Рішення № 91841025, 21.09.2020, Господарський суд Кіровоградської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

Кіровоградської області

вул.В`ячеслава Чорновола, 29/32, м.Кропивницький, Україна, 25022,

тел/факс: 32-05-11/24-09-91 E-mail: inbox@kr.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

21 вересня 2020 рокуСправа № 912/936/20 Господарський суд Кіровоградської області у складі судді Бестаченко О.Л., за участю секретаря судового засідання Буніна О.В., розглянув у відкритому судовому засіданні справу № 912/936/20

за позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю "МОНОЛІТ-РРА", 25014, Кіровоградська область, м. Кропивницький, проспект Промисловий, буд. 11,

до відповідача: Фермерського господарства "Ковалевського Віталія Івановича", 27634, Кіровоградська область, Кропивницький р-н, с. Миколаївка, вул. Шевченка, 68,

про стягнення 1 696 960,00 грн,

представники:

від позивача - Клеветенко А.А., ордер ВА 1004646 від 15.06.2020;

від відповідача - Пшеничний Є.В., довіреність № б/н від 03.07.2020 (в режимі відеоконференції).

У судовому засіданні оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

До Господарського суду Кіровоградської області надійшла позовна заява Товариства з обмеженою відповідальністю "МОНОЛІТ-РРА", яка містить вимоги до Фермерського господарства "Ковалевського Віталія Івановича" про стягнення 1 696 960,00 грн.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначає, що на протязі 2019 року між Товариством з обмеженою відповідальністю "МОНОЛІТ-РРА" та Фермерським господарством "Ковалевського Віталія Івановича" виникли договірні зобов`язання, за якими позивачем за замовленнями відповідача в 2019 році було здійснено доставку та продаж бетону на загальну суму 5 348 375,00 грн. В той час, відповідач за виконані роботи розрахувався лише частково, що стало підставою для звернення позивача до суду з даним позовом.

Ухвалою від 03.03.2020 відкрито провадження у справі № 912/936/20; підготовче засідання призначено на 30.03.2020 на 14:30 год.

З метою дотримання постанови Кабінету Міністрів України від 11.03.2020 № 211 (з відповідним змінами) та задля збереження життя та здоров`я громадян України, господарський суд в ухвалі від 24.03.2020 повідомив учасників справи, що підготовче засідання, призначене на 30.03.2020 о 14:30 год, не відбудеться. Про дату і час наступного підготовчого засідання учасників справи буде повідомлено додатково ухвалою.

Ухвалою від 21.05.2020 призначено наступне підготовче засідання у справі № 912/936/20 на 15.06.2020 о 16:00 год.

02.06.2020 до суду від відповідача надійшов відзив на позовну заяву від 30.05.2020, в якому відповідач не визнає в повному обсязі позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю "МОНОЛІТ-РРА" та вважає, що вони не підлягають задоволенню.

В обґрунтування своєї позиції відповідач зазначає, що надані позивачем копії, перелічених у додатках до позову, не підписаних видаткових накладних, не містять відомостей про господарську операцію, не зазначено прізвище особи зі сторони Фермерського господарства "Ковалевського Віталія Івановича" та відсутній підпис такої особи у графі "Отримала". Всі господарські операції, які відбувались у 2019 році між Товариством з обмеженою відповідальністю "МОНОЛІТ-РРА" та Фермерським господарством "Ковалевського Віталія Івановича" були належним чином оформленні видатковими накладними та оплачені в повному обсязі.

Відповідач також зазначає, що сам по собі акт звірки розрахунків не є належним доказом факту здійснення будь-яких господарських операцій (поставки, надання послуг, тощо), оскільки не є первинним бухгалтерським обліковим документом. В той час, акт звірки може вважатися доказом у справі в підтвердження певних обставин, за умови, що інформація, відображена в акті підтверджена певними документами та акт містить підписи уповноважених на його підписання сторонами осіб.

15.06.2020 від Товариства з обмеженою відповідальністю "МОНОЛІТ-РРА" надійшла відповідь на відзив від 12.06.2020 № б/н, в якій позивач зазначає, що відповідач навмисно замовчує та не визнає обставини здійснення між сторонами фінансово господарської діяльності в 2019 році на загальну суму 5 348 375,00 грн, в зв`язку з чим було заявлено клопотання про витребування доказів від Головного управління ДПС у Кіровоградській області.

15.06.2020 господарський суд відкрив підготовче засідання.

Ухвалою від 15.06.2020 задоволено клопотання Товариства з обмеженою відповідальністю "МОНОЛІТ-РРА" від 18.03.2020 № б/н про витребування доказів; витребувано в Головного управління ДПС у Кіровоградській області розшифровки податкових зобов`язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів додаток 5 до податкових декларацій з податку на додану вартість, що подавалися Фермерським господарством "Ковалевського Віталія Івановича" в період з січня 2019 по грудень 2019; відкладено підготовче засідання у справі № 912/936/20 до 06.07.2020 на 14:00 год.

01.07.2020 до суду від Фермерського господарства "Ковалевського Віталія Івановича" надійшло заперечення на відповідь на відзив, в яких відповідач просить відмовити у задоволенні позовних вимог в повному обсязі.

В обґрунтування своєї позиції відповідач зазначає, що оскільки надані позивачем до позовної заяви окремі копії видаткових накладних не є достовірними (належними) доказами, про що було зазначено відповідачем у своєму відзиві від 30.05.2020, інші первині документи (в т.ч. ТТН), які б підтверджували факт проведення господарської операції (доставки товару на склад/об`єкт відповідача) та були підписані позивачем та відповідачем відсутні.

06.07.2020 до суду від Головного управління ДПС у Кіровоградській області надійшли витребувані ухвалою від 15.06.2020 докази.

06.07.2020 через канцелярію суду від Фермерського господарства "Ковалевського Віталія Івановича" надійшло клопотання від 03.07.2020 про долучення доказів до матеріалів справи.

06.07.2020 на електронну адресу суду надійшли клопотання Фермерського господарства "Ковалевського Віталія Івановича": від 05.07.2020 про проведення наступних підготовчих засідань без участі представника відповідача за наявними матеріалами справи, засідання по розгляду справи по суті проводити за обов`язкової участі представника відповідача; від 06.07.2020 про витребування у позивача оригіналів видаткових накладних від 21.08.2019 РН-0000997 на суму 43 050,00 грн, від 22.08.2019 РН-0001007 на суму 43 050,00 грн та призначення почеркознавчої експертизи для встановлення приналежності почерку рукопису й підпису відповідачу з метою визначення справжності підпису відповідача або виявлення фальсифікації документа.

