Рішення № 91842031, 29.09.2020, Вінницький окружний адміністративний суд

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Вінниця

29 вересня 2020 р. Справа № 120/3488/20-а

Вінницький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Комара П.А., розглянувши у письмовому провадженні в порядку спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Військової частини А2287 про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити дії

ВСТАНОВИВ:

До Вінницького окружного адміністративного суду звернувся ОСОБА_1 з адміністративним позовом до Військової частини А2287 про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити дії.

Обґрунтовуючи позовні вимоги позивач зазначає, що під час засідання комісія з розгляду документів на право отримання грошової компенсації військовослужбовцями за піднайом (найом) жилих приміщень постановила повернути на доопрацювання рапорт разом з доданими документами молодшому сержанту ОСОБА_1 у зв`язку з вимогами постанови КМУ від 26,06.2013 року №450, а саме згідно з пунктом 5 не надані копії документів які підтверджують громадянство України члена його сім`ї. Однак, позивач вважає такі дії відповідача протиправними, оскільки, відсутні підстави для відмови у призначенні та виплаті грошової компенсації за піднайом (найом) житла, що і стало підставою звернення до суду з цим позовом.

Ухвалою суду від 27.07.2020 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження в адміністративній справі, вирішено розгляд справи здійснювати в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін, в порядку ст. 262 КАС України.

17.08.2020 відповідачем подано відзив на позовну заяву, у якому заперечує щодо задоволення позовних вимог та просить суд відмовити у задоволенні позову з огляду на те, що комісія з розгляду документів на право отримання грошової компенсації військовослужбовцями за піднайом (найом) жилих приміщень діяла відповідно до вимог чинного законодавства та нормативно-правих документів, що регулюють порядок отримання військовослужбовцями компенсації за піднайом (найом) житла.

Крім того, 10.09.2020 на адресу суду надійшло клопотання відповідача про розгляд справи у відкритому судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін.

Щодо заявленого клопотання суд зазначає таке.

Відповідно до ч. 2 ст. 262 КАС України розгляд справи по суті за правилами спрощеного позовного провадження починається з відкриття першого судового засідання. Якщо судове засідання не проводиться, розгляд справи по суті розпочинається через тридцять днів, а у випадках, визначених статтею 263 цього Кодексу, - через п`ятнадцять днів з дня відкриття провадження у справі.

Так, ч. 5, 6 ст. 262 КАС України визначено, що суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше. За клопотанням однієї із сторін або з власної ініціативи суду розгляд справи проводиться в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін.

Суд може відмовити в задоволенні клопотання сторони про розгляд справи в судовому засіданні з повідомленням сторін:

1) у випадках, визначених статтею 263 цього Кодексу;

2) якщо характер спірних правовідносин та предмет доказування у справі незначної складності не вимагають проведення судового засідання з повідомленням сторін для повного та всебічного встановлення обставин справи.

Водночас, суд звертає увагу, що клопотання про розгляд справи у судовому засіданні з повідомленням сторін відповідач має подати в строк для подання відзиву (ч. 7 ст. 262 КАС України).

В даному ж випадку, ознайомившись із позовною заявою та матеріалами справи, суд доходить висновку, що характер спірних правовідносин та предмет доказування у справі незначної складності не вимагають проведення судового засідання з повідомленням сторін для повного та всебічного встановлення обставин справи. Крім того, вказане клопотання подано з пропуском встановленого строку.

За таких обставин, суд доходить висновку про відсутність підстав для задоволення клопотання відповідача про розгляд справи у відкритому судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін.

Дослідивши матеріали справи, а також докази в їх сукупності, суд встановив наступне.

ОСОБА_1 проходить військову службу у Військовій частині А2287 на посаді фельдшера медичного пункту.

Згідно довідки про перевірку житлових умов, житлова комісія військової частини А2287 дійшла висновку, що ОСОБА_1 , який мешкає у АДРЕСА_1 , потребує поліпшення житлових умов.

04.05.2020 позивачем подано рапорт командиру військової частини А2287 на виплату грошової компенсації за піднайом (найом) житла, до якого додано такі документи:

копія паспорта ОСОБА_1 ;

копія ідентифікаційного номера ОСОБА_1 ;

копія паспорта ОСОБА_2 ;

копія ідентифікаційного номера ОСОБА_2 ;

копія посвідки на постійне місце проживання ОСОБА_2 ;

копія листа роз`яснення з Головного квартирно-експлуатаційного управління Збройних Сил України №303/4/380 від 28.02.2020;

витяг з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно ОСОБА_1 ;

витяг з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно ОСОБА_2 ;

довідка з бюро технічної інвентаризацій про нерухоме майно № 1493 від 20.02.2019р.;

довідка про реєстрацію місця проживання ОСОБА_1 ;

довідка про реєстрацію місця проживання ОСОБА_2 ;

копія довідки з попереднього місця служби про отримання (неотримання, здачу) жилого приміщення;

довідка про перебування на обліку (додаток 22) № 151 від20.02.2019;

копія свідоцтва про шлюб;

довідка про склад сім`ї (Ф-9) №174 від 27.03.2019;

довідка про перевірку житлових умов;

витяг з послужного списку особової справи.

