Ухвала суду № 91841378, 22.09.2020, Господарський суд Полтавської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ПОЛТАВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

36000, м. Полтава, вул. Зигіна, 1, тел. (0532) 610-421, факс (05322) 2-18-60, E-mail inbox@pl.arbitr.gov.ua

УХВАЛА

про закриття провадження у справі

22.09.2020 р. Справа № 917/708/20

За позовом Заступника керівника Миргородської місцевої прокуратури Полтавської області, вул. Кашинського, 1, м. Миргород, Полтавська область, 37600

в інтересах держави в особі Державної служби України з питань геодезії, картографії та кадастру, вул. Народного Ополчення, 3, м. Київ, 03151.

до 1. Головного управління Держгеокадастру у Полтавській області, вул. Уютна, 23, м. Полтава, Полтавська область, 36039.

2. Фермерського господарства "В.В.С.", вул. Гоголя, 1А, с. Гоголево, Шишацький район, Полтавська область, 38040.

3. ОСОБА_1 , с. Гоголево, Шишацький район, Полтавська область, 38040.

про визнання незаконними та скасування наказів, визнання недійсними договорів оренди землі, повернення земельних ділянок.

Суддя Погрібна С.В.

Секретар судового засідання Коваленко О.С.

Представники учасників справи згідно протоколу судового засідання від 22.09.2020 р..

Обставини справи. Заступник керівника Миргородської місцевої прокуратури Полтавської області звернувся до суду в інтересах держави в особі Державної служби України з питань геодезії, картографії та кадастру з позовом до Головного управління Держгеокадастру у Полтавській області, Фермерського господарства "В.В.С.", ОСОБА_1 , в якому просить:

1) визнати незаконним та скасувати наказ Головного управління Держгеокадастру (Держземагенства) у Полтавській області про надання дозволу ОСОБА_1 на розроблення проекту землеустрою земельної ділянки сільськогосподарського призначення для ведення фермерського господарства від 03.10.2014 №3758-сг;

2) визнати незаконним та скасувати наказ Головного управління Держгеокадастру (Держземагенства) у Полтавській області про надання дозволу ОСОБА_1 на розроблення проекту землеустрою земельної ділянки сільськогосподарського призначення для ведення фермерського господарства від 03.10.2014 №3759-сг;

3) визнати незаконним та скасувати наказ Головного управління Держгеокадастру (Держземагенства) у Полтавській області про надання дозволу ОСОБА_1 на розроблення проекту землеустрою земельної ділянки сільськогосподарського призначення для ведення фермерського господарства від 03.10.2014 №3771-сг;

4) визнати незаконним та скасувати наказ Головного управління Держгеокадастру у Полтавській області про затвердження проекту землеустрою та надання ОСОБА_1 в оренду землі сільськогосподарського призначення державної власності із земель не наданих у власність або постійне користування для ведення фермерського господарства від 12.10.2016 №7800-СГ;

5) визнати незаконним та скасувати наказ Головного управління Держгеокадастру у Полтавській області про затвердження проекту землеустрою та надання ОСОБА_1 в оренду землі сільськогосподарського призначення державної власності із земель не наданих у власність або постійне користування для ведення фермерського господарства від 12.10.2016 №7804-СГ;

6) визнати незаконним та скасувати наказ Головного управління Держгеокадастру у Полтавській області про затвердження проекту землеустрою та надання ОСОБА_1 в оренду землі сільськогосподарського призначення державної власності із земель не наданих у власність або постійне користування для ведення фермерського господарства від 12.10.2016 №7806-СГ;

7) визнати недійсним договір оренди земельної ділянки укладений між Головним управлінням Держгеокадастру у Полтавській області та ОСОБА_1 від 19.10.2016 р. щодо земельної ділянки площею 1,6834га., кадастровий номер 5325786000:00:034:0045, що розташована за межами населеного пункту на території Яреськівської сільської ради Шишацького району Полтавської області строком на 7 років;

8) визнати недійсним договір оренди земельної ділянки укладений між Головним управлінням Держгеокадастру у Полтавській області та ОСОБА_1 від 19.10.2016 р. щодо земельної ділянки площею 4,9703га., кадастровий номер 5325782000:00:002:0037, що розташована за межами населеного пункт) на території Жоржівської сільської ради Шишацького району Полтавсько області строком на 7 років;