06.07.2020 господарський суд продовжив підготовче засідання.

Ухвалою від 06.07.2020 клопотання Фермерського господарства "Ковалевського Віталія Івановича" від 03.07.2020 про долучення доказів до матеріалів справи задоволено. Долучено до матеріалів справи копії уточнюючих розрахунків до податкових декларацій за попередні періоди 06.2019 - 12.2019 з квитанціями про їх отримання відповідним контролюючим органом та копію експертного висновку від 30.06.2020 № 10/20 за результатами проведення судової будівельно-технічної експертизи. Клопотання Фермерського господарства "Ковалевського Віталія Івановича" від 06.07.2020 в частині витребування у позивача оригіналів документів задоволено. Витребувано у Товариства з обмеженою відповідальністю "МОНОЛІТ-РРА" оригінали видаткових накладних від 21.08.2019 РН-0000997 на суму 43 050,00 грн, від 22.08.2019 РН-0001007 на суму 43 050,00 грн, доданих до позовної заяви. Продовжено строк підготовчого провадження у справі № 912/936/20 на тридцять днів. Відкладено підготовче засідання у справі № 912/936/20 до 04.08.2020 на 15:00 год.

15.07.2020 до господарського суду від Товариства з обмеженою відповідальністю "МОНОЛІТ-РРА" надійшла заява від 14.07.2020 № б/н на виконання вимог ухвали суду від 06.07.2020 разом з оригіналами витребуваних документів.

04.08.2020 господарський суд продовжив підготовче засідання.

Протокольною ухвалою від 04.08.2020 на підставі ст. 183 Господарського процесуального кодексу України відкладено підготовче засідання по розгляду справи № 912/936/20 до 11.08.2020 на 10:00 год.

11.08.2020 господарський суд продовжив підготовче засідання.

Ухвалою від 11.08.2020 відмовлено у задоволенні клопотання Фермерського господарства "Ковалевського Віталія Івановича" від 06.07.2020 № б/н в частині призначення почеркознавчої експертизи. Закрито підготовче провадження у справі № 912/936/20. Справу № 912/936/20 призначено до судового розгляду по суті на 28.08.2020 на 10:00 год.

28.08.2020 господарський суд відкрив судове засідання.

Протокольними ухвалами від 28.08.2020 господарський суд відмовив у задоволенні клопотання представника позивача про зупинення провадження у справі від 27.08.2020 б/н, оголосив перерву в судовому засіданні до 10.09.2020 на 14:00 год. та надав можливість сторонам подати додаткові письмові пояснення щодо укладення договору від 08.08.18 № 79, реєстрації податкових накладних, прийняття уповноваженим органом коригування податкових декларацій з ПДВ.

10.09.2020 господарський суд продовжив судове засідання.

Протокольною ухвалою від 10.09.2020 на підставі ст. 216 Господарського процесуального кодексу України оголошено перерва в судовому засіданні до 21.09.2020 на 14:30 год.

21.09.2020 господарський суд продовжив судове засідання.

У судовому засіданні 21.09.2020 брали участь представники сторін.

Господарським судом враховано, що Кабінетом Міністрів України прийнято постанову від 11.03.2020 №211 "Про запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2" (із відповідними змінами і доповненнями), якою установлено з 12.03.2020 на усій території України карантин.

Законом України від 30.03.2020 № 540-IX "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України, спрямованих на забезпечення додаткових соціальних та економічних гарантій у зв`язку з поширенням коронавірусної хвороби (COVID-19)", що набрав законної сили 02.04.2020, внесено зміни в тому числі до Господарського процесуального кодексу України, зокрема, розділ X "Прикінцеві положення" доповнено пунктом 4 такого змісту: "4. Під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), строки, визначені статтями 46, 157, 195, 229, 256, 260, 288, 295, 306, 321, 341, 346, 349, а також інші процесуальні строки щодо зміни предмета або підстави позову, збільшення або зменшення розміру позовних вимог, апеляційного оскарження, залишення апеляційної скарги без руху, повернення апеляційної скарги, подання заяви про скасування судового наказу, розгляду справи по суті, строки, на які зупиняється провадження, подання заяви про перегляд судових рішень за нововиявленими або виключними обставинами, звернення зі скаргою, оскарження рішення третейського суду, судового розгляду справи, касаційного оскарження, подання відзиву продовжуються на строк дії такого карантину.

Строк, який встановлює суд у своєму рішенні, не може бути меншим, ніж строк карантину, пов`язаного із запобіганням поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19)" (п.п.3 п.11 вказаного Закону).

Таким чином, строк розгляду справи не порушено.

У судовому засіданні 21.09.2020 судом досліджено докази і письмові пояснення, викладенні в заявах по суті справи.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін та дослідивши в судовому засіданні докази, господарський суд встановив наступні обставини, які є предметом доказування у справі.

Як повідомляє в позовній заяві Товариство з обмеженою відповідальністю "МОНОЛІТ-РРА" (далі - позивач), між ним та Фермерським господарством "Ковалевського Віталія Івановича" (далі - відповідач) протягом 2019 року виникли договірні зобов`язання, за якими позивачем у зазначеному році за замовленнями відповідача було здійснено доставку та продаж бетону на загальну суму 5 348 375,00 грн, з яких відповідачем сплачено позивачу 3 761 415,00 грн. Заборгованість станом на дату заявлення позову відповідача перед позивачем за продаж та доставку бетону складає 1 696 960,00 грн.

У період з 01.01.2019 по 04.09.2019 позивачем та відповідачем були підписані видаткові накладні на загальну суду 3 095 085,00 грн.

За поясненнями позивача, відповідач ухилився від підписання видаткових накладних на загальну суму 2 363 290,00 грн.

01.11.2020 позивач надіслав на електронну адресу позивача свій варіант акту звірки, в якому підтверджує наявність видаткових накладних, які не підписані сторонами на суму 1 341 150,00 грн (а.с. 22-23).

З метою досудового врегулювання спору, позивач звернувся з претензійною вимогою від 16.01.2020 № б/н до відповідача, щодо негайної сплати заборгованості в сумі 1 696 960,00 грн та сплати зазначених коштів за рахунком фактурою № СФ-0000035 від 14.01.2020 (а.с. 16-19).

