Ухвала суду № 91831236, 28.09.2020, Деснянський районний суд міста Києва

1-кс/754/2537/20

Справа № 754/12459/20

У Х В А Л А

Іменем України

28 вересня 2020 року м. Київ

Слідчий суддя Деснянського районного суду м. Києва Бабко В.В., за участі секретаря судового засідання - Загуменної К.В., прокурора Макарова С.В., старшого слідчого - Ковтун О.А. підозрюваного - ОСОБА_1 , адвоката - Гончарова О.О., розглянувши клопотання старшого слідчого СВ Деснянського управління поліції Головного управління Національної поліції у місті Києві Ковтун О.А. у кримінальному проваджені за №12020100030004767 від 26.09.2020, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 185 КК України про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою щодо підозрюваного

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Київ, громадянина України, українця, офіційно не працюючого, зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , раніше судимого: 03.06.2019 Деснянським районним судом м. Києва за ч. 2 ст. 15 ч. З ст. 185 КК України до трьох років позбавлення волі. На підставі ст.75 КК України звільнений від відбування покарання з іспитовим терміном один рік шість місяців-

ВСТАНОВИВ:

28.09.2020 старший слідчий СВ Деснянського управління поліції Головного управління Національної поліції у місті Києві Ковтун О.А. звернулась до суду в рамках кримінального провадження № 12020100030004767 від 26.09.2020 з клопотанням про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою щодо підозрюваного за ознаками кримінального правопорушення ч. 3 ст. 185 КК України.

Досудовим розслідуванням встановлено, що ОСОБА_1 , приблизно о 02 годині 12 хвилин, знаходячись, на території теплопункту за адресою: м. Київ, вул. Бальзака, 48-А, побачив каналізаційну шахту телекомунікаційної магістралі, після чого у нього виник злочинний умисел, направлений на повторне таємне викрадення чужого майна, поєднаного з проникненням у сховище.

Реалізуючи свій злочинний умисел, ОСОБА_1 , діючи умисно, з корисливих мотивів, впевнившись, що поряд нікого немає та за його діями ніхто не спостерігає, шляхом вільного доступу, проник до каналізаційної шахти телекомунікаційної магістралі, звідки повторно таємно викрав чуже майно, що належить ПАТ «Укртелеком», а саме кабель ТПП 50x2x0,4, довжиною 92 м, вартістю 68 грн. 85 коп. за 1 м, загальною вартістю 6334,20 грн.

Після чого ОСОБА_1 з місця вчинення кримінального правопорушення зник, розпорядившись викраденим майном на власний розсуд, завдавши ПАТ «Укртелеком» матеріальної шкоди на вищевказану суму.

Вина ОСОБА_1 повністю підтверджується зібраними у кримінальному провадженні доказами, а саме: протоколом огляду місця події від 26.09.2020; протоколом затримання ОСОБА_1 в порядку ст. 208 КПК України від 26.09.2020; вилученими речовими доказами (постановами про визнання предметів речовим доказами від 26.09.2020); протоколом допиту свідка ОСОБА_2 ;протоколом допиту свідка ОСОБА_3 ; протоколом допиту свідка ОСОБА_4 .

В діях ОСОБА_1 вбачаються ознаки кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 185 КК України.

В обґрунтування необхідності застосування до підозрюваного ОСОБА_1 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, орган досудового розслідування враховує, що ОСОБА_1 може ухилитись від органу досудового розслідування та суду, вчинити інше кримінальне правопорушення. Крім цього, ОСОБА_1 був звільнений від відбування покарання з іспитовим терміном один рік шість місяців, а 26.09.2020 вчинив нове кримінальне правопорушення, це свідчить про те, що може вчините інше кримінальне правопорушення.

Клопотання слідчого відповідає вимогам ст. 184 КПК України, до клопотання долучено копії матеріалів, якими обґрунтовуються його доводи, витяг з ЄРДР, клопотання та додатки вручено підозрюваному.

