Рішення № 91840671, 17.09.2020, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.uaРІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Київ

17.09.2020Справа № 910/3232/19

Господарський суд міста Києва у складі судді Маринченка Я.В., за участі секретаря судового засідання Салацької О.В. розглянувши матеріали справи

За позовом Комунального некомерційного підприємства «Обласний територіальний центр екстреної медичної допомоги та медицини катастроф»

до Товариства з обмеженою відповідальністю «Роял Постач»

про стягнення 201054 грн

за участі представників:

від позивача - не з`явився;

від відповідача - не з`явився.

ВСТАНОВИВ:

У березні 2019 року Комунальний заклад «Обласний територіальний центр екстреної медичної допомоги та медицини катастроф» звернулось до Господарського суду міста Києва із позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «Техойл ЛТД» про стягнення 201054 грн вартості недопоставленого бензину та дизельного палива.

Позовні вимоги вмотивовані неналежним виконанням відповідачем взятих на себе зобов`язань за договором про закупівлю товарів №380 від 26.11.2018.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 17.01.2020 позов залишено без розгляду на підставі п. 4 ч.1 ст. 226 ГПК України.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 12.05.2020 замінено найменування відповідача у справі №910/3232/19 з Товариства з обмеженою відповідальністю «Техойл ЛТД» на Товариство з обмеженою відповідальністю «Роял Постач» та замінено позивача - Комунальний заклад «Обласний територіальний центр екстреної медичної допомоги та медицини катастроф» на його правонаступника - Комунальне некомерційне підприємство «Обласний територіальний центр екстреної медичної допомоги та медицини катастроф» (73000, Херсонська обл., місто Херсон, вулиця О. Гончара, будинок 6, ідентифікаційний код: 26084856).

Постановою Північного апеляційного господарського суду від 01.06.2020 ухвалу Господарського суду міста Києва від 17.01.2020 скасовано та справу № 910/3232/19 направлено для продовження розгляду до Господарського суду міста Києва.

У Господарському суді міста Києва згідно повторного автоматизованого розподілу справа №910/3232/19 надійшла до судді Маринченка Я.В.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 23.06.2020 прийнято до провадження справу №910/3232/19 та призначено її до розгляду в підготовчому засіданні.

Відповідач уповноваженого представника в судове засідання не направив, відзиву на позов протягом усього часу розгляду справи не подав, про причини неявки суд не повідомив, хоча про час та місце розгляду справи був повідомлений у встановленому законом порядку.

Представник позивача в судове засідання не з`явився, разом з тим, 07.09.2020 через загальний відділ діловодства Господарського суду міста Києва від позивача надійшло клопотання про розгляд справи без участі позивача, у якій останній повідомив суд, що у зв`язку із територіальною віддаленістю уповноваженого представника позивач позбавлений можливості прибути у судове засідання, у зв`язку з чим просив здійснювати розгляд справи без участі позивача. Також у вказаному клопотанні позивач зазначив, що підтримує позовні вимоги у повному обсязі та просить їх задовільнити.

Суд вказує про те, що відповідач не був обмежений у своїх процесуальних правах надати відзив через канцелярію суду або шляхом його направлення на адресу суду поштовим відправленням, відтак, приймаючи до уваги, що відповідач у встановлений строк не подав до суду відзив на позов, а відтак не скористався наданими йому процесуальними правами, з метою дотримання процесуальних строків вирішення спору, суд дійшов висновку, що наявні у матеріалах справи документи достатні для прийняття повного та обґрунтованого судового рішення у відповідності до ч.9 ст.165, ч.2 ст.178, ч.1 ст.202 Господарського процесуального кодексу України, а неявка представника відповідача не перешкоджає вирішенню справи по суті за наявними в ній матеріалами.

