Рішення № 91840770, 22.09.2020, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м. Київ, вул. Б. Хмельницького, 44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.uaРІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Київ

22.09.2020Справа № 910/6550/20

Господарський суд міста Києва у складі головуючого судді Ломаки В.С.,

за участю секретаря судового засідання: Вегери А.В.

розглянувши у порядку загального позовного провадження матеріали справи

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Єдиний Енергостандарт»

до Державного підприємства «Гарантований покупець»

треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача 1. Національна комісія, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг

2. Приватне акціонерне товариство «Національна енергетична компанія «Укренерго»

про стягнення 2 270 622, 39 грн.,

За участю представників учасників справи:

від позивача: Сахнов Д.А. за довіреністю № 1 від 18.06.2020;

від відповідача: не з`явився;

від третьої особи-1: не з`явився;

від третьої особи-2: не з`явився.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Єдиний Енергостандарт» (далі - позивач) звернулось до господарського суду міста Києва з позовом до Державного підприємства «Гарантований покупець» (далі - відповідач) про стягнення 2 270 622, 39 грн.

Обґрунтовуючи заявлені позовні вимоги, позивач вказує на те, що 27.09.2018 року між позивачем та Державним підприємством «Енергоринок» було укладено договір № 15625/01, предметом якого була купівля-продаж електричної енергії. 30.06.2019 року між позивачем, Державним підприємством «Енергоринок» та відповідачем було укладено додаткову угоду № 321/01 до наведеного правочину, згідно з умовами якої відбулася зміна покупця у вказаному зобов`язанні за Договором, а новим покупцем стало Державне підприємство «Гарантований покупець». Так, за умовами цього Договору, з урахуванням означених змін, позивач зобов`язався продавати, а відповідач - купувати усю відпущену електричну енергію, вироблену відповідачем за «зеленим» тарифом, та здійснювати її оплату. Водночас відповідач належним чином взяті на себе за Договором зобов`язання не виконав, оплату електричної енергії вчасно та у повному обсязі не здійснив, внаслідок чого за ним утворилась заборгованість. У зв`язку з цим, позивач вирішив звернутися до суду з даним позовом для захисту своїх прав та законних інтересів.

Ухвалою господарського суду міста Києва від 25.05.2020 відкрито провадження у справі № 910/6550/20, вирішено здійснювати розгляд справи за правилами загального позовного провадження, підготовче засідання призначено на 24.06.2020 року.

12.06.2020 року через відділ діловодства господарського суду міста Києва представником відповідача подано відзив на позов у порядку статті 165 Господарського процесуального кодексу України. У поданому відзиві відповідач зазначає, що сплата частини спірних платежів не може свідчити про визнання відповідачем всієї суми боргу. Крім того, останній вказує на неможливість виконання зобов`язань перед позивачем, оскільки в даному випадку спеціальні обов`язки із забезпечення збільшення виробництва електричної енергії з альтернативних джерел покладено як на відповідача, так і на Приватну акціонерну компанію НЕК «Укренерго». Оскільки остання не здійснює своєчасних розрахунків з відповідачем, це виключає фактичну можливість здійснення ним розрахунків з позивачем.

24.06.2020 року через відділ діловодства господарського суду міста Києва представником відповідача подані клопотання про залучення до участі у справі в якості третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача, Приватного акціонерного товариства "Національна енергетична компанія "Укренерго", а також Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг.

Ухвалою господарського суду міста Києва від 25.06.2020 підготовче засідання відкладено на 07.07.2020 року.

07.07.2020 року через відділ діловодства господарського суду міста Києва представником позивача подано заяву № 85 від 03.07.2020 про зміну предмета позову та зменшення розміру позовних вимог, відповідно до змісту якої позивач просив суд стягнути з відповідача 2 236 241, 51 грн., з яких: 2 008 088, 96 грн. основного боргу, 51 803, 68 грн. пені, 158 943, 57 грн. штрафу, 6 811, 87 грн. інфляційних втрат, 10 593, 43 грн. 3% річних. Також, позивачем подано клопотання про повернення судового збору.

07.07.2020 року через відділ діловодства господарського суду міста Києва представником відповідача подано клопотання про приєднання додаткових документів до матеріалів справи.

У підготовчому засіданні 07.07.2020 судом відкладено вирішення питання про прийняття до розгляду поданої позивачем заяви про зміну предмета позову та зменшення розміру позовних вимог.

Ухвалою господарського суду міста Києва від 07.07.2020 на підставі статті 50 Господарського процесуального кодексу України залучено до участі у справі в якості третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача, Національну комісію, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг, та Приватне акціонерне товариство «Національна енергетична компанія «Укренерго», підготовче засідання відкладено на 22.07.2020 року.

