Вирок № 91834575, 23.09.2020, Охтирський міськрайонний суд Сумської області

Справа № 583/712/17

1-кп/583/4/20

ВИРОК

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"23" вересня 2020 р. Охтирський міськрайонний суд Сумської області в складі:

головуючого судді - Сидоренка Р.В.,

при секретарях - Зубатовій І.В., Шаміладзе В.В.,

Якубович В.В.,

за участю:

прокурорів - Жмурка С.В., Заяц Д.Є.,

обвинувачених - ОСОБА_1 , ОСОБА_2 ,

захисника - Калантаєнка С.В.,

потерпілого - ОСОБА_3 ,

представника потерпілого - Собини П.М.,

розглянувши кримінальне провадження, внесене в Єдиний реєстр досудових розслідувань за № 12017200060000095 від 07.02.2017 р. по обвинуваченню

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, уродженця с. Сосонка, Охтирського району, Сумської області, не одруженого, не працюючого, освіта неповна середня, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , проживаючого за адресою: АДРЕСА_2 , раніше судимого:

1)08.06.2006 року Московським районним судом м. Харкова за ч. 3 ст. 185 КК України до 3 років позбавлення волі, на підставі ст. 75, 104 КК України звільнений від відбування покарання з іспитовим строком на 2 роки; звільнений 31.10.2007 р. по відбуттю покарання;

2)05.02.2010 року Московським районним судом м. Харкова за ст.ст. 186 ч. 2, 102, 71 КК України до 4 років 6 місяців позбавлення волі;

3)24.06.2014 року Орджонікідзевським районним судом м. Харкова за ст.ст. 186 ч. 3, 289 ч. 2, 70 КК України до 5 років позбавлення волі,

4)28.11.2019 Київським районним судом м. Полтави за ч. 2 ст. 289 КК України до 5 років позбавлення волі без конфіскації майна;

5)07.02.2020 Фрунзенським районним судом м. Харкова за ч. 2 ст. 289, ч. 4, ст. 70 КК України до позбавлення волі на строк 5 років 3 місяців без конфіскації майна;

6)02.06.2020 Київським районним судом м. Харкова за ст. 70, 71, ч. 2 ст. 286, ст. 290 КК України до 6 років 6 місяців позбавлення волі із конфіскацією всього належного йому на праві власності майна,

судимості не зняті і не погашені в встановленому законом порядку,

у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 289 КК України,

ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , громадянина України, уродженця м. Харків, РНОКПП НОМЕР_1 , не одруженого, не працюючого, освіта середня - технічна, зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_3 , раніше не судимого,

у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 185, ч. 2 ст. 289 КК України, -

ВСТАНОВИВ:

Обвинувачений ОСОБА_1 , будучи раніше засудженим за вчинення умисних, корисливих злочинів, маючи судимості, які у встановленому законом порядку не зняті і не погашені, на шлях виправлення не став, повторно, за попередньою змовою із ОСОБА_2 вчинили новий злочин за наступних обставин.

Так, обвинувачений ОСОБА_1 , 06.02.2017 року разом із своїм товаришем ОСОБА_2 , вирішили вчинити незаконне заволодіння транспортним засобом. У вказаний день ОСОБА_1 та ОСОБА_2 на автомобілі ВАЗ 21063 днз. « НОМЕР_2 », що належить ОСОБА_2 , з метою заволодіння транспортним засобом із м. Харків приїхали до м. Охтирки. 07.02.2017 близько 03:00 год., перебуваючи на території двору багатоповерхового будинку №5, по вул. Перемоги (Леніна), у м. Охтирці, Сумської області, помітили автомобіль ВАЗ 21214 синього кольору, днз « НОМЕР_3 », що належить потерпілому ОСОБА_3 , та за попередньою змовою, яка виразилася у розподіленні ролей, вирішили заволодіти автомобілем.

Продовжуючи реалізовувати свій злочинний умисел направлений на незаконне заволодіння транспортним засобом, ОСОБА_1 , будучи особою, яка раніше вчинила незаконне заволодіння транспортним засобом, відкрив незамкнені двері вищевказаного автомобіля та проник до його салону, а ОСОБА_2 , у свою чергу, пішов до свого автомобіля та почав спостерігати за навколишньою обстановкою. Перебуваючи в середині автомобіля ОСОБА_1 , керуючись умислом спрямованим на незаконне заволодіння транспортним засобом, умисно, таємно, повторно, з корисливих мотивів, маючи навики щодо викрадань автотранспорту, за допомогою витягання із замка запалення фішки запалення завів автомобіль та почав рухатись в бік м. Харків, тобто незаконно заволодів транспортним засобом. В цей час ОСОБА_2 помітивши, що ОСОБА_1 почав рухатися на викраденому автомобілі, поїхав його супроводжувати та спостерігати за навколишньою обстановкою.

Згідно з висновком судової автотоварознавчої експертизи №19/119/9-4/50е від 23.02.2017 ринкова вартість легкового автомобіля марки ВАЗ 21214 на час вчинення злочину становить - 110227 (сто десять тисяч двісті двадцять сім) гривень 92 копійки.

Вчиняючи вказані злочинні дії ОСОБА_1 та ОСОБА_2 розуміли їх суспільну небезпечність, усвідомлювали можливість настання суспільно - небезпечних наслідків у вигляді спричинення матеріальної шкоди потерпілому ОСОБА_3 на загальну суму 110227 гривень 92 копійки та бажали їх настання, тобто діяли з прямим умислом.

На даний момент майно повернуто потерпілому.

Крім того, ОСОБА_2 досудовим слідством обвинувачується у тому, що 08 лютого 2017 року перебуваючи біля будинку 50Б, по вул. Командора Убаревича, в м. Харкові, керуючись раптово виниклим умислом, спрямованим на незаконне заволодіння чужим майном, із автомобіля ВАЗ 21214 днз « НОМЕР_3 », що належить потерпілому ОСОБА_3 , умисно, таємно, з корисливих мотивів, викрав автомобільну магнітолу «Sony CDX - GT670U», чим завдав потерпілому ОСОБА_4 матеріальну шкоду. Після чого викрадену магнітолу відніс до себе додому, тобто розпорядився викраденим майном на власний розсуд.

Згідно з висновком судової товарознавчої експертизи №19/119/9-3/605е від 21.02.2017 року ринкова вартість автомобільної магнітоли «Sony CDX - GT670U», становить 387 (триста вісімдесят сім) гривень.

Учиняючи вказані злочинні дії, ОСОБА_2 розумів їх суспільну небезпечність, усвідомлював можливість настання суспільно - небезпечних наслідків у вигляді спричинення матеріальної шкоди потерпілому ОСОБА_4 на загальну суму 387 гривень та бажав їх настання, тобто діяв з прямим умислом.

На даний момент майно повернуто потерпілому.

В судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_1 свою вину у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 289 КК України визнав частково та пояснив, що у той період йому необхідно було зайняти кошти у брата на ремонт власного авто, який мешкає у м. Охтирці. На той момент він був знайомий із ОСОБА_2 , та оскільки у того був власний автомобіль, попросив його звозити у м. Охтирку до брата. У вказаний в обвинувальному акті день вони виїхали до м. Охтирка. Приїхали вже у вечірній час. За кермом автомобіля знаходився він. Він заходив до брата, але грошей у нього не зайняв. Тоді вирішив викрасти автомобіль Нива. Вони проїхались містом та він виявив у одному із дворів автомобіль, який перебував у дворі багатоквартирного будинку центрі міста. Про свій намір ОСОБА_2 нічого не повідомляв. Поки ОСОБА_2 спав у власному авто він пішов у той двір. Підійшов до авто та проник в салон автомобіля відкривши передні дверцята та завів його без використання ключа запалення. Замок блокування керма зламав. Цим автомобілем він поїхав до м. Харкова, а ОСОБА_2 прослідував за ним на своєму автомобілі. За допомогу він віддав ОСОБА_2 магнітолу викрадену із салону цього авто та залишив її у дворі будинку за місцем власного проживання. ОСОБА_2 пояснив, що зазначене авто йому віддав знайомий для подальшого продажу. У знайомого згодом вирубав ідентифікаційний номер в кузові автомобіля. Через деякий час йому зателефонував раніше знайомий хлопець на прізвище ОСОБА_7 та запропонував продати це авто зацікавленим особам. Коли він приїхав на місце, зустрівся із людьми, які мали намір її придбати. За ним приїхав на місце й ОСОБА_2 на власному авто. Із ОСОБА_2 ці хлопці розмовляли з приводу придбання складових салону до ВАЗ 2106. Вони оглянули салон викраденого автомобіля та домовились про зустріч з приводу придбання авто в м. Красний Кут. За автомобіль він мав намір отримали близько 700 доларів США. На місце вони поїхали разом із ОСОБА_2 , який віз за попередньою домовленістю на продаж зазначеним особам диван із задньої частини салону ВАЗ 2106 та мав відвезти його потім додому. Із собою він взяв також знайому ОСОБА_8 , яка про крадіжку ним автомобіля Нива нічого не знала. Дорогою автомобіль Нива скинуло з дороги тому на місце вони його добуксирували автомобілем ОСОБА_2 на місці їх затримали працівники поліції. Насправді ОСОБА_2 нічого не знав про викрадення ним автомобіля, а на досудовому слідстві він його оговорив так як на нього чинився моральний тиск.

Обвинувачений ОСОБА_2 в судовому засіданні свою вину у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 185, ч. 2 ст. 289 КК України не визнав та пояснив, що ОСОБА_1 є його знайомим. У нього також є знайомий ОСОБА_7 який займається ремонтом автомобілів. Того дня він приїхав до ОСОБА_7 в гараж. Там вже знаходився ОСОБА_1 , який віддав ОСОБА_7 автомобіль для ремонту. Після огляду з`ясувалась вартість ремонту. ОСОБА_1 попросив його звозити до м. Охтирка до родичів, щоб позичити кошти на запчастини. Він погодився. Близько 22:00 год. вони поїхали до м. Охтирки його автомобілем ВАЗ 2106. Спочатку автомобіль він вів, однак згодом передав керування цим транспортним засобом своєму товаришу. На місце вони приїхали коли було вже темно. Він дрімав в салоні, а коли відкрив очі, то помітив перед собою автомобіль Нива та ОСОБА_1 , який повідомив, щоб слідував за ним назад до м. Харкова. Коли вони приїхали він поставив автомобіль у гараж та пішов додому. ОСОБА_1 віддав йому по приїзду авто магнітолу «Соні» як подяку за допомогу. В подальшому цю магнітолу в нього вилучили працівники поліції. За декілька днів він знову з`явився у гаражі ОСОБА_7 , бо той повідомив, що є бажаючі придбати внутрішню комплектацію салону його автомобіля (карти дверей, передні сидіння, задній диван). Коли він прибув на місце, то там вже знаходився ОСОБА_1 та спілкувався із незнайомцями з приводу продажу автомобіля «Нива». Вони оглядали цей автомобіль. Він цим же людям показав салон його авто. Вони домовились про придбання ними салону та разом із ОСОБА_1 прибути в обумовлене місце для завершення угоди. Віз з`їздив додому, взяв комплектуючі до салону та вони разом виїхали до міста, де мали зустрітись. Коли прибули на місце їх затримали працівники поліції. Під час допиту працівники поліції застосовували відносно нього фізичну силу, погрожували застосуванням електроструму, і через це він обмовив себе. Насправді ж він не знав, що ОСОБА_1 цим автомобілем заволодів незаконно.

Незважаючи на часткове визнання своєї вини ОСОБА_1 та не визнання своєї вини ОСОБА_2 їх вина, у незаконному заволодінні транспортним засобом підтверджується зібраними у кримінальному провадженні та дослідженими під час судового розгляду наступними доказами.

Показами потерпілого ОСОБА_3 , який в судовому засіданні пояснив, що того вечора близько 18:00 год. він залишив належний йому автомобіль ВАЗ 21214 синього кольору, днз « НОМЕР_3 » 2008 року випуску, який придбав у 2011 році, за місцем мешкання у дворі багатоповерхового будинку по вул. Перемоги, 5, у м. Охтирці. Наступного ранку о 6:00 год. вийшовши на подвір`я виявив відсутність авто. Про подію повідомив в міліцію. В автомобілі була встановлена магнітола марки «Соні», у салоні знаходились 2 диски щеплення. Також автомобіль був обладнаний сигналізацією. За 3 дні йому зателефонували працівники поліції та повідомили про те, що знайшли викрадений автомобіль у Харківській обл.. Оглянувши автомобіль впізнав його. У ньому було пошкоджене заднє праве крило, в середині була відсутня авто магнітола, з салону зникли диски щеплення та сумка з речами. Він бачив також обвинувачених які розповідали про те, що саме вони вчинили крадіжку належного йому автомобіля.

Також вина обвинуваченого підтверджується:

Показами допитаного свідка ОСОБА_15 , який в судовому засіданні пояснив, щовін є працівником поліції та із 6 на 7 лютого 2017 року заступив на службу з 23-00 до 05-00 год. разом зі ст. сержантом поліції ОСОБА_16 . 07.02.2017 вони несли службу на маршруті патрулювання №5, в м. Охтирці, а саме - патрулювали по вул. Перемоги, пров. Малиновому, вул. Чкалова. Обходили всі багатоповерхівки, двори по цих вулицях. Суміжний маршрут був у поліцейського ОСОБА_17 , тобто був поділений між ними. Приблизно після 00-30 год. йому зателефонував ОСОБА_17 на мобільний телефон і повідомив, що у дворі житлового будинку по АДРЕСА_4 , на території якого він патрулював, знаходиться підозрілий автомобіль ВАЗ 2106 сірого кольору із номерами з харківською реєстрацією. Коли він зі своїм напарником ОСОБА_16 проходили за вказаною адресою, то бачили, що в дворі дійсно стояв автомобіль ВАЗ 2106 сірого кольору з харківськими номерами. За кермом даного автомобіля перебувала якась особа. Пороте, хто саме він не бачив, так як було темно, інших осіб в автомобілі не було. Вони записали номера авто, відмітили час, коли його побачили і повідомили чергового у відділ поліції, так як такою була вказівка начальника поліції. Після цього пішли на свій маршрут. Через деякий час вони знову зайшли за цією адресою. Та особа продовжувала сидіти за кермом цього ж автомобіля закриваючи обличчя. І третього разу близько 02.30 год. коли проходили поруч, той чоловік також сидів за кермом цього ж авто. Однак вже після 4:00 год. автомобіля не було. Вранці він повідомив усі обставини, за результатами проведеного патрулювання своєму начальнику.