Відповіді на зазначену вимогу відповідачем не надано, заборгованість в сумі 1 696 960,00 грн не погашено, що стало підставою для звернення позивача до суду з даним позовом.

В свою чергу, на підтвердження повідомлених обставин, позивачем додано до позовної заяви належним чином засвідчені копії видаткових накладних (підписаних обома сторонами), а саме (а.с. 24-94, т. 1):

від 10.01.19 РН-0000009 на суму 13 090,00 грн; від 10.01.19 РН-0000010 на суму 14 290,00 грн; від 10.01.19 РН-0000011 на суму 83 230,00 грн; від 11.01.19 РН-0000013 на суму 14 290,00 грн; від 11.01.19 РН-0000016 на суму 13 090,00 грн; від 11.01.19 РН-0000017 на суму 106 445,00 грн; від 15.01.19 РН-0000020 на суму 68 350,00 грн; від 16.01.19 РН-0000024 на сум 11 890,00 грн; від 08.02.19 РН-0000039 на суму 10 110,00 грн; від 12.02.19 РН-0000046 на суму 7 090,00 грн; від 14.02.19 РН-0000051 на суму 59 080,00 грн; від 18.02.19 РН-0000060 на суму 80 340,00 грн; від 19.02.19 РН-0000063 на суму13 390,00 грн; від 21.02.19 РН-0000070 на суму 11 890,00 грн; від 22.02.19 РН-0000072 на суму 26780,00 грн; від 26.02.19 РН-0000077 на сум 8 190,00 грн; від 01.03.19 РН-0000080 на суму 35 970,00 грн; від 02.03.19 РН-0000088 на суму 9 190,00 грн; від 05.03.19 РН-0000092 на суму 9 190,00 грн; від 06.03.19 РН-0000097 на суму 13 390,00 грн; від 12.03.19 РН-0000112 на суму 26 780,00 грн; від 13.03.19 РН-0000115 на суму 132 630,00 грн; від 15.03.19 РН-0000126 на суму 71 400,00 грн; від 18.03.19 РН-0000128 на суму 26 800,00 грн; від 20.03.19 РН-0000148 на суму 13 400,00 грн; від 01.04.19 РН-0000177 на суму 182 350,00 грн; від 01.04.19 РН-0000180 на суму 13 400,00 грн; від 01.04.19 РН-0000188 на суму 47 600,00 грн; від 01.04.19 РН-0000190 на суму 49 400,00 грн; від 01.04.19 РН-0000192 на суму 118 240,00 грн; від 02.04.19 РН-0000197 на суму 74 100,00 грн; від 05.04.19 РН-0000214 на суму 20 500,00 грн; від 17.04.19 РН-0000250 на суму 49 100,00 грн; від 02.05.19 РН-0000297 на суму 37 200,00 грн; від 02.05.19 РН-0000302 на суму 163 700,00 грн; від 02.05.19 РН-0000304 на суму 93 800,00 грн; від 02.05.19 РН-0000312 на суму 11 900,00 грн; від 07.05.19 РН-0000328 на суму 11 900,00 грн; від 11.05.19 РН-0000345 на суму 35 700,00 грн; від 14.05.19 РН-0000355 на суму 11 900,00 грн; від 14.05.19 РН-0000356 на суму 67 000,00 грн; від 17.05.19 РН-0000377 на суму 35 700,00 грн; від 21.05.19 РН-0000391 на суму 13 400,00 грн; від 22.05.19 РН-0000399 на суму 13 400,00 грн; від 23.05.19 РН-0000406 на суму 7 700,00 грн; від 03.06.19 РН-0000445 на суму 13 400,00 грн; від 03.06.19 РН-0000447 на суму 10 000,00 грн; від 03.06.19 РН-0000449 на суму 13 400,00 грн; від 03.06.19 РН-0000463 на суму 13 400,00 грн; від 03.06.19 РН-0000465 на суму 26 800,00 грн; від 04.06.19 РН-0000478 на суму 84 800,00 грн; від 06.06.19 РН-0000490 на суму 38 700,00 грн; від 06.06.19 РН-0000491 на суму 45 200,00 грн; від 10.06.19 РН-0000519 на суму 13 400,00 грн; від 11.06.19 РН-0000523 на суму 71 500,00 грн; від 18.06.19 РН-0000565 на суму 62 500,00 грн; від 20.06.19 РН-0000602 на суму 11 900,00 грн; від 08.08.19 РН-0000918 на суму 29 850,00 грн; від 09.08.19 РН-0000928 на суму 57 400,00 грн; від 12.08.19 РН-0000942 на суму 67 250,00 грн; від 14.08.19 РН-0000956 на суму 100 450,00 грн; від 19.08.19 РН-0000978 на суму 94 150,00 грн; від 19.08.19 РН-0000979 на суму 23 900,00 грн; від 21.08.19 РН-0000997 на суму 43 050,00 грн; від 22.08.19 РН-0001007 на суму 43 050,00 грн; від 02.09.19 РН-0001050 на суму 57 400,00 грн; від 02.09.19 РН-0001051 на суму 57 400,00 грн; від 02.09.19 РН-0001052 на суму 26 900,00 грн; від 02.09.19 РН-0001063 на суму 52 900,00 грн; від 03.09.19 РН-0001071 на суму 27 500,00 грн; від 04.09.19 РН-0001079 на суму 86 100,00 грн, що в загальній сумі складає 2 334 440,00 грн.

У вище зазначених видаткових накладних в графі "Замовлення" зазначено Договір № ДГ-0000079 від 08.08.2018.

