Ухвала суду № 91830863, 25.09.2020, Голосіївський районний суд міста Києва

Справа 752/18241/20

провадження № 2-з/752/350/20

УХВАЛА

25.09.2020 року Голосіївський районний суд м. Києва

в складі судді Чередніченко Н.П.

за участю секретаря Шевчук М.Ю.

розглянувши заяву представника позивача ОСОБА_1 - адвоката Петриченко Алли Ігорівни про забезпечення позову по цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до Будинку відпочинку «Конча-Заспа» Державного управління справами, третя особа: Державне управління справами про усунення перешкод в користуванні нерухомим майном, -

ВСТАНОВИВ:

В провадженні суду перебуває справа за позовом ОСОБА_1 , який було подано представником адвокатом Петриченко А.І., - до Будинку відпочинку «Конча-Заспа» Державного управління справами, третя особа: Державне управління справами про усунення перешкод в користуванні нерухомим майном.

Ухвалою судді Голосіївського районного суду м. Києва від 21.09.2020 року, у справі було відкрито провадження та призначено розгляд справи в порядку загального позовного провадження.

Разом із позовом, стороною позивача було подано до суду заяву про забезпечення позову, в обґрунтування якої позивач вказує про те, що нею було подано до суду позов про усунення перешкод в користуванні майном шляхом зобов`язання відповідача надати доступ для в`їзду на територію пансіонату № 1 Будинку відпочинку «Конча-Заспа» Державного управління справами та для проживання в кімнатах НОМЕР_2 та НОМЕР_4 пансіонату № 1 Будинку відпочинку «Конча-Заспа» Державного управління справами ОСОБА_1 та членам її родини. Позивач зазначає, що відсутність забезпечення позову в запропоновані нею способи призведе до порушення її прав, та унеможливить та/або зробить утрудненим виконання рішення суду по даному спору, в разі його задоволення судом. Крім того позивач вказує на доцільність та співмірність вимог заяви про забезпечення позову в частині заборони відповідачу Будинку відпочинку «Конча-Заспа» ДУС вчиняти будь-які дії, що унеможливлюватимуть прохід, проїзд ОСОБА_1 та членів її родини на територію Будинку відпочинку « Конча-Заспа » для проживання в кімнатах НОМЕР_2 та НОМЕР_4 Будинку відпочинку «Конча-Заспа» Державного управління справами , а також шляхом заборони передання кімнат НОМЕР_2 та НОМЕР_4 пансіонату № 1 Будинку відпочинку «Конча-Заспа» Державного управління справами для користування іншим особам.

Відповідно до ч. 1 ст. 153 ЦПК України, заява про забезпечення позову розглядається судом не пізніше двох днів з дня її надходження без повідомлення учасників справи (учасників третейського (арбітражного) розгляду).

За таких обставин розгляд заяви проводиться без повідомлення сторін та інших осіб, які беруть участь у справі.

Дослідивши матеріали справи, заяви про забезпечення позову, вважаю, що заява підлягає частковому задоволенню за наступних підстав.

Згідно із ч.ч. 1-2 ст. 149 ЦПК України, суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених статтею 150 цього Кодексу заходів забезпечення позову.

Забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.

Тобто, однією з причин, в зв`язку з якими потрібно забезпечити позов, може бути припущення особи щодо обставин, що несуть загрозу невиконання або утруднення виконання можливого рішення суду.

При цьому закон не вимагає надання будь-яких доказів існування можливості утруднення чи неможливості виконання рішення суду, а лише вимагає подання відповідної заяви про це у вигляді, передбаченому ч. 1 ст. 149 ЦПК України.

З точки зору закону, значення цих заходів полягає в тому, що ними захищаються законні інтереси (права) позивача на той випадок, коли відповідач буде діяти недобросовісно або коли неприйняття заходів може призвести до невиконання судового рішення.

Частиною 1 статті 150 ЦПК України визначено перелік видів забезпечення позову.

Зокрема, відповідно до ч. 1 ст. 150 ЦПК України, позов забезпечується, зокрема, забороною вчиняти певні дії.

Частиною 3 статті 150 ЦПК України встановлено, що заходи забезпечення позову, крім арешту морського судна, що здійснюється для забезпечення морської вимоги, мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами.

