Рішення № 91841816, 28.09.2020, Господарський суд Чернігівської області

РІШЕННЯ

Іменем України

28 вересня 2020 року м. Чернігівсправа № 927/452/20 Господарський суд Чернігівської області у складі судді Книш Н.Ю., за участю секретаря судового засідання - Рослий В.В., у судовій справі № 927/452/20 розгляд якої здійснюється у порядку загального позовного провадження

За позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю "Творець"

вул. Носівський шлях, 52-а, м. Ніжин, 16600

tvorec1@ukr.net

v.kubrak@ukr.net

До відповідача: Головного управління Державної фіскальної служби у Чернігівській області,

вул. Реміснича, 11, м. Чернігів, 14000

ch.official@sfs.ov.ua

про стягнення 695765 грн 30 коп.

За участю представників учасників справи:

від позивача: не прибув

від відповідача: не прибув

У судовому засіданні була підписана вступна та резолютивна частини рішення, на підставі ст.240 Господарського процесуального кодексу України.

ВСТАНОВИВ:

Товариством з обмеженою відповідальністю "Творець" подано позов до Головного управління ДПС у Чернігівській області про стягнення 695765грн30 коп., а саме: 649866,00 грн боргу, 28160,86 грн процентів за комерційним кредитом, 9747,99 грн інфляційних нарахувань, 7990,45 грн три проценти річних.

В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на порушення Головним управлінням ДПС у Чернігівській області зобов`язань, визначених умовами договору підряду №440 від 22.10.2019, щодо проведення у повному обсязі розрахунку за виконані роботи. Також позивач вказує, що договірні зобов`язання за договором № 440 були встановлені з Головним управлінням Державної фіскальної служби у Чернігівській області. В той же час, постановою Кабінету Міністрів України № 537 від 19.06.2019 року "Про утворення територіальних органів Державної податкової служби" як юридичну особу публічного права утворено територіальний орган Державної податкової служби - Головне управління ДПС у Чернігівській області, яке визначено правонаступником майна, прав та обов`язків територіальних органів Державної фіскальної служби, тобто Головного управління Державної фіскальної служби у Чернігівській області.

Ухвалою Господарського суду Чернігівської області від 03.06.2020 позовну заяву залишено без руху на підставі ч.1 ст. 174 Господарського процесуального кодексу України.

Ухвалою Господарського суду Чернігівської області від 22.06.2020 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі за правилами загального позовного провадження. Підготовче засідання призначено на 15.07.2020.

Ухвала суду від 22.06.2020 була направлена сторонам на електронні адреси. Крім того, представники позивача та відповідача отримали копію ухвали, про що свідчить відмітка на звороті відповідної ухвали.

07.07.2020 від відповідача Головного управління ДПС у Чернігівській області надійшов відзив на позовну заяву з додатком, який долучено судом до матеріалів справи.

У відзиві відповідач Головне управління ДПС у Чернігівській області проти позову заперечує та просить відмовити в задоволенні позовних вимог. Так, відповідач звертає увагу на те, що в позові зазначено, що договірні зобов`язання за договором №440 від 22.10.2019 були встановлені з Головним управлінням ДФС у Чернігівській області. Головне управління ДФС у Чернігівській області знаходиться у стадії припинення. За таких обставин, належним відповідачем за даним позовом є Головне управління ДПС у Чернігівській області. Відповідач вказує, що станом на листопад-грудень 2019 року та на сьогоднішній день існує дві різні юридичні особи - Головне управління ДПС у Чернігівській області та Головне управління ДФС у Чернігівській області, кожна зі своїм обсягом повноважень та функцій. Також відповідач додатково надає інформацію щодо підтвердження відсутності кредиторської заборгованості перед ТОВ "Творець".

15.07.2020 від позивача надійшло клопотання від 14.07.2020 про заміну відповідача. У поданому клопотанні позивач просив замінити первісного відповідача - Головне управління ДПС у Чернігівській області, на належного відповідача - Головне управління Державної фіскальної служби у Чернігівській області.