14.07.2020 року через відділ діловодства господарського суду міста Києва представником позивача подані додаткові документи для долучення до матеріалів справи.

21.07.2020 року на електронну пошту господарського суду міста Києва представником третьої особи-1 подано клопотання про відкладення розгляду справи та продовження строку для подання письмових пояснень у справі.

21.07.2020 року через відділ діловодства господарського суду міста Києва представником відповідача подано клопотання про відкладення розгляду справи.

22.07.2020 року через відділ діловодства господарського суду міста Києва представником третьої особи-2 подано клопотання про відкладення розгляду справи.

У підготовчому засіданні 22.07.2020 року представником позивача подано клопотання про долучення до матеріалів справи доказів здійснення відповідачем часткової оплати заборгованості.

Ухвалою господарського суду міста Києва від 22.07.2020 року продовжено строк підготовчого провадження на 30 днів, розглянуто заяву позивача № 85 від 03.07.2020 про зміну предмету позову і зменшення розміру позовних вимог та відмовлено у прийнятті її до розгляду, підготовче засідання відкладено на 05.08.2020 року. Крім того, позивачу та відповідачу встановлено строк для подання заяв по суті спору, продовжено третім особам строк для подання письмових пояснень.

23.07.2020 року через відділ діловодства господарського суду міста Києва представником третьої особи-2 подано клопотання про відкладення розгляду справи та продовження строку для подання письмових пояснень у справі.

04.08.2020 року через відділ діловодства господарського суду міста Києва представником третьої особи-1 подано клопотання про продовження строку для надання письмових пояснень по справі, а також письмові пояснення по справі, відповідно до змісту яких третя особа-1 вважає позовні вимоги необґрунтованими і такими, що не підлягають задоволенню.

05.08.2020 року через відділ діловодства господарського суду міста Києва представником позивача було подано відповідь на відзив, у якому останній зазначив, що відсутність у відповідача необхідних коштів для погашення заборгованості перед позивачем не є підставою для невиконання відповідачем своїх зобов`язань за Договором. Крім того, звертає увагу суду на те, що між позивачем та Приватним акціонерним товариством «Національна енергетична компанія «Укренерго» немає жодного правочину на підставі якого можливо було б витребовувати виконання зобов`язань щодо оплати вартості заборгованості за куплену електроенергію позивачем у відповідача у березні 2020 року.

Ухвалою від 05.08.2020 року відмовлено у задоволенні клопотання позивача про повернення судового збору, задоволено клопотання третьої особи-1 про продовження строку для подання пояснень, продовжено позивачу строк для подання відповіді на відзив до 05.08.2020 року, підготовче засідання відкладено на 12.08.2020 року.

06.08.2020 року через відділ діловодства господарського суду міста Києва представником третьої особи-1 подано пояснення.

10.08.2020 року через відділ діловодства господарського суду міста Києва представником відповідача було подано відповідь на пояснення третіх осіб, заперечення на відповідь на відзив на позовну заяву, заяву про залучення третіх осіб на стороні відповідача та клопотання про зупинення провадження у справі.

У підготовчому засіданні 12.08.2020 року судом розглянуто клопотання відповідача про зупинення провадження у справі та відмовлено у його задоволенні з огляду на те, що розгляд Окружним адміністративним судом справи № 640/13417/20 жодним чином не перешкоджає розгляду справи № 910/6550/20, наявності будь-яких обставин, що унеможливлюють самостійне дослідження судом наданих сторонами доказів під час розгляду даної справи і встановлення відповідних фактів, на яких ґрунтуються позовні вимоги, відповідачем не наведено.

Крім того, у підготовчому засіданні 12.08.2020 року судом розглянуто клопотання відповідача про залучення до участі у справі третіх осіб на стороні відповідача, а саме: усіх виробників електричої енергії за «зеленим» тарифом, та вирішено відмовити у його задоволенні, з огляду на відсутність обставин, з якими процесуальний закон пов`язує залучення третіх осіб.

Ухвалою господарського суду міста Києва від 12.08.2020 року в підготовчому засіданні оголошено перерву до 17.30 год. того ж дня у зв`язку з поданням представником відповідача Андишулою А.М. клопотанням про надання йому часу для оформлення письмового клопотання про колегіальний розгляд справи.

У підготовчому засіданні 12.08.2020 року після перерви представником позивача подано клопотання про колегіальний розгляд справи.

Ухвалою господарського суду міста Києва від 12.08.2020 року в задоволенні цього клопотання відмовлено, оскільки відповідачем не зазначено жодних переконливих обставин, які б обґрунтовували рівень складності справи № 910/6550/20 та особливості спірних правовідносин, а рівень складності юридичної кваліфікації правовідносин у справі № 910/6550/20, обсяг та характер поданих сторонами доказів свідчать про відсутність обґрунтованих підстав для визначення категорії даної справи як складної та призначення її колегіального розгляду.

