Вирок № 91833362, 24.09.2020, Кальміуський районний суд міста Маріуполя (до 25.04.2025 - Іллічівський районний суд м. Маріуполя)

263/5108/20

1-кп/264/829/2020

В И Р О К

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

24.09.2020 р. колегія суддів Іллічівського районного суду м. Маріуполя Донецької області під головуванням судді Матвєєвої Ю.О., суддів Мушкета О.О., Кузнецова Д.В., при секретарі судового засідання Ткачук Г.В., з участю прокурора Гавриленка С.М., захисника Альбермах Н.М., обвинуваченого ОСОБА_1 , розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду кримінальне провадження № 22020050000000020 за обвинуваченням

ОСОБА_1 , який народився ІНФОРМАЦІЯ_1 в м. Маріуполі Донецької області, громадянина України, розлученого, який зі слів має сина 2019 року народження, раніше не судимого, не працюючого, який зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 , фактично проживав за адресою: АДРЕСА_2 ,

у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 258-3 КК України, -

В С Т А Н О В И Л А:

24.08.1991 року Верховною Радою Української Радянської Соціалістичної Республіки схвалено «Акт проголошення незалежності України», яким урочисто проголошено незалежність України та створення самостійної української держави - України. У преамбулі Декларації про державний суверенітет України від 16.07.1990 вказано, що Верховна Рада Української Радянської Соціалістичної Республіки проголошує державний суверенітет України як верховенство, самостійність, повноту і неподільність влади Республіки в межах її території та незалежність і рівноправність у зовнішніх зносинах.

Незалежність України визнали держави світу, серед яких і Російська Федерація.

Згідно з п.п. 1, 2 Меморандуму про гарантії безпеки у зв`язку з приєднанням України до Договору про нерозповсюдження ядерної зброї від 55.12.1994, Російська Федерація, Сполучене Королівство Великої Британії та Північної Ірландії і Сполучені Штати Америки підтвердили Україні їх зобов`язання згідно з принципами Заключного акта Наради з безпеки та співробітництва в Європі від 01.08.1975 поважати незалежність і суверенітет та існуючі кордони України, зобов`язались утримуватися від загрози силою чи її використання проти територіальної цілісності чи політичної незалежності України, і що ніяка їхня зброя ніколи не буде використовуватися проти України, крім цілей самооборони або будь-яким іншим чином згідно зі Статутом ООН.

31.05.1997 відповідно до положень Статуту ООН і зобов`язань по Заключному акту Наради з безпеки і співробітництва в Європі Україна та Російська Федерація уклали Договір про дружбу, співробітництво і партнерство між Україною і Російською Федерацією (ратифікований Законом України від 14.01.1998 №13/98-ВР та Федеральним Законом Російської Федерації від 02.03.1999 № 42 ФЗ). Відповідно до ст. ст. 2-3 зазначеного договору Російська Федерація зобов`язалась поважати територіальну цілісність України, підтвердила непорушність існуючих між ними кордонів та будівництво відносин на основі принципів взаємної поваги та рівності, територіальної цілісності, непорушності кордонів, чинного врегулювання спорів, незастосування сили або загрози силою, включаючи економічні та інші способи тиску, права народів вільно розпоряджатися своєю долею, невтручання у внутрішні справи, додержання прав людини та основних свобод, співробітництва між державами, сумлінного виконання взятих міжнародних зобов`язань, а також інших загальновизнаних норм міжнародного права.

Статтями 1-3 Конституції України, яка прийнята Верховною Радою України 28.06.1996, визначено, що Україна є суверенною і незалежною, демократичною, соціальною, правовою державою. Суверенітет України поширюється на всю її територію, яка в межах існуючого кордону є цілісною недоторканною. Людина, її життя і здоров`я, честь і гідність, недоторканність і безпека визнаються в Україні найвищою соціальною цінністю.

Декларацією Генеральної Асамблеї ООН від 09.12.1981 № 36/103 про недопустимість інтервенції та втручання у внутрішні справи держав та резолюціями від 16.12.1970 № 2734 (ХХV), що містить Декларацію про зміцнення міжнародної безпеки; від 21.12.1965 №з2131 (XX), що містить Декларацію про неприпустимість втручання у внутрішні справи держав та обмеження їх суверенітету та від 14.12.1974 Хз 3314 (XXIX), що містить визначення агресії, установлено, що ні одна з держав не має право здійснювати інтервенцію чи втручання у будь-якій формі або з будь-якої причини у внутрішні та зовнішні справи інших держав. Закріплено обов`язок здійснювати інтервенцію чи втручання у будь-якій формі або з будь-якої причини у внутрішні та зовнішні справи інших держав. Закріплено обов`язок держав: утримуватися від озброєної інтервенції, підривної діяльності, військової окупації; здійснення сприяння, заохочення чи підтримки сепаратистської діяльності; не допускати на власній території навчання, фінансування та вербовки найманців чи засилання таких найманців на територію іншої держави.

Упродовж 2013 року у зв`язку з демократичними процесами, які відбувалися на території України, у представників влади та Збройних Сил Російської Федерації (далі - ЗС РФ) виник злочинний умисел на вчинення протиправних дій, направлених на порушення суверенітету і територіальної цілісності України, зміну меж її території та державного кордону на порушення порядку, встановленого Конституцією України.

Своїх злочинних цілей представники влади і ЗС РФ вирішили досягти зокрема шляхом створення і фінансування терористичної організації на території України.

Так, 07 квітня 2014 року в м. Донецьку Донецької області під безпосереднім керівництвом та контролем невстановлених на цей час представників влади РФ та ЗС РФ створено терористичну організацію «Донецька народна республіка» (далі - «ДНР»), Координація діяльності цієї терористичної організації, як і її фінансове, матеріальне забезпечення, у тому числі зброєю, боєприпасами, військовою технікою, здійснюється невстановленими на цей час представниками влади та ЗС РФ, окремими іноземними громадянами, а також окремими суб`єктами господарської діяльності та громадянами України, лояльно налаштованими до ідей та діяльності «ДНР».

Указана терористична організація має: конкретних лідерів, які підтримують між собою тісні взаємозв`язки; чітку ієрархію та структуру, яка складається з політичного та силового блоків, керівники та учасники яких підпорядковуються лідерам організацій; а також розподіл функцій між її учасниками, на яких покладені відповідні обов`язки згідно з єдиним планом спільних злочинних дій.

Так, на учасників силового блоку терористичної організації «ДНР» покладаються наступні обов`язки:

- систематична організація та здійснення актів застосування збройної сили проти держави України у особі представників сил АТО, зокрема ведення збройного опору, незаконної протидії та перешкоджання виконанню службових обов`язків співробітниками правоохоронних органів України і військовослужбовцями Збройних Сил України та інших військових формувань, задіяними у проведенні антитерористичної операції;

- створення не передбачених законом озброєних підрозділів та участь у їх діяльності;

- вербування нових учасників до складу силового блоку терористичних організацій «ДНР» та організація їх у групи, навчання, озброєння та керівництво їхніми діями;

- вчинення терористичних актів та диверсій на інший території України;

- захоплення чи заволодіння у інший спосіб зброєю, боєприпасами, вибуховими речовинами, військовою технікою, транспортними засобами, а також будівництво укріплень з метою протидії діяльності осіб, задіяних у ході проведення АТО та забезпечення власної злочинної діяльності;

- викрадення осіб з метою отримання матеріальної вигоди та залякування мешканців, які підтримують діючу владу в Україні;

- силова підтримка учасників політичного блоку незаконних утворень «ДНР», захоплення, а також укріплення та охорона зайнятих ними будівель

та споруд;

- організація поставок зброї, боєприпасів, вибухових речовин, військової техніки та їх розподіл серед учасників терористичної організації.

