Ухвала суду № 91841977, 28.09.2020, Вінницький окружний адміністративний суд

УХВАЛА

м. Вінниця

28 вересня 2020 р. справа № 120/2389/20-а

Вінницький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Дончика Віталія Володимировича, розглянувши у письмовому провадженні в порядку спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом Державної екологічної інспекції у Вінницькій області до Комунального підприємства "Гніваньводопостач" про зобов`язання вчинити дії

в с т а н о в и в :

05.06.2020 року Державна екологічна інспекція у Вінницькій області звернулась в суд з адміністративним позовом до Комунального підприємства "Гніваньводопостач" про зобов`язання вчинити дії.

Обґрунтовуючи позовні вимоги зазначили, що 14.04.2020 року Державною екологічною інспекцією у Вінницькій області проведено позапланову перевірку КП "Гніваньводопостач" на предмет виконання вимог припису від 02.10.2018 року, за результатом якої, встановлено, що відповідачем не виконано пункт 1 та 13 припису від 02.10.2018 року.

Вищевикладені обставини зумовили Державну екологічну інспекцію у Вінницькій області звернутися з цим позовом до суду, в якому просили зобов`язати Комунальне підприємство "Гніваньводопостач"виконати вимоги пункту 1, 13 Припису від 02.10.2018 року виданого Державною екологічною інспекцією у Вінницькій області, а саме:

- отримати документи, що посвідчують право користування земельними ділянками під сміттєзвалищем, очисними спорудами каналізації та свердловинами;

- забезпечити здійснення видалення та захоронення відходів на сміттєзвалищі з дотриманням вимог екологічної безпеки шляхом здійснення пересипання видалення відходів ізолюючими матеріалами та їх ущільненням, встановлення захисних екранів для унеможливлення розвіювання летких фракцій відходів на прилеглу територію, не допускати на сміттєзвалищі видалення та захоронення необроблених (несортованих) відходів.

Ухвалою суду від 10.06.2020 року позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження у адміністративній справі, розгляд справи вирішено здійснювати в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні).

01.07.2020 року відповідачем подано відзив на позовну заяву, у якому останній заперечує щодо задоволення адміністративного позову. Зокрема вказав, що немає жодних підстав для зобов`язання КП "Гніваньводопостач" виконати вимоги п.1 Припису від 02.10.2018 року виданого Державною інспекцією у Вінницькій області, а саме, отримання документів, що посвідчують право користування земельними ділянками під сміттєзвалищем, очисними спорудами каналізації та свердловинами.

Зазначив, що депутатами Гніванської міської ради прийняте рішення №1219 від 15.03.2020 року, №1218 від 15.04.2020 року, №1241 від 06.05.2020 року "Про надання дозволу на виготовлення проектів із землеустрою щодо відведення земельних ділянок в постійне користування КП "Гніваньводопостач".

Крім того, Гніванська міська рада передала в оренду бульдозер марки Т-170 з навісним обладнанням типу 80-52-20 СП з гідроциліндрами повороту. На даний час комунальне підприємство проводить роботи по ущільненню вскришею твердих побутових відходів ізолювальним матеріалом.

На в`їзді до сміттєзвалища встановлена наглядна будка та шлагбаум для здійснення контролю за вивозом твердих побутових відходів. На площадках для збору твердих побутових відходів встановлені контейнери для збору пластика. Також, на території міського сміттєзвалища знаходиться ємність з водою на випадок тушіння пожежі.

Враховуючи вищевикладене, просив у задоволенні адміністративного позову відмовити.

16.07.2020 року представником позивача подано відповідь на відзив, у якому останній вважає доводи відповідача необґрунтованим, а адміністративний позов таким, що підлягає задоволенню з підстав викладених у позовній заяві.

Розглянувши матеріали адміністративної справи, суд встановив наступні фактичні обставини.