Крім того, судом у підготовчому засіданні 12.08.2020 року проведено відповідні дії, які передбачені частиною 2 статті 182 Господарського процесуального кодексу України, закрито підготовче провадження у справі № 910/6550/20 та призначено її до судового розгляду по суті на 22.09.2020 року.

07.09.2020 року через відділ діловодства господарського суду міста Києва представником позивача було подано пояснення, з урахуванням письмових пояснень третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог - Приватного акціонерного товариства «Національна енергетична компанія «Укренерго».

15.09.2020 року через відділ діловодства господарського суду міста Києва представником позивача подано пояснення щодо заперечень на відповідь на відзив відповідача у яких позивач зазначає, що твердження відповідача стосовно відсутності у нього коштів та неналежне виконання третіми особами своїх зобов`язань перед відповідачем не є підставою для звільнення відповідача від виконання взятих за Договором зобов`язань.

22.09.2020 року через відділ діловодства господарського суду міста Києва представником відповідача подано пояснення № 15/2736 від 22.09.2020 щодо стану розрахунків між сторонами, з урахуванням положень Закону України «Про внесення змін до деяких законів України щодо удосконалення умов підтримки виробництва електричної енергії з альтернативних джерел енергії» № 810-ІХ від 21.07.2020.

До початку призначеного судового засідання 22.09.2020 року через відділ діловодства господарського суду міста Києва представником відповідача подано клопотання про відкладення розгляду справи на іншу дату. В обґрунтування цього клопотання відповідач посилався на встановлений випадок захворювання працівника юридичного департаменту Державного підприємства «Гарантований покупець», а також двох працівників господарського суду міста Києва гострою респіраторною хворобою COVID-19, спричиненою коронавірусом SARS-CoV-2

Розглянувши в судовому засіданні 22.09.2020 року вищенаведене клопотання, суд дійшов висновку про відмову в його задоволенні з огляду на наступне.

Відповідно до частини 2 статті 202 Господарського процесуального кодексу України суд відкладає розгляд справи в судовому засіданні в межах встановленого цим Кодексом строку з таких підстав:

1) неявка в судове засідання учасника справи, щодо якого немає відомостей про направлення йому ухвали з повідомленням про дату, час і місце судового засідання;

2) перша неявка в судове засідання учасника справи, якого повідомлено про дату, час і місце судового засідання, якщо він повідомив про причини неявки, які судом визнано поважними;

3) виникнення технічних проблем, що унеможливлюють участь особи у судовому засіданні в режимі відеоконференції, крім випадків, коли відповідно до цього Кодексу судове засідання може відбутися без участі такої особи;

4) необхідність витребування нових доказів, у випадку коли учасник справи обґрунтував неможливість заявлення відповідного клопотання в межах підготовчого провадження.

Отже, відкладення розгляду справи є правом та прерогативою суду, основною умовою для якого є не відсутність у судовому засіданні представників сторін, а неможливість вирішення спору у відповідному судовому засіданні, а неявка у судове засідання однієї із сторін, належним чином повідомленої про час та місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи у судовому засіданні.

При цьому, частиною 3 статті 202 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що якщо учасник справи або його представник були належним чином повідомлені про судове засідання, суд розглядає справу за відсутності такого учасника справи у разі повторної неявки в судове засідання учасника справи (його представника) незалежно від причин неявки.

У даному випадку суд, з метою дотримання процесуальних прав сторін, рівності сторін перед законом і судом, змагальності, дотримання принципів диспозитивності та пропорційності, закріплених положеннями статей 7, 8, 13-15 Господарського процесуального кодексу України, неодноразово відкладав розгляд справи, враховуючи, зокрема, клопотання відповідача, та надавав таким чином відповідачу можливість забезпечити явку його уповноваженого представника у судове засідання та подати усі наявні в нього докази.

За таких обставин, суд зазначає, що у відповідача було достатньо часу та можливості для того, щоб в повному обсязі реалізувати свої процесуальні права, встановлені положеннями Господарського процесуального кодексу України.

Суд наголошує, що відкладення розгляду справи є правом суду, основною передумовою для якого є не відсутність у судовому засіданні представників сторін, а неможливість вирішення спору у відповідному судовому засіданні (стаття 202 Господарського процесуального кодексу України).

Разом із тим, відповідачем у клопотанні про відкладення розгляду справи не було зазначено про наявність додаткових доводів, без дослідження яких неможливо розглянути справу № 910/6550/20 по суті, тоді як у матеріалах цієї справи наявний відзив Державного підприємства «Гарантований покупець», а також письмові пояснення, в яких останнє у встановленому законом порядку виклало свої заперечення по суті пред`явлених йому позивачем вимог.