Розглянувши матеріали справи, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, всебічно і повно з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, суд вважає, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом встановлено, що 26.11.2018 між КЗ «Обласний територіальний центр екстреної медичної допомоги та медицини катастроф» Херсонської обласної ради (позивач, замовник) та ТОВ «Техойл ЛТД» (відповідач, учасник) було укладено Договір про закупівлю товарів №380 відповідно до умов якого, учасник зобов`язується передати у власність замовника у 2018 році нафтопродукти, зазначені в п.1.2. договору, а замовник - прийняти і оплатити товар.

Відповідно до п.1.2. договору, асортимент товару: ДК 021:2015 - 09130000-9 нафта і дистиляти (бензин, дизельне паливо) згідно Додатку №1, що є невід`ємною частино договору.

З матеріалів справи вбачається, що додатком №1 сторонами погоджено асортимент, кількість та вартість товару.

Згідно з п.1.3. договору, відпуск товару здійснюється у мережі автозаправних станцій постачальника, яка визначається у Додатку №2 до цього договору, із застосуванням бланків - дозволу, каток - талонів/ скретч - карток / карток на нафтопродукти, з можливістю заміни невикористаних талонів, термін яких закінчується, на талони з новим терміном використання. Термін придатності скретч -карт або талонів має бути не менше року.

З матеріалів справи вбачається, що додатком №2 сторонами погоджено перелік та дислокацію автозаправних станцій на яких можливий відпуск товару.

Пунктом 1.4. договору визначено, що обсяги закупівлі можуть бути зменшені залежно від реального фінансування видатків.

Відповідно до п. 3.1. договору сторонами погоджено, що ціна договору становить 1625019,60 грн, відповідно до Додатку №1

Згідно п. 3.2. договору, обсяги закупівлі товару та ціна договору можуть бути зменшені залежно від реального фінансування видатків.

Водночас судом встановлено, що 26.11.2018 між позивачем та відповідачем було укладено Додаткову угоду №1 до договору, відповідно до якої, враховуючи фактичні обсяги видатків замовника, сторони погодились змінити ціну договору на 1289950,80 грн. Також, даною додатковою угодою було погоджено асортимент та кількість товару.

Пунктом 4.1. договору сторони погодили, що замовник оплачує товар за фактом передачі бланків-дозволу впродовж десяти банківських днів в безготівковій формі, шляхом перерахування грошових коштів на рахунок учасника, на підставі рахунку та видаткових накладних. Розрахунки за поставлений товар здійснюються за фактом постачання товару з відстрочкою платежу та по мірі надходження коштів на розрахунковий рахунок замовника.

Відповідно до п. 5.1. договору, строк поставки товару: протягом 2018 року.

Згідно п. 5.2. договору, в порядку та на умовах, визначених цим договором, учасник зобов`язується організувати та забезпечувати безперебійну заправку бензином автотранспорт замовника, за виключенням технічних перерв, а замовник зобов`язується приймати й оплачувати товар.

Пунктом 5.3. договору визначено, що відпуск товару здійснюється у мережі автозаправних станцій учасника. Які погоджені сторонами відповідно до Додатку №2 до даного договору.

Відповідно до п. 5.4. договору, сторони погодили, що за бажанням замовника учасник, на підтвердження свого обов`язку видає замовнику бланки-дозволи на всю кількість замовлених товарів. Бланки-дозволи за цим договором призначені виключно для підтвердження повноважень представників замовника на отримання товару за цим договором. «Бланк-дозволу» - одноразового використання не є документом суворої звітності, підлягає бухгалтерському обліку та є тільки дозволом працівникам АЗС на видачу товару представнику замовника. На кожну передачу партії бланків-дозволу оформлюється видаткова накладна (акт прийому-передачі).

Згідно з п. 5.5 договору, відпуск товару замовнику здійснюється тільки після пред`явлення бланків. Наявність бланку у особи, що звертається до учасника (до однієї із автозаправних станцій з мережі Учасника) є підтвердженням повноважень такої особи на отримання товару за цим договором. Ризик несприятливих наслідків пред`явлення бланку не уповноваженою особою і, відповідно, отримання товару неналежним отримувачем несе замовник.

Відповідно до п. 6.3.1. договору, учасник зобов`язаний забезпечити поставку товару в строк встановлений цим договором.