Згідно Акту перевірки від 02.10.2018 року № 525/ВН, Державною екологічною інспекцією у Вінницькій області проведено планову перевірку дотримання Комунальним підприємством "Гніваньводопостач" вимог природоохоронного законодавства. В ході перевірки зокрема зафіксовано, що у комунального підприємства відсутні документи, що посвідчують право користування земельними ділянками під сміттєзвалище, очисними спорудами каналізації та свердловинами. Крім того, сміттєзвалище експлуатується із порушеннями вимог екологічної безпеки, а саме:

- не здійснюється пересипання видалених відходів ізолюючим матеріалом та їх ущільнення;

- відсутні захисні екрани для унеможливлення розвіювання летких фракцій відходів на прилеглу територію;

- на сміттєзвалище допускається видалення та захоронення необроблених (несортованих) відходів.

За результатами проведеної перевірки, 02.10.2018 року Державною екологічною інспекцією у Вінницькій області складено припис щодо усунення виявлених порушень, зокрема:

- отримати документи, що посвідчують право користування земельними ділянками під сміттєзвалищем, очисними спорудами каналізації та свердловинами (пункт 1);

- забезпечити здійснення видалення та захоронення відходів на сміттєзвалищі з дотриманням вимог екологічної безпеки, а саме: здійснити пересипання видалення відходів ізолюючими матеріалами та їх ущільнення; встановити захисні екрани для унеможливлення розвіювання летких фракцій відходів на прилеглу територію; не допускати на сміттєзвалищі видалення та захоронення необроблених (несортованих) відходів (пункт 13).

Згідно Акту перевірки від 14.04.2020 року № 208/ВН, Державною екологічною інспекцією у Вінницькій області проведено позапланову перевірку комунального підприємства щодо виконання вимог припису, за результатом якої, встановлено, що відповідачем не виконано, зокрема, вимог пункт 1 та пункт 13 припису Державної екологічної інспекції у Вінницькій області від 02.10.2018 року.

14.04.2020 року відносно директора КП «Гніваньводопостач» ОСОБА_1 складено протокол про адміністративне правопорушення № 011867, та винесено постанову №03/184 від 23.04.2020 року, якою визнано ОСОБА_1 винним у вчиненні адміністративного правопорушення, відповідальність за яке передбачена ст. 188-5 Кодексу України про адміністративні правопорушення та накладено на нього адміністративний штраф у розмірі 255 грн.

Вищевикладені обставини зумовили Державну екологічну інспекцію у Вінницькій області звернутися з цим позовом до суду.

Визначаючись щодо заявлених позовних вимог, суд виходить із наступного.

Частиною другою статті 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до частини четвертої статті 5 КАС України суб`єкти владних повноважень мають право звернутися до адміністративного суду виключно у випадках, визначених Конституцією та законами України.

Пунктом 5 частини першої статті 19 КАС України встановлено, що юрисдикція адміністративних судів поширюється на справи у публічно-правових спорах, зокрема: за зверненням суб`єкта владних повноважень у випадках, коли право звернення до суду для вирішення публічно-правового спору надано такому суб`єкту законом.

Частиною 5 статті 46 КАС України передбачено, що громадяни України, іноземці чи особи без громадянства, громадські об`єднання, юридичні особи, які не є суб`єктами владних повноважень, можуть бути відповідачами лише за адміністративним позовом суб`єкта владних повноважень: 1) про тимчасову заборону (зупинення) окремих видів або всієї діяльності громадського об`єднання; 2) про примусовий розпуск (ліквідацію) громадського об`єднання; 3) про затримання іноземця або особи без громадянства чи примусове видворення за межі території України; 4) про встановлення обмежень щодо реалізації права на свободу мирних зібрань (збори, мітинги, походи, демонстрації тощо); 5) в інших випадках, коли право звернення до суду надано суб`єкту владних повноважень законом.

Таким чином, коло адміністративних справ, в яких суб`єкт владних повноважень має право звернутися до адміністративного суду, є обмеженим та визначається КАС України та в спеціальних нормах закону.