Показами допитаного свідка ОСОБА_17 , який в судовому засіданні пояснив, що він є працівником поліції та з напарником ОСОБА_18 заступив на зміну в лютому 2017 року на 5 маршрут: вул. Перемоги (колишня вул. Леніна) № 7,8,9,10,13 та вул. Чкалова і вул. Чапаєва. Патрулювали кожен двір, де є майданчики з автомобілями. Зміна у них тривала із 23-00 год. по 05-00 год. Вони робили обхід і зайшли у двір повул. Перемоги, 5, де побачили підозрілий автомобіль ВАЗ 2106, який стояв біля цегляної споруди біля майданчика. Незважаючи на те, що даний двір не входив до їх маршруту патрулювання, йому здався цей автомобіль підозріливим. На той час в автомобілі сидів один чоловік. Хто саме йому не було видно, так як було темно, інших осіб у дворі не бачив. Він записав номер автомобіля і зателефонував напарнику з іншого наряду повідомивши про цей автомобіль. Вперше у двір за вказаною адресою вони заходили близько 24-00 год.. Бачили, що хтось сидів в тому автомобілі, вдруге - близько 2 год. Автомобіль знаходився на тому ж місці, але не пам`ятає, чи знаходився в ньому хто-небудь. Коли вони з напарником з`явилися за цією адресою близько 4 год., автомобіля вже не було, про даний інцидент вони доповіли черговому відділу поліції, а вранці йому зателефонував начальник поліції і повідомив про угон автомобіля. Після цього він в телефонному режимі доповів про події, що сталися під час патрулювання.

Показами допитаного свідка ОСОБА_19 , який в судовому засіданні пояснив, що обвинувачений ОСОБА_1 приходиться йому двоюрідним братом, але вони рідко спілкуються. У лютому місяці 2017 року, коли саме не пам`ятає, ОСОБА_1 був у нього, пояснюючи тим, що їде проїздом із м. Суми до м. Харків. Цей візит був у пізній час, його батьки вже відпочивали. ОСОБА_1 був сам, він із ним поспілкувався в коридорі хвилин 10-20, після чого поїхав, але на якому транспортному засобі йому не відомо, він цим не цікавився й більше із братом не зустрічався. Зазначеними показами спростовується покази обвинуваченого про те, що він приїздив за грошима до брата і підтверджує те, що метою його візиту до міста була інша мета - незаконне заволодіння транспортом.

Показами допитаного як свідка ОСОБА_20 , який в судовому засіданні пояснив, що є начальником Охтирського ВП та йому відомо про те, що 07 лютого 2017 року з території двору по АДРЕСА_4 , був викрадений автомобіль Нива ВАЗ 21216. Тоді ж вночі здійснювали патрулювання за даною адресою працівники Охтирського ВП, від яких надійшло повідомлення про те, що у дворі житлового будинку по АДРЕСА_4 , звідки був викрадений автомобіль Нива ними був виявлений автомобіль ВАЗ 2106 сірого кольору з харківськими номерами. Із запису відеокамери, яка встановлена на перехресті вул. Батюка, вбачається, що із двору зазначеного вище житлового будинку по вул. Перемоги, 5, в м. Охтирці автомобілі Нива і ВАЗ 2106 виїжджали рано вранці, спочатку автомобіль ВАЗ, потім Нива. За номерним знаком автомобіля ВАЗ 2106 було встановлено, що на водія даного транспортного засобу, яким виявився ОСОБА_2 та на якого раніш складався протокол про адміністративне правопорушення. Крім того, при огляді автомобіля ВАЗ 2106 в дворі житлового будинку по АДРЕСА_4 , працівниками поліції виявлено відбитки взуття, які знаходилися біля вказаного автомобіля, з чого вбачалася причетність даних осіб до викрадення автомобіля Нива. В зв`язку із даним подіями ним, як керівником відділу поліції, були задіяні заходи особистого пошуку, в ході яких через соціальні мережі встановлено знайомих ОСОБА_2 , які займаються продажем автомобілів. З метою встановлення викрадачів автомобіля Нива, на яких, як він вважав, могло вказати оточення ОСОБА_2 .. Він зателефонував товаришу із контактів ОСОБА_2 , представився особою з м. Красний Кут, Харківської області, та домовився із ним про придбання салону автомобіля ВАЗ 2101. Після чого, він разом з інспектором ОСОБА_21 і начальником штабу ОСОБА_22 , на автомобілі ОСОБА_21 «Нива», такої ж моделі, як викрадена, поїхали у м. Харків до обумовленого напередодні гаражного кооперативу. Там їм запропонували кілька транспортних засобів, серед яких був автомобіль ВАЗ 2106. В розмові вони запитали про запчастини до автомобіля Нива, на що їм повідомили, що у ОСОБА_2 є Нива на продаж і зателефонували до ОСОБА_2 та оскільки з ним не вдалося зв`язатися, дали номер телефону ОСОБА_1 . Він зателефонував до останнього та почав розмову про запчастини до автомобіля Нива, на що ОСОБА_1 запропонував йому автомобіль Нива у зборі за 700 доларів, який може продати без документів. Після того, як був названий рік випуску вказаного автомобіля, він зрозумів, що це саме той автомобіль Нива, який ними розшукується, і погодився на пропозицію. Про зустріч домовилися в тому ж гаражному кооперативі, куди через деякий час заїхав автомобіль Нива, під керуванням ОСОБА_1 та за ним автомобіль ВАЗ 2106, під керуванням ОСОБА_2 . Під час огляду автомобіля Нива він побачив, що номер на двигуні вирубаний, на що ОСОБА_1 пояснив, що автомобіль з м. Донецька. Оглянувши автомобіль він зрозумів, що це саме той автомобіль, який був викрадений в м. Охтирці. При цьому, не звернув увагу на наявність викраденої магнітоли. Вони домовились зустрітися наступного дня у м. Красний Кут з метою, начебто, придбати обумовлений автомобіль. Усі перемовини з приводу придбання автомобіля Нива та салону з автомобіля ВАЗ 2106 велися із ОСОБА_1 . На місце зустрічі приїхав ОСОБА_1 на автомобілі Нива, який буксирував автомобіль ВАЗ 2106 під керуванням ОСОБА_2 , також з ними була якась дівчина. В результаті буксирування автомобіль «Нива» отримав ушкодження і це стало приводом для подальшого обговорення вартості автомобіля, для чого він запропонував ОСОБА_1 та ОСОБА_2 пройти у кафе, де вони і були затримані та в подальшому доставлені до м. Охтирка.

Показами допитаного як свідка ОСОБА_21 , який в судовому засіданні пояснив, що є працівником поліції та на час викрадення автомобіля Нива 07.02.2017 працював старшим інспектором з державного нагляду. Йому відомо, що у зазначену дату було викрадено автомобіль ВАЗ 2121. В той день працівниками поліції ОСОБА_15 та ОСОБА_17 здійснювалось патрулювання по вул. Перемоги, в м. Охтирці. Під час патрулювання ними помічено автомобіль ВАЗ 2106 д.н.з. НОМЕР_2 в дворі багатоповерхівки по вул. Перемоги, 5. Відносно вказаного автомобіля було перевірено державний номер та встановлено, що керує автомобілем ОСОБА_2 . За допомогою соціальних мереж встановлений знайомий ОСОБА_2 . ОСОБА_24 , на його сторінці по фотосвітлинах було зрозуміло, що він займається автомобілями, там же знаходився і номер телефону вказаної особи. Чи-то начальник міліції ОСОБА_20 чи-то інспектор Охтирського ВП ОСОБА_22 зателефонували йому на предмет придбання кузова автомобіля ВАЗ і домовились про зустріч. В зв`язку з цим він разом із ОСОБА_20 та ОСОБА_22 поїхали у м. Харків, де в гаражному кооперативі їм запропонували кілька автомобілів, серед яких ними був помічений автомобіль ВАЗ 2101. В ході розмови щодо запчастин на автомобіль Нива їм повідомили, що є такий транспортний засіб, але він без документів, так як з м. Донецька. Спочатку до гаражного кооперативу приїхав ОСОБА_2 на автомобілі ВАЗ 2106, а потім ОСОБА_1 на автомобілі ВАЗ 2121 синього кольору з донецькими номерними знаками. При огляді даного автомобіля було виявлено, що номер кузова був збитий, але в багажному відділенні є дубльована табличка з номером кузова, оглянувши яку вони впевнились, що це саме той викрадений автомобіль, що належить мешканцю м. Охтирка, при цьому, не звернув увагу на наявність викраденої магнітоли. Переговори про продаж автомобіля «Нива» вів ОСОБА_1 з ОСОБА_20 . З приводу придбання автомобіля вони домовились зустрітися наступного дня в м. Красний Кут Харківської області біля кафе «Баварія», так як представилися мешканцями м. Красний Кут. На зустріч прибули ОСОБА_1 , ОСОБА_2 та ще якась невідома раніше дівчина, автомобіль ВАЗ 2121 «Нива» зазнав ушкодження у виді розбитого заднього крила і бампера та буксирувався автомобілем під керуванням ОСОБА_2 .. Вони приїхали несвоєчасно, хто яким автомобілем приїхав не пам`ятає. У кафе «Баварія» при передачі грошей ОСОБА_1 та ОСОБА_2 були затримані.