Згідно п. 11.2. договору, всі документи, додаткові угоди, які утворюються при виконанні даного договору є невід`ємною частиною даного договору.

Пунктом 10.2. договору визначено, що договір набирає чинності з дати його підписання і діє до 31.12.2018 року, а в частині взаєморозрахунків - до повного їх виконання між сторонами.

Судом встановлено, що позивачем належним чином та у повному обсязі було виконано передбачені умовами Договору про закупівлю товарів №380 від 26.11.2018 зобов`язання щодо оплати товару.

На виконання п. 5.9. договору, позивачем було направлено відповідачу заявку на постачання палива №1229/01-10 від 26.11.2018, в якій позивач зазначив про необхідність направлення скретч-карток/талонів відповідно до умов договору для подальшого отримання палива, а саме: бензин А-92 у кількості 19830 літрів та дизельне паливо у кількості 24320 літрів.

04.12.2018 відповідачем було виставлено рахунок-фактура №ЛТ-0000330 від 04.12.2018 на загальну суму 751722 грн, який було оплачено відповідачем у повному обсязі, що підтверджується матеріалами справи, а саме платіжним дорученням №2035 від 04.12.2018 на загальну суму 751722 грн та банківською випискою від 06.12.2018.

Як убачається з матеріалів справи, при виконанні договору сторони за взаємною згодою відступили вирішили відійти від його умов, а саме: позивачем замість оплати отриманих за фактом бланків-дозволу, відповідно до п. 4.1. договору, було здійснено передплату, яку було отримано відповідачем, що підтверджується матеріалами справи та не оспорюється сторонами.

07.12.2018 з метою забезпечення виконання договору позивачем було направлено відповідачу претензію №1 у зв`язку з тим, що відповідачем порушено п. 5.9. договору, зокрема, учасник зобов`язується поставити бланки-дозволу на товар замовнику на місце поставки на протязі 10 днів з моменту отримання заявки, а замовник - прийняти та оплатити товар, згідно п. 4.1. цього договору. Бланки-дозволи є дійсними на весь період їх фактичного використання, з можливістю зміни невикористаних талонів, термін яких закінчується, на талони з новим терміном використання. Окрім того, позивачем була виставлена вимога про необхідність негайної поставки недопоставленого товару відповідно до направленої заявки №1229/01-10 від 26.11.2018, у випадку невиконання даних вимог позивач буде змушений звернутись до суду.

Окрім того, судом встановлено, що з 11.12.2018 року порушуючи положення п. 5.8. договору, яким зокрема передбачено видачу товару уповноваженій особі, що надає бланки-дозволу на АЗС учасника або на АЗС осіб, що зв`язані з учасником відповідним договором, здійснюється у момент пред`явлення уповноваженою особою бланку-дозволу оператору АЗС, оператори мереж АЗС відмовлялись приймати талони на паливо, що підтверджується матеріалами справи, зокрема актами про відмову відпуску палива для спеціального санітарного транспорту.

Листом №865-12/18 від 12.12.2018 відповідач повідомив, що відбувся збій у програмному забезпеченні АЗС, через яке здійснюється відпуск товарів за талонами поставленими в рамках договору.

17.12.18 між позивачем та відповідачем було укладено Додаткову угоду №2 до договору про закупівлю №380 від 26.11.2018, відповідно до якого сторони дійшли згоди щодо розірвання спірного договору.

Відповідно до додаткової угоди №2 сторони погодили, що обов`язки виконання яких розпочалось до моменту набрання чинності цієї угоди, повинні бути виконанні сторонами, зокрема: відпуск товару здійснюється у мережі АЗС визначених у додатку №2; невикористані талони є дійсними відповідно до п. 5. 9. Договору; учасник звільняється від обов`язку поставити недопоставлений товар на загальну суму 538228,80 грн.

Окрім того п.3 додаткової угоди №2 сторони погодили внести зміни до п. 3.1. договору та додатку 1 до договору, відповідно до якого ціна договору становить 751722 грн.

