Рішення № 91842116, 25.09.2020, Волинський окружний адміністративний суд

ВОЛИНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

25 вересня 2020 року ЛуцькСправа № 140/12149/20

Волинський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого-судді Ксензюка А.Я.,

розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження (у письмовому провадженні) адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України у Волинській області про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити дії,

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 (далі - позивач, ОСОБА_1 ) звернувся в суд із позовом до Головного управління Пенсійного фонду України у Волинській області про визнання протиправним та скасування рішення №032550003037 від 29 липня 2020 року про відмову в призначенні пенсії за віком на пільгових умовах; зобов`язання зарахувати до стажу роботи для призначення пенсії за віком на пільгових умовах за Списком №2 виробництв, робіт, професій, посад і показників період роботи з 15 січня 1985 року по 31 вересня 1988 року на підприємстві - Товаристві з обмеженою відповідальністю «Ківерцівський агрохім» (попередня назва - Ківерцівське районне об`єднання агрохімічного обслуговування сільського господарства «Сільгоспхімія») на посаді електрозварника та призначити пенсію за віком на пільгових умовах за Списком №2 з дати звернення - 23 липня 2020 року.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що позивач 23 липня 2020 року звернувся до ГУ ПФУ в Волинській області із заявою про призначення пенсії за віком на пільгових умовах за Списком № 2. Однак, 29 липня 2020 року ГУ ПФУ у Волинській області прийняло рішення №032550003037 про відмову у призначені пенсії позивачу, з тих підстав, що право па пенсію за віком на пільгових умовах згідно пункту 2 статті 114 Закону України «Про загальнообовязковс державне страхування» відсутнє, оскільки підтверджено лише 9 років 9 місяців 1 день пільгового стажу при потребі - 12 років 6 місяців. Період роботи з 15 січня 1985 року по 31 вересня 1988 року електрозварювальником в ТДВ «Ківерцівський агрохім» (Ківерцівському районному обєднані агрохімічного обслуговування сільського господарства «Сільгоспхімія») не враховано, оскільки записи в трудовії книжці не підтверджено уточнюючою довідкою про підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсії за відсутності трудової книжки або записів в ній.

Позивач вважає таке рішення відповідача про відмову в призначенні пенсії за віком на пільгових умовах від 29 липня 2020 року неправомірним, оскільки для підтвердження спеціального (пільгового) трудового стажу приймаються уточнюючі довідки підприємств чи архівні довідки, лише якщо в трудовій книжці відсутні відомості, що визначають право на пенсії на пільгових умовах. Відповідач у відмові не зазначив, у чому саме полягає неповнота або невідповідність записів у трудовій книжці.

З наведених вище підстав позивач просив позов задовольнити повністю.

Ухвалою від 25 серпня 2020 року відкрито провадження в даній адміністративній справі та на підставі статті 263 Кодексу адміністративного судочинства (далі - КАС України) постановлено судовий розгляд справи проводити за правилами спрощеного позовного провадження без виклику учасників справи за наявними у справі матеріалами.

Згідно із частиною третьою статті 263 КАС України заявами по суті справи є позов та відзив.

У відзиві на позов відповідач позовні вимоги ОСОБА_1 не визнав та просить відмовити в їх задоволенні з огляду на те, що при визначенні права на пенсію позивачу не зараховано до стажу роботи періоду з 15 січня 1985 року по 31 версеня 1988 року у зв`язку із відсутністю уточнюючої довідки про підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсії за відсутності трудової книжки або записів у ній Товариства з додатковою відповідальністю «Ківерцівський Агрохім». Крім того, до періоду роботи, що дає право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах позивачу не зараховано квітень 2020 року у зв`язку із несплатою ТзОВ «Луцькспецбуд» страхових внесків. Отже, згідно поданих документів та даних, що містяться в системі персоніфікованого обліку, страховий стаж позивача становить 39 років 02 місяці 01 день, в тому числі пільговий стаж - 09 років 09 місяців 01 день. Враховуючи вищенаведене ОСОБА_1 права на призначення пенсії на пільгових умовах, відповідно до частини другої статті 114 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» немає, через відсутність необхідного пільгового стажу.