Також відповідачем не було доведено і того, що спір у даній справі не може бути вирішено у судовому засіданні 22.09.2020 року.

Водночас, участь представника відповідача у судовому засіданні не є обов`язковою згідно із законом, не визнавалася вона такою й судом ухвалою від 12.08.2020.

Суд також звертає увагу на те, що згідно з частиною 4 статті 197 Господарського процесуального кодексу України (із змінами і доповненнями, внесеними згідно із Законом України № 540-ІХ від 30.03.2020) під час карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), учасники справи можуть брати участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду з використанням власних технічних засобів. Підтвердження особи учасника справи здійснюється із застосуванням електронного підпису, а якщо особа не має такого підпису, то у порядку, визначеному Законом України "Про Єдиний державний демографічний реєстр та документи, що підтверджують громадянство України, посвідчують особу чи її спеціальний статус" або Державною судовою адміністрацією України.

На виконання Закону України від 30.03.2020 № 540-ІХ "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України, спрямованих на забезпечення додаткових соціальних та економічних гарантій у зв`язку з поширенням коронавірусної хвороби (COVID-19)" та відповідно до пункту 10 частини 1 статті 152, частини 5 статті 153 Закону України "Про судоустрій і статус судів" Державна судова адміністрація України наказом № 169 від 08.04.2020 затвердила Порядок роботи з технічними засобами відеоконференцзв`язку під час судового засідання в адміністративному, цивільному та господарському процесах за участі сторін поза межами приміщення суду.

Тобто, відповідач, бажаючи взяти участь у судовому засіданні 22.09.2020 року відповідно до приписів статті 197 Господарського процесуального кодексу України мав право взяти участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції у приміщенні суду, а також поза межами приміщення суду з використанням власних технічних засобів.

Проте відповідного клопотання відповідачем заявлено не було.

Враховуючи вищенаведені обставини, у суду відсутні підстави визнавати поважними причини неявки відповідача в призначене судове засідання та відкладати розгляд справи на іншу дату.

У судовому засіданні 22.09.2020 року представник позивача підтримав вимоги, викладені у позовній заяві, та наполягав на їх задоволенні.

Відповідач та треті особи про дату, час і місце розгляду справи були повідомлені належним чином, проте явку своїх уповноважених представників у призначене судове засідання не забезпечили.

У судовому засіданні проголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Розглянувши подані документи і матеріали, заслухавши пояснення представника позивача, всебічно і повно з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, господарський суд міста Києва, -

ВСТАНОВИВ:

27.09.2018 року між Державним підприємством «Енергоринок» та Товариством з обмеженою відповідальністю «Єдиний Енергостандарт» було укладено Договір № 15625/01 (далі - Договір).

Відповідно до пункту 1.1 Договору Товариство з обмеженою відповідальністю «Єдиний Енергостандарт» зобов`язується продавати, а Державне підприємство «Енергоринок» зобов`язується купувати електроенергію, вироблену Товариством з обмеженою відповідальністю «Єдиний Енергостандарт», та здійснювати її оплату відповідно до умов Договору.

30.06.2019 року між Державним підприємством «Енергоринок» (далі - ДПЕ), Державним підприємством «Гарантований покупець» (далі - Гарантований покупець) та Товариством з обмеженою відповідальністю (далі - виробник за «зеленим» тарифом) було укладено Додаткову угоду № 321/01 до Договору від 27.09.2018 року № 15625/01.

Додатковою угодою від 30.06.2019 сторони дійшли згоди в преамбулі Договору слова "Державне підприємство "Енергоринок" замінити на слова "Державне підприємство "Гарантований покупець" та замінити статті 1-10 Договору статтями 1-8 у новій редакції.

Так, згідно з пунктом 1.1 Договору, в редакції Додаткової угоди від 30.06.2019 року, за цим Договором виробник за "зеленим" тарифом зобов`язується продавати, а Гарантований покупець зобов`язується купувати всю відпущену електричну енергію, вироблену виробником за "зеленим" тарифом, та здійснювати її оплату відповідно до умов цього Договору та законодавства України, у тому числі Порядку купівлі електричної енергії за "зеленим" тарифом, затвердженого постановою НКРЕКП від 26.04.2019 року № 641 (далі - Порядок).

Відповідно до пункту 2.1 Договору, в редакції Додаткової угоди від 30.06.2019, сторони визнають свої зобов`язання згідно з Законом України «Про ринок електричної енергії», Порядком, Правилами ринку, затвердженими постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг, від 14.03.2018 № 307, та керуються їх положеннями та положеннями законодавства України при виконанні цього Договору.