Відповідно до постанови Пленуму ВСУ № 9 від 22.12.2006 року «Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову» суд, розглядаючи заяву про забезпечення позову, має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з`ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам.

Вирішуючи питання про забезпечення позову згідно з роз`ясненнями, які містяться в постанові Пленуму ВСУ №9 від 22.12.2006 року «Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову», суд має брати до уваги інтереси не тільки позивача, а й інших осіб, права яких можуть бути порушені у зв`язку із застосуванням відповідних заходів.

При цьому, під забезпеченням позову слід розуміти сукупність процесуальних дій, які гарантують виконання рішення суду у разі задоволення позовних вимог.

Відповідно до правового висновку Верховного Суду України, викладеного в постанові № 6-605 цс16 від 25.05.2016 року, винесеної за результатами перегляду рішення Апеляційного суду м. Києва, та ухвали Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ, забезпечення позову по суті - це обмеження суб`єктивних прав, свобод та інтересів відповідача або пов`язаних з ним інших осіб в інтересах забезпечення реалізації в майбутньому актів правосуддя і задоволених вимог позивача (заявника).

Метою забезпечення позову, згідно з вказаною постановою, є вжиття судом, у провадженні якого знаходиться справа, заходів щодо охорони матеріально-правових інтересів позивача від можливих недобросовісних дій з боку відповідача з тим, щоб забезпечити позивачу реальне та ефективне виконання судового рішення, якщо воно буде прийняте на користь позивача, в тому числі задля попередження потенційних труднощів у подальшому виконанні такого рішення.

Зі змісту поданої заяви вбачається, що предметом позову є усунення перешкод в користуванні майном.

Інститут забезпечення позову спрямований проти несумлінних дій відповідача, який може приховати майно, розтратити його, продати, знецінити, та для охорони матеріально-правових інтересів позивача, які гарантують реальне виконання судового рішення, прийнятого за його позовом або коли неприйняття заходів може призвести до невиконання судового рішення.

Отже, умовою застосування заходів забезпечення позову є достатньо обґрунтоване припущення, що невжиття таких заходів може утруднити або унеможливити виконання рішення по суті позовних вимог. При цьому закон не вимагає надання будь-яких доказів існування можливості утруднення чи неможливості виконання рішення суду, а лише вимагає подання відповідної заяви про це у вигляді, передбаченому ч. 1 ст. 149 ЦПК України.

Підтвердити за допомогою реально існуючих доказів подію, яка ймовірно настане або може настати в майбутньому, фактично неможливо, але стороною позивача вказується на правомірне користування майном та наявність з боку сторони відповідача перешкод в його користуванні, а тому невжиття заходів забезпечення позову створює реальну можливість і ризик подальшої передачі права користування майном іншим особам, що, на думку суду, може унеможливити виконання рішення по суті позовних вимог, в разі їх задоволення судом.

Забезпечення позову по суті - це обмеження суб`єктивних прав, свобод та інтересів відповідача або пов`язаних із ним інших осіб в інтересах забезпечення реалізації в майбутньому актів правосуддя і задоволених вимог позивача (заявника).

У своєму правовому висновку, сформульованому у постанові від 31 січня 2019 року у справі №761/45074/17, Верховний Суд, зазначив, що метою забезпечення позову є вжиття судом, у провадженні якого знаходиться справа, заходів щодо охорони матеріально-правових інтересів позивача від можливих недобросовісних дій із боку відповідача з тим, щоб забезпечити позивачу реальне та ефективне виконання судового рішення, якщо воно буде прийняте на користь позивача, в тому числі задля попередження потенційних труднощів у подальшому виконанні такого рішення.

При цьому, загроза утруднення або неможливості виконання рішення суду наявна тоді, коли у сторони спору є можливість розпорядитися об`єктом прав, що став предметом спору.

Саме з метою забезпечення знаходження майна у володінні відповідача (ів) на час судового розгляду позову суд за клопотанням позивача може вжити заходи забезпечення позову.

При вирішенні питання про забезпечення позову суд має здійснити оцінку обґрунтованості забезпечення позову з урахуванням співмірності із заявленими вимогами, відповідності виду забезпечення позову позовним вимогам, збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників процесу.