З наведених підстав у задоволенні позову просить відмовити.

Дослідивши письмові докази та письмові пояснення, викладені у заявах по суті справи, суд дійшов висновку, що позов необхідно задовольнити з таких мотивів та підстав.

Судом встановлено, що ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , 23 липня 2020 року звернувся до ГУ ПФУ у Волинській області із заявою про призначення йому пенсії на пільгових умовах відповідно до частини другої статті 114 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування», надавши відповідний пакет документів від 23 липня 2020 року .

29 липня 2020 року ГУ ПФУ у Волинській області прийняло рішення № 032550003037 про відому в призначенні пенсії. Про прийняте рішення про відому в призначенні пенсії позивача повідомлено листом від 12 серпня 2020 року №0300-0315-8/25463. Як слідує з вказаного листа, ОСОБА_1 немає права на призначення пенсії на пільгових умовах, відповідно до частини другої статті 114 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування», через відсутність необхідного пільгового стажу. При цьому, зазначено, що відповідно до поданих позивачем довідок про підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсії за відсутності трудової книжки або записів у ній, виданих ТзОВ «Луцькспецбуд» №188, №189 від 22 липня 2020 року за період з 21 січня 2005 року по 18 червня 2008 року, з 29 листопада 2013 року по 31 грудня 20131 року, з 03 березня 2014 року по 02 березня 2019 року, з 03 березня 2019 року по 30 червня 2020 року підтверджено виконання позивачем електрогазозварювальних робіт на будівництві нових будинків і споруд, реконструкцію та ремонт, за посадою електрогазозварник, зайнятий різанням та ручним зварюванням на напівавтоматичних машинах, а також автоматичних машинах із застосуванням флюсів, що містять шкідливі речовини не менше 3 класів небезпеки. Поряд з тим, при визначенні права на пенсію позивачу не зараховано до стажу роботи періоду з 15 січня 1985 року по 31 вересня 1988 року у зв`язку із відсутністю уточнюючої довідки про підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсії за відсутності трудової книжки або записів у ній Товариства з додатковою відповідальністю «Ківерцівський Агрохім». Крім того, до періоду роботи, що дає право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах Позивачу не зараховано квітень 2020 року у зв`язку із несплатою ТзОВ «Луцькспецбуд» страхових внесків. Отже, згідно поданих документів та даних, що містяться в системі персоніфікованого обліку, страховий стаж позивача становить 39 років 02 місяці 01 день, в тому числі пільговий стаж - 09 років 09 місяців 01 день.

Вважаючи протиправним рішення відповідача про відмову в призначенні пенсії за віком на пільгових умовах від 29 липня 2020 року, позивач звернувся з цим позовом до суду.

Вирішуючи спір по суті, суд зазначає, що за частиною другою статті 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Статтею 55 Конституції України передбачено, що права і свободи людини і громадянина захищаються судом. Кожному гарантується право на оскарження в суді рішень, дій чи бездіяльності органів державної влади, органів місцевого самоврядування, посадових і службових осіб.

Відповідно до статті 46 Конституції України громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом. Це право гарантується загальнообов`язковим державним соціальним страхуванням за рахунок страхових внесків громадян, підприємств, установ і організацій, а також бюджетних та інших джерел соціального забезпечення; створенням мережі державних, комунальних, приватних закладів для догляду за непрацездатними.

Призначення, виплата та перерахунок призначеної пенсії регулюється Законом України «Про пенсійне забезпечення» №1788-XII від 05 листопада 1991 року (дал - Закон №1788-ХІІ) та Законом України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» №1058-IV від 09 липня 2003 року (далі - Закон №1058-IV).

Так, відповідно до пункту 2 частини 2 статті 114 Закону №1058-IV на пільгових умовах пенсія за віком призначається працівникам, зайнятим повний робочий день на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці за списком № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затвердженим Кабінетом Міністрів України, та за результатами атестації робочих місць, - після досягнення 55 років і за наявності страхового стажу не менше 30 років у чоловіків, з них не менше 12 років 6 місяців на зазначених роботах, і не менше 25 років у жінок, з них не менше 10 років на зазначених роботах.

