Рішення № 91830852, 23.09.2020, Голосіївський районний суд міста Києва

cправа № 752/26673/19

провадження №: 2/752/3750/20

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

23.09.2020 року суддя Голосіївського районного суду міста Києва Мазур Ю.Ю., суддя Голосіївського районного суду м.Києва Мазур Ю.Ю., розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про визнання особи такою, що втратила право користування житловим приміщенням, -

ВСТАНОВИВ:

У грудні 2019 року позивач звернувся до суду з позовом до відповідача ОСОБА_2 про визнання особи такою, що втратила право користування житловим приміщенням.

В обґрунтування позовних вимог зазначено, що між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 укладено договір купівлі-продажу житлового будинку за адресою: АДРЕСА_1 . 08.07.2019 відповідно до витягу з Реєстру територіальної громади м. Києва № 41038408 від 08.07.2019 про зареєстрованих осіб у житловому приміщенні, за адресою: АДРЕСА_1 на додатковий запит № 141 від 10.07.2019 до моменту укладення договору купівлі-продажу в зазначеному житловому будинку були зареєстровані наступні особи: ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_3 . Таким чином, позивач дійшов висновку, що особа, яка залишилася зареєстрованою в вищевказаному житловому будинку - ОСОБА_2 .

Посилаючись на викладені обставини позивач просить суд визнати відповідача такою, що втратила право користування житловим приміщенням за адресою: АДРЕСА_1 .

Ухвалою судді Голосіївського районного суду м. Києва від 21.01.2020, у справі відкрито провадження та призначено розгляд справи в порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін.

Позивач з моменту відкриття провадження з будь-якими клопотаннями до суду не звертався.

Відповідач, відзив на позовну заяву не надала, з будь-якими клопотаннями до суду не зверталася.

В зв`язку з чим суд вважає за можливе розглянути справу в порядку спрощеного позовного провадження на підставі доказів, які містяться в матеріалах справи.

Суд, дослідивши матеріали цивільної справи, повно і всебічно з`ясувавши всі фактичні обставини справи, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, вважає необхідним позов задовольнити, виходячи з наступного.

У відповідності до ст. 2 ЦПК України, завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.

Згідно із ст. 13 ЦПК України, суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Відповідно до ст. 12 ЦПК України, цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених законом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Згідно із ч.ч. 1, 7 ст. 81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Суд не може збирати докази, що стосуються предмета спору, з власної ініціативи.

Згідно із ч. 1 ст. 15 ЦК України, кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

На підставі ч. 1 ст. 16 ЦК України, кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

Судом встановлено, що позивачу на підставі договору купівлі-продажу від 06.08.2019, посвідченим приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Звєрьковою Н.В. та зареєстрованого в реєстрі за № 1657, на праві приватної власності належить будинок АДРЕСА_1 .

Згідно довідки 08.07.2019 відповідно до витягу з Реєстру територіальної громади м. Києва № 41038408 від 08.07.2019 про зареєстрованих осіб у житловому приміщенні, за адресою: АДРЕСА_1 на додатковий запит № 141 від 10.07.2019 до моменту укладення договору купівлі-продажу в зазначеному житловому будинку були зареєстровані наступні особи: ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_3 .

Враховуючи те, що відповідач літня людина, позивач звертався до відділу державної реєстрації смерті Головного управління юстиції у м. Києві з метою з`ясування факту державної реєстрації смерті. Листом № 5041/17.2-09 від 07.11.2019 відділ державної реєстрації смерті Головного управління юстиції у м. Києві повідомив, що державна реєстрація смерті ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , не проводилась.

Факт реєстрації відповідача перешкоджає повноцінній реалізації права власності позивачем, а саме заважає на власний розсуд володіти, користуватися і розпоряджатися належним майном, що призводить до порушення прав позивача.

Статтею 41 Конституції України та ст. 1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, до якої Україна приєдналася 17.07.97 року відповідно до Закону № 475/97-ВР від 17.07.97 "Про ратифікацію Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року, Першого протоколу та протоколів № 2, 4, 7 та 11 до Конвенції", - закріплено принцип непорушності права приватної власності, який означає право особи на безперешкодне користування своїм майном та закріплює право власника володіти, користуватися і розпоряджатися належним йому майном, на власний розсуд учиняти щодо свого майна будь-які угоди, відповідно до закону за своєю волею, незалежно від волі інших осіб (ст.ст. 316, 317, 319, 321 ЦК України).

Факт відсутності відповідача за місцем реєстрації підтверджується тим, що власником житлового будинку за адресою: АДРЕСА_1 є позивач, між позивачем та відповідачем відсутні будь-які родинні відносини, станом на дату запиту відомості про державну реєстрацію смерті відповідача відсутні, між сторонами відсутні договори щодо вказаного житлового будинку. Окрім того, позивач зазначає, що більше одного року відповідач не проживає в будинку за адресою: АДРЕСА_1 .

Згідно із ст. 150 ЖК України, а також відповідно до ч. 1 ст. 383 ЦК України, власник житлового будинку, квартири має право використовувати помешкання для власного проживання, проживання членів своєї сім`ї, інших осіб, розпоряджатися цією власністю на свій розсуд: продавати, дарувати, заповідати, здавати в оренду, обмінювати, закладати, укладати інші не заборонені законом угоди.

У відповідності до вимог ч. 2 ст. 405 ЦК України, член сім`ї власника житла втрачає право на користування цим житлом у разі відсутності члена сім`ї без поважних причин понад один рік, якщо інше не встановлено домовленістю між ним і власником житла або законом.

Згідно із ст. 391 ЦК України, власник майна має право вимагати усунення перешкод у здійсненні ним права користування та розпорядження своїм майном.

Враховуючи викладене, а також приймаючи до уваги те, що відповідач фактично в квартирі не проживає, а позивач, в свою чергу, є законним власником житлового приміщення, вважає, що позовна вимога про визнання відповідача такою, що втратила право користування квартирою є законною, обґрунтованою та доведеною, а тому підлягає задоволенню.

Відповідно до ст. 141 ЦПК України, солідарно з відповідачів на користь позивача підлягає стягненню судовий збір у розмірі 768,40 грн.

Керуючись ст.ст. 263-265 ЦПК України, -

У Х В А Л И В :

Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про визнання особи такою, що втратила право користування житловим приміщенням - задовольнити.

Визнати ОСОБА_2 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , адреса реєстрації: АДРЕСА_1 ) - такою, що втратила право користування житловим приміщенням, що розташоване за адресою: АДРЕСА_1 .

Стягнути з ОСОБА_2 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , адреса реєстрації: АДРЕСА_1 ) на користь ОСОБА_1 (РНОКПП: НОМЕР_1 , адреса реєстрації: АДРЕСА_1 ) судовий збір у розмірі 768 (сімсот шістдесят вісім) грн. 40 коп.

Рішення може бути оскаржене до Київського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги до або через Голосіївський районний суд м. Києва протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Якщо у судовому засіданні було проголошено лише вступну і резолютивну частину судового рішення або у разі розгляду (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, цей строк обчислюється з дня складання повного тексту судового рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя: Ю.Ю. Мазур