Розглянувши рапорт позивача та надані разом з ним документи, Протоколом №6 від 29.05.2020 засідання комісії з розгляду документів на право отримання грошової компенсації військовослужбовцями за піднайом (найом) жилих приміщень, постановила повернути на доопрацювання рапорт разом з документами у зв`язку з вимогами постанови КМУ №450 від 26.12.2013 зі змінами, а саме, згідно п. 5 не надані копії документів, які підтверджують громадянство України члена його сім`ї.

Вважаючи такі дії відповідача щодо відмови у призначенні та виплаті грошової компенсації за піднайом (найом) житла протиправними, позивач звернувся до суду з цим позовом.

Визначаючись щодо заявлених позовних вимог, суд виходив із наступного.

Частиною другою статті 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до ч. 1 ст. 12 Закон України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» від 20 грудня 1991 року №2011-ХХІІ (далі - Закон №2011) держава забезпечує військовослужбовців жилими приміщеннями або за їх бажанням грошовою компенсацією за належне їм для отримання жиле приміщення на підставах, у межах норм і відповідно до вимог, встановлених Житловим кодексом Української РСР, іншими законами, в порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.

У разі відсутності службового жилого приміщення військовослужбовці рядового, сержантського і старшинського складу, які проходять військову службу за контрактом і не перебувають у шлюбі, розміщуються безплатно в спеціально пристосованих казармах у розташуванні військової частини, а сімейні - у сімейних гуртожитках. Житлово-побутові умови в таких казармах повинні відповідати вимогам, які пред`являються до гуртожитків, що призначені для проживання одиноких громадян. У разі відсутності можливості розміщення зазначених військовослужбовців у спеціально пристосованих казармах у розташуванні військової частини та сімейних гуртожитках військова частина зобов`язана орендувати для військовослужбовців та членів їх сімей жиле приміщення або за їх бажанням виплачувати грошову компенсацію за піднайом (найом) жилого приміщення. Для військовослужбовців офіцерського складу у разі відсутності службового жилого приміщення військова частина зобов`язана орендувати житло для забезпечення ним військовослужбовців та членів їх сімей або за їх бажанням виплачувати грошову компенсацію за піднайом (найом) жилого приміщення. Розмір і порядок виплати військовослужбовцям грошової компенсації за піднайом (найом) ними жилих приміщень визначаються Кабінетом Міністрів України.

Так, Постановою Кабінету Міністрів України № 450 від 26.06.2013 затверджений Порядок виплати грошової компенсації військовослужбовцям Збройних Сил, Національної гвардії, Служби безпеки, Служби зовнішньої розвідки, Державної прикордонної служби, Державної служби спеціального зв`язку та захисту інформації, Державної спеціальної служби транспорту, Управління державної охорони та військовослужбовцям, відрядженим до Міністерства освіти і науки, Державного космічного агентства, за піднайом (найом) ними житлових приміщень (далі - Порядок № 450).

Цей Порядок визначає розмір та механізм виплати грошової компенсації за піднайом (найом) житлових приміщень (далі - грошова компенсація) військовослужбовцям Збройних Сил, Національної гвардії, СБУ, Служби зовнішньої розвідки, Державної прикордонної служби, Держспецзв`язку, Держспецтрансслужби, Управління державної охорони, у тому числі особам офіцерського (у тому числі особам, які проходять військову службу за призовом осіб офіцерського складу), рядового, сержантського і старшинського складу, які проходять військову службу за контрактом, курсантам вищих військових навчальних закладів та військових навчальних підрозділів вищих навчальних закладів, які мають сім`ї, та зазначеним у цьому пункті особам, які відряджені до МОН, ДКА.

Відповідно до п. 4 Порядку № 450 грошова компенсація виплачується починаючи з дня реєстрації поданого в установленому порядку рапорту військовослужбовця:

особам офіцерського (у тому числі особам, які проходять військову службу за призовом осіб офіцерського складу), рядового, сержантського і старшинського складу, які проходять військову службу за контрактом, - за місцем проходження військової служби згідно з наказом командира (начальника) військової частини;

курсантам - за місцем проходження військової служби (навчання) згідно з наказом керівника вищого військового навчального закладу або військового навчального підрозділу вищого навчального закладу.