Крім того, позивачем додано до матеріалів позовної заяви належним чином засвідчені копії видаткових накладних (підписаних одноособово позивачем), а саме (а.с. 95-144, 119-124 т.1):

від 03.06.19 РН-0000455 на суму 13 400,00 грн; від 19.06.19 РН-0000586 на суму 67 000,00 грн; від 01.07.19 РН-0000652 на суму 65 000,00 грн; від 01.07.19 РН-0000653 на суму 13 450,00 грн; від 01.07.19 РН-0000655 на суму 57 400,00 грн; від 01.07.19 РН-0000659 на суму 57 400,00 грн; від 01.07.19 РН-0000663 на суму 26 900,00 грн; від 01.07.19 РН-0000668 на суму 57 400,00 грн; від 01.07.19 РН-0000669 на суму 40 350,00 грн; від 04.07.19 РН-0000702 на суму 49 000,00 грн; від 05.07.19 РН-0000707 на суму 43 050,00 грн; від 12.07.19 РН-0000750 на суму 71 750,00 грн; від 15.07.19 РН-0000755 на суму 40 800,00 грн; від 16.07.19 РН-0000768 на суму 71 750,00 грн; від 17.07.19 РН-0000780 на суму 57 400,00 грн; від 22.07.19 РН-0000804 на суму 52 900,00 грн; від 22.07.19 РН-0000808 на суму 28 700,00 грн; від 23.07.19 РН-0000819 на суму 28 700,00 грн; від 01.08.19 РН-0000855 на суму 86 100,00 грн; від 01.08.19 РН-0000856 на суму 71 750,00 грн; від 01.08.19 РН-0000857 на суму 57 400,00 грн; від 01.08.19 РН-0000858 на суму 43 050,00 грн; від 01.08.19 РН-0000859 на суму 53 900,00 грн; від 01.08.19 РН-0000860 на суму 83 650,00 грн; від 02.08.19 РН-0000882 на суму 100 450,00 грн; від 05.08.19 РН-0000894 на суму 43 050,00 грн; від 06.08.19 РН-0000902 на суму 16 500,00 грн; від 07.08.19 РН-0000909 на суму 86 100,00 грн; від 23.08.19 РН-0001009 на суму 57 400,00 грн; від 09.09.19 РН-0001108 на суму 57 400,00 грн; від 10.09.19 РН-0001111 на суму 35 850,00 грн; від 12.09.19 РН-0001121 на суму 52 900,00 грн; від 16.09.19 РН-0001141 на суму 43 050,00 грн; від 17.09.19 РН-0001145 на суму 23 900,00 грн; від 18.09.19 РН-0001163 на суму 52 900,00 грн; від 01.10.19 РН-0001221 на суму 22 700,00 грн; від 01.10.19 РН-0001223 на суму 36 150,00 грн; від 01.10.19 РН-0001224 на суму 23 900,00 грн; від 01.10.19 РН-0001228 на суму 13 450,00 грн; від 01.10.19 РН-0001229 на суму 52 350,00 грн; від 01.10.19 РН-0001230 на суму 53 800,00 грн; від 02.10.19 РН-0001259 на суму 68 100,00 грн; від 03.10.19 РН-0001277 на суму 53 800,00 грн; від 07.10.19 РН-0001287 на суму 22 700,00 грн; від 09.10.19 РН-0001306 на суму 67 250,00 грн; від 21.10.19 РН-0001377 на суму 18 500,00 грн; від 01.11.19 РН-0001474 на суму 54 280,00 грн; від 07.11.19 РН-0001540 на суму 11 100,00 грн; від 08.11.19 РН-0001560 на суму 23 100,00 грн; від 27.11.19 РН-0001709 на суму 5 560,00 грн, що в загальній сумі складає 3 761 415,00 грн.

У вище зазначених видаткових накладних в графі "Замовлення" зазначено Договір № ДГ-0000079 від 08.08.2018.

Як вбачається з матеріалів справи, відповідачем на підтвердження договірних відносин, які виникли між Фермерським господарством "Ковалевського Віталія Івановича" та Товариством з обмеженою відповідальністю "МОНОЛІТ-РРА" з доставки та продажу бетону, надано копії видаткових накладних (а.с. 45-122 т. 2).

Господарський судом встановлено, що подані відповідачем видаткові накладні майже повністю дублюються з накладними, доданими позивачем до позовної заяви та віднесеними останнім до таких, що підписані обома сторонами.

В той час, відповідачем не додано видаткових накладних (які додані до позовної заяви та підписані обома сторонами) від 03.06.19 РН-0000445 на суму 13 400,00 грн; від 21.08.19 РН-0000997 на суму 43 050,00 грн; від 22.08.19 РН-0001007 на суму 43 050,00 грн, що в загальній сумі складає 99 500,00 грн.

Разом з тим, відповідачем надано копії видаткових накладних підписаних обома сторонами, які позивачем віднесено до переліку підписаних одноособово Товариством з обмеженою відповідальністю "МОНОЛІТ-РРА", а саме: від 01.10.19 РН-0001221 на суму 22 700,00 грн; від 01.10.19 РН-0001228 на суму 13 450,00 грн; від 03.10.19 РН-0001277 на суму 53800,00 грн; від 07.10.19 РН-0001287 на суму 22 700,00 грн; від 21.10.19 РН-0001377 на суму 18 500,00 грн; від 01.11.19 РН-0001474 на суму 54 280,00 грн; від 07.11.19 РН-00001540 на суму 11 100,00 грн; від 08.11.19 РН-0001560 на суму 23 100,00 грн; від 27.11.19 РН-0001709 на суму 5 560,00 грн, що в загальній сумі складає 213 085,00 грн.

Відповідем також додано видаткову накладну від 20.08.19 РН-0000991 на суму 14 350,00 грн, на яку здійснює посилання позивач при своїх розрахунках заборгованості, але не додає до позовної заяви.

Загальна сума по наданим відповідачем видатковим накладним становить 3 250 625,00 грн.

Крім того, на підтвердження здійснення оплати відповідачем за поставлений бетон, позивачем надано наступні платіжні доручення (а.с. 145-118, 157-180 т. 1):

від 15.01.19 № 25 на суму 13 090,00 грн, із зазначенням призначення платежу: "За бетон зг. рах. № СФ-0000006 від 10.01.2019 р. у т.ч. ПДВ 2 181,67 грн";

від 15.01.19 № 26 на суму 14 290,00 грн, із зазначенням призначення платежу: "За бетон зг. рах. № СФ-0000007 від 10.01.2019 р. у т.ч. ПДВ 2 381,67 грн";

від 31.01.19№ 47 на суму 11 890,00 грн, із зазначенням призначення платежу: "За бетон зг. рах. № СФ-0000024 від 16.01.2019 р. без ПДВ";

від 31.01.19 № 46 на суму 106 445,00 грн, із зазначенням призначення платежу: "За бетон зг. рах. № СФ-0000014 від 11.01.2019 р. без ПДВ";

від 18.02.19 № 85 на суму 7 090,00 грн, із зазначенням призначення платежу: "За бетон зг. рах. № СФ-0000057 від 12.01.2019 р. у т.ч. ПДВ 1 181,67 грн";