За відсутності страхового стажу, встановленого абзацом першим цього пункту, у період до 1 квітня 2024 року пенсія за віком на пільгових умовах призначається за наявності на дату досягнення віку, встановленого абзацами першим і третім - тринадцятим цього пункту, страхового стажу, зокрема, з 1 квітня 2020 року по 31 березня 2021 року - не менше 28 років у чоловіків.

Працівникам, які не мають стажу роботи з шкідливими і важкими умовами праці, передбаченого абзацом першим цього пункту, але мають не менше половини стажу на зазначених роботах, за наявності передбаченого абзацами першим і п`ятнадцятим - двадцять третім цього пункту відповідного страхового стажу пенсії на пільгових умовах призначаються із зменшенням пенсійного віку, встановленого абзацом першим частини першої статті 26 цього Закону, зокрема, чоловікам - на 1 рік за кожні 2 роки 6 місяців такої роботи.

Відповідно до пункту 2 Прикінцевих положень Закону № 1058-IV особам, які працювали або працюють на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за Списком № 1 та на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці за Списком № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, пенсії призначаються за нормами цього Закону в разі досягнення пенсійного віку та наявності трудового стажу, передбачених Законом України «Про пенсійне забезпечення».

Згідно з пунктом «б» частини 1 статті 13 Закону № 1788-XII на пільгових умовах мають право на пенсію за віком, незалежно від місця останньої роботи: працівники, зайняті повний робочий день на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці, - за Списком № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджуваним Кабінетом Міністрів України, і за результатами атестації робочих місць - після досягнення 55 років і при стажі роботи не менше 30 років у чоловіків, з них не менше 12 років 6 місяців на зазначених роботах, і не менше 25 років у жінок, з них не менше 10 років на зазначених роботах.

За приписами статті 62 Закону № 1788-XII основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. Порядок підтвердження наявного трудового стажу при відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній встановлюється Кабінетом Міністрів України.

У пунктах 1 та 2 Порядку підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 12 серпня 1993 року №637 (надалі також - Порядок №637) зазначено, що основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. За відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній трудовий стаж встановлюється на підставі інших документів, виданих за місцем роботи, служби, навчання, а також архівними установами. У разі коли документи про трудовий стаж не збереглися, підтвердження трудового стажу здійснюється органами Пенсійного фонду на підставі показань свідків.

Пунктом 3 Порядку застосування Списків № 1 і № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників при обчисленні стажу роботи, що дає право на пенсію за віком на пільгових умовах, затвердженого наказом Міністерства праці та соціальної політики України від 18 листопада 2005 року № 383 та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України від 01 грудня 2005 року № 1451/11731, встановлено, що при визначенні права на пенсію за віком на пільгових умовах застосовуються Списки, що чинні на період роботи особи. До пільгового стажу зараховується весь період роботи на відповідних посадах або за професіями незалежно від дати їх внесення до Списків за умови підтвердження документами відповідних умов праці за час виконання роботи до 21 серпня 1992 року та за результатами проведення атестації робочих місць за умовами праці після 21 серпня 1992 року.

Списки № 1, 2, затверджені постановою Ради Міністрів СРСР від 22 серпня 1956 року №1173, застосовуються до пільгової роботи до 31 грудня 1991 року; якщо пільгова робота продовжується після 01 січня 1992 року (або тільки почалася після цієї дати), але не більше як до 11 березня 1994 року, - застосовуються Списки № 1, 2, затверджені постановою Кабінету Міністрів СРСР від 26 січня 1991 року № 10; якщо пільгова робота продовжується після 11 березня 1994 року (або тільки почалась після цієї дати), але не більше як до 16 січня 2003 року, - застосовуються Списки № 1, 2, затверджені постановою Кабінету Міністрів України від 11 березня 1994 року № 162.