Ухвалою від 15.07.2020 суд задовольнив клопотання Товариства з обмеженою відповідальністю "Творець" від 14.07.2020 про заміну відповідача; замінив первісного відповідача - Головне управління ДПС у Чернігівській області (ідентифікаційний код юридичної особи 43143966, адреса: 14000, м. Чернігів, вул. Реміснича, буд. 11) на належного відповідача - Головне управління Державної фіскальної служби у Чернігівській області (ідентифікаційний код юридичної особи 39392183, адреса: 14000, м. Чернігів, вул. Реміснича, буд. 11); продовжив строк підготовчого провадження на 30 днів до 21.09.2020 та відклав підготовче засідання на 08.09.2020 на 09:30.

У судове засідання 08.09.2020 уповноважені представники позивача та відповідача не прибули.

Ухвала про відкладення підготовчого засідання від 15.07.2020 направлена на адресу позивача рекомендованою кореспонденцією, та отримана ним згідно поштового повідомлення про вручення. Представник відповідача отримав копію ухвали суду під розписку.

28.07.2020, до початку судового засідання, від позивача на адресу суду надійшла заява від 27.07.2020 про залучення доказів направлення копії позовної заяви з додатком на адресу належного відповідача. Суд задовольнив письмову заяву позивача та долучив заяву з доданими документами до матеріалів справи.

07.08.2020 від належного відповідача надійшов відзив на позов № 1148/9/25-97-09 від 06.08.2020 з додатком, в якому відповідач позовні вимоги не визнає та зазначає, що на момент подання позову належним відповідачем у даній справі має бути Головне управління ДПС у Чернігівській області, оскільки останнє є правонаступником усіх прав та обов`язків Головного управління ДФС у Чернігівській області відповідно до Положення №14 та згідно з передавальним актом № 5 адміністративна будівля за адресою: вул. Поштова, 2 в м. Ніжині, Чернігівської області знаходиться на балансі Головного управління ДПС у Чернігівській області. Відповідач у відзиві на позов просить суд замінити Головне управління ДФС у Чернігівській області на належного відповідача Головне управління ДПС у Чернігівській області.

Суд у судовому засіданні 08.09.2020 долучив відзив на позов № 1148/9/25-97-09 від 06.08.2020 з додатком до матеріалів справи, вирішення клопотання про заміну належного відповідача відклав до наступного підготовчого засідання.

Також до початку судового засідання, 26.08.2020, від належного відповідача надійшло письмове клопотання про відкладення розгляду справи у зв`язку з тим, що представник відповідача буде знаходиться у відрядженні, а саме в судовому засіданні в Шостому апеляційному адміністративному суді м. Києва по справі № 825/3933/14. До клопотання додано копію повістки повідомлення по справі № 825/3933/14 від 15.07.2020.

Суд у судовому засіданні 08.09.2020 задовольнив письмове клопотання відповідача та постановив ухвалу про відкладення підготовчого судового засідання у справі на 14.09.2020 на 14:30 год, про що повідомив сторін ухвалою суду від 08.09.2020.

У судове засідання 14.09.2020 уповноважений представник позивача не прибув.

Позивач був належним чином повідомлений про дату, час та місце судового засідання, що підтверджується рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення № 1400049536757.

10.09.2020, до початку судового засідання, від позивача надійшли письмові пояснення 08.09.2020 з доданими документами, в яких позивач підтримав позов з підстав, викладених у позовній заяві, та заперечив проти заяви Головного управління ДФС у Чернігівській області про заміну відповідача на Головне управління ДПС у Чернігівській області у зв`язку з тим, що згідно відомостей у Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань станом на 08.09.2020 Головне управління ДФС у Чернігівській області знаходиться в стані припинення, але не припинене.

Крім того, 10.09.2020 від позивача надійшло письмове клопотання від 09.09.2020 про проведення підготовчого засідання без участі представника позивача.

Суд у судовому засіданні 14.09.2020 долучив письмові пояснення 08.09.2020 з доданими документами та письмове клопотання від 09.09.2020 до матеріалів справи, задовольнив письмове клопотання позивача про проведення підготовчого засідання без участі представника позивача, оскільки участь у судовому засіданні є процесуальним правом сторони відповідно до п.2 ч.1 ст.42 Господарського процесуального кодексу України.