9) визнати недійсним договір оренди земельної ділянки укладений між Головним управлінням Держгеокадастру у Полтавській області та ОСОБА_1 від 19.10.2016 р. щодо земельної ділянки площею 3,9289га., кадастровий номер 5325786000:00:033:0070, що розташована за межами населеного пункт; на території Яреськівської сільської ради Шишацького району Полтавсько області строком на 7 років;

10) зобов`язати ОСОБА_1 (38040, Полтавська обл. Шишацький район, село Гоголеве, реєстраційний номер платника податків НОМЕР_1 , паспорт НОМЕР_2 , виданий 09.04.2001р. Шишацьким РВ УМВ( України в Полтавській області) повернути у державну власність розпорядження Головного управління Держгеокадастру у Полтавській області земельну ділянку площею 1,6834 га., кадастровий номер 5325786000:00:034:0045, що розташована за межами населеного пункту на території Яреськівської сільської рад Шишацького району Полтавської області;

11) зобов`язати ОСОБА_1 (38040, Полтавська обл. Шишацький район, село Гоголеве, реєстраційний номер платника податків НОМЕР_1 , паспорт НОМЕР_2 , виданий 09.04.2001 р. Шишацьким РВ УМВС України в Полтавській області) повернути у державну власність розпорядження Головного управління Держгеокадастру у Полтавській області земельну ділянку площею 4,9703 га., кадастровий номер 5325782000:00:002:0037, що розташована за межам населеного пункту на території Жоржівської сільської ради Шишацького району Полтавської області;

12) зобов`язати ОСОБА_1 (38040, Полтавська обл. Шишацький район, село Гоголеве, реєстраційний номер платника податків НОМЕР_1 , паспорт НОМЕР_2 , виданий 09.04.2001 р. Шишацьким РВ УМВС України в Полтавській області) повернути у державну власність розпорядження Головного управління Держгеокадастру у Полтавській області земельну ділянку площею 3,9289 га., кадастровий номер 5325786000:00:033:0070, що розташована за межами населеного пункт на території Яреськівської сільської ради Шишацького району Полтавські області шляхом підписання акту приймання-передачі.

Ухвалою суду від 02.06.2020 р. позовну заяву заступника керівника Миргородської місцевої прокуратури Полтавської області прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі. Підготовче засідання призначено на 02.07.2020 р..

24.06.2020 р. від представника відповідача 2 та 3 надійшло клопотання про перенесення підготовчого засідання; продовження строку на написання відзиву; зобов`язання позивача направити на адресу відповідачів додатків до позовної заяви (вх. № 6645); заява про застосування строків позовної давності (вх. № 6645).

Ухвалою суду від 02.07.2020 р. відкладено підготовче засідання на 18.08.2020 р. та продовжено відповідачам 2, 3 строк для подання відзиву на позов до 14.08.2020 р..

08.07.2020 р. від Головного управління Держгеокадастру у Полтавській області надійшов відзив на позовну заяву (вх. № 7224), який долучений до матеріалів справи.

11.08.2020 р. від відповідачів 2, 3 у строк визначений судом надійшов відзив на позовну заяву (вх. № 8633).

18.08.2020 р. від Головного управління Держгеокадастру у Полтавській області надійшло клопотання про відкладення підготовчого засідання зважаючи на запроваджений на території України карантин (вх. № 8870).

Ухвалою суду від 18.08.2020 р. відкладено підготовче засідання на 22.09.2020 р. та продовжено строк проведення підготовчого провадження.

02.09.2020 р. прокуратурою подано: відповідь на відзив відповідачів 2, 3 (вх. №9404); уточнену позовну заяву (вх. № 9405), в якій додатково обґрунтував свої позовні вимоги.

21.09.2020 р. від відповідачів 2, 3 надійшло клопотання про закриття провадження у справі та повернення позовної заяви позивачу (вх. № 10358).

В обґрунтування вказаного клопотання відповідачі вказують, що Головне управління Держгеокадастру у Полтавській області (Відповідач 1) є територіальним органом Державної служби України з питань геодезії, картографії та кадастру (Позивача) і яке створено саме з метою реалізація повноважень останньої на території Полтавської області. Таким чином, звертаючись з позовом у даній справі, зокрема, до Головного управління Держгеокадастру в Полтавській області та визначаючи в якості органу, що уповноважений на здійснення захисту інтересів держави у спірних правовідносинах саме Державну службу України з питань геодезії, картографії та кадастру прокурор фактично створив парадоксальну ситуацію за якої Позивачем та одним із Відповідачів у справі є одна і так ж особа - Держгеокадастр. Відповідно до частин 2, 3 статті 45 ПІК України позивачами є особи, які подали позов або в інтересах яких подано позов про захист порушеного, невизнаного чи оспорюваного права або охоронюваного законом інтересу. Відповідачами ж є особи, яким пред`явлено позовну вимогу.