Показами допитаного свідка ОСОБА_22 , який в судовому засіданні пояснив, що взимку 2017 року в м. Охтирці була серія крадіжок автомобілів. В ході відпрацювання території з метою попередження крадіжок виставлялись скриті пости поліцейських патрульних по території міста, одним з цих постів був помічений автомобіль ВАЗ 2106, яким керував ОСОБА_2 . Встановивши анкетні дані вказаної особи і помоніторивши соціальні мережі Інтернету, ними були встановлені знайомі ОСОБА_2 , які займалися продажем автомобілів та запчастин до них, що, на їх думку, могло допомогти у пошуках осіб, причетних до викрадення автомобіля ВАЗ 2121. В зв`язку з цим він разом з ОСОБА_20 та ОСОБА_21 , домовившись попередньо по телефону, вказаному на сторінці у соціальній мережі, про зустріч у м. Харкові, приїхали до обумовлених кооперативних гаражів, де спочатку спілкувалися з ОСОБА_24 , який пропонував їм деякі автомобілі. В розмові вони запитали про запчастини на автомобіль «Ниву». Усі перемовини з приводу автомобілів вів ОСОБА_20 , який в телефонному режимі спілкування з ОСОБА_1 домовився за 700 доларів США придбати автомобіль «Нива». Через деякий час приїхали автомобіль Нива, під керуванням ОСОБА_1 , а потім автомобіль ВАЗ 2106, під керуванням ОСОБА_2 . Оглянувши даний автомобіль «Нива» ними було встановлено, що номер кузова даного автомобіля співпадає з номером кузова автомобіля «Нива», який був викрадений в м. Охтирці. Крім того, спільним був колір автомобілів та малася корозія на нижній частині дверей. Однак, чи була в наявності магнітола, не звернув увагу. Вони домовились зустрітися в м. Красний Кут, Харківської області, щоб передати гроші за автомобіль. Приїхали раніше, викликали працівників поліції і очікували. Прибули на зустріч ОСОБА_1 , ОСОБА_2 та ще невідома дівчина. При огляді автомобіля було виявлено, що ВАЗ 2121 має пошкодження, в результаті буксирування ВАЗ 2106 вдарив «Ниву», в зв`язку з чим почалася розмова про зменшення вартості автомобіля, яку вони запропонували ОСОБА_1 та ОСОБА_2 провести у кафе, де останні і були затримані працівниками поліції.

Зазначені покази у їх сукупності спростовують покази обвинуваченого ОСОБА_2 про те, що він проспав на пасажирському сидінні в салоні авто і не знав про крадіжку, адже він перебував в салоні саме на водійському сидінні та вживав заходів до приховування обличчя, що свідчить про причетність останнього до вчинення злочину.

Показами свідка ОСОБА_7 , який показав що із обвинуваченими знайомий. Обвинувачені приїздили до нього в гараж, де він займається ремонтом авто, та домовлялись про продаж деталей. Залишили тормозні диски, які в подальшому були вилучені поліцією. Пам`ятає, що приїздили люди та запитували про деталі для салону авто. Він зателефонував ОСОБА_2 який приїхав на зустріч також приїздив на місце і ОСОБА_1 . Хто саме і у якій послідовності приїжджав не бачив. Пам`ятає, що ОСОБА_2 хотів продати запчастини до авто ВАЗ 2106. Про що саме домовлялись не знає.

Показами допитаної в якості свідка ОСОБА_8 , яка показала, що на той час вона підтримувала стосунки із обвинуваченим ОСОБА_1 08.02.2017 р. ОСОБА_1 запропонував їй проїхатись із ним щоб продати авто. Вона погодилась. Вже в темний час доби в районі «Солоницівки» її забрав ОСОБА_1 і вони поїхали за межі міста. Він управляв автомобілем «Нива», із ним також був його знайомий ОСОБА_2 , який також їхав автомобілем ВАЗ, і якого вона бачила до цього тільки одного разу, їх познайомив ОСОБА_1 . Дорогою автомобілем «Нива» в`їхали в замет. Все ж десь за 3 години добрались до місця зустрічі, де хлопців відразу затримали працівники поліції. Про те, що автомобіль «Нива» був викрадений вона нічого не знала. ОСОБА_2 також їхав з метою продати тим хлопцям якість речі.

Також вина обвинувачених ОСОБА_1 та ОСОБА_2 підтверджується наявними у справі письмовими доказами.

Протоколом огляду місця події від 07.02.2017 з фото таблицею до нього, в ході якого була оглянута територія двору багатоповерхового будинку №5, по вул. Перемоги (Леніна), в м. Охтирці, Сумської області , звідки викрадений автомобіль марки ВАЗ 2121 «Нива», під час якого виявлено і зафіксовано слід взуття з допомогою масштабної фотозйомки (том. 1, а.с. 134-139).

Протоколом огляду місця події від 09.02.2017 з DVD - R диском до нього, в ході якого за участю потерпілого ОСОБА_28 в м. Краснокутськ була оглянута ділянка місцевості навпроти будинку № 131 , під час якого виявлено та вилучено автомобілі марки ВАЗ 2121 «Нива» (автомобіль потерпілого) та ВАЗ 21063 днз. « НОМЕР_2 ». Зазначені обставини були зафіксовані за допомогою відео зйомки та переглянуті в судовому засіданні (том. 1, а.с. 140-141).

Постановою про визнання речових доказів та передачу їх на зберігання від 09.02.2017, якою вилучені в ході досудового розслідування DVD - R диск визнаний речовим доказом та прилучений до кримінального провадження № 12017200060000095 (том. 1, а.с. 142).

Протоколом огляду речей та документів від 09.02.2016, в ході якого в кабінеті № 18, Охтирського ВП ГУНП (колишній Охтирський МВ УМВС) України в Сумській області ОСОБА_1 добровільно видав свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу НОМЕР_5 на автомобіль ВАЗ 2101, свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу НОМЕР_6 на автомобіль ВАЗ 2106 днз НОМЕР_7 , довіреність ВРЛ № 175985, довіреність ВСТ № 286772, страховий поліс АИ 3410367 на авто ВАЗ 2106 днз НОМЕР_7 , розписку від ОСОБА_29 , мобільний телефон Samsung SM - B105E з сім карткою Лайф Сел номер НОМЕР_8 , в`язку ключів із 6 шт. та 2 магнітних, які були вилучені та запаковані (том. 1, а.с. 145-146).

Постановою про визнання речових доказів та передачу їх на зберігання від 09.02.2017, відповідно до якої, вилучені в ході досудового розслідування свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу НОМЕР_5 на автомобіль ВАЗ 2101, свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу НОМЕР_6 на автомобіль ВАЗ 2106 днз НОМЕР_7 , довіреність ВРЛ № 175985, довіреність ВСТ № 286772, страховий поліс АИ 3410367 на авто ВАЗ 2106 днз НОМЕР_7 , розписка від ОСОБА_29 , мобільний телефон Samsung SM - B105E з сім карткою Лайф Сел номер НОМЕР_8 визнано речовими доказами в кримінальному провадженні № 12017200060000095, вилучений мобільний телефон Samsung SM - B105E передано на зберігання до камери зберігання речових доказів Охтирського ВП (том. 1, а.с. 148).