11.09.2020 від відповідача надійшли додаткові письмові пояснення по справі з додатком, в яких відповідач, зокрема, зазначає, що умовами Договору № 440, укладеного між сторонами, розмір процентів за користування чужими грошовими коштами не встановлено, чинним законодавством не передбачено можливість застосування до договору підряду положень про позику, договори підряду і позики є різними за своєю правовою природою та регулюють різні види правовідносин, тому застосування до спірних правовідносин положення ст. 1048 ЦК України, на яку посилається позивач, є безпідставним.

Суд у судовому засіданні 14.09.2020 долучив письмові пояснення відповідача з додатком до матеріалів справи та ухвалив розглядати їх з урахуванням приписів ст. 165 ГПК України.

Судом вчинено дії з отримання витягів з ЄДР щодо державної реєстрації відповідача та Головного управління ДПС у Чернігівській області станом на 14.09.2020 та долучено вищевказані витяги з ЄДР до матеріалів справи.

Ухвалою від 14.09.2020 суд відхилив клопотання відповідача про заміну на належного відповідача, зазначивши, що Головне управління ДФС у Чернігівській області не є припиненим, лише знаходиться у стані припинення, відсутній передавальний акт щодо переходу його майнових прав та обов`язків до відповідного правонаступника, а згідно з умовами договору № 440 від 22.10.2019 Головне управлінням ДФС у Чернігівській області є замовником спірних підрядних робіт, що враховуючи приписи ч.2 ст.48 Господарського процесуального кодексу України заміна первісного відповідача належним відповідачем можлива лише за клопотанням позивача, і у матеріалах справи відсутня згода позивача на таку заміну.

Ухвалою від 14.09.2020 суд закрив підготовче провадження та призначив справу до судового розгляду по суті на 21 вересня 2020 р. о 09:30 год.

У судове засідання 21.09.2020 прибули уповноважені представники позивача та відповідача, суд розпочав розгляд справи по суті.

У судовому засіданні 21.09.2020 представник позивача заявив про судові витрати, які складаються із суми сплаченого судового збору у розмірі 10436,48 грн та витрат позивача на надану правничу допомогу орієнтовно 20000 грн. Представник позивача заявив про намір подати протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду докази понесення судових витрат.

У судовому засіданні 21.09.2020 судом, керуючись ст. 216 Господарського процесуального кодексу України постановлено протокольну ухвалу про оголошення перерви у судовому засіданні з розгляду справи про суті на 28.09.2020 о 14:30, про що учасники справи повідомлені під розписки. Яка учасників справи обов`язковою не визнавалася.

У судовому засіданні 28.09.2020 представники позивача та відповідача не прибули, про причини неявки не повідомили.

Неприбуття представників позивача та відповідача у судове засідання не перешкоджає розгляду справи по суті, враховуючи процесуальне право представника сторони на участь у судовому засіданні та наявність у справі письмово викладених позицій сторін по предмету спору.

Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, господарський суд встановив:

Предметом позову в даній справі є стягнення заборгованості за виконані підрядні роботи, нарахованої суми процентів за комерційний кредит на підставі ст.1057 ЦК України, інфляційних нарахувань та 3% проценти річних на підставі ст.625 ЦК України.

До кола обставин, що входять до предмету доказування в даній справі належитьфакт порушення відповідачем договірних зобов`язань щодо своєчасної оплати виконаних робіт з відстроченням платежу; наявність достатніх правових підстав для нарахування та стягнення процентів за користування комерційним кредитом на підставі ст.1057 ЦК України, інфляційних нарахувань та 3% річних.

Відповідно до ст. 175 Господарського кодексу України, майново-господарськими визнаються цивільно-правові зобов`язання, що виникають між учасниками господарських відносин при здійсненні господарської діяльності, в силу яких зобов`язана сторона повинна вчинити певну господарську дію на користь другої сторони або утриматися від певної дії, а управнена сторона має право вимагати від зобов`язаної сторони виконання її обов`язку.