У пункті 2.2 Договору, в редакції Додаткової угоди від 30.06.2019 року, визначено, що купівля-продаж електричної енергії за цим Договором здійснюється за умови членства виробника за «зеленим» тарифом в балансуючій групі виробників за «зеленим» тарифом.

Відповідно до пункту 2.3 Договору, в редакції Додаткової угоди від 30.06.2019 року, виробник за «зеленим» тарифом зобов`язується продавати, а Гарантований покупець зобов`язується купувати всю відпущену електричну енергію виробника в точках комерційного обліку електричної енергії генеруючих одиниць виробника за встановленим йому «зеленим» тарифом з урахуванням надбавки до тарифу.

Умовами пунктів 2.4, 2.5 Договору, в редакції Додаткової угоди від 30.06.2019 року, погоджено, що виробник за "зеленим" тарифом продає Гарантованому покупцю електричну енергію відповідно до Порядку за тарифами, величини яких для кожної генеруючої одиниці за "зеленим" тарифом встановлені Національною комісією, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг, у національній валюті України.

Обсяг фактично проданої та купленої електричної енергії визначається відповідно до положень глави 8 Порядку на підставі даних обліку, наданих Гарантованому покупцю адміністратором комерційного обліку на підставі даних обліку, наданих Гарантованому покупцю адміністратором комерційного обліку, відповідно до глави 7 Порядку (пункт 3.1 Договору, у редакції Додаткової угоди від 30.06.2020).

Відповідно до пунктів 3.2. 3.3 Договору, в редакції Додаткової угоди від 30.06.2019 року, розрахунок за куплену Гарантованим покупцем електроенергію здійснюється грошовими коштами, що перераховуються на поточний рахунок виробника за «зеленим» тарифом, з урахуванням ПДВ.

Оплата товарної продукції (електричної енергії), купленої Гарантованим покупцем у виробників за «зеленим» тарифом у розрахунковому місяці, та формування актів купівлі-продажу електричної енергії та актів купівлі-продажу відшкодування частки вартості врегулювання небалансу електричної енергії здійснюються відповідно до положень глави 10 Порядку.

У пункті 4.5 Договору унормовано, що Гарантований покупець зобов`язаний купувати у виробника за «зеленим» тарифом вироблену електричну енергію за винятком обсягів електричної енергії, необхідних для власних потреб, а також у повному обсязі здійснювати своєчасні розрахунки за куплену в позивача електричну енергію.

Відповідно до пункту 10.1 Порядку до 15 числа (включно) розрахункового місяця гарантований покупець здійснює оплату платежу продавцям із забезпеченням їм пропорційної оплати відповідно до оперативних даних щодо обсягу товарної продукції, наданої АКО, підписаної КЕП, за перші 10 днів розрахункового місяця, що визначається відповідно до обсягів відпуску електричної енергії генеруючими одиницями продавця, що визначені відповідно до пунктів 8.7 та 8.8 глави 8 цього Порядку, з урахуванням авансових платежів та заборгованості продавця перед гарантованим покупцем за спожиту електричну енергію. До 25 числа (включно) розрахункового місяця гарантований покупець здійснює оплату платежу продавцям із забезпеченням їм пропорційної оплати відповідно до оперативних даних щодо обсягу товарної продукції, наданої АКО, підписаної КЕП, за перші 20 днів розрахункового місяця, що визначається відповідно до обсягів відпуску електричної енергії генеруючими одиницями продавця, що визначені відповідно до пунктів 8.7 та 8.8 глави 8 цього Порядку, з урахуванням авансових платежів та заборгованості продавця перед гарантованим покупцем за спожиту електричну енергію.

Згідно з пунктом 10.4 Порядку після отримання від продавця акта купівлі-продажу протягом двох робочих днів з дати затвердження Регулятором розміру вартості послуги із забезпечення збільшення частки виробництва електричної енергії з альтернативних джерел, наданої гарантованим покупцем у розрахунковому місяці, гарантований покупець здійснює остаточний розрахунок з продавцем із забезпеченням йому 100 % оплати відпущеної електричної енергії попереднього розрахункового періоду (місяця) з урахуванням авансових платежів. У разі необхідності оплати продавцем спожитої електричної енергії продавець здійснює таку оплату протягом двох робочих днів з дати отримання від гарантованого покупця підписаного акта купівлі-продажу.

Таким чином, відповідач зобов`язаний здійснювати оплату у кожному розрахунковому місяці за куплену електричну енергію у позивача у три етапи: перший - до 15 числа (включно) розрахункового місяця, другий - до 25 числа (включно) розрахункового місяця, третій (остаточний - протягом двох робочих днів з дати затвердження Національною комісією, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг розміру вартості послуги).

