Рішення № 91840805, 15.09.2020, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.uaРІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Київ

15.09.2020Справа № 910/1889/20Суддя Мудрий С.М. розглянувши справу

за позовом товариства з обмеженою відповідальністю "Агрохолдинг 2012"

до Фонду державного майна України,

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача Регіональне відділення Фонду державного майна України по Вінницькій та Хмельницькій областях

про визнання протиправним та скасування правового акту індивідуальної дії

При секретарі судового засідання: Радченко А.А.

Представники сторін:

від позивача: Шагірманов Д.О. - представник за ордером серія КС №691298 від 07.01.2020;

Сліпченко О.В. - представник за ордером серія КВ №777729 від 11.09.2020,

від відповідача: Ізвєков К.В. - наказ №1257к від 27.12.2019, посадова інструкція б/н від 04.03.2020;

від третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача: не з`явився.

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Агрохолдинг 2012" звернулося до Господарського суду міста Києва з позовом до Фонду державного майна України про визнання протиправним та скасування правового акту індивідуальної дії, а саме: визнати незаконним та скасувати наказ Фонду державного майна України "Про прийняття рішення про приватизацію єдиного майнового комплексу державного підприємства "Дунаєвецький комбінат хлібопродуктів (код ЄДРПОУ 00952485)" №111 від 23.01.2020р.

Ухвалою Господарського суду м. Києва від 12.02.2020 року заяву товариства з обмеженою відповідальністю "Агрохолдинг 2012" про забезпечення позову повернуто заявнику.

Ухвалою Господарського суду м. Києва від 17.02.2020 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі. Вирішено розглядати справу за правилами загального позовного провадження. Підготовче засідання у справі призначено на 17.03.2020. Залучено у якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача Регіональне відділення Фонду державного майна України по Вінницькій та Хмельницькій областях.

12.03.2020 на адресу суду від відповідача надійшло клопотання про закриття провадження у справі.

В судовому засіданні 17.03.2020 позивач заявив усне клопотання про відкладення підготовчого засідання.

Відповідач повідомив, що надіслав відзив на адресу позивача та надав позивачеві примірник клопотання про закриття провадження у справі.

Третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача в судове засідання не з`явилася, про поважні причини неявки суд не повідомляла, хоча про дату та час судового засідання повідомлена належним чином.

Ухвалою Господарського суду м. Києва від 17.03.2020 року відкладено підготовче засідання у справі на 13.04.2020 року.

17.03.2020 року до канцелярії суду від третьої особи надійшли пояснення.

30.03.2020 року з метою попередження виникнення та запобігання поширення гострої респіраторної хвороби, спричиненої коронавірусом COVID-19, зважаючи на період карантину, визначений постановою КМУ "Про запобігання поширенню на території України коронавірусу COVID-19" від 11.03.2020 №211, з урахуванням Указу Президента України №87/2020 від 13.03.2020 щодо введення в дію рішення Ради національної безпеки і оборони України від 13 березня 2020 року "Про невідкладні заходи щодо забезпечення національної безпеки в умовах спалаху гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2" та з урахуванням рішення Уряду про заборону пасажирських перевезень та обмеження кількості учасників масових заходів, на офіційній сторінці суду https://ki.arbitr.gov/ua/sud5011/ та на сторінці суду у соціальній мережі Facebook розміщено інформації щодо зняття з розгляду справ, призначених суддею Мудрим С.М. на 06, 13 та 14 квітня 2020. Повідомлено, що про дати і час судових засідань всі учасники будуть повідомлені ухвалами суду, які будуть внесені до Єдиного державного реєстру судових рішень.

Про зняття з розгляду вищезазначеної справи сторін 31.03.2020 повідомлено телефонограмами.

06.04.2020 року до канцелярії суду від відповідача надійшов відзив.

Ухвалою Господарського суду м. Києва від 26.05.2020 призначено підготовче засідання у справі на 16.06.2020.

16.06.2020 через канцелярію суду позивач подав клопотання про відкладення підготовчого засідання.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 16.06.2020 відкладено підготовче судове засідання у справі на 07.07.2020.

07.07.2020 через канцелярію суду позивач подав відповідь на відзив та заперечення проти клопотання відповідача про закриття провадження у справі.

Протокольною ухвалою Господарського суду міста Києва від 07.07.2020 суд відмовив у задоволенні клопотання відповідача про закриття провадження у справі та закрив підготовче провадження та призначив справу до судового розгляду по суті на 11.08.2020.

