Рішення № 91834166, 28.09.2020, Білопільський районний суд Сумської області

Справа № 573/1242/20

Номер провадження 2/573/324/20

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

28 вересня 2020 року Білопільський районний суд Сумської області в складі:

головуючої судді Терещенко О.І.,

з участю секретаря Кислої Ю.М.,

розглянув у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Білопіллі цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Річківської сільської ради Білопільського району Сумської області про визнання права власності на квартиру,

ВСТАНОВИВ:

14 липня 2020 року ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до Річківської сільської ради Білопільського району Сумської області про визнання права власності на квартиру. Свої вимоги позивач мотивує тим, що 24 листопада 1993 року між нею та сільськогосподарським підприємством «Зоря» укладено договір купівлі-продажу квартири АДРЕСА_1 за 40809 крб. Вказує, що на даний час оригінал вищевказаного договору купівлі-продажу квартири нею втрачено, а підприємство, з яким було укладено договір, 04 липня 2005 року припинило свою діяльність у зв`язку з визнанням його банкрутом. Звернувшись до Річківської сільської ради з питанням щодо видачі дубліката даного договору, отримала лист, в якому зазначено про неможливість видачі його дубліката. Посилаючись на вищевикладене, позивачка просить визнати за нею право власності на квартиру АДРЕСА_1 .

Ухвалою від 15 липня 2020 року відкрито провадження у справі за вказаним вище позовом та призначено її до розгляду в порядку спрощеного позовного провадження.

У судове засідання позивачка ОСОБА_1 не з`явилася, подала заяву про розгляд прави без її участі, позов підтримує.

Представник відповідача - Річківської сільської ради Білопільського району Сумської області в судове засідання не з`явився, надіслав листа про розгляд справи без його, позов визнає.

За таких обставин суд вважає за можливе розглянути справу без участі сторін за наявними в справі доказами.

Повно, всебічно та об`єктивно дослідивши матеріали справи, оцінивши їх у сукупності з точки зору належності, допустимості, достовірності, достатності та взаємозв`язку, проаналізувавши зміст норм матеріального права, які регулюють спірні правовідносини, суд приходить до таких висновків.

З матеріалів справи вбачається, що згідно з реєстраційним посвідченням, виданим на підставі рішення Вирівської сільської Ради народних депутатів від 28 квітня 1993 року, та свідоцтвом на право власності на житловий будинок від 15 вересня 1998 року, СП "Зоря" належав 16-ти квартирний житловий будинок АДРЕСА_2 (а. с. 7, 13).

24 листопада 1993 року між Калініченко Н.М. , яка діяла за дорученням №189 від 30 липня 1993 року від сільськогосподарського підприємства «Зоря», та ОСОБА_1 укладено договір купівлі-продажу, відповідно до якого остання купила у СП "Зоря" квартиру АДРЕСА_1 , площею 41,1 кв.м. та вартістю 40809 крб (а. с. 9, 15).

У вказаному договорі купівлі-продажу зазначено, що цей договір складений у 3-х примірниках, один з них зберігається у виконавчому комітеті Вирівської сільської Ради народних депутатів.

25 листопада 1993 року кошти у сумі 40809 крб за придбання квартири ОСОБА_1 сплачені СП "Зоря", що підтверджується копією квитанції №1757 (а. с. 8).

Суд зазначає, що відповідно до ч. 5 ст. 3, ст. 14 Закону Української РСР "Про державний нотаріат" №3377-VII, що діяв на час укладення договору купівлі-продажу зазначеної квартири, у населених пунктах, де немає державних нотаріальних контор, нотаріальні дії, передбачені законом СРСР "Про держаний нотаріат" та цим Законом, вчиняють виконавчі комітети міських, селищних, сільських Рад народних депутатів.

У населених пунктах, де немає державних нотаріальних контор, виконавчі комітети міських, селищних, сільських рад народних депутатів вчиняють такі нотаріальні дії як посвідчення інших угод (договорів, довіреностей та ін.), крім договорів про надання у безстрокове користування земельних ділянок для спорудження індивідуальних жилих будинків і угод, які стосуються майна, що знаходиться за кордоном, або прав, які мають бути здійснені за кордоном.