Постановою про визнання речових доказів та передачу їх на зберігання від 09.02.2017, відповідно до якої вилучені в ході досудового розслідування мобільний телефон Samsung Гелексі Едванс - С з сім карткою «Київстар» № НОМЕР_9 , мобільний телефон «Nokia E - 71» з сім карткою «Лайф Селл» № НОМЕР_10 , банківську картку Альфа Банк № НОМЕР_11 , засвідчену копію довіреності НВА 502607, страховий поліс № АЕ 4488124, свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу НОМЕР_12 визнано речовими доказами в кримінальному провадженні № 1201720006000009 (том. 1, а.с. 158).

Протоколом огляду місця події від 09.02.2017, в ході якого в кабінеті № 18, Охтирського ВП ГУНП (колишнього Охтирського МВ УМВС України в Сумській області) ОСОБА_2 добровільно видав мобільний телефон Samsung Гелексі Едванс - С з сім карткою «Київстар» № НОМЕР_9 , мобільний телефон «Nokia E - 71» з сім карткою «Лайф Селл» № НОМЕР_10 , банківську картку «Альфа Банк» № НОМЕР_11 , засвідчену копію довіреності НВА 502607, страховий поліс № АЕ 4488124 на автомобіль ВАЗ 21063 днз НОМЕР_2 , свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу НОМЕР_12 на автомобіль ВАЗ 21063 днз НОМЕР_2 , які були вилучені та запаковані (том. 1, а.с. 160-161). Даним протоколом доводиться та обставина, що саме обвинувачений ОСОБА_2 дійсно користувався за довіреністю автомобілем ВАЗ 21063. Інші ж вилучені речі для даного кримінального провадження доказового значення не мають.

Постановою про визнання речових доказів та передачу їх на зберігання від 10.02.2017 року, якою вилучені в ході досудового розслідування ботинки 44 розміру чорного кольору «World Line», ботинки 41 розміру коричневого кольору «Tornadics», визнано речовими доказами в кримінальному провадженні № 1201720006000009 (том. 1, а.с. 168).

Протоколом огляду місця події від 09.02.2017, відповідно до якого під час огляду гаражу №НОМЕР_15, за адресою АДРЕСА_6 , виявлено і вилучено два диски зчеплення з серійними номерами відповідно ТАРА 70 - 1601130, ТА 130-1601130, які також належать потерпілому та перебували в салоні викраденого у нього авто (том. 1, а.с. 177).

Висновком судової автотоварознавчої експертизи №19/119/9-4/50е від 23.02.2017, згідно якого ринкова вартість легкового автомобіля марки ВАЗ 21214 реєстраційний номер НОМЕР_3 на час вчинення злочину становить - 110227,92 гривень (сто десять тисяч двісті двадцять сім) гривень 92 копійки (том. 1, а.с. 180-185).

Протоколом проведення слідчого експерименту із застосуванням технічних засобів фіксації від 09.02.2017, з доданим до нього CD - R диском, в ході якого підозрюваний ОСОБА_1 безпосередньо на місці показав де саме знаходився автомобіль ВАЗ яким він незаконно заволодів. Таким чином судом встановлено, що покази обвинуваченого ОСОБА_1 про місце і спосіб незаконного заволодіння автомобілем є повністю підтвердженими, оскільки останній дійсно в повній мірі орієнтується на місцевості та вказав дійсне розташування транспортного засобу в ніч незаконного заволодіння ним. (том. 1, а.с. 197-202).

Постановою про визнання речових доказів та передачу їх на зберігання від 10.02.2017, відповідно до якої вилучені в ході досудового розслідування 2 CD - R диска, визнано речовими доказами в кримінальному провадженні № 1201720006000009 (том. 1, а.с. 214).

Протоколом проведення слідчого експерименту із застосуванням технічних засобів фіксації від 09.02.2017 з доданим до нього CD - R диском та переглянутим наявним у ньому відеозаписом слідчої дії, в ході якого підозрюваний ОСОБА_2 ,повідомив про обставини вчинення інкримінованого йому злочину - угону автомобіля ВАЗ. Із змісту даного протоколу вбачається та обставина, що обвинувачений ОСОБА_2 орієнтується на місцевості у місці вчинення злочину незважаючи на те, що у місті Охтирці перебував вперше. (том. 1, а.с. 207-212).

У суду немає підстав для визнання зазначеного доказу недопустимим, як про це зазначає захисник обвинуваченого ОСОБА_2 , оскільки вказана слідча дія була проведена у відповідності до норм кримінального процесуального законодавства та в присутності захисника і була спрямована насамперед на відтворення на місці вчинення злочину обстановки та події, а не його безпосереднього допиту. Доказів істотного порушення прав і свобод на той час підозрюваного ОСОБА_2 суду не надано.

Також суд вважає покази обвинуваченого ОСОБА_2 про вчинення відносно нього психологічного тиску з боку працівників поліції надуманими та спрямованими на ухилення від відповідальності за скоєне. Сам обвинувачений із цього приводу із заявами про злочин до правоохоронних органів не звертався, будь-яких інших доказів із цього приводу суду не надано.

У доведення вини обвинувачених прокурором надано висновок судової трасологічної експертизи №19/119/6-2/223е від 27.02.2017, з фото таблицею до неї, згідно якого сліди низу підошви взуття, зафіксовані у 2 гіпсових зліпках, надані на дослідження в пакетах Експертної служби МВС України за № 2553119 та № 3097727 за фактом незаконного заволодіння 07.02.2017 ОСОБА_1 та ОСОБА_2 автомобілем ВАЗ 2121 д.н.з. НОМЕР_3 ОСОБА_3 по АДРЕСА_4 , придатні для встановлення групової належності взуття і непридатні для індивідуальної ідентифікації взуття, що їх залишило. Сліди низу підошов взуття, зафіксовані у 2 гіпсових зліпках, надані на дослідження в пакетах Експертної служби МВС України за № 2553119 та № 3097727, залишені чоловічими черевиками осінньо - весняного сезону. Слід низу підошви взуття, зафіксований в гіпсовому зліпку, наданий на дослідження в пакеті Експертної служби МВС України за № 2553119, залишений взуттям того ж типу, що і взуття на ліву ногу, надане на дослідження в господарчому пакеті №1. Слід низу підошви взуття, зафіксований в гіпсовому зліпку, наданий на дослідження в пакеті Експертної служби МВС України за № 3097727, залишений взуттям того ж типу, що і взуття на праву ногу, надане на дослідження в господарчому пакеті №1. Слід низу підошви взуття, зафіксовані в гіпсових зліпках, надані на дослідження в пакетах Експертної служби МВС України за № 2553119 та № 3097727, залишені не взуттям, наданим на дослідження в господарчому пакеті №2, а іншим взуттям. (том. 1, а.с. 188-195). Однак зазначений висновок суд не може взяти до уваги оскільки у матеріалах відсутні докази законності вилучення гіпсових зліпків взуття підчас огляду місця події.

З огляду на викладене також і протокол огляду місця події від 09.02.2017, відповідно до якого на території Охтирського ВП ГУНП (колишнього Охтирського МВ УМВС України в Сумській області) по вул. Незалежності, 29, в м. Охтирці, оглянутий автомобіль ВАЗ 21063 днз НОМЕР_2 , із багажника якого було виявлено ботинки 44 розміру чорного кольору «World Line», ботинки 41 розміру коричневого кольору «Tornadics», які були вилучені та запаковані (том. 1, а.с. 163-164) не може вважатись належним доказом по справі.

