Рішення № 91831115, 15.09.2020, Деснянський районний суд міста Києва

Номер провадження 2/754/608/20

Справа №754/1899/19

РІШЕННЯ

іменем України

15 вересня 2020 року Деснянський районний суд м. Києва в складі:

судді Саламон О.Б.

з участю секретаря судового засідання Крутікової - Вільховченко І.І.

позивача ОСОБА_1

представника

відповідача Мунж О.Ю.

розглянувши в судовому засіданні в м. Києві цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Державного підприємства «Українське державне аерогеодезичне підприємство» про стягнення недорахованої заробітної плати, -

В С Т А Н О В И В :

Позивач ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до відповідача ДП «Українське державне аерогеодезичне підприємство» про стягнення недонарахованої заробітної плати в розмірі 227 737, 93 грн.

Вимоги позову обґрунтовані тим, що з 01.09.2006 по 23.03.2017 позивач працював на ДП «Українське державне аерогеодезичне підприємство» на посаді картографа 2-ї категорії із відрядною оплатою праці з оплатою згідно виконаного обсягу робіт. 01.10.2013 Держземагентство України доручило відповідачу розпочати роботи по демаркації державного кордону України з Республікою Білорусь. В грудні 2013 року начальник відділу доручив позивачу розроблення Проекту розміщення прикордонних знаків на державному кордоні між Україною та Республікою Білорусь. Проект є основним документом з демаркації державного кордону. В 2014 році було завершено розроблення першого тому цього Проекту, а в 2015 році - другого тому, що зафіксовано в Протоколах засідань Спільної українсько-білоруської демаркаційної комісії, створеної Указом Президента України від 31.10.2011 № 1008. Інші роботи по розробленню Проекту, а саме друкування його другого і третього примірників, калібровку, прив`язку ортофотопланів і виведення їх графічних копій позивач продовжив виконувати аж до свого звільнення. Оскільки розрахункові листи з нарахування зарплати позивачу не видавались та зарплата не виплачувалась, в грудні 2016 року позивач подав заяву про видачу довідки про заборгованість із заробітної плати. В цій довідці зазначено суму заборгованості із заробітної плати з серпня 2014 року по вересень 2016 року в розмірі 165 045,15 грн. Проте в довідці відсутня зарплата за травень, червень, липень, серпень, жовтень та листопад 2016 року, тобто зарплата за розроблення Проекту. Роботодавець не забезпечив достовірний облік виконуваної працівником роботи і бухгалтерський облік витрат на оплату праці, чим порушив ч. 2 ст. 30 Закону України «Про оплату праці». 22.12.2016 позивач письмово звернувся до керівника підприємства щодо оплати виконаних робіт, проте роботодавець не надав відомостей про оплату праці, чим порушив ст. 31 Закону України «Про оплату праці». 26.12.2016 в. о. директора ОСОБА_2 був виданий наказ № 16 про проведення інвентаризації виконаних робіт з демаркації державного кордону між Україною та Республікою Білорусь. За результатами проведеної інвентаризації робіт був складений Акт інвентаризації виконаних робіт з демаркації державного корону між Україною та Республікою Білорусь. В Актах інвентаризації вказаний обсяг виконаних робіт з розроблення Проекту на суму 904 483,30 грн. Крім того, в Актах інвентаризації вказані роботи, які виконані, але не включені до оплати. 04.01.2017 позивач звернувся до Держгеокадастру стосовно не проведення ДП «УкрДАГП» розрахунків за виконання робіт з розроблення Проекту, однак зазначене питання вирішено не було. 09.03.2017 у зв`язку з порушенням роботодавцем законодавства про працю позивачем подано заяву про звільнення за власним бажанням з 10.03.2017 з правом отримання вихідної допомоги. 23.03.2017 позивач був звільнений з займаної посади. При цьому позивача було звільнено з інших підстав та в інший термін, ніж зазначено в моїй заяві. Такий наказ про звільнення позивача, відсутність письмового повідомлення про суму нарахованої йому заробітної плати та не проведення повного розрахунку після звільнення позивач вважає навмисним приховуванням факту не нарахування зарплати за виконані роботи. Відповідно до Актів інвентаризації виконаних робіт з демаркації державного кордону між Україною та Республікою Білорусь за 2013-2016 рр., обсяг виконаних робіт із розроблення Проекту становить 904 483,30 грн., в тому числі затрати на виконання робіт - 753 736,10 грн. і податок на додану вартість - 150 747,20 грн. Відповідно до калькуляції, основна зарплата складає 314 585,93 грн. Згідно з Актом інвентаризації нарахування заробітної плати з розроблення Проекту, позивачу була нарахована заробітна плата в сумі 31 681,67 грн. Таким чином, сума заробітної плати, яку необхідно донарахувати, складає 282 904,26 грн. (314 585,93 грн. - 31 681,67 грн.). За вирахуванням податку на доходи фізичних осіб (18%) та військового збору (1.5%), сума заробітної плати за виконання робіт із розроблення Проекту складає 227 737,93 грн. Факт розроблення Проекту особисто позивачем підтверджується Аудиторським звітом позапланового аудиту ефективності діяльності ДП «УкрДАГП» за період з 01.01.2014 до завершеного періоду 2016 року від 23.12.2016, в якому зазначено про одноосібне виконання позивачем Проекту. На підставі вказаного, позивач вимушений звертатись до суду з вказаним позовом.