Пунктом 5 Порядку № 450 передбачено, що для отримання грошової компенсації військовослужбовці разом з рапортом подають такі документи:

копії документів, що посвідчують особу та підтверджують громадянство України військовослужбовця та членів його сім`ї;

копії документів, що засвідчують реєстрацію в Державному реєстрі фізичних осіб - платників податків (крім осіб, які через свої релігійні переконання відмовляються від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та повідомили про це відповідному контролюючому органу і мають відмітку в паспорті) військовослужбовця та членів його сім`ї;

інформацію (витяг, інформаційну довідку) з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та бюро технічної інвентаризації про нерухоме майно, яке належить військовослужбовцю та членам його сім`ї;

копії довідок про реєстрацію місця проживання (перебування), видані органом реєстрації, на військовослужбовця та кожного члена його сім`ї, який проживає разом з ним (військовослужбовці військових частин, які дислокувалися в населених пунктах, на території яких органи державної влади тимчасово не здійснюють свої повноваження, і які переміщені з місць попередньої дислокації, подають довідку про склад сім`ї, видану командиром (начальником) цієї військової частини (підрозділу);

копії свідоцтв про державну реєстрацію актів цивільного стану (про шлюб, розірвання шлюбу, про народження тощо), інших документів, що підтверджують родинні стосунки;

належним чином завірену копію довідки про забезпечення житлом з попереднього місця проходження військової служби, видану квартирно-експлуатаційним органом (службою) Міноборони, Національної гвардії, відповідним підрозділом СБУ, Служби зовнішньої розвідки, Держприкордонслужби, Держспецзв`язку, Держспецтрансслужби, МОН, ДКА, Управління державної охорони (крім осіб, які прибули з тимчасово окупованої території України та населених пунктів, на території яких органи державної влади тимчасово не здійснюють свої повноваження).

Судом встановлено, що до рапорту від 04.05.2020 позивачем, відповідно до Порядку №450, додані, у тому числі, документи дружини ОСОБА_2 , зокрема:

- паспорт громадянки Російської Федерації;

- ідентифікаційний номер (дата видачі 26.10.2010);

- посвідка на постійне проживання від 02.06.2014;

- довідка Василівського старостинського округу від 12.04.2019 №190, про те, що ОСОБА_2 зареєстрована у АДРЕСА_2 . На даний час за місцем реєстрації не проживає.

Так, відповідно до пункту 5 розділу ІІ Інструкції з організації забезпечення військовослужбовців Збройних Сил України та членів їх сімей жилими приміщеннями (затверджена Наказом Міністерства оборони України від 31.07.2018 № 380) основними завданнями житлових комісій військових частин (об`єднаних житлових комісій) є, зокрема, прийняття рішення з житлових питань, у тому числі із розгляду відповідних рапортів (заяв) військовослужбовців та членів їх сімей з житлових питань.

Аналізуючи вказані положення, суд доходить висновку, що житлова комісія при розгляді рапорту на виплату грошової компенсації за піднайом (найом) житла та доданих до нього документів зобов`язана прийняти рішення про виплату грошової компенсації на піднайом (найом) житла або відмову у виплаті грошової компенсації.

Водночас, при розгляді рапорту ОСОБА_1 житлова комісія при прийнятті рішення зазначила про повернення рапорту з документами позивачу на доопрацювання, оскільки, згідно п. 5 Порядку №450 не надані копії документів, які підтверджують громадянство України члена його сім`ї.

Таким чином, з огляду на викладене, відповідач при прийнятті рішення діяв не у спосіб та не на підставі повноважень, що передбаченні чинним законодавством України, а відтак, суд приходить до висновку про визнання протиправними дій відповідача щодо не прийняття рішення при розгляді рапорту ОСОБА_1 на виплату грошової компенсації за піднайом (найом) житла та доданих до нього документів.

Водночас надаючи оцінку вимогам позивача зобов`язального характеру, суд виходить з наступного.

Як вже зазначалось вище, житлова комісія при розгляді рапорту на виплату грошової компенсації за піднайом (найом) житла та доданих до нього документів зобов`язана прийняти рішення про виплату грошової компенсації на піднайом (найом) житла або відмову у виплаті грошової компенсації.

Отже, саме до повноважень відповідача віднесено вирішення питання щодо виплати грошової компенсації за піднайом житла. Відтак, такі повноваження є дискреційними, тобто такими, які дають можливість на власний розсуд суб`єкту владних повноважень визначити повністю або частково зміст рішення або вибрати один з кількох варіантів прийняття рішень, передбачених нормативно-правовим актом.

