Ухвала суду № 91841544, 28.09.2020, Господарський суд Харківської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Держпром, 8-й під`їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,

тел. приймальня (057) 705-14-14, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41

________________

УХВАЛА

"28" вересня 2020 р. м. ХарківСправа № 922/2517/20

Господарський суд Харківської області у складі:

судді Калініченко Н.В.

розглянувши питання прийняття заперечення (вх. № 21853 від 22 вересня 2020 року) у справі

за позовом Приватного акціонерного товариства «Юнікон», місто Дніпро,

до Державного підприємства «Завод Електроважмаш», місто Харків,

про стягнення 115 914,62 грн.,-

ВСТАНОВИВ:

В провадженні господарського суд Харківської області, в порядку спрощеного позовного провадження, перебуває справа № 922/2517/20 за позовом Приватного акціонерного товариства “Юнікон” до Державного підприємства “Завод Електроважмаш” про стягнення 115914,62 грн. з яких: 9461,48 грн. 1% річних, 106453,14 грн. витрат від інфляції в насідок неналежного виконання умов договору № 238/10-61- ВК від 02 листопада 2017 року.

22 вересня 2020 року відповідач, реалізуючи права, які закладені в нормах процесуального права, надав до матеріалів справи заперечення на відповідь на відзив (вх. № 21853).

Дослідивши подану заяву по суті справи та додані до неї документи, суд зазначає наступне.

Главою 1 Розділу III Господарського процесуального кодексу України регулюються питання щодо письмових заяв учасників справи. При цьому в кодексі диференційовано заяви по суті справи та заяви з процесуальних питань.

Відповідно до статті 161 Господарського процесуального кодексу України при розгляді справи судом в порядку позовного провадження учасники справи викладають письмово свої вимоги, заперечення, аргументи, пояснення та міркування щодо предмета спору виключно у заявах по суті справи, визначених цим Кодексом. Заявами по суті справи є: позовна заява; відзив на позовну заяву (відзив); відповідь на відзив; заперечення; пояснення третьої особи щодо позову або відзиву. Підстави, час та черговість подання заяв по суті справи визначаються цим Кодексом або судом у передбачених цим Кодексом випадках. Подання заяв по суті справи є правом учасників справи.

Алгоритм процесуальних дій відповідача щодо подачі заяв по суті справи в справі, які розглядається в порядку спрощеного позовного провадження, визначений в главі 10 розділу ІІІ Господарського процесуального кодексу України.

Зокрема, статтею 251 ГПК України врегульовано питання подання заяв по суті справи в спрощеному позовному провадженні, зокрема, встановлено, що заперечення на відповідь на відзив подаються протягом строків, встановлених судом в ухвалі про відкриття провадження у справі. До заперечення на відповідь на відзив додаються документи, що підтверджують його надіслання (надання) разом із доданими до нього документів іншим учасникам справи (частина 2 статті 251 та пункт 2 частини 6 статті 165 ГПК України).

Як вбачається з ухвали господарського суду Харківської області від 12 серпня 2020 про відкриття провадження у справі, судом встановлено, зокрема, відповідачу триденний строк на подання заперечень з дня отримання відповіді на відзив.

За визначеним у поштовій накладній трек-номером, за яким було надіслано на адресу відповідача відповідь на відзив, судом встановлено, що 17 вересня 2020 року останнім (тобто відповідачем) було отримано дану заяву по суті справи (відповідь на відзив). Тобто, відповідач мав строк на подання до суду заперечень, з урахуванням вихідних днів, до 21 вересня 2020 року (включно). У відповідності до відтиску печатки канцелярії господарського суду Харківської області, що міститься на першому аркуші заперечень, відповідач подав до суду дану заяву по суті справи – 22 вересня 2020 року, тобто поза межами процесуального строку встановленого судом.

Разом з тим, відповідач надав клопотання про поновлення процесуального строку на здійснення процесуальної дії.

Відповідно до статті 118 ГПК України право на вчинення процесуальних дій втрачається із закінченням встановленого законом або призначеного судом строку. Заяви, скарги і документи, подані після закінчення процесуальних строків, залишаються без розгляду, крім випадків, передбачених цим Кодексом.

Суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення. частини 1 статті 119 Господарського процесуального кодексу України).

У зв`язку з зазначеним, суд не має можливості задовольнити заяву відповідача на поновлення процесуального строку на подання заперечень, через що відмовляє у її задоволенні (оскільки строк, встановлений судом, підлягає продовженню, а не поновленню) (строк на подання заперечень встановлений судом в ухвалі про відкриття провадження у справі та, відповідно, підлягає лише продовженню).

Водночас, частина 2 статті 119 ГПК України передбачає, що встановлений судом процесуальний строк може бути продовжений судом за заявою учасника справи, поданою до закінчення цього строку, чи з ініціативи суду. Про продовження процесуального строку суд постановляє ухвалу (частина 6 статті 119 ГПК України).

Відповідно до частини 1, пункту 10 частини 3 статті 2 та частини 2 статті 114 ГПК України завданням господарського судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів, пов`язаних із здійсненням господарської діяльності, та розгляд інших справ, віднесених до юрисдикції господарського суду, з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав і законних інтересів фізичних та юридичних осіб, держави. Основними засадами (принципами) господарського судочинства є розумність строків розгляду справи судом, а строк є розумним, якщо він передбачає час, достатній, з урахуванням обставин справи, для вчинення процесуальної дії, та відповідає завданню господарського судочинства.

Суд наголошує, що сторонам надаються рівні можливості та права, виходячи з принципів господарського судочинства таких, як: рівність перед законом і судом, принцип диспозитивності.

Приймаючи до уваги наведені положення кодексу, з метою надання можливості відповідачу надати заперечення щодо доводів та міркувань, викладених у відповіді на відзив, через ефективну реалізацію процесуальних прав, керуючись завданням господарського судочинства, визначеним частиною 2 статті 2 ГПК України, та беручи до уваги незначний проміжок часу (один день) пропущеного процесуального строку, суд дійшов висновку про продовження відповідачу, за ініціативою суду, процесуального строку на подання заперечень.

Дослідивши заперечення, з урахуванням продовженого судом процесуального строку на їх подання, судом встановлено, що дана заява по суті справи (заперечення) підписана повноважним представником відповідача та містить докази її направлення позивачу. З огляду на наведене, суд приймає до розгляду подані відповідачем заперечення та долучає їх до матеріалів справи.

Керуючись статтями 8, 42, 119, 167, 232-236, 251 ГПК України, господарський суд Харківської області, -

УХВАЛИВ:

Відмовити відповідачу у задоволенні заяви про поновлення процесуального строку на подання заперечень.

Продовжити відповідачу, за ініціативою суду, процесуальний строку на подання заперечень до 22 вересня 2020 року.

Прийняти до розгляду із залученням до матеріалів справи подані відповідачем заперечення (вх. № 21853 від 22 вересня 2020 року).

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею та оскарженню не підлягає. Заперечення на ухвали, що не підлягають оскарженню окремо від рішення суду, включаються до апеляційної скарги на рішення суду.

Ухвалу підписано 28 вересня 2020 року.

Суддя Н.В. Калініченко

справа № 922/2517/20