11.03.2019 ухвалою судді Деснянського районного суду м. Києва Саламон О.Б. прийнято справу до свого провадження, відкрито провадження по справі, постановлено здійснювати розгляд справи в порядку загального позовного провадження.

03.04.2019 до суду зі сторони відповідача надійшов відзив, у відповідності до якого зазначає, що в 2016 році на ДП «УкрДАГП» Уповноваженим органом управління - Держгеокадастром було проведено позаплановий аудит ефективності діяльності державного підприємства за період з 01.01.2014 по завершений період 2016 року, в ході якого було встановлене незаконне нарахування картографу 2 категорії топографічного відділу ОСОБА_1 заробітної плати за період 2014-2016 років на суму - 165 843, 67 грн. Наказом ДП «УкрДАГП» від 14.04.2017 № 7 «Про призначення службового розслідування» створено комісію з метою повного та всебічного дослідження обставин, викладених в аудиторському звіті Держгеокадастру, за результатами роботи якої підтверджено неправомірність нарахування позивачу заробітної плати на суму - 165 843, 67 грн. Наказом ДП «УкрДАГП» від 01.08.2017 № 16 «Про списання незаконно нарахованої заробітної плати» списано незаконно нараховану, але не виплачену заробітну плату ОСОБА_1 , за період 2014-2016 років на суму 165 843, 67 грн. Разом з тим, 28.03.2018 Деснянський районний суд м. Києва ухвалив рішення у справі №754/7688/17, за яким було задоволено позов ОСОБА_1 до ДП "УкрДАГП" про стягнення заборгованості з нарахованої заробітної плати та компенсацію за несвоєчасну її виплату за період з 01.08.2014 до 26.12. 2016 в розмірі 213 144, 9 грн. Зазначене рішення Деснянського районного суду міста Києва набрало законної сили та виконане відповідачем. Таким чином, відповідач в повному обсязі розрахувався з позивачем. Крім того, позивачем надається як доказ самостійно створений, виходячи з власних переконань та не підтверджений, а отже такий, що не має законної сили документ - калькуляція (розрахунок) заробітної плати за розроблення Проекту розміщення прикордонних державному кордоні між Україною та Республікою Білорусь. Будь-яких документів, які мають юридичну силу та можуть бути доказом в розумінні вимог ЦПК України позивачем не надано. На підставі викладеного просить відмовити в задоволенні позову в повному обсязі. (т.1 а.с.69-71)