Аналогічний правовий висновок викладений у постанові Верховного Суду у складі Касаційного адміністративного суду України від 20 серпня 2020 року у справі № 820/7073/16, від 06.03.2018 у справі № 826/7962/16, від 06.06.2018 у справі № П/811/289/16, від 13.06.2018 у справі № 815/332/17.

Правові та організаційні засади, основні принципи і порядок здійснення державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності, повноваження органів державного нагляду (контролю), їх посадових осіб і права, обов`язки та відповідальність суб`єктів господарювання під час здійснення державного нагляду (контролю) визначені Законом України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності» від 05.04.2007 № 877-V (далі - Закон № 877-V).

Згідно статті 1 Закону № 877-V державний нагляд (контроль) - діяльність уповноважених законом центральних органів виконавчої влади, їх територіальних органів, державних колегіальних органів, органів виконавчої влади Автономної Республіки Крим, місцевих державних адміністрацій, органів місцевого самоврядування (далі - органи державного нагляду (контролю) в межах повноважень, передбачених законом, щодо виявлення та запобігання порушенням вимог законодавства суб`єктами господарювання та забезпечення інтересів суспільства, зокрема належної якості продукції, робіт та послуг, допустимого рівня небезпеки для населення, навколишнього природного середовища.

Частиною 4 статті 4 Закону № 877-V передбачено, що виключно законами встановлюються органи, уповноважені здійснювати державний нагляд (контроль) у сфері господарської діяльності; види господарської діяльності, які є предметом державного нагляду (контролю); повноваження органів державного нагляду (контролю) щодо зупинення виробництва (виготовлення) або реалізації продукції, виконання робіт, надання послуг; вичерпний перелік підстав для зупинення господарської діяльності; спосіб здійснення державного нагляду (контролю); санкції за порушення вимог законодавства і перелік порушень, які є підставою для видачі органом державного нагляду (контролю) припису, розпорядження або іншого розпорядчого документа.

Відповідно до статті 34 Закону України «Про охорону навколишнього природного середовища» від 25.06.1991 № 1264-XII (далі - Закон № 1264-XII) завдання контролю у галузі охорони навколишнього природного середовища полягають у забезпеченні додержання вимог законодавства про охорону навколишнього природного середовища всіма державними органами, підприємствами, установами та організаціями, незалежно від форм власності і підпорядкування, а також громадянами.

Згідно частини 1 статті 35 Закону № 1264-XII державний контроль у сфері охорони навколишнього природного середовища, раціонального використання, відтворення і охорони природних ресурсів здійснюється центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику із здійснення державного нагляду (контролю) у сфері охорони навколишнього природного середовища, раціонального використання, відтворення і охорони природних ресурсів. Виконавчі органи сільських, селищних, міських рад здійснюють державний контроль у сфері охорони навколишнього природного середовища.

Відповідно до статті 20-2 Закону № 1264-XII до компетенції центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику із здійснення державного нагляду (контролю) у сфері охорони навколишнього природного середовища, раціонального використання, відтворення і охорони природних ресурсів, у сфері охорони навколишнього природного середовища належить, зокрема:

- організація і здійснення у межах компетенції державного нагляду (контролю) за додержанням центральними органами виконавчої влади та їх територіальними органами, місцевими органами виконавчої влади, органами місцевого самоврядування в частині здійснення делегованих їм повноважень органів виконавчої влади, підприємствами, установами та організаціями незалежно від форми власності та господарювання, громадянами України, іноземцями та особами без громадянства, а також юридичними особами - нерезидентами вимог законодавства: про екологічну та радіаційну безпеку, про оцінку впливу на довкілля; про використання та охорону земель; про охорону і раціональне використання вод та відтворення водних ресурсів; про охорону атмосферного повітря; про охорону, захист, використання та відтворення лісів; про охорону, утримання і використання зелених насаджень; про використання, охорону і відтворення рослинного світу; про охорону, раціональне використання та відтворення тваринного світу; щодо дотримання правил створення, поповнення, зберігання, використання та державного обліку зоологічних, ботанічних колекцій і торгівлі ними; під час ведення мисливського господарства та здійснення полювання; про збереження об`єктів рослинного та тваринного світу, занесених до Червоної та Зеленої книг України, формування, збереження і використання екологічної мережі; про природно-заповідний фонд; про охорону, використання і відтворення риби та інших водних живих ресурсів; у сфері хімічних джерел струму в частині забезпечення екологічної безпеки виробництва хімічних джерел струму та утилізації відпрацьованих хімічних джерел струму, ведення обліку обсягів накопичення відпрацьованих хімічних джерел струму та передачі їх на утилізацію; щодо дотримання вимог реєстрації в суднових документах операцій із шкідливими речовинами та сумішами; про поводження з відходами; щодо наявності дозволів, лімітів та квот на спеціальне використання природних ресурсів, дотримання їх умов; про біологічну та генетичну безпеку щодо біологічних об`єктів природного середовища при створенні, дослідженні та практичному використанні генетично модифікованих організмів у відкритій системі;

- обмеження чи зупинення (тимчасове) діяльності підприємств і об`єктів незалежно від їх підпорядкування та форми власності, якщо їх експлуатація здійснюється з порушенням законодавства про охорону навколишнього природного середовища, законодавства про оцінку впливу на довкілля, вимог дозволів на використання природних ресурсів, з перевищенням нормативів гранично допустимих викидів впливу фізичних та біологічних факторів і лімітів скидів забруднюючих речовин;

- складання протоколів про адміністративні правопорушення та розгляд справ про адміністративні правопорушення, накладення адміністративних стягнень у випадках, передбачених законом;

- пред`являти претензії про відшкодування збитків і втрат, заподіяних державі в результаті порушення законодавства про охорону навколишнього природного середовища;

- надання обов`язкових до виконання приписів щодо усунення виявлених порушень вимог законодавства з питань, що належать до його компетенції, інформування дозвільних органів про надані приписи суб`єктам господарювання, що здійснюють діяльність на підставі дозволів у сфері охорони навколишнього природного середовища, та здійснення контролю за їх виконанням;

- надання центральним органам виконавчої влади, їх територіальним органам, місцевим органам виконавчої влади, органам місцевого самоврядування приписів щодо зупинення дії чи анулювання в установленому законодавством порядку дозволів, ліцензій, сертифікатів, висновків, рішень, лімітів, квот, погоджень, свідоцтв на спеціальне використання природних ресурсів, викиди і скиди забруднюючих речовин у навколишнє природне середовище, поводження з небезпечними хімічними речовинами, транскордонне переміщення об`єктів рослинного і тваринного світу (у тому числі водних живих ресурсів), а також щодо встановлення нормативів допустимих рівнів шкідливого впливу на стан навколишнього природного середовища;

- вживати в установленому порядку заходів досудового врегулювання спорів, виступати позивачем та відповідачем у судах.

Статтею 55 Закону № 1264-XII визначено, що суб`єкти права власності на відходи повинні вживати ефективних заходів для зменшення обсягів утворення відходів, а також для їх утилізації, знешкодження або розміщення. Здійснення операцій у сфері поводження з відходами дозволяється лише за наявності дозволу на здійснення операцій у сфері поводження з відходами на визначених місцевими радами територіях із додержанням санітарних та екологічних норм у спосіб, що забезпечує можливість подальшого використання відходів як вторинної сировини і безпеку для навколишнього природного середовища та здоров`я людей.

Відповідно до статті 68 Закону № 1264-XII відповідальність за порушення законодавства про охорону навколишнього природного середовища несуть особи, винні, зокрема, у невиконанні розпоряджень органів, які здійснюють державний контроль у галузі охорони навколишнього природного середовища, та вчиненні опору їх представникам.