Отже, враховуючи викладене, суд зазначає, що укладення договору купівлі-продажу між СП "Зоря" і ОСОБА_1 та посвідчення його у виконавчому комітеті Вирівської сільської ради не суперечило вимогам законодавства, яке було чинним на той час.

На теперішній час ОСОБА_1 оригінал договору купівлі-продажу втрачено, з приводу чого нею дано оголошення у газеті "Білопільщина" №73-75 від 27 червня 2020 року про його втрату (а. с. 17).

З довідки відділу ЦНАП Білопільської міської ради вбачається, що 28 грудня 1995 року СП "Зоря" було реорганізовано та перереєстровано у САТ ЗТ "Зоря", 06 квітня 1998 року СПТ ЗТ "Зоря" перереєстровано у КСП агрофірма "Зоря". Кожне з наступних підприємств було правонаступником попереднього. 04 липня 2005 року проведено державну реєстрацію припинення юридичної особи КСП АФ «Зоря» у зв`язку із визнанням його банкрутом (а. с. 14).

Отже, сторона правочину, тобто КСП агрофірма "Зоря", яке є правонаступником СП "Зоря" і з яким позивачка уклала договір купівлі-продажу, припинило свою діяльність і правонаступників у нього немає.

На звернення до Річківської ради Білопільського району щодо видачі дубліката договору купівлі-продажу квартири АДРЕСА_1 ОСОБА_1 отримала лист про неможливість видачі дубліката договору купівлі-продажу (а. с. 16).

Відповідно до ч. 2 ст. 15 ЦК України кожна особа має право на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства.

Статтею 16 цього ж Кодексу передбачено, що кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

Стаття 316 ЦК України визначає, що правом власності є право особи на річ (майно), яке вона здійснює відповідно до закону за своєю волею, незалежно від волі інших осіб.

Згідно з ч. 1 ст. 321 ЦК України право приватної власності є непорушним та ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні.

Відповідно до положень ст. 328 ЦК України право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема із правочинів. Право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом.

Згідно з положеннями ст. 392 ЦК України позов про визнання права власності може бути заявлений до особи, яка оспорює або не визнає таке право власника, а також у разі втрати документа, який засвідчує його право власності.

Тобто, позов про визнання права власності подається у випадках, коли належне певній особі майно або набуття цією особою права на майно не визнається, оспорюється іншою особою або у разі відсутності у неї документів (у зв`язку з втратою), що засвідчують належність їй такого права.

Отже, на теперішній час у зв`язку із втратою оригіналу договору купівлі-продажу квартири позивачкою, ліквідацією підприємства, яке продало їй квартиру, та відмовою Річківської сільської ради видати дублікат договору купівлі-продажу позивачка позбавлена можливості зареєструвати право власності на квартиру у позасудовий спосіб.

Враховуючи викладене, суд дійшов висновку про задоволення позову ОСОБА_1 та визнання за нею права вланості на квартиру АДРЕСА_1 .

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 4, 15, 76-78, 81, 206, 247, 258-259, 263-265 ЦПК України, суд

УХВАЛИВ:

Позов ОСОБА_1 ( АДРЕСА_3 , РНОКПП НОМЕР_1 ) до Річківської сільської ради Білопільського району Сумської області (41832, Сумська область, Білопільський район, с. Річки, вул. Центральна, буд. 6, код ЄДРПОУ 04390239) про визнання права власності на квартиру задовольнити.

Визнати за ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , право власності на квартиру АДРЕСА_1 .

Рішення може бути оскаржене протягом 30 днів з дня його проголошення шляхом подачі апеляційної скарги безпосередньо до Сумського апеляційного суду.

До дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи рішення може бути оскаржене до Сумського апеляційного суду через Білопільський районний суд шляхом подачі апеляційної скарги протягом 30 днів з дня його проголошення.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого ЦПК України, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.

Суддя