У відповідності до ч. 1 ст. 509 Цивільного кодексу України, зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

Згідно з частиною 2 статті 509 Цивільного кодексу України, зобов`язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 Цивільного кодексу України.

Положеннями п. 1 ч. 2 ст. 11 Цивільного кодексу України встановлено, що однією із підстав виникнення цивільних прав та обов`язків є договір, а в силу вимог ч.1 ст.629 Цивільного кодексу України, договір є обов`язковим для виконання сторонами.

У відповідності до ст. 626 Цивільного кодексу України, договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Згідно з ст. 837 Цивільного кодексу України визначено, що за договором підряду одна сторона (підрядник) зобов`язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов`язується прийняти та оплатити виконану роботу.

22.10.2019 між Головним управлінням ДФС у Чернігівській області (замовник, відповідач) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Творець» (підрядник, позивач) укладено договір підряду №440, відповідно до п.1.1 якого замовник доручає, а підрядник приймає на себе виконання робіт за ДК 021:2015-45453000-7 - Капітальний ремонт вхідних вузлів адміністративної будівлі за адресою: вул.Поштова,2 в м.Ніжині, Чернігівської області, згідно проектно-кошторисної документації в строки, обумовлені цим договором.

Підрядник підтверджує та гарантує, що у нього є всі необхідні сертифікати, ліцензії, дозволи, тощо, необхідні для виконання робіт за цим договором (п.1.2 договору).

Відповідно до п. 2.1 договору договірна ціна робіт по цьому договору складає 799866,00грн, в т.ч. ПДВ 20% - 133 311,00грн. Загальна вартість робіт за даним договором включає плату за виконану Підрядником роботу за даним договором та відшкодування всіх здійснених Підрядником витрат, необхідних для виконання робіт за даним Договором.

Згідно з п.2.2. договору замовник вправі приймати виконані роботи поетапно. Після виконання окремих етапів робіт в рамках цього договору, розрахунки за фактично виконані роботи здійснюються Замовником на підставі підписаних Сторонами актів виконаних будівельних робіт (форма № КБ-2в) та довідок про вартість виконаних будівельних робіт (форма № КБ- 3) шляхом перерахування відповідної суми в національній валюті України, гривні, на розрахунковий рахунок Підрядника протягом 10 календарних днів з дати підписання уповноваженими представниками Сторін та скріплення їх підписів відбитками печаток Сторін зазначених документів за формами КБ-2в та КБ-3.

Підрядник зобов`язаний розпочати виконання робіт протягом 5 (п`яти) календарних днів з дати підписання договору та завершити роботи на об`єкті не пізніше 31 грудня 2019 року (п.2.3 договору).

Відповідно до п.6.1 договору він набуває чинності з дня його підписання уповноваженими представниками Сторін і скріплення їх підписів відбитками печаток Сторін, і діє до 31 грудня 2019 року. В частині виконання робіт - до повного виконання Сторонами своїх зобов`язань.

За приписами ч.2 ст.875 Цивільного кодексу України договір будівельного підряду укладається на проведення нового будівництва, капітального ремонту, реконструкції (технічного переоснащення) підприємств, будівель (зокрема житлових будинків), споруд, виконання монтажних, пусконалагоджувальних та інших робіт, нерозривно пов`язаних з місцезнаходженням об`єкта.

До договору будівельного підряду застосовуються положення цього Кодексу, якщо інше не встановлено законом (ч.3 ст.875 Цивільного кодексу України).

Відповідно до ст. 843 Цивільного кодексу України у договорі підряду визначається ціна роботи або способи її визначення.

До матеріалів справи позивачем подано підписаний та скріплений відтиском печатки Локальний кошторис на будівельні роботи №2-1-1: Капітальний ремонт вхідних вузлів адміністративної будівлі за адресою: вул.Поштова,2 в м.Ніжині, Чернігівської області (а.с 11-23), Відомість ресурсів до договірної ціни (а.с. 24-28), календарний графік виконання робіт (а.с.29).