Згідно з Положенням про Державну екологічну інспекцію України, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 19.04.2017 № 275 (далі - Положення № 275), Державна екологічна інспекція України (Держекоінспекція) є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через Міністра екології та природних ресурсів і який реалізує державну політику із здійснення державного нагляду (контролю) у сфері охорони навколишнього природного середовища, раціонального використання, відтворення і охорони природних ресурсів.

Відповідно до пункту 1 Положення про територіальні та міжрегіональні територіальні органи Держекоінспекції (далі - Положення), затвердженого наказом Міністерства енергетики та захисту довкілля України від 07 квітня 2020 року № 230 та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 16 квітня 2020 р. за № 350/34633, Державна екологічна інспекція відповідної області (далі - Інспекція) є територіальним органом Держекоінспекції та їй підпорядковується.

Повноваження Інспекції поширюються на територію Автономної Республіки Крим, відповідних областей, міст Києва та Севастополя, внутрішні морські води, територіальне море, виключну (морську) економічну зону України, континентальний шельф України та лимани.

Таким чином, Державна екологічна інспекція України та її територіальні органи, зокрема Державна екологічна інспекція у Вінницькій області є уповноважним органом щодо реалізації державної політики із здійснення державного нагляду (контролю) у сфері охорони навколишнього природного середовища, раціонального використання, відтворення і охорони природних ресурсів.

Відповідно до пункту 3 Положення № 275 основними завданнями Держекоінспекції є:

1) реалізація державної політики із здійснення державного нагляду (контролю) у сфері охорони навколишнього природного середовища, раціонального використання, відтворення і охорони природних ресурсів;

2) здійснення у межах повноважень, передбачених законом, державного нагляду (контролю) за додержанням вимог законодавства, зокрема, щодо: охорони земель, надр; екологічної та радіаційної безпеки; охорони і використання територій та об`єктів природно-заповідного фонду; охорони, захисту, використання і відтворення лісів; збереження, відтворення і невиснажливого використання біологічного та ландшафтного різноманіття; раціонального використання, відтворення і охорони об`єктів тваринного та рослинного світу; ведення мисливського господарства та здійснення полювання; охорони, раціонального використання та відтворення вод і відтворення водних ресурсів; охорони атмосферного повітря; формування, збереження і використання екологічної мережі; стану навколишнього природного середовища; поводження з відходами, небезпечними хімічними речовинами, пестицидами та агрохімікатами; здійснення заходів біологічної і генетичної безпеки стосовно біологічних об`єктів природного середовища під час створення, дослідження та практичного використання генетично модифікованих організмів у відкритій системі;

3) внесення на розгляд Міністра енергетики та захисту довкілля пропозицій щодо забезпечення формування державної політики у сфері охорони навколишнього природного середовища, раціонального використання, відтворення і охорони природних ресурсів.

Згідно з підпунктами 5, 7, 8, 9 пункту 4 Положення № 275 держекоінспекція відповідно до покладених на неї завдань, зокрема:

- звертається до суду із позовом щодо:

обмеження чи зупинення діяльності суб`єктів господарювання і об`єктів незалежно від їх підпорядкування та форми власності, якщо їх експлуатація здійснюється з порушенням законодавства про охорону навколишнього природного середовища, вимог дозволів на використання природних ресурсів, з перевищенням нормативів гранично допустимих викидів в атмосферне повітря забруднюючих речовин, впливу фізичних та біологічних факторів, лімітів скидів забруднюючих речовин;

визнання протиправними дій чи бездіяльності фізичних і юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців, органів державної влади та місцевого самоврядування, їх посадових осіб, про визнання недійсними індивідуальних актів або їх окремих частин, правочинів, що порушують вимоги законодавства про охорону навколишнього природного середовища.