Таким чином, вина обвинуваченого ОСОБА_1 знайшла своє підтвердження в судовому засіданні і його дії суд кваліфікує за ч. 2 ст. 289 КК України - незаконне заволодіння транспортним засобом з будь - якою метою, вчинене за попередньою змовою групою осіб, повторно.

Обставин, які пом`якшують покарання ОСОБА_1 , відповідно до ст. 66 КК України, суд не знаходить, адже вважає його покази щодо непричетності до вчинення зазначеного злочину ОСОБА_2 не правдивими та такими, що спрямовані на пом`якшення його відповідальності за скоєне.

Обставини, які обтяжують покарання ОСОБА_1 , відповідно до ст. 67 КК України, судом також не встановлені.

При призначенні покарання ОСОБА_1 суд, у відповідності до ст.ст. 65-67 КК України, враховує ступінь тяжкості вчиненого злочину, який, згідно ст. 12 КК України відноситься до тяжких злочинів, особу винуватого, який за місцем проживання характеризується посередньо, на обліку у наркологічному диспансері та психоневрологічному диспансері не перебуває, враховує його вік та сімейний стан, відсутність обставин, що обтяжують покарання, а також те, що він раніше неодноразово судимий за вчинення корисливих злочинів (у тому числі за незаконне заволодіння транспортними засобами), на шлях виправлення не став та з урахуванням наведеного вважає за доцільне призначити ОСОБА_1 покарання в межах санкції ч. 2 ст. 289 КК України у виді позбавлення волі, оскільки саме такий вид покарання буде необхідний і достатній для його виправлення та попередження нових злочинів. Також щодо обвинуваченого слід застосувати додаткове покарання у вигляді конфіскації усього належного йому на праві власності майна.

Враховуючи те, що обвинуваченого засуджено вироком Київського районного суду м. Харкова від 02.06.2020 до реального відбування покарання, суд вважає необхідним визначити остаточне покарання ОСОБА_1 на підставі ч. 4 ст. 70 КК України за сукупністю злочинів, оскільки він вчинив даний злочин до постановлення вироку від 02.06.2020 року.

Зарахувати у строк покарання, призначеного ОСОБА_1 час перебування в Державній установі «Харківський слідчий ізолятор» та у Державній установі «Сумський слідчий ізолятор» починаючи з 09.07.2017 року по день постановлення вироку по зазначеній справі і час перебування під вартою за даним злочином починаючи із 09.02.2017 по дату внесення застави - 13.03.2017 р..

Так,відповідно до ч. 5 ст. 72 КК України, із змінами, внесеними Законом України «Про внесення змін до Кримінального кодексу України щодо удосконалення порядку зарахування судом строку попереднього ув`язнення у строк покарання» №838-VIII від 26 листопада 2015 року, зарахування судом строку попереднього ув`язнення у разі засудження особи до позбавлення волі в межах того самого кримінального провадження, у межах якого до особи було застосовано попереднє ув`язнення, проводиться з розрахунку один день попереднього ув`язнення за два дні позбавлення волі.

У строк попереднього ув`язнення включається строк:

а) затримання особи без ухвали слідчого судді, суду;

б) затримання особи на підставі ухвали слідчого судді, суду про дозвіл на затримання;

в) тримання особи під вартою як запобіжний захід, обраний суддею, судом на стадії досудового розслідування або під час судового розгляду кримінального провадження;

г) перебування обвинуваченого у відповідному стаціонарному медичному закладі при проведенні судово-медичної або судово-психіатричної експертизи;

ґ) перебування особи, яка відбуває покарання, в установах попереднього ув`язнення для проведення слідчих дій або участі у судовому розгляді кримінального провадження.

Виходячи з вимог ч. 5 ст. 72 КК України, та враховуючи ту обставину, що злочин, який інкримінується у вину ОСОБА_1 та злочин, за який його було засуджено вироком Київського районного суду м. Харкова, він вчинив у період дії норми редакції Закону №838-VIII від 26 листопада 2015 року, суд вважає необхідним зарахувати ОСОБА_1 у строк покарання строк його попереднього ув`язнення за вироком Київського районного суду м. Харкова від 02.06.2020 із часу його затримання - 09.07.2017 року по день набрання вироком законної сили включно, з розрахунку один день попереднього ув`язнення за два дні позбавлення волі, оскільки це питання було вирішене при призначенні покарання за попереднім вироком та час його перебування під вартою за цим кримінальним провадженням із 09.02.2017 по дату внесення застави - 13.03.2017 р.

Також обвинувачений продовжує перебувати в слідчому ізоляторі на час розгляду даного кримінального провадження, 10.12.2018 р. судом була винесена ухвала про його переведення до слідчого ізолятора Сумської області та згідно повторно винесеної ухвали суду від 31.07.2020 року засуджений був переведений із Державної установи «Харківський слідчий ізолятор» до Державної установи «Сумський слідчий ізолятор» до закінчення судового розгляду даного кримінального провадження.

Знаходження в слідчому ізоляторі на час розгляду даного кримінального провадження слід визнати попереднім ув`язненням, що підпадає під п. ґ, ч. 5, ст. 72 КК України, де зазначено, що у строк попереднього ув`язнення включається перебування особи, яка відбуває покарання, для участі у судовому розгляді кримінального провадження.

Отже, зарахуванню відповідно до вимог ч. 5 ст. 72 КК України у редакції Закону №838-VIII від 26 листопада 2015 року також підлягає подальший строк його перебування у слідчих ізоляторах по день постановлення зазначеного вироку.

ОСОБА_1 до набрання вироком законної сили слід обрати запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, оскільки він реально відбуває покарання у виді позбавлення волі, не застосування запобіжного заходу або застосування більш м`якого не забезпечить ризику перешкодити кримінальному провадженню шляхом ухилення від виконання судового рішення, також існує ризик вчинення обвинуваченим нових правопорушень.

Строк відбування покарання ОСОБА_1 рахувати починаючи з 23 вересня 2020 року.

Ухвалою слідчого судді Охтирського міськрайонного суду Сумської обл. від 10.02.2017 року по даному кримінальному провадженню підозрюваному ОСОБА_1 було обрано міру запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою на строк шістдесят днів, з можливістю внесення застави в розмірі 96000 грн.

Згідно довідки про звільнення ОСОБА_1 13.03.2017 року був звільнений з-під варти із Сумського СІЗО під заставу, оскільки згідно квитанції АТ КБ «ПРИВАТБАНК» 13.03.2017 року ОСОБА_30 вніс заставу згідно ухвали суду за ОСОБА_1 ..

Згідно ч. 11 ст. 182 КПК України застава, внесена заставодавцем, може бути звернена судом на виконання вироку в частині майнових стягнень тільки за його згодою.

Таким чином, оскільки ОСОБА_1 обов`язків визначених вказаною ухвалою не порушував та наявні підстави для застосування відносно нього до вступу вироку у законну силу більш тяжкого запобіжного заходу, внесена сума застав підлягає поверненню заставодавцю.

Вина обвинуваченого ОСОБА_2 знайшла своє підтвердження в судовому засіданні і його дії суд кваліфікує за ч. 2 ст. 289 КК України - незаконне заволодіння транспортним засобом з будь - якою метою, вчинене за попередньою змовою групою осіб, оскільки він, хоча і не був безпосереднім виконавцем злочину, однак доклав своїх зусиль для вчинення злочину іншим учасником групи, що знаходиться у причинному зв`язку із вчиненим злочином. А саме, привіз ОСОБА_1 до місця вчинення злочину, під час вчинення ним протиправних дій, направлених на незаконне заволодіння транспортним засобом, спостерігав у дворі будинку за обстановкою для попередження викриття незаконного заволодіння автомобілем, виконуючи при цьому роль безпосереднього співучасника у злочині, в подальшому брав участь у збуті викраденого, відтак прагнув досягти єдиного для всіх учасників групи злочинного результату, що свідчить про охоплення умислом обвинуваченого незаконного заволодіння автомобілем.