Водночас на учасників політичного блоку терористичної організації «ДНР» покладаються обов`язки:

- створення так званих «органів державної влади «ДНР» та організація їх діяльності;

- видача документів, які мають ознаки нормативно-правових актів від мені нелегітимних «органів державної влади «ДНР»;

- організація та проведення незаконних референдуму та виборів на територіях, підконтрольних «ДНР»;

- проведення агітаційної роботи серед населення Донецької області щодо діяльності терористичної організації «ДНР» з метою схиляння їх до , часті у вказаній терористичній організації та отримання підтримки власної діяльності серед мешканців східних регіонів України;

- організація збору, отримання матеріальної і фінансової допомоги від інших учасників терористичної організації та осіб, лояльно налаштованих до їх діяльності, а також її розподілу;

- налагодження взаємодії між лідерами «ДНР», представниками влади ЗС РФ з метою координації дій щодо застосування актів збройної сили

проти держави України, а також дій, направлених на зміну меж території та державного кордону України на порушення порядку, встановленого Конституцією України;

- налагодження взаємодії з прихильниками злочинної діяльності, що перебувають за кордоном з метою координації дій, отримання матеріальної і гуманітарної допомоги та озброєння, а також залучення іноземних громадян для здійснення актів застосування збройної сили проти держави України, зокрема протидії правоохоронним органам та силам АТО;

- налагодження взаємодії з місцевими та закордонними засобами масової інформації з метою їх використання для агітацій, висвітлення діяльності «ДНР», дискредитації діяльності органів державної влади України, осіб, задіяних у ході проведення антитерористичної операції, та формування думки серед населення про законність власних дій, а також вчинення за їх допомогою дій, направлених на зміну меж території та державного кордону України на порушення порядку, встановленого Конституцією України;

- надання матеріальної та організаційної допомоги учасникам силового блоку «ДНР» та для забезпечення їх протиправної діяльності;

- забезпечення учасників «ДНР» транспортом, символікою та агітаційними матеріалами.

На керівників блоків покладається керівництво, організація дій та контроль за діяльністю підлеглих їм співучасників злочину за допомогою керівників груп, що входять до складу вказаних блоків.

Одним із основних завдань учасників вказаної терористичної організацій є зміна меж території та державного кордону України на порушення порядку, встановленого Конституцією України, вплив на прийняття рішень, вчинення та не вчинення дій органами державної влади України, шляхом застосування зброї, вчинення вибухів, підпалів та інших дій, які створюють небезпеку для життя та здоров`я людини, заподіяння значної майнової шкоди та настання інших тяжких наслідків.

Враховуючи викладене, так звана «Донецька народна республіка» є стійким об`єднанням невизначеної кількості осіб (більше трьох), яка створена з метою здійснення терористичної діяльності, у межах яких здійснено розподіл функцій, встановлено правила поведінки, обов`язкові для цих осіб під час підготовки і вчинення терористичних актів, а тому у відповідності до абз. 19 ст. 1 Закону України «Про боротьбу з тероризмом» є терористичною організацією.

При цьому, терористична діяльність охоплює зокрема організацію незаконних збройних формувань, злочинних угруповань (злочинних організацій), організованих злочинних груп для вчинення терористичних актів, так само як і участь у них (ст. 1 Закону України «Про боротьбу з тероризмом»).

07.04.2014 за поданням керівника Антитерористичного центру при Службі безпеки України, погодженим із Головою Служби безпеки України, на території Донецької і Луганської областей розпочато проведення антитерористичної операції (далі - АТО) із залученням Збройних Сил України та інших військових формувань, яка тривала до 30 квітня 2018 року та надалі отримала формат «операції Об`єднаних сил».

З квітня 2014 року учасники терористичної організації «ДНР», реалізуючи злочинний умисел представників влади РФ і ЗС РФ щодо досягнення зазначених завдань, з метою порушення громадської безпеки, залякування населення, провокації воєнного конфлікту, міжнародного ускладнення та впливу на прийняття рішень органами державної влади і місцевого самоврядування, зокрема щодо визнання легітимності діяльності «ДНР» та влади її керівників, здійснюють захоплення адміністративних будівель і ключових об`єктів інфраструктури на території Донецької області, акти застосування збройної сили проти держави України, чинять збройний опір військовослужбовцям Збройних Сил України та правоохоронним органам України, задіяним у відновленні територіальної цілісності України та забезпеченні правопорядку, вчиняються інші злочини.

Як наслідок, частина території Донецької області опинилась під контролем представників терористичної організації «ДНР» та відповідно до постанови Верховної Ради України № 254-VIII від 17.03.2015 «Про визнання окремих районів, міст, селищ і сіл Донецької та Луганської областей тимчасово окупованими територіями», постановою Верховної Ради України 252-VIII від 17.03.2015 «Про визначення окремих районів, міст, селищ і сіл Донецької та Луганської областей, в яких запроваджується особливий порядок місцевого самоврядування». Закону України від 18.01.2018 «Про особливості державної політики із забезпечення державного суверенітету України на тимчасово окупованих територіях у Донецькій та Луганській областях» набула статусу тимчасово окупованої території.

Чисельні злочини, вчинені представниками терористичної організації «ДНР» або за їх участі знайшли своє відображення у зверненнях Верховної Ради України до міжнародних організацій та іноземних держав щодо визнання «ДНР» терористичною організацією. Зокрема, у Зверненні ВРУ до Організації Об`єднаних Націй, Європейського Парламенту, Парламентської .Асамблеї Ради Європи, Парламентської Асамблеї НАТО, Парламентської Асамблеї ОБСЄ, Парламентської Асамблеї ГУАМ, національних парламентів держав світу про визнання Російської Федерації державою-агресором, затвердженому Постановою Верховної Ради України від 27 січня 2015 року за № 129-VIII, та Зверненні до Європейського Парламенту, Парламентської .Асамблеї Ради Європи, національних парламентів держав-членів ЄС, ЄША, Канади, Японії та Австралії щодо масового розстрілу людей під Волновахою в Україні, затвердженому Постановою ВРУ від 14.01.2015 за № 106- VIII, Постанові ВРУ «Про Заяву Верховної Ради України «Щодо протидії поширенню підтриманого Російською Федерацією міжнародного тероризму» від 22.07.2014 за № 1597- VII, Постанові ВРУ «Про Заяву Верховної Ради України «Про відсіч збройній агресії Російської Федерації та подолання її наслідків» від 21.04.2015 за № 337- VIII, Постанові ВРУ «Про Заяву Верховної Ради України «Про трагічну загибель людей внаслідок терористичного акту над територією України» від 22.07.2014 за № 1596-VII, Постанові ВРУ «Про Заяву Верховної Ради України «Про визнання Україною юрисдикції Міжнародного кримінального суду щодо скоєння злочинів проти людяності та воєнних злочинів вищими посадовими особами Російської Федерації та керівниками терористичних організації «ДНР» та «ЛНР», які призвели до особливо тяжких наслідків та масового вбивства українських громадян» від 04.02.2015 за № 145-VIII.

Факт створення «ДНР» за підтримки та під контролем Російської Федерації визнано Резолюцією ПАРЕ від 12.10.2016. При цьому в Резолюції зазначено, що «ДНР» та всі її «установи» не мають будь-якої легітимності у відповідності з українським або міжнародним правом.

З метою сприяння насильницькій зміні меж території України, на виконання завдань силового блоку терористичної організації «ДНР» з квітня 2014 року на частині території Донецької області групами осіб, які здійснювали захоплення адміністративних будівель органів державної влади України та правоохоронних органів України на території Донецької області, після незаконного заволодіння зброєю та бойовими припасами із зазначених будівель, під контролем представників РФ утворено ряд підрозділів, що увійшли до складу силового блоку терористичної організації «ДНР», зокрема «спеціальний підрозділ «Слов`янськ» 1 окремої, штурмової бригади», «Гаубичний артилерійський дивізіон 1 Окремої мотострілкової бригади 1 Армійського корпусу Міністерства оборони, в/ч 08801 (далі за текстом - ГАДн 1 АК МО «ДНР», в/ч 08801), «2 Мотострілковий батальйон 5 Окремої мотострілкової бригади 1 Армійського корпусу Міністерства оборони «ДНР», в/ч 08805 (далі за текстом - 5-я ОМСБр, в/ч 08805) та «1 Мотострілковий батальйон 9 Окремого особливого полку морської піхоти Народної міліції «ДНР», в/ч 08819 (далі за текстом - 9 ОПМП, в/ч 08819).

