Ухвала суду № 91842358, 28.09.2020, Дніпропетровський окружний адміністративний суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

28 вересня 2020 року Справа 160/11662/20

Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Юхно І.В., перевіривши матеріали адміністративного позову Товариства з обмеженою відповідальністю «ПОСЕЙДОН-7» до Головного управління ДПС у Дніпропетровській області про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити певні дії,-

ВСТАНОВИВ:

23.09.2020 року до Дніпропетровського окружного адміністративного суду надійшов адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю «ПОСЕЙДОН-7» до Головного управління ДПС у Дніпропетровській області, у якому позивач просить суд:

- визнати протиправним та скасувати наказ №6710-п від 23.11.2018 року «Про проведення документальної позапланової невиїзної перевірки»;

- визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення Головного управління ДПС у Дніпропетровській області:

від 19.07.2018 року №0172361224, яким зобов`язано ТОВ «ПОСЕЙДОН-7» сплатити грошове зобов`язання у розмірі 28697 та штрафну санкцію у розмірі 2869,74 грн.;

від 04.022019 року №0002441404 яким зобов`язано ТОВ «ПОСЕЙДОН-7» сплатити грошове зобов`язання по орендній платі з юридичних осіб на загальну суму 1372368,46 грн., з яких основний платіж 1097894,77 грн. та фінансова санкція – 274473,69 грн.;

від 28.08.2019 року №0157415343 яким зобов`язано ТОВ «ПОСЕЙДОН-7» сплатити штрафну санкцію у розмірі 170 грн.

Відповідно до пунктів 3 та 6 частини 1 статті 171 Кодексу адміністративного судочинства України (далі – КАС України) суддя після одержання позовної заяви з`ясовує, чи відповідає позовна заява вимогам, встановленим статтями 160, 161, 172 КАС України та чи немає інших підстав для залишення позовної заяви без руху, повернення позовної заяви або відмови у відкритті провадження в адміністративній справі, встановлених цим Кодексом.

Відповідно до частиною першою статті 122 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.

Частиною другою наведеної статті передбачено, що для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

Згідно з положеннями частини третьої статті 122 Кодексу адміністративного судочинства України для захисту прав, свобод та інтересів особи цим Кодексом та іншими законами можуть встановлюватися інші строки для звернення до адміністративного суду, які, якщо не встановлено інше, обчислюються з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

З матеріалів позову вбачається, що однією з вимог позивача є оскаржування наказу «Про проведення документальної позапланової невиїзної перевірки» №6710-п датованого 23.11.2018 року, а до суду з адміністративним позовом позивач звернувся лише 23 вересня 2020 року, а саме через 1 рік та 10 місяців після винесення оскаржуваного наказу. При цьому, позивач не зазначив в позовній заяві, коли дізнався про порушення своїх прав, свобод чи інтересів та не надав до суду заяви про поновлення строку звернення до суду.

Вищезазначене унеможливлює з`ясування судом, чи позов подано у строк, установлений законом, а якщо позов подано з пропущенням встановленого законом строку звернення до суду, то чи достатньо підстав для визнання причин пропуску строку звернення до суду поважними.

Частиною шостою статті 161 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що у разі пропуску строку звернення до адміністративного суду позивач зобов`язаний додати до позову заяву про поновлення цього строку та докази поважності причин його пропуску.

З огляду на вищезазначене, суд звертає також увагу, що позивач, в разі пропущення ним строку звернення до суду, не надав доказів на підтвердження поважності причин його пропуску.

Згідно з положеннями частини першої статті 123 Кодексу адміністративного судочинства України у разі подання особою позову після закінчення строків, установлених законом, без заяви про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані судом неповажними, позов залишається без руху. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду з заявою про поновлення строку звернення до адміністративного суду або вказати інші підстави для поновлення строку.

За наведених обставин позивачу необхідно надати суду обгрунтовану заяву про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду з доказами поважності причин його пропуску у разі необхідності.

Крім того, частиною 3 статті 161 КАС України передбачено, що до позовної заяви додається документ про сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі або документи, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.

До позовної заяви позивачем надано документ, що підтверджує сплату судового збору в розмірі 10510,00 грн.

Перевіривши матеріали позовної заяви, суд встановив, що вказаний позов містить вимоги про визнання протиправним та скасування наказу №6710-п від 23.11.2018 року «Про проведення документальної позапланової невиїзної перевірки», крім того про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень Головного управління ДПС у Дніпропетровській області: від 19.07.2018 року №0172361224, від 04.022019 року №0002441404, від 28.08.2019 року №0157415343.

Суд звертає увагу, що Європейський суд з прав людини неодноразово наголошував на тому, що збільшення податковим органом зобов`язань особи з податку є втручанням до його майнових прав (рішення Європейського суду з прав людини у справі «Щокін проти України» (Shchokin v. Ukraine) від 14.10.2010). За практикою Європейського суду з прав людини вимога про визнання протиправним рішення суб`єкта владних повноважень, яке впливає на склад майна позивача, у тому числі шляхом безпідставного стягнення податків, зборів, штрафних санкцій тощо, є майновою. Тобто, адміністративними позовами майнового характеру є вимоги щодо протиправності рішень про визначення грошових зобов`язань платників податків, про зменшення суми бюджетного відшкодування з податку на додану вартість, про стягнення адміністративно-господарських та інших штрафних санкцій тощо.

