Ухвала суду № 91832431, 28.09.2020, Жмеринський міськрайонний суд Вінницької області

2/130/837/2020

130/2121/20

У Х В А Л А

28.09.2020 р. м. Жмеринка

Суддя Жмеринського міськрайонного суду Вінницької області Сенько Л.Ю., розглянувши матеріали позовної заяви ОСОБА_1 до Міністерства соціальної політики України та Фонду соціального захисту інвалідів України про визнання незаконним звільнення з посади, поновлення на роботі, стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу та моральної шкоди,

в с т а н о в и в:

Представник позивача – адвокат Сидоренко В.А. звернувся до Жмеринського міськрайонного суду Вінницької області з даною позовною заявою в якій просив: визнати незаконними підстави дострокового припинення Контракту №2 від 16 травня 2019 року, укладеного між ОСОБА_1 та Міністерством соціальної політики, які зазначені в доповідній записці заступника Міністра соціальної політики Музиченка В.В. від 31 липня 2020 року №83/2/229-20 та в листі Міністерства соціальної політики України від 03 серпня 2020 року №11109/0/2-20; визнати незаконним звільнення ОСОБА_1 з посади директора Фонду соціального захисту інвалідів; скасувати наказ Міністерства соціальної політики України від 14 серпня 2020 року №49кс «Про припинення терміну дії контракту з ОСОБА_1 »; поновити ОСОБА_1 на посаді директора Фонду соціального захисту інвалідів; допустити негайне виконання рішення суду про поновлення ОСОБА_1 на посаді директора Фонду соціального захисту інвалідів; стягнути з Фонду соціального захисту інвалідів на користь ОСОБА_1 середній заробіток за час вимушеного прогулу; стягнути з Міністерства соціальної політики України на користь ОСОБА_1 моральну шкоду у розмірі 300 000 грн.; стягнути з Міністерства соціальної політики України на користь ОСОБА_1 судові витрати; звільнити ОСОБА_1 від сплати судового збору за позовну вимогу про відшкодування моральної шкоди.

Вказана заява підлягає залишенню без руху, оскільки вона подана з порушенням вимог ст. ст. 175, 177 ЦПК України з наступних підстав.

Відповідно до п. 2 ч.3 ст.175 ЦПК України позовна заява повинна містити зазначення ціни позову, якщо позов підлягає грошовій оцінці; обґрунтований розрахунок сум, що стягуються чи оспорюються.

Проте позовна заява не містить обґрунтований розрахунок сум, що стягуються в частині вимог про стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу.

Крім того, відповідно до ч. 4 ст. 177 ЦПК України до позовної заяви додаються документи, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі, або документи, що підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.

В позовній заяві представник позивача – адвокат Сидоренко В.А. просить звільнити ОСОБА_1 від сплати судового збору за позовну вимогу про відшкодування моральної шкоди враховуючи незадовільний майновий стан позивача, який пов`язаний із втратою постійного заробітку завдяки незаконному звільненню з посади директора Фонду, а також те, що позивач немає інших джерел доходу та власних заощаджень.

Відповідно до ч. 2 ст. 133 ЦПК України розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.

Частиною першою статті 136 ЦПК України передбачено, що суд, враховуючи майновий стан сторони, може своєю ухвалою відстрочити або розстрочити сплату судового збору на визначений строк у порядку, передбаченому законом, але не більше як до ухвалення судового рішення у справі. Відповідно до ч. 3 ст. 136 ЦПК України з підстав, зазначених у частині першій цієї статті, суд у порядку, передбаченому законом, може зменшити розмір належних до сплати судових витрат, пов`язаних з розглядом справи, або звільнити від їх сплати.

Відповідно до ч. 1 ст. 8 Закону України «Про судовий збір» враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою за її клопотанням відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі, зокрема, за умов, якщо предметом позову є захист соціальних та сімейних прав. Згідно із ч. 2 ст. 8 Закону України «Про судовий збір» суд може зменшити розмір судового збору або звільнити від його сплати на підставі, зазначеній у частині першій цієї статті.

Згідно з п. 29 постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ № 10 від 17 жовтня 2014 року «Про застосування судами законодавства про судові витрати у цивільних справах» єдиною підставою для відстрочення або розстрочення сплати судового збору є врахування судом майнового стану сторони, тобто фізичної або юридичної особи (наприклад, довідка про доходи, про склад сім`ї, про наявність на утриманні непрацездатних членів сім`ї, банківські документи про відсутність на рахунку коштів, довідка податкового органу про перелік розрахункових та інших рахунків тощо). Особа, яка заявляє відповідне клопотання згідно зі статтею 10 ЦПК повинна навести доводи і подати докази на підтвердження того, що її майновий стан перешкоджав (перешкоджає) сплаті нею судового збору у встановленому законодавством порядку і розмірі.

