Рішення № 91835473, 21.09.2020, Херсонський міський суд Херсонської області

Справа № 766/21682/18

н/п 2-а/766/282/20

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

21 вересня 2020 року Херсонський міський суд Херсонської області у складі:

головуючого-судді Прохоренко В.В.,

секретар Кравченко А.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Херсоні у порядку спрощеного позовного провадження справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Державної архітектурно-будівельної інспекції України, Головного інспектора будівельного нагляду відділу контролю та нагляду Управління архітектурно-будівельної інспекції України у Херсонській області Запорожець Вікторії Олександрівни про визнання протиправною та скасування постанови, стягнення збитків завданих неправомірними діями органу влади

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернувся до суду з позовом до Державної архітектурно-будівельної інспекції України, Головного інспектора будівельного нагляду відділу контролю та нагляду Управління архітектурно-будівельноїінспекції України у Херсонській області Запорожець Вікторії Олександрівни просив суд визнати протиправною та скасувати постанову №1021-01-51/128 від 05.10.2017 року Державної архітектурно-будівельної інспекції України в особі структурного підрозділу Управління ДАБІ у Херсонській області за порушення ч.8 ст.96 КУпАП, та стягнути з Державної архітектурно-будівельної інспекції України на його користь 13427,90 грн на відшкодування шкоди заподіяної протиправними рішеннями суб`єкта владних повноважень посилаючись на ті обставини, що постанова винесена з суттєвим порушенням вимог діючого законодавства, а саме він не був присутнім під час здійснення перевірки державного архітектурно-будівельного контролю, за результатами перевірки не отримував та не ознайомлювався з актом перевіркискладеним органом державного архітектурно-будівельного контролю,не викликався до участі у розгляді адміністративної справи, не отримував повісток листів тощо. Отже, з викладеного вбачається, що відповідачем при розгляді не враховані всі обставини справи , які мають значення для справи, не враховано та не забезпечено право особи на участь у процесі прийняття рішення.

Ухвалою Херсонського міського суду Херсонської області від 05.11.2018 року було прийнято до провадження та призначено розгляд справи в порядку спрощеного провадження.

Ухвалою Херсонського міського суду Херсонської області від 04.02.2019 року було відмовлено в задоволенні клопотання представника відповідача Державної архітектурно-будівельної інспекції України про залишення без розгляду у зв`язку з пропуском строку звернення до суду.

Відповідно до ч. 5 ст. 262 КАС України суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше. За клопотанням однієї із сторін або з власної ініціативи суду розгляд справи проводиться в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін.

Клопотань про виклик сторін у судове засідання не надходило.

Відзив до суду не надійшов.

Дослідивши матеріали справи, суд встановив наступні обставини та відповідні їм правовідносини.

Згідно ч.8 ст.96 КУпАП експлуатація об`єктів, не прийнятих в експлуатацію, а також наведення недостовірних даних у декларації про готовність об`єкта до експлуатації, вчинені щодо об`єктів, будівництво яких здійснювалося на підставі будівельного паспорта.

Пунктом ч.8 ст.39 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» визначено, що експлуатація закінчених будівництвом об`єктів, не прийнятих (якщо таке прийняття передбачено законодавством) в експлуатацію, забороняється.

Згідно копії оскаржуваної постанови № 1021-01-51/128 від 05.10.2017 винесеної головним інспектором будівельного нагляду відділу контролю та нагляду Управління державної архітектурно-будівельної інспекції у Херсонській області Запорожець В.О., встановлено, що власником земельної ділянки за адресою: АДРЕСА_1 проведено будівельні роботи по будівництву та реконструкції господарських будівель та споруд. На час перевірки будівельні роботи завершені. Господарські будівлі та споруди експлуатуються без введення в експлуатацію в установленому законом порядку що є порушенням вимог п.8 ст.39 ЗУ «Про регулювання містобудівної діяльності та вимог Постанови Кабінету Міністрів України №461. У зв`язку з чим ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 8 ст.96 КУпАП та притягнуто до адміністративної відповідальності з накладенням адміністративного стягнення у вигляді штрафу в розмірі 5950,00 грн. Вказана постанова винесена на підставі акту перевірки від 22.09.2017 року, протоколу про адміністративне правопорушення №39 від 22.09.2017 року та припису від 22.09.2017 р., матеріалів фотофіксації та технічної документації.