03.08.2014 ОСОБА_1 , перебуваючи в м. Торез Донецької області, усвідомлюючи, що діяльність терористичної організації «ДНР» та її підрозділів є незаконною, спрямована на зміну меж території України, призводить до загибелі людей, заподіяння значних матеріальних збитків та інших тяжких наслідків, діючи умисно, з ідеологічних та корисливих мотивів, за власною ініціативою добровільно вступив до одного з її структурних підрозділів - «спеціального підрозділу «Слов`янськ» 1 окремої штурмової бригади» з метою безпосередньої участі в злочинній діяльності терористичної організації «ДНР» щодо дестабілізації суспільно-політичної обстановки та втрати авторитету органів державної влади України, зокрема, шляхом застосування збройної сили проти Збройних Сил України, зобов`язавшись дотримуватися встановлених правил поведінки та виконувати визначені йому функції як командира відділення гаубично- артилерійського дивізіону.

01.09.2014 ОСОБА_1 у складі «спеціального підрозділу «Слов`янськ» 1 окремої штурмової бригади» приймав участь в бойових діях під с. Василівка Старобешівського району Донецької області проти підрозділів ЗС України. Після захоплення с. Василівка Старобешівського району Донецької області військовими підрозділами терористичної організації «ДНР» ОСОБА_1 у складі підрозділу був направлений до смт Бойківське (до 2016 року - смт Тельманове) Донецької області.

14.11.2014 у військових підрозділах терористичної організації «ДНР» пройшла реорганізація та гаубично-артилерійський дивізіон, в якому проходив службу ОСОБА_1 отримав назву «Перша Слов`янська бригада, в/ч 08801».

Перебуваючи на посаді командира ГАДн 1 АК МО «ДНР», в/ч 08801, тобто здійснюючи керівництво терористичною групою у складі терористичної організації «ДНР», ОСОБА_1 , з листопада 2014 року (більш точну дату та час в ході досудового розслідування не встановлено) діючи умисно з корисливих та ідеологічних мотивів, активно приймав безпосередню участь у бойових діях на стороні терористичної організації «ДНР» проти підрозділів ЗС України та інших військових формувань України, задіяних у проведенні АТО (в подальшому ООС) на території Донецької області, а саме поблизу; смт. Бойківське (до 2016 року - смт. Тельманове) Донецької області, с. Стара Ласпа Тельманівського району Донецької області, с. Спартак Ясинуватського району Донецької області, м.Авдіївка Донецької області, м. Вуглегірськ Бахмутського району Донецької області, м. Дебальцеве Донецької області.

В подальшому, 25.05.2017 року ОСОБА_1 , діючи умисно, з ідеологічних та корисливих мотивів, за власною ініціативою, продовжуючи свою злочинну діяльність у складі терористичної організації «ДНР, добровільно перейшов до іншого її структурного підрозділу - «5 ОМСБр, в/ч 08805».

27.01.2015 так званим «наказом № 9-к МО «ДНР» ОСОБА_1 присвоєно військове звання лейтенант. Також, 12.10.2017 відповідно до наказу так званого «командира в/ч 08805 полковника ОСОБА_2 » ОСОБА_1 видано «удостоверение личности серії 11Р № НОМЕР_8» та призначено на посаду «командира взвода в/ч 08805». 21.03.2018 так званим «наказом №45 командира в/ч 00100» ОСОБА_1 присвоєно військове звання старший лейтенант.

До основних обов`язків ОСОБА_1 як керівника терористичної групи - «командира З мінометного взводу мінометної батареї 2 мотострілкового батальйону 5 ОМСБр, в/ч 08805» терористичної організації «ДНР» входило:

- забезпечення особового складу підрозділу військовою формою, вогнепальною зброєю та бойовими припасами до неї,

- систематичне проведення занять з бойової підготовки з особовим складом підрозділу,

- контроль за дотриманням військової дисципліни, виконанням правил носіння військової форми одягу, правильною підготовкою спорядження та обмундирування підрозділу,

- стеження за справністю озброєння та військової техніки підрозділу з метою виконання бойових завдань.

Здійснюючи керівництво вищезазначеною терористичною групою у складі терористичної організації «ДНР», ОСОБА_1 отримав позивний «СС», використовував для зв`язку номер мобільного телефону НОМЕР_1 та номер оператора мобільного зв`язку «Фенікс» НОМЕР_2 , був забезпечений камуфльованою формою одягу, зокрема з розпізнавальними знаками у вигляді нарукавних шевронів, вогнепальною зброєю та бойовими припасами до неї, систематично отримував грошові кошти за здійснення протиправної діяльності від невстановлених органами досудового розслідування представників терористичної організації «ДНР».

В подальшому так званим «наказом командира в/ч 00100 №142 від 16.11.2018» ОСОБА_1 призначено командиром взводу 9 ОПМП, в/ч 08819 з дислокацією в Новоазовському районі Донецької області.

ОСОБА_1 , вступаючи та здійснюючи керівництво вищезазначених підрозділів терористичної організації «ДНР», був достовірно обізнаним, що вони мають організаційну структуру військового типу (поділяються на структурні підрозділи (групи, пости) з визначенням особового складу кожного з них, який носить формений одяг військового типу), характеризуються наявністю єдиноначальності та субординації ( невстановленими органами досудового розслідування особами, здійснюється єдине керівництво зазначеними збройними формуваннями), використанням знаків розрізнення (нарукавних шевронів та інших предметів), мають воєнізований характер завдань та методів (здійснення з використанням вогнепальної зброї та військової техніки збройного опору підрозділам Збройних Сил України й інших військових формувань України, задіяних у проведенні АТО на території Донецької та Луганської областей України) та ставлять перед собою специфічні завдання (утримання території окремих районів Донецької області, тимчасово не підконтрольних органам державної влади України, встановлення на території цих районів Донецької області військового стану (перевірка документів у осіб, чергування з вогнепальною зброєю на підконтрольних об`єктах, обладнання на території зазначених районів Донецької області так званих «блок постів» для здійснення збройного опору Збройним Силам України й іншим військовим формуванням України) та мають для цього відповідні матеріальні засоби (вогнепальну зброю - автомати, бойові припаси (патрони) та військову техніку.

При цьому, ОСОБА_1 усвідомлював, що вищезазначені підрозділи терористичної організації «ДНР», не відносяться до збройних формувань, передбачених Законами України «Про Збройні Сили України», «Про Службу безпеки України», «Про Національну поліцію», «Про державну прикордонну службу України», «Про Національну гвардію України», «Про державну охорону органів державної влади України та посадових осіб» та іншими законодавчими актами України, якими визначено створення та функціонування збройних формувань України.

Злочинна діяльність ОСОБА_1 припинена співробітниками Управління СБ України в Дніпропетровській області 18.01.2020 у зв`язку із затриманням останнього.

Отже, в період з 03.08.2014 по 18.01.2020 ОСОБА_1 , перебуваючи на тимчасово окупованій території Донецької області, діючи умисно, з корисливих та ідеологічних мотивів, здійснював керівництво терористичними групами у складі терористичної організації «ДНР», забезпечуючи реалізацію цілей та завдань її силового блоку.