- складає протоколи про адміністративні правопорушення та розглядає справи про адміністративні правопорушення, накладає адміністративні стягнення у випадках, передбачених законом;

- пред`являє претензії про відшкодування шкоди, збитків і втрат, заподіяних державі внаслідок порушення законодавства з питань, що належать до її компетенції, та розраховує їх розмір, звертається до суду з відповідними позовами;

- вживає в установленому порядку заходів досудового врегулювання спорів, виступає позивачем та відповідачем у судах.

Згідно ч.ч. 7, 8 статті 7 Закону № 877-V на підставі акта, складеного за результатами здійснення заходу, в ході якого виявлено порушення вимог законодавства, орган державного нагляду (контролю) за наявності підстав для повного або часткового зупинення виробництва (виготовлення), реалізації продукції, виконання робіт, надання послуг звертається у порядку та строки, встановлені законом, з відповідним позовом до адміністративного суду. У разі необхідності вжиття інших заходів реагування орган державного нагляду (контролю) протягом п`яти робочих днів з дня завершення здійснення заходу державного нагляду (контролю) складає припис, розпорядження, інший розпорядчий документ щодо усунення порушень, виявлених під час здійснення заходу.

Припис - обов`язкова для виконання у визначені строки письмова вимога посадової особи органу державного нагляду (контролю) суб`єкту господарювання щодо усунення порушень вимог законодавства. Припис не передбачає застосування санкцій щодо суб`єкта господарювання. Припис видається та підписується посадовою особою органу державного нагляду (контролю), яка здійснювала перевірку.

Відповідно до частини першої статті 12 Закону № 877-V невиконання приписів, розпоряджень або інших розпорядчих документів щодо усунення порушень вимог законодавства, виявлених під час здійснення заходу державного нагляду (контролю), тягне за собою застосування до суб`єкта господарювання штрафних санкцій у порядку, встановленому законом.

Як встановлено судом, Державна екологічна інспекція у Вінницькій області 02.10.2018 склала відносно КП "Гніваньводопостач" Припис про усунення порушень природоохоронного законодавства, виявлених під час перевірки дотримання вимог законодавства у сфері охорони навколишнього природного середовища, проведеної 02.10.2018 року.

Водночас, суд наголошує, що припис, це обов`язкова для виконання у визначені строки письмова вимога посадової особи органу державного нагляду (контролю) суб`єкту господарювання щодо усунення порушень вимог законодавства. При цьому, як вбачається із відзиву та доданих до нього матеріалів, відповідачем вчиняються дії спрямовані на виконання вимог припису.

Однак, Законом України «Про охорону навколишнього природного середовища» від 25.06.1991 № 1264-XII, Законом України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності» від 05.04.2007 № 877-V, Положенням про Державну екологічну інспекцію України, затвердженим Постановою Кабінету Міністрів України від 19.04.2017 № 275, Положенням про територіальні та міжрегіональні територіальні органи Держекоінспекції, затвердженого наказом Міністерства енергетики та захисту довкілля України від 07 квітня 2020 року № 230 та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 16 квітня 2020 р. за № 350/34633, Положенням про Державну екологічну інспекцію України у Вінницькій області, затвердженого наказом Державної екологічної інспекції України 28.04.2020 року №117 та іншим чинним законодавством України не передбачено право Державної екологічної інспекції України та/або її територіальних органів на звернення до суду із позовом про зобов`язання виконати вимоги припису.

Згідно частини 4 статті 5 КАС України суб`єкти владних повноважень мають право звернутися до адміністративного суду виключно у випадках, визначених Конституцією та законами України.

Звернення до суду є способом здійснення повноважень відповідного суб`єкта владних повноважень, під час якого суд здійснює попередній судовий контроль, перевіряючи наявність законних підстав для втручання суб`єкта владних повноважень (позивача), а отже запобігаючи можливим порушенням прав, свобод або законних інтересів фізичних або юридичних осіб. Звернення суб`єкта владних повноважень до суду не є способом захисту його прав чи інтересів, оскільки адміністративне судочинство має інше завдання.