До суду копії матеріалів на підставі, яких була винесена постанова №1021-01-51/128 не надано, у зв`язку з чим суд позбавлений можливості встановити обставини справи.

Згідно з ч.1ст.2 КАС України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Згідно з ч.2ст.19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Державна архітектурно-будівельна інспекція України за змістом статей 6,7 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» здійснює управління у сфері містобудівної діяльності, зокрема, контроль за дотриманням законодавства, вимог будівельних норм, державних стандартів і правил, положень містобудівної документації всіх рівнів, вихідних даних для проектування об`єктів містобудування, проектної документації.

Згідно ч.1 ст.41 Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності" державний архітектурно-будівельний контроль - сукупність заходів, спрямованих на дотримання замовниками, проектувальниками, підрядниками та експертними організаціями вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил під час виконання підготовчих та будівельних робіт. Державний архітектурно-будівельний контроль здійснюється органами державного архітектурно-будівельного контролю в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Відповідно до ч.4 ст.41 Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності" посадові особи органів державного архітектурно-будівельного контролю під час перевірки мають право, серед іншого: безперешкодного доступу до місць будівництва об`єктів та до об`єктів, що підлягають обов`язковому обстеженню; складати протоколи про вчинення правопорушень, акти перевірок та накладати штрафи відповідно до закону; видавати обов`язкові для виконання приписи; проводити перевірку відповідності виконання підготовчих та будівельних робіт вимогам будівельних норм, державних стандартів і правил, затвердженим проектним вимогам, рішенням, технічним умовам, своєчасності та якості проведення передбачених нормативно-технічною і проектною документацією зйомки, замірів, випробувань, а також ведення журналів робіт, наявності у передбачених законодавством випадках паспортів, актів та протоколів випробувань, сертифікатів та іншої документації.

Процедуру здійснення заходів, спрямованих на дотримання вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил під час виконання підготовчих та будівельних робіт визначає Порядок здійснення державного архітектурно-будівельного контролю, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 23.05.2011 р. № 553 (далі - Порядок № 553).

Згідно зі ст. 17 Закон України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини"суди застосовують при розгляді справ Конвенцію та практику Суду як джерело права.

Європейський суд з прав людини, що у своєму рішенні від 10 лютого 1995 р. у справі "Аллене де Рібермон проти Франції" підкреслив, що сфера застосування принципу презумпції невинуватості є значно ширшою: він обов`язковий не лише для кримінального суду, який вирішує питання про обґрунтованість обвинувачення, а й для всіх інших органів держави.

Правова природа адміністративної відповідальності по своїй суті аналогічна кримінальній, оскільки також є публічною, пов`язана із застосування державного примусу, ініціюється органами, які наділені владними повноваження, а застосовувані санкції можуть бути доволі суттєвими для особи, включаючи позбавлення волі.

У справі "Надточій проти України" (скарга № 7460/03) Європейський суд з прав людини зазначив, що Уряд України визнав карний кримінально-правовий характер Кодексу про адміністративні правопорушення (п. 21 рішення).

Крім того, у рішенні від 22 грудня 2010 року № 23-рп/2010 Конституційного Суду України дійшов до висновку, що адміністративна відповідальність в Україні та процедура притягнення до адміністративної відповідальності ґрунтуються на конституційних принципах та правових презумпціях, які зумовлені визнанням і дією принципу верховенства права в Україні (п. 4.1).

Оскільки відповідачем не виконано вимоги закону щодо з`ясування обставин правопорушення та не дотримано процедуру притягнення до адміністративної відповідальності, а всі сумніви стосовно доведеності вини особи повинні тлумачаться на її користь, суд дійшов висновку про неправомірність притягнення позивача до адміністративної відповідальності за відсутності належних, достатніх та допустимих доказів.

Проаналізувавши доводи позивача, суддів вважає, що відповідач, який є суб`єктом владних повноважень, всупереч вимогам ч. 2 ст. 77 КАС України, не довів перед судом ані правомірності дій інспекторів щодо проведення перевірки, ані прийняття спірної постанови.

За приписами ст. 251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.

Таким чином, враховуючи, що відповідачем не надано до суду належних та допустимих доказів спростування позовних вимог позивача, а тому позовні вимоги про скасування постанови по справі про адміністративне правопорушення є обґрунтованими, законними, тому суд дійшов до висновку про їх задоволення.