Розгляд клопотання розпочатий по закінченню трьох годин з часу вручення підозрюваному копії клопотання та матеріалів, якими слідчий обґрунтовує доводи клопотання.

Прокурор Макаров С.В. у судовому засіданні клопотання підтримав, просив його задовольнити.

Підозрюваний ОСОБА_1 у судовому засіданні свою вину визнав, просив застосувати до нього домашній арешт.

Адвокат Гончаров О.О. у судовому засіданні просив застосувати до ОСОБА_1 домашній арешт.

Вислухавши думку всіх учасників судового розгляду, слідчий суддя приходить до такого висновку.

Європейський суд з прав людини неодноразово підкреслював, що наявність підстав для тримання особи під вартою має оцінюватися в кожному кримінальному провадженні з урахуванням конкретних обставин. Тримання особи під вартою може бути виправдано, за наявності ознак того, що цього вимагають справжні інтереси суспільства, які, незважаючи на існування презумпції невинуватості, переважають інтереси забезпечення поваги до особистої свободи. При розгляді питання про доцільність тримання особи під вартою судовий орган повинен брати до уваги фактори, які можуть мати відношення до справи: характер (обставини) і тяжкість передбачуваного злочину; обґрунтованість доказів того, що саме ця особа вчинила злочин; покарання, яке можливо буде призначено в результаті засудження; характер, минуле, особисті та соціальні обставини життя особи, його зв`язки з суспільством.

Пункт 1 ст. 5 Європейської конвенції з прав людини визначає, що кожен має право на свободу та особисту недоторканість. Нікого не може бути позбавлено свободи, крім таких випадків і відповідно до процедури, встановленої законом.

Відповідно до усталеної практики Європейського суду з прав людини, зокрема рішення «Лабіта проти Італії» від 06.04.2000, тримання під вартою є виправданим у певному випадку, лише якщо конкретні ознаки розкривають наявність публічного інтересу, що переважає попри презумпцію невинуватості, над повагою до особистої свободи. Національні судові органи повинні розглядати всі обставини, що дають підстави ствердити наявність публічного інтересу, який би виправдав виняток із загальної норми про повагу до свободи людини.

Згідно з національного законодавства України, а саме: статті 183 КПК України, тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо слідчий доведе, що жоден із більш м`яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим ст. 177 КПК України.

Відповідно до вимог ст.194 КПК України, під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу, зокрема, слідчий суддя зобов`язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про: наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним кримінального правопорушення; наявність достатніх підстав вважати, що існує, хоча б один з ризиків, передбачених ст. 177 КПК України, і на які вказує слідчий, прокурор; недостатність застосування більш м`яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.

Крім того, згідно з положеннями ст.178 КПК України при вирішенні питання про обрання запобіжного заходу, крім наявності ризиків, зазначених у ст.177 КПК України, зокрема, слідчий суддя зобов`язаний оцінити, в тому числі вагомість доказів про вчинення підозрюваним кримінального правопорушення, тяжкість покарання, що загрожує відповідній особі у разі визнання підозрюваного винуватим у кримінальному правопорушенні, розмір майнової шкоди, а також дані, що характеризують особу підозрюваного.

Судом установлено, що ОСОБА_1 був звільнений від відбування покарання з іспитовим терміном один рік шість місяців, а 26.09.2020 вчинив нове кримінальне правопорушення.

Прокурор при розгляді клопотання довів обставини, передбачені п.п. 1-3 ч.1 ст. 194 КПК України.

В клопотанні слідчим, відповідно до ст. 184 КПК України, викладені обставини, на підставі яких слідчий прийшов до висновку про наявність ризиків, є посилання на матеріали, що підтверджують ці обставини, містить обґрунтування необхідності застосувати до підозрюваного винятковий запобіжний захід - тримання під вартою.

Наведені в клопотанні обставини та додані до нього документи, якими слідчий обґрунтовує доводи клопотання, свідчать про наявність обґрунтованої підозри у вчиненні ОСОБА_1 кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 185 КК України.