Між сторонами підписано та скріплено відтисками печаток договірну ціну (а.с. 10) на Капітальний ремонт вхідних вузлів адміністративної будівлі за адресою: вул.Поштова,2 в м.Ніжині, Чернігівської, що здійснюється в 2019 році.

На виконання вказаного договору позивач виконав, а відповідач прийняв підрядні роботи, що підтверджується Актом № 1 від 14.11.2019 року приймання виконаних підрядних робіт за формою № КБ-2в за листопад 2019 року на суму 150 000,00 грн з довідкою за формою № КБ-3 за листопад 2019 року про вартість виконаних підрядних робіт на суму 150 000,00 грн; Актом № 2 від 19.12.2019 року приймання виконаних підрядних робіт за формою № КБ-2в за грудень 2019 року на суму 649 866,00 грн з довідкою за формою № КБ-3 за грудень 2019 року про вартість виконаних підрядних робіт на суму 649 866,00 грн.

Згідно з ч.4 ст.879 Цивільного кодексу України оплата робіт провадиться після прийняття замовником збудованого об`єкта (виконаних робіт), якщо інший порядок розрахунків не встановлений за погодженням сторін.

Відповідач частково розрахувався за виконані роботи в сумі 150000,00грн платіжним дорученням №3198 від 26.11.2019 з призначенням платежу «Опл.за кап.ремонт вхідн.вузлів адмін.будівлі за адр.:вул.Поштова,2, м.Ніжин, Черніг.обл.;Дог.№440 від 22.10.19р., акт №1 від 14.11.19р.»

Позивач у позовній заяві зазначає, що розрахунок за фактично виконані роботи за актом №2 від 19.12.2019 за грудень 2019 у сумі 649866,00грн відповідач зобов`язаний був здійснити до 29.12.2019 включно.

Суд не погоджується з даним твердженням виходячи з наступного.

Згідно ст. 253 Цивільного кодексу України перебіг строку починається з наступного дня після відповідної календарної дати або настання події, з якою пов`язано його початок.

Згідно ч.5 ст.254 Цивільного кодексу України якщо останній день строку припадає на вихідний, святковий або інший неробочий день, що визначений відповідно до закону у місці вчинення певної дії, днем закінчення строку є перший за ним робочий день.

Таким чином, оскільки останній день строку оплати виконаних робіт припадає на вихідний день, суд доходить висновку, що розрахунок за фактично виконані роботи за актом №2 від 19.12.2019 за грудень 2019 у сумі 649866,00грн відповідач зобов`язаний був здійснити до 30.12.2019 включно згідно з умовами укладеного договору.

Як свідчать матеріали справи, відповідач в порушення умов договору не провів оплату позивачу за виконані роботи згідно з Актом №2 від 19.12.2019 на суму 649866,00грн.

Відповідно до ст.526 Цивільного кодексу України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно з ст.525 Цивільного кодексу України одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до ч.1 ст.530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Відповідно до ч.ч.1, 7 ст.193 Господарського кодексу України, суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Згідно ст. 610 Цивільного кодексу України, порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Відповідно до ст. 612 Цивільного кодексу України, боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Згідно з ст.599 Цивільного кодексу України зобов`язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Станом на день розгляду справи заборгованість відповідача за виконані позивачем підрядні роботи становить 649866,00грн.

Відповідно до статті 625 Цивільного кодексу України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання грошового зобов`язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Позивач просить стягнути з відповідача 9747,99 грн інфляційних нарахувань за період січень 2020 - квітень 2020, 7990,45 грн три проценти річних за період з 30.12.2019 по 27.05.2020.

Слід зазначити, що передбачене законом право кредитора вимагати стягнення боргу враховуючи індекс інфляції та відсотків річних є способом захисту майнових прав та інтересів кредитора, сутність яких складається з відшкодування матеріальних втрат кредитора та знецінення грошових коштів внаслідок інфляційних процесів, а також отримання компенсації (плати) від боржника за користування ним грошовими коштами, які належать до сплати кредитору.