Допитаний в судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_1 пояснив, що обвинувачення йому зрозуміло, вину в інкримінованому злочині визнає частково, оскільки в бойових діях участі не брав, а перебував на блок-постах, де контролював в`їзд та виїзд. Зазначив, що в населених пунктах Дебальцево, Вуглегірськ, Стара Ласпа, Спартак, які зазначені в обвинувальному акті, він не був, був на блок-постах в Тельманово та Василівці. Зазначив, що після подій 09.05.2014 року він виїхав з Маріуполя до Ростова на роботу. Після спливу 90 днів він мав повернутися до України, але його переконали вступити до військових формувань ДНР, що він і зробив саме з ідеологічних міркувань, оскільки його обурювали батальйони, які були, на його думку, незаконно сформовані в Україні, при цьому воювати проти України та ЗСУ він наміру не мав. Тому 03.08.2014 року вступив до військового формування ДНР, ніс службу на блок-посту в м. Торез, де перевіряв автомобілі на предмет наявності там зброї, наркотиків, диверсійних груп. З 05.09.2014 року по кінець грудня 2014 року був на блок-посту в Тельманово. Потім міністерство оборони ДНР його призначило командиром взводу, за що отримував зарплату в сумі 360 доларів США. За ним був закріплений автомат Калашникова, цією зброєю він користувався на тренуваннях. За час перебування у ЗС ДНР він ніс службу у військових частинах № 08805 на посаді командира взводу мінометної батареї, № 08819 - на посаді командира 3 взводу мотострілецького батальйону, де виконував функції по укріпленню другої та третьої лінії оборони, тобто обслуговування їдальні, вирубка лісу, підготовка дров, вугілля. Зазначив, що обіймав керівні посади в збройних силах ДНР, в його підпорядкуванні було 15 осіб. Без діяльності вказаного взводу не можливі були військові дії. Вказував на те, що функції дивізіону виконували 1 та 2 батареї, він був в 3 батареї, яка була резервною і перебувала на другій лінії. На першій лінії він не був, між тим туди потрапляли за вказівкою керівництва і перебування саме на першій лінії від нього не залежало. Він володіє стрілецькою зброєю, артилерійською зброєю не володіє, між тим навчав молоде покоління на полігоні, щоб відзвітувати перед кураторами з Російської Федерації. 09.05.2020 року він отримав офіцерське звання «капітан» в збройних силах ДНР, оскільки раніше служив в лавах радянської армії в званні прапорщика. Крім того він працював в СІЗО м. Дзержинська, тому має навички командування особовим складом. Оскільки під час перебування у військових формуваннях ЗС ДНР він отримав численні поранення, внаслідок чого перебував на лікуванні, був прооперований, між тим не зміг отримати повноцінну лікарську допомогу ані в ДНР, ані в Російській Федерації, оскільки представники ФСБ РФ інкримінували йому державну зраду у зв`язку з нібито співробітництвом з СБУ, тому, зібравши усі свої медичні документи, документи, які посвідчують особу та військове звання в ДНР, документи на автомобіль, в`їхав в Україну, де був затриманий працівниками СБУ. Наполягав на необхідності застосування до нього частини 2 статті 258-3 КК України та звільненні його від кримінальної відповідальності, оскільки він добровільно повернувся на територію України з метою співпраці з правоохоронними органами, а також отримання лікування його поранень.

Не дивлячись на часткове визнання своєї вини, колегія суддів вважає, що вина обвинуваченого ОСОБА_1 в інкримінованому злочині повністю доведена сукупністю наступних досліджених у судовому засіданні доказів, які ретельно перевірені та оцінені з точки зору їх належності, допустимості, достовірності, достатності та взаємозв`язку для ухвалення даного процесуального рішення, які суд враховує та бере до уваги, а саме :

- свідок ОСОБА_3 , анкетні дані якого були змінені з міркувань безпеки, в судовому засіданні пояснив, що знає ОСОБА_1 з 2014 року. У вересні-жовтні 2014 року ОСОБА_1 служив в гаубічно-артилерійському дивізіоні. Особисто він не бачив ОСОБА_1 в бойових діях, але його підрозділ брав участь в боях проти ЗСУ спершу у м. Комсомольськ, потім в Тельманово . ОСОБА_1 має навички володіння стрілецькою зброєю - АК-74. При його зустрічах з ОСОБА_1 останній був одягнутий у військову форму старого зразка без розпізнавальних знаків. ОСОБА_1 займався бойової роботою, обслугою, чисткою зброї. Про поранення ОСОБА_1 йому нічого не відомо.

- повідомлення про вчинене кримінальне правопорушення від 07.11.2017 року, яким повідомлено про встановлення ОСОБА_1 , який в 2014 році вступив до військових формувань ДНР, потім обіймав посаду командира взводу мінометної роти 2 МСБ 5 ОМСБр 1 АК МО «ДНР», штаб якого дислокується в м. Макіївка, особисто приймав участь у військових діях проти ЗС України, а саме в м. Донецьку, с. Ясне, м. Красногорівка, м. Мар`їнка та м. Докучаєвськ, має військове звання «лейтенант»;

- рапорти співробітника групи ОШ ЦУ СБУ в районі проведення АТО ОСОБА_5 від 06.11.2017 року (т. 1 а.с.146, 153), яким повідомлено про отримання фотокопій військового квитка «ДНР» на ім`я ОСОБА_1 , № НОМЕР_8 військової частини 08805, фотокопію військового квитка СРСР № НОМЕР_9 та фотокопію другої сторінки паспорту громадянина України ОСОБА_1 , який з червня 2014 року приймає участь у діяльності військово-терористичного формування 5 ОМСБр 1 АК «ДНР». До рапорту додані перелічені фотокопії документів на ім`я ОСОБА_1 , які були досліджені в судовому засіданні та їх належність підтверджена ОСОБА_1 (т. 1 а.с. 147-148), також до рапорту додані скріншоти з сайту «Миротворець», де виявлені фото, на якому зображений ОСОБА_1 разом з 13 чоловіками, одягнутими у військову форму на фоні артилерійської зброї (т. 1 а.с. 150-152)

- рапорт ст.о/у в ОВС відділу ГВКР УСБУ у Дніпропетровській області О. Луценка від 13.01.2020 року, яким повідомлено, що оперативним шляхом було отримано вищевказані документи - фотокопію військового квитка «ДНР» на ім`я ОСОБА_1 , № НОМЕР_8 військової частини 08805, фотокопію військового квитка СРСР № НОМЕР_9 та фотокопію другої сторінки паспорту громадянина України ОСОБА_1 та фотокопію службової характеристики з 5 ОМСБр «ДНР», фотокопію довідки щодо проходження військової служби у збройних силах МО «ДНР» (т.1 а.с. 180). Зі службової характеристики на старшого лейтенанта, командира 3 мінометного взводу мінометної батареї 2 мотострілецького батальйону військової частини 08805 ОСОБА_1 , датованої листопадом 2018 року, вбачається, що він характеризується виключно з позитивного боку, знає матеріальну частину, правила експлуатації озброєння та військової техніки, особисто перевіряє їх бойову готовність. Перевіряє підготовку військової техніки та озброєння до виходу на кожне навчання, заняття чи на виконання бойової задачі, а також їх наявність, стан по поверненню з навчання, занять чи бойових завдань. Постійно проводить заняття з особовим складом взводу по бойовій підготовці та слідкує за вірним навчанням військовослужбовців взводу. В строк виконує накази командирів та начальників, користується авторитетом серед офіцерів, прапорщиків, солдат та сержантів. Підвищує свою бойову готовність та професійну майстерність. (т. 1 а.с. 183) Фотокопія довідки підтверджує проходження ОСОБА_1 військової служби у збройних силах Міністерства оборони ДНР з 04.10.2014 року, що не спростовувалось обвинуваченим в судовому засіданні. (т. 1 а.с. 184)