Національна комісія, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг постановою № 902 від 29.04.2020 затвердила розмір вартості послуги із забезпечення збільшення частки виробництва електричної енергії з альтернативних джерел енергії, наданої відповідачу в березні 2020 року.

Так, згідно з постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг № 902 від 29.04.2020, розмір вартості послуги із забезпечення збільшення частки виробництва електричної енергії з альтернативних джерел енергії, наданої Державному підприємству «Гарантований покупець» у березні 2020 року, складає 2 568 247 721, 39 грн. (без ПДВ).

З матеріалів справи вбачається, що 03.04.2020 року позивач отримав від відповідача електронною поштою Акт купівлі-продажу електроенергії за березень 2020 року від 31.03.2020 (далі - Акт) з накладеним КЕП відповідача.

04.04.2020 року позивач наклав свій КЕП на Акт і разом зі своїми зауваженнями направив відповідачу електронним листом. Додатково позивач підписав акт у паперовій формі із своїми зауваженнями, які виклав у листі з вих. № 51 від 06.04.2020, і направив відповідачу засобами поштового зв`язку.

Як вбачається з наведеного Акту, відповідачем було здійснено купівлю електроенергії у позивача у загальному обсязі 695 586 кВт*год на загальну суму 2 554 776, 07 грн. з ПДВ.

Позивач зазначає, що на виконання умов Договору відповідачем було здійснено попередню оплату зазначеного обсягу електроенергії, зокрема:

- 16.03.2020 року на суму 144 384, 03 грн. з ПДВ;

- 25.03.2020 року на суму 139 769, 65 грн. з ПДВ.

Таким чином, на час звернення позивача до суду з даним позовом, заборгованість відповідача в частині оплати поставленої позивачем у березні 2020 року електричної енергії становила 2 270 622, 39 грн.

Разом із тим, як вбачається з долучених відповідачем до матеріалів справи платіжних доручень, останнім після відкриття провадження у справі було додатково здійснено часткове погашення заборгованості, а саме:

- на суму 49 873, 08 грн. на підставі платіжного доручення № 31 038 від 12.06.2020;

- на суму 60 788, 16 грн., на підставі платіжного доручення № 32 347 від 18.06.2020;

- на суму 60 771, 92 грн., на підставі платіжного доручення № 34 351 від 25.06.2020.

- на суму 91 100, 27 грн., на підставі платіжного доручення № 35 015 від 30.06.2020.

Крім того, відповідно до інформації, що міститься у банківських виписках, долучених позивачем до матеріалів справи разом з клопотанням від 22.07.2020, після відкриття провадження у справі відповідачем проведено часткове погашення заборгованості, а саме:

- 15.07.2020 року на суму 100 809, 97 грн.;

- 23.07.2020 року на суму 81 984,01 грн.;

- 30.07.2020 року на суму 259 332, 51 грн.;

- 31.07.2020 року на суму 107 046, 22 грн.;

- 31.07.2020 року на суму 96 619, 68 грн.

За таких обставин, суд дійшов висновку про те, що сума основного боргу відповідача перед позивачем на час вирішення даного спору по суті становить 1 362 296, 57 грн.

Внаслідок укладення Договору № 15625/01 від 27.09.2018 року, в редакції Додаткової угоди № 321/01 від 30.06.2019, між сторонами згідно з пунктом 1 частини 2 статті 11 Цивільного кодексу України, виникли цивільні права та обов`язки.

Відповідно до частини 1 статті 11 Цивільного кодексу України цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки.

Пунктом 1 частини 2 статті 11 Цивільного кодексу України передбачено, що підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини.

В силу положень статті 626 Цивільного кодексу України, договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Частиною 1 статті 627 Цивільного кодексу України визначено, що відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Згідно з положеннями статті 628 Цивільного кодексу України зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Відповідно до статті 629 Цивільного кодексу України, договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Згідно з приписами статті 265 Господарського кодексу України за договором поставки одна сторона - постачальник зобов`язується передати (поставити) у зумовлені строки (строк) другій стороні - покупцеві товар (товари), а покупець зобов`язується прийняти вказаний товар (товари) і сплатити за нього певну грошову суму.

Аналогічні за змістом положення містяться у статті 712 Цивільного кодексу України, відповідно до яких за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов`язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов`язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов`язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму. До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Статтею 655 Цивільного кодексу України визначено, що за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов`язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов`язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Згідно з частиною 1 статті 692 Цивільного кодексу України покупець зобов`язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

Відповідно до статті 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Частиною першою статті 193 Господарського кодексу України встановлено, що суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Відповідно до статті 599 Цивільного кодексу України зобов`язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Статтею 193 Господарського кодексу України визначено, що суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Зазначене також кореспондується зі статтями 525, 526 Цивільного кодексу України, відповідно до яких зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов`язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.