В судове засідання 11.08.2020 третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача не з`явилася, про поважні причини неявки суд не повідомляла, хоча про дату та час судового засідання повідомлена належним чином.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 11.08.2020 року відкладено розгляд справи на 15.09.2020 року.

09.09.2020 року до канцелярії суду позивачем подано тези до судових дебатів.

В судовому засіданні 15.09.2020 року представник позивача позов підтримав, просив суд позов задовольнити.

Представник відповідача заперечив проти позову, просив суд відмовити в задоволенні позову.

В судовому засіданні на підставі ст. 240 Господарського процесуального кодексу України проголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Заслухавши пояснення представників позивача та відповідача, дослідивши наявні в матеріалах справи докази, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні дані, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд вважає, що позовні вимоги позивача не підлягають задоволенню.

Товариство з обмеженою відповідальністю «Агрохолдинг 2012» звернулося до Фонду державного майна України з листом вих. №231 від 12.12.2019 року, в якому просило надати згоду на передачу в оренду ТОВ «Агрохолдинг 2012» окремих об`єктів нерухомості Державного підприємства «Дунаєвецький комбінат хлібопродуктів ».

11.01.2020 року Регіональним відділенням Фонду державного майна України по Вінницькій та Хмельницькій областях було проведено засідання комісії по проведенню конкурсу на право оренди державного майна, за результатами проведення якого складено Протокол №1. Порядком денним комісії було визначення умов та строку проведення конкурсу на право оренди держаного майна - група інвентарних об`єктів у кількості 85 одиниць, яка розміщена за адресою: вул. Лермонтова, 1 , смт. Дунаївці, Дунаєвський район, Хмельницька обл., 32413 та перебуває на балансі Державного підприємства «Дунаєвецький комбінат хлібопродуктів». Комісією ухвалено запропонувати регіональному відділенню затвердити умови та строк проведення конкурсу на право оренди державного майна з урахуванням пропозицій від органу уповноваженого управляти майном.

В газеті «Відомості приватизації» №3 (1283) від 15.01.2020 Фонд державного майна України розмістив оголошення про проведення конкурсу на право оренди нерухомого майна.

17.01.2020 року ТОВ «Агрохолдинг 2012» подало заяву про участь в конкурсі на право оренди державного майна - групу інвентарних об`єктів.

За результатами засідання комісії по проведенню конкурсу на право оренди державного майна складено протокол №2, в якому було ухвалено рекомендувати Регіональному відділенню розглянути питання щодо укладення договору оренди, на умовах, визначених у конкурсних пропозиціях єдиним претендентом - ТОВ «Агрохолдинг2012».

Регіональним відділенням Фонду державного майна України по Вінницькій та Хмельницькій областях видано наказ № 38-у про укладення договору оренди від 23.01.2020 року відповідно до якого наказано укласти договір оренди державного майна - групи інвентарних об`єктів у кількості 85 одиниць, яка знаходиться за адресою: вул. Лермонтова, 1, смт. Дунаївці, Хмельницька обл., 32413 та перебуває на балансі Державного підприємства «Дунаєвецький комбінат хлібопродуктів» (орган, уповноважений управляти майном - Фонд державного майна України) з єдиним претендентом - ТОВ «Агрохолдинг 2012». Строк дії договору оренди - 10 років.

23.01.2020 року Фондом державного майна України видано наказ «Про прийняття рішення про приватизацію єдиного майнового комплексу державного підприємства «Дунаєвецький комбінат хлібопродуктів» (код за ЄДРПОУ 00952485)» №111, відповідно до п. 1 якого прийнято рішення про приватизацію єдиного майнового комплексу Державного підприємства «Дунаєвецький комбінат хлібопродуктів».

Оскільки вищезазначеними діями, на думку позивача, були істотним чином порушені законні права та охоронювані законом інтереси ТОВ «Агрохолдинг 2012», тому позивач звернувся в суд з вимогою про визнання незаконним та скасувати наказ Фонду державного майна України "Про прийняття рішення про приватизацію єдиного майнового комплексу державного підприємства "Дунаєвецький комбінат хлібопродуктів (код ЄДРПОУ 00952485)" №111 від 23.01.2020р.

Також, позивачем зазначено, що наразі нерухоме мано фактично не передано в користування ТОВ «Агрохолдинг 2012» як законному користувачу та останнє позбавлено можливості користуватись таким майном, використовувати його у власній господарській діяльності, незважаючи на наявність дійсного та укладеного договору оренди нерухомого майна.