- рапорт ст.о/у в ОВС відділу ГВКР УСБУ у Дніпропетровській області О. Луценка від 17.01.2020 року, яким повідомлено, що оперативним шляхом було отримано фотозображення ОСОБА_1 у військовій формі «піксель». (т. 1 а.с. 191) До рапорту додані фотозображення ОСОБА_1 , який в судовому засіданні підтвердив своє зображення та зазначив, що фото на а.с. 192 (т. 1) було зроблено в жовтні 2019 року, фото на а.с. 193 (т. 1) - 10.11.2019 року, фото на а.с. 194 (т. 1) - 13.11.2019 року

- протокол огляду речей та документів від 18.01.2020 року, яким зафіксовано огляд поліетиленового пакету, який був при ОСОБА_1 під час його затримання, в якому містилися посвідчення особи ОСОБА_1 , чеки на проїзд «Донецьк-Краснодар», папка з медичними документами та висновками та ім`я ОСОБА_1 , документи на автомобіль. Перелічені документи були визнані речовими доказами та досліджені в судовому засіданні.(т. 1 а.с. 213)

- протокол проведення слідчого експерименту від 31.01.2020 року за участю ОСОБА_1 , який на карті Донецької області показав місце дислокації підрозділу «Перша Слов`янська бригада» та полігону в н.п. Мічуріне, де він проходив навчання, місце дислокації підрозділу 5 ОМСБр в/ч 08805 та позиції представників ДНР поблизу н.п. Докучаєвська Донецької області, а також розташування полігону «Звездний`у м. Торезі, місце дислокації 9 ОПМП в/ч 08819 в м. Новоазовську та н.п. Саханка, де він приймав участь в організації оборони. Слідчий експеримент було зафіксовано відеозаписом, який було переглянуто в судовому засіданні.

- протокол огляду від 31.01.2020 року сайту «Миротворець», де виявлено персональну сторінку ОСОБА_1 та двадцять фотографій.

- висновок судово-портретної експертизи № 16 від 14.02.2020 року, відповідно до якого на фотознімку на «удостоверении личности серии НОМЕР_8 на имя ОСОБА_1 » та на фотознімках ОСОБА_1 , зроблених в ході отримання зразків для проведення експертизи, зображена одна і та ж сама особа.

- висновок комп`ютерно-технічної експертизи № 24 від 11.03.2020 року, відповідно до якого надані для дослідження об`єкти знаходяться у технічно справному стані, у внутрішній пам`яті мобільного телефону Huawei Honor DUA-L22 присутні файли зображень користувача, які були скопійовані в ході дослідження. Окремі з них включають вказані у поставлених питаннях ключові строки та їх інформаційний вміст може мати відношення до відомостей,

зазначених у поставлених питаннях. Наданий для дослідження мобільний телефон має наступні ідентифікаційні характеристики: Huawei Honor DUA-L22 с/н НОМЕР_3 , ІМЕІ 1 НОМЕР_4 , ІМЕІ 2 НОМЕР_5 . Інформаційне наповнення внутрішньої пам`яті наданого для дослідження мобільного телефону представляє собою сукупність системних, програмних файлів, файлів користувача, а також записів списків контактів

абонентів, журналів викликів та списків SMS-повідомлень. У внутрішній пам`яті мобільного телефону Huawei Honor DUA-L22 присутні файли зображень користувача. Мобільний телефон Huawei Honor DUA-L22 має необхідні налаштування операційної системи, драйвери, Інтернет-браузери та програми - месенджери, що дозволяють з`єднання з мережею Інтернет та передачу/отримання електронних повідомлень. Зокрема даний пристрій містить інстальований програмний додаток WhatsApp. Надані для дослідження SІМ-карти мають наступні ідентифікаційні характеристики:

- SІМ-карта Феникс с/н НОМЕР_6 ;

- SІМ-карта Феникс с/н НОМЕР_7 .

Встановити стільникові номери наданих SІМ-карт не представляється можливим.

SІМ -карта Феникс с/н НОМЕР_6 не містить записів списків контактів абонентів. На SІМ-карті Феникс с/н НОМЕР_7 присутні записи 6-ти контактів абонентів, які представлені в таблиці, викладеній у висновку експерта.

- висновок судово-медичної експертизи № 128 від 27.03.2020 року підтверджує, що тілесні ушкодження, виявлені у ОСОБА_1 при огляді та при зверненні по медичну допомогу : поєднана мінно-вибухова травма, що супроводжується сліпим проникаючим транскраніальним осколковим пораненням грудної клітини зліва (які при огляді мали вигляд сформованого рубця по передній поверхні грудної клітини на рівні 4 - го ребра по середньо-ключичній лінії зліва та рубця в проекції мечоподібного відростка грудини), поранення обох легень, гемопневмотораксом зліва, пораненням перикарду з наявністю чужерідних тіл (металевих осколків в порожнечі), середній долі правої легені, передній грудній стінці справа, сліпим проникаючим осколковим пораненням черевної порожнини (при огляді виявлено два рубця по передній черевній стінці зліва та один рубець по передній черевній стінці справа), пораненням передньої стінки шлунка (з наступною лапаротомією та ушиванням поранення шлунка, що підтверджується наявністю післяопераційного рубця по середній лінії живота) : множинні сліпі осколкові поранення лівої руки (які при огляді мали вигляд сформованих рубців по задній поверхні лівого променево-зап`ясткового суглобу в проекції третєп`ястної кістки збоку тильної поверхні лівої кисті, двох рубців в проекції другої п`ястної кістки збоку тильної поверхні лівої кисті, рубця по передньо-внутрішній поверхні лівого променево-зап`ясткового суглобу) з пошкодженням сухожилля, розгинача 4 - го пальця та наявністю чужерідних тіл ( металевих осколків), рубець в наключичній області зліва, рубець в проекції лонної кістки справа, рубець по зовнішній поверхні лівого стегна, у верхній третині, які утворились на місці загоєних ран, утворились від дій осколків вогнепальних снарядів (снаряда), в результаті їх (його) вибуху та елементів вибуху, можливо в зазначений термін при описаних обставинах постанови, а також при обставинах, вказаних оглянутим і по ступеню тяжкості відносяться до тяжких тілесних ушкоджень, як небезпечних для життя в момент спричинення.

- за висновком комісійної судово-медичної експертизи № 20 від 07 квітня 2020 року згідно наданих медичних документів при надходженні ОСОБА_1 до лікувального закладу 15.11.2019 року було виявлено наступні тілесні ушкодження : поєднана мінно-вибухова травма, яка супроводжувалася сліпими проникаючими осколковими пораненнями грудної клітини зліва з пораненням обох легень та розвитком гемопневмоторакса зліва, пораненням перикарду, сліпими проникаючими осколковими пораненнями передньої черевної стінки з пораненням передньої стінки шлунка (з послідуючим оперативним втручанням: лапаротомії, ушивання стінки шлунка); множинними сліпими осколковими пораненнями лівої верхньої кінцівки з пошкодженням сухожилля розгинача 4 пальця лівої кисті, сліпими осколковими пораненнями в надключичній області зліва, в проекції лонної кістки справа, зовнішньої поверхні лівого стегна у верхній третині, після загоєння яких та проведення оперативних втручань на тілі ОСОБА_1 мають місце сформовані рубці. Вищезазначені тілесні ушкодження утворилися від дії осколкових снарядів та інших ушкоджуючих факторів вибуху в результаті спрацювання вибухового пристрою, можливо, в зазначений термін та відносяться до тяжких тілесних ушкоджень, як небезпечних для життя.

Згідно даних медичних документів при проведенні комп`ютерної томографії органів грудної клітини, черевної порожнини та зачеревинного простору від 22.11.19р.; рентгендосліджень органів грудної і черевної порожнин та лівої кисті: візуалізуються сторонні тіла металевої щільності: між правим передсердям та клапаном аорти, в проекції S5 середньої долі правої легені, на рівні хрящової частини 4 ребра, в підшкірно-жировій клітковині та безпосередньо у поверхні шкіри передньої стінки грудної клітини праворуч, в підшкірно-жировій клітковині і м`язах передньої черевної стінки посередині та зліва. Сторонні тіла (осколки) розмірами 0,3-0,5см у діаметрі. Один осколок рухається синхронно зі скороченням серця, можливо, він з`єднаний з перикардом. Вищезазначені результати підтверджується даними проведення рентгенографії органів грудної та черевної порожнин, лівої кісті від 30.03.2020 року.