Розділом XXXII «Загальні професії» Списку № 2 виробництв, цехів, професій і посад з важкими умовами праці, робота в яких надає право на пенсію на пільгових умовах і у пільгових розмірах, затвердженою постановою Ради Міністрів СРСР від 22 серпня 1956 року №1173, передбачалися професії «газозварювальник», «електрозварювальник».

Розділом XXXIII «Загальні професії» Списку № 2 виробництв, цехів, професій і посад з важкими умовами праці, робота в яких надає право на пенсію на пільгових умовах і у пільгових розмірах, затвердженою постановою Ради Міністрів СРСР від 26 січня 1991 року №2 10, передбачалися професії «газозварювальник», «електрозварювальник».

Постановою Кабінету Міністрів від 11 березня 1994 року № 162 «Про затвердження списків виробництв, робіт, професій, посад і показників, зайнятість в яких дає право на пенсію за віком на пільгових умовах» затверджено Список № 2 виробництв, цехів, професій, посад і показників з шкідливими і важкими умовами праці, зайнятість в яких повний робочий день дає право на пенсію за віком на пільгових умовах, в якому у розділі XXXIII «Загальні професії» передбачені професії «електрозварники» та «газозварники».

Відповідно до пункту 3 Порядку за відсутності трутової книжки, а також у тих випадках, коли в трудовій книжці відсутні необхідні записи або містяться неправильні чи неточні записи про періоди роботи, для підтвердження наявного трудового стажу приймаються довідки, виписки із наказів, особові рахунки і відомості на видачу заробітної плати, посвідчення, характеристики, письмові трудові договори і угоди з відмітками про їх виконання та інші документи, які місять відомості про періоди роботи.

Відповідно до пункту 20 Порядку у тих випадках, коли в трудовій книжці відсутні відомості, що визначають право на пенсії на пільгових умовах або за вислугу років, установлені для окремих категорій працівників, для підтвердження спеціального трудового стажу приймаються уточнюючі довідки підприємств, установ, організацій або їх правонаступників.

Тобто, надання уточнюючої довідки підприємства, установи або організації необхідне лише у двох випадках: за відсутності трудової книжки як такої або необхідних записів у ній, які визначають право на пільгове пенсійне забезпечення.

Аналогічна позиція викладена Верховним Судом у постановах від 12 лютого 2019 року у справі №337/1297/17, від 21 березня 2019 року у справі №227/4564/16-а, від 20 лютого 2018 року у справі №234/13910/17 та від 07 березня 2018 року у справі № 233/2084/17.

Як слідує із записів трудової книжки НОМЕР_1 , ОСОБА_1 в період з 15 січня 1985 року по 31 вересня 1988 року працював у Товаристві з обмеженою відповідальністю «Ківерцівський агрохім» (попередня назва - Ківерцівське районне об`єднання агрохімічного обслуговування сільського господарства «Сільгоспхімія») на посаді «електрогазозварника». Відтак, оскільки вказана професія передбачалась у Списку № 2 виробництв, цехів, професій і посад з важкими умовами праці, роботи в яких надають право на пенсію на пільгових умовах і у пільгових розмірах, то це дає право на зарахування вказаного періоду роботи позивача до спеціального (пільгового) трудового стажу.

Враховуючи вказані обставини, суд вважає, що доводи відповідача про обов`язковість подання позивачем уточнюючої довідки для підтвердження наявності пільгового стажу роботи у спірний період є необґрунтованими, оскільки для підтвердження спеціального (пільгового) трудового стажу приймаються уточнюючі довідки підприємств чи архівні довідки, лише якщо в трудовій книжці відсутні відомості, що визначають право на пенсії на пільгових умовах.

Встановлені у цій справі обставини свідчать про те, що пільговий трудовий стаж позивача електрогазозварником у період з 15 січня 1985 року по 31 вересня 1988 року підтверджуються відповідними записами в трудовій книжці, яких достатньо для підтвердження наявності у позивача пільгового стажу. При цьому, суд наголошує, що відповідач не зазначив, у чому саме полягає неповнота або невідповідність таких записів.