Суд вважає, що досудовим слідством не вірно кваліфіковані дії ОСОБА_2 за кваліфікуючою ознакою «повторно», оскільки зазначене кримінальне правопорушення він скоїв вперше. Зазначену кваліфікуючу ознаку суд виключає із обвинувачення.

Вивченням даних про особу обвинуваченого ОСОБА_2 судом встановлено, що останній за місцем проживання характеризується посередньо, на обліку у психіатричному та наркологічному диспансерах не перебуває, працює, за місцем роботи характеризується позитивно, раніше не судимий.

Обставини, які пом`якшують та обтяжують покарання ОСОБА_2 , відповідно до ст. 66, 67 КК України, судом не встановлені.

При призначенні покарання ОСОБА_2 суд, у відповідності до ст.ст. 65-67 КК України, враховує ступінь тяжкості вчиненого злочину, який, згідно ст. 12 КК України відноситься до тяжких злочинів, особу винуватого, який за місцем проживання характеризується посередньо, на обліку у наркологічному диспансері та психоневрологічному диспансері не перебуває, працює, за місцем роботи характеризується позитивно, раніше не судимий, враховує його вік та сімейний стан, опікується матір`ю ОСОБА_31 , яка є інвалідом 2гр., відсутністю обставин, що обтяжують покарання, але враховує, що ОСОБА_2 вчинив тяжкий злочин та з урахуванням наведеного суд дійшов висновку про те, що виправлення обвинуваченого можливе лише в умовах його ізоляції від суспільства, тому покарання слід призначити в межах санкції ч. 2 ст. 289 КК України з урахуванням ч. 5 ст. 68 КК України, у вигляді позбавлення волі, оскільки саме такий вид покарання буде необхідний і достатній для його виправлення та попередження нових злочинів та не застосовувати додаткове покарання у виді конфіскації майна.

По другому епізоду дії ОСОБА_2 досудове слідство кваліфікує за ч. 1, ст. 185 КК України - як таємне викрадення чужого майна (крадіжка).

У обґрунтування винуватості останнього у вчиненні вказаного злочину прокурором було надано та досліджено в судовому засіданні наступні докази.

Так, згідно протоколу огляду місця події від 09.02.2017, була оглянута квартира АДРЕСА_7 , (місце проживання ( ОСОБА_2 ) під час якого виявлено і вилучено автомагнітолу Sony CDX - ST670U (том. 1, а.с. 172-174).

Згідно висновку судової товарознавчої експертизи №19/119/9-3/605е від 21.02.2017, ринкова вартість автомагнітоли Sony CDX - ST670U на час вчинення кримінального правопорушення, могла складати - 387 гривень (том. 1, а.с. 217-222).

У відповідності до положень ст. 62 Конституції України, винуватість особи повинна бути доведена у встановленому законом порядку. Обвинувачення не може ґрунтуватися на доказах, одержаних незаконним шляхом, а також на припущеннях. Усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.

Відповідно до ст. 17 КПК України ніхто не зобов`язаний доводити свою невинуватість у вчиненні кримінального правопорушення і має бути виправданим, якщо сторона обвинувачення не доведе винуватість особи поза розумним сумнівом.

При цьому, згідно з вимогами ст. 22 КПК України, кримінальне провадження здійснюється на основі змагальності, що передбачає самостійне обстоювання стороною обвинувачення і стороною захисту їхніх правових позицій, прав, свобод і законних інтересів засобами, передбаченими цим Кодексом.

Відповідно до ст. 92 КПК України обов`язок доказування обставин, які підлягають доказуванню у кримінальному провадженні, передбачених ст. 91 КПК України, покладається на прокурора.

Тобто, обов`язок доказування обставин, які підлягають доказуванню у кримінальному провадженні, покладається на сторону обвинувачення безпосередньо у судовому засіданні.

До того ж, пункт 2 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод вимагає, щоб при здійсненні своїх повноважень суди відійшли від упередженої думки, що підсудний вчинив злочинне діяння, так як обов`язок доведення цього лежить на обвинуваченні та будь-який сумнів трактується на користь підсудного. (Рішення ЄСПЛ у справі «Барбера, Мессегуе і Джабардо проти Іспанії»).

Із показів обвинуваченого ОСОБА_1 встановлено, що саме він спочатку демонтував, а потім віддав автомагнітолу ОСОБА_2 в якості компенсації за використання авто, тобто розпорядився нею. Сам ОСОБА_2 крадіжку автомагнітоли не вчиняв.

Таким чином, суд встановив, що стороною обвинувачення не доведено поза розумним сумнівом факту вчинення обвинуваченим ОСОБА_2 крадіжки автомагнітоли потерпілого.

Відповідно до положень ст.ст. 284, ч. 1, п. 3; 373 ч. 1, п. 2 КПК України у разі, якщо не доведено, що кримінальне правопорушення вчинене обвинуваченим, не встановлено достатні докази для доведення винуватості особи в суді і вичерпані можливості їх отримання, ухвалюється виправдувальний вирок.

Таким чином суд вважає, що ОСОБА_2 належить визнати невинуватим у пред`явленому обвинуваченні за ч. 1, ст. 185 КК України у зв`язку з недоведеністю його вини у вчиненні вказаного кримінального правопорушення та виправдати.

Потерпілим ОСОБА_3 було заявлено цивільний позов про відшкодування матеріальної та моральної шкоди (а.с. 50 т. 1). Зокрема, останній прохає стягнути на його користь із ОСОБА_1 та ОСОБА_2 в солідарному порядку 65000 грн. матеріальної шкоди та 50000 грн. моральної шкоди. Моральну шкоду обґрунтовує тим, що вчинення кримінального правопорушення обвинуваченими привело до його моральних страждань, крім того він був позбавлений можливості користуватися автомобілем здійснення підприємницької діяльності, втрата спортивного одягу та інвентарю привели до того, що він не мав можливості повноцінно займатися спортивними тренуваннями.

У судовому засіданні 01.02.2019 потерпілий заявив про залишення без розгляду його позовних вимог у частині відшкодування матеріальної шкоди (а.с. 36, т. 3)

Відповідно до ст. 1167 ЦК України моральна шкода, завдана фізичній або юридичній особі неправомірними діями чи бездіяльністю, відшкодовується особою, яка її завдала, за наявності її вини.

Обвинувачений ОСОБА_1 вимоги визнав частково, а обвинувачений ОСОБА_2 не визнав взагалі.

Вирішуючи цивільний позов ОСОБА_3 суд вважає його таким, що підлягає частковому задоволенню. Суд вважає за доцільне частково задовольнити вимоги щодо розміру стягнення моральної шкоди.

При вирішенні питання про відшкодування моральної шкоди на користь ОСОБА_3 суд враховує, що внаслідок вчинення кримінального правопорушення обвинуваченими потерпілий був позбавлений можливості користуватися автомобілем здійснення підприємницької діяльності, втрата спортивного одягу та інвентарю привело до того, що він не мав можливості повноцінно займатися спортивними тренуваннями, що спричинило моральні страждання потерпілого, призвело до вимушених змін у його життєвих стосунках.

З огляду на викладене, керуючись вимогами розумності на справедливості, враховуючи ступінь моральних страждань потерпілого суд вважає, що в цій частині вимоги підлягають частковому задоволенню в сумі 40000,00 грн.