22.01.2019 позивач листом вих.№96/01-10 направив претензію №2 в якій зазначив, що у зв`язку з не отоварюванням талонів відповідача на загальну суму 201054 грн на визначених АЗС відповідно до додатку №2 до договору, останній повинен у 10 денний строк з дня отримання претензії вирішити питання по отоварюванню талонів або повернути грошові кошти у розмірі 201054 грн.

Таким чином судом встановлено, що відповідачем порушено умови Договору від 26.11.2018 та додаткової угоди №2 від 17.12.2018 в частині поставки товару, у зв`язку з чим за відповідачем утворилась заборгованість у розмірі 201054 грн, що підтверджується розрахунком суми невикористаних талонів на бензин та дизельне паливо отриманих від ТОВ «Техойл ТК»

Відповідно до ч. 1 ст. 265 Господарського кодексу України, за договором поставки одна сторона - постачальник зобов`язується передати (поставити) у зумовлені строки (строк) другій стороні - покупцеві товар (товари), а покупець зобов`язується прийняти вказаний товар (товари) і сплатити за нього певну грошову суму.

Статтею 655 Цивільного кодексу України визначено, що за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов`язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов`язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Згідно ч. 1 ст. 712 Цивільного кодексу України, за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов`язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов`язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов`язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

Частина 1 ст. 193 Господарського кодексу України встановлює, що суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться і до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Відповідно до ч. 2 ст. 193 Господарського кодексу України визначено, що кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов`язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов`язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором.

Згідно із ст. 525 Цивільного кодексу України одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до ст. 526 Цивільного кодексу України, зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Судом встановлено і не заперечується сторонами, що позивачем було перераховано на рахунок відповідача грошові кошти у розмір 751722 грн, проте відповідачем не здійснено поставку продукції у обумовленій кількості

Враховуючи зміст положення п. 1.1. договору, сторони погодили строк поставки нафтопродуктів впродовж 2018 року.

Окрім того, у листі відповіді на претензію №1 та №2 відповідач визнав заборгованість, зазначивши, що надані талони не були отоварені у зв`язку із технічним проблемами в програмному забезпеченні АЗС, а зобов`язання щодо відпуску палива за талонами відповідача буде вирішено у найближчий час.

Факт неналежного виконання відповідачем зобов`язань зі своєчасної поставки товару належним чином підтверджений матеріалами справи та відповідачем не спростований. Таким чином з відповідача на користь позивача підлягає стягненню сума заборгованості в розмірі 201054 грн.

Згідно із ч.2-3 ст.13 Господарського процесуального кодексу України учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.

Частиною 4 статті 13 Господарського процесуального кодексу України визначено, що кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

Відповідно до ч.1 ст.73 Господарського процесуального кодексу України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

За приписами ч.1 ст.74 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Статтею 76 Господарського процесуального кодексу України визначено, що належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Відповідно до ч.1 ст.77 Господарського процесуального кодексу України обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

За приписами ч.1 ст.86 Господарського процесуального кодексу України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Разом з тим, з урахуванням положень ст.129 Господарського процесуального кодексу України, витрати на сплату судового збору покладаються на відповідача в повному обсязі.

Керуючись ст.ст.13, 73, 74, 76, 77, 86, 129, ст.ст.232, 233, 237, 238, 240 Господарського процесуального кодексу України, суд -

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Роял Постач» (03150, м. Київ, вул. Предславинська, 24; ідентифікаційний код 41850141) на користь Комунального некомерційного підприємства "Обласний територіальний центр екстреної медичної допомоги та медицини катастроф" (73000, м. Херсон, вул. О. Гончара, 6; ідентифікаційний код 26084856) 201054 (двісті одну тисячу п`ятдесят чотири) грн заборгованості, а також витрати по сплаті судового збору в розмірі 3015 (три тисячі пятнадцять) грн 81 коп.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повний текст рішення складено: 28.09.2020

Суддя Я.В. Маринченко