Таким чином, відповідачем необґрунтовано відмовлено в зараховуванні до пільгового стажу за Списком № 2 періоду роботи позивача у Товаристві з обмеженою відповідальністю «Ківерцівський агрохім» (попередня назва - Ківерцівське районне об`єднання агрохімічного обслуговування сільського господарства «Сільгоспхімія») з 15 січня 1985 року по 31 вересня 1988 року.

Суд також зазначає, що відповідач не оспорює наявність у позивача загального страхового стажу роботи, віднесення посади «електрогазозварник» до посад, робота на яких дає право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах за Списком №2, та досягнення позивачем необхідного віку. При цьому, пільговий стаж позивача, без врахування спірного періоду, становить 09 років 09 місяців 01 день.

Враховуючи викладене, суд приходить до висновку, що позивач має право для призначення пенсії на пільгових умовах за Списком №2 відповідно до пункту 2 частини другої статті 114 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» та пункту «б» частини першої статті 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення».

Відповідно до частини першої статті 45 Закону № 1058-ІV пенсія призначається з дня звернення за пенсією, крім таких випадків, коли пенсія призначається з більш раннього строку: пенсія за віком призначається з дня, що настає за днем досягнення пенсійного віку, якщо звернення за пенсією відбулося не пізніше трьох місяців з дня досягнення особою пенсійного віку.

Згідно із частинами першою, другою статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Всупереч наведеним вимогам відповідач як суб`єкт владних повноважень не надав суду достатніх та беззаперечних доказів в обґрунтування обставин, на яких ґрунтуються його заперечення.

Повноваження суду при вирішенні справи визначені статтею 245 КАС України. Як встановлено частиною другою вказаної статті, у разі задоволення позову суд може прийняти рішення про визнання протиправним та скасування індивідуального акта чи окремих його положень; інший спосіб захисту прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб`єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб`єктів владних повноважень, який не суперечить закону і забезпечує ефективний захист таких прав, свобод та інтересів.

Завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень (частина перша статті 2 КАС України).

Відповідно до частини першої статті 9 КАС України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Таким чином, з врахуванням вищенаведеного, суд дійшов висновку про протиправність оскаржуваного рішення відповідача №032550003037 від 29 липня 2020 року про відмову в призначенні позивачу пенсії за віком на пільгових умовах.

Суд вважає, що належним та ефективним способом захисту порушеного права позивача є прийняття судом рішення про визнання протиправним та скасування рішення ГУ ПФУ у Волинській області від 29 липня 2020 року № 032550003037 про відмову в призначенні позивачу пенсії за віком на пільгових умовах за Списком №2 відповідно до сттаті 114 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування»; зобов`язання зарахувати позивачу до стажу роботи для призначення пенсії за віком на пільгових умовах за Списком №2 виробництв, робіт, професій, посад і показників період роботи з 15 січня 1985 року по 31 вересня 1988 року на підприємстві - Товаристві з обмеженою відповідальністю «Ківерцівський агрохім» (попередня назва - Ківерцівське районне об`єднання агрохімічного обслуговування сільського господарства «Сільгоспхімія») на посаді електрогазозварника та призначити пенсію за віком на пільгових умовах за Списком №2 з моменту звернення з відповідною заявою до відповідача - 23 липня 2020 року.

Частиною другою статті 6 КАС України передбачено, що суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського суду з прав людини.

Відповідно до статті 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» суди застосовують як джерело права при розгляді справ положення Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод та протоколів до неї, а також практику Європейського суду з прав людини та Європейської комісії з прав людини.