09.04.2019 до суду від позивача надійшла відповідь на відзив, згідно з якою останній посилається на те, що відповідач у поданому відзиві не надає заперечень щодо виконання позивачем робіт з розроблення проекту, обсягів виконаних, але не оплачених робіт з розроблення проекту, тощо. Вказує на те, що його звільнення було незаконним, у зв`язку з чим обов`язок доказування покладається на відповідача. Зазначає, що питання про стягнення не донарахованої заробітної плати за складання Проекту не є тотожним стягненню нарахованої заробітної плати за виконання інших робіт. Предметом позову є неоплачені роботи, виконані впродовж 2013-2017 років. (т.1 а.с.89-91)

16.04.2019 до суду зі сторони відповідача надійшли заперечення на відповідь, згідно з якими посилається на те, що не заперечує виконання позивачем робіт, пов`язаних з проектом, разом з тим зазначає, що роботи відповідним чином обліковувались, про що свідчать робочі записки з 2013 по 2017 року. Відповідач в повному обсязі розрахувався з позивачем, в тому числі й на виконання рішення Деснянського районного суду м. Києва від 29.03.2018. (т.1 а.с.94-95)

16.04.2019 закрито підготовче провадження, справу призначено до судового розгляду по суті.

21.05.2019 до суду від позивача надійшли додаткові пояснення, у відповідності до яких вказує на те, що нарахування заробітної плати по робочій записці за травень 2016 року не здійснено. По наявних у справі робочих записках проведено нарахування заробітної плати в загальній сумі 31 681, 67 грн., зазначену суму враховано в позовних вимогах. (т.1 а.с.121-125)

28.10.2019 від позивача до суду надійшла заява, в який останній посилається на те, що табелі робочого часу суперечать наказам по підприємству «Про встановлення режиму робочого часу» за травень, червень, липень, жовтень і листопад 2016 року. В зазначених місяцях відпустка позивачу не надавалась. Табелі робочого часу не пояснюють відсутність робочих записок за місяці, відсутні в довідці про заборгованість по заробітній платі. Обсяги робіт, зазначені в наданих робочих записках не відповідають фактично виконаним роботам за складання проекту. Копії Актів інвентаризації підтверджують суму, покладену позивачем в основу калькуляції витрат на розроблення проекту.

Позивач в судовому засіданні вимоги позову підтримав в повному обсязі, посилаючись на викладене в ньому, відповіді на відзив та додаткових поясненнях.

Представник відповідача в судовому засіданні вимоги позову не визнав, посилаючись на викладене у відзиві та запереченнях.

Дослідивши та всебічно проаналізувавши обставини справи в їх сукупності, оцінивши зібрані по справі докази виходячи зі свого внутрішнього переконання, яке ґрунтується на повному та всебічному дослідженні обставин справи, суд дійшов висновку про відмову в задоволенні позову з наступних підстав.

Встановлено, що позивач на підставі Наказу №109-К від 01.09.2006 перебував в трудових відносинах з відповідачем на посаді картографа в картографічному відділі.

Наказом №11к від 17.03.2017 позивач був звільнений з займаної посади за власним бажанням, згідно ст. 38 КЗпП України.

У відповідності до довідки ДП «УкрДАГП» станом на 26.12.2016 підприємство мало заборгованість перед позивачем за період з серпня 2014 року по вересень 2016 року в розмірі 213 144, 9 грн.

Вказану аналогічну довідку позивач подавав і при розгляді справи за № 754/7688/17, яку судом було оглянуто при розгляді вказаної справи за № 754/1899/19

Рішенням Деснянського районного суду м. Києва від 28.03.2018, яке залишено без змін постановою Апеляційного суду м. Києва від 13.06.2018, з ДП «УкрДАГП» на користь ОСОБА_1 стягнуто невиплачену заробітну плату в період з 01.08.2014 по 26.12.2016 в розмірі 165 045, 15 грн. та компенсацію за несвоєчасну виплату заробітної плати станом на 26.12.2016 в розмірі 48 099, 75 грн.