Не допускається одностороння відмова від виконання зобов`язань, крім випадків, передбачених законом, а також відмова від виконання або відстрочка з мотиву, що зобов`язання другої сторони за іншим договором не було виконано належним чином.

Згідно зі статтями 73, 74 Господарського процесуального кодексу України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Обов`язок із доказування слід розуміти як закріплену в процесуальному та матеріальному законодавстві міру належної поведінки особи, що бере участь у судовому процесі, із збирання та надання доказів для підтвердження свого суб`єктивного права, що має за мету усунення невизначеності, яка виникає в правовідносинах у разі неможливості достовірно з`ясувати обставини, які мають значення для справи.

Заперечуючи проти задоволення вимог позивача, відповідач посилався на те, що оплата вартості електричної енергії за «зеленим» тарифом залежить від надходження коштів від Приватного акціонерного товариства «Національна енергетична компанія «Укренерго», яке неналежним чином виконує свої грошові зобов`язання.

Проте суд зазначає, що Договором № 15625/01 від 27.09.2018 (у редакції Додаткової угоди № 321/01) саме відповідач взяв на себе обов`язок купувати усю відпущену електричну енергію, вироблену виробником за «зеленим» тарифом, та здійснювати її оплату відповідно до умов Договору та законодавства України, у тому числі Порядку купівлі електричної енергії за «зеленим» тарифом, затвердженого Постановою НКЕКП від 26.04.2019 № 641.

Саме лише посилання відповідача на те, що порушення грошового зобов`язання сталося не з його вини, не може бути прийнято судом, оскільки недодержання своїх обов`язків контрагентом боржника без підтвердження цього належними доказами, яких відповідачем надано не було, не є підставою для звільнення відповідача у даній справі від виконання своїх договірних зобов`язань, у тому числі в частині здійснення повної та своєчасної оплати вартості обсягу виробництва електричної енергії за «зеленим тарифом».

Судом також відхиляються твердження відповідача про те, що виконання грошових зобов`язань відповідача перед позивачем повинно здійснюватися протягом 2021-2022 років шляхом оформлення облігацій внутрішньої державної позики з терміном обігу п`ять років.

Так, відповідно до пункту 4 Розділу ІІ Прикінцевих та перехідних положень Закону України «Про внесення змін до деяких законів України про удосконалення умов підтримки виробництва електричної енергії з альтернативних джерел енергії» від 21.07.2020, що набрав чинності 01.08.2020, Кабінету Міністрів України протягом трьох місяців з дня набрання чинності цим Законом з метою погашення заборгованості державного підприємства «Гарантований покупець» перед суб`єктами господарювання, які виробляють електричну енергію з альтернативних джерел енергії, що утворилась станом на 1 серпня 2020 року, доручено розробити та подати до Верховної ради України законопроект щодо відшкодування такої заборгованості протягом 2021-2022 років шляхом оформлення облігацій внутрішньої державної позики з терміном обігу п`ять років.

Таким, чином, наразі відсутній будь-який нормативних акт, який би на законодавчому рівні встановлював інший порядок та спосіб виконання зобов`язань державного підприємства «Гарантований покупець» перед позивачем, ніж передбачено Договором.

Зважаючи на необґрунтованість заперечень відповідача проти позову, а також враховуючи те, що загальна сума основного боргу відповідача за Договором, яка складає 1 362 296, 57 грн., підтверджена належними доказами, наявними у матеріалах справи, і Державне підприємство «Гарантований покупець» на момент прийняття рішення не надало документи, які свідчать про погашення вказаної заборгованості перед позивачем, суд дійшов висновку про законність та обґрунтованість вимог Товариства з обмеженою відповідальністю «Єдиний Енергостандарт» до відповідача про стягнення вказаної суми основного боргу, у зв`язку з чим даний позов у цій частині (з урахуванням здійснених відповідачем часткових сплат заборгованості) підлягає задоволенню.

У той же час, як зазначалось вище, відповідачем після звернення позивача до суду з даним позовом була сплачена частина боргу в розмірі 908 325, 82 грн., що підтверджується долученими сторонами до матеріалів справи платіжними дорученнями та виписками з банківського рахунку.

Таким чином, на момент прийняття рішення у даній справі заборгованість відповідача перед позивачем частково погашена.

Відповідно до пункту 2 частини 1 статті 231 Господарського процесуального кодексу України господарський суд закриває провадження у справі, якщо відсутній предмет спору.