від 18.02.19 № 84 на суму 10 100,00 грн, із зазначенням призначення платежу: "За бетон зг. рах. № СФ-0000047 від 08.02.2019 р. у т.ч. ПДВ 1 685,00 грн";

від 18.02.19 № 86 на суму 59 080,00 грн, із зазначенням призначення платежу: "За бетон зг. рах. № СФ-0000063 від 14.02.2019 р. у т.ч. ПДВ 9 846,67 грн";

від 20.02.19 № 96 на суму 13 390,00 грн, із зазначенням призначення платежу: "За бетон зг. рах. № СФ-0000073 від 19.02.2019 р. у т.ч. ПДВ 2 231,67 грн";

від 20.02.19 № 97 на суму 59 080,00 грн, із зазначенням призначення платежу: "За бетон зг. рах. № СФ-00000633 від 14.01.2019 р. у т.ч. ПДВ 9 846,67 грн";

від 26.02.19 № 105 на суму 11 890,00 грн, із зазначенням призначення платежу: "За бетон зг. рах. № СФ-00000081 від 21.01.2019 р. у т.ч. ПДВ 1 981,67 грн";

від 26.02.19 № 106 на суму 26 780,00 грн, із зазначенням призначення платежу: "За бетон зг. рах. № СФ-0000084 від 22.02.2019 р. у т.ч. ПДВ 4 463,33 грн";

від 27.02.19 № 115 на суму 83 230,00 грн, із зазначенням призначення платежу: "За бетон зг. рах. № СФ-0000008 від 10.01.2019 р. у т.ч. ПДВ 13 871,67 грн";

від 13.03.19 № 132 на суму 100 000,00 грн, із зазначенням призначення платежу: "За бетон зг. рах. № СФ-00000104 від 05.03.2019 р. у т.ч. ПДВ 16 666,67 грн";

від 14.03.19 № 134 на суму 119 700,00 грн, із зазначенням призначення платежу: "За бетон зг. Договору № ДГ-0000079 від 08.08.2018 р. у т.ч. ПДВ 19 950,00 грн";

від 12.04.19 № 206 на суму 182 350,00 грн, із зазначенням призначення платежу: "За бетон зг. рах. №152 від 21.03.2019 р. у т.ч. ПДВ 30 391,67 грн";

від 22.04.19 № 234 на суму 115 000,00 грн, із зазначенням призначення платежу: "За бетон зг. Договору № 79 від 08.08.18р. у т.ч. ПДВ 19 166,67 грн";

від 26.04.19 № 290 на суму 135 000,00 грн, із зазначенням призначення платежу: "За бетон зг. Договору № 79 від 08.08.18р. у т.ч. ПДВ 22 500,00 грн";

від 08.05.19 № 304 на суму 200 000,00 грн, із зазначенням призначення платежу: "За бетон зг. Договору № 79 від 08.08.18р. у т.ч. ПДВ 33 333,33 грн";

від 17.05.19 № 337 на суму 100 000,00 грн, із зазначенням призначення платежу: "За бетон зг. Договору № 79 від 08.08.18р. у т.ч. ПДВ 16 666,67 грн";

від 27.05.19 № 352 на суму 150 000,00 грн, із зазначенням призначення платежу: "За бетон зг. Договору № 79 від 08.08.18р. у т.ч. ПДВ 25 000,00 грн";

від 05.06.19 № 453 на суму 200 000,00 грн, із зазначенням призначення платежу: "За бетон зг. Договору № 79 від 08.08.18р. у т.ч. ПДВ 33 333,33 грн";

від 20.06.19 № 501 на суму 200 000,00 грн, із зазначенням призначення платежу: "За бетон зг. Договору № 79 від 08.08.18р. у т.ч. ПДВ 33 333,33 грн";

від 26.06.19 № 543 на суму 50 000,00 грн, із зазначенням призначення платежу: "За бетон зг. Договору № 79 від 08.08.18р. у т.ч. ПДВ 8 333,33 грн";

від 05.07.19 № 565 на суму 200 000,00 грн, із зазначенням призначення платежу: "За бетон зг. Договору № 79 від 08.08.18р. у т.ч. ПДВ 33 333,33 грн";

від 12.07.19 № 609 на суму 100 000,00 грн, із зазначенням призначення платежу: "За бетон зг. Договору № 79 від 08.08.18р. у т.ч. ПДВ 16 666,67 грн";

від 17.07.19 № 634 на суму 100 000,00 грн, із зазначенням призначення платежу: "За бетон зг. Договору № 79 від 08.08.18р. у т.ч. ПДВ 22 500,00 грн";

від 31.07.19 № 696 на суму 300 000,00 грн, із зазначенням призначення платежу: "За бетон зг. Договору № 79 від 08.08.18р. у т.ч. ПДВ 5 000,00 грн";

від 02.08.19 № 738 на суму 200 000,00 грн, із зазначенням призначення платежу: "За бетон зг. Договору № 79 від 08.08.18р. у т.ч. ПДВ 33 333,33 грн";

від 14.08.19 № 768 на суму 100 000,00 грн, із зазначенням призначення платежу: "За бетон зг. Договору № 79 від 08.08.18р. у т.ч. ПДВ 16 666,67 грн";

від 16.08.19 № 786 на суму 48 000,00 грн, із зазначенням призначення платежу: "За бетон зг. Договору № 79 від 08.08.18р. у т.ч. ПДВ 8 000,00 грн";

від 19.08.19 № 789 на суму 95 000,00 грн, із зазначенням призначення платежу: "За бетон зг. Договору № 79 від 08.08.18р. у т.ч. ПДВ 95 000,00 грн";

від 02.09.19 № 870 на суму 100 000,00 грн, із зазначенням призначення платежу: "За бетон і доставку зг. рах. № СФ-0000984 від 02.09.2019 у т.ч. ПДВ 16 666,67 грн";

від 05.09.19 № 890 на суму 200 000,00 грн, із зазначенням призначення платежу: "За бетон зг. Договору № 79 від 08.08.18р. у т.ч. ПДВ 33 333,33 грн";

від 11.09.19 № 927 на суму 100 000,00 грн, із зазначенням призначення платежу: "За бетон зг. Договору № 79 від 08.08.18р. у т.ч. ПДВ 16 666,67 грн";

від 19.11.19 № 1073 на суму 50 000,00 грн, із зазначенням призначення платежу: "За бетон зг. Договору № 79 від 08.08.18р. у т.ч. ПДВ 8 333,33 грн";

від 29.11.19 № 1122 на суму 200 000,00 грн, із зазначенням призначення платежу: "За бетон зг. Договору № 79 від 08.08.18р. у т.ч. ПДВ 33 333,33 грн", що в загальній сумі складає 3 761 415,00 грн.