Обґрунтовуючи свої позовні вимоги, позивач посилається на розроблення ним Проекту розміщення прикордонних знаків на державному кордоні між Україною та Республікою Білорусь та не здійснення відповідачем нарахування та виплати заробітної плати за виконання вказаних робіт, а саме за травень, червень, липень, серпень, жовтень та листопад 2016 року, при цьому як вбачається з наданої довідки про заборгованість з виплати заробітної плати, на яку посилається позивач (т.1 а.с.31) за серпень 2016 року позивачу нарахована заробітна плата, яка в подальшому була виплачена на підставі рішення Деснянського районного суду м. Києва від 28 березня 2018 року.

На підтвердження вимог позову, позивач посилається на Аудиторський звіт №24-7-19 від 23.12.2016, з якого до суду надано лише декілька сторінок.

В зазначеному звіті вказано, що «Згідно з робочими записками (відрядними нарядами) ОСОБА_1 , він одноосібно виконував майже всі роботи зі складання графічних проектів по об`єктах спеціальних робіт з демаркації державного кордону, при тому що на підприємстві є цілий картографічних відділ із 6 штатних одиниць. Зокрема, ОСОБА_1 виконано графічний проект місць встановлення прикордонних знаків на українсько - білоруський державний кордон. При цьому в робочих записках ( відрядних нарядах) інформація про норми виробітку та калькуляція робіт відсутня, що ставить під сумнів обгрунтованість нарахованої ОСОБА_1 заробітної плати». (т.1 а.с.38,59)

Зазначений Аудиторський звіт та довідка про нараховану заробітну плату також був предметом перевірки при розгляді справи за № 754/7688/17, на підставі чого винесене вищезазначене рішення Деснянського районного суду м. Києва від 28 березня 2018 року.про стягнення з ДП "Українське державне аерогеодезичне підприємство" на користь ОСОБА_1 невиплаченорї заробітної плати за період з 01.08.2014 по 26.12.2016 в розмірі 165 045.15 грн., компенсацію за несвоєчасну виплату заробітної плати в розмірі 48 099.75 грн.

На підставі вказаного, та Актів інвентаризації виконаних робіт з демаркації державного кордону між Україною та Республікою Білорусь за 2013-2016, враховуючи одноосібне виконання робіт, позивачем самостійно проведено розрахунок, не нарахованої, на його думку, заробітної плати. (т.1 а.с.52-53)

При цьому, останній вказує на те, що йому було нараховано заробітну плату за виконання робіт з розроблення зазначеного вище Проекту, в розмірі 31 681, 67 грн.

Положеннями ст.43 Конституції України гарантоване право кожного на працю, що включає можливість заробляти собі на життя працею, яку він вільно обирає або на яку вільно погоджується. Право на своєчасне одержання винагороди за працю захищається законом.

Відповідно до ч. 1 ст. 94 КЗпПУ заробітна плата - це винагорода, обчислена, як правило, у грошовому виразі, яку власник або уповноважений ним орган виплачує працівникові за виконану ним роботу.

За положеннями ст. 2 Закону України «Про оплату праці» заробітна плата це - винагорода за працю понад установлені норми, за трудові успіхи та винахідливість і за особливі умови праці. Вона включає доплати, надбавки, гарантійні і компенсаційні виплати, передбачені чинним законодавством; премії, пов`язані з виконанням виробничих завдань і функцій.

Згідно із ч. 1 ст. 21 Закону України «Про оплату праці» працівник має право на оплату своєї праці відповідно до актів законодавства і колективного договору на підставі укладеного трудового договору.

Ч. 5 ст. 97 КЗпП передбачено, що оплата праці працівників здійснюється в першочерговому порядку. Всі інші платежі здійснюються власником або уповноваженим ним органом після виконання зобов`язань щодо оплати праці.