Розглянувши в судовому засіданні вказане клопотання, суд дійшов висновку про закриття провадження у даній справі з огляду на наступне.

Прокурор здійснює представництво в суді законних інтересів держави у разі порушення або загрози порушення інтересів держави, якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб`єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження, а також у разі відсутності такого органу. Наявність таких обставин обґрунтовується прокурором у порядку, передбаченому частиною четвертою цієї статті (абзаци 1 і 2 частини 3 статті 23 Закону України "Про прокуратуру").

Наявність підстав для представництва має бути обґрунтована прокурором у суді. Прокурор здійснює представництво інтересів громадянина або держави в суді виключно після підтвердження судом підстав для представництва. Прокурор зобов`язаний попередньо, до звернення до суду, повідомити про це громадянина та його законного представника або відповідного суб`єкта владних повноважень. У разі підтвердження судом наявності підстав для представництва прокурор користується процесуальними повноваженнями відповідної сторони процесу. Наявність підстав для представництва може бути оскаржена громадянином чи її законним представником або суб`єктом владних повноважень (абзаци 1-3 частини 4 статті 23 Закону України "Про прокуратуру").

Системне тлумачення положень частин 3-5 статті 53 ГПК України і частини 3 статті 23 Закону України "Про прокуратуру" дозволяє дійти висновку, що прокурор здійснює представництво в суді законних інтересів держави у разі порушення або загрози порушення інтересів держави у двох випадках: 1) якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб`єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені повноваження здійснювати такий захист у спірних правовідносинах; 2) якщо немає органу державної влади, органу місцевого самоврядування чи іншого суб`єкта владних повноважень, до компетенції якого віднесені повноваження здійснювати захист законних інтересів держави у спірних правовідносинах.

Прокурор, звертаючись до суду з позовом, має обґрунтувати та довести підстави для представництва, однією з яких є бездіяльність компетентного органу. Бездіяльність компетентного органу означає, що він знав або повинен був знати про порушення інтересів держави, але не звертався до суду з відповідним позовом у розумний строк.

Звертаючись до компетентного органу до подання позову в порядку, передбаченому статтею 23 Закону України "Про прокуратуру", прокурор фактично надає йому можливість відреагувати на стверджуване порушення інтересів держави, зокрема, шляхом призначення перевірки фактів порушення законодавства, виявлених прокурором, вчинення дій для виправлення ситуації, а саме подання позову або аргументованого повідомлення прокурора про відсутність такого порушення.

Невжиття компетентним органом жодних заходів протягом розумного строку після того, як цьому органу стало відомо або повинно було стати відомо про можливе порушення інтересів держави, має кваліфікуватися як бездіяльність відповідного органу. Розумність строку визначається судом з урахуванням того, чи потребували інтереси держави невідкладного захисту (зокрема, через закінчення перебігу позовної давності чи можливість подальшого відчуження майна, яке незаконно вибуло із власності держави), а також таких чинників, як: значимість порушення інтересів держави, можливість настання невідворотних негативних наслідків через бездіяльність компетентного органу, наявність об`єктивних причин, що перешкоджали такому зверненню тощо.

Таким чином, прокурору достатньо дотриматися порядку, передбаченого статтею 23 Закону України "Про прокуратуру", і якщо компетентний орган протягом розумного строку після отримання повідомлення самостійно не звернувся до суду з позовом в інтересах держави, то це є достатнім аргументом для підтвердження судом підстав для представництва. Якщо прокурору відомі причини такого незвернення, він обов`язково повинен зазначити їх в обґрунтуванні підстав для представництва, яке міститься в позові. Але якщо з відповіді зазначеного органу на звернення прокурора такі причини з`ясувати неможливо чи такої відповіді взагалі не отримано, то це не є підставою вважати звернення прокурора необґрунтованим (постанова Великої Палати Верховного Суду від 26.05.2020 у справі № 912/2385/18).