В свою чергу, відповідачем на підтвердження договірних відносин, які виникли між Фермерським господарством "Ковалевського Віталія Івановича" та Товариством з обмеженою відповідальністю "МОНОЛІТ-РРА з доставки та продажу бетону, надано копії платіжних доручень з аналогічними реквізитами та загальною сумою - 3 761 415,00 грн (а.с. 7-42 т. 2).

Разом з тим, з вище зазначених платіжних доручень, за відсутності відповідних договорів/рахунків (Договір № 79 від 08.08.18, рах. № СФ-0000006 від 10.01.2019, рах. № СФ-0000007 від 10.01.2019 та ін.), які зазначені в призначенні платежу, не можливо встановити достовірність того, що відповідачем була здійснена оплата позивачу наданих послуг з доставки та продажу бетону за видатковими накладними, на які посилається позивач в обґрунтування заявлених позовних вимог.

Відповідно до поданих Головним управлінням ДПС у Кіровоградській області розшифровок податкових зобов`язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів (додаток 5 до податкових декларацій з податку на додану вартість) за період з січня по грудень 2019 року, до складу податкового кредиту Фермерським господарством "Ковалевського Віталія Івановича" було включено податок на додану вартість, нарахований у зв`язку із здійсненням господарських правовідносин з Товариством з обмеженою відповідальністю "МОНОЛІТ-РРА", зокрема:

січень 2019 року - 324 675,00 грн (270 562,48 грн+54 112,52 грн);

лютий 2019 року - 216 870,00 грн (180 724,99 грн+36 145,01 грн);

березень 2019 року - 338 750,00 грн (382 291,66 грн+56458,34 грн);

квітень 2019 року - 554 690,00 грн (462 241,67 грн+92 448,33 грн);

травень 2019 року - 503 300 грн (419 416,69+83 883,31 грн);

червень 2019 року - 485 399,99 грн (404 500,01+80899,98 грн);

липень 2019 року - 761 950,00 грн (634 958,33 грн+126 991,67 грн);

серпень 2019 року - 1 171 800,00 грн (976 499,98 грн+195 300,02 грн);

вересень 2019 року - 574 200,00 грн (478 499,99+95 700,01 грн);

жовтень 2019 року - 432 700,00 грн (360 583,44 грн+72 116,66 грн);

листопад 2019 року - 94 040,00 грн (78 366,66 грн+15 6373,34 грн), що в загальній сумі становить 5 458 374,99 грн (а.с. 192-203 т. 2).

Як вбачається з матеріалів справи, 02.07.2020 головою Фермерського господарства "Ковалевського Віталія Івановича" направлено Кропивницькому управлінню ГУ ДПС у Кіровоградській області повідомлення про подання уточнюючих розрахунків податкових зобов`язань з податку на додану вартість, у зв`язку з виправленням самостійно виявлених помилок за червень - грудень 2019 року (а.с. 3-48 т. 3, 113-116 т. 4).

За висновком експерта від 30.06.2020 № 10/20 за результатами проведення судової будівельно-технічної експертизи, наданим до суду Фермерським господарством "Ковалевського Віталія Івановича", загальний фізичний об`єм бетонної суміші, фактично укладеної під час зведення конструкцій фундаментів інженерних споруд об`єкта незавершеного будівництва - "Реконструкція виробничої бази для приймання, сушіння, переробки соняшникового насіння і випуску готової продукції з інженерними спорудами і комунікаціями по вул. Мурманська, 29 Ж в м. Кропивницький Кіровоградської області", у період, починаючи з травня 2018 року і по теперішній час (станом на момент проведення експертизи), у натуральних одиницях вимірювання, складає 2376 м.куб./(м.куб)[кубічних метрів]. За результатами проведених відповідних математичних розрахунків вбачається, що значення встановленого у відповіді на перше питання, фізичного об`єму бетонної суміші, фактично укладеної під час зведення конструкції фундаментів інженерних споруд об`єкта незавершеного будівництва - "Реконструкція виробничої бази для приймання, сушіння, переробки соняшникового насіння і випуску готової продукції з інженерними спорудами і комунікаціями по вул. Мурманська, 29 Ж в м. Кропивницький Кіровоградської області", не в повній мірі відповідає значенню, вказаному у належним чином оформлених та підписаних сторонами видаткових накладних на доставку бетонної суміші на зазначений об`єкт незавершеного будівництва, які прикладено до додатків 2-4 до заяви Фермерського господарства "Ковалевського Віталія Івановича" на проведення судової будівельно-технічної експертизи, а саме - значення фактичного об`єму бетонної суміші, укладеної під час зведення конструкцій фундаментів інженерних споруд зазначеного об`єкта незавершеного будівництва, є меншим за сукупне значення, вказане у видаткових накладних на доставку бетонної суміші на зазначений об`єкт незавершеного будівництва (різниця становить 31м.куб./(м.куб)[кубічних метрів]) (а.с.49-74 т.3).

Вирішуючи даний спір по суті, господарський суд враховує наступні норми чинного законодавства.

Приписами ч. 1, 2 ст. 712 Цивільного кодексу України унормовано, що за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов`язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов`язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов`язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Як зазначено у ст. 663 Цивільного кодексу України продавець зобов`язаний передати товар покупцеві у строк, встановлений договором купівлі-продажу, а якщо зміст договору не дає змоги визначити цей строк, - відповідно до положень статті 530 цього Кодексу.

Як передбачено ст. 692 Цивільного кодексу України покупець зобов`язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

Стаття 629 Цивільного кодексу України передбачає, що договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Відповідно до ст. 193 Господарського процесуального кодексу України суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Зазначене також кореспондується зі ст. 525, 526 Цивільного кодексу України відповідно до яких зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

У відповідності до ст. 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання). Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом (ст. 612 Цивільного кодексу України).

Згідно ч. 1 ст. 639 Цивільного кодексу України договір може бути укладений у будь-якій формі, якщо вимоги щодо форми договору не встановлені законом.