Суд вважає доцільним до обвинуваченого ОСОБА_2 до набрання вироком законної сили обрати запобіжний захід у виді домашнього арешту, оскільки не застосування запобіжного заходу або застосування більш м`якого не забезпечить ризику перешкодити кримінальному провадженню шляхом уникнення від виконання судового рішення, так як йому загрожує реальне покарання у виді позбавлення волі та існує ризик вчинення обвинуваченим нових правопорушень.

Долю речових доказів суд вирішує у відповідності до ст. 100 КПК України.

Питання стягнення витрат на проведення експертиз слід вирішити у відповідності до ч. 2 ст. 124 КПК та стягнути з обвинувачених в дольовому порядку на користь держави.

Арешт на майно, що було накладено згідно ухвал слідчого судді Охтирського міськрайонного суду Сумської області від 10.02.2017 року, після вступу вироку у законну силу, слід скасувати.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 374-376 КПК України, суд -

У Х В А Л И В:

ОСОБА_1 визнати винним у скоєнні злочину, передбаченого ч. 2 ст. 289 КК України та призначити йому покарання у вигляді 6 (шести) років позбавлення волі із конфіскацією всього належного йому на праві власності майна.

На підставі ч. 4 ст. 70 КК України, за сукупністю злочинів, за який ОСОБА_1 засуджений за даним вироком та за вироком Київського районного суду м. Харкова від 02.06.2020, шляхом часткового складання призначених покарань, призначити остаточне покарання у виді позбавлення волі на строк 7 (сім) років із конфіскацією всього належного йому на праві власності майна.

ОСОБА_1 до набрання вироком законної сили обрати запобіжний захід у вигляді тримання під вартою узявши його під варту за цим вироком.

Строк відбування покарання ОСОБА_1 рахувати починаючи з 23.09.2020 року.

Зарахувати у строк покарання, призначеного ОСОБА_1 строк попереднього ув`язнення із 09.02.107 по 13.03.2017 та 09.07.2017 року по день постановлення вироку, а саме - 23.09.2020 із розрахунку один день попереднього ув`язнення за два дні позбавлення волі.

Повернути заставодавцю ОСОБА_30 , кошти в розмірі 96000,00 грн., внесені ним як заставу на депозитний рахунок №37310081008869 Територіального управління Державної судової адміністрації України в Сумській області, згідно квитанції № 0.0.723444473.1 від 13.03.2017.

ОСОБА_2 визнати винним у скоєнні злочину, передбаченого ч. 2 ст. 289 КК України та призначити йому покарання у вигляді 5 (п`яти) років позбавлення волі без конфіскації майна.

ОСОБА_2 визнати невинуватим у пред`явленому обвинуваченні за ч. 1, ст. 185 КК України на підставі п. 3 ч. 1 ст. 373 КПК України у зв`язку з недоведеністю його вини у вчиненні вказаного кримінального правопорушення та виправдати.

ОСОБА_2 до набрання вироком законної сили обрати запобіжний захід у виді домашнього арешту, заборонити залишати місце постійного проживання: АДРЕСА_3 в період доби з 22.00 до 06.00 год.

Строк відбування покарання ОСОБА_2 рахувати із часу звернення вироку до виконання.

Речові докази ВАЗ 21214 синього кольору, днз « НОМЕР_3 », авто магнітолу Sony, два диска щеплення МТЗ - 80 ЗИЛ Бичок, що згідно розписки про збереження перебувають на відповідальному зберіганні потерпілого, вважати повернутими власнику ОСОБА_3 .

Речові докази свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу НОМЕР_5 на автомобіль ВАЗ 2101, свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу НОМЕР_6 на автомобіль ВАЗ 2106 днз. НОМЕР_7 , довіреність ВРЛ № 175985, довіреність ВСТ № 286772, страховий поліс АИ 3410367 на авто ВАЗ 2106 днз НОМЕР_7 , розписка від ОСОБА_29 , що згідно розписки про збереження перебуває на відповідальному зберіганні ОСОБА_1 , вважати повернутими ОСОБА_1 .

Речовий доказ, мобільний телефон Samsung SM - B105E, який згідно квитанції № 000705 від 22.03.2017 (а.с. 149 т. 1) знаходиться на зберіганні в камері зберігання речових доказів Охтирського ВП - повернути ОСОБА_1 .

Речові докази банківську картку Альфа Банк № НОМЕР_11 , засвідчену копію довіреності НВА 502607, страховий поліс № АЕ 4488124, свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу НОМЕР_12 що згідно розписки про збереження перебуває на відповідальному зберіганні ОСОБА_2 , після вступу вироку в законну силу вважати повернутими ОСОБА_2 (а.с. 155 т. 1)

Речові докази, мобільний телефон Samsung Гелексі Едванс - С з сім карткою «Київстар» № НОМЕР_9 , мобільний телефон «Nokia E - 71» з сім карткою «Лайф Селл» № НОМЕР_10 , які згідно квитанції № 000706 від 22.03.2017 знаходяться на зберіганні в камері зберігання речових доказів Охтирського ВП - після вступу вироку в законну силу повернути ОСОБА_2 (а.с. 159 т. 1)

Речові докази, ботинки 44 розміру чорного кольору «World Line», ботинки 41 розміру коричневого кольору «Tornadics», які згідно квитанції № 000707 від 22.03.2017 року знаходяться на зберіганні в камері зберігання речових доказів Охтирського ВП - після вступу вироку в законну силу повернути обвинуваченому ОСОБА_1 ..

Речовий доказ автомобіль ВАЗ 21063 д.н. НОМЕР_2 , що зберігається на майданчику у Охтирському ВП ГУНП в Сумській обл. після вступу вироку в законну силу повернути власнику ОСОБА_32 , а бо її довіреній особі. (а.с. 80, 153 т. 1)

Речові докази, оптичний DVD - R диск з відеозаписом протоколу огляду місця події від 09.02.2017 року в смт. Краснокутськ, 2 CD - R диски з протоколами проведення слідчих експериментів із застосуванням технічних засобів фіксації від 09.02.2017, за участі підозрюваних ОСОБА_1 та ОСОБА_2 , 2 CD - R диски з протоколами допитупідозрюваних ОСОБА_1 та ОСОБА_2 залишити зберігати при матеріалах кримінального провадження.

Паспорт НОМЕР_13 виданий 22.12.2015 року Ковпаківським РВ у м. Суми УДМС України в Сумській обл. виданий на ім`я ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 передати до Слідчого ізолятора м. суми для долученя до особової справи засудженого ОСОБА_1 ..

Арешт на майно, що було накладено згідно ухвал слідчого судді Охтирського міськрайонного суду Сумської області від 10.02.2017, після вступу вироку у законну силу, слід скасувати.

Стягнути із ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , паспорт НОМЕР_13 виданий 22.12.2015 року Ковпаківським РВ у м. Суми УДМС України в Сумській обл., ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , паспорт НОМЕР_14 виданий 06.11.2008 року Московським РВ ХМУ ГУМВС України в Харківській обл. в солідарному порядку на користь потерпілого ОСОБА_3 , р.н., РНОКПП, 40000 гривень у відшкодування моральної шкоди заподіяної злочином.

Стягнути із ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , на користь держави витрати за проведення експертиз в сумі 659 гривень 70 копійок.

Стягнути із ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , на користь держави витрати за проведення експертиз в сумі 659 гривень 70 копійок.

Вирок може бути оскаржений до Сумського апеляційного суду через Охтирський міськрайонний суд протягом 30 днів з дня його проголошення.

Копію вироку після його проголошення вручити обвинуваченому та прокурору.

Роз`яснити учасникам судового провадження їх право на отримання в суді копії вироку.

Суддя Охтирського міськрайонного суду Р.В.Сидоренко