Виходячи з вищезазначеного множинність та характер зовнішніх ушкоджень, характер ушкоджень внутрішніх органів, а також результати додаткових методів досліджень (КТ дослідження та рентгендосліджень органів грудної та черевної порожнин, лівої кисті) можуть свідчить про те, що сторонні тіла металевої щільності, які маються в тілі ОСОБА_1 , є осколковими снарядами, які утворились при спрацюванні вибухового пристрою в зоні радіусу їх дії.

- висновок комісійної судово-медичної експертизи № 45 від 08 квітня 2020 року дублює попередній висновок комісійної судово-медичної експертизи та додатково зазначає, що з наданих медичних документів та зі слів ОСОБА_1 слідує наступне: в 2015 році останній отримав осколкові поранення голови та правого плеча; в 2019році - осколкові поранення тулуба та лівої кисті. На даний момент у ОСОБА_1 мають місце наслідки зазначених перенесених травм у вигляді післятравматичного правобічного плекситу, легкого парезу лівої кисті, наявності сторонніх тіл (металевих осколків) в області тулуба і лівої кисті. На момент проведення експертизи у ОСОБА_1 встановлено наступні діагнози: «ішемічна хвороба серця; стенокардія напруги, функціональний клас ІІІ, атеросклеротичний кардіосклероз, гіпертонічна хвороба ІІ стадії, ступінь ризику ІІІ, серцева недостатність ІІА. Двобічна цервікобрахіалгія з помірним больовим синдромом, легким обмеженням функції лівої руки, помірним обмеженням функції правої руки.

Післятравматичний правобічний плексит». На теперішній час стан здоров`я ОСОБА_1 є стабільним та не потребує невідкладного надання медичної допомоги в умовах спеціалізованого стаціонару. Виходячи зі стану здоров`я ОСОБА_1 та існуючих у нього

захворювань, комісія вважає, що необхідна систематична медична допомога

йому може надаватись в умовах звичайної медичної частини ДУ

«Маріупольський слідчий ізолятор».

- автобіографія ОСОБА_1 , отриманої оперативним шляхом, з якої вбачається, що він, викладаючи відомості про своє життя, повідомив про участь в бойових діях з серпня по листопад 2014 року в н.п. Василівка, Тельманово. З листопада 2014 року призначений на посаду командира вогневого взводу ГАДН у в/ч 08801, приймав участь в бойових діях в населених пунктах Тельманово, Ласпа, Спартак, Авдєєвка, Вуглегірськ, Дебальцево.

- довідка про проходження військової служби у збройних силах Міністерства оборони Донецької Народної Республіки, відповідно до якої ОСОБА_1 дійсно проходить військову службу з 04.10.2014 року.

- рапорт тимчасово виконуючого обов`язки командира 3 ГАБатр лейтенанта Селезньова С. від 12.05.2015 року, отриманої оперативним шляхом, з якої вбачається, що ОСОБА_1 , серед інших, відзначився при виконанні бойового завдання в ході бойових дій в м. Дебальцево та Вуглегірськ.

- контракт про проходження військової служби, відповідно до якого ОСОБА_1 був прийнятий на військову службу у військову частину 08805 Міністерства оборони ДНР з 20.10.2017 року строком на 5 років. Контракт підписаний ОСОБА_1 та командиром військової частини 08805 ОСОБА_2

- посвідчення старшого машини № 4429 на ім`я лейтенанта ОСОБА_1 , військова частина 08805, видане Міністерством оборони ДНР, яке надає право на керування транспортним засобом військової частини 08805.

- вимоги-накладні № 437 від 30.06.2018 року та № 904 від 04.12.2018 року, відповідно до яких ОСОБА_1 отримав та здав, відповідно, 1 пістолет ПМ та 16 патронів;

- службова характеристика від 01.11.2018 року на старшого лейтенанта ОСОБА_1 , видана командиром мінометної батареї 2 мотострілецького батальйону військової частини 08805, командиром 2 мотострілецького батальйону військової частини 08805, т.в.о. начальника штабу військової частини 08805, відповідно до якої ОСОБА_1 характеризується виключно позитивно, постійно проводить заняття з особовим складом з бойової підготовки, знає правила експлуатації озброєння та військової техніки, яка є у взводі, особисто перевіряє її бойову готовність, перевіряє підготовку озброєння та військову техніку до виходу на кожне навчання, заняття чи виконання бойового завдання, а також її наявність, стан після повернення з занять чи виконання бойового завдання.

- службова характеристика на лейтенанта ОСОБА_1 , видана командиром гаубічного артилерійського дивізіону військової частини 08801, відповідно до якої ОСОБА_1 характеризується позитивно, організовував у взводі бойову підготовку, постійно підвищує свою бойову готовність та професійну майстерність, приймав участь в бойових діях в населених пунктах - Тельманово, сел. Ласпа, сел. Спартак, м. Авдіївка, м. Вуглегірськ, м. Дебальцеве. При виконанні бойового завдання 31.01.2015 року о 10.00 в м. Вуглегірськ витягнув на руках з-під обстрілу свого пораненого командира.

- нагородний лист на ім`я ОСОБА_1 , з якого вбачається, що ОСОБА_1 представлений до медалі «За бойові заслуги» за виявлену мужність, стійкість та виконання військового обов`язку перед народом Новоросії при звільненні міст Авдіївка, Вуглегірськ, Дебальцеве. 31.01.2015 року о 10.00 в м. Вуглегірськ витягнув на руках з-під обстрілу свого пораненого командира.

- довідка ДУ «Маріупольський слідчий ізолятор» від 21.01.2020 року, відповідно до якої ОСОБА_1 проходив службу в Маріупольському слідчому ізоляторі (№ 7) управління Державного департаменту України з питань виконання покарань у Донецькій області на посаді молодшого інспектора 2 категорії відділу режиму і охорони з 13 жовтня 2003 року по 13 липня 2004 року.

- мобільний телефон Huawei Honor DUA-L22 с/н НОМЕР_3 , належність якого собі підтвердив обвинувачений, але заперечував його використання у військовій частині.

При цьому суд не приймає в якості доказу рапорт на ім`я командира військової частини 08805, яким доведено до відома, що 01.07.2018 року на лінії бойового зіткнення особовий склад, серед якого значиться ОСОБА_1 , виконував бойове завдання, пов`язане з ризиком для життя та здоров`я, оскільки останній не містить відповідних підписів, печаток чи інших обов`язкових реквізитів документу, що є порушенням статті 99 КПК України.

Суд відхиляє заперечення захисника проти залучення прокурором в судовому засіданні рапортів, вимог-накладних, службових характеристик, контракту про проходження служби, службового рапорту, обхідного листка, посвідчення старшого машини, службової перепустки, довідки про проходження військової служби, оскільки це є порушенням вимог ст.. 290 КПК України, з огляду на те, що вказані документи були отримані прокурором в ході виконання постанови про доручення проведення слідчих (розшукових) дій від 13.11.2017 року в рамках кримінального провадження № 2201400000000097, з якого постановою від 21.01.2020 року було виділено в окреме провадження матеріали щодо ОСОБА_1 , в тому числі і згадана постанова від 13.11.2017 року, на підставі виділених матеріалів в ЄРДР були внесені відомості та зареєстроване кримінальне провадження за № 2202050000000020, яке є наразі предметом розгляду суду.