Таким чином, визнання протиправними та скасування податкови повідомленнь-рішеннь Головного управління ДПС у Дніпропетровській області є вимогою майнового характеру. Позивач самостійно визначив ціну позову в розмірі 1404105,60 грн.

Отже вказаний позов загалом містить 1 вимогу не майнового характеру (визнання протиправним та скасування наказу №6710-п від 23.11.2018 року) та 3 вимоги майнового характеру (про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень).

Наведена позиція узгоджується з висновками Верховного суду, які викладені у в ухвалах від 22.03.2018 року у справі №826/13892/16 (провадження №К9901/36086/18), від 02.04.2018 року у справі №826/1497/16 (провадження №К/9901/45245/18) та від 25.01.2019 року у справі №804/5037/17 (провадження №К/9901/2199/19), а також в постановах від 28.03.2018 року у справі №804/155/16 (провадження №К/9901/30860/18), від 20.04.2018 року у справі №820/11160/15 (провадження №К/9901/14623/18) та від 26.03.2019 року у справі №820/3356/16 (провадження №К/9901/18391/18).

Відповідно до частини п`ятої статті 242 КАС України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

За положеннями частини 1 статті 4 Закону №3674-VI судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.

Відповідно до підпункту 1 пункту 3 частини 3 статті 4 Закону №3674-VI ставки судового збору встановлюються у таких розмірах: за подання до адміністративного суду позову немайнового характеру, який подано суб`єктом владних повноважень, юридичною особою або фізичною особою - підприємцем 1 розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб, а за подання до адміністративного суду позову майнового характеру, який подано: суб`єктом владних повноважень, юридичною особою 1,5 відсотка ціни позову, але не менше 1 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб і не більше 10 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Абзацом четвертим статті 7 Закону України «Про Державний бюджет України на 2020 рік» від 14.11.2019 № 294-IX передбачено, що прожитковий мінімум на одну працездатну особу в розрахунку на місяць з 1 січня 2020 року становить 2 102,00 гривні.

Відповідно до абзацу 1 частини 3 статті 6 Закону №3674-V за подання позовної заяви, що має одночасно майновий і немайновий характер, судовий збір сплачується за ставками, встановленими для позовних заяв майнового та немайнового характеру..

Таким чином, позивач мав сплатити судовий збір за подання цього адміністративного позову у розмірі 23122,00 грн (1404105,6 х 1,5% = 21061,58 грн, але не більше 10 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб 21020,00 грн. та 2102,00 грн за вимогу немайнового характеру) .

Позивачем сплачено судовий збір в розмірі 10510,00 грн, тому йому необхідно доплатити 12612,00 грн. (23122,00 - 10510,00 = 12612,00 грн.).

За наведених обставин позивачу необхідно сплатити судовий збір за наступними реквізитами: отримувач коштів: УК у Чечелівському районі міста Дніпра, код отримувача (код за ЄДРПОУ) 37989253, банк отримувача: Казначейство України (ЕАП), код банку отримувача (МФО): 899998, рахунок отримувача: UA178999980000034316206084014, код класифікації доходів бюджету: 22030101, призначення платежу: судовий збір у розмірі 12612 гривень 00 копійок, за позовом (ПІБ чи назва установи, організації позивача), Дніпропетровський окружний адміністративний суд, код ЄДРПОУ(суду) 34824364.

Частинами 1 та 2 статті 169 КАС України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтями 160, 161 цього Кодексу, протягом п`яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху. В ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху. Якщо ухвала про залишення позовної заяви без руху постановляється з підстави несплати судового збору у встановленому законом розмірі, суд в такій ухвалі повинен зазначити точну суму судового збору, яку необхідно сплатити (доплатити).

На підставі викладеного суд залишає подану заяву без руху та пропонує позивачу усунути наступні недоліки шляхом надання до суду:

- заяву про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду з доказами поважності причин його пропуску у разі необхідності;

- документу, що підтверджує сплату судового збору в розмірі та в порядку, передбачених чинним законодавством України.

Керуючись статтями 30, 43, 46, 160, 161, 169, 248, 256 КАС України, суд, –

УХВАЛИВ:

Адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю «ПОСЕЙДОН-7» до Головного управління ДПС у Дніпропетровській області про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити певні дії – залишити без руху.

Надати позивачеві строк для усунення недоліків позовної заяви протягом десяти днів з дня отримання ухвали суду.

Крім того, роз`яснити що, відповідно до абз. 2 ч.3 Прикінцевих положень КАС України суд за заявою особи продовжує процесуальний строк, встановлений судом, якщо неможливість вчинення відповідної процесуальної дії у визначений строк зумовлена обмеженнями, впровадженими у зв`язку з карантином.

Копію ухвали про залишення позовної заяви без руху невідкладно направити на адресу позивача.

Роз`яснити позивачеві, що позовна заява повертається позивачеві, якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви, яку залишено без руху, у встановлений судом строк. Повернення позовної заяви не позбавляє права повторного звернення до адміністративного суду в порядку, встановленому законом.

Ухвала набирає законної сили відповідно до статті 256 КАС України та в самостійному порядку оскарженню не підлягає.

Суддя І.В. Юхно