому, частиною 2 цієї ж статті передбачено, що стороні, на користь якої ухвалено судове рішення і яка не є суб`єктом владних повноважень, та її законному представнику сплачується іншою стороною компенсація за втрачений заробіток чи відрив від звичайних занять. Компенсація за втрачений заробіток обчислюється пропорційно до розміру середньомісячного заробітку, а компенсація за відрив від звичайних занять - пропорційно до розміру мінімальної заробітної плати.

Таким чином, вищезазначеною нормою передбачено такі види витрат:

витрати, пов`язані з переїздом до іншого населеного пункту;

компенсація за втрачений заробіток;

компенсація за відрив від звичайних занять.

Як вже зазначалося вище, адвокат брав участь у судових засіданнях 04.06.2020 року, 25.06.2020 року, 02.07.2020 року та 10.07.2020 року, втім жодних доказів на підтвердження того, що він поніс витрати, пов`язані з переїздом до іншого населеного пункту, суду надано не було.

Підсумовуючи вищевикладене, суд дійшов висновку про часткове задоволення заяви.

Керуючись ст. 132, 134, 135, 139, 252 Кодексу адміністративного судочинства України, -

В И Р І Ш И В:

Заяву представника позивача про стягнення судових витрат в адміністративній справі за позовною заявою Товариства з обмеженою відповідальністю «Рудомайн» до Головного управління ДПС у Дніпропетровській області про скасування податкового повідомлення-рішення – задовольнити частково.

Стягнути на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Рудомайн» судові витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 6486,40 грн. (шість тисяч чотириста вісімдесят шість гривень, 40 копійок) за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС України в Дніпропетровській області.

У задоволенні решти вимог заяви – відмовити.

Додаткове рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, у разі якщо її не було подано. У разі подання апеляційної скарги додаткове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного перегляду справи.

Додаткове рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку протягом тридцяти днів з дня його складання.

Суддя Л.Є. Букіна