При цьому варто враховувати, що саме лише посилання у позовній заяві прокурора на те, що орган, уповноважений здійснювати функції держави у спірних правовідносинах, не здійснює або неналежним чином здійснює відповідні повноваження із захисту державних інтересів, без доведення цього відповідними доказами, не є достатнім для прийняття судом рішення в такому спорі по суті, оскільки за змістом абзацу 2 частини 4 статті 23 Закону України "Про прокуратуру" прокурор здійснює представництво інтересів держави в суді виключно після підтвердження судом правових підстав для представництва. Невиконання прокурором вимог щодо надання суду обґрунтування наявності підстав для здійснення представництва інтересів держави в суді згідно із частиною четвертою статті 53 ГПК України має наслідком застосування положень, передбачених статтею 174 цього Кодексу, про залишення позовної заяви без руху для усунення її недоліків і повернення в разі, якщо відповідно до ухвали суду у встановлений строк ці недоліки не усунуті.

Задля виконання свого обов`язку з обґрунтування підстав представництва інтересів держави у цьому спорі прокурор зазначив, що органом, уповноваженим державою здійснювати функції щодо розпорядження спірними земельними ділянками є Головне управління Держгеокадастру у Полтавській області. Проте останнє є одночасно і суб`єктом, який прийняв спірні накази та стороною спірних договорів оренди земельної ділянки, а ці обставини унеможливлюють звернення з позовом у даній справі від імені Головного управління Держгеокадастру у Полтавській області, адже фактично позов буде заявлено до самого себе.

Відповідно до статті 188 Земельного кодексу України, державний контроль за використанням та охороною земель здійснюється центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері здійснення державного нагляду (контролю) в агропромисловому комплексі.

Згідно зі статтею 187 Земельного кодексу України контроль за використанням та охороною земель полягає в забезпеченні додержання органами державної влади, органами місцевого самоврядування, підприємствами, установами, організаціями і громадянами земельного законодавства України.

У статті 5 Закону України "Про державний контроль за використанням та охороною земель" також встановлено, що державний контроль за використанням та охороною земель усіх категорій та форм власності здійснює центральний орган виконавчої влади, який забезпечує реалізацію державної політики у сфері нагляду (контролю) в агропромисловому комплексі.

Відповідно до пункту 1 Положення про державну службу України з питань геодезії, картографії та кадастру, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 14.01.2015 № 15 (далі Положення) центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через Міністра аграрної політики та продовольства і який реалізує державну політику у сфері топографо-геодезичної і картографічної діяльності, земельних відносин, землеустрою, у сфері Державного земельного кадастру, державного нагляду (контролю) в агропромисловому комплексі в частині дотримання земельного законодавства, використання та охорони земель усіх категорій і форм власності, родючості ґрунтів є Державна служба України з питань геодезії, картографії та кадастру (Держгеокадастр).

Основними завданнями Держгеокадастру є: реалізація державної політики у сфері топографо-геодезичної і картографічної діяльності, земельних відносин, землеустрою, у сфері Державного земельного кадастру, державного нагляду (контролю) в агропромисловому комплексі в частині дотримання земельного законодавства, використання та охорони земель усіх категорій і форм власності, родючості ґрунтів.

Держгеокадастр відповідно до покладених на нього завдань організовує та здійснює державний нагляд (контроль) за дотриманням земельного законодавства, використанням та охороною земель усіх категорій і форм власності, у тому числі за дотриманням вимог земельного законодавства в процесі укладання цивільно-правових договорів, передачі у власність, надання у користування, в тому числі в оренду, вилучення (викупу) земельних ділянок; дотриманням органами державної влади, органами місцевого самоврядування, юридичними та фізичними особами вимог земельного законодавства та встановленого порядку набуття і реалізації права на землю; дотриманням органами виконавчої влади та органами місцевого самоврядування вимог земельного законодавства з питань передачі земель у власність та надання у користування, зокрема в оренду, зміни цільового призначення, вилучення, викупу, продажу земельних ділянок або прав на них на конкурентних засадах; за проведенням землеустрою; виконанням заходів, передбачених проектами землеустрою, зокрема за дотриманням власниками та користувачами земельних ділянок вимог, визначених у проектах землеустрою; дотриманням порядку визначення та відшкодування втрат сільськогосподарського та лісогосподарського виробництва.