Відповідно до ч. 1 статті 1 Закону України «Про Фонд державного майна України» Фонд державного майна України є центральним органом виконавчої влади із спеціальним статусом, що реалізує державну політику у сфері приватизації, оренди, використання та відчуження державного майна, управління об`єктами державної власності, у тому числі корпоративними правами держави щодо об`єктів державної власності, що належать до сфери його управління, а також у сфері державного регулювання оцінки майна, майнових прав та професійної оціночної діяльності.

Згідно з п. 2 ч. 1 ст. 5 Закону України «Про Фонд державного майна України» Фонд у сфері приватизації державного майна, зокрема здійснює повноваження власника державного майна, у тому числі корпоративних прав, у процесі приватизації та контролює діяльність підприємств, установ та організацій, що належать до сфери його управління; приймає рішення про приватизацію; затверджує переліки об`єктів малої приватизації; публікує в офіційних друкованих виданнях Фонду державного майна України інформацію про приватизацію.

Згідно з ч. 1 ст. 4 Закону України «Про приватизацію державного і комунального майна» до об`єктів державної і комунальної власності, що підлягають приватизації, належать усі об`єкти права державної і комунальної власності, крім тих, приватизація яких прямо заборонена цим Законом та іншими законами України.

Наказом Фонду Державного майна України від 28.12.2019 № 1574 «Про затвердження переліків об`єктів малої приватизації, що підлягають приватизації в 2020 році» затверджено переліки об`єктів малої приватизації, що підлягають приватизації в 2020 році.

Відповідно до ч. 10 ст. 11 Закону України «Про приватизацію державного і комунального майна» державні органи приватизації щороку до 15 січня поточного року забезпечують оприлюднення переліків об`єктів, що підлягають приватизації на відповідний рік, в офіційних друкованих виданнях державних органів приватизації, на офіційному веб-сайті Фонду державного майна України. Якщо протягом року у передбаченому цією статтею порядку приймаються рішення про включення додаткових об`єктів права державної власності до переліків об`єктів, що підлягають приватизації. Фонд державного майна України має включити такі об`єкти до відповідного переліку та оприлюднити відповідний змінений перелік об`єктів, що підлягають приватизації, в офіційних друкованих виданнях державних органів приватизації, на офіційному веб-сайті Фонду державного майна України.

Наказом Фонду від 23.01.2020 № 110 «Про внесення змін до наказу Фонду державного майна України від 28.12.2019 № 1574 «Про затвердження переліків об`єктів малої приватизації, що підлягають приватизації в 2020 році» єдиний майновий комплекс державного підприємства «Дунаєвецький комбінат хлібопродуктів» (далі - ЄМК) включено до зазначеного переліку (додаток 2 до наказу Фонду державного майна України від 28.12.2019 рік № 1574).

Відповідно до Переліку єдиних майнових комплексів державних підприємств і їх структурних підрозділів, у тому числі тих, що передані в оренду, які підлягають приватизації в 2020 році (додаток 2 до наказу Фонду державного майна України від 28.12.2019 № 1574), включено зокрема: Єдиний майновий комплекс державного підприємства «Дунаєвецький комбінат хлібопродуктів; адреса: Хмельницька обл., Дунаєвецький район, смт. Дунаївці, вул. Лермонтова, 1; код ЄДРПОУ 00952485; орган управління - Апарат фонду.

Як зазначено третьою особою. В свої поясненнях, Регіональне відділення отримало на пошту оскаржуваний позивачем Наказ ФДМУ від 23.01.2020 № 111 «Про прийняття рішення про приватизацію єдиного майнового комплексу державного підприємства «Дунаєвецький комбінат хлібопродуктів». Того ж дня Регіональне відділення видало наказ від 27.01.2020 р. № 41-у про відмову в укладенні договору оренди групи інвентарних об`єктів з позивачем.

Відповідно до ч. 1 ст. 12 Закону України «Про приватизацію державного і комунального майна» рішення про приватизацію об`єкта, який включено до переліку об`єктів державної власності, що підлягають приватизації, приймаються державним органом приватизації шляхом видання наказу, але не пізніше 30 днів з дня включення до переліку.

Наказом Фонду від 23.01.2020 № 111 «Про прийняття рішення про приватизацію єдиного майнового комплексу державного підприємства «Дунаєвецький комбінат хлібопродуктів» прийнято рішення про приватизацію ЄМК. Крім того, наказано приватизувати ЄМК шляхом продажу на аукціоні з умовами.