Суд відхиляє доводи обвинуваченого щодо кваліфікації його діянь за ч. 2 ст. 258-3 КК України, оскільки вказана норма передбачає звільнення від кримінальної діяльності за діяння, передбачене частиною 1 цієї статті, особи, крім організатора і керівника терористичної групи чи терористичної організації, яка добровільно повідомила правоохоронний орган про відповідну терористичну діяльність, сприяла її припиненню або розкриттю злочинів,вчинених у зв`язку із створенням або діяльністю такої групи чи організації, якщо в її діях немає складу іншого злочину. Однак, в судовому засіданні не встановлено тих обставин, які є підставою для звільнення обвинуваченого від кримінальної відповідальності, крім того ОСОБА_1 в судовому засіданні пояснив, що вимушений був прибути на територію України за кваліфікованою медичною допомогою, оскільки на тимчасово окупованій території та в Російській Федерації, куди він також звертався, в наданні такої допомоги було відмовлено. Тому суд не вважає це добровільно припиненим діянням, оскільки його фізичний стан та ситуація щодо його здоров`я не давала йому інших альтернативних варіантів, окрім як повернення до України, громадянином якої він є.

Заперечення обвинуваченого проти його перебування в населених пунктах Ласпа, Спартак, Вуглегірськ та Дебальцево, а також проти участі в бойових діях взагалі, суд вважає спробою уникнути відповідальності, оскільки дані обставини достеменно були встановлені в судовому засіданні і підтверджуються вивченими в ході судового розгляду письмовими доказами, зокрема, автобіографією ОСОБА_1 , зміст якої підтвердив і сам обвинувачений, а також рапортом військовослужбовця ДНР, де ОСОБА_1 відзначається за участь в бойових діях, а також із самих пояснень обвинуваченого, який не заперечував перебування на другій лінії розмежування та матеріально-технічного і військового забезпечення діяльності взводу, яким він керував. Незгода ОСОБА_1 зі змістом характеристик та інших документів, які містяться в його особовій справі військовослужбовця спростовується його же поясненнями в судовому засіданні, в ході яких він не заперечив знаходження вказаних документів в його особовій справі, однак достеменно ствердити про це не міг, оскільки з матеріалами особової справи протягом військової служби не знайомився.

Таким чином, колегія суддів вважає, що вина обвинуваченого у вчиненні інкримінованого злочину знайшла своє підтвердження в ході розгляду справи та його дії слід кваліфікувати за ч. 1 ст. 258-3 КК України, як керівництво терористичною групою у складі терористичної організації.

Всі докази, досліджені безпосередньо судом, у своїй сукупності дають обґрунтовані підстави вважати, що ОСОБА_1 усвідомлював, що так звана «ДНР» діє на території України саме як терористична організація, діє на території України незаконно та що її учасники застосовують зброю, вчиняють терористичні акти, захоплення будівель органів державної влади та місцевого самоврядування, вбивства людей, вибухи, підпали та інші дії, які створюють небезпеку для життя та здоров`я людей, завдають значної майнової шкоди та призводять до настання інших тяжких наслідків, тощо, тривалий час приймав участь у керівництві терористичною групою у складі терористичної організації.

До такого висновку суд дійшов із того, що зокрема, з квітня 2014 року у Донецькій області діє стійке ієрархічне об`єднання - організація, так звана «Донецька народна Республіка», створена всупереч інтересам Держави Україна, учасники якої на території України займаються залякуванням населення, вбивством громадян, захопленням адміністративних будівель органів державної влади і місцевого самоврядування та скоєнням інших злочинів, що призводить до дестабілізації суспільно-політичної ситуації у державі.

Поняття терористичної організації визначено в Законі України «Про боротьбу з тероризмом» від 20 березня 2003 року, і відповідно до цього Закону, це є стійке об`єднання трьох і більше осіб, яке створене з метою здійснення терористичної діяльності, у межах якого здійснено розподіл функцій, встановлено певні правила поведінки, обов`язкові для цих осіб під час підготовки і вчинення терористичних актів. Визначальним для визнання організації терористичною є те, що хоч один з її структурних підрозділів здійснює терористичну діяльність з відома хоча б одного з керівників (керівних органів) усієї організації.

Аналіз кримінального законодавства, рішення Варшавської конференції від 28 вересня 2001 року № 1373 по боротьбі з тероризмом, а також відповідних положень Закону України «Про боротьбу з тероризмом» показує, що терористична організація виділена як вид злочинної організації з спеціальною метою - здійснення терористичної діяльності. Так, відповідно до Закону України «Про боротьбу з тероризмом» терористична діяльність - діяльність, яка охоплює: планування, організацію, підготовку та реалізацію терористичних актів; підбурювання до вчинення терористичних актів, насильства над фізичними особами або організаціями, знищення матеріальних об`єктів у терористичних цілях; організацію незаконних збройних формувань, злочинних угруповань (злочинних організацій), організованих злочинних груп для вчинення терористичних актів, так само як і участь у таких актах; вербування, озброєння, підготовку та використання терористів; пропаганду і поширення ідеології тероризму; фінансування та інше сприяння тероризму.

Діяльність «ДНР» як терористичної організації підтверджується зверненням Верховної Ради України до Організації Об`єднаних націй, Європейського Парламенту, Парламентської Асамблеї Ради Європи, Парламентської Асамблеї НАТО, Парламентської Асамблеї ОБСЄ, Парламентської Асамблеї ГУАМ, національних парламентів держав світу про визнання Російської Федерації державою-агресором, затверджене постановою Верховної Ради України від 27.01.2015 року № 129-VІІІ, заявою Верховної Ради України «Про визнання Україною юрисдикції Міжнародного кримінального суду щодо скоєння злочинів проти людяності та воєнних злочинів вищими посадовими особами Російської Федерації та керівниками терористичних організацій «ДНР» та «ЛНР», які призвели до особливо тяжких наслідків та масового вбивства українських громадян», схваленої постановою Верховної Ради України від 04.02.2015 року №145-VІІІ, заявою Верховної Ради України «Про відсіч збройної агресії Російської Федерації та подолання її наслідків», схваленою постановою Верховної Ради України від 21.04.2015 року №337-VIII, в яких «ДНР» та «ЛНР» визначено терористичними організаціями.

А згідно п. 5 постанови Пленуму Верховного Суду України «Про практику розгляду судами кримінальних справ про злочини, вчинені стійкими злочинними об`єднаннями» від 23.12.2005 року № 13 керування організованою групою або злочинною організацією полягає у вчиненні сукупності дій, спрямованих на управління їх функціонуванням як стійких об`єднань осіб (забезпечення існування, відповідного рівня організованості, дотримання загальних правил поведінки і дисципліни; вербування нових учасників, розподіл або перерозподіл між ними функціональних обов`язків; планування конкретних злочинів і злочинної діяльності в цілому; організація заходів щодо прикриття останньої; вдосконалення структури об`єднання) та здійсненням ними злочинної діяльності (визначення її мети і напрямів, конкретних завдань об`єднання, його структурних частин або окремих учасників, координація їхніх дій; ініціювання здійснення певного виду злочинної діяльності чи вчинення конкретних злочинів тощо). Зазначені дії організаційного характеру можуть здійснюватись у формі віддання наказів, розпоряджень, давання доручень, проведення інструктажів, прийняття звітів про виконання тих чи інших дій, застосування заходів впливу щодо учасників злочинного об`єднання за невиконання наказів і доручень або порушення встановлених у ньому правил поведінки.

Суд також враховує правові позиції, викладені в рішенні ЄСПЛ у справі «Броуґан та інші проти Сполученого Королівства», відповідно до яких розслідування терористичних правопорушень, безсумнівно, ставить перед органами влади особливі проблеми. Забезпечення справедливої рівноваги між інтересами суспільства, яке страждає від тероризму, та інтересами конкретної людини є надзвичайно складним завданням. Беручи до уваги факт посилення тероризму в сучасному світі, визнана необхідність, яка випливає із самої суті системи Конвенції, забезпечення належної рівноваги між захистом інститутів демократії в інтересах суспільства і захистом прав окремої людини. У контексті статті 5 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод, саме суд має визначити значимість таких обставин, а також з`ясувати, чи було забезпечено в цій справі рівновагу між застосовними положеннями цієї статті у світлі її конкретного формулювання та її загальним предметом і метою.