Сплата трьох процентів річних від простроченої суми (якщо інший їх розмір не встановлений договором або законом), так само як й інфляційні нарахування, не мають характеру штрафних санкцій і є способом захисту майнового права та інтересу кредитора шляхом отримання від боржника компенсації (плати) за користування ним коштами, належними до сплати кредиторові.

Тобто, обов`язок оплатити основний борг, а також обов`язок оплатити нараховані на основний борг три відсотки річних та інфляційні втрати, є похідними один від одного зобов`язаннями, хоча і є взаємопов`язаними між собою; крім того, норми цивільного законодавства не ставлять в залежність одночасність вимог кредитора на стягнення з боржника основної заборгованості від одночасності права вимоги на стягнення трьох відсотків річних, інфляційних у зв`язку з простроченням основного грошового зобов`язання.

При застосуванні індексу інфляції, індекс розраховується не на кожну дату місяця, а в середньому на місяць і здійснюється шляхом множення суми заборгованості на момент її виникнення на сукупний індекс інфляції за період прострочення платежу. При цьому сума боргу, яка сплачується з 1 по 15 день відповідного місяця, індексується з врахуванням цього місяця, а якщо сума боргу сплачується з 16 по 31 день місяця, розрахунок починається з наступного місяця. Аналогічно, якщо погашення заборгованості здійснено з 1 по 15 день відповідного місяця, інфляційні втрати розраховуються без врахування цього місяця, а якщо з 16 по 31 день місяця, то інфляційні втрати розраховуються з врахуванням даного місяця.

Таким чином, оскільки вимоги позивача щодо стягнення з відповідача 3% річних та інфляційних втрат ґрунтуються на законі (ст. 625 Цивільного кодексу України), а відповідач є таким, що прострочив виконання грошового зобов`язання, перевіривши наданий позивачем розрахунок розміру відсотків річних та інфляційних нарахувань, суд доходить висновку, що позовні вимоги в частині стягнення інфляційних нарахувань обгрунтовані і підлягають задоволенню повністю в сумі 9747,99грн . Враховуючи, що розрахунок за фактично виконані роботи за актом №2 від 19.12.2019 за грудень 2019 у сумі 649866,00грн відповідач зобов`язаний був здійснити до 30.12.2019 включно, суд доходить висновку, що позовні вимоги в частині стягнення 3% річних підлягають частковому задоволенню в сумі 7937,03грн. за період з 31.12.2019 по 27.05.2020. В частині стягнення 3% річних в сумі 53,42грн. відмовити.

Крім того, позивачем нараховано та заявлено до стягнення з відповідача 28160,86 грн процентів за комерційним кредитом за період з 30.12.2019 по 27.05.2020.

Згідно ст. 1057 Цивільного кодексу України договором, виконання якого пов`язане з переданням у власність другій стороні грошових коштів або речей, які визначаються родовими ознаками, може передбачатися надання кредиту як авансу, попередньої оплати, відстрочення або розстрочення оплати товарів, робіт або послуг (комерційний кредит), якщо інше не встановлено законом. До комерційного кредиту застосовуються положення статей 1054-1056 цього Кодексу, якщо інше не встановлено положеннями про договір, з якого виникло відповідне зобов`язання, і не суперечить суті такого зобов`язання.

Так, статтею 1054 Цивільного кодексу України передбачено, що за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти. До відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору. Особливості регулювання відносин за договором про надання споживчого кредиту встановлені законом.

Статтею 1048 Цивільного кодексу України передбачено, що позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.

Тобто, положеннями цієї законодавчої норми врегульовано правовідносини щодо сплати процентів за правомірне користування чужими грошовими коштами, коли боржник одержує можливість законно не сплачувати кредитору борг протягом певного часу.

Однак позов у цій справі подано про стягнення процентів за комерційними кредитом за період прострочки виконання відповідачем грошового зобов`язання з оплати виконаних підрядних робіт. Правовий аналіз змісту правовідносин, що випливають із права позикодавця на проценти за час дії договору позики, та правовідносин, які склалися між сторонами цього спору, не дає підстав для висновку, що такі правовідносини подібні за змістом.