Згідно з ч. 2 ст. 7 Закону України «Про приватизацію державного і комунального майна» встановлено повноваження державних органів приватизації, до яких входить: затвердження переліків об`єктів, що підлягають приватизації; прийняття рішення про приватизацію об`єктів державної власності у випадках, установлених законодавством; продаж майна, що перебуває у державній власності, у процесі його приватизації, а також акції (частки), що належать державі у майні господарських товариств.

Статтею 11 Закону України «Про приватизацію державного і комунального майна» встановлено порядок формування та затвердження переліків об`єктів, що підлягають приватизації.

Згідно з зазначеною процедурою ініціювати приватизацію об`єктів можуть органи приватизації, уповноважені органи управління, інші суб`єкти управління об`єктами державної і комунальної власності або покупці.

Переліки об`єктів малої приватизації державної власності, що підлягають приватизації, затверджуються Фондом державного майна України.

Для включення державного майна до переліків об`єктів малої приватизації уповноважені органи управління:

постійно переглядають, виявляють державне майно, яке безпосередньо не забезпечує виконання такими органами встановлених законодавством завдань; державне майно, що не увійшло до статутних капіталів господарських товариств (крім матеріальних носіїв секретної інформації); майно, що більше трьох років не використовується у виробничій діяльності і подальше його використання не планується, та щокварталу вносять Фонду державного майна України свої пропозиції щодо включення державного майна до переліку об`єктів, що підлягають приватизації;

для включення об`єктів соціально-культурного призначення до переліку об`єктів, що підлягають приватизації, подають до державних органів приватизації разом з пропозиціями стосовно включення до переліку пропозиції щодо строку збереження профілю діяльності об`єктів соціально- культурного призначення або можливості перепрофілювання кожного з таких об`єктів.

Відповідно до ч. 10 ст. 11 Закону України «Про приватизацію державного і комунального майна» державні органи приватизації щороку до 15 січня поточного року забезпечують оприлюднення переліків об`єктів, що підлягають приватизації на відповідний рік, в офіційних друкованих виданнях державних органів приватизації, на офіційному веб-сайті Фонду державного майна України. Якщо протягом року у передбаченому цією статтею порядку приймаються рішення про включення додаткових об`єктів права державної власності до переліків об`єктів, що підлягають приватизації, Фонд державного майна України має включити такі об`єкти до відповідного переліку та оприлюднити відповідний змінений перелік об`єктів, що підлягають приватизації, в офіційних друкованих виданнях державних органів приватизації, на офіційному веб-сайті Фонду державного майна України.

Таким чином, Фонд державного майна України, як орган приватизації, в межах повноважень правомірно включив ЄМК до Переліку єдиних майнових комплексів державних підприємств і їх структурних підрозділів, у тому числі тих, що передані в оренду, які підлягають приватизації в 2020 році.

Згідно з ч. 6 ст. 55 Конституції України кожен має право будь-якими не забороненими законом засобами захищати свої права і свободи від порушень і протиправних посягань.

Відповідно до ч. 2 ст. 4 Господарського процесуального кодексу України юридичні особи та фізичні особи - підприємці, фізичні особи, які не є підприємцями, державні органи, органи місцевого самоврядування мають право на звернення до господарського суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав та законних інтересів у справах, віднесених законом до юрисдикції господарського суду, а також для вжиття передбачених законом заходів, спрямованих на запобігання правопорушенням.

Статтею 5 Господарського процесуального кодексу України визначено, що, здійснюючи правосуддя, господарський суд захищає права та інтереси фізичних і юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором. У випадку, якщо закон або договір не визначають ефективного способу захисту порушеного права чи інтересу особи, яка звернулася до суду, суд відповідно до викладеної в позові вимоги такої особи може визначити у своєму рішенні такий спосіб захисту, який не суперечить закону.

Статтею 20 Господарського кодексу України передбачено, що кожний суб`єкт господарювання та споживач має право на захист своїх прав і законних інтересів.

Відповідно до ст. 15 Цивільного кодексу України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

Суб`єктивне право на захист - це юридично закріплена можливість особи використати заходи правоохоронного характеру для поновлення порушеного права і припинення дій, які порушують це право.

Процесуально-правовий зміст захисту права полягає у тому, що юридичні особи та фізичні особи - підприємці, фізичні особи, які не є підприємцями, державні органи, органи місцевого самоврядування мають право на звернення до господарського суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав та законних інтересів у справах, віднесених законом до юрисдикції господарського суду, а також для вжиття передбачених законом заходів, спрямованих на запобігання правопорушенням. (ст. 4 ГПК України).