Держгеокадастр в межах повноважень, передбачених законом, на основі і на виконання Конституції та законів України, актів Президента України та постанов Верховної Ради України, прийнятих відповідно до Конституції законів України, актів Кабінету Міністрів України та наказів Мінагрополітики видає накази організаційно-розпорядчого характеру, організовує та контролює їх виконання.

Враховуючи викладене, органи Держгеокадастру можуть виконувати, зокрема, дві абсолютно різні функції, а саме:

- функції розпорядника земельних ділянок сільськогосподарського призначення державної власності від імені власника, яким є держава Україна, з усіма повноваженнями власника на захист права власності;

- функції органу державного нагляду (контролю) за дотриманням земельного законодавства, використанням та охороною земель усіх категорій і форм власності, у тому числі за дотриманням органами державної влади, органами місцевого самоврядування, юридичними та фізичними особами вимог земельного законодавства та встановленого порядку набуття і реалізації права на землю.

Поряд із цим, відповідно до пункту 7 вказаного Положення Держгеокадастр здійснює свої повноваження безпосередньо і через утворені в установленому порядку територіальні органи.

Згідно з положенням про Головне управління Держгеокадастру в області, затвердженого наказом Міністерства аграрної політики та продовольства України від 29.09.2016 № 333, ГУ Держгеокадастру в області є територіальним органом Державної служби України з питань геодезії, картографії та кадастру і їй підпорядковане.

Відповідно до пункту 3 цього положення завданням Головного управління є реалізація повноважень Держгеокадастру на території відповідної адміністративно-територіальної одиниці.

Аналіз вказаного дає підстави стверджувати, що Головне управління Держгеокадастру у Полтавській області (відповідач 1) є лише територіальним органом Державної служби України з питань геодезії, картографії та кадастру (Позивача) і яке створено саме з метою реалізація повноважень останньої на території Полтавської області.

Таким чином, звертаючись з позовом у даній справі, зокрема, до Головного управління Держгеокадастру в Полтавській області та визначаючи в якості органу, що уповноважений на здійснення захисту інтересів держави у спірних правовідносинах саме Державну службу України з питань геодезії, картографії та кадастру прокурор фактично створив ситуацію за якої позивачем та одним із відповідачів у справі є одна і таж особа - Держгеокадастр.

Відповідно до частин 2, 3 статті 45 Господарського процесуального кодексу України позивачами є особи, які подали позов або в інтересах яких подано позов про захист порушеного, невизнаного чи оспорюваного права або охоронюваного законом інтересу. Відповідачами ж є особи, яким пред`явлено позовну вимогу.

Господарським процесуальним кодексом України не передбачено поєднання сторін судового процесу в одній особі, також цей Кодекс не передбачає і поняття "неналежний позивач", не визначає й механізму заміни останнього, позаяк положення Кодексу спрямовані на вирішення спору, якого не може бути із "самим собою".

Таким чином, встановлення судом процесуального випадку за якого позивачем і відповідачем у справі є фактично одна і та ж сама особа, розгляд заявленого позову у цій частині є неможливим за відсутністю предмету спору, як такого.

Відповідно до пункту 2 частини 1 статті 231 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд закриває провадження у справі, якщо відсутній предмет спору.

Враховуючи те, що позивачем та одним із відповідачів у справі є одна і так ж особа - Держгеокадастр, суд дійшов висновку про закриття провадження у справі у зв`язку з відсутністю предмету спору.

При розгляді зазначеної справи врахована правова позиція викладена в постанові Верховного суду у справі 917/468/19 від 07.09.2020 р..

Керуючись статтями 231, 234, 235 Господарського процесуального кодексу України, суд, -

УХВАЛИВ:

Закрити провадження у справі.

Ухвала набирає законної сили негайно після її оголошення, у разі неявки всіх учасників справи з моменту її підписання суддею (суддями) та може бути оскаржена протягом 10 днів з моменту оголошення (підписання) відповідно до частини 5 статті 231, статей 235, 255 Господарського процесуального кодексу України).

Відповідно до пункту 17.5 Перехідних положень Господарського процесуального кодексу України, до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні та касаційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди, а матеріали справ витребовуються та надсилаються судами за правилами, що діяли до набрання чинності цією редакцією Кодексу.

Ухвалу підписано 28.09.2020 р.

Суддя Погрібна С.В.