Відповідно до пунктів 21, 24 рішення у справі «Федоренко проти України» (№25921/02) Європейський суд з прав людини, здійснюючи прецедентне тлумачення статті 1 Першого Протоколу до Конвенції сформулював правову позицію про те, що право власності може бути «існуючим майном» або «виправданими очікуваннями» щодо отримання можливості ефективного використання права власності чи «законними сподіваннями» отримання права власності. Аналогічна правова позиція сформульована Європейським судом з прав людини і в справі Стреч проти Сполучного Королівства («STRETCH v. THE UNITED KINGDOM» №44277/98). У межах вироблених Європейським судом з прав людини підходів до тлумачення поняття «майно», а саме в контексті статті 1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, це поняття охоплює як «наявне майно», так і активи включаючи право вимоги, з посиланням на які заявник може стверджувати, що він має принаймні законні очікування стосовно ефективного здійснення свого «права власності» (пункт 74 рішення Європейського суду з прав людини «Фон Мальтцан та інші проти Німеччини»). Суд робить висновок, що певні законні очікування заявників підлягають правовому захисту, та формує позицію для інтерпретації вимоги як такої, що вона може вважатися «активом»: вона повинна мати обґрунтовану законну підставу, якою, зокрема є чинна норма закону, тобто встановлена законом норма щодо виплат (пенсійних, заробітної плати, винагороди, допомоги) на момент дії цієї норми є «активом», на який може розраховувати громадянин як на свою власність («MALTZAN (FREIHERR VON) AND OTHERS v. GERMANY» №71916/01, 71917/01 та 10260/02). У пункті 52 рішення у справі «Щокін проти України» (№23759/03 та №37943/06) Європейський суд з прав людини зазначив, що тлумачення та застосування національного законодавства є прерогативою національних органів. Суд однак зобов`язаний переконатися в тому, що спосіб, в який тлумачиться і застосовується національне законодавство, призводить до наслідків, сумісних з принципами Конвенції з точки зору тлумачення їх у світлі практики Суду. Аналогічна правова позиція сформульована Європейським судом з прав людини і в справі «Скордіно проти Італії» («Scordino v. Italy» № 36813/97).

З огляду на наведене, відмова відповідача в призначенні позивачу пенсії за віком зі зниженням пенсійного віку відповідно до пункту 2 частини другої статті 114 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» та пункту «б» частини першої статті 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення», є такою, що не відповідає вимогам законності, обґрунтованості, добросовісності, розсудливості та пропорційності. Така відмова грунтується на хибному тлумаченні норм чинного законодаства, на шкоду фізичній особі та порушує її майнові права, а саме правомірні очікування на призначення пенсії на пільгових умовах.

Відтак, з врахуванням вищевикладеного, суд дійшов висновку, позовні вимоги підлягають до задоволення.

Згідно із частиною першою статті 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Отже, на користь позивача необхідно стягнути за рахунок бюджетних асигнувань відповідача судовий збір в розмірі 840,80 грн., сплачений згідно з квитанцією від 01 липня 2020 року.

Керуючись статтями 243, 245, 246, 255, 263, 295, 297 Кодексу адміністративного судочинства України, на підставі Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування», Закону України «Про пенсійне забезпечення», суд

ВИРІШИВ:

Позов ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_2 ) до Головного управління Пенсійного фонду України у Волинській області (43026, Волинська область, місто Луцьк, вулиця Кравчука, 22В, ідентифікаційний код юридичної особи 13358826) про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити дії задовольнити повністю повністю.

Визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України у Волинській області від 29 липня 2020 року № 032550003037 про відмову ОСОБА_1 в призначені пенсії за віком на пільгових умовах за Списком №2 відповідно до статті 114 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування».

Зобовязати Головне управління Пенсійного фонду України у Волинській області зарахувати ОСОБА_1 до стажу роботи для призначення пенсії за віком на пільгових умовах за Списком №2 виробництв, робіт, професій, посад і показників період роботи з 15 січня 1985 року по 31 вересня 1988 року на підприємстві - Товаристві з обмеженою відповідальністю «Ківерцівський агрохім» (попередня назва - Ківерцівське районне об`єднання агрохімічного обслуговування сільського господарства «Сільгоспхімія») на посаді електрогазозварника та призначити пенсію за віком на пільгових умовах за Списком №2 з моменту звернення з заявою - 23 липня 2020 року.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України у Волинській області на користь ОСОБА_1 судовий збір в розмірі 840 (вісімсот сорок) гривень 80 копійок.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо таку апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку повністю або частково шляхом подання апеляційної скарги до Восьмого апеляційного адміністративного суду через Волинський окружний адміністративний суд. Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Суддя А.Я. Ксензюк