Рішення № 91831937, 09.06.2020, Святошинський районний суд міста Києва

СВЯТОШИНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М. КИЄВА

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

ун. № 759/4065/20

пр. № 2-а/759/151/20

09 червня 2020 року м. Київ

Святошинський районний суд міста Києва

під головуванням судді Сенька М.Ф.,

при секретарі Щербині А.В.,

за участю позивача Шипіцина О.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до інспектора Управління патрульної поліції в Харківській області сержанта поліції Міллер Ольги Андріївни про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення,

встановив:

27.02.2020 р. інспектором Управління патрульної поліції в Харківській області сержанта поліції Міллер О.А. була складена Постанова серії ЕАК №2166429 про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за порушення п.12.4 ПДР України, з накладенням на нього штрафу в сумі 255 гривень.

Відповідно до постанови ОСОБА_1 27.02.2020 року о 09 год. 26 хв. ОСОБА_1 керував транспортним засобом «Nissan» р.н. НОМЕР_1 в населеному пункті Пісочин рухався зі швидкістю 75 км/год., тим самим перевищив встановленне обмеження швидкості в населених пунктах на 25 км/год.

Не погодившись з постановою ОСОБА_1 заявив позов до інспектора за яким просив скасувати наведену вище постанову.

Позов мотивований тим, що постанова винесена з грубими порушеннями процесуального законодавства, обставини правопорушення не підтверджено належними доказами.

В судовому засіданні позивач на вимогах позову наполягав та просив задовольнити.

Відповідач надіслала відзив, за яким просила відмовити в задоволенні позову повністю, за безпідставністю.

Вислухавши позивача, дослідивши надані докази суд приходить до висновку про задоволення позову за таких підстав.

Так, до оскаржуваної постанови долучено лише єдиний доказ - відео з приладу вимірювання швидкості TruCam 000709.

Відповідно до ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі та в межах повноважень у спосіб, що передбачений, як Конституцією, так і Законами України.

Статтею 7 КУпАП встановлено, що ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв`язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом. Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності. Застосування уповноваженими на те органами і посадовими особами заходів адміністративного впливу провадиться в межах їх компетенції, у точній відповідності з законом.

Розгляд адміністративних справ за ч. 1 ст. 122 КУпАП, віднесено до компетенції органи Національної поліції (ст. 222 КУпАП).

За приписами частини 1 статті 8 Закону України «Про Національну поліцію» (далі - Закон № 580-VIII) поліція діє виключно на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України.

Згідно п. 8 ч.1 ст. 23 Закону № 580-VIII поліція відповідно до покладених на неї завдань у випадках, визначених законом, здійснює провадження у справах про адміністративні правопорушення, приймає рішення про застосування адміністративних стягнень та забезпечує їх виконання.

Згідно з п. 11 ч.1 ст. 23 Закону № 580-VIII поліція регулює дорожній рух та здійснює контроль за дотриманням Правил дорожнього руху його учасниками та за правомірністю експлуатації транспортних засобів на вулично-дорожній мережі.

Згідно ст. 31 Закону № 580-VIII поліція може застосовувати такі превентивні заходи: 1) перевірка документів особи; 2) опитування особи; 3) поверхнева перевірка і огляд;4) зупинення транспортного засобу; 5) вимога залишити місце і обмеження доступу до визначеної території; 6) обмеження пересування особи, транспортного засобу або фактичного володіння річчю; 7) проникнення до житла чи іншого володіння особи; 8) перевірка дотримання вимог дозвільної системи органів внутрішніх справ; 9) застосування технічних приладів і технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, засобів фото- і кінозйомки, відеозапису; 10) перевірка дотримання обмежень, установлених законом стосовно осіб, які перебувають під адміністративним наглядом, та інших категорій осіб; 11) поліцейське піклування.

Відповідно до ст.40 Закону № 580-VIII поліція для забезпечення публічної безпеки і порядку може закріплювати на форменому одязі, службових транспортних засобах, монтувати/розміщувати по зовнішньому периметру доріг і будівель автоматичну фото- і відеотехніку, а також використовувати інформацію, отриману із автоматичної фото- і відеотехніки, що знаходиться в чужому володінні, з метою забезпечення дотримання правил дорожнього руху.

Інформація про змонтовану/розміщену автоматичну фототехніку і відеотехніку повинна бути розміщена на видному місці.

З аналізу наведеного, суд приходить до висновку, що контроль швидкості руху транспортних засобів повинен здійснюватись працівниками поліції лише у визначених зазделегідь місцях, зокрема які облаштовані знаком про здійснення відеофіксації (дорожній знак 5.70).

Доказів того, що відповідач здійснював контроль швидкості руху ТЗ позивача в установленому місці, суду не надано, а відтак визнати відео з приладу вимірювання швидкості TruCam 000709 допустимим доказом суд не може, оскільки даний доказ здобуто з порушенням чинного законодавства.

Такого висновку, з урахуванням відсутності іншого, суд знаходить що відповідачем не доведено подію адмінправопорушення.

А від так оскаржувана постанова є незаконною і підлягає скасуванню.

Що стосується вимог про стягнення коштів на надання професійної правничої допомоги.

Згідно ст.134 КАС України, витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами.

У відповідності до ч.5 ст. 134 КАС України розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

Витрати на правничу допомогу підтверджені на 2500 гривень.

Проте, суд вважає, що наведена сума явно завищена. Фактично правником надана допомога позивачу щодо звернення до суду: встановлення обставин справи, складення позову, консультація.

Тому суд, вважає, що 1000 гривень буде достатньо на оцінку даних послуг. Позивачем надано всі підтверджуючі документи.

За таких обставин, вимоги позивача підлягають задоволенню частково в частині відшкодування витрат на професійну правничу допомогу.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 243, 250, 286 КАС України, суд,

ухвалив:

Позов ОСОБА_1 до інспектора Управління патрульної поліції в Харківській області сержанта поліції Міллер Ольги Андріївни про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення - задовольнити частково.

Скасувати постанову сержанта поліції роти №6, батальйону №4 Управління патрульної поліції в Харківській області Міллер Ольги Андріївни від 27 лютого 2020 року серії ЕАК № 2166429 про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності.

Стягнути з Головного управління Національної поліції в Харківській області на користь ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , ІПН НОМЕР_2 ) на відшкодування витрат на професійну правничу допомогу 1000 ( одна тисяча) гривень.

Постанова може бути оскаржена до Шостого апеляційного адміністративного суду через суд першої інстанції шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня проголошення.

Головуючий Сенько М.Ф.