Подані заявником та досліджені судом письмові докази свідчать про те, що між сторонами у справі виник спір щодо користування квартирами НОМЕР_2 НОМЕР_4 пансіонату № 1 Будинку відпочинку «Конча-Заспа» , та доступі позивача до них.

З огляду на викладене, а також з`ясувавши обсяг позовних вимог, та те, що невжиття заходів забезпечення позову в цій справі може істотно утруднити ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких вона звернулась до суду, а також відповідність видів забезпечення позову позовним вимогам, вважаю обґрунтованими доводи позивача про наявність достатніх підстав вважати, що невжиття заходів щодо забезпечення позову може істотно ускладнити чи унеможливити ефективний захист та поновлення порушених прав або інтересів позивача, за захистом яких вона звернулась до суду.

Таким чином, беручи до уваги, характер даного спору, а також ту обставину, що забезпечення судом позову шляхом заборони відповідачу передавати кімнати № НОМЕР_2 та НОМЕР_4 пансіонату № 1 БВ «Конча-Заспа» ДУС для користування іншим особам, є співмірним заявленим позовним вимогам, приходжу до висновку про наявність підстав для задоволення заяви про забезпечення позову в даній частині вимог.

Разом з тим, в частині вимог заяви про заборону відповідачу Будинку відпочинку «Конча-Заспа» ДУС вчиняти будь-які дії, що унеможливлюватимуть прохід, проїзд ОСОБА_1 та членів її родини на територію Будинку відпочинку « Конча-Заспа » для проживання в кімнатах НОМЕР_2 та НОМЕР_4 БВ «Конча-Заспа» ДУС, то в даній частині вимог вважаю за необхідне відмовити, оскільки, такі вимоги є неконкретизованими, абстрактними та не співмірними із заявленими позовними вимогами, а вжиті судом заходи забезпечення позову у виді заборони відповідачу передавати кімнати № НОМЕР_2 та НОМЕР_4 пансіонату № 1 БВ «Конча-Заспа» ДУС для користування іншим особам, до набрання рішення у даній справі законної сили, - будуть достатніми для забезпечення захисту порушених прав та інтересів позивача та виконання в майбутньому можливого рішення суду, в разі задоволення позовних вимог.

При частковому задоволенні заяви про забезпечення позову, суд враховує практику Європейського суду з прав людини.

Так, згідно із п. 43 Рішення по справі «Шмалько проти України» «право на суд», одним із аспектів якого є право на доступ, тобто право подавати позов з приводу цивільно-правових питань до суду. Однак це право було б ілюзорним, якби правова система держави допускала, щоб остаточне судове рішення, яке має обов`язкову силу, не виконувалося на шкоду одній зі сторін. Таким чином, невжиття заходів забезпечення позову, може призвести до утруднення виконання рішення суду, а відтак й до порушення права особи на доступ до правосуддя, в аспекті ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.

З огляду на викладене, заява про забезпечення позову підлягає частковому задоволенню.

Керуючись ст.ст. 149-153, 259-261, 353-355 ЦПК України, суддя, -

УХВАЛИВ:

заяву представника позивача ОСОБА_1 - адвоката Петриченко Алли Ігорівни про забезпечення позову по цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до Будинку відпочинку «Конча-Заспа» Державного управління справами, третя особа: Державне управління справами про усунення перешкод в користуванні нерухомим майном, - задовольнити частково.

Застосувати заходи забезпечення позову у даній справі, та до набрання рішення суду у цій справі законної сили, заборонити відповідачу Будинку відпочинку «Конча-Заспа» Державного управління справами передавати в користування іншим особам кімнати № НОМЕР_2 та НОМЕР_4 пансіонату № 1 Будинку відпочинку «Конча-Заспа» Державного управління справами.

В задоволенні решти вимог заяви, - відмовити.

Ухвала підлягає негайному виконанню з дня її постановлення незалежно від її оскарження і відкриття виконавчого провадження.

Суд може скасувати заходи забезпечення позову з власної ініціативи або за вмотивованим клопотанням учасника справи.

Ухвалу може бути оскаржено до Київського апеляційного суду через Голосіївський районний суд м. Києва протягом п`ятнадцяти днів з дня її проголошення. У разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне ухвала суду не була вручена у день її проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.

Оскарження ухвали про забезпечення позову не зупиняє її виконання.

Суддя Н.П. Чередніченко