Закриття провадження у справі - це форма закінчення розгляду господарської справи без прийняття рішення у зв`язку з виявленням після відкриття провадження у справі обставин, з якими закон пов`язує неможливість судового розгляду справи.

Предмет спору - це об`єкт спірних правовідносин, те благо (річ, право, інше майно), з приводу якого виник спір між позивачем і відповідачем.

Під предметом позову розуміється певна матеріально-правова вимога позивача до відповідача, стосовно якої позивач просить прийняти судове рішення.

Підстава позову - це обставини, якими позивач обґрунтовує свої вимоги. Такі обставини складають юридичні факти, які тягнуть за собою певні правові наслідки. Підставу позову становлять фактична й правова підстави. Фактична підстава позову - це юридичні факти, на яких ґрунтуються позовні вимоги позивача до відповідача. Правова підстава позову - це посилання в позовній заяві на закони та інші нормативно-правові акти, на яких ґрунтується позовна вимога позивача.

Правильне встановлення підстави позову визначає межі доказування та є гарантією прав відповідача на захист проти позову.

З урахуванням вищевикладеного, суд зазначає, що закриття провадження у справі можливе в разі, коли предмет спору існував на момент виникнення останнього та припинив існування в процесі розгляду справи.

Таким чином, суд вважає за необхідне закрити провадження у справі в частині стягнення з відповідача частині 908 325, 82 грн., що були сплачені відповідачем після звернення позивача до суду з даним позовом, у зв`язку з відсутністю предмета спору на підставі пункту 2 частини 1 статті 231 Господарського процесуального кодексу України.

За таких обставин, оцінивши подані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на повному, всебічному і об`єктивному розгляді всіх обставин справи в їх сукупності, суд дійшов висновку про часткове задоволення позовних вимог.

Відповідно до статті 129 Господарського процесуального кодексу України, витрати по сплаті судового збору покладаються на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Водночас згідно з частиною 4 статті 231 Господарського процесуального кодексу України у разі закриття провадження у справі, суд вирішує питання, зокрема, про повернення судового збору з бюджету.

Відповідно до пункту 5 частини 1 статті 7 Закону України «Про судовий збір» сплачена сума судового збору повертається в разі закриття (припинення) провадження у справі (крім випадків, якщо провадження у справі закрито у зв`язку з відмовою позивача від позову і така вимога визнана судом), у тому числі в апеляційній та касаційній інстанціях.

Разом із тим, за змістом частини 1 статті 7 наведеного Закону сплачена сума судового збору повертається за ухвалою суду лише за клопотанням особи, яка його сплатила.

Зважаючи на відсутність у матеріалах справи клопотання позивача про повернення йому сплаченої останнім суми судового збору (в сумі, пропорційній до розміру позовних вимог, провадження у справі з розгляду яких закрито), судом вказане питання по суті не вирішується.

На підставі викладеного, керуючись статтями 74, 76-80, 129, 231, 236 - 242 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва, -

ВИРІШИВ:

1. Позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «Єдиний енергостандарт» до Державного підприємства «Гарантований покупець» задовольнити частково.

2. Стягнути з Державного підприємства «Гарантований покупець» (01032, місто Київ, вулиця Симона Петлюри, будинок 27; Код ЄДРПОУ 43068454) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Єдиний енергостандарт» (40004, місто Суми, вулиця Реміснича, будинок 35, 1 поверх, приміщення 1А; код ЄДРПОУ 38708941) заборгованість за куплену у березні 2020 року електроенергію у розмірі 1 362 296 (один мільйон триста шістдесят дві тисячі двісті дев`яносто шість) грн. 57 коп. та витрати по сплаті судового збору в розмірі 20 434 (двадцять тисяч чотириста тридцять чотири) грн. 45 коп.

3. Закрити провадження у справі № 910/6550/20 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Єдиний енергостандарт» до Державного підприємства «Гарантований покупець» в частині стягнення заборгованості в сумі 908 325 (дев`ятсот вісім тисяч триста двадцять п`ять) грн. 82 коп. на підставі пункту 2 частини 1 статті 231 Господарського процесуального кодексу України.

4. Видати наказ після набрання рішенням суду законної сили.

5. Відповідно до статті 241 Господарського процесуального кодексу України рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

6. Згідно з частиною 1 статті 256 Господарського процесуального кодексу України апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

7. Відповідно до підпункту 17.5. пункту 17 розділу ХІ "Перехідні положення" Господарського процесуального кодексу України в редакції Закону України від 03.10.2017 № 2147-VІІІ до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційна скарга на рішення суду подається до Північного апеляційного господарського суду через господарський суд міста Києва за правилами, що діяли до набрання чинності цією редакцією Кодексу.

Повне рішення складено 29.09.2020 року.

Суддя В.С. Ломака