Згідно ст.286 КАС України, за наслідками розгляду справи з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності місцевий загальний суд як адміністративний має право, зокрема, скасувати рішення суб`єкта владних повноважень і закрити справу про адміністративне правопорушення.

В зв`язку з цим постанова в справі про адміністративне правопорушення №1021-01-51/128 від 05.10.2017 року відносно позивача є такою, що підлягає скасуванню, а справа про адміністративне правопорушення - закриттю.

Таким чином, керуючись приписами наведених норм законодавства, оцінивши надані сторонами до матеріалів справи докази, враховуючи, що відповідачем, який заперечував проти позову, не доведено правомірність встановлення адміністративного правопорушення, не надано доказів правомірності прийнятого ним рішення, суд, враховуючи положення ст. 286 КАС України, дійшов висновку, що позов є таким, що підлягає частковому задоволенню, оскільки постанову не можна визнати обґрунтованою та такою, що прийнята у відповідності до вимог чинного законодавства, внаслідок чого вона підлягає скасуванню, а справа про адміністративне правопорушення закриттю.

Що стосується вимог позивача про стягнення з Державної архітектурно-будівельної інспекції України на його користь коштів у розмірі 13 427,90 грн. на відшкодування шкоди, заподіяної протиправними рішеннями суб`єкта владних повноважень, то вони не підлягають задоволенню виходячи з наступного.

Як вбачається з встановлених обставин справи, кошти у розмірі 13 427,90 грн. гривень добровільно сплачені позивачем на виконання постанови Корабельного районного відділу державної виконавчої служби м.Херсона Головного територіального управління юстиції у Херсонській області від 18.09.2018 року про відкриття виконавчого провадження № 57237226 щодо примусового виконання постанови №1021/01-51/128, винесеної відповідачем 05.10.2017 року.

Зазначене дає підстави вважати, що повернення таких коштів позивачу має здійснюватись на підставі та в порядку визначеному Порядком повернення коштів, помилково або надмірно зарахованих до державного та місцевих бюджетів, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 03.09.2013 № 787.

Відповідно до частини першоїстатті 139 Кодексу адміністративного судочинства України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Позивач сплатив судовий збір відповідно до вимог Закону України від 08.07.2011 N 3674-VI "Про судовий збір" в сумі 704,80 гривень, в матеріалах справи є докази на підтвердження понесення позивачем судових витрат (квитанція №38 від 02.11.2018 року), тому є підстави для стягнення з відповідача на користь позивача, зазначеної суми.

Позовні вимоги в частині стягнення витрат на правову допомогу задоволенню не підлягають у зв`язку з недоведеністю їх понесення, а саме матеріали справи не містять договору про надання правової допомоги, акту виконаних та прийнятих робіт, їх розмір, квитанцію про оплату витрати на правову допомогу.

Керуючись ст. 19 Конституції України, ст. ст. 283, 288, 289 КУпАП, ст. ст. 2, 77, 241-244, 246,286 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити частково.

Скасувати постанову №1021-01-51/128 від 05.10.2017 року, якою ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.8 ст.96 КУпАП та накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу у розмірі 5 100 грн.

Справу про адміністративне правопорушення закрити.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань юридичної особи Державної архітектурно-будівельної інспекції України, ідентифікаційний код юридичної особи 37471912 на користь ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 судовий збір у розмірі 704,80 гривень .

В решті позову відмовити.

Рішення може бути оскаржена в апеляційному порядку шляхом подання апеляційної скарги безпосередньо до П`ятого апеляційного адміністративного суду протягом десяти днів з дня його проголошення відповідно до ч. 4 ст. 286 КАС України.

У разі неявки всіх учасників справи у судове засідання, яким завершується розгляд справи, ухвалення рішення, винесеного без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні), суд підписує рішення без його проголошення.

Датою ухвалення судового рішення є дата його проголошення (незалежно від того, яке рішення проголошено - повне чи скорочене). Датою ухвалення судового рішення в порядку письмового провадження є дата складення повного судового рішення.

Відповідно до Перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства України, до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні та касаційні скарги подаються учасниками справи до або через Херсонський міський суд Херсонської області

Суддя: В.В. Прохоренко