Як закріплено ст. 24 Закону України «Про оплату праці», а також ст. 115 КЗпП України, - заробітна плата виплачується працівникам регулярно в робочі дні у строки, встановлені колективним договором або нормативним актом роботодавця, погодженим з виборним органом первинної профспілкової організації чи іншим уповноваженим на представництво трудовим колективом органом (а в разі відсутності таких органів - представниками, обраними і уповноваженими трудовим колективом), але не рідше двох разів на місяць через проміжок часу, що не перевищує шістнадцяти календарних днів, та не пізніше семи днів після закінчення періоду, за який здійснюється виплата.

У відповідності до ст. ст. 77 ЦПК України, належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення. Сторони мають право обґрунтувати належність конкретного доказу для підтвердження їхніх вимог або заперечень.

Згідно з ст.ст. 79-80 ЦПК України достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи. Достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмету доказування.

Відповідно до ч. 1 ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Дослідивши подані позивачем документи, суд надійшов до висновку про те, що останні не можуть бути покладені в основу судового рішення з огляду на те, що не дають підстав суду встановити обставину, на яку посилається позивач, про те, що він одноосібно виконував роботи з розроблення Проекту розміщення прикордонних знаків на державному кордоні між Україною та Республікою Білорусь, та за вказані роботи не було нараховано заробітну плату.

Розрахунок, наданий позивачем, жодним належним, допустимим та достатнім доказом не підтверджується, при цьому посилання останнього на те, що робочі записки, складені ним на виконання робіт, «викидались», під час судового розгляду не підтверджені.

В розпорядження суду доказів в розумінні ст. ст. 76-81 ЦПК України з даного приводу не надано.

До того ж, позивач, реалізуючи на власний розсуд свої права, визначені ст. 43 ЦПК України щодо подання доказів, заяв та клопотань тощо, в обґрунтування даної своєї позиції порядком витребування доказів, який передбачений правилами ст. 84 ЦПК України, не скористався, клопотань про призначення експертиз чи допит свідків не заявляв.

Відповідачем було заявлено клопотання про призначення економічної експертизи, однак позивач категорично заперечував щодо призначення експертизи, мотивуючи тим, що клопотання заявлено після закриття підготовчого проваджнення та після ознайомлення з матеріалами справи і категорично наполягав на винесенні рішення на підставі доказів, наявних у матеріалах справи.

Відповідно до ч. 1 ст. 13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Згідно ч. 3 ст. 12 ЦПК України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

За вимогами ч. ч. 1, 6 ст. 86 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

На підставі вказаного, суд приходить до висновку про відмову в задоволенні позовних вимог.

На підставі вищевикладеного та керуючись ст.ст. 40, 44, 47, 48, 49-2, 116, 117 КЗпП України, Законом України «Про оплату праці», ст.ст. 2, 12, 13, 17, 19, 76-81, 83, 89, 113, 141, 178, 191, 209, 223, 235, 258-259, 263-265, 273-284, 352, 354-355 ЦПК України, суд -

У Х В А Л И В:

У задоволенні позову ОСОБА_1 до Державного підприємства «Українське державне аерогеодезичне підприємство» про стягнення недорахованої заробітної плати - відмовити.

Рішення може бути оскаржено протягом 30 днів з дня його проголошення шляхом подання безпосередньо до Київського апеляційного суду апеляційної скарги.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не подано.

До початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні скарги подаються учасниками справи через Деснянський районний суд міста Києва.

Позивач ОСОБА_1 - ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 .

Відповідач Державне підприємство «Українське державне аерогеодезичне підприємство», ЄДРПОУ 04722078, місцезнаходження: м. Київ, вул. Велика Васильківська, 69

Повний текст рішення складено 25 вересня 2020 року.

Суддя Деснянського районного суду м. Києва О.Б. Саламон