Суб`єкт владних повноважень, який звертається до суду, повинен обґрунтувати підстави звернення та зазначити їх у позовній заяві. Відсутність цих відомостей свідчить про невідповідність позовної заяви вимогам закону.

Судовий розгляд у справі за позовом суб`єкта владних повноважень, який подано до суду за відсутності необхідних передумов, не може призвести до виконання завдання адміністративного судочинства - захисту прав фізичних та юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Відповідно, якщо суб`єкт владних повноважень звернувся до суду без передбачених законом підстав, і це з`ясовано судом на стадії відкриття провадження, то суд відмовляє у відкритті провадження, оскільки спір не може розглядатися в порядку адміністративного судочинства. Якщо ці обставини були з`ясовані судом після відкриття провадження, суд закриває провадження у справі. Розгляд таких спорів перебуває поза межами не лише адміністративної юрисдикції адміністративних судів та не належить до юрисдикції жодного іншого суду.

Аналогічна правова позиція викладена у постановах Верховного Суду у складі Касаційного адміністративного суду України від 20.08.2020 року у справі № 820/7073/16, від 22 серпня 2018 року у справі № 818/1735/17, від 7 вересня 2018 року у справі № 824/2473/15-а, від 24 вересня 2018 року у справі № 813/562/15 та від 15 листопада 2019 року у справі №825/523/16.

Згідно з пунктом 1 частини 1 статті 238 КАС України, якщо позов не належить розглядати за правилами адміністративного судочинства суд закриває провадження в адміністративній справі.

Враховуючи вищевикладене, провадження у справі за позовом Державної екологічної інспекції у Вінницькій області до Комунального підприємства "Гніваньводопостач" про зобов`язання вчинити дії необхідно закрити.

Водночас, суд вважає за необхідне роз`яснити Державній екологічній інспекції у Вінницькій області про можливість звернення до суду із позовною заявою про вжиття заходів реагування у сфері державного нагляду (контролю), а саме: звернення до суду із позовом щодо обмеження чи зупинення (тимчасове) діяльності підприємств і об`єктів незалежно від їх підпорядкування та форми власності, якщо їх експлуатація здійснюється з порушенням законодавства про охорону навколишнього природного середовища, законодавства про оцінку впливу на довкілля, вимог дозволів на використання природних ресурсів, з перевищенням нормативів гранично допустимих викидів впливу фізичних та біологічних факторів і лімітів скидів забруднюючих речовин, що прямо передбачено Законом України «Про охорону навколишнього природного середовища» від 25.06.1991 № 1264-XII та Положенням про Державну екологічну інспекцію України, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 19.04.2017 № 275 та є належним способом здійснення покладених на них повноважень та узгоджується із правом звернення до суду відповідно до ч.4 ст.5 КАС України.

Відповідно до частини другої статті 239 КАС України у разі закриття провадження у справі повторне звернення до суду зі спору між тими самими сторонами, про той самий предмет і з тих самих підстав не допускається.

Керуючись ст.ст. 73, 74, 75, 76, 77, 90, 94, 139, 241, 245, 246, 250, 255, 295 КАС України суд, -

у х в а л и в :

Провадження у справі за позовом Державної екологічної інспекції у Вінницькій області до Комунального підприємства "Гніваньводопостач" про зобов`язання вчинити дії, - закрити.

Ухвала суду першої інстанції набирає законної сили в порядку, визначеному ст. 256 КАС України.

Відповідно до ст. 295 КАС України, апеляційна скарга на ухвалу суду подається протягом п`ятнадцяти днів з дня її проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини ухвали суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його (її) проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження ухвали суду - якщо апеляційна скарга подана протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.

Повний текст ухвали виготовлений 28.09.2020 року.

Суддя Дончик Віталій Володимирович