Вважаючи достатньо забезпеченими в ході судового розгляду процесуальні права сторони захисту та сторони обвинувачення на надання ними доказів на підтвердження та спростування висунутого обвинувачення, колегія суддів виходить із принципів реалізації права особи на справедливий суд, яке закріплено в ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, за яким винуватість особи у вчиненні злочину має бути доведена поза розумним сумнівом.

Згідно з ст. 65 КК України та роз`яснень, що містяться у п. 1 постанови Пленуму Верховного Суду України № 7 від 24 жовтня 2003 року «Про практику призначення судами кримінального покарання», призначаючи покарання, у кожному конкретному випадку суди зобов`язані враховувати ступінь тяжкості вчиненого злочину, дані про особу винного та обставини справи, що пом`якшують та обтяжують покарання. Особі, яка вчинила злочин, має бути призначене покарання, необхідне й достатнє для її виправлення та попередження нових злочинів.

У пункті 3 зазначеної постанови Пленуму ВСУ вказано, що визначаючи ступінь тяжкості вчиненого злочину, суди повинні виходити з класифікації злочинів (ст. 12 КК України), а також із особливостей конкретного злочину й обставин його вчинення (форма вини, мотив, спосіб, стадія вчинення, кількість епізодів злочинної діяльності, роль кожного зі співучасників, якщо злочин вчинено групою осіб, характер і ступінь тяжкості наслідків, що настали, тощо). Досліджуючи дані про особу підсудного, суд повинен з`ясувати його вік, стан здоров`я, поведінку до вчинення злочину як у побуті, так і за місцем роботи чи навчання, його минуле (зокрема, наявність не знятих чи не погашених судимостей, адміністративних стягнень), склад сім`ї, його матеріальний стан, тощо.

При призначенні ОСОБА_1 певного виду та конкретної міри покарання в межах, встановлених у санкції ч. 1 ст. 258-3 Особливої частини КК України відповідно до положень Загальної частини цього Кодексу, суд враховує характер і ступінь суспільної небезпеки, ступінь тяжкості вчиненого злочину, який відповідно до ст. 12 КК України віднесено до особливо тяжких злочинів, обставини його вчинення, поведінку обвинуваченого під час досудового розслідування, дані про особу обвинуваченого, який вперше притягується до кримінальної відповідальності, раніше не судимий, розлучений.

Обставин, що пом`якшують покарання обвинуваченого ОСОБА_1 відповідно до ст. 66 КК України, судом не встановлено.

Обставин, що обтяжують покарання обвинуваченого ОСОБА_1 відповідно до ст. 67 КК України, судом не встановлено.

При призначенні ОСОБА_1 покарання, суд враховує вимоги ч. 2 ст. 61 Конституції України, згідно якої - юридична відповідальність особи має індивідуальний характер.

Відповідно до ч. 2 ст. 50 КК України, покарання має на меті не тільки кару, а й виправлення засудженого, а також запобігання вчиненню нових злочинів, як засудженим так і іншими особами.

Тож, враховуючи наведене, з урахуванням тяжкості і обставин вчиненого кримінального правопорушення, відсутності обставин, що пом`якшують та обтяжують покарання обвинуваченого, з урахуванням особи обвинуваченого, суд приходить до висновку про необхідність призначення обвинуваченому покарання у вигляді позбавлення волі межах санкції ч. 1 ст. 258-3 КК України, оскільки саме таке покарання буде необхідним і достатнім для виправлення ОСОБА_1 та попередження вчинення ним нових злочинів; і неможливим, в силу вищевикладених обставин застосувати, до нього ст. ст. 69, 75 КК України, оскільки на переконання суду виправлення обвинуваченого неможливе без реального відбуття покарання, без конфіскації майна, оскільки стороною обвинувачення не доведено, що кошти, які ОСОБА_1 отримував під час військової служби, були спрямовані на придбання майна, яке може бути предметом конфіскації згідно ст. 59 КК України.

Долю речових доказів суд вирішує у відповідності до вимог ст. 100 КПК України.

Судові витрати за проведення комп`ютерно-технічної експертизи в сумі 2614,88 грн. та портретної експертизи в сумі 3268, 6 грн. підлягають стягненню з обвинуваченого на користь держави.

Запобіжний захід стосовно обвинуваченого до набрання вироком законної сили слід залишити без змін.

Враховуючи те, що ОСОБА_1 скоїв триваючий злочин, початок якого відраховується з серпня 2014 року, колегія суддів, з огляду на постанову Великої Палати Верховного Суду від 29.08.2018 року у справі № 663/537/17, зараховує у строк покарання відповідно до вимог ч. 5 ст. 72 КК України строк попереднього ув`язнення з розрахунку один день попереднього ув`язнення за два дні позбавлення волі.

Арешт майна підлягає скасуванню.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 373, 374, 376, 395 КПК України, колегія суддів, -

У Х В А Л И Л А:

ОСОБА_1 визнати винуватим у пред`явленому обвинуваченні у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 258-3 КК України та призначити йому покарання у вигляді 9 (дев`яти) років позбавлення волі без конфіскації майна в кримінально-виконавчій установі закритого типу.

Строк покарання відраховувати з 18.01.2020 року.

Запобіжний захід у вигляді тримання під вартою в ДУ «Маріупольський слідчий ізолятор» до набрання вироком законної сили - залишити без змін.

Зарахувати ОСОБА_1 у строк покарання, відповідно до вимог ч. 5 ст. 72 КК України строк попереднього ув`язнення, починаючи з 18.01.2020 року по день набрання вироком законної сили включно, з розрахунку один день попереднього ув`язнення за два дні позбавлення волі.

Речові докази: - мобільний телефон марки «Honor» чорного кольору в чохлі форми книжка чорного кольору без сім-картки, 2 сім картки оператора мобільного зв`язку «Фенікс», які зберігаються у камері зберігання речових доказів СВ 2 управління (з дислокацією у м. Маріуполь Донецької області) ГУ СБУ в Донецькій та Луганській областях - знищити; документи відповідно до переліку, зазначеному в постанові про визнання речових доказів від 18.01.2020 року (т.1 а.с. 221), медичні та інші особисті документи перелічені в додатку № 2 до протоколу огляду речей та документів від 18.01.2020 року - залишити на зберігання в матеріалах кримінального провадження.

Арешти майна, накладені ухвалами слідчих суддів Жовтневого районного суду м. Маріуполя від 06.02.2020 року та 26.03.2020 року - скасувати.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь держави процесуальні витрати на проведення портретної експертизи № 16 від 14.02.2020 року в сумі 3268,6 грн. (IBAN : UA658201720313241001201007395 ДКСУ в м. Києві, код ЄДРПОУ 20001993, назва організації : Український науково-дослідний інститут спеціальної техніки та судових експертиз Служби безпеки України, адреса : 03113, м. Київ, вул. Миколи Василенка, 3) та на проведення комп`ютерно-технічної експертизи № 24 від 11.03.2020 року в сумі 2614,88 грн. (IBAN : UA658201720313241001201007395 ДКСУ в м. Києві, код ЄДРПОУ 20001993, назва організації : Український науково-дослідний інститут спеціальної техніки та судових експертиз Служби безпеки України, адреса : 03113, м. Київ, вул. Миколи Василенка, 3)

На вирок може бути подана апеляція до Донецького апеляційного суду через Іллічівський районний суд м. Маріуполя протягом 30 днів з дня його проголошення, а особою, яка перебуває під вартою - в той же строк з моменту вручення копії судового рішення.

Копію вироку негайно після його проголошення вручити/надіслати учасникам судового провадження.

Головуючий суддя : Матвєєва Ю. О.

Суддя : Мушкет О.О.

Суддя : Кузнецов Д.В.