На законодавчому рівні поняття "дискреційні повноваження" суб`єкта владних повноважень відсутнє. У судовій практиці сформовано позицію щодо поняття дискреційних повноважень, під якими слід розуміти такі повноваження, коли у межах, які визначені законом, адміністративний орган має можливість самостійно (на власний розсуд) вибирати один з кількох варіантів конкретного правомірного рішення. Водночас повноваження державних органів не є дискреційними, коли є лише один правомірний та законно обґрунтований варіант поведінки суб`єкта владних повноважень.

Тобто, дискреційне повноваження може полягати у виборі діяти, чи не діяти, а якщо діяти, то у виборі варіанту рішення чи дії серед варіантів, що прямо або опосередковано закріплені у законі. Важливою ознакою такого вибору є те, що він здійснюється без необхідності узгодження варіанту вибору з будь-ким.

Таким чином, згідно з чинним законодавством житлова комісія при розгляді рапорту на виплату грошової компенсації за піднайом (найом) житла та аналізуючи пакет доданих до нього документів приймає рішення про виплату грошової компенсації на піднайом (найом) житла або відмову у виплаті такої компенсації.

Тобто саме до повноважень відповідача віднесено вирішення питання щодо виплати такої компенсації.

За цих обставин і враховуючи те, що законодавець чітко визначив порядок отримання грошової компенсації за піднайом житла, на думку суду, відсутні підстави без дотримання такої процедури зобов`язувати суб`єкта владних повноважень приймати наперед визначене рішення та фактично підміняти державний орган. А тому в досліджуваній частині позов задоволенню не підлягає.

Разом з тим, відповідно до ч. 4 ст. 245 КАС України у випадку, визначеному пунктом 4 частини 2 цієї статті, суд може зобов`язати відповідача - суб`єкта владних повноважень прийняти рішення на користь позивача, якщо для його прийняття виконано всі умови, визначені законом, і прийняття такого рішення не передбачає права суб`єкта владних повноважень діяти на власний розсуд.

У випадку, якщо прийняття рішення на користь позивача передбачає право суб`єкта владних повноважень діяти на власний розсуд, суд зобов`язує суб`єкта владних повноважень вирішити питання, щодо якого звернувся позивач, з урахуванням його правової оцінки, наданої судом у рішенні.

Під час розгляду справи судом не здобуто достатніх даних, які б свідчили про відсутність можливості та наміру суб`єкта владних повноважень прийняти обґрунтоване та законне рішення з урахуванням позиції суду.

Відтак, на переконання суду, належним способом захисту, необхідним для поновлення прав позивача, буде зобов`язання відповідача повторно розглянути рапорт ОСОБА_1 на виплату грошової компенсації за піднайом (найом) житла разом з поданими документами та прийняти відповідне рішення з урахуванням правової оцінки, наданої у цьому судовому рішенні.

Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

В силу ст. 2 КАС України, завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Відповідно до частини 1 статті 9 КАС України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюється на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Згідно з частинами 1, 2 статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків встановлених статтею 78 цього Кодексу.

В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні (стаття 90 КАС України).

Таким чином, виходячи з меж заявлених позовних вимог, системного аналізу положень законодавства України та доказів, наявних в матеріалах справи, суд дійшов висновку, що адміністративний позов належить задовольнити частково.

Зважаючи на те, що позивача звільнено від сплати судового збору, підстави для розподілу судових витрат у розумінні ст. 139 КАС України відсутні.

Керуючись ст.ст. 73, 74, 75, 76, 77, 90, 94, 139, 241, 245, 246, 250, 255, 295 КАС України, суд -

ВИРІШИВ:

Адміністративний позов задовольнити частково.

Визнати протиправними дії Військової частини А2287 щодо не прийняття рішення при розгляді рапорту ОСОБА_1 на виплату грошової компенсації за піднайом (найом) житла.

Зобов`язати Військову частину А2287 повторно розглянути рапорт ОСОБА_1 на виплату грошової компенсації за піднайом (найом) житла разом з поданими документами та прийняти відповідне рішення, із урахуванням висновків суду викладених у судовому рішенні.

У задоволенні решти позовних вимог відмовити.

Рішення суду першої інстанції набирає законної сили в порядку, визначеному ст. 255 КАС України.

Відповідно до ст. 295 КАС України, апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Позивач: ОСОБА_1 ( АДРЕСА_3 )

Відповідач: Військова частина А2287 (вул. Чехова, 7-К, м. Вінниця, 21034, код ЄДРПОУ 24982545)

Суддя Комар Павло Анатолійович