У відповідності до ч. 1 ст. 181 Господарського процесуального кодексу України господарський договір за загальним правилом викладається у формі єдиного документа, підписаного сторонами та скріпленого печатками. Допускається укладення господарських договорів у спрощений спосіб, тобто шляхом обміну листами, факсограмами, телеграмами, телефонограмами тощо, а також шляхом підтвердження прийняття до виконання замовлень, якщо законом не встановлено спеціальні вимоги до форми та порядку укладення даного виду договорів.

За приписами законодавства, договори поставки (як й інші господарські договори) укладаються в письмовій формі: повній - шляхом підписання єдиного документа чи спрощеній - шляхом обміну листами, телеграмами, телетайпограмами, телефонограмами, радіограмами чи шляхом прийняття постачальником замовлення покупця до виконання (ст. ст. 205, 206, 208, 639 Цивільного кодексу України, ст. 265 Цивільного кодексу України).

Сторони не надали суду письмово викладеного договору від 08.08.2018 № 79, хоча стверджували про існування такого договору, зазначали реквізити такого договору у видаткових накладних та платіжних дорученнях.

Сторонами не заперечується існування правовідносин щодо поставки бетону за видатковими накладними, які підписані обома суб`єктами господарювання. В той же час, відповідач заперечує отримання бетону за видатковими накладними, що ним не підписані та на підставі яких позивач просить стягнути заборгованість.

Відповідно до абзацу 11 статті 1 і частин 1, 2 статті 9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" первинний документ - документ, який містить відомості про господарську операцію. Підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи. Первинні та зведені облікові документи можуть бути складені у паперовій або в електронній формі та повинні мати такі обов`язкові реквізити: назву документа (форми); дату складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції. Первинні та зведені облікові документи можуть бути складені у паперовій або в електронній формі та повинні мати обов`язкові реквізити, перелік яких визначено у цій нормі.

Господарським судом встановлено, що видаткові накладні, на які посилається позивач, і які не підписані відповідачем не можуть бути вірогідним доказом виникнення заборгованості, оскільки вони не містять обов`язкових реквізитів, визначених законом для первинних документів.

Суд враховує, що у постанові Верховного Суду від 19.04.2018 у справі № 905/1198/17, від 05.03.2019 у справі № 910/1389/18, від 04.12.2019 у справі № 916/1727/17 викладено правову позицію, згідно з якою відповідно до вимог чинного законодавства акт звірки розрахунків у сфері бухгалтерського обліку та фінансової звітності не є зведеним обліковим документом, а є лише технічним (фіксуючим) документом, за яким бухгалтерії підприємств звіряють бухгалтерський облік операцій. Акт відображає стан заборгованості та в окремих випадках - рух коштів у бухгалтерському обліку підприємств та має інформаційний характер, тобто має статус документа, який підтверджує тотожність ведення бухгалтерського обліку спірних господарських операцій обома сторонами спірних правовідносин. Сам по собі акт звірки розрахунків не є належним доказом факту здійснення будь-яких господарських операцій: поставки, надання послуг тощо, оскільки не є первинним бухгалтерським обліковим документом.

Разом з цим, акт звірки може вважатися доказом у справі в підтвердження певних обставин, зокрема в підтвердження наявності заборгованості суб`єкта господарювання, її розміру, визнання боржником такої заборгованості тощо. Однак, за умови, що інформація, відображена в акті підтверджена первинними документами та акт містить підписи уповноважених на його підписання сторонами осіб. Як правило, акти звірок розрахунків (чи заборгованості) складаються та підписуються бухгалтерами контрагентів і підтверджують остаточні розрахунки сторін на певну дату. Відсутність в акті звірки підписів перших керівників сторін або інших уповноважених осіб, які мають право представляти інтереси сторін, у тому числі здійснювати дії, направлені на визнання заборгованості підприємства перед іншими суб`єктами господарювання, означає відсутність в акті звірки юридичної сили документа, яким суб`єкт господарської діяльності визнає суму заборгованості. Слід також зазначити, що чинне законодавство не містить вимоги про те, що у акті звірки розрахунків повинно зазначатись формулювання про визнання боргу відповідачем. Підписання акту звірки, у якому зазначено розмір заборгованості, уповноваженою особою боржника, та підтвердження наявності такого боргу первинними документами свідчить про визнання боржником такого боргу.

Акт звірки взаємних розрахунків, на який посилається позивач (а.с. 22-23 т. 1), з боку Фермерського господарства "Ковалевського Віталія Івановича" не підписано, тому він не може бути вірогідним доказом існування заборгованості.

Щодо відображення господарських операцій у податковій звітності сторін господарський суд зазначає наступне.

У податковому обліку понесені витрати на придбання товарів/послуг та доходи від реалізації товарів/послуг мають бути підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими документами, які містять відомості про господарську операцію, підтверджують її фактичне здійснення. До первинних документів бухгалтерського обліку, що підтверджують показники, відображені платником податків у податковій звітності, належать усі документи в їх сукупності, складені щодо господарської операції, які за змістом відповідають вимогам закону та які відображають реальні господарські операції.

Фактом підтвердження господарської операції є первинні документи, які позивачем не були надані до суду, а не податкові декларації, які підтверджують лише порядок оподаткування цієї операції, оскільки сам факт вчинення оподаткування не свідчить про наявність господарської операції та взагалі правовідносин між сторонами.

Аналогічної позиції притримується Верховний Суд у постанові від 28.08.2020 № 922/2081/19.

Відповідно до визначення термінів, що містяться в статті 1 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" господарська операція - дія або подія, яка викликає зміни в структурі активів та зобов`язань, власному капіталі підприємства; первинний документ - це документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення.

Частинами першою та другою статті 3 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" визначено, що метою ведення бухгалтерського обліку і складання фінансової звітності є надання користувачам для прийняття рішень повної, правдивої та неупередженої інформації про фінансовий стан та результати діяльності підприємства. Бухгалтерський облік є обов`язковим видом обліку, який ведеться підприємством. Фінансова, податкова, статистична та інші види звітності, що використовують грошовий вимірник, ґрунтуються на даних бухгалтерського обліку.

Підпунктом 2.1 пункту 2 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України № 88 від 24.05.1995, в редакції, чинній станом на дату здійснення спірних поставок товару, (далі - Положення) визначено, що первинні документи - це документи, створені у письмовій або електронній формі, що фіксують та підтверджують господарські операції, включаючи розпорядження та дозволи адміністрації (власника) на їх проведення.