Плата за прострочення виконання грошового зобов`язання врегульована законодавством. У цьому разі відповідно до частини другої статті 625 Цивільного кодексу України боржник зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Аналогічна правова позиція викладена у постанові Великої Палати Верховного Суду від 23 травня 2018 року у справі № 910/1238/17.

Суд також зазначає, що погодження сторонами у п.2.2 договору умов щодо оплати виконаних робіт з відстрочкою 10 календарних днів з дати підписання документів за формами КБ-2в та КБ-3, не означає, що дані умови являє собою комерційний кредит.

Передбачене договором надання відстрочки оплати виконаних робіт може являти собою комерційний кредит, якщо подібні умови платежів визначені в договорі, як надання комерційного кредиту. Виходячи зі статті 1057 Цивільного кодексу України зобов`язання комерційного кредитування виникає не автоматично, а при досягненні угоди про це.

Укладений між сторонами договір не містить ознак комерційного кредитування, тому у даному випадку відсутні підстави для застосування приписів ст.1057 Цивільного кодексу України.

Отже, враховуючи вищевикладене, суд доходить висновку, що позовні вимоги в частині стягнення 28160,86грн процентів за комерційним кредитом необґрунтовані і задоволенню не підлягають.

Враховуючи, що відповідач в порушення ст. 525, 526 Цивільного кодексу України та ст. 193 Господарського кодексу України взяті на себе зобов`язання не виконав, за виконані підрядні роботи не розрахувався, суд доходить висновку, що позовні вимоги позивача є обґрунтованими та підлягають частковому задоволенню в частині стягнення боргу в сумі 649866,00грн, в частині стягнення інфляційних нарахувань в сумі 9747,99грн, в частині стягнення 3% річних в сумі 7937,03грн. У позовних вимогах в частині стягнення 28160грн 86коп. процентів за комерційним кредитом та в частині стягнення 53грн 42 коп. 3% річних відмовити.

Заперечення відповідача проти позову, з посиланням на те, що на момент подання позову належним відповідачем у даній справі має бути Головне управління ДПС у Чернігівській області, оскільки останнє є правонаступником усіх прав та обов`язків Головного управління ДФС у Чернігівській області відповідно до Положення №14 та згідно з передавальним актом № 5, відповідно до якого адміністративна будівля за адресою: вул. Поштова, 2 в м. Ніжині, Чернігівської області знаходиться на балансі Головного управління ДПС у Чернігівській області, судом не приймаються до уваги, оскільки згідно відомостей з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань станом на 08.09.2020 Головне управління ДФС у Чернігівській області знаходиться в стані припинення, але не припинене і останнє є належним відповідачем. Крім того, згідно п.3 постанови Кабінету Міністрів України від 19 червня 2019 р. № 537 Про утворення територіальних органів Державної податкової служби територіальні органи Державної фіскальної служби, які реорганізуються, продовжують здійснювати свої повноваження до передачі таких повноважень територіальним органам Державної податкової служби та центрального органу виконавчої влади, на який покладається обов`язок забезпечення запобігання, виявлення, припинення, розслідування та розкриття кримінальних правопорушень, об`єктом яких є фінансові інтереси держави та/або місцевого самоврядування, що віднесені до його підслідності відповідно до Кримінального процесуального кодексу України. Відповідно до абзацу 1 пункту 12 Порядку здійснення заходів, пов`язаних з утворенням, реорганізацією або ліквідацією міністерств, інших центральних органів виконавчої влади, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 20.10.2011 №1074, орган виконавчої влади, утворений в результаті реорганізації, здійснює повноваження та виконує функції у визначених Кабінетом Міністрів України сферах компетенції з дня набрання чинності актом Кабінету Міністрів України щодо можливості забезпечення здійснення таким органом повноважень та виконання функцій органу виконавчої влади, що припиняється. Разом із тим, в абзаці 1 пункту 7 Порядку від 20.10.2011 визначено, що майнові права та обов`язки органів виконавчої влади у разі їх злиття, приєднання або перетворення переходять правонаступникові на підставі передавального акту, а у разі їх поділу - згідно з розподільчим балансом. До матеріалів справи не подано передавального акту щодо переходу майнових прав та обов`язків до правонаступника, складеного у відповідності до вимог постанови Кабінету Міністрів України від 20.10.2011 №1074, а згідно з умовами договору № 440 від 22.10.2019 Головне управлінням ДФС у Чернігівській області є замовником спірних підрядних робіт

Відповідно до ч.1 ст.129 Господарського процесуального кодексу України судовий збір покладається у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, - на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

У зв`язку із задоволенням позовних вимог частково, з відповідача підлягає стягненню на користь позивача 10013,27грн. судового збору пропорційно задоволеним вимогам.