Враховуючи викладене вище, підставою для звернення до суду є наявність порушеного права (охоронюваного законом інтересу), і таке звернення здійснюється особою, котрій це право належить, і саме з метою його захисту. Відсутність обставин, які б підтверджували наявність порушення права особи, за захистом якого вона звернулася, чи охоронюваного законом інтересу, є підставою для відмови у задоволенні такого позову.

Відповідно до рішення Конституційного Суду України №18-рп/2004 від 01.12.2004 поняття "охоронюваний законом інтерес" що вживається в законах України у логічно-смисловому зв`язку з поняттям "права", треба розуміти як прагнення до користування конкретним матеріальним та/або нематеріальним благом, як зумовлений загальним змістом об`єктивного і прямо не опосередкований у суб`єктивному праві простий легітимний дозвіл, що є самостійним об`єктом судового захисту та інших засобів правової охорони з метою задоволення індивідуальних і колективних потреб, які не суперечать Конституції і законам України, суспільним інтересам, справедливості, добросовісності, розумності та іншим загальноправовим засадам.

У мотивувальній частині наведеного рішення Конституційний Суд України зазначив, що види і зміст охоронюваних законом інтересів, що перебувають у логічно-смисловому зв`язку з поняттям "права", як правило, не визначаються у статтях закону, а тому фактично є правоохоронюваними. Охоронюваний законом інтерес перебуває під захистом не тільки закону, а й об`єктивного права у цілому, що панує у суспільстві, зокрема справедливості, оскільки інтерес у вузькому розумінні зумовлюється загальним змістом такого права і є його складовою.

Отже, з огляду на наведені положення законодавства, необхідною умовою застосування судом певного способу захисту є наявність, доведена належними у розумінні ст. 74 Господарського процесуального кодексу України доказами, певного суб`єктивного права (інтересу) у позивача та порушення (невизнання або оспорювання) цього права (інтересу) з боку відповідача.

До господарського суду має право звернутися кожна особа, яка вважає, що її право чи охоронюваний законом інтерес порушено чи оспорюється. Тобто в контексті цієї норми має значення лише суб`єктивне уявлення особи про те, що її право чи законний інтерес потребує захисту. Виключно суб`єктивний характер заінтересованості як переконаності в необхідності судового захисту суб`єктивного матеріального права чи законного інтересу може підтверджуватися при зверненні до суду лише посиланням на таку необхідність самої заінтересованої особи. Саме тому суд не вправі відмовити у прийнятті позовної заяви з тих лише підстав, що не вбачається порушення матеріального права чи законного інтересу позивача, або заявник без належних підстав звернувся до суду в інтересах іншої особи.

Відтак на позивача покладений обов`язок обґрунтувати суду свої вимоги поданими до суду доказами, тобто, довести, що права та інтереси позивача дійсно порушуються, оспорюються чи не визнаються, а тому потребують захисту.

Обов`язок доказування та подання доказів відповідно до ст. 74 Господарського процесуального кодексу України розподіляється між сторонами виходячи з того, хто посилається на певні юридичні факти, які обґрунтовують його вимоги та заперечення.

Суд звертає увагу на те, що завданням правосуддя є захист охоронюваних законом прав та інтересів осіб.

Правосуддя за своєю суттю визнається таким лише за умови, що воно відповідає вимогам справедливості і забезпечує ефективне поновлення в правах (абзац 10 пункту 9 Рішення Конституційного Суду України від 30 січня 2003 року № 3-рп/2003).

Наслідком прийняття судового рішення має бути реальне поновлення прав та/або інтересів особи, які були порушені.

Так, зі змісту позовної заяви не вбачається порушення прав позивача саме відповідачем.

Враховуючи вищезазначене, вимоги позивача є необґрунтованими та такими, що не підлягають задоволенню.

Частиною 1 статті 73 ГПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Відповідно до ч. 1 статті 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування (ч. 1 статті 75 ГПК України).

Статтею 79 ГПК України передбачено, що наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування.

Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Судовий збір згідно ст. 129 Господарського процесуального кодексу України покладається на позивача.

На підставі викладеного, керуючись ч ч. 3,4 ст. 13, ч.1 ст. 73, ст.ст. 74, 76, 77, 129, 236-238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

В позові відмовити повністю.

Відповідно до ч. 1, 2 статті 241 ГПК України, рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Дата підписання рішення: 29.09.2020 року.

Суддя С.М. Мудрий