Відповідно до статті 9 Закону України "Про бухгалтерській облік та фінансову звітність в Україні" в редакції, чинній станом на дату здійснення спірної поставки товару, підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи.

Відповідно до підпункту "а" пункту 185.1 статті 185 Податкового кодексу України в редакції, чинній станом на дату здійснення спірних поставок товару, об`єктом оподаткування є, зокрема постачання товарів, місце постачання яких розташоване на митній території України, відповідно до статті 186 цього Кодексу, у тому числі операції з безоплатної передачі та з передачі права власності на об`єкти застави позичальнику (кредитору), на товари, що передаються на умовах товарного кредиту, а також з передачі об`єкта фінансового лізингу в користування лізингоотримувачу/орендарю.

Відповідно до частин 201.1, 201.6, 201.7, 201.10 статті 201 Податкового кодексу України платник податку зобов`язаний надати покупцю (отримувачу) на його вимогу підписану уповноваженою платником особою та скріплену печаткою (за наявності) податкову накладну.

Податкова накладна є податковим документом і одночасно відображається у податкових зобов`язаннях і реєстрі виданих податкових накладних продавця та реєстрі отриманих податкових накладних покупця. Податкова накладна складається на кожне повне або часткове постачання товарів/послуг, а також на суму коштів, що надійшли на поточний рахунок як попередня оплата (аванс).

Податкова накладна видається платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, на вимогу покупця та є підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту. При здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку - продавець товарів/послуг зобов`язаний надати покупцю податкову накладну та зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Верховний Суд неодноразово наголошував (постанови від 04 листопада 2019 року справа № 905/49/15, від 29 січня 2020 року справа № 916/922/19), що як доказ, податкова накладна може оцінюватися судом лише у сукупності з іншими доказами у справі, проте не може буди єдиним доказом на підставі якого суд встановлює факт постачання товару покупцю та його прийняття ним.

Крім того, Верховний Суд зазначає, що визначальною ознакою господарської операції є те, що внаслідок її здійснення має відбутися реальний рух активів, отже, судам у розгляді справи належало дослідити, окрім обставин оформлення первинних документів, наявність або відсутність реального руху такого товару. Зокрема, обставини здійснення перевезення товару поставленого за спірними видатковими накладними, обставини зберігання та використання цього товару у господарській діяльності покупця.

Суд касаційної інстанції звертає увагу на те, що у разі дефектів первинних документів та невизнання стороною факту постачання спірного товару, сторони не позбавлені можливості доводити постачання товару іншими доказами, які будуть переконливо свідчити про фактичні обставини здійснення постачання товару.

Господарський суд констатує, що в податковій звітності Фермерським господарством "Ковалевського Віталія Івановича" були відображені господарські операції з Товариством з обмеженою відповідальністю "МОНОЛІТ-РРА", однак така звітність в процесі розгляду справи зазнала змін. Крім того, податкова звітність сторін в повній мірі не дає змогу пересвідчитись за якими саме операціями було задекларовано податковий кредит відповідачем.

Суд наголошує, що Товариством з обмеженою відповідальністю "МОНОЛІТ-РРА" не надано інших доказів, які б переконливо свідчили про фактичні обставини здійснення постачання товару та підтверджували обставини здійснення перевезення товару поставленого за спірними видатковими накладними, обставини зберігання та використання цього товару у господарській діяльності покупця.

Відповідно до позиції Верховного Суду, викладеної в постанові від 11.09.2020 у справі № 910/16505/19, згідно з частиною першою статті 73 ГПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Відповідно до частини першої статті 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Статтею 76 ГПК України визначено, що належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення. Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування (частина перша статті 77 ГПК України).

Верховний Суд вважає за необхідне наголосити на тому, що 17.10.2019 набув чинності Закон України від 20.09.2019 № 132-IX "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо стимулювання інвестиційної діяльності в Україні", яким було, зокрема внесено зміни до ГПК України та змінено назву статті 79 ГПК України з "Достатність доказів" на нову - "Вірогідність доказів" та викладено її у новій редакції, фактично впровадивши в господарський процес стандарт доказування "вірогідності доказів".

Стандарт доказування "вірогідності доказів", на відміну від "достатності доказів", підкреслює необхідність співставлення судом доказів, які надає позивач та відповідач. Тобто, з введенням в дію нового стандарту доказування необхідним є не надати достатньо доказів для підтвердження певної обставини, а надати їх саме ту кількість, яка зможе переважити доводи протилежної сторони судового процесу.

Відповідно до статті 79 ГПК України наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування. Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Тлумачення змісту цієї статті свідчить, що нею покладено на суд обов`язок оцінювати докази, обставини справи з огляду на їх вірогідність, яка дозволяє дійти висновку, що факти, які розглядаються скоріше були (мали місце), аніж не були.

Обсяг наданих позивачем суду доказів не надає можливості дійти висновку, що у відповідача виникла спірна заборгованість. Позивач не довів суду порушення його прав.

Оцінивши наявні в матеріалах справи докази, врахувавши предмет позову та встановлені обставини справи, господарський суд прийшов до висновку, що у задоволенні позову слід відмовити в повному обсязі.

Відповідно до ст. 129 Господарського процесуального кодексу України судовий збір покладається на позивача.

Керуючись ст. 74, 76, 77, 129, 233, 236-241 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд

ВИРІШИВ:

У задоволенні позову відмовити повністю.

Повідомити учасників справи про відсутність у суду технічної можливості надавати інформацію про вебадресу судового рішення у Єдиному державному реєстрі судових рішень одночасно з врученням (надсиланням/видачею) копії повного або скороченого такого рішення до затвердження Положення про Єдину судову інформаційно-телекомунікаційну систему та початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи.

Ознайомитись з електронною копією судового рішення в Єдиному державному реєстрі судових рішень можна за його вебадресою: http://reyestr.court.gov.ua.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення в порядку передбаченому Господарським процесуальним кодексом України. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Копії рішення надіслати Товариству з обмеженою відповідальністю "МОНОЛІТ-РРА" (25014, Кіровоградська область, м. Кропивницький, проспект Промисловий, буд. 11); Фермерському господарству "Ковалевського Віталія Івановича" (27634, Кіровоградська область, Кропивницький р-н, с. Миколаївка, вул. Шевченка, 68).

Повне рішення складено 28.09.2020.

Суддя О.Л. Бестаченко