Згідно ч. 8 ст.129 Господарського процесуального кодексу України розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, розрахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду, за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. У разі неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду.

Відповідно до ч.1 ст.221 Господарського процесуального кодексу України якщо сторона з поважних причин не може до закінчення судових дебатів у справі подати докази, що підтверджують розмір понесених нею судових витрат, суд за заявою такої сторони, поданою до закінчення судових дебатів у справі, може вирішити питання про судові витрати після ухвалення рішення по суті позовних вимог.

Позивач у позовній заяві зазначив, що позивач очікує понести витрати в зв`язку із розглядом справи в розмірі 20000грн.

У судовому засіданні 21.09.2020 представник позивача заявив про судові витрати, які складаються із суми сплаченого судового збору у розмірі 10436,48 грн та витрат позивача на надану правничу допомогу орієнтовно 20000 грн. Представник позивача заявив про намір подати протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду, докази понесення судових витрат.

Для вирішення питання про судові витрати суд призначає судове засідання, яке проводиться не пізніше 15 днів з дня ухвалення рішення по суті позовних вимог (ч.2 ст.221 Господарського процесуального кодексу України).

У зв`язку з вище зазначеним та з огляду на приписи ст.238 Господарського процесуального кодексу України, суд вважає за необхідне призначити судове засідання для вирішення питання про розподіл судових витрат на 06.10.2020.

Керуючись ст. 12, 42, 73-80, 86, 123, 128, 129, 165-167, 232, 233, 236-238, 240, 241, 256 Господарського процесуального кодексу України, суд -

ВИРІШИВ:

1. Позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю "Творець" (вул. Носівський шлях, 52-а, м. Ніжин, 16600) до Головного управління Державної фіскальної служби у Чернігівській області (вул. Реміснича, 11, м. Чернігів, 14000) про стягнення 695765 грн 30 коп. задовольнити частково.

2. Стягнути з Головного управління Державної фіскальної служби у Чернігівській області (вул. Реміснича, 11, м. Чернігів, 14000, ідентифікаційний код 43143966) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Творець" (вул. Носівський шлях, 52-а, м. Ніжин, 16600, ідентифікаційний код 14241902) 649866грн 00коп боргу, 9747грн 99коп інфляційних нарахувань, 7937грн 03коп три проценти річних, 10013грн 27 коп. судового збору.

3. Видати наказ після набрання рішенням суду законної сили.

4. У задоволенні позовних вимог в частині стягнення 28160грн 86коп. процентів за комерційним кредитом та в частині стягнення 53грн 42 коп. 3% річних відмовити.

5. Призначити судове засідання для вирішення питання про розподіл судових витрат позивача - на 06 жовтня 2020 року о 12год. 00хв. Засідання відбудеться в приміщенні Господарського суду Чернігівської області за адресою: проспект Миру 20, м. Чернігів, 14000, зал судових засідань №307.

Позивачу подати докази понесення витрат на професійну правничу допомогу протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду та докази направлення їх копій відповідачу.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Відповідно до ст. 256 Господарського процесуального кодексу України апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Апеляційна скарга подається до Північного апеляційного господарського суду у порядку визначеному ст. 257 Господарського процесуального кодексу України та з урахуванням підпункту 17.5 пункту 17 Перехідних Положень Господарського процесуального кодексу України.

З повним текстом рішення можна ознайомитись у Єдиному державному реєстрі судових рішень за веб-адресою: http://reyestr.court.gov.ua.

Повне судове рішення складено 29.09.2020.

Суддя Н.Ю.Книш