Разом з тим, представником позивача до позову не додано докази на підтвердження майнового стану ОСОБА_1 . Враховуючи наведене, у задоволенні клопотання позивача про звільнення від сплати судового збору за позовну вимогу про відшкодування шкоди необхідно відмовити.

Згідно з п. 1 ч. 1 ст. 176 ЦПК України у позовах про стягнення грошових коштів ціна позову визначається сумою, яка стягується, чи оспорюваною сумою за виконавчим чи іншим документом, за яким стягнення провадиться у безспірному (безакцептному) порядку.

Відповідно до п.п. 1 п. 1 ч. 2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір за подання до суду позовної заяви майнового характеру, яка подана фізичною особою або фізичною особою - підприємцем встановлена ставка судового збору – 1 відсоток ціни позову, але не менше 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що відповідає 840,80 грн. та не більше 5 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

У постанові Верховного Суду України від 30 листопада 2016 року у справі № 6-1121цс16 зроблено висновок, що починаючи з 01 вересня 2015 року, позивачі в справах за позовними вимогами, що випливають із трудових відносин, не звільняються від сплати судового збору, за винятком позивачів у двох категоріях: про стягнення заробітної плати та про поновлення на роботі.

Пільга щодо сплати судового збору, передбачена пунктом 1 частини першої статті 5 Закону України «Про судовий збір», згідно з якою від сплати судового збору під час розгляду справи в усіх судових інстанціях звільняються позивачі – у справах про стягнення заробітної плати та поновлення на роботі, не поширюється на вимоги позивачів про стягнення середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні (або за час вимушеного прогулу) під час розгляду таких справ в усіх судових інстанціях. Указаний правовий висновок міститься у постанові Великої Палати Верховного Суду від 30 січня 2019 року у справі № 910/4518/16 (провадження № 12-301гс18).

Окрім цього вбачається, що позивач за вимогами про стягнення середнього заробітного за час вимушеного прогулу та скасування наказу не звільнена, кожна з цих вимог є об`єктом справляння судового збору.

Судовий збір за подання до суду фізичною особою позовної заяви майнового характеру становить у розмірі 1 відсоток ціни позову, але не менше 840 грн. 80 коп. та не більше 10510 гривень 00 копійок; за подання до суду фізичною особою позовної заяви немайнового характеру справляється судовий збір у розмірі 840,80 коп.

Відповідно до ч.3 ст.6 Закону України «Про судовий збір», за подання позовної заяви, що має одночасно майновий і немайновий характер, судовий збір сплачується за ставками, встановленими для позовних заяв майнового та немайнового характеру.

Так, позивачем у позові заявлені вимоги немайнового характеру та вимоги майнового характеру.

З урахуванням вищевикладеного, позивачеві необхідно визначити вартість заявленої вимоги про стягнення заробітної плати за час вимушеного прогулу, за наслідком чого відкорегувати суму ціни позову, яка повинна дорівнювати вартості заявлених вимог: про відшкодування моральної шкоди та стягнення заробітної плати за час вимушеного прогулу, за період з 14.08.2020 по день звернення до суду з позовом, оскільки інший період залежить від часу розгляду справи та надати документи на підтвердження доплати судового збору за двома вимогами немайнового характеру.

Реквізити для сплати судового збору містяться на офіційному веб порталі Жмеринського міськрайонного суду Вінницької області.

Згідно з ст. 185 ЦПК України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 175 і 177 цього Кодексу, протягом п`яти днів з дня надходження до суду позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху, в якій зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.

За наведених обставин позовну заяву належить залишити без руху, надавши позивачу строк для усунення вищевказаних недоліків.

На підставі викладеного, керуючись ст. 185 ЦПК України,

у х в а л и в:

В задоволенні клопотання представника позивача – адвоката Сидоренко В.А. про звільнення ОСОБА_1 від сплати судового збору за позовну вимогу про відшкодування шкоди - відмовити.

Позовну заяву ОСОБА_1 до Міністерства соціальної політики України та Фонду соціального захисту інвалідів України про визнання незаконним звільнення з посади, поновлення на роботі, стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу та моральної шкоди залишити без руху, надавши позивачу строк тривалістю п`ять днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.

Ухвала оскарженню не підлягає та набирає законної сили з моменту її підписання.

Суддя