Передбачених ст. 183 КПК України перешкод для застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою не має.

Враховуючи, що в наданих до суду матеріалах наявні докази обґрунтованої підозри у вчиненні ОСОБА_1 кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 185 КК України, яке за законом карається позбавленням волі на строк від трьох до шести років.

Задовольняючи клопотання про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, слідчий суддя вважає за необхідне визначити підозрюваному розмір застави (згідно з п.3 ст.183 КПК України).

Відповідно до ч. 5 п.1 ст. 182 КПК України, розмір застави визначається щодо особи, підозрюваної чи обвинуваченої у вчиненні злочину невеликої або середньої тяжкості, - від одного до двадцяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Враховуючи обставини кримінального правопорушення, у скоєнні якого підозрюється ОСОБА_1 його майновий стан, суд вважає за необхідне визначити заставу у розмірі - 10 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, оскільки внесення застави саме в такому розмірі може гарантувати виконання підозрюваним покладених на нього обов`язків.

Відповідно до ч. 4 ст. 202 КПК України підозрюваний звільняється з-під варти після внесення застави, визначеної у даній ухвалі, якщо в уповноваженої службової особи місця ув`язнення, під вартою в якому він перебуває, відсутнє інше судове рішення, що набрало законної сили і прямо передбачає тримання останнього під вартою.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 177-179,183,184, 193,194,196,202, 309 КПК України, -

ПОСТАНОВИВ:

Застосувати до ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , підозрюваного у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. З ст. 185 КК України, запобіжний захід у виді тримання під вартою, строком на 60 (шістдесят) днів.

Строк тримання під вартою рахувати з 26 вересня 2020 року.

Строк дії ухвали - до 24 год. 00 хв. 24 листопада 2020 року.

Визначити розмір застави у розмірі 10 прожиткових мінімумів для працездатних осіб в сумі 19250,00грн (дев`ятнадцять двісті п`ятдесят гривень), яка може бути внесена як самим підозрюваним, так і іншою фізичною або юридичною особою (заставодавцем) на депозитний рахунок Деснянського районного суду м. Києва: Код ЄДРПОУ 26268059, отримувач ТУ ДСАУ в місті Києві, ЄДРПОУ 26268059, банк одержувача: Державна казначейська служба України в м. Києві, МФО 820172, рахунок № 37318005112089.

Підозрюваний або заставодавець мають право у будь-який момент внести заставу у розмірі, визначеному в ухвалі про застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою протягом дії ухвали.

Покласти на підозрюваного ОСОБА_1 у разі внесення застави наступні обов`язки: прибувати на виклики до слідчого, якому доручене проведення досудового розслідування кримінального провадження, до суду, прокурора, не відлучатись із населеного пункту, де він проживає, повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну місця проживання.

Термін дії обов`язків, покладених судом, у разі внесення застави визначити до 24 год. 00 хв. 24 листопада 2020 року.

Роз`яснити підозрюваному, що у разі внесенні застави у визначеному у даній ухвалі розмірі, оригінал документа з відміткою банку, який підтверджує внесення на депозитний рахунок має бути наданий уповноваженій службовій особі місця ув`язнення.

У разі внесення застави та з моменту звільнення підозрюваного з-під варти внаслідок внесення застави, визначеної у даній ухвалі, підозрюваний зобов`язаний виконувати покладені на нього обов`язки, пов`язані із застосуванням запобіжного заходу у вигляді застави.

З моменту звільнення з-під варти у зв`язку з внесенням застави підозрюваний ОСОБА_1 вважається таким, до якого застосовано запобіжний захід у вигляді застави.

Ухвала слідчого судді підлягає негайному виконанню після її оголошення.

Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Київського апеляційного суду протягом 5 днів з дня її оголошення, а підозрюваним - в цей же строк з моменту вручення йому копії даної ухвали.

Слідчий суддя В.В. Бабко